CC BY
9
УДК 338.2
1НСТИТУЦ10НАЛЬН1 ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ В УКРА1Н1
© 2017 КОЛЕСН1ЧЕНКО I. М.
УДК 338.2
Колесшченко I. М. lнституцiональнi засади ефективноТ eK0H0Mi4H0i полiтики в УкраУш
Метою cmammi е спроба об(рунтування iнституцюнальних засад ефективноi економ1чно1 полтики в УкраМ. Узагальнено розвиток та про-анал1зовано сучасний стан теоретичноi бази дотдження економiчноiполтики (ЕП), визначено ii пр'юритети за умов ринковоi трансформацИ, а головне - як запорука ефективностi - об(рунтовано доцтьтсть залучення здобутшв сучасноi i'нституцюнальноi економ'мноi теорн в про-цеа державного «полтикотворення» в УкраЫ. На теоретичному рiвнi заф'шсовано ¡снування суттевого «розриву» мiж загальнонауковими та iнституцiональними засадами економiчноi полтики, визначено руйнiвнi для нацональноi економки наслдки тривалого гнорування державою 'шституцюнально!складовоi ЕП. Об(рунтовано необхiднiсть активiзацiiролi держави урозробц стратегй i програм соцiально-економiчного роз-витку краши, забезпечення ix нститу^онального супроводу на вах р'внях владноi вертикал'> та впровадження на ix основi вiдповiдноiвикликам часу ефективноi економiчноiполiтики.
Ключов'! слова: держава, нститути держави, економiчна полтика, прюритети та ефектившсть економiчноiполiтики. Рис.: 3. Ббл.: 20.
Колесн'менко 1рина Михайл'тна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри поэтично)' економп, Хармвський нацональний економ'м-ний утверситет ¡м. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.2
Колесниченко И. М. Институциональные основы эффективной экономической политики в Украине
Целью статьи является обоснование институциональных основ эффективной экономической политики в Украине. Обобщено развитие и проанализировано современное состояние теоретической базы исследования экономической политики (ЭП), определены её приоритеты в условиях рыночной трансформации, а главное - обоснована целесообразность привлечения достижений современной институциональной экономической теории в процессе государственного «создания политики» в Украине. На теоретическом уровне зафиксировано существование существенного «разрыва» между общенаучными и институциональными основами экономической политики, определены разрушительные для национальной экономики последствия продолжительного игнорирования государством институциональной составляющей ЭП. Обоснована необходимость активизации роли государства в процессе разработки стратегий и программ социально-экономического развития страны, обеспечения их институционального сопровождения на всех уровнях властной вертикали и внедрения на их основе соответствующей вызовам времени эффективной экономической политики. Ключевые слова: государство, институты государства, экономическая политика, приоритеты и эффективность экономической политики. Рис.: 3. Библ.: 20.
Колесниченко Ирина Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.2
Kolesnichenko I. M. The Institutional Foundations of the Efficient Economic Policy in Ukraine
The article is aimed at substantiation of the institutional foundations of the efficient economic policy in Ukraine. The article generalizes the development and analyzes the current status of the theoretical base for studying economic policy (EP), its priorities in the conditions of market transformation have been defined, and most importantly - expedience of bringing the achievements of modern institutional economics theory in the process of the State-driven «creating politics» in Ukraine has been substantiated. At the theoretical level, existence of a significant «gap» between the general scientific and the institutional foundations of economic policy has been detected, the devastating consequences for the national economy as result of the prolonged disregarding the institutional component of EP on the part of the State have been defined. The necessity of activating the role of the State in the process of developing strategies and programs for socio-economic development of country, provision of their institutional support on all levels of the power vertical and introduction on their basis the effective economic policy which would be up to the present time challenges, have been substantiated. Keywords: the State, the State institutions, economic policy, priorities and efficiency of economic policy. Fig.: 3. Bibl.: 20.
