CC BY
39
УДК 340 (340.13); 341 (341.23)
Б. Мельниченко
1нститут права iMeHi князя Володимира Великого МАУП,
канд. юрид. наук, доц., професор кафедри права
1НТЕГРАЦ1Я У еВРОПЕЙСЬК1 ТА СВ1ТОВ1 СТРУКТУРИ СХ1ДНОеВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРА1НИ
© Мельниченко Б., 2016
"Оксамитовi революцн" у Центрально-Схiднiй бврош та геополiтичнi змши на европейському континентi наприкшщ ХХ ст. сприяли формуванню ново! системи зовшшньополггичних прiоритетiв держав регiону. Головне завдання вони вбачали в штеграцн до бвропейського Союзу.
Ключовi слова: iнтеграцiйнi процеси, евроштегращя, бвропейський Союз, евроiнтеграцiйний досвщ, схщноевропейськ держави.
Б. Мельниченко
ИНТЕГРАЦИЯ В ЕВРОПЕЙСКИЕ И МИРОВЫЕ СТРУКТУРЫ ВОСТОЧНОЕВРОПЕЙСИХ ГОСУДАРСТВ: ПЕРСПЕКТИВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ
"Бархатные революции" в Центрально-Восточной Европе и геополитические изменения на европейском континенте в конце ХХ века способствовали формированию новой системы внешнеполитических приоритетов государств региона. Главную задачу они видели в интеграции в Европейский Союз.
Ключевые слова: интеграционные процессы, евроинтеграция, Европейский Союз, евроинтеграционный опыт, восточноевропейские государства.
В. Melnychenko
INTEGRATION INTO EUROPEAN AND WORLD STRUCTURES COUNTRIES OF EAST CENTRAL EUROPE: PROSPECTS FOR UKRAINE
The "velvet revolution" in Central and Eastern Europe and geopolitical changes on the European continent in the late ХХ century contributed to the formation of a new system of foreign policy priorities of the States in the region. The main task was to integrate into the European Union.
Key words: integration processes, European integration, European Union, European integration experience of East European States.
Постановка проблеми. Аналiзуючи процес штеграци схщноевропейських держав до Свропейського Союзу, варто констатувати, що розширення €С на схвд передбачало проведення демократичних реформ у крашах репону, зокрема, змши у прав^ а ввд держав-члетв €С -цшковитого сприяння цим процесам.
Змши у правГ Польщi, 4exiï й Словаччини ввдбувалися пiд тиском i навгть диктатом Евросоюзу ("KoneHrareHCbKÎ KpOTepiï", napTHepcbKi угоди про вступ). Незважаючи на таке зовшшне втручання у справи суверенних держав, подiбна практика може вважатися виправданою, оскшьки в ïï основi лежала полiтична воля самих держав-кандидатГв до зближення своïх систем права i3 законодавством €С.
Аналiз досл1дження проблеми. Це питання дослвджували такi вiтчизнянi ученi, як: В. Копшка, О. Ковальова, М. Сабан, А. Фiалко, М. Долшний та iн. Вони проаналiзували програмш документи урядiв, парламентiв схвдноевропейських держав, що дало можливiсть автору ввдстежити полiтику та дiяльнiсть урядiв, мтстерств закордонних справ держав регiону, адже саме щ структури мали ввдповвдш повноваження i несли вiдповiдальнiсть за проведення демократичних реформ i у кшцевому результат - за штегращю до ЕС.
Мета досл1дження - визначити й висвгтлити послiдовнiсть реоргашзаци правових систем держав Схiдноï Европи, з'ясувати особливостей законодавчо!' стратеги держав регюну у нових геополiтичних умовах.
Виклад основного матерiалу. У 1989-1991 рр. у схвдноевропейських державах був здебшьшого завершений демонтаж соцiалiстичноï держави i права; закладено основи правовоï держави, полiтичного плюралiзму та демократа; розпочато люстращю у державному апаратг правоохоронних структурах, органах судочинства. Зазначимо, що захвдш краïни активно пвдтримували тi демократичнi змiни, якi ввдбулися у державах регiону, що мало великий вплив на змшу ними зовшшньополггачного курсу.
