CC BY
33
1рина ЛУЦИК
IHTЕРАКТИВН1 СЕМ1НАРИ ЯК ФОРМА АКТИВ13АЦП НАВЧАЛЬНО-П13НАВАЛЬН01 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ВИЩИХ ЗАКААД1В ОСВ1ТИ
У cmammi розглядаетъся специфжа та охарактеризованi види штерактивних семтарських занять як форма актив!зацй навчааъно-тзнавааъноI д1яльност1 студентов ВИЗ. Вказаш кршперй оцшки якостi цих занять, фактори ixустшного проведения.
Сощш1ьно-еконо1Уичний, по.тптичиий розвиток нашоГ дфжави, штегращя Украши в европейську спшьноту е найважлившими факторами, що зумовлюють об'ективну необхщшсть яюсних пфетворень у систем професшно! педагопчноГ осени. Нагальною е потреба створення умов для пщготовки фах1вщв, ор1ентованих навиконання сощального замовлення сусгальства, конкурентноспроможних на м1жнародному ринку npaui, здатних до профеайного саморозвитку, самокорекци в м1нливих умовах сьогодення.
Вивчаючи дослщження, присвячеш гадготовщ майбутшх учите л ¡в, зо крема робота Я. I. Зязюна, Л. В. Зашно1, Н. П. Меншиково1, А. А. Реаиа, Н. Г. Ничкало, В. О. Сластьошна, О. А. Дубасенюк, Л. П. Пуховсько!, Н. М. Тарасевича, М. М. Фщули та ¡нших учених, можназ впевнешстю стверджувати, що напрямки реформування ще! галуз1 професшно! осени вщдзфкалюють загальш тенденцп розвитку осв1тньо1 практики в свт. Проблема формування та розвитку професшно1 компетентносп вчитешв розглядаетъся у контексп особиспсио 0pieHT0BaH0i мод ел i навчаиия, суттевою ознакою яко1 етака оргашзащя засвоення зм1сту осв™ суб'ектом, гад час якого вщбуваеться зняття об'ективного значения матер1алу та виявлення в ньому суб'ективного сенсу особиспсио ствфджувальних щнностей [5, 31].
Ана.шз науково-педагопчно1 лггфатури з проблеми дослщження сучасних технолопй навчання (О. Пехота, Г. Селевко, М. Кларш, I. Зязюн, М. Хайруддшов та ¡н.) свщчить, що серед р1зноманптя педагопчних (ocBiTHix) технолопй мало хто з науковщв окремо визначае ¡нтфактивш технологи. Як правило, дослщники розглядають ix у контексп особиспсио opieirroEаних технолопй. Разом з там ознаки ¡нтфакгавного навчання побитыi в ¡нших описаних у науков1й лггфатур1 технологах - ¡мггащйнш (¡фовш), фуиовш, д1алоговш, технологи' колектавно! розумово! д1яльносп. 1снуе навггь думка, що назва «¡нтфактавне навчання» е некоректною, осюльки навчання саме по co6i так чи шакше е активним процесом. Однак ¡нтфактавне навчання, як i ¡Huii технологи, вщр1зняеться стшюстю, системшстю, здатшстю вщтворюватася, ефектавшстю i стабшьшстю юнцевих результат. У зв'язку з цим виявляеться дощльннм дослщження проблеми ¡нтерактивно1 оргашзаци навчального процесу. ¡нтфактавне навчання як специф1чну осрлтню технолопю у загальному дидактичному acneieri Грунтовно дослщили О. Пометун i Л. Пироженко.
Мета статп полягае у розкритп специф1ки, вид1в i технологи проведения ¡нтерактивних ceMiHapiB якформи актив1заци навчально-тзнавальжм д1яльносп студетчв ВНЗ.
