CC BY
18<<ш1кшетим~^®и©ма1>#щ&ш,2©2© / art
ART
УДК 7-028.26(045)
Межирова Софгя Олексивна
астрант
Харювсъка державна академiя культури, м. Харюв ORCID : https://orcid.org/0000-0002-1696-8986 DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11968 1НТЕРАКТИВН1СТЬ ТЕЛЕВ1З1ЙНИХ КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ФОРМ
Mezhirova Sofia Alekseevna
postgraduate
Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv ORCID : https://orcid.org/0000-0002-1696-8986
INTERACTIVITY OF TELEVISION COMMUNICATION FORMS
Анотацш
Стаття присвячена до^дженню iнтерактивних телевiзiйних форм та обтрунтуванню розвитку ттерактивних форм як засобiв комунтацп. Установлено, що iнтерактивнiстъ в сучасному телебаченнi дае можливктъ поширенню участi глядачiв в створеннях контенту программ, громадсъко'1 активностi, взаемодИ' з телевiзiйного процесу. Виявлено, що iнтерактивнi форми е важливою е складовою в сучасному телебаченнi та потребуютъ подалъших до^дженъ.
Проанальзоваш форми ттерактивно'1 взаемодИ' на телевiзiйних каналах.
Виявлено, що в сучасному телебаченнi не мае достатнiх можливостей для поширення iнтерактивностi, а також неминучiстъ ттеграци телебачення з онлайн ресурсами i мобшъними пристроями.
Abstract
The article is devoted to the study of interactive television forms and substantiation of the development of interactive forms as a means of communication. It is established that interactivity in modern television makes it possible to expand the participation of viewers in the creation ofprogram content, social activity, interaction with the television process. It was found that interactive forms are an important component in modern television and need further research.
Forms of interactive interaction on television channels are analyzed.
It was found that in modern television there are not enough opportunities to spread interactivity, as well as the inevitability of integration of television with online resources and mobile devices.
Ключовi слова: телебачення, Украша, телев1зшш комуткацшш форми, ттерактивнктъ, ттерак-тивне стлкування, суспшъство
Keywords: television, Ukraine, television communication forms, interactivity, interactive communication, society
Одшею з головних тенденцш сьогодшшнього часу варто назвати демократизацш сустльних вщ-носин, заснованих на формувант ново! моделi ма-сового стлкування i комуткацп. 1нтерактивтсть е головною ввдмггною яшстю даного виду стлкування, яке характеризуемся актившстю зворотних зв'язшв для обмшу шформащею. I особливо це мо-жна яскраво помггати на телевiзiйному мовлент На даний момент активно зростае кшьшсть розва-жальних програм, !х рiзноманiття. Кожен глядач т-сля важкого трудового дня хоче бачити щось щкаве в телевiзорi, а також корисну шформацш, розважа-льш програми. Розважальний характер присутнш навиъ у звичайному випуску новин. Щоб дати гля-дачам оч^ване шформацшне розмаптя в розважа-льнiй формi журналiсти формують новi телевiзiйнi формати: змiшують традицшш жанри, додають елементи "шоу", штерактивносп. [3]. Так i реалiзу-еться процес, який робить жанрову структуру ЗМ1 рухомою, що вiдповiдае рiзним викликам часу. До
старих, традицшних жанрiв додаеться безлiч нових, яш виникли на стику або в результата синтезу вже наявних жанрiв. I як всяке синтетичне новоутво-рення, вони тяжшть ввдразу кожним попередни-кам, що надасть можливють по-рiзному дивитися на ïx класиф^ють ознаки
Традицiйно телебачення розглядаеться як не штерактивне середовище. Проте в даний час все 6i-льша увага придiляеться поняттю iнтерактивного телебачення. Зазвичай це поняття вiдноситься до комбшацп комп'ютера i телевiзора. Тим не менш, деяк1 програми традицшного телебачення також називаються iнтерактивними. У цих програмах глядач може взаемодiяти з ведучим або брати участь в програмi по телефону або через вернет.
