CC BY
19
ШТЕЛЕКТОКОРИСТУВАННЯ ЯК ФУНКЦ1Я
життево! активност1 соц1уму
д. е. н. Петренко В. П., д. е. н. К1сь С. Я., д. е. н. Гуменюк В. В.
Украгна, 1вано-Франк1всъкий нащональний техтчний университет нафти i газу
ABSTRACT_
The article proposes an original definition of the processes of proper use of the intelligence of the individual, as well as of human communities, as the main task of their survival in modern conditions. For this, the model of the human person is presented as a bio-socio-economical element of living nature, on the basis and with the participation of which the primary element (person) and secondary element (a couple of persons) are formed elements of society, which forms the social environment. Four possible variants of functional-intellectual interaction of the primary elements in the modes "subiect-obiect", "subiect-subiect", "obiect-subiect" and "obiect-obiect" are analyzed. Demonstrated that due to the proper organization of this process there is a gradual and steady improvement and development of society, and improper condition inhibits development processes, leads to stagnation, to degradation, decline and disappearance of society. In this regard, the problem of improving the management of the use of intellectual resources of socioeconomic systems through the improvement of the processes and procedures of intellectual use, deserves a problematic issue of further sustainable development of society.
Вступ. 21 шчня 2008 року вщбувся перший показ науково-популярного серiалу «Життя шсля людей» (англ. Life After People) [1], в якому автори разом i3 вченими бюлогами, екологами, геологами, iнженерами моделювали поди наступу Природи (тварин i рослин) на мюта та !х шфраструктуру, споруди, мости, дороги, канали, тунелi i т. п. у разi раптового зникнення людей. За !х обгрунтованими припущеннями протягом 6 мюящв мюта покинуть мишi i щур^ а почнуть заселятися койотами i рисями, заростати чагарниками i деревами. Протягом наступних десятюв роюв тд воду тдуть Лондон, Амстердам та багато шших мют св^у, дерев'яш споруди згорять, згниють, будуть знищеш термгами, зруйнуються дамби, канали i тунел^ впадуть мости i хмарочоси. Через юлька сотень роюв iржа з'ють дощенту вс металевi конструкцп, машини i мехашзми, перетворяться в порох вс засоби зберпання шформацп, а до юнця тисячолiття на Землi практично не залишиться доказiв iснування людсько! цившзацп.
Така апокалштична картина вочевидь спричинена вилученням iз системи природно! життeдiяльностi планети Земля людини - елементарного носiя штелекту - автора, продуцента i споживача вшх створених протягом iснування нашо! цившзацп позитивних i негативних результат природокористування.
Отже, саме людськi ресурси планети - множина елементарних носив i, одночасно, користувачiв iнтелекту е тим ресурсним джерелом, яке забезпечуе iснування i постiйний розвиток або стагнащю, деградацiю i занепад суспшьства.
Доказами цього сьогоднi можуть служити таю соцiально-економiчнi явища сучасностi, як «перетш мiзкiв» (англ. brain drain) - мпращя людських ресурсiв планети, яка полягае в тому, що «... велика юльюсть освiчених i висококвалiфiкованих людей полишають власну кра!ну для життя i роботи в шшш, де заробiтна плата i умови е кращими» [2]. З цим же явищем також зв'язана поява в мистецга управлiння людськими ресурсами таких термiнiв, як «вшна за таланти» [3; 4], «битва за навчеш кадри» [5], «управлшня талантами» [6; 7] i т. п.
На думку «The Economist», «... старi битви за природш ресурси.» сьогодш доповнюються новими - битвами за таланти. При цьому, таю битви вщбуваються як мiж компашями, якi конкурують за кращi «людськi ресурси», так i мiж кра!нами, якi переймаються «балансом мiзкiв» так само, як i «балансом сил» [5].
Таким чином, якщо за повно! вiдсутностi Людини в Природi втрачаеться сам сенс поняття «природокористування», то присутнiсть людського чинника в системi життедiяльностi i життетворчосп протягом тисяч рокiв демонструе постшшсть зростання ролi людського мозку
ARTICLE INFO_
Received 10 January 2018 Accepted 26 January 2018 Published 10 February 2018
KEYWORDS
person,
intelligence,
element,
nature,
socium,
primary element (person),
secondary element (pair of
persons),
interaction,
result
© 2018 The Authors.
з притаманним йому штелектом у впливах на змши в середовищi його юнування, що цiлковито вiдповiдаe висновку, до якого дшшов свого часу американський геолог, Дж. Дана (James Dwight Dana, 1813—1895) щодо неперервностi процесу цефалiзацil - змш головного мозку, який, на вiдмiну вiд iнших органiв живих створшь, в процесi еволюцп нiколи не деградував, а постiйно прогресував [8]. Науковий висновок Дж. Дана став одшею Í3 вiдправних точок в передбаченш академiком В. В. Вернадським процесу майбутньо! трансформаци бюсфери в ноосферу [9] з адекватним усвiдомленням важливостi iнтелекту як природного ресурсу Планети та зростанням штересу до його надежного використання.