Прихильники iнтеграцiï часто висловлювались за поглиблення внутрiшнiх штеграцшних процесiв, оскГльки бшьш iнтегрований ЕС, на ïхню думку, мiг би не тшьки ефективно допомагати новим демократичним державам, а й став би ядром об'еднаноï Европи. За словами голови Европейськоï Комiсiï Ж. Делора: "...кращою вiдповiддю Спiвтовариства на поди у Центральнш та Схвднш Европi повинен стати власний рух до штеграци: единий ринок; сощальний вимiр та права людини; економiчний та валютний союз; прогрес у спшьнш зовнiшнiй полiтицi та просування до полiтичного союзу. У цьому випадку динамiзм iнтеграцiï у Ствтоваристш може стимулювати динамiзм економiчних та полггачних реформ в iнших державах Европи" [1].
Отже, уже у грудш 1989 р. була прийнята програма допомоги - PHARE (французька абревiатура Програми допомоги Польщi та Угорщини з перебудови економши), яка лягла в основу полггаки ЕС щодо держав ЦСЕ. Програма передбачала надання прямих грантГв, що повинш були сприяти економiчному розвитку та модертзаци держав з перехiдною економшою, особливо в аграрнiй сферi, еколопчних питаннях, освiтi, охоронi здоров'я та розвитку приватного сектору економши [1].
29 травня 1990 р. була подписана Угода про заснування Европейського Банку Реконструкци та Розвитку - органу щодо здшснення соцiально-економiчноï полггики ЕС в державах ЦСЕ. Це сприяло демократичним реформам i фшансовш пвдтримщ трансформацiйних процесiв у державах регюну з боку Ствтовариства i певною мГрою визначило зовшшньополггачну орiентацiю схiдноевропейських держав.
Варто зазначити, що процес ратифшаци угод був доволГ тривалим, внаслiдок наявностi у Европейських угодах т. зв. "змшаних" положень, що вимагали ратифшаци у Европарламеип, у парламентах держав-члетв ЕС та у парламентах держав-кандидатГв, а також Гснуючих розбГжностей в ощнках значення цих угод. Якщо пвдписання Европейських угод з державами Вишеградськоï групи ввдбулося 16 грудня 1991 р., то "х остаточна ратифшацм з Польщею та Угорщиною - лише у лютому 1994 р. Що ж стосуеться Чехословаччини, то тсля ïï розпаду у сГчш 1993 р., новГ асоцшоваш угоди були пвдписаш окремо з Чеською Республшою та Словаччиною у жовтш 1993 р. У цьому самому рощ аналопчш угоди ЕС подписав з БолгарГею та Румушею, тзтше - з державами Балтшського регюну та Словешею [1].
На нашу думку, для держав ЦСС угодами були окреслет шляхи штеграцй до €С. Сам факт 1х пiдписання i ратифiкацii свiдчив, з одного боку, про визнання державами-членами €С важливоста полiтичних i економiчних змiн, що вiдбулись у державах ЦСС, а з шшого, - пвдтверджував визнання змiни у внутршньо-правовому розвитку держав ЦСС, забезпечення ними правового захисту демократичних щнностей, створення основ ринковоi економiки тощо.
На засвданш Свропейськоi Ради у червш 1992 р. у Лiсабонi лвдери держав СС запропонували Комiсii проаналiзувати результати реформ у державах ЦСС з тим, щоб розглянути це питання на наступному засiданнi СР. У поданш на самiтi 11-12 грудня 1992 р. в Единбурзi новш доповiдi "На шляху до бшьш тiсного асоцiйованого спiвробiтництва з державами Центральноi та Схiдноi Свропи" СК рекомендувала СС прийняти вдею розширення на Схiд й запровадити новi шляхи для посилення ствробггництва з державами ЦСС. У документа були окресленi основи розширення: поглиблення та розширення повинш були ввдбуватися одночасно; розширення не повинно ввдбуватися за рахунок поглиблення штеграцй. Йшлося про те, що на черговому засвданш Свропейсько!' Ради у Копенгаген у червнi 1993 р. будуть прийнятi конкретнi вимоги щодо вступу краш ЦСС [2].
