CC BY
4ШТЕГРАЦШН1 ПРОЦЕСИ В СИСТЕМ1 ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ
С. В. 1ванова, кандидат педагог. наук, доцент, Швденноукратський державний педумверситет iM. К.Д. Ушинського, м. Одеса, УКРАША
Висвтлет деяю аспекти проблеми впровадження ттегрованих навчальних дисциплгн при навчант майбуттх вчител1в математики на прикладi спецкурсу для студент1в-маг1странт1в спецiальностi "Математика".
Аналiз сучасних педагопчних дослщжень дае можливють стверджува-ти, що одшею з важливих тенденцш розвитку освiти е посилення в нш iнтенсивностi iнтеграцiйних процесiв.
У самому загальному розумiннi, iнтеграцiя в освт передбачае синтез наукових знань, едтсть теори i практики, яю забезпечують розвиток особистостi, ii цшюне розумiння i пiзнання свiту.
Проблема ^еграцп, у контекстi встановлення змютового, понятiйного i методичного зв'язку мiж окремими роздiлами одта навчально'1' дисциплши i, навiть, мiж рiзними навчальними предметами вперше була поставлена Ж.-Ж.Руссо. Цiкавою спробою вирiшення ща проблеми у межах геометри були рiзнi варiанти створення фузiонованого курсу ("фузюшзм" походить вiд франц. fusion -злиття), тобто без под^ на планiметрiю i стереометрiю Г.Монжем та його послщовниками.
1дея зближення трудово'1' i навчально'1' дiяльностi знайшла вщобра-ження у концепцп трудово'1 школи Дж. Дьюi. У цш концепцп виробнича праця виступае, як головний штегрую-чий фактор. На основi даного фактору проводиться систематичний синтез рiзнопредметних знань навколо юторич-но i соцiально значимих проблем вироб-ництва. У радянськш школi ця концепт-цiя стала основою для розробки "методу проекпв" (П.П. Блонський, Н.К. Круп-ська, С. Т. Шацький та ш).
У 60-80 рр. минулого столптя проблема iитеграцiï розглядалася педагогами i методистами, в основному, у виглядi питань, пов'язаних з встановленням i розвитком мiжпредметних зв'язюв. Ui питания не втратили своа актуальности i в наш час. Реашзащя мiжпредметних зв'яз-кгв математики з фiзикою, хiмieю, еконо-мшою та iн. е пiдставою для забезпечення прикладноï' i практичноï спрямованосп курсу математики.
Узагальнення педагогiчиих дослiджеиь з проблеми мжпредметних зв'язкiв стали основою для вивчення iитеграцiйиих процесiв, введення у педагопку поняття "im-егроват навчальна дисциплша" (ГДЗве-рев, ВММаксимова, Н.О.Лошкарьова та ш.), створення концепци iитеграцiï змсту освiти (МНБерулава, В.Т.Фоменко) [5].
Далектичну еднiсть процесiв штег-раци i диференщаци яскраво демонструе такий факт. Впровадження диференщаци навчання у 90-их рр. вимагало розробки шкшьних курив математики, орiеитовна-них на рiзнi профiлi навчання. Дослщжен-нями науковщв-методиспв (В.Г.Болтян-ського, М.1.Бурди, Г.Д.Глейзера, Ю.М.Ко-лягiна та iн.) було встановлено, що для учшв фiлологiчного, суспшьно-гумаштар-ного, технологiчного, спортивного та художньо-естетичного профiлю старшоï школи оптимальним е вивчення ^егрова-ноï навчальноï дисциплши "Математика", розробленоï на основi курив алгебри, початкiв аналiзу, геометри, комбшатори-ки, елементiв теори ймовiрностей та математичноï статистики. ПГдручники для
© Туапоуа 8.
навчання за щею дисциплiною успiшно застосовуються на практищ i зараз [2], [8].