У науково-педагопчиш лггератур1 ¡нгерактивними прийнято називати засоби, що забезиечують безпффвну д1алогову взаемод1ю суб'ек-пв осв1тнього процесу. «Гнтфактивне навчання (вщ англ. inter -взаемний, act - д1ята), -згщно звизначенням О. Пометун, - це спещальна форма орга1изащ1 газнавально1 д1яльиосп, яка мае за мету створення комфортаих умов навчання, за яких кожей учень вщчувае свою ycniniHicn. та ¡нтелектуальну спроможгасть» [7, 9].
1нтфактивна д1яльшсть фунтуеться на активнш комушкаци учасникш освинього процесу. «Сутшсть ¡нтерактивного навчання, - стверджують Н. Поб1рченко та Г. Кобфник, -полягае в тому, що навчальний процес вщбуваеться за умови поспйно!, активно[ взаемоди Bcix whir: учитель i учень е р1вноправними суб'ектами навчання» [6, 8]. 1нтфактившсть осрпти сприяе формуванню як предметних умшь i навичок, так i загальнонавчальних, виробленню життевих щнностей, сгворенню атмосффи сшвробпшщтва, взаемоди, розвитку комуш катив них якостей особистосп. Така технолога, як стверджують науковщ, ифедбачае моделювання життевих ситуацш, використання рольових irop, сшльне виршення проблем на основ1 анал1зу вщповщно! навчально! ситуацй' i виключае дом1нування одного учасника навчального процесу над шгаим, од1ЙС1 думки над ¡нгаою. Тому гад час такого навчання
студента вчаться демократично сшлкуватися з ¡ншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обгрунтоваш рпиення. При цьому до роботи залучаються вс! учасники процесу, котр1 працюють у групах в обладнаному клаа за гадготовленим заздалегщь викладачем матер1алом, ¡з дотриманням процедури й регламенту, в атмосфер! дов1ри. 1итерактивне иавчання змшюе звичш шюстративш форми на д1алопчш, що Грунтуються навзаемоднтавзаеморозумшш.
Враховуючи вшцесказане, можна вщзначити таю методичш особливосп оргашзацн ¡нтфактивного навчання:
- застосування проблемних ситуаций \ формулювань;
-вщповщна орган ¡зайдя навчального простору, що сприяе д1алогу;
- мотив ацшне забезиечення спшьно! Д1яльносп;
-дотримання правил навчального сшвробшшцтва;
-використання комушкативних метод ¡в I прийом1в;
- оптимшшя системи ощнювання процесу та результат спшьно1 д1яльносп;
- розвиток навичок самоанал1зу 1 самоконтролю ¡ндивщуальжи та фупово! д ¡я ль но сл.
Дм гадготовки фахшщв при кредитно-модульшй систем! оргашзацн навчального
процесу можуть буги використаш традицшш форми занять: лекщГ, практична лабораторш та семшарсыа заняття, курсове та дипломне проектування, навчальш 1 виробнич1 практики, консультаций залжи, екзамени. Однак ус1 щ оргашзацшш форми навчання в умовах КМСОНП набувають певно1 специф1ки, яку потр1бно зрозумгги \ решнзувати.
Педагопчна ефектившсть застосування семшарських занять доведена й оОгрунтована в працях втизняних дидакпв Б. П. Ссипова, В. В. Зав'ялова, В. П. Отрезпсозша, А. В. Усово! та ¡н. У заруб ¡жн их джерелах умовам ефективного застосування семшарських занять присвячеш дооидження Дж. Трампа та Д. Бейнам.
Семшар - це один з видщ занять, головна мета якого полягае в тому, щоб забезпечити студентам можлившть практичного використання теоретичних знань в умовах, що моделюють форми д1яльносп науковщв, предметний та сощальний контексти ще! д1яльносп.
Деяю педагоги-вчеш [4; 8 ] вважають, що найбшыш повчальи та розвивакт шжпивосп мають узагальнюкта семшари яи застосовуються з метою узагальнення та систематизацп знань студента по якшсь вивченш тем. Кр1м того, дидактичний ефект шють вступш семшари, яю пфедують вивченню теми 1 данггь змогу студентам самоспйно роз1братися, попрацювага з певною навчальною лтературою. гешркувати над питаниями, проблемами, яи ще належитъ вивчити.
