CC BY
190
4. Черваньов Д.М. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку пщприемств Ук-раши / Д.М. Черваньов, А.1. Нейкова. - К. : Вид-во "Знання", 1999. - 516 с.
5. Статистична шформащя. [Електронний ресурс]. - Доступний з ШрУ/^^^икз^а! gov.ua. _
УДК 330.322 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В. Чорновола
ШТЕЛЕКТУАЛЬШ 1НВЕСТИЩ1 ЯК Р1ЗНОВИД 1ННОВАЦ1Й
Як переконуе практика, основним джерелом забезпечення успiху подальшого економiчного розвитку стае сукупнiсть знань, 1хне конкурентне використання й на-уковi шновацп, якими володiе так званий "штелектуальний капiтал". Зростання час-тки ресурсу "знання" у вартосп продукту iнновацiйнозорiентованого виробництва спонукае промисловiсть тдвищувати квалiфiкацiю працiвникiв, застосовувати новi технологи, управляти капiталiзацiею розуму.
Ключов1 слова: швестування, шновацп, iнвестицiйний менеджмент.
Постановка проблеми. За даними В.П. Симиноженка [1], виробництво 1 застосування сучасних знань забезпечуе 50 % зростання нацюнального багатства Свропейських краiн.
У широкому розумшш, штелектуальний потенщал охоплюе культурно-освггш, науково-технолопчш й креативно-когштивш можливосп людсько! спшьноти (колективу, народу, краши), якщо здатш усвщомлено приймати раць ональш, глибоко обгрунтоваш ршення, розв'язувати складш суперечносп. Саме тому [2] сучасна цившзащя зосередила зусилля на нагромадженш знань - ресурсу, який став основою штелектуального розвитку, \ в процес залучення його у господарський об1г краши забезпечуе перехщ до суспшьства знань та утверджен-ня поняття глобальноi економ1ки знань, перетворення знань на джерело сустль-ного { сощально-економ1чного розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Огляд { анал1з лггературних джерел показав, що цш проблем! присвячено численш науков1 розробки вщомих в1тчизняних { заруб1жних учених: Л.1. Абалкша, О.1. Амош1, 1.А. Бланка, А.Б. Гончарова, А.С. Гальчинського, О.Д. Данилова, О.в. Кузьмша, 1.1. Лукшова, А.В. Мертенса, Т.В. Майоровоi, А.А. Пересади, В.А. Отецького, А.1. Сухоруко-воi, Л.Н. Свирини, А.А. Чухна, В.Г. Федоренко, Д.М. Черваньова, С.Г. Школяру-ка, Г.О. Швиденко, та шоземних - М.Г. Брауна, Г.1. Б1рмана, Е. Детсона, Д. Диксона, П. Друкера, Дж.М. Кейнса, 1.В. Лшсюа, Г. Марковща, Й. Шумпетера, М. Миллера, Ф. Модшьяш, М. Портера, Б. Санто, Р. Тостера, В. Шарпа та шшь
Мета досл1дження. Ниш спостер1гаемо досить вдал1 спроби вим1рюван-ня й економ1чно1" оцшки штелектуального катталу та його складових, зведення 1х до р1чного звггу, пошук зв'язюв м1ж штелектуальним кашталом { вартютю компани, 11 фшансовим катталом, тому надзвичайно важливо не зупинятись на досягнутому та продовжити глибинш дослщження штелектуальних швестицш як р1зновиду шновацш.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш в умовах ринково! економ1ки одним з головних джерел одержання промислов1стю швестицш для свого розвитку е емю1я цшних папер1в (акцш) та 1х розмщення на фондових ринках. Як вщомо, обсяг емюи залежить вщ величини ринково! каштал1заци виробництва. Визна-чальну роль в обсяз1 швестицш вщграе р1вень доходност та л1кшдносп акцш.
Важливе, а iнодi й вирiшальне значення в ринковш каштал1заци промисловостi, мае вартють 11 нематерiальних активiв, тобто штелектуального капiталу. Сьогод-нi вважають, що ринок об,ектiв штелектуально1 власностi е найбшьш масштаб-ним i дорогим ринком товарiв, нерухомостi, цiнних паперiв тощо.