I якщо сьогоднi зростання цього штересу виливаеться у неконтрольовану мiграцiю носив штелекту, у «вшни» i «битви» за таланти замiсть щентифшацп шляхiв покращання використання iнтелекту будь-якого його ношя, замiсть турботи про збереження, розвиток, примноження i ефективiзацiю використання здобутюв iнтелекту всiх членiв чи шшо1 спiльноти, то продемонстрована наведеними вище прикладами рiзниця мiж станом бiосфери за повно! вщсутност у природi людини розумно! i майбутньою ноосферою з мiльярдами населення - елементарними носiями iнтелекту - полягае в тому, що будь-яка людська ютота i, тим бшьше, будь-яка !х спiльнота володiють штелектом, штелектуально-ресурсним потенцiадом, iнтелектуадьним, людським, сощальним i т. д. капiтадами, яю е i повиннi бути об'ектами ефективного використання.
При цьому, об'ектом ефективного використання повинен виступати не тшьки штелект «таланов», за яю сьогоднi багатьма мiжнародними експертами вщ менеджменту людських ресурсiв пропонуеться воювати, а iнтелект будь-яко! особистостi - члена майбутнього ноосферного суспшьства незалежно вщ li принадежностi до економiчноl, пол^ично1 чи професшно1 страти (за П. Сорокшим [10]) або до страт ординарного, неординарного чи елггного штелекту (за моделлю автора [11, с. 23]. Головною ж умовою корисност використання суспiльством iнтелекту кожно1 особистостi i генерованих нею штелектуальних продуктiв виступатиме !х вiдповiднiсть критерiям сталого розвитку.
Мета статтi. Весь попередньо набутий людством досвiд традицшного або бiосферного природокористування потребуе негайного доповнення результатами наукового пошуку, обгрунтування, створення i впровадження в практику життедiяльностi шновацшних рiшень з удосконалення процесiв i процедур використання суспшьством його штелектуальних ресуршв, адекватних вимогам i критерiям сталого розвитку - iнтелектокористування.
Результати дослщження. Впровадження до вiтчизняного наукового обпу у 2000 роцi термшу «iнтелектокористування», який, на думку його авторiв, узагальнював напрям дослiдження з пошуку i оцiнювання можливостей створення, апробаци i ефективного використання нових управлшських пiдходiв, методiв, технологiй та шструменпв для керiвникiв груп, команд, шдроздшв, пiдприемств i органiзацiй Отримаш в результатi цього iнновацiйнi ршення були покликанi допомогти керiвникам тдняти ефективнiсть управлiння iнновацiйною i креативною дiяльнiстю ввiрених !м людських ресуршв.
При цьому, при виборi термiну автори виходили з очевидно1 аналоги мiж добре на той час вщомими i традицiйно вживаними термшами «природокористування», «ресурсокористування», «землекористування» i т. п.
Вперше запропонований в статп [12], а пiзнiше дещо ретельшше обгрунтований i сформульований в монографи [11, с.77] термiн «iнтелектокористування» означав «... - доцшьш та оптимальш управлiнськi рiшення i д^' з формування, збереження, нарощування та ефективного використання штелектуально-ресурсного потенцiалу особи чи групи ошб шляхом застосування вщповщних стилiв управлiння та управлiнських технологш» i не мав найменшого стосунку до сфери природокористування.
Це пояснювалось тим, що автори вбачали його позитивне навантаження виключно в покращанш результатiв використання iнтелекту людських ресуршв пiдприемств, установ i оргашзацш за рахунок впровадження «концепц^' штелектокористування» як новiтньоl парадигми практичного менеджменту [13].
Проте, отриманi в рамках окремих пiдприемств позитивнi результати впровадження розроблених i апробованих технологш та шструмеипв з удосконалення управлшня використанням iнтелекту людських ресурсiв для тдвищення ефективностi використання всiх шших видiв природних ресурсiв, необхiдних цим шдприемствам для !х належного функцюнування, поступово привело до усвiдомлення необхщносп i доцiльностi встановити певний рiвень прiоритетностi ролi iнтелектуальних ресурсiв в отриманш цих результатiв.
Очевиднiсть ще1 прiоритетностi демонструеться моделлю людини розумно1 (Homo sapiens) як бiологiчно елементарного ношя iнтелекту (БЕН1), представленою на рисунку 1.
