CC BY
181
УДК 321.01+323.2(477) Астр. О.В. Бородй1 - 1нститут фтософи i
сощологиПольськог Академи наук
ДОСВ1Д ПОЛЬЩ1 ДЛЯ 1НТЕГРАЩ1 УКРА1НИ В СВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
Дослiджено шляхи Польщi до Свропейського Союзу. Розкрито процес штегра-ц11 основних сфер функцюнування держави i громадянського суспiльства Польщi са-ме напередоднi 11 вступу до СС, проблеми, що постали з поверненням до демократй, реформуванням економши та приведенням '11 галузей до сучасних ринкових стандар-тсв. Проаналiзовано взаeмодiю держави, недержавних оргашзацш i громадянського суспiльства Польщi з европейськими кранами пiсля набуття членства в Союзг По-рiвнюючи ситуащю в основних сферах Польщi з ситуащею в Укра'1ш, висловлено мiркування, що з досвiду Польщi може перейняти Укра'на для iнтегрування в СС. Обгрунтовано наскiльки Укра'на тдготовлена до цього процесу. Запропоновано заходи щодо успiшного просування Укра'ни до СС.
Ключов1 слова: штегращя, Свропейський Союз, досвiд Польщi, проблеми, пер-спективи.
1нтегращя Укра'ни до Свропейського Союзу - надзвичайно складний 1 достатньо тривалий процес. В сьогодшшшх умовах евроштеграцшш прагнен-ня Укра'ни, з погляду часу не е сприятливими. Реашзацп нам1р1в нашо1' кра'ни заважають як зовшшш, так 1 внутршш чинники. Зовшшш пов'язаш з тим, що сучасний стан СС переживае штенсивне кшьюсне { не завжди яюсне попов-нення завдяки постсощалютичним кра'нам. Внутршш чинники виражаються у протиставленш всередиш владних структур, глибокш економ1чнш криз1, вщсутност ефективних економ1чних { шституцшних реформ. Окрем1 аспекти цих проблем анал1зували вщом1 укра'нськ вчеш В. Копшка, Л. Масловська, В. Муравйов, В. Чужиков, В. Шинкар та шш1. Але науковщ Укра'ни недос-татньо вивчили досвщ шших кра'н щодо штегрування в Свропейський Союз.
Проте, щоб цей штеграцшний процес, про який говориться вщбувався ефективно, варто подивитися, як наш1 сусщи здшснили це. I в цьому аспект! найбшьш прийнятним для Укра'ни, безсумшвно, е досвщ Польшд. Адже за вЫма параметрами Польща найбшьш схожа на Украшу з уЫх держав Цен-трально-Схщно!' Свропи, як не так давно стали членами Союзу. Перюд активно'' роботи Польшд з Свропейським Союзом розпочався в 1991 р., з прийняттям Угоди про асоцшоване членство { тривав до 2004 р. - дати прийняття Польшд до СС. Питання про асощащю Укра'на - СС буле розгля-нуто лише в поточному 2010 р. Зрозумшо, що шлях укра'нсько! держави до членства в Союз1 буде тривалим { непростим.
У таких умовах можна говорити лише про можлив1 вар1анти виршен-ня питання штеграцп.
Мета дослщження - розкрити рух Польшд до СС, ефектившсть 1'! по-л1тики та дш. Пор1вняти ситуащю в Укра'ш з ситуащею в Польшд в основних сферах життя за 8-10 роюв до вступу в Свропейський Союз, виокремити, що може перейняти Укра'на для результативно'' пол1тики штеграцп.
Вщомо, що пристосування Польшд до Свропейських стандарт1в поча-лося з Ычня 1993 р. - дати прийняття "Плану дш" { тривало до травня 2004 р.
1 Наук. кер1вник: проф. Ян Куб1к - 1нститут фшософи 1 соцюлогй Польсько! Академи наук, Польща
- дати фактичного набуття нею повноправного члена СС. Аналопчний "План дiйм мiж Украшою i Свросоюзом було прийнято 30 грудня 2005 р. Саме щ перюди i е найбшьш об'ективно прийнятнi для порiвняння.