Ранiше за шших, в серпнi 1999 року, з штера-ктивним телебаченням познайомилися мешканцi Великобританiï. Ведуча в цш крш'ш компанiя цифрового телебачення "Бртш - скай - бродкастшг"
(Бьес-бх) запропонувала телеглядачам канал ште-рактивного телебачення - "Скай - спортс - екстра" (Ес-ес-i). Глядачi отримали можливiсть бути твор-цями телерепортажу на своему екраш Просте нати-скання кнопок на пультi управлшня дозволяе змь нювати кут подачi зображення - "перегортати" картинки рiзних камер. Можливий повтор будь-яко! поди протягом 30 секунд шсля того, як воно мало мюце. 1нтерактивний канал дозволив телеглядачам отримати доступ до статистичних даних, що стосу-ються спортивного репортажу. При цьому нi на секунду не припиняеться пряма трансляцiя спортивного змагання, картинка якого знаходиться в ль вому кутi, розбитих на сектори екрану. У жовтш 1999 року пройшло урочисте вщкриття штерактив-ного телебачення в США (Лос-Анжелес, Беверль Хiллз). Хоча пшотш версп iнтерактивного телебачення (1ТВ) запускалися ще на початку 90-х рокхв, але невдало, так як коштували надзвичайно дорого.
Процес iнтерактивностi вивчався захщними вченими, починаючи з друго! половини ХХ сто-л1ття. Грегорi Бейтсон запропонував розцiнювати iнтерактивнiсть як систему комушкаци. 1нтеракти-вна модель запропонована Т. Ньюкомбом. Аудито-рiя розглядаеться не як обект упливу, а як рiвнопра-вний субект комушкаци. Глядач i комунiкатор по-вязаш взаемними очiкуваннями й настановами, ст-льним iнтересом до предмету спшкування. В результатi вiдбуваеться зближення або вхддаленя точок зору комунiкатора i реципiента. Расел Нью-ман писав про штерактивш ЗМ1: "Iнтерактивнiсть -це нова властивють електронних засобiв комушкаци, що характеризуеться зростанням контролю над комунiкацiйним процесом як з боку комушкатора, так i з боку реципiента (глядача). Прототипом ште-рактивного процесу е звичайна розмова м1ж двома людьми. Кожен його учасник може перебити ш-шого, змiнити свою точку зору, висловити нову Хдею. Це вх^зняе iнтерактивнi ЗМ1 вхд традицш-них, не штерактивних, у яких спшкування йде од-нобiчно вiд комушкатора до масово! аудитори з дуже обмеженими зворотними звязками, як листи в редакцш й рейтинги". Ервiн Гофман вивчав штера-кци в повсякденному житт методом включеного спостереження. Йому належить розробка своерхд-ного "ритуалу штеракцп", опис "ритуальних кодiв", за допомогою яких учасники взаемоди (автор нази-вае !х "акторами") пiдштовхують один одного до подальшо1 взаемоди. Дослхдження дано1 теми базу-ються на сучасних концепщях теори особистостi в контексп розробки проблем психологи сприйняття i спiлкування. Вони грунтуються на працях 1.1.Меч-никова, 1.М. Сеченова, Н. К. Михамвського. Л.Г. Виготського, С. Л. Рубшштейна, В.П.. Зшченко. Жанри телебачення (реалiтi-шоу, мiнiсерiал, сит-ком, ток-шоу i т. д.), програмш, структурнi особли-востi сучасного ТБ також стали предметом науко-вих дослiджень останнiх рокхв. Серед дослвджень iнтерактивного телебачення е дисертащя росшсь-кого науковця О.В.Поберезниково1 «Телебачення взаемоди. 1нтерактивне поле спшкування», в якш авторка досл1джувала прагматичний аспект штера-
art / «шушадим-лоигмаи
ктивного телебачення, його iсторiю та сучасш мо-делi взаемоди глядача й комушкатора, роботи З.1.Алфьоровой та шш^
Якщо спиратися на точку зору вчених, якх приймають за штерактившсть будь-яку форму взаемоди з аудиторieю, то першою формою штеракти-вного спiлкування можна вважати листи в редакци телепередач. Вони з'явилися задовго до винаходу 1нтернету, абсолютно можуть вважатися способом зворотного зв'язку. До iнтерактивних форм тради-цiйного телебачення також можна вщнести дзвiнки в студiю, голосування в прямому ефiрi за допомогою телефону або через сайт, коли журналютський коментар, а iнодi i побудова ваех передачi, безпосе-редньо залежить вiд активностi аудитори.