Рис. 1. Модель окремШнъог людсъког особистостi - елементарного ноая ттелекту -
споживача ресурав Природи
Оскшьки БЕН1 е HOcieM живого штелекту, то його слщ штерпретувати як елемент, коефiцieнт iнтелектyалiзащ! якого Км>0 на B^MiHy вiд iнших складових живо! природи, для яких очевидно Kbt=0. БЕН1 для задоволення сво!х життевих потреб в процеci життeдiяльноcтi i життeтворчоcтi генеруе iнтелектyальнi продукти, з допомогою яких залучае i використовуе вiдомi та доcтyпнi йому ресурси живо! i неживо! природи (Res), трансформуючи !х для власного споживання, а також зберiгаe для майбутнього використання, накопичуе, дiлитьcя i3 сучасниками i передае нащадкам доcвiд трансформаци цих реcyрciв у необхiднi для споживання результати (Rez) у виглядк нематерiальних, духовних або «тонких» полiв (ще! i вчення, наука i культура, погляди i переконання тощо) i/або матерiальних, фiзичних або «щшьних» полiв (бyдiвлi i дороги, шструменти i механiзми, машини i технологи, речовини i вироби з них, вщходи i непотрiб).
Вiдcyтнicть людини в цьому ланцюжку залишила б Природу i вci ii ресурси в сташ cамоcтiйного розвитку, змш i транcформацiй середовища без участ iнтелектy з гiпотетичними наcлiдками, промодельованими уже згаданим cерiалом «Життя шсля людей». Однак момент, коли «... сотворив Бог людину на свш образ; на Божий образ сотворив и;...» [14, с. 4] став визначальним чинником подальшого розвитку створеного Творцем Св^у в зв'язку з тим, що людина, яка, тддавшись cпокyci i знехтувавши забороною з'!ла плiд дерева пiзнання добра i зла, за покарання була вигнана з раю i змушена була здобувати все необхщне для життя в «тяжюм трyдi» i «в поп лиця».
З позици елементарних кiлькicних оцiнок резyльтатiв «тяжко! пращ» з використання ресуршв Природи для шдтримки свое! життeдiяльноcтi, модель окремшньо! людсько! оcобиcтоcтi можна iнтерпретyвати уже як бюсощальний [15, с. 52] елемент (БСЕ) системи Людина - Природа (Рис. 2).
Рис. 2. Шлыасна модель окрелпшньоТлюдськоТ ocoöncmocmi, яка трансформуе певну тлыастъ ресурав Природи Q(Res) в певну ктъюстъ резулътатiв своег дiялъностi Q(Rez)
В такому випадку життeдiяльнiсть БСЕ представлясться кшьюсними показниками залучених i спожитих ресуршв Q(Res) для (як мшмум) забезпечення свого iснування Q(Rez), коли в першому наближеннi можна вважати, що KQ=Q(Rez)/Q(Res)=1 - результати дiяльностi Q(Rez) людини забезпечують !! особисте виживання, якщо Kq<1 - стагнащя, поступова деградацiя i загибель (Kq=0), а за Kq>1 - людина здатна забезпечити виживання шшого/шших бюсощальних елементiв у своему оточеннi.
В зв'язку з цим коефщент Kq можна назвати коефiцiентом бiосоцiалiзацi! особистосп -умови, за яко! особистють шляхом забезпечення Kq > 1 стае сощально i бiологiчно значимим елементом Природи.
Таким чином, за досягнення умови Kq>1 частина генерованих окремшшм БСЕ результатiв отримуе певне щннюне навантаження щодо !х споживання шшими елементарними членами соцiуму, що дозволяе штерпретувати модель людини у вигщщ першого первинного елемента - бiосоцiально-економiчний елемент (БСЕЕ) або Homo economicus (Рис. 3).
Рис. 3. Перший первинний елемент сощуму - елементарна людська особист1сть, який трансформуересурси Природи варт1стю в результати варт1стю ЖКе2
В цьому випадку дiяльнiсть БСЕЕ описусться коефщентом трансформацп
К™ = ^^еЖ^ > 1,
(1)
де - вартють генерованих людиною результатiв, яю мають певну цiннiсть для не! само! i для iнших людей з И оточення, а WRes - вартють вшх використаних з щею метою ресурсiв Природи.
Отже, коефщенти штелектуалiзащ! К1п1>0, бюсощатзацл Кд > 1 i трансформацп Кш > 1 повнiстю характеризують iнтелекто-соцiально-економiчну суть життево! активносп окремшньо! людини, штерпретовано! нами у виглядi бiосоцiоекономiчного елемента живо! Природи (див. Рис. 4).
Результуючий вектор КБСЕЕ, будучи векторною сумою значень трьох складових К^О. Кд > 1 i > 1, е нiчим iншим як комплексною характеристикою людини в основ! результативно! дiяльностi яко! лежить трансформування ресурсiв Природи на основ! використання штелекту i генерованих ним штелектуальних продуктiв.
Кб
; = (Kint + Kq + KTR) > 1.
(2)
Факт знаходження штелекту у витоюв Bcix результатiв життeдiяльностi i життeтворчостi людини пiдтверджуe необхщнють i обrрунтованiсть розповсюдження «доцшьних та оптимальних управлiнських рiшень i дш» щодо оргашзаци належного iнтелектокористування на сферу та процеси природокористування як обов'язково! функци життево! активносп сощуму.