Вважасться, що iнтеграцiя - це своерщний iнструмент для оновлення змiсту осв^и взагалi i, зокрема, шкiльного курсу математики. "У змют шкiльного курсу математики мають бути посиленi зв'язки мiж алгеброю i геометрieю в основнш школi, мiж початками математичного аналiзу i геометрieю в старшш школi, мiж планiметрieю i стереометрieю. Йдеться про взаемопроникнення геометричних методiв i образiв в алгебру i навпаки, про геометричну iнтерпретацiю алгебршчних залежностей i аналiтичне тлумачення геометричних факпв", -вказують провiднi втизняш науковцi [7, 10]. Порушуеться також питання про створення штегрованого ушверсального шкiльного курсу математики, без подшу на алгебру з початками аналiзу та геометрiю. Основною цього курсу мають бути узагальнюючi поняття теори множин та математично'1 логiки, анал^ично! геометрп та векторного аналiзу, як дають змогу з единих наукових позицш трактувати основнi алгебршчш i геометричнi поняття.
Iнтеграцiйнi тенденци спостер^аю-ться i в гуманiтарнiй освт. Тут заслуго-вують увагу, наприклад, роботи О.Я.Даш-люка: концепцiя ^еграци змiсту гумаш-тарно! освiти для учтв старшо! школи; iнтегрованi програми з ^ори, лiтератури, фшософи, художньо! культури для учнiв 8-11 клаав у межах цiлiсного освiтнього простору; дисертацшне дослiдження з теоретико-методологiчних основ проекту-вання iнтегрованих гуманiтарних освггтх просторiв [4].
Викладенi вище факти, свiдчать, що iнтеграцiйнi процеси, яю поспйно привер-тали i продовжують привертати увагу педагогов та методиспв, iнтенсифiкуються. В наш час вони переведет у площину масовоi освiти, де поширюються на трьох рiвнях - внутрiшньо-предметному, мiждис-ципшнарному та технологичному.
Взагалi, на думку Р.С.Гуревича, сучасний стан ^еграци характеризуется:
а) дiалектичною еднiстю штеграцп та диференщацп;
б) перевагою iнтеграцiйноi тендер-цп перед диференцiальною;
в) зростанням швидкосп штегра-цiйних процесiв; г) пщвищенням рiвня складностi iнтегрованих навчальних дисциплш у зв'язку з ускладненням 1'х предмету, структури та функцiй;
д) нерiвномiрнiстю процесу ш-теграци, пов'язаного зi змiною конкретних штегруючих факторiв [3, 95].
Зупинимося детальшше на проявах iнтеграцiйних процесiв у вищий педагогiчнiй освiтi.
Вiдповiдно до "Програми дш щодо реалiзацii положень Болонсько'1 декларацп в системi вищо'1 освiти i науки Украши на 2004-2005 роки", реформою вищо'1 осв^и передбачено перехiд до динамiчноi ступеневох пiдготовки фахiвцiв. Це потребуе оновлення змюту базовог педагопчног освiти, а також розробки змюту форм i методiв педагопчног пiдготовки магiстрiв як фахiвцiв найвищого кваль фiкацiйного рiвня. При такий модернь зацп важлива роль, на нашу думку, мае належати штеграцп.
Прояви даног тенденци спостер^а-ються вже зараз.
Наприклад, поеднання теори виховання i навчання на основi застосування фактичного, системно-структурного i функцюнального аналiзу (В.Д. Базилевич, М.1. Поночовний).
1нший приклад - розробка штегрованого спецкурсу "Педагогична iн нова-тика", для студен'пв-мапстранпв (1.М.Бог-данова). У цьому спецкурсi розглядаеться сукупшсгь проблем пов'язаних з вико-ристанням iнновацiй в сисгемi освiти. "Базисом ^еграци е змiст системо-утворюючих категорiй: iнновацiя, педагогична шноващя, iнновацiйний процес, удосконалення освiтнього процесу, шформатизащя та технологiзацiя освiти, а також теоретичт i практичнi положення щодо застосування рiзноманiтних iннова-
®
цшних технологи у систем освгш... Методолопчну основу даного спецкурсу складае система основних законiв i закономерностей фшософГ!, педагопки, психолог!!', соцГологГ! та iнформатики як наук, що вивчають процеси виховання, навчання та освгш особисгосгi ! як! вбирають в себе багаточислен ! р1зномаштт вГдносини людини з '11 шформащйним Г сощальним оточенням" [2], [9].
