CC BY
12
УДК: 338.436:62
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНО - ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ОБНОВЛЕНИЯ ТЕХНИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА
© 2015
В.В.Губин, старший лаборант Центра экономических исследований
Одесская национальной академия пищевых технологий, Одесса (Украина)
Аннотация: В статье рассмотрен механизм обновления технико-технологического строя сельхозпроизводства как системно-функциональное взаимодействие элементов воспроизводственного процесса. Схематически представлена организационная структура системы обновления технико-технологического строя сельскохозяйственного производства. Предложено лизинговые схемы обновления техники и технологий на предприятии.
Ключевые слова: инвестиционные средства, реиндустриализация производства, технико-технологическая модернизация, основные фонды, амортизация, лизинг.
Затребувашсть розробки проблеми техшчно1 модершзацп сшьського господарства Украши об-умовлена сьогодшшшм фiнансово-економiчним та техшко-технолопчним станом аграрно1 сфери економши. У бшьшосп аграрних шдприемств за-стосовуються енергоемш технологи, застарш ма-шини, неефективнi форми органiзацiï працi. Подiбна ситуацiя стала наслiдком збiльшення диспаритету цш на сiльськогосподарську i промислову продукцiю, зро-стання ризишв у сшьському господарствi, недостатньоï ефективностi державноï аграрноï пвдтримки. У подiбнiй ситуацп сiльгоспвиробникам складно пiдтримувати iнновацiйну актившсть, а також вести не тшьки роз-ширене, але навiть просте вщтворення технiчних засобiв. Крiм того, в силу ряду явних i неявних причин (недостатня пвдготовлешсть, низька квалiфiкацiя кадрiв тощо), сшьгосптоваровиробники не поспiшають впроваджувати сучаснi технологи у виробницт-во. Всi ш фактори суттево стримують модернiзацiю техшко-технолопчного ладу виробництва в сiльському господарствi [1].
Метою до^дження е удосконалення та розробка теоретико-методичних i практичних аспектiв формуван-ня органiзацiйно-економiчного мехашзму iнженерно-технiчного забезпечення аграрних пвдприемств.
Анал1з ocmaHHix публтацш. Дослiдження, пов'язаш з вивченням рiзних питань iнженерно-технiчного забезпечення аграрних пiдприемств, велика, але разом з тим, деяш теоретичнi та практичнi аспекти дано1' проблеми на державному рiвнi в ринкових умовах господа-рювання вивченi ще не достатньо. Висока актуальшсть проблеми i дискусiйнiсть багатьох питань створення сучасноï ефективно1' системи шженерно-техшчного забезпечення аграрних пвдприемств, викликають необхiднiсть теоретичних i практичних розробок, спря-мованих на полiпшення ïï органiзацiйно-економiчного механiзму в умовах становлення ринкових вiдносин.
Розробкою наукових основ створення ефективно1' системи матерiально-технiчного забезпечення аграрних шдприемств займалося велика шльшсть вчених i практичних пращвнишв. Окремi аспекти проблеми становлення та розвитку системи iнженерно-технiчного забезпечення аграрних пвдприемств розглядалися в працях багатьох вчених та економюпв, таких як: Звягiнцева О.Б, Ципкин Ю.А, Войт С. М. Аверчева Н.О., Васильчак С.В., Диброва Т.Г, Гулей А. I., Тотха 1.Н, Лагодiенко В.В. та iн.
Виклад основного Mcmepicmy. Забезпечити онов-лення активно1' частини основних засобiв виробництва сшьгосппвдприемств за рахунок власних ресурав практично неможливо. При вартосп сучасних машин i устаткування в кшька мiльйонiв гривень за одини-цю, сiльгосптоваровиробникам потрiбно формувати власш кошти фонду накопичення вiд двох до десяти рошв, щоб закласти фiнансову основу технiчноï модершзацп, потреба в якш виникла давно. Тому, альськогосподарським пiдприемствам необхвдно удо-сконалювати iнструментарiй залучення зовнiшнiх
швестицшних коштiв для невщкладно1 реiндустрiалiзацil виробництва. Звщси виникае необхiднiсть вивчення ринку швестицш i важливiсть визначення потенцшних джерел iнвестицiйних коштiв для техшко-технолопчно! модершзацп сiльгосппiдприемств.