КЙ>0
KlE>l
Рис. 4. Модель людини як б1осощоеконолпчного елемента живоТ Природи
В зв'язку з цим слщ зауважити, що вартiсть результат WRez, генерованих однiею людиною для споживання iншою/iншими, об'ективно визначаеться потребами сощуму, тобто шшим/шшими - потенщйним споживачем/споживачами, що мотивуе необхiднiсть переходу до розгляду парно! взаемоди як мшмум двох БСЕЕ, якi утворюють систему i кожен з яких характеризуемся притаманним тiльки йому значенням КБСЕЕг-. Тобто, ми отримуемо вс пiдстави для iнтерпретацi! i опису чергового елементу - елементарно! системи Людина - Людина, в якш, на думку проф. Мочерного С. В., «...найпроспшою структурною ланкою е компонент, тобто такий елемент, який при певному способi аналiзу далi не дшиться. Водночас компонентом вш може бути лише тодi, коли бере участь у формуванш системи i за його вiдсутностi система не може розвиватися» [16, с. 86].
Таким чином, якщо «найпроспшою структурною ланкою» е 6i0C0^0eK0H0MÎ4H™ елемент, то два взаемоддачих елементи уже утворюють елементарну систему, названу автором свого часу «типовою управлшською парою соцiотехнiчних систем».
Теоретичш основи взаемодiï кiбернетичноï системи з двох елеменпв свого часу була штерпретована У. Р. Ешбi (William Ross Ashby), яким було наголошено, що «... «зворотний зв'язок» юнуе мiж двома частинами коли кожна впливае на шшу» [17, с. 53].
Якщо, в контекст дослщження i оцiнки результатiв взаемодiï двох «найпростших структурних ланок», складовi традицiйноï схеми У. Р. Ешбi штерпретувати у виглядi двох первинних елеменпв соцiуму - бiосоцiоекономiчних елементiв БСЕЕ] i БСЕЕ2, кожен з яких характеризуеться коефiцiентами трансформацiï КБСЕЕ1 i КБСЕЕ2, отримаемо найбiльш узагальнену штерпретащю другого первинного елемента соцiуму - елементарну соцiально-економiчну систему (ЕСЕС) (Рис. 5).
Згiдно виконаних за участю автора в [18] обгрунтувань i доказiв iснування в практичному управлшш рiзних режимiв взаемодiï людей, стосунки (взаемовпливи) мiж цими елементами в процес отримання спiльного результату дiяльностi WRez можуть складатись i реалiзовуватись за сценарiями «суб'ект - об'ект», «суб'ект - суб'ект», «об'ект - суб'ект» i «об'ект - об'ект»:
Суб'ект БСЕЕ! ^ Об'ект БСЕЕ2 ^ RezSO (2.3)
Суб'ект БСЕЕ] ^ Суб'ект БСЕЕ2 ^ RezSS (2.4)
Суб'ект БСЕЕ! ^ Об'ект БСЕЕ2 ^ RezOS (2.5)
Об'ект БСЕЕ! ~ Об'ект БСЕЕ2 ^ RezOO, (2.6)
де RezSO, RezSS, RezOS i RezOO, - результата взаемоди двох частин управлшсько1' пари в трансформуваннi ресурсiв Природи за рiзноманiтних варiантiв iнтерпретацiï ix взаемостосункiв.
Vli Ril
Рис. 5. Другнй первпннпй елемент сощуму - елементарна сощалъно-еконолпчна система - пара б1осоц1оеконом1чних елемент1в, взаемод1ючих в процес трансформацИ'pecypcie Природи варт1стю WRes врезультати вартiстю WRez
Анатз eK0H0Mi4H0r0 контексту показниюв взаемоди пари «людина - людина» в режимах (2.3), (2.4), (2.5) i (2.6) виявить умови ефективност ix спiвпрaцi як едино! ланки трансформування всix вxiдниx ресурсiв Природи Res вартютю WRez в необхвдний i сaмiй ЕСЕС, i всьому сощуму позитивний результат Rez вартютю WRes.
Отже, якщо припустити, що в ЕСЕС елемент БСЕЕ] з коефщентом трансформацИ КБСЕЕ1 трансформуе частину ресурсiв Res вaртiстю WRes в управлшсью рiшення Dmf (вплив БСЕЕ] на БСЕЕ2) щодо подальшого трансформування цих же ресурсiв елементом БСЕЕ2 з коефiцiентом КБСЕЕ2 у загальний вихвдний результат системи Rez вартютю WRez, то цю послiдовнiсть трансформацш можна записати у наступному виглядк
Dinf = F(WRes • Кбсее1). (2.7)
WRez = F(Dlnf • КБСЕЕ2) = F(WRes • КбсЕЕ1 • КбсЕЕ2). (2.8)
При цьому, зворотний вплив БСЕЕ2 на БСЕЕ] також записуеться як
Binf = F(WRes • КБСЕЕ1 • КБСЕЕ2) = WRez. (2.9)
Загальний результат eKOHOMi4HO ефективного функцiонування елементiв БСЕЕ] на БСЕЕ2 системи ЕСЕС за умови вщсутносп зворотного впливу (Binf = 0) визначаеться як
WRez = WRes • Кесес > 1, (2.10)
а у випадку наявностi такого зв'язку (Binf Ф 0) описуеться залежнiстю
WRez = WRes- Кесес /(1 - а • Кесес), (2.11)
де - Кесес - коефiцiент трaнсформaцiï системи двох бюсощоелеменпв (Кесес=Кбсее1 •Кбсее2 або Кесес=Кбсее1+Кбсее2); а - коефiцiент зворотного зв'язку, який може змiнювaтись в межах вщ 0 до значення 1/Кесес, визначаючи стан системи, який при а = 0 описуеться виразом (2.9), а при а—1/КЕСЕС WRez—система втрачае стaбiльнiсть, перестае розвиватись, деградуе, прямуе до занепаду i сaмолiквiдaцiï, як це було продемонстровано в [19, 20].