Значн можливост! для ГитеграцП' закладен у навчальних дисциплшах "Практикум! з розв'язування задач шкГльного курсу математики" та "Методики навчання математики", розрахованих на студенив фГзико-математичних факультетГв педаго-гГчних вузГв, нами були використат при створенн Гнтегрованого предмета "ШкГль-ний курс математики та методика його навчання". Особливосп проектування дано! дисциптни висвГтлен у статт! [6].
1ншим прикладом е спецкурс "Методика навчання математики у вищих закладах освГти" призначений для студен-тив-магистрантив спещальност! "Математика" педагогГчних ВЗО, який ми також трактуемо як штегровану навчальну дисциплшу. Базовими для не!' е методика навчання математики, у синтез! з дисцип-лшами математичного циклу (шкшьний курс математики, математичний аналГз, вища алгебра, аналГтична Г диферен-цГальна геометрГя, теорГя ймовГрностей тощо) та педагогикою вищо! школи.
Методологичну основу даного мГждисциплшарного спецкурсу станов-лять психолого-педагопчш концепцГ!: розвиваючого навчання (Л.С.Виготський, Л.В.Занков, В.В.Давидов), особистюно орГентовано! освГти (В.В.Сериков, 1.С.Якиманська), евристичного навчання (В.М.Соколов, А.В.Хуторський), розумш-ня професшного становления особистосп як умови !! самореалГзацГ! (С.Я.Батишев), розвитку Г виховання особистост! як процесу !! саморозвитку протягом життя (К. А. Абульханова-Славська, Б .Г. Ананьев). Методология спецкурсу мае реа-лГзовуватися на основ! дГяльтсного, осо-бистюного, технологичного та критерГаль-ного пщходГв.
Педагогичними дослГдженнями доведена доцшьшсть проектування штегро-вано! навчально! дисциплши за схемою:
- базис (кооперуюча дисциплша);
- завдання (вихщна проблема, яка формулюеться в рамках базово! дисциплши);
- знаряддя (теоретичний Г техшч-ний шструментарш кооперованих дис-циплш) [3].
Вщповщно до ще! схеми базисом спецкурсу "Методика навчання математики у вищих закладах освгш" е загальна методика навчання математики; завданням - вивчення таких категорш, як закони Г закономГрносп, принципи, ключов! компетенции форми, методи Г засоби, специфка навчання математики у ВЗО на прикладах методичних технологий навчання окремим темам; знаряддям - сучасш освота технологи навчання, у тому числ модульна, особистГсно орГентоване навчання, техно-лопя "навчання, як дослщження", проектна, дистанцшного навчання, техно-лопя створення ситуацГ! устху та !н.
Передбачаються так! етапи оргатза-цГ! навчання за даним спецкурсом:
- проектування цшей навчання;
- переведення цшей на мову практичних завдань у вигляд! дГяльнюного модуля, яким передбачаеться забезпечити перехщ вщ навчальних завдань до професшно! дГяльносп;
- реатзаи1я модел пщгоговки викла-дача-математика у методичному аспект!;
- корекщя вищевказаного процесу;
- контроль ! оцшювання.
Структурно спецкурс складаеться з
2-х взаемозалежних навчальних модулГв, як! мають змГстову та технолог!чну части-ни. Змютова частина першого модулю м!стить основн! категорГ! навчання математичним дисциплшам у ВЗО, анал!з сучасних освГттх технолог!й навчання математики та дидактичних моделей зм!сту навчання математики. До змютово! частини другого модулю входить анал!з р!зних п!дход!в до класифшацГ! та рац!онального вибору метсдав, форм ! засобГв навчання математики у ВЗО, видшення !х особливостей.
