ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РЕСУРСИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

PUBLIC ADMINISTRATION

ШТЕЛЕКТУАЛЬШ РЕСУРСИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ: ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ТА В1ДТВОРЕННЯ

K.í.h, доцент Марутян Рена

Украг'на, м. Кигв, НАДУ при Президентовi Украгни

доцент кафедри глобалiстики, eвроiнтеграцiï та управлтня на^ональною безпекою ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-9184-1590

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31102019/6727

ARTICLE INFO

Received: 24 August 2019 Accepted: 21 October 2019 Published: 31 October 2019

KEYWORDS

intellect,

national intellectual resource of public

administration,

public administration and

administrating,

management of national IRPA.

ABSTRACT

The article deals with the managing process of the formation, development and reproduction of national intellectual resources of public administration (IRPA), which includes their use and reproduction; their structure and their function characteristics are revealed; the author's definition of the concept of "national intellectual resource of public administration" is proposed; the importance of managing national intellectual resources of public administration for modern public-management practice is characterized. It is argued that the peculiarity of national IRPAs lies in their flexibility, in that the process of their formation takes place in a separate national-cultural space, which is influenced by historical, political, educational, information and other factors. It is proved that the management of the national IRPA is a process of purposeful influence on the components of the national IRPA, their interaction in order to secure the state's advantages in the modern world or to achieve its development goals. The factors that determine the need for the formation, development, use and reproduction of national IRPA s are revealed.

Citation: MapyraH Pern. (2019) Intellectual Resources of Public Administration: Features of Use and Reproduction World Science. 10(50), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31102019/6727

Copyright: © 2019 MapyraH PeHa This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Характерною особливютю розвитку геополгтичного та геоекономiчного простору в XXI столгтп е змши у мехашзмах суспшьного розвитку, формування розвиненого штелектуального середовища яке, у свою чергу, е основою прогресивного розвитку у вах сферах життя суспшьства. Лише в такому середовищi можуть бути реашзоваш ефективш управлшсью мехашзми, розроблеш i впроваджеш устшт технолопчш процеси, а вщтак забезпечено сталий розвиток та безпека суспшьства. Мюце кожно! кра!ни у даному просторi визначаеться яюстю та структурою даного iнтелектуального та iнновацiйного середовища, основою формування якого е штелектуальт ресурси тд якими як правило розумдать особливу форму нематерiальних ресурсiв, юторично сформованi здiбностi, умiння та навички розумово! дiяльностi. Це ресурси довготривалого використання та результат взаемодп знань, умiнь, накопиченого досвiду, результатiв науково-техшчно! дiяльностi. Обов'язковою складовою усшшних соцiальних реформ е випереджаючий розвиток нащональних iнтелектуальних ресурсiв.

Значний внесок в розумшня природи iнтелекту вшс англiйський психолог Чарльз Спирмен (1863-1945). Вш розробив цикл статистичних методiв вимiрювання iнтелекту. Американський психолог Лу!с Терстоун (1887-1955) використовував уявлення про те, що iнтелект побудований з декшькох первинних здiбностей, а загального фактора не iснуе. У 70-т роки ХХ ст. цi шдходи стали вiдходити на другий план у зв'язку з появою нових методiв i

теорш, розроблених Л. Виготським (1896-1934) i А. Лурiя (1902-1977) в Росн, Жаном Иаже (1896-1980) в Швейцарн, Д. Хеббом в Канад^ А. Ньюеллом i Г. Саймоном в США.

Розвиток рiзних форм iнтелекту стало викликом для сучасного свiту в цшому та для системи державного управлiння зокрема, цi процеси породили як технолопчний стрибок так й проблеми в рiзних сферах життя соцiуму, що потребують державного реагування. У зв'язку з цим у наущ державного управлiння активiзувалися дослщження управлiнських аспектiв iнтелекту, зокрема вони висвгглеш в роботах украшських дослщниюв А. Агаркова, О. К1реево1, Н. Нижник, Р. Марутян, Г. Ситника, Ю. Сурмiна, Г. Щокша та ш.[1-6], яю розглядали питання управлшня iнтелектом у рiзних сферах: економщ, соцiальних вiдносинах, нащонально1 безпеки тощо.

Науковi доробки вищезгаданих авторiв доводять, що серед вшх видiв ресуршв, якi стали приносити успiх i добробут сучасним нацiональним крашам, на перший план виходять iнтелектуальнi ресурси, але питання iнтелектуальних ресурсiв само! системи державного управлшня (1РДУ) залишасться недостатньо вивченим у науцi.