Украша i Польща, як сусiди, вторично тiсно пов,язанi i це дае шдста-ви i можливостi анашзувати трансформацiю iнтеграцiйних процесiв пол^ич-ного, соцiально-економiчного життя в цi перюди, розглянути як формувалось громадянське суспшьство в просуваннi Польщi до СС. Загалом в обох кра-1нах подiбний державний устрiй, майже щентичт форми влади, багато в чо-му схожi економiки, культура й суспшьне життя.
Першi неформальнi контакти мiж Свропейським Союзом i Польщею розпочалися 25 липня 1989 р., коли до Варшави прибула делегащя Свро-пейсько! комюи. На засщанш йшлося про пiдписання договору про асо-цiйоване членство, укладення митного союзу з СС, оргашзацш колективно! безпеки та iншi питання, запропоноваш польською стороною. Тодi Польща формально була членом Варшавського Договору та членом Ради Економiчноl взаемодопомоги i об'ективно найкращим рiшенням Комюи, було продовжити сшвпрацю лише зi запровадження зони вшьно! торгiвлi. Але консультаци i робочi зустрiчi з питань подальшо! взаемоди продовжувалися. Переслiдуючи завдання якнайшвидше стати членом Свропейського Союзу, Польща визна-чила основш прiоритети i наполягала на 1х розглядi СС. Це насамперед:
• укласти митний союз, який передбачав би ввдмшу мит та 1мпортних квот на вс1 товари краш-учасниць;
• створити ефективну ринкову економ1ку на аспектах, як передбачають взаемний штерес в конкретних галузях;
• досягти в1льного руху катталу та робочо! сили в межах СС;
• добитись створення единого валютного союзу;
• увшти в едину оборонно-безпекову систему.
Активнi дискусп велись навколо досягнення компромiсiв у пол^ичнш i економiчнiй сферах, фшансового протоколу, що встановлював структуру допомоги Польшд з боку СС, вщкриття для польських товарiв ринкiв Союзу, експорту "вразливих" товарiв, тобто сшьськогосподарсько! продукцп, сталi, вугiлля, текстилю. Угоду про асоцшоване членство мiж Польщею i СС було пiдписано сторонами 16 грудня 1991 р., яка свщчила про сшвпрацю упро-довж наступних десяти роюв, i набирала чинност лише з 1 лютого 1994 р.
За цей час Польща зобов'язувалась розробити "Програму дш", яка й започаткувала напружену роботу державних та урядових структур, суспшь-ства, церкви, шших недержавних, громадських оргашзацш, профспшок. У стислi термши десятилiття вiдведене "Програмою дiй" було роздшене Польщею на п'ять окремих еташв з детальним визначенням обсяпв роботи у кож-нш сферi. До розроблення стратеги модершзаци суспiльства i економiки було запрошено консультанпв з кра!н СС, залучено науковщв, профспiлки, проводились науковi i громадськi слухання, дискусп. Уряд видшив для ще! роботи значш кошти. Сподiвання якi Польща пов'язувала з Угодою в галузi економь ки повнiстю справдилися: торгiвля переорiентувалася на ринки СС, у Польщу надшшов закордонний капiтал, а разом з ним i сучаснi технологи.
Проявилися i негативнi тенденцп: зросло безробiття, iмпорт перева-жав над експортом, зупинилось багато виробництв. План "шоково! терапи"
передбачав застосування непопулярних дш та тимчасовий спад виробництва i зниження рiвня життя людей, але це не лякало польське суспiльство, як i партнерiв i3 Евросоюзу.
Виважена i стабшьна зовнiшня i внутрiшня полiтика Польшд в цей час не викликала сумнiвiв i недовiри розвинених европейських держав. Шмеччи-на вiд початку трансформаци стала промоутером польських штереЫв в Свро-пi, головним чином у процес iнтеграцiï i першою уклала низку угод про доб-росусiдство, спiвпрацю i фiнансову допомогу.
Приклад Шмеччини пiдтримали Францiя i Дашя, якi також уклали угоду про техшчну i фiнансову допомогу Польшд. У другiй половинi 1994 р., коли Шмеччина головувала в СС, влучно висловився мшютр закордонних справ Шмеччини Клаус Кшкель, переконуючи голiв держав Союзу: "Свропа, я^ ми прагнемо, не може бути побудована без реформаторських краш Цен-тральноï i Схiдноï Свропи. Не буде добре на Заход^ якщо не буде добре на СходГ' [9, с. 47]. Щоб побачити загалом вагомiсть фiнансовоï допомоги на шдтримку нацiональноï стратегiï пiдготовки до членства, свдаать такi данi.