Засiдання Свропейсько!' Ради 21-22 червня 1993 р. у Копенгагет стало поворотним пунктом у ввдносинах мiж СС та державами ЦСС. Лвдери краш СС прийняли ршення про приеднання держав ЦСС до СС, як тшьки "асоцшоваш держави зможуть взяти на себе зобов'язання держав-члетв, виконавши уш економiчнi та полiтичнi вимоги". Попри загальний характер, тут вперше сформульоваш основнi критерii вступу держав ЦСС до СС:
- стабшьшсть шститугав демократii, верховенство права, права людини та захист прав меншин;
- наявшсть функцiонуючоi ринково!' економiки. Ця вимога не е абсолютною, оскшьки у самому СС ринок розвинений по^зному. Йшлося насамперед про основш складовi ринково!' економiки: домiнування приватного сектору, лiбералiзацiя щново!' полiтики, конкуренцм, лiбералiзацiя пересування капiталу тощо;
- конкурентоспроможшсть та iншi складовi учасл у СС;
- здатнiсть взяти на себе усi зобов'язання членства, включаючи умови полiтичного, економiчного та валютного союзiв [1].
7 березня 1994 р. у Брюсселi ввдбулося урочисте вiдкриття засiдання Ради Асощацй СС -Польща й Ради Асощацй СС - Угорщина, скликаних на основi Свропейських угод. Це було перше засвдання нового змшаного органу прийняття рiшень, у межах якого обговорювались полггичш та економiчнi аспекти взаемовiдносин. Державам ЦСС було запропоновано подати заявки на вступ до СС. В такий спошб був покладений початок процесу розвитку зовшшньополггичних вiдносин цих держав з СС.
5 квггня Польща подала офщшну заявку на вступ до СС. Словаччина подала запит на вступ 27 червня 1995 р., а Чехм - 17 сiчня 1996 р. Шсля подання заявок держави ЦСС почали пвдготовку до вступу у СС, що визначалась "копенгагенськими критер1ями" членства, як були програмою дш для урядiв держав ЦСС. Згвдно з даними критерiiв ввдбувалась трансформац1я економiчноi й полiтичноi систем. Про виконання основних вимог щодо членства держави ЦСС регулярно звпувалися перед СК (Свропейською Комiсiею), тобто ввдбувалось це пiд пильною увагою та контролем з боку СС.
На основi звiтних документiв, поданих державами-кандидатами ЦСС, експертами СС, Свропейська Комю1я пвдготувала висновки про готовшсть Польщi, Чехii й Словаччини до початку переговорiв про приеднання до СС.
У контекста дослвдження важливо проаналiзувати положення т. зв. бшо!' книги "Пiдготовка асоцiйованих кра1н Центральноi та Схiдноi Свропи до штеграцй у внутршнш ринок Свропейського Союзу", яка була прийнята на засвданш Свропей^^ Ради у Ессет 3 травня 1995 р. [3]. Зауважимо, й положення е лише частиною права СС, а предметом переговорiв при встут було прийняття усiеi системи права Свропейського Союзу. Акцент був зроблений на "освоенш державами-кандидатами 80 тис. сторшок юридичних норм та шших досягнень СС" [4, с. 75-90].
Цей документ мГстив конкретний план дш щодо входження у ринок Евросоюзу, передбачав створення Спшьного внутршнього ринку [3].
1стотною характеристикою Бiлоï книги е те, що вона не була обов'язковим юридичним документом, а мала рекомендацшний характер. Отже, единою правовою основою договГрних ввдносин мГж державами-кандидатами та ЕС залишалися Европейсью угоди [5, с. 46].