Низьк1 темпи модершзацп техшки i технологiй виробництва в альськогосподарських пiдприемствах не дозволяють 1м досягати необхiдного для розширено-го вiдтворення рiвня прибутковостi. У цьому зв'язку, важливо обгрунтувати застосування нових моделей технiко-технологiчного оновлення виробництва в сшьськогосподарських пщприемствах, якi доцшьно побудувати з урахуванням конкретних умов госпо-дарювання. Необхiднiсть вдосконалення механiзму оновлення техшко-технолопчного ладу виробництва в сшьськогосподарських шдприемствах (на основi заруб1жного досвщу практики впровадження iнновацiй в економ^ Украши з урахуванням особливостей конкретного репону) визначае народногосподарську значимють проблеми [2].
Модернiзацiйним iмперативом забезпечення ефективносл господарювання на аграрних шдприемствах е удосконалення 1х матерiально-технiчноl бази. Значущою умовою цього процесу е забезпечення збалансованостi складових елеменпв основних фондiв, встановлення 1х рацюнально! структури.
1снуе рацiональна структура основних фондiв, при як1й максимiзуеться 1х сукупна споживча вартiсть. При вщдаленш вщ не! сумарна здатнiсть ОПФ виробляти продукцш зменшуеться, i при досягненш деяко! структури виробництво продукци не забезпечить !х вiддачi [3].
На структуру основних фондiв впливають умови природно-економiчних зон розташування пiдприемства, тип i структура грунпв, спецiалiзацiя виробництва, вiддаленiсть пiдприемства вщ ринк1в сировини та збуту.
Формування тако1 структури мае носити суворо цшьовий характер з точки зору об'екта И подальшого застосування, тобто орiентуватися на господарства конкретного виробничого напрямку з урахуванням перспектив розвитку.
Ця проблема отримала вiдображення в роботах багатьох вчених-економюпв: Шмандiй В. М., Солошич I. О. i т.д. Однак у пропонованих авторами способах виршення дано1 проблеми немае едносп в методичних пiдходах при розрахунках показник1в ув'язки структури основних засобiв з !х технологiчною структурою [4].
Для формування ефективно1 структури основних фондiв необхщно встановити вщповщш критерп.
Критерiем створення ефективно1 структури основних фондiв повинне бути повне охоплення iнженерним обладнанням сшьських будiвель i споруд з подачею во-дних i енергетичних ресурав за науково обгрунтованими нормами з рацюнальним застосуванням не тiльки централiзованих, але i автономних систем i споруд, застосуванням як традицшних, так i вiдновлюваних джерел енергп, автоматичних лiчильникiв ресурсiв, надання можливостi експлуатацп iнженерних систем, виходячи
з потреб населения i саморегуляци споживаних ними ресурсiв (за прикладом використання електроенерги).
У ринкових умовах в альському господарствi виник-ло рiзномаиiття форм виробництва господарювання та власностi на землю та основш засоби. Тому критерieм формування ефективно! структури основних фондiв виробничого призначення повинна бути ступiнь задо-волення потреби господарюючих суб'eктiв в будiвлях i спорудах сiльськогосподарського виробничого призначення для вах форм господарств, виходячи з 1х спецiалiзацil та обсягiв виробництва продукци [5].
Так як земля зараховуеться до основних фондiв, ям вiдображаються в баланс не в гривнях, а в натураль-них величинах, необхщно удосконалювати методику вартюно1 оцiнки землi як одного з найважливiших видiв основних фондiв i розробити положення та методичш рекомендацп щодо ведення бухгалтерського облiку зе-мельних ресурСв, що знаходяться у власностi юридич-них i фiзичних осiб, а також з метою И оподаткування та обороту.
Для пвдвищення ефективностi iнвестицiй серйозно! уваги потребуе питання здешевлення будiвництва. Щоб добитися цього здешевлення, необхщно забез-печити i рацiональне поеднання нового будiвництва з реконструкцiею наявних виробничих об'ектiв.
В якостi ключових показникiв ефективностi використання основних засобiв можуть бути прийиятi:
• виробництво валово! продукци в розрахунку на 100 га сiльськогосподарських упдь, 100 тис. грн. основних виробничих засобiв, одного середньорiчного пращвника;
• фондозабезпеченiсть в цiлому i в розрiзi окремих елементiв основних засобiв;
• фондоозброенiсть працi.