Як вiдомо, на ринку штелектуальних товарiв i послуг обертаеться особли-вий товар, який е штелектуальною власнiстю людини. Водночас штелектуальна власнiсть може бути декiлькох видiв:
• виняткова (виключна) властившть - запатентована або захищена авторським правом. Авторське право - це персональне майнове право автора на свш вит-в1р. Авторським правом вважають: документ, пубтцистичний виступ, вшшр мистецтва, арх1тектура, карти, креслення, фотографи модет, мелоди, ноти, музичне виконання, сценарш, режисура, аудюкасети, ввдеокасети, художнш ф1льм та 1нш1 витвори науки та мистецтва. Використання авторських прав ре-гулюе, зазвичай, нацюнальне законодавство 1 мiжнароднi конвенци щодо охо-рони авторських прав (Женевська конвенция про авторське право, яка перебу-вае тд егiдою ЮНЕСКО i Бернська конвенция про охорону лiтературних та художтх творiв);
• iнформацiйна властсть - у виглядi надбаних знань, щей, досвiду, навишв, кв^фшацп. Ця власнiсть не мае правового захисту та реал1зуеться у виглядi шформацшних послуг на контрактнiй основi через навчання, освiту, консуль-тацл або публшацш;
• лiцензiйна власнiсть - у виглядi придбаних iнвестором прав володшня або ко-ристування, що фшсуються лiцензiями.
Вагомють знания в економ1чному розвитку зростае. Випереджаючи роль засоб1в виробництва { природних ресурЫв. За оцшками Свгтового банку, ф1зич-ний каштал у сучаснш економщ формуе 16 % загального обсягу багатства будь-яко! краши, природний - 20 %, а людський 64 %. У таких крашах, як [3] Япошя та Н1меччина, частка людського катталу становить близько 80 % нацюнального багатства. Ниш цшносп створюються внаслщок тдвищення продуктивност та використання нововведень, тобто застосування знання на практищ.
Проблемою захисту штелектуально! власност та його впливу на динамь ку сощально-економ1чного розвитку стала одшею з найбшьш актуальних та дос-лщжуваних останшми роками, особливо в контекст зростаючих глобал1зацш них процешв. У розвинених крашах свпу вже давно створенш та досить усшшно функцюнують системи патентування, захисту авторських прав, як створюють стимули для здшснення шновацшно1 д1яльносп.
Слабка система захисту штелектуальних прав спотворюе стимули до ве-дення шновацшно1 д1яльност1, зменшуе рентабельнють шновацш та врештьрешт негативним чином позначаеться на економ1чнш динамщ, процесах накопичення суспшьного багатства. Ми вс е свщками того, як передов1 в шновацшному плаш краши своею политикою певним чином спотворюють конкурентне середовище на м1жнародному р1вш шляхом перенесення в менш розвинеш краши технологи старшого поколшня [4].
Необхщною умовою повноцшного використання штелектуального каш-талу мае бути наявнють системи управлшня вс1ма його компонентами (людсь-ким, структурним та кшентським катталом). 1нтелектуальний каттал - поняття набагато ширше, тж штелектуальна власшсть та нематер1альш активи. Кр1м того, це поняття бшьшою м1рою економ1чне, тж правове чи бухгалтерське (рис.).
4. Економжа, планування i управлiння галузi
157
Рис. Структура штелектуального катталу за I. Елвшсоном
1нтелектуальний каттал - це передушм люди та 1х знання, навички 1 все те, що допомагае ефективно використовувати щ знання й навички; це зб!рне поняття для визначення нематерiальних цшностей, що об'ективно шдвищують рин-кову вартють, компани. 1нтелектуальний каттал охоплюе: квалiфiковану сукупну робочу силу i контракта з провщними спецiалiстами (людський каттал); штелектуальна власшсть, шформацшш ресурси, локальш мережi (оргашзований каттал); стосунки з клiентами, широко в1дом1 товарт знаки тощо (клiеитський каптал).