Ще одним кроком у напрямку розширення ЕС на Схвд стало засвдання Европейськоï Ради, яке ввдбулося 16 грудня 1995 р. у Мадрида На засвданш ЕР запропонувала ЕК пвдготувати рекомендацiï для держав-кандидатГв. Важливою частиною роботи КомГси стала подготовка детального аналГзу фiнансовоï системи ЕС Гз врахуванням перспектив розширення та його наслвдюв для запровадження Спiльноï сiльськогосподарськоï полггаки та Структурних фондГв. Цей аналГз шзтше був прийнятий за основу розробленого ЕК у 1997 р. "Порядку денного 2000" ("Agenda 2000") - фактичноï програми розширення ЕС, що стало важливим кроком у контекст "схiдноï полггаки" ЕС. ОкрГм того, наголошувалося на важливосп перебудови адмшГстративних структур держав-кандидатв i створенш умов для поступовоï гармонiйноï iнтеграцiï держав регюну у ЕС. ЕК на прохання ЕР мала пвдготувати доповвдь щодо економГчного, полггачного та сощального розвитку держав ЦСЕ з метою визначення ï^ ввдповвдносп встановленим критермм членства. Варто ввдзначити, що право виршувати питання про приеднання нових члетв, ЕС залишала за собою [6].
У травш 1997 р. Комюм пвдготувала аналГз виконання "копенгагенських критерiïв" державами-кандидатами ЦСЕ, який визначав готовшсть ПольщГ Чехiï та Словаччини та шших асоцшованих держав до початку переговорГв про вступ до ЕС.
Щодо ввдповвдносп правових систем держав-кандидатв законодавчш базГ ЕС, то аналГз законодавства подшявся на т. зв. два етапи: 1) багатостороннш, що мав тзнавальний характер - ЕК ознайомлювала представниюв держав-кандидатв з найважлившими елементами acquis communautaire; 2) двостороннш, який починався з того, що делегацм держави-кандидата зробила заяву ввд Гмет свого уряду про можливГсть прийняття й впровадження кожного правового акта у свою правову систему. Варто зазначити, що до нових держав-кандидатв вимоги виконання критерив членства стали значно жорстюшими, шж це було у межах попередтх етапГв розширення. ОкрГм того, пвд час переговорГв з державами-кандидатами перелш основних критерив доповнювався новими.
У результат дослвдження членами ЕК стану демократизацiï у державах-кандидатах ввдзначимо, що станом на 1995 р. Словацька Республша разом з БолгарГею посши останне мГсце серед держав Центрально-Схiдноï Европи, що означало ïхню Гстотну непвдготовлетсть до вступу до ЕС, з огляду на розвиток основних шститупв демократа [7].
16 липня 1997 р. були представлен офщшт рекомендацiï Комки, зафшсоват у "Порядку денному 2000". Щ рекомендацiï фактично впроваджували стратепю "вступу хвилями", що грунтувалася на диференцшованому пвдходГ до кандидатв Гз врахуванням об'ективноï оцшки ïх готовности до вступу [8].
До "Порядку денного 2000" додавалися висновки Комки щодо держав, як подали заявки про вступ до ЕС. "Порядок денний 2000" складався Гз трьох частин: у першш розглядаються питання внутршнього мехашзму функщонування ЕС, зокрема, реформа спiльноï сiльськогосподарськоï полггаки та полггаки економiчноï едност та соцiальноï згуртованостг У нш також мктяться рекомендацiï щодо створення найкращих умов для виконання завдання розширення ЕС i пропонуеться у перюд 2000-2006 рр. запровадити нову фшансову структуру. У другш частит викладено пропозици щодо посилення стратегiï стосовно держав, як прагнуть вступити до ЕС. Вона мГстить два новГ елементи: партнерство з державами, як подали заявку про вступ до ЕС, i розширення ïхньоï учасл у програмах Ствтовариства та мехашзми застосування законодавчоï бази Ствтовариства. Третя частина мГстить дослвдження впливу розширення ЕС на полгтику Евросоюзу у рГзних сферах. Зауважимо, що щ важливГ завдання знайшли свое ввдображення приблизно у двадцяти законодавчих пропозищях, висунутих Европейською КомГшею у 1998 р. [6].