Сьогодш на деяких каналах глядач може впли-вати на трансльований контент за допомогою смс-повхдомлень, видимих в «рухомому рядку» або уза-гальнених у виглядХ числа подзвонили. Яскравий приклад - «концерти за заявками», коли глядачi го-лосують або просять модераторiв ефiру поставити певний музичний клХп. КрХм того, глядачi можуть вхдправляти повхдомлення Хншим глядачам за допомогою телефону i все пех ж «6Хжучого рядка», на-данох за певну плату у хх розпорядження. КрХм тра-дицшних форм на телебаченнХ е i свох специфХчнХ можливостХ участь в обговоренш в студи (напр., ток-шоу), телемости, включення з вулицХ, «вХльний мХкрофон», Хнтерактивне голосування i т п.
Завдяки цим формам штерактивного спшку-вання все частХше спостерХгаеться «принципово нове психологХчний стан: людина не просто погли-нае вХдомостХ. ВХн виступае в якостХ партнера по дь алогу з телевХзшними ведучими, журналХстами, модераторами i в цьому зв'язку починае все бшьше ць нувати власну думку, «вступае з учасниками дшс-тва в штерактивний контакт: голосуе, дзвонить у студш тощо» [1]. ОсобистХ пристрастХ, думки, су-дження починають сприйматися як рХвновелика цХннХсть в порХвнянш з телевХзХйною ХнформацХею.
Сучасне телебачення безпосередньо в Украх'ш ще не може в достатнш мХрХ конкурувати з новхт-нХми свхтовими стандартами Хнтерактивного телебачення, телебачення, яке виступае вже не тшьки як засХб масовох шформаци, а вже i як повноцХнний за-сХб масовох комушкаци. Головним завданням телебачення на сьогоднХ е вже не стХльки позбавлення свого глядача вхдчуття самотностХ, не стХльки роз-важити та поХнформувати його, а забезпечити його можливютю шформацшнох дискуси i розсудливостХ в межах його персональних ХнтересХв. ВХдтепер, телебачення повинно бути шформативним, швидким, цХкавим i мати комунХкативне поле, до якого за допомогою штерактивних прийомХв, може бути залучено якомога бшьше потенцшних глядачХв з принципово рХзними штересами, поглядами i прагнен-нями.
Очевидно, Хснують рХзнХ точки зору на те, що е штерактивним, а що ш, i, крХм того, де телевХзор може бути розташований в цьому вимХрХ. Однак ць лком можливо розглядати телебачення з точки зору штерактивносл. РезультативнХсть телебачення обумовлюеться унХкальним набором способХв
/ art
впливу, поеднуючи в co6i зорове i слухове вплив, вербальних i невербальних комунiкативних засобiв. На сучасному етапi розвитку телевiзiйнi передачi доступнi майже кожнiй людиш з-за низько! цiни i поширешстю кабельного i супутникового засобiв передачi шформаци.
У планi передачi основних новин, що ввдбува-ються в свт, телебачення вважаеться найефектив-шшим, завдяки власнiй всеосяжностi, швидкостi i масовостi, справляючись з власним функцюналом краще будь-якого ЗМ1.
Показують по телевiзору передачi допомага-ють отримати вiдомостi майже миттево з будь-яких точок земно! кул^ спiльно з десятшв каналiв пере-даючи рiзну iнформацiю на будь-який смак спожи-вача: наукову, полiтичну, економiчну, культурну, тим самим формуючи ввдчуття причетносп до по-дiй у свт.
Розвиток технологiчних засобiв оргашзаци зв'язку проявляеться в таких тенденцiях:
1. Активiзацi! глядацько! участi у формуванш та демонстраци телевiзiйного видовища.
2. Диференщаци телевiзiйних каналiв.
3. Виникнення i розвитку мережевого методу комушкаци разом з лiнiйним методом.
4. Перенесення телевiзiйного видовища на рь знi пристро!, в тому числ портативнi.
Новi комунiкацiйнi канали допомагають орга-нiзувати постiйний зворотний зв'язок з глядачем. Через це зб№шуеться участь глядача в телевiзiйнiй взаемодИ. Кожен глядач отримуе величезнi можли-востi для спiвтворчостi. За тдсумком впрова-дження нових процесiв здшснюеться поява нових жанрiв.
Сама штерактивтсть показуе активнiсть теле-вiзiйного глядача в однонаправленому виглядi вза-емоди телебачення, де сам глядач не володiе вели-чезною можливiстю вибору телевiзiйного контенту та зворотно! взаемоди. Iнтерактивнiсть iз взаемо-дiею передбачае рiзнi ступенi глядацько! участi в телевiзiйних подiях: обговорення, поширення, змша телевiзiйно! програми в Iнтернетi, участь в опитуваннях i кастингах, голосуваннях, форму-ваннi подальших випуск1в телетвору [4].