Kolesnichenko Irina M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Political Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Чергове посилення уваги дослцниюв до феномена «економiчна политика» е невипадковим. Цка низка обставин - еволюцш теоретичних пiдходiв i концепцш, неоднозначшсть обгрунтування шструмен-пв i механiзмiв реашаци, вплив глобалiзащ! та елек-тронно! культури, кардинальш соцiально-економiчнi трансформацИ та свповий досвц !х здшснення у ХХ1 ст. доводять: не може бути сучасно! ринково! економжи без ефективно! економiчноl полтики держави, а стан суспкьства, де тако! полiтики немае, можна, вслд за Дж. Б'юкененом, вважати хаосом. Такий стан спостерь гався в першi роки незалежност Укра!ни в державному «полiтикотвореннi» за вцсутност стратепчно! концеп-щ! розвитку. Однак i сьогодш (за бкьш визначених, але
вкрай складних умов) актуальшсть i невцкладшсть за-провадження в1дпов1дно! вимогам часу, науково обгрун-товано! i, що вкрай важливо, ефективно! економiчноI полижи держави дуже висока.
Природно, що за таких обставин дискуси навколо цкей i прюритейв економiчноI полижи (ЕП), а також засобiв II реалшаци як серед науковщв,так i широких верств населення, не вщухають. Адже наслцки ЕП впли-вають на життя i добробут уск i кожного.
Певних успшв у дослцженш теоретико-методо-лопчних i практичних аспекйв упровадження ЕП до-сягли впчизняш науковщ: О. Беляев, О. Валевський, В. Геець, В. Гошовська, Я. Жалко, Т. Желюк, О. Заклекта, В. Козюк, I. Малий, С. Майстро, А. Мельник, В. Лагутш,
О. Новакова, Н. Пашина, К. Ревун, В. Тертичка, Ю. Уман-щв, О. Яременко та iн. [4-8, 10-12].
Складш трансформацiйнi умови розвитку еконо-мiки Укра!ни змушують вчених звертатися до теоретично! спадщини минулого та переосмислювати 11 досвц. Як свiдчить аналiз публiкацiй [1-3], створення концепту-альних засад економiчно! полiтики почалось у XVIII ст. iз визначення А. Смiтом загальних цкей ЕП. Подаль-ший розвиток бази дослцження у XIX ст. забезпечили положення Дж. Ст. Мкля щодо спрямованостi ЕП та Ф. Лкта щодо реалiзацi! довгостроково'1 ЕП з позицш нацiональних iнтересiв; у ХХ ст. - здобутки В. Ойкена стосовно типологи ЕП за формами, змктом та кторич-ним досвцом i уточнення завдань ЕП у сощальному ринковому господарствi А. Мюллера-Армака; обгрунту-вання Дж. М. Кейнсом, М. Фрцманом та !х послцовни-ками стабшзацшно! полiтики держави з фккальними, монетарними та комбшованими важелями (вiдповiдно); концепцiя Я. Тшбергена, яка завдяки еднанню шстру-менпв, цкьових показникiв i нацюнально! моделi еко-номiчного розвитку стала загальновизнаним еталоном моделi ЕП, а також теоретичш здобутки Дж. Б'юкенена, П. Брауна, Т. Еггертсона, Ф. Ларрена, Р. Лукаса, Р. Манделла, Г. Мюрдаля, Д. Норта, М. Обстфельда, В. Полте-ровича, Е. Роуза, Дж. Сакса, Дж. Стилера, О. Сухарева, В. Тамбовцева, А. Шасптко, М. Ентша та ш., яю врахову-ють iсторичнi, цшшсно-культурш, iдеологiчнi, полпич-нi, правовi й науковi передумови державно'1 влади, тобто е iнституцiональними по сутi.