Вартють окремих елементiв основних фондiв визначаеться стащею !х життевого циклу. Для вщновлення амортизацiйного фонду як найважлившого джерела iнвестицiй проводиться переоцiнка основних фондiв. Якщо розглянути оцшку вартостi основних фондiв аграрних пвдприемств, то вона часто не
вщповвдае реальностi. Наприклад, справедливою важко визнати величину вартостi, яка пщдавалася переоцiнкам iз застосуванням коефiцiентiв, розроблених Державною службою статистики Украши. Для того, щоб основш фонди були оцшеш справедливо, переоцшка повинна бути здшснена за цiною замiщения. У цьому зв'язку виникае необхiднiсть застосування умовних оцiнок. Незважаючи на рвдкють застосування, умовш оцiнки мають мюце в практицi вiтчизняного облiку. 1х використання передбачено, зокрема, для ввдображення в бухгалтерському облiку нематерiальних активiв при нарахуваннi амортизаци шляхом зменшення початковоl вартостi. При переоцшщ основних фондiв пiдприемства з !х балансовох вартостi на ринкову слщ враховувати вс види !х можливого зносу (економiчний, технолопчний. функцiональний i т.д.). Переоцiнка основних фондiв у вщповвдносп з поточними ринковими цшами i умова-ми ввдтворення, чинними на дату переоцшки, надае ба-гатоплановий i рiзнобiчний вплив на фшансовий стан 1 фiнансовi результати дiяльностi пiдприемства.
Величина амортизаци повинна ввдповщати реальнiй участi застосовуваних основних фондiв в створеннi ново! вартосп. Якщо при побудовi норм амортизаци цього не досягаеться, а на амортизацш списуеться менше або бшьше коштiв, нiж об'ективно необхiдно, ввдбуваеться вiдтiк коштiв з фонду ввдшкодування у фонд накопичен-ня або навпаки. При цьому порушуеться достовiрнiсть облiку фiнансових джерел ввдтворення, а, отже, ускладнюеться можливiсть управлiння !х рацiональним витрачанням. Такi вiдхиления повинш бути усунеш своечасним коригуванням норм амортизаци [6].
Мехашзм оновлення техшко-технолопчного ладу сiльгоспвиробництва може бути визначений, як системно-функцiональна взаемодiя елементiв вщтворювального процесу, що знаходяться в послщовному взаемозв'язку, покликаних забезпечити стабiлiзацiю, рют i розвиток технiко-технологiчного потенцiалу сшьгосптоваровиробнимв. Структурна органiзацiя даного механiзму може бути представлена у виглядi схеми (рис.1).
Рисунок 1 - Оргашзацшна структура системи поновлення техиiко-технологiчного ладу сшьськогосподарського виробництва
1нструментарш державного впливу включае контроль цiн, бюджетне фшансування цiльових програм, швестицп в сшьгоспвиробництво, нормативне регулю-вання дiяльностi.
Далi визначаються джерела фiнансових коштiв, для запуску техшко-технолопчно! модершзацп виробництва, яш для сiльгосптоваровиробникiв можуть бути у виглядг чистого прибутку, амортизацшних вiдрахуваиь, кредитiв i позик, лiзингу, iнвестицiй, державних коштiв та шших форм. Залежиiсть ефективностi механiзму вщ рiвия обiзнаиостi виробникiв сшьгосппродукцп про ри-нок сiльгосптехиiки, можливостi и придбання, рiвнiв цiн i т.д., а також вщ ступеня розвитку комунiкацiйних зв'язкiв з партнерами досить ютотна. З урахуванням да-них про щ фактори створюеться, так званий, фонд потреб i можливостей, який формуе уявлення про констру-ювання порядку дiяльностi оргашзаци. На цьому етапi функцiонуваиия мехашзму плануеться оптимальний розподiл ресурсiв, для досягнення максимального ефек-ту (високий рiвень модершзацп технiко-техиологiчного ладу Сльськогосподарського виробництва).