Якщо ранiше канали поширення були точно визначет (хвиля, кабель, частота), то на даний момент за рахунок мережевого способу з'еднання ак-тивний глядач може перетворювати персональний сайт в канал ввдеоконтенту. Щд каналом тут перед-бачаеться постiйне джерело телевiзiйного контенту, як для глядача-творця самого каналу, так i для шших глядачiв, як1 здатнi шдключатися до каналах один одного.
Кожен день виникають все новi програми для диференщаци глядацько! аудитори. Громадська думка вiдiграе найважливiшу роль в телевiзiйному бь знесi: як у продажу реклами, так i в телевiзiйному маркетингу загалом. Тут важливим показником е рейтинг - " табель з ввдмггками» телестанцi!. Данi оцiнки проявляються за тдсумком опитування ау-диторi!. П1сля отримана статистика пiдраховуеться, зводиться в таблиц i передаеться станцiям i рекла-мним компанiям.
На даний момент найбшьше iнтерактивних програм, де проввдт взаемодiють з глядачами за рахунок дзвшюв до студi!, реплгк геро!в шоу, прямого включення з вулиць мтста або тсця поди в момент ефiру. Також може проводитися непряма штеракти-внiсть (повщомлення, опитування до ефiрiв, думки представнишв аудиторi! в запису) [5].
У виборi видiв iнтерактивного i прийомiв ш-терактивностi для застосування у власнш практицi канали не вiдрiзняються один ввд одного. 1нша справа, що щ прийоми i види вони по^зному ште-рпретують i пiдносять глядачевi.
Наприклад, на телеканалi Укра!т «говорить Укра!на» представлений проект, в якому обговорю-ються поди, що сколихнули кра!ну, i теми, значимi для тисяч людей. Кожна з них розкриваеться через конкретш людсьш долi, життевi перипетi! та думки. Обговорення представлених питань може бути в рь зних областях - в полиичнш, соцiальнiй, економiч-нiй та екологiчних сферах. Геро! ток-шоу-свiдки i учасники резонансних подш. Учасником проекту може стати кожен. Головне-це реальна ютор1я, яка буде ткавою та актуальною для громадськосл. 1н-терактивнiсть дано! програми полягае в тому, що ведучий е певним зв'язною ланкою м1ж рiзними гостями, як1 приходять на цю програму i висловлю-ють свою точку зору. У глядачiв е можливють взяти активну участь у програмi як в студи, так i бiля ек-рашв телевiзорiв. Вони можуть висловити свою думку в сотальних мережах, штерактивних голосуваннях, а також розповюти реальнi iсторi!', як1 можуть стати темами наступного ток-шоу.
Зараз активно поширюеться Iнтернет-журналi-стика, зростае шльшсть передач, як1 мають власнi веб-сайти або версi! для перегляду пропущених передач онлайн.
Iнтерактивнiсть на каналi «1+1» представлена проектами «ТСН» та «ТСН. Особливий.» Обидвi щ програми - iнформацiйнi, але це н1як не заважае !м бути штерактивними. «ТСН» або «Телевiзiйна служба новин» - щоденна програма новин каналу «1+1». Пiсля ефiру кращi матерiали з програми з'я-вляються на сайп телеканалу та в сотальних мережах, а також програма постшно проводить опитування користувачiв соцiальних мереж про актуа-льш питання сучасностi, де опитуванi можуть виб-рати один з запропонованих варiантiв вiдповiдей i залишити свш коментар щодо заданого питання
Парадокс нишшньо! ^рналiстики полягае в тому, що технолопчне полiпшення допомагае вести прямий миттевий дiалог з аудиторiею, проте з iн-шого боку, саме це буде породжувати один стиль, одноманiтнiсть, яш згодом втрачають пл1дний контакт з глядачем.
Беручи участь в телевiзiйному процесi в якосп суб'екта, телеглядач безпосередньо або опосередко-вано коригуе, змiнюе хщ передачi i !! к1нцевий результат. Вш здатний реагувати емоцшно: смiятися, обурюватися, дивуватися. Також вш може спереча-тися з провщними або iншими учасниками процесу.