У 1990-1994 рр. увесь бюджет програми PHARE становив 4,2 млрд екю, з яких 1011 млн отримала Польща. Якщо проаналiзувати це за роками, то в 1990 р. Польща отримала 180,8 млн екю, в 1991 р. - 197 млн, у 1992 р. -200 млн, у 1993 р. - 224 млн, у 1994 p. - 208,8 млн [5, с. 71]. До кшця 1999 р. Польща отримала вщ PHARE 2 млрд евро, в 2000-2001 р. ще 1 млрд евро [6, с. 69]. Загалом, захщна допомога для Польщд в 90-х роках становила 4,9 млрд евро. З одного боку, це багато, хоча порiвняно з трансфертами СС на розвиток у 1спани, Греци, Португали й 1рланди, що становили 82,7 млрд, або з трансфертами ФРН у 1990-2000 роках на колишню НДР - 877,9 млрд -це не так i багато [11, с. 49].
У 1994-96 рр., вщповщно до "Плану дш", бшьшсть внесюв СС польським урядом вкладались у велик шфраструктурш проекти: розвиток мережi телекомушкацш, розширення сектору енергетики, розвиток сшьсько-го господарства, оргашв управлшня й судовоï системи держави.
У травш 1995 р. Свропейським Союз була прийняв "Бту Книгу. При-готування асоцшованих членiв Централъно'1 й Схiдноï Свропи до ттеграцИ з Внутршшм Ринком Свропейсъкого Союзу". Цей документ було спрямовано на виконання трьох ютотних функцш: 1) представляв законодавчi засоби для чггкого функцюнування внутршнього ринку, 2) шдкреслював значення адмь шстративних структур для втшення в життя юридичних аклв, що стосуються Спшьного Ринку, 3) показував можливост кращого використання засобiв iз фонду PHARE.
"Книга" була дуже потрiбна Польщд, як i iншим крашам, що були кандидатами на вступ до СС i хотши швидше пристосувати свое законодавство до законодавства Союзу.
Але керiвництво Польщд шддало рiзкiй критицi документ за надмiрнi вимоги до краïн-кандидатiв, вiдсутнiсть ч^ких орiентирiв вступу в СС, доступу до ринюв працi та сшьського господарства. На той час СС мав досить сво1х проблем i по^зному вiдтермiнував чергове розширення Союзу, давши сигнал, що наступш розмови з цих проблем вщновляться в лютому
1998 р. Це не влаштовувало Польщу. Президент О. Квасневскш, уряд краши шукали можливостей наблизити розгляд польських питань в Свросоюзь В пiдтримку лiдерiв краши виступили керiвники США, Великобритании iншi впливовi полiтики, лiдери провщних краш членiв GC.
У 1996 р. Варшаву вщвщали канцлер Шмеччини Г. Коль, а згодом i Президент Франци Ж. Ширак. Акцентуючи увагу на вступi Польщi у НАТО впливовi полiтики однозначно висловились i за приеднання польсько1 держави до СС не шзшше 2000 р. У квггш 1996 р. Cврокомiсiя спрямувала у Варшаву 160-сторшкову анкету, де було кшькасот питань, що стосувалися 23 га-лузей. Вiдповiдi повиннi були дати Комiсiï повну картину справ у Польшд. Повний пакет вщповщей, який складався з 26 томiв Рада мiнiстрiв Польшi затвердила уже 15 липня цього ж року, продемонструвавши високу фаховють i вщповщальшсть.
У 1997-2000 рр. у структурах СС було розглянуто таю важливi для Польшд документи, як "Партнерство заради членства", "Нащональна Програ-ма Пiдготовки до Членства". Вщ квiтня 1998 р. до листопада 1999 р. розгля-дався так званий скриншг - процес чергового перегляду вщповщност зако-нодавства Польшд европейському, що обiймав 31 сферу. Загалом переговори тривали до червня 2000 р. i залишили частково не виршеними проблеми в сшьському господарствi, вугiльнiй промисловостi, фармацевтичнiй галуз^ охорони довкiлля. У березнi 1999 р. Польща стала членом НАТО, що гаран-тувало безпеку швестицш в ïï економiку i шдвищило рiвень довiри до Поль-щд iнших краïн. У 1991 р. Шмеччина iнвестувала в розвиток Польщд 6,1 млрд дол., Францiя - 3,9 млрд дол.