Найбiльш важливу роль у функцюнуванш мехаиiзму оновлення технiко-технологiчного ладу Сльськогосподарського виробництва вщграе активнiсть його суб'екпв у модершзацп матерiально-технiчноl бази та основних виробничих фондiв Сльгосппризначення, як головно1 и складово1. Саме цей ресурс (основш фон-ди, техшчш засоби) е основним об'ектом впливу опису-ваного мехаиiзму. У загальному виглядi можна сказати, що оновлення технiчних засобiв рухае модершзацш сiльгоспвиробництва вперед, а новацп у використанш iнших ресурсiв пiдтримують досягнут результати на вщтворювальному рiвнi [7].
Проходячи вщ одного елемента мехашзму до шшого «енерпя оновлення» може зменшиться / збiльшитися внаслщок прийняття рiшень рiзного сту-пеня результативносп всерединi мехаиiзму i впливу зовшшшх ефектiв.
Як видно з рис.1, шсля врахування ефективностi рiшень i зовнiшнiх ефектiв, досягаеться к1нцева мета функцюнування мехаиiзму - пiдвищения рiвня оновлення технiки i технологш сiльськогосподарського вироб-ництва.
Схема впровадження нових технологш у сшьському господарствi штерпретуеться таким чином: пiдприемство набувае комплекс агрегапв для обробiтку перспективно1 культури за договором оперативного лiзингу на 2-3 роки. З метою страхування ризишв, пов'язаних з вве-денням нових технологiй, обсяг !х впровадження не повинен докорiнно вплинути на загальну рентабельнiсть оргашзаци. Тривалють перiоду освоення ново1 технологи в 2 - 3 роки дозволяе ощнити рентабельшсть проекту в рiзних погодних умовах. Протягом цього перюду визначаеться загальна ефективнiсть застосовуваних техиологiй, можливiсть !х адаптацп до умов конкретное' оргашзаци, приймаеться ршення про продовження ви-користання або про вщмову вiд проекту. У разi прийняття рiшення про подальше використання ново! технологи i вiдповiдних технiчних засобiв, пщприемство може ви-куповувати агрегати за залишковою вартiстю або укла-дати угоду фшансового лiзингу [8].
Використання оперативного лiзингу з метою придбання нових техшчних засобiв дорого обходиться Сльгосптоваровиробникам. Для отримання сiльгосптехнiки на довгий термш ефективнiше ви-користовувати фшансовий лiзинг, який обходиться Сльгосптоваровиробникам на 25% дешевше цiльового баншвського кредиту. Однак, популярнiсть лiзингу в дослщжуваних районах недостатньо висока. При наявносп державного фiнансувания цiльового кредиту (погашення частини процентно1 ставки) на придбання сiльгосптехнiки значно зменшуеться його варпсть (сума
переплати по кредиту до трьох разiв нижче, н1ж за договором лiзингу) i п1двищуеться його популяршсть. Але, пiсля перехiдного перiоду приеднання Украíни до СОТ, подiбна шдтримка сiльського господарства проводитися не буде. У цих умовах лiзинг стане бшьш популярним способом придбання техшчних засобiв.
Державне фiнансувания лiзингу в сшьському господарствi може здiйснюватися шляхом створення спецiалiзованоl iнвестицiйноl компаиií, що фшансуе лiзингодавцiв, що функцiонують в аграрнш сферi. До основних факторiв, що негативно впливають на роз-виток оргаиiзацiй, що надають лiзинговi послуги (у тому числi в сшьському господарств^, в1дноситься не-стача фшансових коштiв. На рiвних умовах в такому швестуванш лiзингу, через спецiалiзовану компан1ю, можуть брати участь i приватнi iнвестори.
Державна пщтримка лiзингу для
сiльгосптоваровиробникiв, крiм цього, може здшснюватися, виходячи з умов !х дiяльностi, як1 визначають загальну ефектившсть використання 1'х сiльськогосподарських ресурСв.
В1дсоток вiд вартостi майна, придбаного за договором лiзингу, що погашаеться державою, доцiльно по-ставити в залежшсть вiд вартостi одиниш цього об'екта. Наприклад, цей вщсоток для майна, вартiсть якого не бшьше 1 млн грн., дорiвнюватиме 10 %, для майна, варпсть якого вiд 1 до 2 млн грн., 8%, i т.д.