Таким чином, через активний розвиток методiв комунiкацi!' здiйснюеться диференцiацiя не пльки
ART / <<Ш1ШМиМ~^®и©Ма1>>#Щ&Ш,2©2©
методiв доставки телевiзiйного видовища, але i за-co6iB, що застосовуються для його перегляду. Телебачення е доступним не пльки на екранi телевiзора, але i на шших пристроях - смартфонах, планшетах, персональних комп'ютерах. Сучасне телебачення працюе при спiльному юнуванш рiзних комушка-тивних методiв (ефiр, кабельне телебачення, 1нтер-нет), пристро1'в для отримання необх1дних даних, змши ролi глядача телевiзiйноï передачi.
Умови формування iнтерактивного середо-вища на телебаченш:
• Наявнiсть суспiльноï потреби: потреба в формуванш громадянського сустльства, вибудову-ваннi «горизонтальних», неформальних сусшльних зв'язк1в, потреба в тому, щоб до думки суспiльства дослухались.
• Наявшсть потреби у керуючих елiт корегу-вання рiшень в залежностi ввд реакцiï суспiльства;
• Культурна потреба у налагодженш культурного дiалогу з рiзними поколiннями у сустльстш i передачi досвiду не пльки в традицiï, але i сього-днi.
• За умови насиченосп «ринку культурних шдустрш» певними послугами.
• За умов цифривiзацiï самого телебачення та включення його в цифрове комушкацшне сере-довище, враховуючи i штернет.
Механiзми:
• 1нтерактивний дiалог
• 1нтерактивний полiлог
Форми: листи в редакцй' телепередач, дзвшки в студiю, голосування в прямому ефiрi за допомо-гою телефону або через сайт, смс-повщомлень, ви-димих в «рухомому рядку».
участь в обговоренш в студiï
включення з вулищ, «вшьний мжрофон», ште-рактивне голосування
Висновки. Без розумiння важкого взаемоди головних тенденцiй в нинiшньому телебаченш нереально чггко зрозумiти специфжу телевiзiйноï тво-рчостi, природу та метод реалiзацiï телевiзiйного твору, трансформацш ролi глядача - поетапне ста-новлення його бiльш активним учасником комушкаци, вщображення виразних можливостей, як1 вщ-криваються перед авторами телевiзiйних творiв.
КомунХкацХя - складова частина спХлкування, а визначення "штерактившсть" вважаеться однХею зХ сторХн комушкативного процесу. Також варто звер-нути увагу на той вплив, який проводиться при тра-нсляци штерактивно! телепередачХ. 1нтерактив-нХсть робить аудиторш основним редактором про-грами, рХвноправним суб'ектом шформацшно1 взаемоди.
В той час як штерактившсть е одним з ключо-вих моменпв у розумшш сутностХ нових медХа, треба усвХдомлювати, що рХзнХ форми медХа мають рХзнХ форми Хнтерактивносп, плюс не кожне Цифрове медХа е Хнтерактивним. А наприклад, цифрове телебачення, де глядач може вибирати канали для перегляду, можна назвати Хнтерактивним, але не вХдносяться до нових медХа
Список посилань
1. Алфьорова З. I. Глобальш цифровi мереж1: нова фiлософiя шоу-бiзнесу
/ З. I. Алфьорова // Духовна культура в шфор-мацшному суспiльствi :
матерiали мiжнар. наук.-теорет. конф., 24-25 сч. [2002 р.] / Харк.
держ. Типологакад. культури ; заг. ред. В. М. Шейка та ш. - Харкав, 2002 - с. 19-20.
2. Алфьорова З. I ТелевХзшне дшство: типооло-гХя, жанрова i тематична класифХкацХя. - Культура Укра1ни. Випуск 33. 2011
3. Луман Н. Социальные системы. - М.: Наука, 2014, с.72
4. Маршалл М. Понимание медиа: внешние расширения. - М., 2014, с.83
5. Серл Дж. Разум мозга - компьютерная программа? // В мире науки (Scientific American, на рус. яз.). 2013. № 3. С.33
6. Черных А. Социология массовых коммуникаций. - М., 2017. С.90
7. https://uchebnikfree.com/uchebniki-jurnalistika/interaktivnost-sredstvah-massovoy-6387.html
8. https://kanalukraina.tv/ua/about?_ga=2.68916 177.1513807511.1574021196-1612576287. 1574021196