Але, не зважаючи на суттевi досягнення, на думку автора, кнуе цка низка проблем, якi потребують уваги дослцниюв. Наприклад, i досi бракуе визначення шсти-туцiональних важелiв подолання наявного розриву мiж теоретичним i практичним рiвнями державно'1 еконо-мiчноl полiтики Укра'1ни; не дослiджено взаемозв'язок функцюнуючих iнститутiв держави та економiчно! полiтики, що впроваджуеться; потребують свого по-дальшого наукового обгрунтування шституцюнальний механiзм ЕП i система базових критерив оцiнювання ефективностi ЕП.
З огляду на це метою дано! стати е спроба обгрунтування шституцюнальних засад ефективно! економiч-но! полiтики в Укра!нi.
Для досягнення ще! мети, на думку автора, спо-чатку доцкьно узагальнити та проаналiзувати сучасний стан теоретично! бази дослцження економiчно! полiти-ки, i ткьки пiсля цього зосередитися на !! шституцю-нальних засадах в УкраМ.
Eкономiчна наука, згiдно з [3, т. 2, с. 468], зможе
зберегти та посилити свое суспкьне значення,
а економкти будуть вцповцати титулу, яким !х колись нагородив Дж. М. Кейнс, - «людей, яю роблять цившзацш можливою», якщо вiдбудеться суттеве про-сування у сферi теори економiчно! полiтики. Як свiдчить аналiз, фундаментальний внесок учених в розбудову цiе! теори полягае у визначеннi або уточнены цкей i прю-ритетiв, принцишв здiйснення, завдань i напрямiв, видiв та засобiв ЕП, сукупнiсть яких утворюе теоретичну базу ЕП ^ головне, - забезпечуе !! практичне впровадження.
Узагальнення розвитку та аналiз сучасного стану теоретично! бази дослцження ЕП (рис. 1) дозволили зробити певш промiжнi висновки.
По-перше, генератором економiчно1 полiтики е держава. Тому ЕП завжди спрямована на досягнення певних цкей, якi фокусуються навколо !! стратегiчних iнтересiв, змiнюються залежно вiд економiчно! ситуаци в краМ та свiтi, зумовлюються характером владних i по-лiтичних сил, яю, власне, П впроваджують.
По-друге, внаслцок змiнення ц1лей ЕП, як правило, вцбуваеться коригування П прюритетних напрямiв. П1д останнiми зазвичай розумшть найб1льш ефективнi напрями соцiально-економiчного розвитку держави, яю базуються на економiчних iнтересах, визначаються в про-цей стратегiчного планування, враховують стан i специфику нацiонально! економiки, а також екзогенш чинники та !х наслiдки. Сукупнiсть прiоритетiв ЕП, як правило, служить основою для Концепци соцiально-економiчного розвитку держави на довгостроковий перюд.
По-трете, змiнюеться методолог1я ЕП: шдходи, принципи та логiка !! впровадження. У процесi дослi-дження цих змiн було встановлено, що: 1) серед множини сучасних теоретичних пiдходiв, якi всебiчно дослiджу-ють ЕП держави, найбкьш широковживаними е: теорш рацiоналiзму, теор1я гри, теорш вцкритих систем та ц1ла низка шституцюнальних теорш - теорш суспкьного вибору, теорш полiтичного процесу, теорш груп, теорш елгг тощо. Уй пiдходи, згiдно з [9, с. 27], вирiзняються за напрямком лопчно! побудови - дедуктивним чи шдук-тивним, i за об'ектом !хньо! уваги - окремi люди, групи чи оргашзаци; 2) до складу основних принципiв фор-мування та реалiзацi! ЕП належать: принципи науково! обгрунтованостi, погодження iнтересiв, системностi, щ-леспрямованостi, прiоритетностi, рацiональностi, адап-таци, мiнiмально! достатностi, дотримання основних макроекономiчних балансiв, альтернативностi та ефек-тивностЬ Останнiй принцип, на думку автора, за сучасних умов набувае особливого значення, осккьки ткьки ефективна ЕП здатна пришвидшити темпи реформ та шдтримати соцiально-економiчний розвиток.