За роки, що ми розглядаемо вщбулося десятки самтв, засщань Свро-комiсiй, на яких обговорювали питання iнтеграцiï Польщд в СС, були помил-ки, вносились корективи у двосторонш вщносини, однак це не стало на зава-дi ïï вступу до сшвтовариства в травнi 2004 р.
Полiтико-економiчнi вiдносини мiж Украïною i Свропейським Союзом пройшли складний шлях вщ краïни з перехщною економiкою до отри-мання вщ СС в груднi 2005 р. статусу краши з ринковою економшою. У перь од 2005-2008 рр. основним документом сшвпращ мiж Украшою i Союзом був План дш, який передбачав досягнення нашою крашою за цей час певних прюрите^в. Основним iз них було забезпечення демократй та верховенства права, незалежноï судовоï влади, ефективноï боротьби з корупщею, забезпечення прав людини та основних свобод, розвиток громадянського суспшь-ства. В галузi економши та соцiальноï сфери це: створення ефективноï ринко-воï економiки, покращення iнвестицiйного клiмату, збiльшення зайнятостi населення та зниження бщносп, пiдвишення безпеки продук^в харчування, заходи покращення екологи, навколишнього середовища. "Планом дiй" пе-редбачалось наблизити украïнське суспiльство до вимог i стандарт, чинних у крашах СС. Перед Украïною постали тi ж завдання, до виршення яких Польща приступила в 1991 р.
У ходi самiту Украша - СС, що вiдбувся у Парижi у вереснi 2008 р., було позитивно ощнено кроки, зроблеш нашою краïною на шляху до евро-пейського спiвтовариства, насамперед у забезпеченш свободи преси, мiжна-
цiональноï злагоди, по6удови гpомадянського сyспiльства, та шдписано спiльнy Деклаpацiю, y якiй зафжсовано "Угоду пpо асоцiацiю, визнання Ук-pаïни eвpопейською деpжавою".
Цi документи вiдкpивали Укpаïнi шлях до ^ийняття цiлоï низки ме-моpандyмiв, а саме: ^о спiвпpацю мiж о^емими галузями; пpиeднання до 7-моï pамковоï пpогpами GC iз науки i технологш; плану дiй з технiчноï допо-моги; адаптацiя нацюнального законодавства та iн. Розпочався дiалог пpо можливiсть безвiзового пpостоpy для ^омадян Укpаïни. Cамiт "Укpаïна -Gвpопейське спiвтоваpиство", який вiдбyвся у Kиeвi 4 гpyдня 2009 p. у ^ийнятш Gвpопейською комiсieю Деклаpацiï вiдзначив певний пpогpес лише у ств^ащ в сфеpах авiацiï i тоpгiвлi. Задеклаpовано, що завдання для бшьш активноï взаемоди, на чеpговий теpмiн мають бути деташзоваш у ^о-ектi Угоди ^о асоцiацiю "Укpаïна - GC", яку пеpедбачено pозглянyти у поточному 2010 p.
Gвpопейський Союз, зважаючи на ^облеми, що виникли з чисельним pозшиpенням Союзу внаслiдок не зовЫм готових до цього кpаïн, буде ^ис-кiпливо ставитись до pозглядy нових кандидатiв. Пеpед У^ашою постане дуже нелегке завдання в здшсненш полiтичних i економiчних pефоpм, щоб стати пpивабливим пpетендентом.
^агнення Укpаïни щодо вступу до GC потpебye поглибленого аналь зу й поpiвняння стану демокpатiï, законодавчо-пpавових, економiчних, сощ-альних та iнших вимipiв нашоï кpаïни з паpаметpами GC, а також оцшки ïхньоï вщповщносл Gвpоiнтегpацiйним пpоцесам. У стислi теpмiни, як свого часу зpобила це Польща, необхщно пiдготyвати свое бачення стpатегiï pоз-витку yкpаïнського суспшьства, пpодемонстpyвати пpогpес у виpiшеннi ^об-лем, яким пpидiляли увагу GC на Самт в Kиeвi.