В зв'язку з тим, що як прямий вплив Dinf, так i зворотний вплив Binf формуються суб'ектом-людиною i об'ектом-людиною, кожному iз яких е притаманними творчий, особистюний, соцiaльний, емоцiйний, професiйний i т. д. штелект, а також певш психолопчно-поведiнковi та морально-духовш характеристики i вмiння ïx використовувати, можна стверджувати, що коефщент трансформаци кожноï особистостi в системi е функщею складових ïï iнтелекту
КБСЕЕ1 = Ф (IТР, IОР, IСР, IEР, 1ПР) i КБСЕЕ2 = Ф (IТR, IОR, IСR, InR). (2.12)
Отже, якщо вказаними вище складовими iнтелекту кожно1' особистосп з пари БСЕЕгБСЕЕ2 системи формуються значення Кбсее1 i Кбсее2, то ними ж визначатиметься i результат 1'х взаемодп WRez, а в зв'язку з тим, що в силу природно1' рiзномaнiтностi людей (культура, освiченiсть, досвiд, статус i т. д.) значення Кбсее1 Ф Кбсее2, то саме 1'х спiввiдношенням при формуванш Кесес будуть визначатися кiнцевi результати сп1льнох' дiяльностi WRez зпдно вирaзiв (2.9) i (2.10).
При цьому, гшотетично запропонованим вaрiaнтaм i результатам функщонально! взaемодiï (2.3), (2.4), (2.5) i (2.6) можуть вщповщати наступи спiввiдношення Кбсее1 i КБССЕ2, покликaнi забезпечити досягнення запланованого значення WRez шляхом пiдтримaння необхщного значення Кесес, якими i визначаеться тип взаемодп мiж елементами системи:
- умовою традицшного вaрiaнту взaемодiï в режимi «суб'ект - об'ект» (2.3) виступае Кбсее1>>Кбсее2 - домiнуючий вплив (управлшня) БСЕЕ1 на БСЕЕ2 для формування WRez, за якого В1п1 практично не враховуеться в ршеннях БСЕЕ, - (автократ1я);
- умовою Bapiamy взаемодп' в режим1 «суб'ект - суб'ект» (2.4) виступае КБСЕЕ1=КБСЕЕ2 -гармошзоване упрaвлiння шляхом спшьного формування рi*шень про поведiнку БСЕЕ1 i БСЕЕ2 в npoucci досягнення WRez, a Dinr = F(WRes • KECEEi • КБСЕЕ2 • WRez) - (демократа);
- умовою вaрiaнту взaемодiï в режимi «об'ект - суб'ект» (2.5) виступае Кбсее1<<Кбсее2 - компенсащя нездaтностi БСЕЕ] приймати необхщш для досягнення WRez ршення усвiдомленим використанням iнтелектуaльного потенцiaлу та штелектуальних продуктiв БСЕЕ2 для корекцп початкового рiшення Dinf = F(WRes • Кбсее1) в необxiдне Dinf = F(WRes • Кбсее1 • Кбсее2 • WRez) - (субокрапя - термiн, запропонований в [18] для визначення факту управлшського впливу об'екта на суб'ект);
- умовою вaрiaнту взaемодiï в режим «об'ект - об'ект» (2.6) виступае Кбсее1«Кбсее2 -спiльне безсубординацшне упрaвлiння функцiонувaнням БСЕЕ] i БСЕЕ2 для досягнення результату WRez без домшуючих взaемовпливiв (Dinf = 0 i Binf = 0) - (сучасш вaрiaнти xолaкрaтiï [для прикладу, 21, 22, 23]).