По-четверте, зазнають змш i концептуальнi засади ЕП. На рубежi ХХ1 ст. ортодоксальш доктрини, якi, головним чином, спиралися на економiчнi умови (розвиток продуктивних сил i виробничих вцносин, рiвень iн-дустрiалiзацi! та монополiзацi1 економiки) або виходили лише iз рiвноважних уявлень про економiчну динамжу («парадокс ощадливостi», надлишкова грошова пропо-зиц1я, зростання бюджетного дефiциту та зовшшнього боргу в супроводi прискорення темшв iнфляцi!), вичер-пують себе в умовах складних структурних трансфор-мацiй, пiд тиском глобалiзацiйних чинниюв та внаслiдок зростання iнформацiйного потенщалу економiки.
По-п'яте, вiдходять на заднш план теоретичнi дискусй представникiв кейнйанського i монетарист-ського напрямiв, яю мали мiсце у ХХ ст., щодо сшввц-ношення стратегiй «активiзму» та «пасивiзму» держави в ЕП, бкьше того, по багатьох питаннях !х позицй збли-жуються [2, с. 852].
По-шосте, зщно з [3, т. 1, с. 28], перестае вцпо-вцати викликам сьогодення практика застосування
EП дepжaви - цe cyкyпнicть ц^й, пpiopитeтниx нaпpямiв i зaвдaнь, зacoбiв тa iнcтpyмeнтiв Ïx дocягнeння, зa дoпoмoгoю якиx дepжaвa впливae нa дiяльнicть cyб'eктiв гocпoдapювaння тa pинкoвy кoн'юнктypy з мeтoю cтвopeння нaлeжниx yмoв для фyнкцioнyвaння pинкy тa виpiшeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм cycпiльcтвa, a тaкoж дiяльнicть opгaнiв дepжaвнoÏ влaди й yпpaвлiння щoдo Ïx peaлiзaцiÏ
Eкoнoмiчнa пoлiтикa дepжaви
Cтpyктypa цiлeй EП
Meтoди тa iнcтpyмeнти EП
Пpямi (aдмiнicтpaтивнi) мeтoди - цe кoмплeкc бeзaльтepнaтивниx oбoв'язкoвиx для викoнaння вимoг i poзпopяджeнь дepжaвниx opгaнiв cyб'eктaм eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi
I
Heпpямi (eкoнoмiчнi) мeтoди - цe peгyлюючий вплив нa eкoнoмiчнi iнтepecи cyб'eктi в гocпoдapювaння, cтвopeння тaкиx eкoнoмiчниx yмoв, ям змушують Ïx д1яти y вигiднoмy для дepжaви нaпpямкy
1нструменти: пoдaтки, лiцeнзiÏ, квoти, тapифи, штpaфи, дepжaвнi кaпiтaлoвклaдeння, peгyльoвaнi цши, cyбcидiÏ, cyбвeнцiÏ, пiльгoвi кpeдити, юpидичнo визнaчeнi aмopтизaцiйнi нopми
I
1нструменти: бюджeтнi, пoдaткoвi, iнвecтицiйнi, гpoшoвo-кpeдитнi, aмopтизaцiйнi, iннoвaцiйнi, iндикaтивнe плaнyвaння, a тaкoж мopaльнo-пcиxoлoгiчний вплив
Ocнoвнi види EП
aнти-циклiчнa
струк-тypнa
lнвecти-цiйнa
aMop™-зaцiйнa
нayкoвo-тexнiчнa
lннoвa-цiйнa
гонку-peнтнa
мoнe-тapнa
фк-кaльнa
цlнoвa
зoвнlшньo-eкoнoмiчнa
coцlaльнa
peпoнaльнa
lнcтитyцlйниx пepeтвopeнь
eкoлoпчнa
Рис. 1. Сучасний стан теоретично! бази дослщження ЕП держави
Джерело: складено за [4-8].