Для вадносного зрiвнювання сум платеж1в за про-грамою пiльгового лiзингу в1дсоток «е» не повинен змшюватися протягом усього термiну виплат. При цьому, тривалють виплат - 3-5 рошв не повинна залежати вщ термiну лiзингу, iнакше сума виплат може значно вирости.
Одним iз способiв стимулювання iнвестицiйноí активностi сшьськогосподарських п1дприемств е вве-дення пшьгового оподаткування. При цьому, податок на частину прибутку, спрямовану на швестування в оновлення основного кашталу пiдприемства, повинен по-вертатися Сльгосптоваровиробникам. Дана схема буде стимулювати сшьськогосподарсьш п1дприемства до iнвестувания нерозподiленого прибутку у власне вироб-ництво [9].
Найбшьш доцiльним способом модернiзацil техшко-технолопчного ладу виробництва Сльськогосподарських шдприемств, з нашоí точки зору, е функцюнування мехашзму, при якому и iнвестувания за допомогою власних засобiв (прибуток, амортизацiя) доповнюеться лiзинговими схемами придбання техшки.
Взаемодiя технологiй самозабезпечення i лiзингових схем оновлення техшки та технологш на пiдприемствi вщображена на рисунку (рис. 2).
Оновлення техшчних засобiв по даиiй схемi починаеться з придбання технiки в лiзинг, на що витрачаеться половина власних кошпв, що спрямову-ються на швестування в основний каптал. Частина, що залишилася, спрямовуеться на спецiалiзований рахунок у банку, де прибутковють цих коштiв забезпечуеться комерцшним банком i державою (введення спецiалiзованого режиму депозиту). Роль планування особливо важлива при реалiзацil даного мехашзму в другому та наступних роках. У другому рощ прюритетною е сплата лiзингових платеж1в та вщсотшв.
Залежно вiд виробничих, економiчних i фiнансових результатiв, сума кошпв, що спрямовуються на погашення лiзингових платеж1в та в1дсотк1в, повинна стано-вити вiд 1/3 до половини фонду власних кошпв. 1нша половина фонду поповнюе рахунок у банку, додаючи до раиiше вкладених коштiв. Решта пiсля розподiлу ресурСв можуть бути спрямоваш на погашення першо-го внеску по лiзингу i на додаткове придбання нових
технчних засобiв виробництва._
133
] PLK 2 pi к ? pi к
Прстлйпкия тг^ип^ш II .litHlir ПрсиСйКНЛ 1 гЛН ¡hH Б ll 111 НГ Првдбакмя тшпки п ЛШШГ
X _ - р-| = i - 1Л ЧТИМ TfpVHTD рщн нни> /ЫММГь VI 1 штл -1 Я £ ■ ж ■ ¡1 Е 4 i
Й1К-Ш t.iirrn Ш JUlptjL'Uf] El Влзснп ten пи fri 1П1 d i г г~гт 1 FlaiT HI Ц1ИГГ11 П.ТЛрнс МС1 М
гя ■ЖТ*И 11 Ч'ПИН г 1 -m: cniu s-nmn f
С.Ъти.^1хйк1нкЛ риунсж >■ банку СоеФииыпымА рнурж у йшву 1 [pn^CuiKE IE^LEH. V UCIHUUHttd
-Р- С RiU iili -в БШ1 m pMxytta* '.
Рисунок 2 - Алгоршадзована модель вщтворювального процесу в сшьськогосподарських пвдприемствах з використанням лiзингу
При реалiзацi! цього механiзму в третьому роцi необ-хiдна сума з фонду власних кошпв спрямовуеться на по-гашення лiзингових платеж1в та вщсотшв. Сума, що за-лишилася, спрямовуеться на придбання ново! техшки у постачальник1в безпосередньо, без використання лiзин-гових i кредитних схем. До цих засобiв додаються гро-шовi ресурси, знятi iз спецiалiзованого рахунку в банку, у розмiрi 2/3 фонду. 1/3 частина кошпв залишаеться на спецiалiзованому рахунку i грае роль перехiдних запасiв i страхового фонду.