На сучасному еташ ¡снуе велика ильисть р1зновид1в семшар1в, кожен з яких створюе специф1чш умови для прояву активносп студента. У вузах широкого поширення набувають сиецсемшари - семшари дослщницького типу з незалежною вщ лекцшного курсу тематикою, метою яких е поглиблене вивчення окремих науково-практичних проблем, з котрими зггкнеться майбутнш фах1вець.
Для се мшар ¡в е характсриим безпосфеднш контакт викладач1в I студент, тому дуже важпиво встановити атмосффу дошри, взаеморозумшня, умшо втягувати студент в дискуаю. Таи заняття ефективш в тому разк коли вони готуються завчасно, хоча досвщчеш викладач1 можуть дозволити со61 й експромт.
Критф1ями оцшки якосп семшарського заняття вважають:
- щлеспрямовашсть (постановка проблеми, бажання пов'язати теорш з практикою);
- планування (виокремлення головних питань, пов'язаних з профшюючими дисцишинами, ознайомлення з останшми досягненнями науки [ техшки);
- оргашзащю роботи (вмшпя оргашзувати I гадтримати дискуаю, конструктивний аиашз ус1х вщповщей I вистушв студент, иоведшка викладача):
- стиль проведения заняття (пожвавлений, з постановкою гострих питань, або млявий);
- ставлення студент до в икладача (1фитичне, байдуже, шанобливе);
- управлшня фупою (викладач швидко встановлюе контакт з учасниками се мшару, впевнено 1 вшьно тримасться, справедливо взаемод1ез ними);
- висновки викладача (квашфжоваш, пфеконлив1 з глибокими теоретичними узагальненнями).
Суттевий вплив на ефектившсть досягнення мети семшарського заняття мае розташування учасниыв, якезумовлюе той або шший споаб 1х сгалкування. Традицшно фупа
студента розташовуеться один за одним, обличчям до викладача. В цьомувипадку реашзуеться групова форма занять: одна людина - викладач - взаемодк з фупою як з цшим, виконуе иовчальну функщю по вщношенню до Bcix. При вистуш на ceMiHapi студент бере цю фуныцю на себе, проте фуповий cnociö спшкування збер1гаеться. Фактично на такому ccMHapi вщтворюеться класична форма лекцшних занять, яка, вщповщно, нагадуе форму шкшьного уроку, що виникла ¡сторично paHiuie.
На такому ceMiHapi не вщбуваеться особиспсно! учасп студент. зменшуеться ¡нтелектуальна ¡нщатава, вона належить ифеважно викладачевь 1снуе велика психолопчна дистанщя м1ж ним i студентами, ставляться барЧри спшкування тавзаемодн. Студента мають можливкть «сховатися» за ¡нших, вщсидггися, вщмовчатися, займатися гад час лекцп або сем1нару шшою роботою.
Такою формою оргашзацн заняття студент ставиться в пасивиу позищю, мовна актившсть зводитъся до мшмуму, кожей висловлюеться з особистого дозволу викладача. Основна маса студент мовчки споживае ¡нформащю i не мае достатньо! практики формулювання думки на професшнш mobi.
У роботах A.A. Вфбицького [1; 2] прнводяться даш зарубежного досвщу оргашзацн взаемодн учасншав обговорення на семшарських заняттях, що не втратили актуальное™ i зараз. Якщо викладач сидить окремо вщ студент i Bei вони звфнеш до нього обличчям, учасники дискуcii адресукггь cboi висловлювання ифеважно йому, але не один одному. Якщо ж вш сидить сфед студент або як би з боку enoerepirae ix дп, стають чаепшими звфнення студент один до одного, але не до викладача.