«у чистому виглядг» як виключно етатичних рецептгв макроекономiчного регулювання, так i чисто лiбераль-них моделей ЕП (з монетарною складовою передаточного механiзму фккально! та грошово! полiтики). Дещо втрачають актуальшсть i операцiйнi (мiкроекономiчнi) цш ЕП, осккьки на економiчну поведшку господарюю-чих суб'ектiв накладаються макроекономiчнi обмежен-ня, якi зумовлюють межi !х економiчного вибору.
По-сьоме, природно, змшюються механiзми та iн-струменти впровадження ЕП, завдяки використанню яких досягаються поставленi цiлi. Згiдно з [10, с. 3] голов-ними елементами мехашзму ЕП вважаються суб'екти (як носи, так i виразники економiчних iнтересiв), об'екти (сфери, галузь регiони, а також явища, ситуацГ! та умови економiчного життя кра!ни, де виникли або можуть ви-никати певнi проблеми, що не виршуються автоматично), цiлi, методи i засоби (розглянутi окремо - I. К.).
У сучасних умовах набiр iнструментiв ЕП може за-лежати вiд багатьох (не ткьки економiчних) чинникiв, якi на рiзних часових iнтервалах можуть призводити до неоднозначних i непередбачуваних наслiдкiв. Тому за характером i масштабами впливу на цкь [5, с. 27] уточнена класифжацш iнструментiв ЕП включае не ткьки адмiнiстративнi та економiчнi iнструменти, або шстру-менти прямо! та опосередковано! дГ1, а й сукупш, що за-стосовуються до основних цкей, та бiжучi (окремi), що призначенi для оперативних цкей.
По-восьме, за умов полГтично! та сощально-економiчно! невизначеностi, коли кшцеву дiю шстру-менту на цкь неможливо остаточно передбачити, роль держави як генератора економiчно1 полижи не ткьки зростае, - вона доповнюеться новими функцшми (на-приклад, контролю та мошторингу впровадження ЕП, обгрунтування заходiв активiзацi! процесу досягнення цш тощо), а ЕП - новими шструментами [11].
По-дев'яте, як новi (поряд iз традицiйними) на перший план виходять iнституцiональнi шструменти ЕП: дiяльнiсть виконавчих структур державно! влади, яю забезпечують практичну реалiзацiю урядових цкей; рiзних державних i недержавних iнституцiй, якi здш-снюють подготовку економiчних програм i прогнозiв, забезпечують правову та iнформацiйну шдтримку шд-приемницьких i професiйних спкок, спiвучасть у ство-реннi форм економiчно1 iнтеграцi!; i, нарештi, дшльшсть наднацiональних iнституцiй, функдiонування яких по-в'язане з iнтеграцiйними процесами або виршенням мiждержавних i глобальних проблем [5, с. 27].
Однак, i це - по-десяте, державна ЕП являе собою складний мехашзм використання комплексу засобiв та шструменпв для досягнення поставлених цкей, безвГд-мовну дш якого за глобалiзацiйних i трансформацiйних умов, на жаль, не може забезпечити просте шструмен-тальне оновлення.
Як свiдчить перебiг реформ багатьох кра!н свiту (у тому числi й Укра!ни - I. К.), змши iнститутiв змiнюють характер i сприйняття економiчно1 по-лiтики. А повкьний i/або непослiдовний характер сис-темних соцiально-економiчних перетворень, тривале нехтування 1х iнституцiональною складовою, «пробук-
совування» механiзмiв та «вiдмова» певних гнструмен-тГв ЕП - усе це в сукупност призводить до вкрай не-гативних економiчних наслiдкiв i навгть до «провалiв» ефективностi держави [13, с. 10]. НеобхГдшсть нейтра-лiзацi1 цих наслiдкiв i подолання кризових явищ у нацю-нальнiй економщ вимагають активiзацi! ролi держави щодо формування та впровадження ефективно! державно! ЕП. Тому, на думку автора, на чаа визначення науко-вих засад останньо! iз залученням здобуткiв сучасно! iнституцiонально! економiчно! теорГ1.