Висновок. Розвиток технолопчно! бази виробництва (дiяльностi), який при нормальному господарюванш повинен супроводжуватися систематичними оновленнями, вимагае значних витрат ресурсiв. Проте сучасний етап господарювання для переважно! бiльшостi його суб'ек-тiв визначений рiзким спадом або шлковитим припи-ненням швестування виробництва (дiяльностi) за раху-нок власних кошпв. Ось чому в разi тимчасового браку чи ввдсутносп приватних iнвестицiй i сучасних засобiв працi пiдприемств та органiзацiй можна використовува-ти для модершзацп та розвитку !х техшчно! бази так поширений в свiтi метод фшансування як лiзинг (довго-строкова оренда рухомого i нерухомого майна).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Про затвердження Порядку реестрацп оргашза-цiй, дiяльнiсть яких спрямована на задоволення потреб суб'екпв малого та середнього пвдприемництва : Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни // Урядовий кур'ер. - 2009. - № 106. - 17 червня.
2. Вишневська О.М., Бабенко М.Д. Матерiально-технiчна база як основа ресурсного потенщалу тдпри-емств сшьських територiй в умовах недостатносп фшан-
сового забезпечення // О.М.Вишневська, М.Д.Бабенко // Вiсник аграрно! науки Причорномор'я. - Вип. №4, 2009. - С. 67-68.
3. Дем'яненко М.Я. Проблеми шотечного кредиту-вання в агропромисловому комплексi / М.Я. Демьяненко // Вюник Кивського нацюнального унiверситету iм. Т. Шевченка. - Серiя: Економiка. - К., 2004. - Вип. 70.- С. 8-11.
4. Шмандш В. М., Солошич I. О. Управлiння при-родоохоронною дiяльнiстю: Навчальний посiбник. - К.: Центр навчально! лiтератури, 2004. - 296 с.
5. Ярославський О. Ринок складно! альсько-господарсько! технiки в Укра!ш: перспективи розвитку / О. Ярославський // Проект «Аграрна политика для людського розвитку». - 2002. - № 8. - С. 1 - 6.
6. Efficiency and Growth in Agriculture: A Comparative Study of the Soviet
Union, United States, Canada, and Finland. Staff Report No. AGES 89-54 / R.B. Koopman // Economic Research Service, U.S. Dept. of Agriculture, October 1989.
7. Шпичак О.М. СОТ та економiчнi проблеми АПК Укра!ни / О.М. Шпичак // Агрошком. - 2008. - № 3-4. -С. 18-22.
8. Федорчак О. Змют, структура та класифшащя ме-ханiзмiв державного управлшня [Електронний ресурс] // Ефектившсть державного управлшня. - 2008. - № 14/15. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua /portal/ Soc_Gum/Edu/2008_14_15/fail/Fedorchak.pdf.
9. Формування риншв матерiальних ресурав АПК / за ред. Г.М. Шдлюецького. - К.: 1нститут аграрно! економши, 2001. - 428 с.
ШСТИТУЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ОНОВЛЕННЯ ТЕХН1КО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ЛАДУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
© 2015
В.В. ry6iH, старший лаборант Центру eKOHOMi4Hux дослщжень Одеська национальна академ1я харчових технологий, Одеса (Украгна)
Анотащя: У статл розглянуто мехашзм оновлення техшко-технолопчного ладу сшьгоспвиробництва як системно-функцюнальну взаемодш елемеипв вщтворювального процесу. Схематично представлено оргашзацшну структуру системи поновлення техшко-технолопчного ладу сшьськогосподарського виробництва. Запропоновано л1зингов1 схеми оновлення техшки та технологш на шдприемствг
Ключовi слова: швестицшш кошти, ре1ндустр1ал1зац1я виробництва, техшко-технолопчна модершзащя, основш фонди , амортизац1я, л1зинг.
INSTITUTIONAL-ECONOMIC MECHANISM OF TECHNICAL AND TECHNOLOGICAL RENNOVATION SYSTEM OF AGRICULTURAL PRODUCTION
© 2015
V. V. Gubin, senior laboratory assistant at the Center of economic studies
Odessa national Academy of food technologies, Odessa (Ukraine)
Annotation: In the article, the mechanism of technical and technological agricultural system renovation as a system-functional interaction of elements of the reproduction process was reviewed. Organizational structure of technical and technological renovation system of agricultural production was schematically presented. A leasing scheme of enterprises' equipment renovation was proposed.