Принцип «круглого столу», тобто розташування учасниюв обличчям один до одного, призводить до зростання ix актив носп, збшыпення кшькосп висловлювань, до бшыи принципового характфу дискусп. Викладач також розташовуеться в ко.ш. що не заважае йому управляти фупою. Це оворюе менш формальну обстановку, можливосп для особистого включения кожного в спшкування, шдвшцуе мотаващю студент, вюночае невербальш засоби спшкування: MiMiKy, жести, емощйш прояви i т. д. Принцип «круглого столу» властивий найбшьш актив шй форм! оргашзацн семшарського заняття - штерактивнш.
На ¡нтерактивних семшарах студента повинш навчитися виступати в po.ni доповщач1в й опоненпв, набувата вмшь i навичок визначення ¡нтелектуальних проблем та i'x виршення, доведения i спростування, вщетоювання cboix погляд1в, демонстрування досягнутого р1вня теоретично! гадготовки.
Хщ се Mi н ару i характф обговорення на ньому складних теоретичних i практичних наукових проблем створюють сприятлив1 умови для ix моделювання i всеб1чного аргументованого анал1зу. Чфез це педагог повинен удосконалювати методику обговорення питань, яю гадлягаютъ вивченню, униката заслуховування вистушв тшьки окремих, найбшьш сумлшних i актавних студент, а навпаки - оргашзовувата колектавну роботу, що забезпечуе активну участь в нш кожного студента.
Надаш розглянемо деяю види ¡нтфактавних сешнар ¡в.
Сешнар з тди&дуааъною роботою. Пщ час проведения такого се Mi н ару студента ставлять ифед собою навчальну задачу за темою, складакггь план заняття, вибирають вид навчально! д1яльносп i форму звпу. Викладач надае 1м банк даних, завдяки чому студентам стае легше вибирати пере.шчеш елементи д1яльносп. BapiaHTii можливих завдань, види д1яльносп та форми звпу заиисуються до початку семшару на дошщ (мошторО у внгляд1 таблищ.
Сешнар з груповою роботою. Його специфпса полягае в тому, що студента, KOTpi займаються однаковими питаниями гад час ¡ндив¡дуально! робота в аудиторн, об'еднуються в мал1 фупи. Кожна створена фупа шеля обговорення вибирае форму заняття за своею темою для ¡нших студент академ1чжн фупи. Студенти готують виступи, задачи вправи, кейси для cboix колег, яо прийдуть до них на наступному занят.
Сешнар у групах за выбором.. Пщ час такого заняття одночасно виступають юлька студент-пред ставншав малих фуи, що ирацювали на попфедньому ceMiHapi. Вони коротко доповщають академ1чнш фуга, чим займатимугься студенти, яи вибрали для занять 1хню малу фуиу. Студенти створюють HOBi мат po6oni фупи.
Сешнар-дискуая оргашзовуеться як процес д1алопчного сшлкування учасниюв, пщ час якого вщбуваеться формування практичного досвщу сшльно1 учасп в обговоренш та вирииеиш теоретичних проблем, теоретико-практичного мислення майбутнього фах1вця. На такому ссм1нар1 студент може навчитися ч1тко висловлювати сво1 думки, активно вщстоювата власну точку зору, аргументовано запфечувати, спростовувати помилкову позицию одногрупника. У щй робот! студент отримуе можливкть для побудови власно! д1яльносп, що зумовлюе високий р1вень його ¡нтелектуальноГ та особиспсно! активносп, учасп в процеа навчального газнання.
За даними М. В. Кларша [3], у свповш педагопчнш пржтищ поширеш наступш форми дискуси.
«Круглий спл» - бесща, в яий «на р1вних» бфе участь невелика фупа студенпв (зазвичай, бшя 5 ойб), пщ час яко! вщбуваеться обмн думками як ли ж ними, так [ з рештою учасииыв аудитори.
Засщання експертно1 фупи («панельна дискуая»), на якш сиочатку обговорюеться визначена проблема вама учасниками фупи (4-6 учасниыв з наперед призначеним головою), а пот1мвони висловлюють сво1 иозицивай фут.