На ринку швестор купуе iнтелектуальнi товари i послуги з метою 1хнього використання в iнвестицiйнiй (пiдприемницькiй) д1яльност1 в нади одержання прибутку в перспектив^ У крашах з шновацшним типом економiки, зазвичай, високо розвинеш освгта, наука й культура. Саме це зумовлюе i визначае р!вень цивiлiзованостi суспiльства. Особливо це стосуеться взаемовщносин м1ж розви-неними крашами i крашами, що розвиваються. Закон Украши "Про загальнодер-жавну програму адаптаци законодавства Украши до законодавства Свропейсько-го Союзу" мютить перелш роздшв ще1 програми: "Визначення термшв"; "Державна полiтика Украши щодо адаптацiй"; "Етапи адаптацiй"; "Мета й завдання першого етапу"; "Послщовшсть здшснення"; "Щрр!чш плани"; 'Чнституцюналь-ний мехашзм" та ш. На першому еташ виконання змюту перерахованих шдроздь л1в ще1 програми прiоритетними сферами, в яких здiйснюеться адаптацiя законодавства, е сфери, визначеш Угодою про партнерство ! сшвроб^ництво м1ж Укра-1ною та Свропейським Сшвроб^ництвом ! його державами-членами (УПС), серед яких - i сфера штелектуально1 власностi. Адаптацiя втизняних законiв до европейських потребуе насамперед 1х термшолопчно1 вщповщносп.
Сьогодш при удосконаленнi системи захисту штелектуально1 власностi та гармошзаци нацiонального законодавства з нормами м!жнародного права до-цшьно [7]:
визначити процедуру застосування в Украш Млжнародних правових норм у разi конфлшту м1ж нормами права СС та положеннями мiжиародиих конвенций, зокрема у сфер! штелектуально1 власностц
провести узаконення единих термiиiв та 1х тлумачення в первинних, вторин-них, додаткових правових актах у голуз1 штелектуально1 власност!; запровадити единi вимоги до перекладiв i виконати офщшт переклади укра-1нською мовою установчих договор1в про Свропейське Спiвтовариство та ш-ших документiв, як створюють правову основу для регулювання европейсь-
ко!' штеграци, а також м1жнародних договорiв та iнших документов у галузях, де здшснюеться законодавство;
• затвердити методики ощнювання вартост об'екив штелектуально! власност та упорядкувати ощнну дiяльнiсть у цш сферi;
• створити спецiалiзований патентний суд i суд авторського та сумшних прав;
• створити оргатзацшно та фiнансово незалежну Вишу апелящйну палату. Висновки. Сьогодш державне регулювання вщносин у сфер1 штелекту-
ально! власност спрямоване на розв'язання таких основних завдань, як: примно-ження науково-техшчного потенщалу кра!ни; захист нацюнальних штерес1в у га-луз! економ1ки; технолопчне убезпечення Укра!ни. У цьому аспект актуальними для Укра!ни е так проблеми:
• систему штелектуально! власност необхвдно розглядати як окрему сферу до-яльност1, яка потребуе впорядкування оргатзащйних та економiчних ввдно-син;
• отримання наукових результат1в та придбання прав на об'екти штелектуально! власност потребують довготермшового iнвестування;
• вирiшення проблем виробництва контрафактно! продукци;
• налагодження механiзмiв судового та позасудового захисту прав штелекту-ально! власност1;
• формування ринку штелектуально!" власност тощо.
Звщси спрямування до усвщомлено! участ вшх { насамперед держави та наукового потенщалу кра!ни у виршенш проблем охорони штелектуально! влас-ност та спшьному використанню знань завдяки масштабному шформуванню й нарошуванню потенщалу е одним ¿з засадових елеменпв шновацшно! економ1ки.
У практищ експерти вважають, шо штелектуальний каштал високотехно-лопчного виробництва у 4 рази перебшьшуе облшову вартють його доход1в, а сшввщношення штелектуального катталу та вартосп матер1альних засоб1в виробництва { фшансового кашталу на таких тдприемствах мае визначатися в межах вщ 5:1 до 16:1. Приклади сшввщношення штелектуального та акщонерного катталу в деяких кра!нах наведено в табл.