Якщо говоpити пpо полiтичнy сфеpy функцюнування деpжави, то мiж нашими ^ашами пpостежено чимало вiдмiнностей. Демокpатiя у Польшд в 1994-2004 pp., за оцшкою Gвpопейськоï Kомiсiï, була сталою. Hоpмально пpацював Паpламент i Уpяд, не поpyшyвалася свобода слова, дотpимyвалися пpава гpомадян i пpава меншин. Влада ж в Укpаïнi повшстю вiдстоpонена вiд наpодy, непiдзвiтна i неконтpольована. Чеpез полiтичнi iнтpиги в 20052006 pp. не ^ацював Kонститyцiйний Суд. Упpодовж мiсяцiв тpиваe кpиза Вищого Aдмiнiстpативного Суду У^аши. Вiдсyтнiсть дieздатного Паpла-менту, кеpiвникiв пpовiдних мiнiстеpств, натомiсть постiйнi конфлжти мiж найвищими посадовими особами та вщсутшсть скооpдинованих дiй у сфеpi зовнiшньоï полiтики вiддаляють Укpаïнy вщ Gвpосоюзy. Загальновизнаною е думка, що у^а^ська влада не готова жити та у^авляти кpаïною за eвpо-пейськими ноpмами i стандаpтами. ^манда, що пpийшла до влади у 2004 p. не змогла ефективно конвеpтyвати велику довipy гpомадян та тд^имку з боку GC у глибокий системний пpогpес на eвpопейськомy пpостоpi.
Дослiдження, якi виконав 1нститут соцiологiï Hацiональноï академiï наук У^аши, пiдтвеpджyють, що iнтегpацiя У^аши в Gвpопy хоч i не мае достатньоï пiдтpимки сеpед населення, але мае тенденцiю до зpостання. Якщо у 2006 p. близько 56 % опитаних пpодемонстpyвали оpieнтацiю на той со-цiокyльтypний пpостip, в якому Укpаïна пеpебyвала до здобуття незалежнос-
тi, то у 2009 р. - уже 42 %. Якщо у 2006 р. переважно позитивно ставились до вступу Украши в Свропейський Союз 44 % опитаних, то у 2008 р. - уже по-над 57 %. Про те, що бажання приеднатись до Свропейського Союзу не е принциповим переконанням, принциповою позищею, свщчить i те, що серед тих, хто позитивно ставиться до вступу Украши в Свросоюз, 46,4 % опитаних шдтримують i приеднання до Сдиного Економiчного Простору (2006 р. !х було 48,5 %) [3, с. 35].
У Польщд, внаслщок референдуму, в травш 2003 р. 87,45 % поляюв висловилися за приеднання до Свропейського Союзу [10, с. 10].
Несприятливою е в Укрш'ш ситуащя з швестицшною полггикою, ство-ренням ефективно1 ринково1 економiки, розвитком малого i середнього бiзне-су. В УкраАт вiдсутнiй Податковий Кодекс, обтяжлива система оподаткуван-ня. Свросоюз у сво1х офiцiйних документах, привертав увагу до невизначе-ностi прав iнвесторiв, адмiнiстративний i податковий тиск, змшу правил для власникiв швестицш.
Далеко не всi проблеми агропромислового комплексу Украши вирь шують належно. Спiвпраця з СС обмежуеться постачанням обмеженого кола продукпв (олiя, мед, фрукти, овоч^ зерно). Крашою не вжила заходiв зi за-безпечення експорту м'ясо-молочних продукпв, риби, системи контролю 1хньо1 якостi, подiбноl до ие1, що дiе в Свросоюзь
Занепокоення у кра1н Свропейського Союзу викликае проблема зни-щення надлишюв украшського озброення, незадовiльне виконання плану лж-вщаци запасiв минулих десятилпь, несприйняття бiльшою частиною украш-щв вступу до оборонного союзу НАТО.