Форум - обговорення, схоже на засщання експертно1 фупи, в ход1 якого ця фупа обмшюеться думками з аудитор1ею (фупою).
Симпсшум - бшьш фор мал ¡зов ане обговорення, в ход1 якого учасники виступають з повщомиеннями, що иредставляють ¡хш точки зору, теля чого вщповщають на питания аудитор! 1.
Дебати - явно формальзоване обговорення, побудоване на основ1 наперед фжсованих вистугав учасниив (представниив двох фуп) I спростувань. Кожна фупа мае переконати опоненпв I схилити Гх до думки змшити свою позищю. Вар1антом цього обговорення е парламентсыа дебати («британсьи дебати»).
Судове засщання - обговорення, що ¡мггуе судове слухання.
Техшка аквар1ума - особливий вар1ант оргашзаци обговорення, при якому, шсля нетривалого фупового обмшу думками, по одному пред став ни ков \ вщ команди бфуть участь в публ1чнш дискуй!. Члени команди можуть допомагати своему представников1 порадами, що передаються в записках або пщ час тайм-ауту [7, 9].
Дискуая може використовуватися \ як метод, \ як форма, тобто може проводитися в рамках ¡нших занять, заход ¡в, будучи 1х елементом. У вуз1вському навчанш можуть використовуватися будь-яы види дискуси.
Селанар генерацп гдей. Студента розподшяються парами: генератори й оргашзатори. Генератор висловлюе свое бачення проблеми, описуе все, що йому вщомо або невщомо за даною темою. Оргашзатор ставить йому уточнюк™ питания, заохочуе висловитася, записуе основш вщповщ1 та отримаш пщ час обговорення результата. Алгоритм фпссацп результата задаеться викладачем, наириклад: основш термши та поняття за темою; схематачне або символ1чне вщображення проблеми; питания, яю виникають при робот! в парах, тощо. Чфез деякий час пари переходять вщ стану генераци до обговорення матер1алу, який було напрацьовано, а ттм виступають пфед уама студентами.
Селинар-доаидження. На початку сем нар у студента утворюють юлька шдфуп по 7-9 ойб, яю отримують список з напфед заготовленими проблемними питаниями. Щоб вщгашста на них, студента повинш обм1нятися думками, провести дискуйю, дослщита проблему, користуючись будь-якими джфелами шформацп. Пщфупа готуе виступ представника з вщпов1дями на проблеми питания. Пот! йдуть доповщ1 ¡нших пщфуп, а на останньому еташ сем1нару виробляеться позищя всю студентсьт фупи. Викладач пщводить пщсумки, ощнюе роботу студент.
Сежнар-обговорення не пфедбачае ¡ндивщуальних вщповщей на заздалегщь сформульоват питания. Викладач пропонуе основну, кпючову тезу теми 1 ставить питания, наириклад. «А чому в она - ключова?», «Як пщпорядковаш ш шип поняття?» тощо. Вщбуваеться колективне обговорення питания. Повноцшна участь в ньому неможлива, якщо студент лише прочитав пщручник або конспект лекцп. Йому необхщно глибоко усвщомита, зрозумт! иое1 знания, сформулювата власну думку наспльки чггко, щоб можна було и висловити \ донести до сшврозмовниюв.
ПРОЕЛЕМИ ПРОФЕСШНО!ШДГОТОВКИ ЫДЙЕ УТИХ ФАХЮЩВ
CtMtmp wmmatitM-eiiHKwifc,» Метою такого семнару t перемри™ глпАнну знаш студенте усього коилпексу запнтань. за^опонованнк на семшар. Викладан ставит». нпитання м темою. але (формул!овам так що нмл не млжна вщп^стн цитатою : тдручннка ado конспекту 1нтенсмф1кящсю мнелення студента на такому «Mi rnpi можутт tmni провокащйш
апитання. то&то таи. в я кик црнкована помнлка. що по&учован1 а .......шиш«! формально!
