CC BY
21
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! КИЩО! ШКОЛИ
УДК[330.101:331.522.4/(477) Здобувач Г.В. Река -Ubeîecbm КА
ОСОБЛИВОСТ1 Ц1НОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ШТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРОДУКТ1В
Розглянуто суть i структуру iнтелектуального капiталу. Проаналiзовано меха-HÏ3M цiноутворення на iнтелектуальний продукт. Виокремлено чинники, що вплива-ють на цiну iнтелектуального продукту.
Ключов1 слова: iнтелектуальний капiтал, iнтелектуальний продукт, цша, людський капiтал, структурний каттал.
Competitor G.V. Reka - L'viv commercial academy Features pricing in the market of intellectual products
Consider the nature and structure of intellectual capital. We analyze the pricing mechanism in the market of intellectual products. Factors that affect the final price of the intellectual product are selected.
Keywords: intellectual capital, intellectual product, price, human capital, structural capital.
Визначальною рисою сучасного сощально-економ1чного розвитку е штелектуал1защя виробництва. 1нтелектуальна д1яльшсть, спираючись на до-сягнення науки i техшки, втшюеться i виявляеться в штелектуальних продуктах. Характерним для штелектуального продукту е те, що при вщносно невеликих обсягах вш коштуе надто дорого. Тому актуальним е дослщження особливостей цшоутворення на об'екти штелектуально1" власность
Проблемам штелектуального кашталу, штелектуально1" власност у в^чизнянш економ1чн1й наущ придшяеться значна увага, цим питанням присвячено чимало наукових праць. Серед украшських економ1ст1в, що дос-лщжують теоретичш та практичш аспекти штелектуального кашталу, треба вщзначити В. Базилевича, Г. Башнянина, О. Бутшк-Оверського, А. Гальчин-ського, В. Гейця, О. Кендюхова, О. Святоцького, А. Чухна та шших вчених. Проте, залишаються недостатньо висвгглеш особливост цшоутворення на ринку штелектуальних продуклв.
Метою статл е дослщження теоретичних основ штелектуально1" д1яль-ност i анал1з мехашзму цшоутворення на штелектуальш продукти.
На початку ХХ1 ст. детермшантою економ1чного розвитку став ште-лектуальний каштал, що е сукупшстю штелектуальних ресурЫв людей шд-приемств та оргашзацш (знання, умшня i творч1 обдарування шдивщв, 1'хнш осв1тньо-квал1ф1кац1йний рiвень, об'екти iнтелектуальноï власност^ машиннi iнтелектуальнi засоби, органiзацiйнi структури), якi е результатом попе-редньоï творчоï дiяльностi людини i використовуються суб'ектами шд-приемництва для виконання поставлених цшей. Вiн присутнiй у формi нема-терiальних активiв компанш, тобто знань ïï спiвробiтникiв (human capital) та органiзацiйноï структури (structural capital) [4].
Особливiстю тако! складово! iнтелектуального капiталу як людський капiтал е те, що вш не може бути власнiстю компанй. Працiвникiв можна найняти, але !х не можна придбати у власшсть (винятком у економiчнiй юто-рй може бути хiба що епоха рабовласництва та перiод крiпосного права). Вщ-так, людський капiтал не можна вщнести не тiльки до власних засобiв фiрми, а й взагалi не може розглядатись як одна iз статей 11 активiв. Людський каш-тал можна вважати як тимчасово залучеш засоби, яю належать до пасивiв по-дiбно до боргових зобов'язань та випущених акцiй i внаслiдок свое! "немате-рiальностiм не може пiддаватися традицшним вартiсним оцiнкам.
Друга складова штелектуального капiталу - це структурний каштал, який включае органiзацiйну структуру компанй, а також об'екти штелекту-ально! власностi. На вiдмiну вiд людського, структурний капiтал може бути власшстю компанй, а вiдтак, об'ектом кушвльпродажу.