У контекст Люабонсько1 стратеги велику увагу в межах СС-25 придь лено модернiзацil програм соцiального захисту, зниженню рiвня безробiття. Соцiальнi параметри розвитку Украши i кра1н СС свiдчать про якiсну рiзни-цю стандар^в життя 1хнього населення. Наприклад, близько чвертi громадян Укра1ни перебувають за межею бiдностi. Водночас сощальне розшарування мае разючi масштаби. Збершаеться критичне спiввiдношення доходiв найбiльш багатих i найбiльш бiдних громадян - 30:1 (у крашах СС ця про-порцiя становить - 5,7:1,0). За визначенням Свросоюзу, мшмальна заробггна плата повинна мiстити 2,0-2,5 прожиткових мтмуми i не може бути меншою 900 евро в мюяць. У бшьшос^ европейських кра1н вона становить 35-40 % вщ середньо1 зарплати [7, с. 6].
Не покращуеться стан справ у сферi боротьби iз корупцiею, забезпе-ченш незалежностi судово1 влади. Укра1на посша 118 мiсце в рейтингу ко-румпованостi, опублiкованому всесвiтньою коалiцiею iз протидil корупцil "Трансперенсi 1нтернешнл". У дослщженш наведено рейтинг 180 держав за рiвнем несприйняття корупцil в державних секторах. Це дослщження охоп-люе данi за останнi два роки. - 2006 i 2007 рр. [4, с. 1].
Як для Польщд 12 роюв тому, так i для Укра1ни у 2006 р. i тепер важ-ливим залишаеться питання екологil. Загрозою безпещ та екологiчному доб-робуту населення нашо1 кра1ни та сусщшх держав залишаеться аварiйне ук-риття четвертого блоку Чорнобильсько1 атомно1 електростанци, склади боеприпасiв, отрутохiмiкатiв. Головним недолжом е недостатня стимулю-вальна роль у заохоченш суб'ектiв господарювання здшснювати природоохо-
ронне швестування. Сьогодш ми маемо серйознi еколопчш проблеми на за-ходi Украши з гiгантами хiмiчноï промисловостi у минулому в мютах Калу-ш^ Стебнику, Новому Роздолi, Яворовi, що не може не турбувати Свропу. На потреби з лшвщаци наслщюв авари на Чорнобильськiй АЕС Украша витра-тила в 1992-2005 рр. 7,35 млрд дол. США, а як оцшюють украшсью фахiвцi, сумарш економiчнi збитки для Украши до 2015 р. становитимуть 179 млрд дол. США [1]. У Польщд, на вщмшу вщ Украши, дiе вiдпрацьована система екологiчного оподаткування, сертифшаци, страхування, маржування тощо. В Укра1'ш ж, за словами голови Рахунково1' палати В. Симоненка, 60 % кош^в державних цiльових екологiчних програм використовують неефективно, або розкрадають [2, с. 4].
Висновки. Процес штеграцп Польщд до Свропейського Союзу був ус-шшним завдяки демонструванню нею послщовних i наполегливих дiй, неза-лежно хто очолював уряд чи був президентом краши. Приеднання до СС стало можливим завдяки прогресивним поглядам громадянського суспшьства, церкви, профспшок, шших недержавних органiзацiй на евроштегращю. Важ-ливим чинником стало сприяння провщних краш СС i насамперед Шмеччини i Францiï. Щоб досягти оптимiзацiï вiдносин iз Свропейським Союзом, Украша повинна, по-перше: добре засвогги досвщ краш Центрально:' Свропи i Балти, особливо Польщд, яка впевнено проводила переговорнi процеси про вступ до СС, оперативно виршувала внутршш соцiально-економiчнi проблеми; по-друге: нове украшське державне керiвництво мае чiтко задекларувати незмiннiсть зовшшньо-полггачного курсу на евроiнтеграцiю, проводити вщ-криту, прозору i зрозумiлу для своТх громадян i свiту штеграцшну полiтику, сповiдувати европейськi норми i стандарти життя; по-трете: розробити ч^ку програму дш уряду з виконання угоди про асощацш УкраТна - СС i мехашз-ми ïï реалiзацiï.
Варто пам'ятати, що ефектившсть виконання взятих на себе зо-бов'язань е своерiдним iндикатором для Свропейського Союзу.
Лггература
1. Даш 3i стор1нки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukraine.fi/ukr/news _2006_сЬегпоЬу1. html.
2. З офщшних джерел. Кошти використан1, а ефекту - м1н1мум // Урядовий кур'ер. -2008. - № 190. - С. 4.