лопкн 411 ставлят! пш су мню правнлыгу в1дп™дь айо суаження
и'ч, гг.. - а:х На такому семшар! розглчдастъея - 5 тем. але кожен студент
осоСйнво глиСоковивчас одну проблему. Студент адають попарно вйшошдно flocaoii теми i
н командою педагога я впзначен......ас внкладають один одному jmict проАлеш.
оОговорюютъ cnipHi момент, доходятюпЕльно! думки. ГКсля цього перший аСо неп^рний ряд :эсувает1.ся на од не меце. Ди повторкнаться.
СI'-.iiU'ij'^jM"/. И'ЛГ.:. 1.1 г-:и: проведения И КОГО ССННЗру ОФгОВОрЮЮТЪСЯ OCHOBHi реаультати проведения занять. анап11уютыа спосоОи ocBimboi д1яльност1 та ocoGfliBOCTi отрнманоТ 1фодукцН Студентi коротко внеловлюют! CBoi дуия щгдо порушеннх пнтань Впкладач п лщерп мал мл груп фксуют! унгальнен1 та снстемашзован! результат рефлексн rioriM вщ&уваетмя колективне осгсьорення ключовнх црослем, внявлених пш час ¡ндтшуальннк вюлупю
Yoniy ¡нтераеттногосемжару залежнп. вдСагагьоя фактор1ь: теоретично!, педагогично! й метод1Р1№1 тдготовкн внкладвд fion> органиаторсько! роСотп по пдготовш семжарського янлггя.:: такотгвщ ступсня пцгоювлсносп студента ГлньоТ акптносп на самому ¡анлтл
Подготовка семшару починаться J вшчення викпаданем внходно! документащ!. ьииначення < уточнения t цдлеП i завдань семнару. часу подготовки студент. Ипькн пкля цього приступатн до розроАкп плану проведения «ннара кого ¡аняттл (рис. I < я2ков! комюнент плану:
Тема
Мета Й1НЧГГЧ
Оргашзащпно-методнчн! вкаавкн.
Навчальм пнтпннл що пцлягаютт рчиглчду
Теш допов1 дей. повцомлен! рефератю
Рекомендована лгтература
Навчальн! пнтлння повннш оАговорювятся на ссм1нар|. становлятъ основу.....ану
ПЩГОТОВКА СЕМЕИ4РУ
Ко ни.ел шя ceMiHapy: ■ .........отре/ly навчанн! ■ Ц|Л1 навчання ■ кон цеп щя навчання • Граф1к сем1нару ■ .................spy Оргашзащя навчання Оголошеннч «инзру та завданнч >часннкам • MiTipian н для >часн Hkib ■ VMoaiiceMiHap) Оснащения «инару
Рис. 1. Кснцепщя та орган*зящя сели юру.
Якпю «и нар проводиться методом розгорнугоТ Осади тгтаннч Пого плану повмнн! Biдпов1 датн няступ ннм вммога и
- С^ л проОлемннми формою i водночас пи ¿анэдто широкими, строги окресленнми у своТк иежа-г
- не пгет(]рювагтн досл!вно фпр^л ювання вцпвддн! к пуитв плану лекщ! й проrpflsa i курсу;
- форм^'лювання пнтань Mat спон^ъатн ct>№ht!b до ро№гн j диарйлаш.
\налопчн1 внм^гн ц^ед'тляються до теми реферапв (доповщеП повцомпень)н якщо вонн перед&ачен! планом семжару
ypojmlni план>' семн^рського заняття «ОргашгащПночиетоднчт BKa^iBKH^bKa^'tTbcq. як
нштжтаи пц11г1ж tfpin —г'*1? —№3
правило, порядок проведения семшару, тривал1сть вистушв (доповщей, повщомлень), порядок консультаций у перюд гадготовки до нього. 1снуе позитивна практика вказтки в план i семшарського заняття лопчних завдань до тем, що становлять систему питань, вщповщ1 на яю студент повинен знайти при вивчснш иершоджфел.