Keywords: investment funds, reindustrialization of production, technical and technological modernization, fixed assets, depreciation, leasing.
УДК 338.001.36
ОСНОВЫ МАРКЕТИНГОВОГО МЕХАНИЗМА РАЗВИТИЯ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ
КОНКУРЕНТНЫХ ПРЕИМУЩЕСТВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ НА
РЫНКЕ
© 2015
В.Р. Гуцуляк, аспирант
Львовский национальный аграрный университет, Львов (Украина)
Анотация: В научной статье акцентировано внимание на необходимости поиска новых путей управления деятельностью сельскохозяйственными предприятиями в целях обеспечения устойчивости их развития. Раскрыта сущность понятия «маркетинговый механизм» с учетом принципов маркетинга и анализа научных подходов к трактовке данного понятия. Предложена модель маркетингового механизма развития сельскохозяйственных предприятий на основе принципа системности с учетом структурных составляющих. Обоснованы основные направления повышения конкурентоспособности сельскохозяйственными предприятиями с учетом инструментов маркетингового механизма.
Ключевые слова: сельскохозяйственное предприятие, система управления, маркетинг, маркетинговый механизм, процесс, задачи, субъекты, объекты, конкурентные преимущества, конкурентоспособность.
Постановка проблеми у загальному вигляд11и зв'язок з важливими науковими та практичними завдання-ми. В умовах поглиблення трансформацшних процеСв та структурних зрушень в економщ Украши поста-ють об'ективш завдання, щодо визначення напрямшв i механiзмiв управлшня з метою розв'язання проблем ефективного функцюнування сшьськогосподарських тдприемств в умовах, як регюнального так i нацюнального розвитку. Зростаюча необхщнють у радикальному оновленш принцишв управлшня обумовле-на, як курсом на тдвищення конкурентоспроможносп тдприемств сшьського господарства так i швидкими змшами зовшшнього та внутршнього середовища !х функцюнування. Таш умови формують необхвднють по-будови стратеги розвитку тдприемств сшьського господарства з врахуванням засад маркетингового управлшня.
Сучасний перюд господарювання характеризуеться активiзацiею пошуку збалансоваиоi системи методiв та пiдходiв управлшня якютю сiльськогосподарськоi продукцп та економiчних чиннишв пщвищення ефективносп дiяльностi сшьськогосподарських тдприемств, де вагоме мюце належить маркетинговому управлшш, забезпечуючи тим самим потужне джерело досягнення конкурентних переваг на ринку.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких запо-чатковано розв'язання ц1ег проблеми I на як спираеться автор; видтення невиршених ратше частин загально'1
проблеми. Проблемам дослщження теоретичних аспекта маркетинговоi дiяльностi та маркетингового управлшня в сшьськогосподарських тдприемствах присвячено праш багатьох вгтчизняних i зарубiжних учених. Серед найбiльш вщомих вiтчизияних вчених, якi внесли ваго-мий вклад у дослiджения ще" тематики, е: В. Андрiйчук, I. Артамонова, С. Васильчак, В. Гончаров, Т. Дудар, Л Забуранна, , В. Зшовчук, В. Копитко, В. Липчук, Ю. Лузан, Ю. Луценко, В. Полторак, С. Поперечний, П. Саблук, , В. Ткаченко, В. Юрчишин. Серед iноземних науковцiв найбшьш вiдомими е Г. Армстронг, Ф. Вебстер, Е. Даунс, П. Дксон, П. Доель, П. Друкер, Е. Дiхтель, Р. Дафт, Д. Каплан, Ф. Котлер та шшг
Формування ц1лей стат1, постановка завдання. Малодослщженою на сьогодш, i водночас дуже актуальною, постае потреба формування засад маркетингового мехаиiзму розвитку Сльськогосподарських пiдприемств пiд впливом значного рiвня конкурентноi боротьби в галузi, розробка рекомендацш, пошук шляхiв подолаиия i мiнiмiзацii и наслiдкiв. Тому метою на-шого дослiджения е формування засад маркетингового мехашзму сiльськогосподарських тдприемств, та на !х основi розробка дiевого iнструментарiю та оптималь-них напрямiв досягнення конкурентних переваг ними на ринку.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Маркетинг, як базова функщя системи управлшня на