Результати до^дження. Внаслщок науково-техшчно1 революцн сучасне суспшьство переходить до iнформацiйного типу цившзацн, основними характеристиками яко! е iнформацiя, iнтелект, iнтелектуальнi потенцiал, штелектуальш ресурси, iнтелектуальнi капiтал.

На нашу думку, штелектуальш ресурси державного управлшня (1РДУ) включають такi складовi [3]:

• штелект - рiвень та обсяг професшних знань теоретичного та прикладного характеру, навичок, досвщу, мобшьност (здатнiсть до сприйняття ново1 шформацн, навчання, перепiдготовки, адаптацiя до нових умов), шновацшносп (здiбнiсть до творчого мислення) державних службовцiв;

• сощальт iнститути, що забезпечують формування та вщтворення 1РДУ (освiта, наука)

• кадри - адмшютративно-пол^ична елiта, персонал цившьно1, вшськово1 i правоохоронно1 державно1 служби, посадовi особи органiв мюцевого самоврядування, що здiйснюють iнтелектуальну дiяльнiсть;

• iнфраструктура штелектуально1 дiяльностi системи державного управлшня (шформацшне забезпечення ДУ, 1КТ у системi ДУ, ЗВО, що здiйснюють пiдготовку за спещальшсть «Публiчне управлiння та адмiнiстрування);

• анал^ичне (науково-експертне) забезпечення ДУ.

1нтелектуальш ресурси державного управлiння виконують в суспшьсга безлiч функцiй (див. табл. 1). Найбшьш важлива проблема сучасного суспшьного розвитку полягае у формуванш, збереженнi, використаннi та вiдтвореннi 1РДУ.

Таблиця 1. Характеристика функцiй штелектуальних ресурсов державного управлiння

Назва функцп Характеристика

1 1нформацшна Нагромадження, систематизацiя й транслящя шформацн, знань, вмiнь та досвщу у сферi державного управлшня

2 Прогностична Наукове обгрунтування оцiнок можливих шляхiв i результатiв розвитку об'ектiв державного управлшня, а також необхщних для цього ресурав та засобiв, моделювання соцiальних процесiв i явищ, прогноз основних загроз суспшьному розвитку, розробка комплексу засобiв для запобiгання кризам

3 Мошторингова Дослщження та оцшка iнформацiйних потоюв, аналiз якостi державного управлiння та реатзаци нацiональних проектiв

4 1нновацшна С джерелом, ношем та стимулом розвитку шновацш у державному управлiннi

5 Експертно -аналiтична Комплексний аналiз сфер життедiяльностi об'екта управлiння, виявлення тенденцш й закономiрностей його розвитку, шдготовка експертних оцiнок та пропозицш щодо варiантiв рiшення проблем, а також тдтримка управлiнських рiшень та оцшка можливих наслщюв !х реатзацл

6 Консалтингова Стратегiчне консультування суб'ектiв державного управлшня задля пiдвищення ефективностi !х дiяльностi, розробка стратеги розвитку органiв управлшня та побудова ефективно1 системи управлшня

7 Управлiнська С важливим ресурсом системи державного управлшня, об'ектом та ресурсом управлшня

Ытелектуальш ресурси (IP) в №CTeMi державного управлшня юнують у таких основних формах: шдивщуальш, органiзацiйнi та мережевi. Високий тдивгдуальт 1Р державних службовщв - це виключно особиста характеристика таких фах1вщв, рiвень !х професiйних знань, навичок, досвщу, здатнiсть до високопродуктивно! штелектуально! дiяльностi. Ще рiдше проявлясться поеднання iнтелектуальних здiбностей i працьовитость Управлiння iндивiдуальними IP можливо за допомогою пiдтримки талановитих державних службовщв з боку держави, сприяння розвитку цих здiбностей через навчання у аспiрантурi та докторантурi.

ОргатзацШт 1Р являють собою сукупний iнтелект оргашзаци, органу державно! влади (ОДВ). Найчастше цей IP погано iнтегрованi i характеризуються низьким синергетичним ефектом. Управлшня оргашзацшними IP передбачае поеднання двох парадигм: оргашзацшного управлiння та управлшня людськими ресурсами та iнтелектуальним кашталом.

Розвиток iнформацiйних процесiв, новiтнiх IKT (штучний iнтелект, блокченй big-data) у державному управлшня призводить до становлення e-урядування та електронно! демократп через розбудову мережевих 1Р, якi дозволяють подолати недолiки управлшсько! iерархil, налагоджують зворотнiй зв'язку мiж державою та громадянами.