Цшком очевидно, що досягнення необхщного для розвитку першого i другого первинних елеменпв соцiуму результату WRez може бути забезпечено за будь-яких описаних вище вaрiaнтiв взаемовщносин i взaемовпливiв БСЕЕ! i БСЕЕ2. Однак, якщо для вaрiaнтiв (2.3) i (2.5) взаемодп БСЕЕ1 i БСЕЕ2 для досягнення цього результату необхщно використовувати одшею iз сторiн щодо iншоï яюсь додaтковi заходи впливу через примус, стимулювання, посилений контроль i т. п., а для вaрiaнту (2.6) - через мотиващю незaлежнiстю i вщсутшстю владних впливiв, то вaрiaнт (2.4) створюе нaйкрaщi передумови для досягнення ЕСЕС максимально можливих результат WRez — max тiльки за рахунок ефективного використання в процесах i процедурах управлшня ïï «штегрального штелекту», що дозволяе рекомендувати
такий режим функщонування до масштабного використання як у практичному 6i3Hec-менеджменп, так i в публiчному управлiннi та адмшютруванш.
Тому, в основi оргашзаци належного iнтелектокористування в соцiумi лежить проблема усвщомлення бiосоцiоекономiчними елементами прюритетно1 важливостi управлiння процесами «формування, збереження, нарощування та ефективного використання» не тшьки власного iнтелекту, а й штелекту сво!х потенцiйних партнерiв, яким визначасться коефiцieнт трансформаци будь-яко! системи.
Звернемо увагу читача на той факт, що сьогодш в практищ управлшня життевою активнiстю соцiуму присутш всi можливi варiанти управлiння процесами взаемоди людей, починаючи вщ автократи, демократ, субократи, холакрати та !х рiзноманiтних комбiнацiй.
Проте, у фаховш лiтературi найбiльш ретельно дослiдженими поки-що залишаються теоретичнi моделi i практичш рекомендаци щодо умов управлiння сощальними колективами з позици «... вивчення особистiсних проявiв взаемоди у формат «суб'ект управлiння - об'ект управлшня»; виявлення негативних причин вщсутносп гармошзовано1 взаемоди...» [24].
Органiзацiя суб'ект-суб'ектно1 взаемоди бiосоцiоекономiчних елементiв сощально-економiчних систем сьогодш втизняними авторами активно дослщжуеться, аналiзуеться i рекомендуеться до використання в рiзних сферах соцiальноl активносп, серед яких публiчне управлiння i адмiнiстрування [для прикладу 25, 26], менеджмент [для прикладу, 27, 28], вища освгга [для прикладу, 29, 30], педагопка [для прикладу, 31, 32].
Що ж до варiантiв взаемоди елеменпв ЕСЕС на засадах «субократи» i «холакрати», то до останнього часу у втизнянш лiтературi подiбнi дослiдження, оцiнки i, тим бшьше, рекомендаци з можливостi та цшей !х практичного використання не виконувались.
Однак, досвщ практичного управлшня дозволяе стверджувати, що в реальному житп теоретично окреслеш чотири типи взаемоди елеменпв ЕСЕС в чистому виглядi не спостериаються, а формуеться !х певний mix - комбшащя, в якiй присутнi в тш чи iншiй мiрi ознаки вшх чотирьох теоретичних складових, одна з яких виступае домiнуючою, а шш1 ситуацiйно допомiжними. Якщо домiнуючою складовою визначатиметься основний, тобто ддачий в системi тип взаемоди мiж ll елементами, то можливiсть виникнення, використання i впливу всiх iнших визначатиметься поточною ситуащею в залежностi вщ отриманих системою результатiв дiяльностi.
При цьому, в ЕСЕС завжди зберпатиметься роль суб'екта, яким, в залежносп вiд його вiдношення до концепци iнтелектокористування i володiння ll iнструментарiем, буде визначатись або «суб'ект-об'ектна» або «суб'ект-суб'ектна» домiнанта взаемовiдносин за можливо1 наявностi iнших складових, виникнення i вплив яких на стан системи мотивуватиметься наявнютю певно1 неспроможностi ддачого суб'екта забезпечувати необхiдний результат.
Висновки. Таким чином, процес iнтелектокористування, який проявляеться за умови використання власного штелекту як мшмум окремiшньою людиною - складовим елементом системи i посилюеться в процесi ll взаемоди з шшими людьми - елементами ще1 ж системи з використанням !х iнтелекту, е необхiдною i обов'язковою функцiею життево1 активностi сощуму. Якщо за надежное' органiзацil цього процесу вiдбуваеться поступове i неухильне удосконалення i розвиток соцiуму, а неналежний стан гальмуе процеси розвитку i спричиняе стагнацiю, то вщсутнють цього процесу призводить до деградаци, занепаду i зникнення соцiуму.
Отже, якщо проблема використання певних частин штелектуальних ресурсiв як джерела «езотеричних», «таемних» i т. п. знань для власного вжитку завжди була предметом защкавленосп з боку !х потенцiйних споживачiв - керiвникiв i керiвних оргашв самих рiзноманiтних людських спiльнот, починаючи вщ вождя i ради старшшин первiсного племенi та закiнчуючи президентами i радами директорiв сучасних транснащональних компанiй, президентами, прем'ерами, парламентами i урядами держав, то проблема необхщност i доцiльностi ефективного використання вшх iнтелектуадьних ресурсiв ноосферного суспiльства тшьки починае формулюватись.