ТехнологГчна частина будуеться на 3-х рГвнях:
ds>
© Ivanova S.
1) репродуктивний, який вимагае вщ магiстранта знань основних теоретич-них положень та умшь ïx застосовувати для виконання елементарних завдань;
2) репродуктивно-творчий, що потребуе самостiйного пошуку, аналiзу математичноï, псиxолого-педагоriчноï та методичноï лiтератури з метою ïï застосу-вання при виконаннТ певного завдання;
3) творчо-пошуковий, передба-чае розв'язання завдань прогностич-ного, конструктивного, комушкатив-ного, рефлексивного та ш. характеру, якГ вимагають високого ступеня самореалГзацп в досягненнi продуктивного професшного досвГду.
При проектуванш спецкурсу "Методика навчання математики у вищих закладах освГти" ми вважали за необхщне створення можливостей для зайняття магiстрантами активноï позицп у навчальному процесi, стимулювання ïx пошуковоï та творчоï дГяльностГ, розвиток критичного мислення та набуття власного професiйного досвГду. Цг можливостг надають такг основнГ методи, як проблемне навчання i дГалог, та органгзацшт форми - Ггрова, вдивГдуаль-но-групова, диференцГйована. Саме вони дозволяють студенту формулювати власну думку, здшснювати вибГр i приймати обгрунтоване ршення при наявностГ рГзних варГантгв.
Вважаемо, що реалзований нами пГдхщ до розробки даного спецкурсу, як iнтегрованоï навчальноï дисциптни, сприяе орГентаци на розвиток штелектуаль-них, логгчних, евристичних здГбностей, пошуково-перетворюючого стилю мислен-ня майбутнього вчителя математики.
Напрямками подальших дослiджень з даноï теми може бути вивчення цiльового, зм^ового, процесуального та ощночного компоненпв навчання за штегрованими навчальними дисциплiнами при пщготовки майбутнiх вчителiв.
1. Богданова 1.М. 1нтеграцтм процеси в cucmeMi професШно-педагог1чног тдготовки майбуттх учителiв //Наша школа. - 2003. - №3. - С. 6-11.
2. БурдаМ.1., Дубинчук О.С., Мальо-ваний Ю.1. Математика 10-11: Навч. поаб. для шшл (клаав) гумантарного профтю. К.: Освima, 1996. -138 с.
3. Гуревич Р. С. 1нтегращя сучасног науки i деят проблеми змiсmу освти у вищий педaгогiчнiй школi //Вища освта в Украш: реалИ', тенденцИ', перспективи розвитку. - Ч. III. - К., 1996. - С.95-97.
4. Данилюк А.Я. Теоретико-методологические основы проектирования гуманитарных образовательных пространств. : Автореф. дисс. на соиск. уч. ст. доктора пед. наук. -Ростов-на-Дону, 2001. - 34 с.
5. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. - М.: Просвещение, 1981.
6. 1ванова С.В. Теоретичт засади проектування ттегрованог навчальног дисциплiни "Шюльний курс математики та методика його навчання " //Наука i освта. - 2004. - №2. - С. 72-76.
7. Концепция шюльноХ математичноХ освти 12-р1чног школи". Проект // Математика в школi №2, 2002. С. 12-17.
8. Математика. Учеб. пособие для учащихся 10 кл. общеобразоват. учреждений /В. Ф.Бутузов, Ю.М.Колягин, Г.Л.Луканкин и др. - М. : Просвещение, 1995. - 223 с.
9. Лдготовка майбутнього вчителя до впровадження педагоачних технологи: Навч. поаб. /ОМЛехота, ВДБудак, АМ.Старева та т. - К.: ВидавництвоА.С.К., 2003. -240с.