Окремою проблемою для сучасно! теори та практики державного управлшня стае питання управлiння IPДУ - !х формуванням, використанням та вiдтворенням.

Вiдтворення iнтелектуальних ресурсiв державного управлiння е необхщною ознакою збереження та тдвищення рiвня iнтелектуальностi державно-управлшсько! практики, освгги та науки в сферi державного управлiння, ефективностi прийняття державно-управлшських рiшень.

Збереження i вiдтворення штелектуальних ресурсiв державного управлiння представляеться також одним з найважливших напрямкiв забезпечення нащонально! безпеки, орiентованим на формування державних механiзмiв, покликаних створювати сприятливi умови розвитку нацiональних ЩДУ.

Однак найбшьш важливою проблемою пострадянських краш е ефективне використання iнтелектуальних ресурив державного управлiння.

У зв'язку з цим державне управлшня як наука покликана виршити таю завдання:

• осмислити сощальну природу iнтелектуального ресурсу державного управлшня, його вплив на суспшьство i державно-управлiнську практику;

• виявити особливост його розвитку i управлiння ним;

• вивчити структуру штелектуальних ресурив державного управлiння, а також можливосп i напрямки його ефективного використання;

• здшснювати управлшня вима сферами суспiльства i державою на основi використання

1РДУ.

Кожна крана у процесi державотворення формуе власш ЩДУ, якi мають нащональну специфiку тому, що процес !х становлення вiдбуваеться у окремому нацiонально-культурному просторi, на якiй впливають юторичш, полiтичнi, освiтнi, iнформацiйнi та iншi чинники.

Нацюнальт штелектуальт ресурси державного управлшня - це сукупшсть штелектуальних спшьнот, а також iнститутiв та оргашзацш, що забезпечують вiдтворення i реалiзацiю iнтелектуального потенцiалу системи державного управлшня краши. Формальне уявлення рiзновидiв нацiональних IPДУ дае рис. 1.

Рис. 1. Ргзновиди нащональних iнтелектуальнихресурав державного управлгння

Кожен з наведених на рис. 1 вцщв нащональних ШДУ мае певне призначення, виконуе певну функцiю. Пол^ичш IPДУ виробляють цiлi та завдання суспшьного розвитку, створюе штелектуальт умови регуляцп влади. Управлшсью орiентованi на реатзащю управлiнських технологiй. Освiтнi забезпечують навчання державних службовщв, !х професiйний розвиток та

дiяльнiсть. Науковi призначеш для формування наукового знання у сферi державного управлiння. Експертно-аналггичш забезпечують аналiтичний супровiд прийняття державно-управлшських рiшень. Всi рiзновиди 1РДУ дуже тiсно взаемопов'язанi. Руйнування хоча б одного з цих видiв нащональних 1РДУ або зв'язку мiж ними може призвести до кризових наслщюв для системи державного управлiння.

Кожен конкретний рiзновид нацiональних 1РДУ включае кiлька складових, найбiльш важливими серед яких е знання, кадри, професшт спiльноти, нормативно-правове забезпечення використання нащональних 1РДУ.

Особливiсть нацiональних 1РДУ полягае в !х гнучкостi i плинносп. В умовах глобалiзацil, вiдтоку «мiзкiв» та глобального ринку працi !х можна швидко втратити [6]. Тому управлшня нацiональними 1РДУ в даний час перетворюеться в одну з основних управлiнських проблем. У структурi цього управлiння розрiзняють таю складов^

• управлiння полiтичними 1Р в системi ДУ, що передбачае формування пол^ично1 елiти, професiйну пщготовку кадрiв полiтики, !х вiдбiр i просування;

• управлiння управлiнськими 1Р в системi ДУ, що включае формування управлшсько1 елiти, навчання, пщготовку, перепщготовку та пiдвищення квалiфiкацil управлшських кадрiв рiзних сфер суспiльного життя, управлiння кар'ерою, розвиток управл^сь^' культури;

• управлшня професшними 1Р в системi ДУ, орiентоване на формування професшно1 елiти, провiдних фахiвцiв в сферi державного управлiння, забезпечення професшного зростання державних службовцiв, !х навчання, пщготовку, перепщготовку та пщвищення квалiфiкацil, розвиток професiоналiзму, професiйних спiвтовариств i кодексiв;

• управлiння науковими 1Р в системi ДУ, що представляе собою розвиток науково1 елiти, вчених в галузi науки «Публiчне управлшня та адмшстрування», И спецiалiзацiй, наукових iнституцiй, шкш i наукових комуткацш, спiльнот, методологи та методiв наукових дослщжень;

• управлiння освiтнiми 1Р в системi ДУ, орiентоване на формування осв^ньо1 елiти та фахiвцiв цiеl галузi знань, розвиток сучасних систем навчання для державних службовщв, пщвищення якосп освiти у сферi державного управлiння;

• управлiння експертно-анал^ичними 1Р в системi ДУ, яка передбачае розвиток експертно-анал^ично1 елiти, експертних та аналiтичних спiльнот, консалтингу, шституцш, кодексiв, ринку експертно-аналiтичних послуг, шформацшно-анал^ичних систем i технологiй у сферi державного управлiння.