Почнемо з уточнення термiнологiчного апарату. 1нституцюнальш дослiдження базуються на розумшш, що держава е особливою формою оргашзаци суспкьства та водночас одним iз головних iнститутiв, а точшше - системою iнститутiв влади й управлшня, якi забезпечують добробут суспкьства, шд-тримують стабiльнiсть та здшснюють економiчнi пере-творення [14, с. 229]. Економiчнi функцГ! держави реаль зуються через ЕП, впровадження яко!, згГдно з [10, с. 2], е складним, безперервним, динамГчним процесом досягнення поставлених цкей, в якому беруть участь ш-ститути державно! влади г громадянського суспкьства.
1нколи, враховуючи складнГсть процесу «полГти-котворення», останнГй вслГд за М. ФрГдменом порГвню-ють з наукою Г мистецтвом. СвоерГдним пГдтвердженням цього е рГзномашття пГдходГв щодо визначень ЕП, пред-ставлених у сучасних шституцюнальних джерелах [15; 16]. З одного боку, державна ЕП (у широкому розумшш) визначаеться як вибГр державними шституцшми мГж дГ-яльшстю та бездГяльнГстю щодо вирГшення суспГльно-економГчних проблем [7, с. 22]. З шшого боку, ЕП е су-купнГстю полГтичних вГдносин, полгтично! органГзацГ! та полГтично! ГдеологГ!, яка вГдображаеться в регулятивних д1ях держави щодо формування партнерських вГдносин, корекцГ! та погодження економГчних ГнтересГв та зна-ходження !х консенсусу, необхГдного для компенсацГ! провалГв ринку, стабГльностГ та соцГально-економГчного розвитку [17, с. 460]. I, нарештГ, це науково обгрунтова-на, вГдносно стабГльна Г концентрована дшльшсть держави щодо цГлеспрямованого керування розвитком еко-номжи з метою забезпечення загального добробуту.
На думку автора, державну ЕП можна розглядати Г як наукову розробку на основГ шзнаних економГчних закошв Г принцишв, стратегГй та програм сощально-економГчного розвитку кра!ни на вГдповГдний перГод (теоретична складова), Г як процес '1х цГлеспрямовано! реалГзацГ! на рГзних рГвнях економГчно! системи (практична складова) [12, с. 20]. До речГ, у такому аспектГ ЕП являе оргашчну еднГсть двох складових - економГчно! стратеги та економГчно! тактики. Стосовно останнГх, то, як вГдомо, концептуальш засади стратегГ! соцГально-еко-номГчного розвитку Укра!ни були закладенГ ще в нацю-нальнГй моделГ «соцГально орГентовано! ринково! еконо-мГки», яка, на жаль, поки що залишаеться дшсно довго-строковою. ТодГ як стратегш сталого розвитку Укра!ни («Стратег1я-2020») [16; 17] визначае цш та прюритетш напрями !! розвитку на середньострокову перспективу та служить основою для уточнення щорГчних завдань ЕП (рис. 2). У нш визначенГ основнГ вектори ЕП - розвитку,
Прюритетш напрями 1 программ ЕП УкраУни
Рис. 2. ЦЫ i прiоритетнi напрями ЕП УкраУни до 2020 р.
Джерело: складено за [5; 18; 19]. Прим1тки:
* - П'ять прюритетних цiлей середньострокового плану дш Уряду (2017-2020 рр.).: економiчне зростання; ефективне врядування; розви-ток людського катталу; верховенство права i боротьба з коруп^ею; безпека та оборона.
** - Прюритетш пакети реформ на 2017 р.: пенсмна реформа; публiчна приватизацiя державних тдприемств; реформа системи охорони здоров'я; земельна реформа; реформа освiти.