3. НАН Украши. 1нститут соц1олог11. Соц1окультурна динамша пол1тичних рег1он1в Ук-ра1ни // Вюник. - К., 2008. - № 2. - С. 35.
4. Новини. У боротьб1 з корупщею перемагае корупщя // Голос Украши. - 2007. -№ 174. - С. 1.
5. Суйковська С. Живю А. Значения програми PHARE... // Персонал. - 2004. - № 7. - С. 71.
6. Суйковська С. Живю А. Значення програми PHARE. // Персонал. - 2004. - № 7. - С. 69.
7. Шаповал М. "Ыднють" - проблема планетарного масштабу // Урядовий кур'ер. -2007. - № 64. - С. 6.
8. Koszel В., Ibid. - S. 58.
9. Koszel В., Ibid. - S. 47.
10. Spoteczny bilans korzysci i kosztow czlonkostwa Polski w Unii Europejskiej. Badania i ekspertyzy. Czerwiec 2002-czerwiec 2003 [w:] Monitor Integracji Europejskiej, Warszawa, 2003, UKIE. - S. 10.
11. Przeciw stereotypom. Rozszerzenie Unii Europejskiej о Polskie. Pelnomocnik Rz^du do spraw Negocjacji, Warszawa, 2001, Kancelaria Prezesa Rady Ministrow. - S. 49.
Бородий Е.В. Опыт Польши для интеграции Украины в Европейский Союз
Использованы пути Польши к Европейскому Союзу. Раскрыт процесс интеграции основных сфер функционирования государства и гражданского общества Польши накануне ее вступления в ЕС, проблемы, возникшие с возвращением к демократии, реформированием экономики и приведением её отраслей к современным рыночным стандартам. Проанализированы взаимодействие государства, гражданского общества и не государственных организаций Польши с европейскими государствами по вступлению в Союз. Проведено сравнение ситуации в основных сферах Польши с ситуацией в Украине, изложены размышления по использованию Украиной опыта Польши по интегрированию в ЕС. Обосновано, насколько Украина подготовлена к этому процессу. Предложены мероприятия по успешному продвижению Украины к ЕС.
Ключевые слова, интеграция, Европейский Союз, опыт Польши, проблемы, перспективы.
Borodiy O. V. The experience of Poland for integration of Ukraine with the European Union
The ways of Poland toward the European Union are examined. The process of integration of the main spheres of Polish state and civil society, mainly before Poland's entering the UE, is discovered. The problems which were appeared next to the problem of Poland's returning to the democracy, the process of both reforming of the economy of Poland and approaching its branches towards market standards were analyzed. The relationship of state, non-state organizations and civil society of Poland with European countries after obtaining of the membership status at the EU. The situation at the main vital spheres of Ukraine and Poland was compared, and the main statements concerning the thoughts that only the experience of Poland can be good example for Ukraine's integration with the EU were made. The problem of Ukraine's readiness to be member of the EU was reasonably analyzed. The additional measures for successful approaching of Ukraine towards the EU were proposed.
Keywords, Integration, the European Union, the experience of Poland, problems, perspectives.
УДК 388.4:504 Ст. викл. Л.М. Коваль - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТ1В НЕМОВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В АНГЛОМОВНО1 ПРОФЕС1ЙНО ОР1СНТОВАНО1 МОВНО1 КОМПЕТЕНЦП
Висв^лено проблеми орiентованоi комушкативнох компетенцп у студенев не-мовних ВНЗ. Основними проблемами, на погляд автора, е засвоення граматики та вивчення фаховох термшологп. Зазначено, що для ефективного засвоення матерiалу потрiбно використовувати принцип, зпдно з яким викладач не повинен перевiряти фахову компетентшсть студенев, а мае формувати i розвивати комушкативну ком-петенщю. Крiм того, як шший метод виршення цього питання, розглядаеться метод проблемного навчання, який е дiевим способом рацюнальнох оргашзацп навчально-шзнавальнох дiяльностi студенев та оптимiзацii проблеми навчання.
Ключов1 слова: комушкативна компетенщя, фахова термшолопя, метод проблемного навчання, фахова компетентшсть.
Одним 1з найважливших складниюв системи вищо! технiчноi освгги промислово розвинених краш стала шдготовка фах1вщв техшчних та еконо-м1чних спещальностей з поглибленим фахово спрямованим вивченням шо-земноi мови.