Слiд зазначити, що управлшня нацюнальним 1РДУ не можна зводити тшьки до розвитку його рiзних видiв та складових. Воно обов'язково передбачае взаемодда рiзних його видiв i дифузiю мiж ними. Повинш iснувати стiйкi зв'язки вшх видiв 1РДУ з освiтою i наукою. Сучасне управлiння неможливо уявити поза зв'язком управлшського iнтелекту з експертно-аналiтичним iнтелектом. Свiтова практика державного управлшня показуе перспектившсть появи в нш представникiв науки, як iстотно збагачують науковими пiдходами пщготовку державних проекпв i прийняття державно-управлшських та пол^ичних рiшень.

Висновки. Управлшня нацюнальним 1РДУ - це процес цшеспрямованих впливiв на складовi нацюнального 1РДУ, !х взаемодiя з метою забезпечення переваг держави в сучасному свт або досягнення цшей його розвитку. Необхщшсть формування, розвитку, використання та вщтворення нацiонального 1РДУ обумовлена:

• становленням iнформацiйноl цивiлiзацil, економши знань, коли виключно важливу роль в життедiяльностi суспiльства вiдiграють штелект, знання, iнформацiя,

• процесами глобалiзацil, що потребуе мобiлiзацil всiх нащональних ресурав для використання !х в нащональних штересах

• складними управлшськими завданнями, що стоять перед Украшою в умовах збройного конфлiкту з РФ.

Для пщвищення ефекгивносп сфери державного управлiння в Украiнi перш за все необхщне врахувати закономiрностi та особливостi розвитку вiтчизняноi системи державного управлiння. Серед вказаних особливостей, зокрема, це як1сть iнгелектуальних ресурав державного управлiння, якi визначальним чином здшснюють вплив на ефекгивнiсть результата управлiння i у тому чист на як1сть зворотнього зв'язку мiж суспiльством та державою. Тобто формування, ефективне використання та вiдтворення штелектуальних ресурсiв державного управлiння е принциповою основою сталого економiчного i сощального розвитку Украiни, й' конкурентоспроможностi та безпеки розвитку.

Одним з завдань впчизняно! науки державного управлшня е розробка ефективних

механiзмiв накопичення та використання штелектуальних ресурсiв державного управлшня.

Особливо актуальним це завдання стае в умовах соцiально-економiчноi кризи, пол^ично!

нестабiльностi та збройного конфлшту на сходi Украши.

Л1ТЕРАТУРА

1. Агарков О.А. 1нтелектуальний каптал пубтчного управлшня: стан 1 тенденци розвитку: дис... канд. соцюл. наук: 22.00.04 / Дншропетровський нацiональний ун-т. - Д., 2006. - 245арк. : рис., табл. -Б1блюгр.: арк. 216-237.

2. Юреева О. Б. Державне управлшня розвитком штелектуальних ресурав в Укрш'ш: теоретико-методолопчний аспект: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Юреева О. Б. ; Дншропетр. репон. ш-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши. -Дншропетровськ, 2006. - 20 с.

3. Марутян Р. Научно-экспертное сопровождение государственного управления в сфере национальной безолпасности. - [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dsaua.org/index.php?option=com_content&view=article&id=147%3A2011-06-29-10-31-01&саШ=38%3А2010-09-14-П-22-47&Кет1а=7Ша^=ги

4. Нижник Н. Р. Державна кадрова полггака як фактор розвитку укрш'нсько! держави / Н. Р. Нижник// Кадрове супроводження регюнальних перетворень : матер1али наук.-практ. монф. - Одеса: ОР1ДУ УАДУ, 2002. - С. 363-372.

5. Ситник Г.П. Щодо проблеми сучасного кадрового забезпечення у сфер1 нацiональноi безпеки. -/[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://nationalsecurity.org.ua/2012/10/2481/

6. Сурмш Ю.П. Соцюлопя управлiння: п!дручник /Ю.П.Сурмiн, 1.В.Бвдзюра. - К.: «Освiта^>, 2012. - 688 с.