Дощльно дата студентам рекомендацп з гадготовки до семшару:
- за планом семшару усвщомита тему, мету й питания;
- визначити свою роль i завдання на ce mí нар i (пщготовка реферату, виступу й т.п.), обсяг i порядок робота;
- визначити джерела шформаци з кожного питания;
- з1брата й ознайомитися з лггфатурою, що рекомендуеться;
- глибоко вивчита джерела;
- скласта план виступу.
Ключовими в побудов1 сценарш семшару е два принципи:
1) наростання складносп ироблемних завдань на кожному занята i протягомусього курсу,
2) щльово! системносп.
Порядок вщпрацьовування матер i ялу з питань семшару становить основу smíctobho! частини робочого плану. У розробщ цього роздшу плану i проявляеться творч1сть викладача.
Як вщомо, порядок обговорення питань плану може бути н айргзно ман irai ши м i зал ежить вщ форми семшару й тих цшей, яю ставляться перед даним заняттям для групи. Найчаспше використовуються три схеми: рефератавно-доповщна, питально-вщповщнай змшана.
При реффативно-доповщшй cxeMi з кожного питания спочатку заслухуеться реффат або доповщь, пщготовлеш одним ¡з студент, а при питально-вщповщно! - виступ одного ¡з студента за виборомвикладача, шсля чого оргашзуеться розгорнута бесща. У зшшашй форм1 з одного питания заслухуеться реффат (доповщь), а з ¡нших - в иступи студенпв за íxhím бажанням. Наириынщ обговорення основний доповщач робить загальний висновок.
Щоб ссмшар був по-сиравжньому актавним, bíh повинен мата дискус1йний, але кфований характф. Для цього сценар1Й дискуси продумуеться викладачем заздалегщь, у робочому плаш ф1ксуються вщповщн1 питания, приклади, висловлення.
Orate, ¡нтфактивне семнарське заняття - це дк:ва форма рожижу продуктивного мислення студент гад час обговорення проблем, втягування ix в колективну газнавальну Д1яльн1с1ъ. Семнарське заняття надае студенту можлив1сть оволод1та умшням влучно i доказово викладата CBoi' думки на mobí конкретно! науки, веста дискуйю, noniranHi д1алоги, опонувата.
У практищ робота викладач1в ВНЗ е багато тигав ceMÍHapiB. Завдання кф1вниюв цих занять полягае в тому, щоб вщповщно до теми i 3MÍcry вдало обрати той чи ¡нший тип ceMÍHapcbKoro заняття i провести його найефектавшше. Разом з там треба униката ушфжацп сем1нарських занять, бшьше ур!зноман1таювати !х новими ирийомами, актив1зувати газнавальну д1яльшсть студент якпщ час самоспйно! пщгоговки, так i назаняттях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. - М.: Высшая школа, 1991.-204 с.
2. Вербицкий А. А. Контекстное обучение и становление новой образовательной парадигмы -Жуковский, 2000. - 42 с.
3. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе: анализ зарубежного опыта. - М. : Знание , 1989 - 75 с.
4. Методичний порадник: форми i методи навчання / Авт.-уклад. Б. О. Житник. - Харгав: Основа, 2005.-128 с.
5. Ocbíthí технологи: Навч.-метод. поабник / О. М. Пехота, А. 3. Влктенко, О. М. Любарська та ¡н.; За заг. ред. О. М. Пехоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.
6. Поб1рченко Н., Коберник Г. Ьггерактивне навчання в систеш нових ocbíthíx технелопй И Початкова школа. -2004. -№ 10. - С. 8-10.
7. Пометун О. I. Сучаснни урок. Iiiiepaiaimiii технологи навчання: Наук.-метод, nocióinní. - К.: А.С.К., 2004. -192 с.
8. Ягупов В. В. Педагопка: Навч. поабник для студенпЕ иед. спец. вшцих навч. заю1ад!в. - К: Либ1дь, 2003. - 560 с.
9. Caroll J. В. A model of school learning// Teachers college record -1963. - Vol. 64. - P. 35^13.