Вартiсть елементiв структурного капiталу можна визначити в баланс компанй у виглядi статей, якi вiдображають нематерiальнi активи фiрми, чи пiдприемства [2]. Залежно вiд галузi виробництва вартють нематерiальних активiв конкурентного пiдприемства чи фiрми може сягати 30-50 % вщ вар-тостi основних фондiв [1]. Якщо взяти до уваги, що у 2006 р. вартють основ-них фондiв у промисловост Укра!ни становила бiльше 400 млрд. грн. [3], то при зазначених частках нематерiальних активiв загальна вартють тако! складово! iнтелектуального кашталу як об'екти штелектуально! власностi може коливатись у межах 150-200 млрд. грн.
Необхщшсть встановлення щни на об'екти штелектуально! власностi виникла не лише внаслщок продажу окремих винаходiв, товарних знакiв, промислових зразкiв, надання лщензш на промислову власнiсть i ноу-хау, об'екти авторського права i сумiжних прав, але i з огляду на проблематику ощнки штелектуального кашталу шдприемств i органiзацiй, яю приватизу-ються, !хнього продажу, швестування коштiв на створення об'ектiв iз засто-суванням об'ектiв штелектуально! власност^ !х оцiнки як внеску до статутного фонду створюваних шдприемств, а також визначення розмiру винагороди авторам розробок та особам, яю сприяють !х впровадженню, тощо.
Якщо порiвняти ситуацiю iснування цiноутворення об'еклв штелектуально! власностi в Укра!ш до набуття незалежностi i тепер, то не можна не помггити певних позитивних зрушень. За умов планового господарства СРСР ощнка штелектуальних продуктiв обмежувалась переважно розрахунками через продаж i придбання лiцензiй у зарубiжних кра!нах, тобто в Укра!ш не бу-ло внутршнього ринку штелектуально! власностi, а комерцшш розрахунки зводились здебiльшого до визначення економiчного ефекту вiд використання об'еклв штелектуально! власностi. Незважаючи на достатньо високий профе-сiоналiзм виконуваних розрахунюв, вони стосувались переважно патентiв i лiцензiй на винаходи i ноу-хау, тобто не охоплювали всiх видiв об'ектiв штелектуально! власностi.
Цша iнтелектуального продукту залежить як вщ витрат виробника, так i вщ величини чисто! поточно! вартостi, яку отримуе його користувач. Як вщомо, юнцева цiна продуктiв масового виробництва встановлюеться на ос-новi дй закону попиту i пропозицi! (див. рис. 1):
306
Збiрник науково-техшчних праць
О к О, ш I
Рис. 1. Цшоутворення на гтотетичний товар масового виробництва: Р - цта оди-ниц продукци; Q - обсяг випуску (ктъюстъ); В - крива попишу- крива пропозици
Тут варто зауважити, що встановлена цша для масового виробництва залежить вщ кшь-кост товарiв, що купують (попит), i цiни на щ товари та кшь-костi товарiв, що пропонують (пропозицiя), проте для штелек-туального продукту щноутворен-ня е специфiчним. Одиничнiсть i унiкальнiсть iнтелектуальних продуктiв призводить до абсолютно! нееластичност пропози-цi!, адже пропонуеться об'ект ш-телектуально! власность
Купити iнтелектуальний продукт може тшьки той, хто здатний i готовий (фшансово й технiчно) використовувати його, тобто техшчний рiвень виробництва повинен вщповщати рiв-ню винаходу. В iншому випадку загальний рiвень культури, освь ти, смаки i уподобання кожного окремого iндивiда вiдбиваеться на тому, який саме вшшр мис-тецтва вiн купуе. Фшансовий бiк також важливий, оскiльки в силу ушкальност цих продуктiв утво-рюються монопольнi цiни на них. Наприклад, одяг вiдомих мо-дельерiв, картини та скульптури вiдомих митщв i т. п. Не кожен в змозi купити !х. Тобто, якщо в умовах масо-вого виробництва попит е попитом масового споживача з середньою платос-проможшстю, то для iнтелектуального виробництва характерний попит оди-ничного покупця або обмежене коло покупщв, якi конкурують за цей товар (див. рис. 2).
Можлива ситуацiя (в розумшш винятковостi та неповторностi об'екта продажу) на ринку, коли юнуе тшьки один продавець i один покупець. В цьому випадку крива попиту збшаеться з кривою пропозици по ос ординат i показуе змшу цiни вiдповiдно до переговорiв про щну (див. рис. 3).