Табл. Спiввiдношення штелектуального та акщонерного капiталiв
Кiлькiсть компанiй у добiрцi Кра!на Медiана спiввiдношення 1/В % фiрм, у яких 1 > В
123 Шмеччина 1,046 94
162 Iталiя 0,528 91
2959 США 0,472 91
1175 Велика Британiя 0,465 86
1768 Япотя 0,407 95
120 Швейцарiя 0,379 87
308 Канада 0,158 60
Врегулювання прав на штелектуальну власшсть, шо утворюеться з бю-джетних кошт1в, особливо важливе для удосконалення зв'язюв м1ж науковими установами та промисловютю, встановлення единого "шновацшного ланцюга". За р1зними ощнками, в Роси - вщ 8 % до 10 % шновацшних щей { проекпв, у Япони - близько 95 %, у США - 62 %. Це св1дчить про те, шо вироблення ч1тко-го мехашзму закр1плення прав на штелектуальну власшсть ¿з подальшою комер-щал!защею !! об'екпв особливо важливе для формування шновацшно! системи.
4. Економжа, планування i управлшня галузi
159
Л1тература
1. Семиноженко В.П. 1нтелектуальна економша: майбутне Украши / В.П. Семиноженко // Проблеми науки. - 2001. - № 6. - С. 2-6.
2. Мних С.В. Економiчний aнaлiз : пщручник / G.B. Мних. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003,
412 с.
3. Федулова Л.1. 1нновацшна eкономiкa : пщручник / Л.1. Федулова. - К. : Вид-во Либщь, 2006. - 480 с.
4. Онишко С.В. Фiнaнсовe забезпечення iнновaцiйного розвитку : моногрaфiя / С.В. Онишко. - 1рпшь : Нaцiонaльнa aкaдeмiя ДПС Украши, 2004. - 434 с.
5. Карпунь 1.Н. Антикризовi заходи на пщприемсга: упрaвлiння, стрaтeгiя, цщ та зав-дання : моногрaфiя / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во мМaгнолiя-2006м, 2008. - 440 с.
6. Закон УкраТни "Про швестицшну дiяльнiстьм вiд 18.09.1991 р.
7. Лукшов I.I. Економiчнi трансформацп нaприкiнцi ХХ ст. / 1.1. Лукшов. - К. : Вид-во "Економка", 2000. - 8 с.
Карпунь И.Н. Интеллектуальные инвестиции как разновидность инноваций
Как убеждает практика, основным источником обеспечения успеха последующего экономического развития становится совокупность знаний, их конкурентное использование и научные инновации, которыми владеет так называемый "интеллектуальный капитал". Рост части ресурса "знания" в стоимости продукта инновационно сориентированного производства побуждает промышленность повышать квалификацию работников, применять новые технологии, управлять капитализацией ума.
Ключевые слова: инвестирование, инновации, инвестиционный менеджмент.
Karpun I.N. Intellectual investments as variety of innovations
As convinces a practical worker, the basic source of providing of success of subsequent economic development is become by the aggregate of knowledges, their competition use and scientific innovations which are owned by the so-called "intellectual capital". Growth of part of resource of "knowledge" in the cost of product innovative orientated productions are induced by industry to promote qualification of workers, apply new technologies, manage capitalization of mind.
Keywords: investing, innovations, investment management.
УДК330.33:330.834:330.837 Доц. 1.В. Грабинська, канд. екон. наук;
астр. Ю.А. Миронович - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
Д1ЛОВ1 ПОЛ1ТИЧН1 ЦИКЛИ У СУЧАСН1Й РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Проаналiзовано еволющю погляд1в у сучасшй екоиомiчиiй теорп на взаемозв'язок м1ж пол^ичними та економiчними циклами, i вплив пол^ико-шститу-цшних чинниюв - виборчого законодавства, партшно'1 структури суспшьства, поль тично'1 стабшьносп i ступеня поляризацп суспшьства - на коливання дшово'1 активности. З'ясовано, як щ пол^ико-шституцшш чинники впливають на економiчне зрос-тання в Укрш'ш.
Ключов1 слова: дшовий цикл, дшовий пол^ичний цикл, рацюнальний партшний дшовий цикл, рацюнальний опортушстичний дшовий цикл, екоиомiчиi витрати дшо-вого полiтичиого циклу.
Дискушя навколо причин та природи цикшчних коливань в економiчно-му вдаворенш вже давно точиться в економiчнiй науцi. Багато прихильниюв ек-зогенних теорш, такi як В. Нордгауз, Д. Пбс, А. Цукерман, К. Рогов, А. Алесша та шш1 пов'язують економiчнi коливання з таким зовшшшм щодо економiчноl