У грудш 1997 р. на засвданш Европейськоï Ради, глав держав i урядГв держав-члетв ЕС у ЛюксембурзГ було пвдтверджене полгтичне ршення про поетапне масштабне розширення Евросоюзу - "розширення хвилями". За основу були взят рекомендаци ЕК.
До "першо' хвилГ' розширення були включен шiсть держав (Угорщина, Чехм, Словешя, Польща, Естонм та Kinp). Вони, на думку Komîcîï, бшьшою мiрою вiдповiдали критерiям членства у €С. До "другоï хвилi" увiйшли Словаччина, Латвм, Литва, Мальта, Болгарм та Румунм.
Отже, 12-13 грудня 1997 р. у Люксембурзi вiдбувся сами1 Gвропейськоï Ради, що увiйшов в юторто як "самiт розширення". Пвд час самiту було вир1шено додатково до Свропейських угод i "копенгагенських критерiïв" пiдписати Партнерськi угоди i3 вступу. За основу були взята загальш принципи та спiльнi прюритети спiвробiтництва з виконання критерiïв членства у €С [9].
У квита 1998 р. була здiйснена перевiрка вiдповiдностi права держав-кандидатiв до стандартав GC згiдно iз спецiальною процедурою "скриншгу" (вiд анг. слова screen - екран), тобто шляхом порiвняння нащонального законодавства з acquis communautaire.
Нормативно-правовi акти, що дiяли у державах ЦСС, були роздiленi на три категори згiдно зi структурою acquis communautaire. До першо!' категори були зараховаш тi, що мютили правовi норми, якi повнiстю ввдповвдали союзному законодавству, до друго' увшшли пiдзаконнi акти, адаптацiя яких зводилась до виконання процедур техшчного характеру, третю категорiю становили чиннi законодавчi акти, окремi статтi яких потребували узгодження на переговорах про вступ. Здiйснюваний iз 29 роздiлiв скриншг (усього acquis communautaire мiстить 31 роздш) охопив усi держави ЦСС, зокрема держави т. зв. Люксембурзько!' групи, до яко!' увiйшли Польща, Угорщина, Чехм, Естонiя та Словенм, i Гельсiнськоï групи у складi Словаччини, Латвiï, Литви, Румунiï та Болгари. Урядам держав-кандидатiв процес скриншгу надав можливють визначити, якi саме правовi норми потрiбно скоригувати або замшити, аби держава змогла якомога швидше пiсля приеднання до СС дотримуватися його законодавства [10, с. 138-142].
У грудш 1999 р. у Гельсшю Комiсiя подала другий рiчний звiт щодо виконання членських вимог державами-кандидатами, що стало першим кроком на шляху диференщаци кандидатав друго' групи [11].
15 лютого 2000 р. у Брюсселi СР прийняла формальне ршення про початок переговорiв iз Словаччиною (також Латвiею, Литвою, Болгарiею, Румунiею i Мальтою) та затвердила нову стратегто диференцшованого пiдходу до держав-кандидатiв у процесi переговорiв [12].
Одним iз найважливших практичних крокiв розширення СС на Схвд стало проведення самiту Свропейського Союзу у Копенгаген 12-13 грудня 2002 р., тд час якого учасники ухвалили остаточне рiшення щодо приеднання схвдноевропейських держав до СС. Сторони досягли домовленоста й прийняли ршення про те, що з 1 травня 2004 р. десять держав - Польща, Угорщина, Чеська Республша, Словаччина, Словенм, Латвм, Литва, Естонм i двi острiвнi держави - Мальта й Кшр - стануть повноправними членами Свропейського Союзу. Укладену у межах Свропейсько' Ради Угоду про приеднання було передано до Свропейського Парламенту й офщшно подписано 16 квггня 2003 р. в Афшах, пiсля чого вiдбулась ратифшацм Угоди [12].
Завершення процесiв штеграци держав-кандидатiв означало визнання европейською спшьнотою завершеностi процесiв реформування правових шститугав колишнiх держав свiтовоï системи соцiалiзму у руслi визнання ними загальнолюдських щнностей, демократизацiï суспiльного життя, створення ринково' економки.