З рис. 3 видно, що змшна величина - цша штелектуального продукту не визначаеться попитом i пропозищею. На вибiр цiни (як одше! з точок на прямiй ББ) буде впливати багато iнших чинниюв. Навiть у випадку наявностi аналопв винаходу, технологi! i т. д., проблема встановлення щни не вирь шуеться, з'являеться лише можливiсть вибору для покупця одного з штелек-
Ок О, ш!
Рис. 2. Цшоутворення за абсолютно нееластично'1 пропозици на ринку ттелектуальних продуктiв
Р,
грн.
в
О
О
шт.
Рис. 3. Цноутворення за абсолютно нееластичних попиту та пропозици на ринку ттелектуальних продуктiв
туальних продукпв, а не отриман-ня вщразу декшькох. Т чинники, як впливали на кон'юнктуру ринку, конкуренщю 1 опосередковано на щну продукци в умовах абсолютно! конкуренци (так зваш чинники "чорного ящика"), шд час формування щни штелектуально-го продукту набувають виршаль-ного значення. Бшьше того, !х вплив на щну в кожному окремо-му випадку р1зний 1 залежить вщ умов, в яких перебувають прода-вець 1 покупець.
Мехашзм встановлення щн на об'екти л1тературно-художньо! власност включае довготривалий процес створення 1мщжу 1 знаменитост письменника, художника, актора 1 систему експертних ощнок за багатьма параметрами, наприклад, для встановлення початково! щни при реал1заци на аукщош.
На переговорах кожна з1 сторш приходить з альтернативними ршен-нями, з максимально 1 мш1мально прийнятними щнами для кожного з них. Найбшьш дослщженим в юридичнш та економ1чнш л1тератур1 е процес скла-дання лщензшного договору, коли розглядаються ус чинники, як впливають на щну або в бж шдвищення, або в сторону пониження. Перш шж вийти на переговори 1 лщенз1ат, 1 власник лщензи виршують проблеми ощнки ефек-тивност прийнятого ршення, вибору оптимального вар1анту, до того ж у двох юнують альтернативи. Продавець штелектуального продукту мае так можливост для вибору:
1) продати штелектуальний продукт або лщензто на його використання;
2) створити власне виробництво на основ! винаходу;
3) якщо виробництво товару вже налагоджене, то можливим е самостшний експорт цих товар1в в кра!ну можливого власника лщензш, або експорт катталу в цю крашу (створення фтал1в).
Варто зазначити, що р1зний р1вень рентабельност продукци у р1зних кра!нах не дае змогу зробити правильш висновки щодо вартост прав на об'екти штелектуально! власност у кра!нах з р1зними структурними особли-востями промислового сектора. Цей тдхщ тшьки у межах одше! кра!ни { невеликого часового вщтинку дае можливють простежити за структурними зру-шеннями в економщь
Отже, кшцева щна штелектуального продукту, на вщмшу вщ масово-го продукту, формуеться на ринку не стшьки шд впливом попиту { пропозици, а на переговорах м1ж продавцем { покупцем, тобто переноситься з1 сфери ринкових вщносин у сферу догов1рних вщносин. Кшцева щна штелектуаль-ного продукту залежить вщ трьох груп чинниюв: 1) яюсних характеристик
308
Збiрник науково-технiчних праць
штелектуального продукту; 2) правових чинниюв (право штелектуально! власносл); 3) економiчних чинникiв, до яких ми вщносимо тип ринково! структури, розмiр ринку iнтелектуального продукту, величину витрат на ос-воення винаходу, стан ринково! кон'юнктури, динамжу курсу валют i процентно! ставки, темп шфляци в кра!ш, а також державне регулювання сфери ш-телектуально! дiяльностi.
Л1тература
1. Крайнев П.П. 1нтелектуальна економiка: управлшня промисловою власнiстю : мо-нографiя. - К. : Концерн "Вид. дiм "1н Юре", 2004. - 271 с.
2. Сажинець С.И. Облiк нематерiальних активiв : навч. поабник. - Львiв : Св^, 2003. -С. 9-19.
3. Статистичний щормчник УкраТни за 2006 р. / за ред. О. Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2006. - С. 87.
4. Edvinsson L., Malone M. Intellectual Capital: Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower. - New-York : Harper Business, 1997. - С. 11.