Тому, проблема удосконалення управлшня використанням штелектуальних ресуршв соцiадьно-економiчних систем через покращання процесiв i процедур iнтелектокористування, частково розглянута в Г11, 13, 33, 34, 35, 361, заслуговуе на розширене трактування не в якостi проблеми окремого тдприемства чи органiзацil, територil чи регюну, а проблемного питання подальшого сталого розвитку суспiльства в умовах, коли «Суперечливють i турбулентнiсть сучасного свгтового розвитку вимагае активного пошуку стабiлiзуючих, врiвноважуючи механiзмiв управлiння надскладними глобальними вiдносинами i процесами в штересах виживання людства» [37, с. 377].
Л1ТЕРАТУРА
1. Життя шсля людей / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://megatv.ua/programs/zhyttya-pislya-lyudej/
2. Кембрщжський словник англшсько! мови / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dictionary.cambridge.org/ru/brain-drain
3. Майклз Э., Хэндфилд-Джонс Х., Экселрод Э. Война за таланты. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 272 с.
4. Шеремета П. Як перемогти у вшш за таланти / П. Шеремета // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://innovations.com.ua/ua/articles/13355/temp
5. The battle for brainpower [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economist.com/node/7961894
6. Робертсон А., Эбби Г. Управление талантами. - Днепропетровск: Баланс-клуб, 2004. - 184 с.
7. Ashton C. Managin talent for competitive advantage. Taking a systemic approach to talent management / Chris Ashton, Lynne Morton // Strategic HR Review. - 2005. - Volume4, Issue 5 - P. 28-31.
8. Смирнов Г. С. Цефализация ноосферы: эволюция разумного вещества на рубеже тысячелетий / Г. С. Смирнов // Вестник Ивановского государственного университета. Философия. - 2012. - Вып. 2(12). - С. 17-30.
9. Вернадський В. Кшька отав про ноосферу / В. Вернадський // Вибраш пращ. - К.: Наукова думка, 2005. - С. 266-275.
10. Сорокин П. А. Цивилизация. Общество / Общ. ред. сост. и предисл.
A. Ю. Соломонова: Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.
11. Петренко В. П. Управлшня процесами штелектокристування в сощально-економiчних системах : наукова монографiя / В. П. Петренко. - 1вано-Франювськ: Нова Зоря, 2006. - 352 с.
12. Петренко В. П. Процес штелектокористування як важлива складова економiчного розвитку регюну / В. П. Петренко, Е. А. Ревтюк // Менеджмент та пщприемництво в Укра1ш: етапи становлення i проблеми розвитку. - 2000. - № 384. - С. 313-317.
13. Петренко В. П. Концепщя штелектокористування як основа нов^ньо! парадигми практичного менеджменту / В. П. Петренко // [Електронний ресурс] International Conference Project / II-я международная научно-практ. конф. «Современные тенденции развития научной мысли». 31.01.-07.02.2011.- Лондон-Одесса. - Всеукраинский академический союз. 2011. -Режим доступу : http://www.icp-ua.com/ru/conference2
14. Святе Письмо Старого та Нового Заповгту. - United Bible Societies, 1992.
15. Залеський I. I. Еколопя людини: тдручник / I. I. Залеський, М. О. Клименко. -Херсон : ОЛД1- ПЛЮС, 2014. - 340 с.
16. Мочерний С. В. Економiчна теорiя : тдручник / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко. -К.: Академiя, 2004. - 856 с.
17. Ashby W. Ross. An Introduction to Cybernetics / W. Ross Ashby. - London: Charman & Hall Ltd, 1957. - 295 p.
18. Дзвiнчук Д. I. Шодо теоретичного аналiзу i уточнення поняття «управлшська пара» як основи розвитку та удосконалення публiчного управлшня / Д. I. Дзвiнчук, О. В. Лютий,
B. П. Петренко // Зб. наук. праць «Гумаштарний вюник Запорiзькоl державно! iнженерноl академп». - 2016. - Вип. 67. - С. 191-202.
19. Петренко В. П. Теоретична рештерпретащя сутносп i дп зворотних зв'язюв як основи штеграцшних процешв в управлшш соцiально-економiчними системами / В. П. Петренко,Д. I. Дзвшчук, О. В. Немчук // Менеджмент, маркетинг та штелектуальний каттал в глобальному економiчному простора монографiя / тд наук. ред. П. Г. Перерви,
0. I. Савченко, В. Л. Товажнянського. - Х.: «Цифрова друкарня №1», 2012. - С. 209-220).
20. Фадеева I. Г. Роль додатного зворотного зв'язку в синерпчному розвитку корпорацш /
1. Г. Фадеева // [Електронний ресурс] Руснаука http://www.rusnauka.com/32_PVMN_2011 /Economics/9_97541.doc.htm
21. Moreno H. What are the advantages and disadvantages of holacracy? / Helga Moreno // [Електронний ресурс] Quora. - Режим доступу : https://www.quora.com/What-are-the-advantages-and-disadvantages-of-holacracy
22. Courtright C. Peer-Based Control in Self-Managing Teams: Linking Rational and Normative Influence With Individual and Group Performance / S. Courtright, G. L. Stewart, M. R. Barrick // Journal of Applied Psychology. - 2012. - Vol. 97, #2. - pp. 435-447.