Для Укра'ни европейська штеграцм - це шлях до модершзаци економiки, подолання технологiчноï ввдсталоста, залучення iноземних iнвестицiй i новптах технологiй, створення нових робочих мкць, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного товаровиробника, вихвд на свiтовi ринки, насамперед на ринок СС. Як неввд'емна частина Свропи Укра'на орiентуеться на чинну у проввдних европейських державах модель соцiально-економiчного розвитку.
Значну роботу здшснено у напрямку приведення нацiонального законодавства ввдповщно до норм та стандартав СС. Прийнято багато нормативних актав, як забезпечують правову основу цього процесу. Зокрема, 27 червня 2014 року у Брюсселi глави держав-члетв СС та Президент Укра'ни Петро Порошенко пiдписали Угоду про асощащю мiж Укра'ною та СС. Тимчасове застосування Угоди розпочалося 1 листопада 2014 року, хоча повне тимчасове застосування Роздшу IV Угоди про асощащю (що охоплюе поглиблену та всеосяжну зону вшьно!' торпвл^ розпочалося 1 сiчня 2016.
Кажучи про фактори, що гальмують рух Украши до Свропи, видшимо таю:
- повшьшсть у проведенш економ1чних реформ, ввдсутшсть помггних результата внутршшх сощально-економ1чних трансформаций. Без цього вступ до GC залишатиметься недосяжною мр1ею;
- тривогу викликае високий р1вень корупци та економ1чно!' злочинносл;
- ввдсутшсть консенсусу стосовно европейського вибору як серед населення, так i на р1вш державних шституцш;
- явний дефщит досввдчених фах1вщв з евроштеграци, насамперед серед полпично!' елгги i державних службовщв Украши [13].
Висновки. Отже, основними напрямками шгеграцшного процесу для Украши е адаптацм законодавства Украши до законодавства €С, розвиток торговельних ввдносин м1ж Украшою та GC, штеграцм Украши до €С у контексп загальноевропейсько!' безпеки, полггична консолвдацм та змщнення демократа, змщнення фшансово!' складово!' еврошгеграцшного руху Украши, адаптацм сощально!' полггики Украши до стандарта €С, культурно-освггня i науково-техшчна штеграцм, регюнальна штеграцм Украши, галузева ствпраця, ствробггництво у галуз1 охорони довкглля.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Котика В. В. Свропейський Союз: Досвгд розширення i Украта. - К. : Юрид. думка, 2005. -448 с. 2. Towards a closer Association with the Countries of Central and Eastern Europe. Report by the Commission to the European Council, Edinburgh, 11-12 December 1992. SEC (92) 2301 final, 2 December 1992 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1586. 3. Preparation of the Associated Countries of Central and Eastern Europe for Integration into the Internal Market of the Union - White Paper. COM (95) 163 final, 3 May 1995 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1120. 4. Biaia Ksiqga: przygotowanie krajow stowarzyszonych Europy Srodkowej i Wschodniej do integracji z Rynkiem Wewnqtrznym Unii Europejskiej / ^m^ta^a nauk. Andrzej Wojciechowski. - Warszawa: Unia Europejska, 1995. - Cz. 2. - 436 s. 5. Maresceau M. On Association, Partnership, Pre-accession and Accesion, in Enlarging the European Union. Relations between the EU and Eastern Europe / M. Maresceau. - London, 1997. - 125 р. 6. Свропейський Союз: словник-довiдник / [ред. Ю. Марченко]. - К.: К.1.С., 2001. - 152 с. 7. Kusy M. Stav l'udskych prav / Slovensko 1997. Suhrnna sprava o stave spolocnosti a trendoch na rok 1998 / M. Kusy; [еd. M. Butora a M. Ivantysyn]. -Bratislava: Institut pre verejne otâzky, 1998. - S. 139-154. 8. Поздняков В. Новые страны на пороге Европейского Союза /В. Поздняков, С. Ганжа // Международная жизнь. - 1999. - № 3. - С. 37-44. 9. Ковальова О. Зближення законодавства Свропейського Союзу з правовими системами держав-кандидатiв на вступ до СС / О. Ковальова // Право Укрални. - 2003. - № 9. - С. 138-142. 10. Regular report 1999 from the Commission on Poland's progress towards accession [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ec. europa. eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1999/poland_en.pdf 11. Regular report 1999 from the Commission on Slovakia's progress towards accession [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1999/ slovakia_ en.pdf. 12. Глосарш термтв Свропейського Союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://n-europe.eu/glossary/5. 13. Фiалко А. Проблеми i перспективи ттеграцп Укрални до СС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/journal_pos.php?y= 2000&cat=9&pos=26.