Резюме. Иванова С.В. ИНТЕГРАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ В СИСТЕМЕ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ МАТЕМАТИКИ. В статье рассматриваются некоторые аспекты проблемы использования интегрированных учебных дисциплин в системе обучения будущих учителей математики на примере спецкурса для студентов-магистрантов специальности «Математика».
Summary. Ivanova S. INTEGRATIVE PROCESSES IN THE SYSTEM OF MATHEMATICS TEACHER DEVELOPMENT. In an article is dedicated to the problems of using integrated educational discipline in a system of education mathematical teachers, on example of special course for students mathematical department.
Надшшла до редакцп 11.11.2005р.
ПРО 1НТЕРАКТИВН1 ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ П1Д ЧАС АКАДЕМ1ЧНО1 ЛЕКЦП
Л. В. Тополя, кандидат педагог. наук, доцент, Нащональний педумверситет ж. М.П.Драгоманова,
м. Ки1в, УКРА1НА
Йдеться про активизацию дгяльност! студентов на лекцп; про суть, визначення та особливост1 ттерактивного навчання. На приклад! курсу методики викладання математики запропоновано ттерактивт прийоми, якг можна застосувати на академ!чнт лекцп з метою актив!зацп тзнавальног д1яльност1 студент1в.
Змши, що вщбуваються у суспшьста в уах сферах сощального i духовного життя людини, створюють потребу у яюсно новш тдготовщ фахiвцiв, що здатш працювати в умовах швидкого збiльшення кiлькостi проблем через постшш структурнi i змiстовi змiни у виробництвi та, особливо, на ринку пращ, фахiвцiв, що вм^ть розв'язувати не лише осв^ш, але й соцiальнi, психологiчнi та культурш проблеми i завдання.
У державнш нацiональнiй програмi „Осв^а" / Укра'ша ХХ1 столiття окреслено таю шляхи реформування осв^и, що сприяють розвитку й реалiзащi iндивiдуальних здiбностей поколiння молодих людей.
Тому у вищих навчальних закладах треба вщмовитися вiд авторитарно-репродуктивних пiдходiв до оргашзацп навчання, одноманiтностi у викладаннi i створювати умови для пiдвищення рiвня штелектуально'].' ак-тивностi студентiв, розвитку необхщних iндивiдуальних якостей особистостi та професшних якостей фахiвця. Перевагу слщ вiддавати педагогiчним техноло-гiям, що спрямоваш на гуманiзацiю та демократизащю навчання з урахуван-ням шдивщуальних особливостей i потреб людини. Гумашзащя навчально-виховного процесу передбачае звернен-
ня до особисто! суп людини, створення умов для 11 максимально! самореалiзащi, забезпечення готовностi до „без-болюного" входження у самостiйне життя за рахунок наявносп в молодо! людини необхщних для цього якостей, знань, умшь i навичок.
Саме тому ниш популярними е технологи iнтерактивного навчання, оскiльки вони забезпечують реалiзацiю перелiчених умов. Термiн "штерак-тивний" утворено з двох англшських слiв: inter - мiж, взаемний, та aktiv -активний, дiяти. Тому штерактившсть -це здатшсть активно взаемодiяти у процесi виконання певно! роботи. 1нтерактивними методами навчання вважають такi, що забезпечують комушкативну активнiсть мiж його учасниками. Зважаючи на англiйське значення слiв, що утворюють термiн „штерактивний", таке визначення е дещо некоректним, оскiльки будь-який метод уже за своею суттю е штерак-тивним. Адже як наукова категорiя у педагогiцi метод визначаеться як споаб взаемодИ дорослого, спрямований на здобуття знань, формування навичок i вмiнь, розвиток i виховання особис-тостi. Тому важко розподшити методи на iнтерактивнi та нештерактивш: без взаемодп, без взаемовпливу метод як такий перестае юнувати, бо не реалiзо-
©