23. How Medium is Building a New Kind of Company with No Managers [Електронний ресурс] First Round Review. Magazin Management. - Режим доступу : http://firstround.com/review/How-Medium-is-building-a-new-kind-of-company-with-no-managers/
24. Пашко Л. Гармошзащя управлшських вщносин у формат «керiвник - тдлеглий»: реальшсть чи утотя? / Людмила Пашко // Вюн. НАДУ. - 2011. - № 4. - С. 56-65. - Режим доступу : http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/uploads/2013/11/2011-4-9.pdf
25. Мартиненко В. М. Нова парадигма публiчного управлшня - об'ективний iмператив ХХ1 стол^тя (теоретико-методолопчний аспект) / В. М. Мартиненко // Публiчне управлшня. -2011. - №3(7). - С. 4-16.
26. Григор'ева В. А. Гумашстична сутшсть суб'ект-суб'ектно1 взаемоди / [Електронний ресурс] Електронна бiблiотека НАПН Украши. - Режим доступу : http: //lib.iitta.gov .ua/6839/1/ТЕЗИ_гуманiстична_сутнiсть.pdf
27. Попов С. И. Наукова парадигма суб'ект-суб'ектного управлiння в умовах сучасного континууму / С. М. Попов // Гумаштарний вюник Запорiзькоl державно1 iнженерноl академп : Збiрник наукових праць / Гол. ред. Г. В. Воронкова. Вип. 43. - Запорiжжя: Вид-во ЗД1А, 2010. - С. 166-175.
28. Шавкун I. Г. Менеджмент як соцюкультурне явище: сощально-фшософський аналiз : дис. на здоб. наук. ступ. д-ра фшос. наук за спец. 09.00.03 - сощальна фiлософiя та фiлософiя ютори / I. Г. Шавкун. - Киив, 2008. - 450 с.
29. Хоменко А. Суб'ект-суб'ектш вщносини як основа реалiзацil сучасно1 парадигми вищо! освiти в Укра1ш / А. Хоменко // Педагопчш науки. - 2015. - №64. - С. 66-74.
30. Гончар Е. В. Новейшие технологии субъект-субъектного взаимодействия участников учебного процесса высшей школы / Е. В. Гончар // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. - 2012. - №3. - С. 40-44.
31. Шеховцова С. Суб'ект-суб'ектна педагопчна взаемодiя як мехашзм формування суб'ектност студента до професшно1 педагопчно1 дiяльностi / С. Шеховцова // Молодь i ринок.
- 2014. - №9. - С. 50-53.
32. Слюсаренко Н. Суб'ект-суб'ектний тдхщ до оргашзаци педагопчного процесу / Н. Слюсаренко, М. Кульбацька // Людинознавчi студи. Серiя «Педагопка». - 2015. - Вип. 1(33).
- С. 194-2001.
33. Петренко, В. П. 1нтелектуальш ресурси соцiально-економiчних систем: аспекти шновацшного управлшня : монографiя / В. П. Петренко. - 1вано-Франювськ: ПП. Курилюк В.Д., 2009. - 196 с.
34. Петренко В. П. Управлшня використанням штелектуальних ресуршв сощально-економiчних систем : дис. на здоб наук. ступ. д-ра екон наук за спец. 08.00.03 - економша i управлшня нацюнальним господарством / В. П. Петренко. - Львiв: 1РД, 2009. - 381 с.
35. Петренко В. П. Щодо щентифшаци процесу штелектокористування в якосп фундаментально1 проблеми рацiоналiзацil використання людством природних ресурсiв планети / В. П. Петренко // Матерiали мiжнар. наук.-практ. конференцil «Економша та управлiння в нафтогазовому комплекс Укра1ни: актуальнi проблеми, реадil та перспективи» (21-23 вересня 2016 р., м. 1вано-Франювськ). - Iвано-Франкiвськ: 1ФНТУНГ, 2016. - С. 77-78.
36. Petrenko V. The Process of Intelligence Usage as a Fundamental Problem of Rationalizing the Human Use of Earth's Natural Resources / V. Petrenko, S. Kis, Ya. Kalambet // International Interdisciplinary Scientific Journal CZ-WNS. - #1. - pp. 20-30. - Режим доступу : http://internationalscientificjournalnews.eu/data/documents/ISSUE-1pp.20-30_2019.pdf
37. Бех Ю. В. Фшософський модус загально1 теорп управлшня : монографiя / Ю. В. Бех; Мш-во освгти i науки Украши. Нац. пед. ун-т iменi М. П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2013. - 476 с.