REFERENCES
1. Kopiyka V. V. Yevropeys'kyy Soyuz: Dosvid rozshyrennya i Ukrayina [The European Union: the Experience of enlargement and Ukraine]. K, Yuryd. dumka, 2005, 448 s. 2. Towards a closer Association with the Countries of Central and Eastern Europe. Report by the Commission to the European Council, Edinburgh, 11-12 December 1992. SEC (92) 2301 final, 2 December 1992 [Archive of European integration (AEI)]. Avalable at: http://aei.pitt.edu/1586. (accessed 10.10.2016).3. Preparation of the Associated Countries of Central and Eastern Europe for Integration into the Internal Market of the Union -
White Paper. COM (95) 163 final, 3 May 1995 [Archive of European integration (AEI)]. Avalable at: http://aei.pitt.edu/1120. (accessed 10.10.2016). 4. Biaia Ksiqga: przygotowanie krajow stowarzyszonych Europy Srodkowej i Wschodniej do integracji z Rynkiem Wewnqtrznym Unii Europejskiej [White Paper: Preparing the associated countries of Central and Eastern Europe to the Internal Market of the European Union]. Konsultacja nauk. Andrzej Wojciechowski, Warszawa, Unia Europejska, 1995, Cz. 2, 436 s. 5. Maresceau M. On Association, Partnership, Pre-accession and Accesion, in Enlarging the European Union. Relations between the EU and Eastern Europe, London, 1997, 125 p. 6. Yevropeys'kyy Soyuz: slovnyk-dovidnyk / [European Union: dictionary]. K, K.I.S., 2001, 152 s. 7. Kusy M. Stav I'udskych prâv / Slovensko 1997. Suhrnna sprava o stave spolocnosti a trendoch na rok 1998 [Slovakia 1997. Right about the state of society and trends for 1998]. Bratislava, Institut pre verejne otâzky, 1998, S. 139-154. 8. Pozdnyakov V. Novue stranu na porohe Evropeyskoho Soyuza [New country on the threshold of the European Union]. Mezhdunarodnaya zhyzn', 1999, vol. 3, S. 37-44. 9. Koval'ova O. Zblyzhennya zakonodavstva Yevropeys 'koho Soyuzu z pravovymy systemamy derzhav-kandydativ na vstup do YeS [The convergence of EU legislation with legal systems of the candidate countries for accession to the EU]. Pravo Ukrayiny, 2003, vol.9, S. 138-142. 10. Regular report 1999 from the Commission on Poland's progress towards accession [POLAND - Regular Report - 13/10/99]. Avalable at: http://ec. europa. eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/1999/poland_en.pdf. (accessed 10.10.2016). 11. Regular report 1999 from the Commission on Slovakia's progress towards accession [SLOVAKIA -Regular Report - 13/10/99]. Avalable at: http://ec.europa.eu/enlargement/archives/pdf/key_documents/ 1999/slovakia_en.pdf (accessed 10.10.2016). 12. Hlosariy terminiv Yevropeys'koho Soyuzu [Glossary of terms European Union]. Avalable at: http://n-europe.eu/glossary/5. (accessed 10.10.2016). 13. Fialko A. Problemy i i perspektyvy intehratsiyi Ukrayiny do YeS [Problems and prospects of Ukraine's integration into EU]. Avalable at: http://www.razumkov.org.ua/ukr/journal_pos.php?y= 2000&cat=9&pos=26. (accessed 10.10.2016).