безпеки, вцповцальносп та гордости впровадження яких передбачае проведення 62 реформ, вiсiм iз яких е прiоритетними. А саме: реформа системи нацюнально! безпеки й оборони, оновлення влади та антикорупцшна реформа, судова й реформа правоохоронно! системи, децентр^зацш та реформа державного управлiння, де-регуляцiя й розвиток пiдприемництва, реформа систе-ми охорони здоров'я та податкова реформа.
Лопка «полiтикотворення» виходить iз того, що ефективна ЕП мае грунтуватись як на чiткому визна-ченнi 'й цкей iпрiоритетiв, так i на об'ективнiй оцiнцi
наслоив 'lх реалiзацi!. Тому в документа приводяться стратегiчнi iндикатори, за якими вцбуватиметься ощ-нювання виконання програм i реформ, а також уточню-еться, що !х кiлькiсть i змiст можуть змiнюватися в про-цесi реалiзацi!. При цьому головною шституцюнальною передумовою реалiзацi! ЕП, зпдно зi «Стратегiею-2020», е суспкьний договiр мiж владою, бiзнесом i громадян-ським суспкьством, де кожна сторона мае свою зону вцповцальносй (рис. 3).
Цкком пiдтримуючи необхiднiсть ре^защ! «Стратеги-2020», маемо висловити певнi об'ективш за-
Рис. 3. Зони вщповщальносп сторш суспшьного договору щодо реалiзацii' ЕП Укра'ни до 2020 р. [18]
стереження щодо можливост1 впровадження на и основ1 ЕП без 1нституц1онального супроводу з боку держави.
По-перше, економ1чна пол1тика анал1зуеться й ощ-нюеться з погляду на те, що державна влада та 1нш1 сто-рони суспкьного договору д1йсно роблять, а не мають нам1р чи ткьки планують зробити. Тобто якщо справи не розходяться з общянками, а засоби економ1чно! тактики здатт ефективно реал1зувати державну економ1ч-ну стратег1ю.
По-друге, ЕП мае бути легпимно. Тобто вона реа-л1зуеться зг1дно з д1ючим нормативно-правовим та ор-ган1зац1йним забезпеченням, яке здшснюеться шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку в1дпов1дних нормативно-правових акт1в, щор1чних пла-н1в д1й впровадження та монпорингу стану !х виконан-ня вс1ма сторонами суспкьного договору на вск р1внях економ1ки.
По-трете, ефектившсть ЕП, з позиц1й шститу-цюнально! арх1тектон1ки, залежить в1д ефективност владно! вертикал1, а саме - И здатност реал1зувати поставлен! цш через ЕП [13, с. 10]. Тод1, за лог1кою роз-м1ркувань, вимагають уточнення та узгодження осно-вн1 та поточн1 цш нацюнально! ЕП до 2020 р. 1деться про спробу реал1зацй в УкраМ двох принципово р1з-них за напрямом к1нцевих д1й ЕП: 1) полижи сталого соц1ально-економ1чного розвитку 1 добробуту та 2) полижи мобшзацй зусиль держави на оборону та збере-ження територ1ально! цшсность Природно, що кожен з напрям1в вимагае в1д Уряду застосування р1зних мето-д1в, 1нструмент1в 1 мехашзмш ЕП, а головне - суттевого коригування тактики 'й впровадження.
По-четверте, як показуе 1сторичний досв1д, галь-мування реформ 1 зниження ефективност ЕП в УкраМ зумовлюеться слабкою функц1ональн1стю та низькою д1ездатшстю 1нститут1в державно! влади. Йдеться про спроможшсть останни виконувати ними ж прийнят р1-шення, або здатшсть само! держави бути керованою для держави та забезпечувати примус до виконання прийня-тих нею ршень. Под!! останнк десятир1ч св1дчать про
виникнення парадоксально! ситуацй: функц1ональний взаемозв'язок «1нститут влади - 1нститут управления» послаблюеться та не завжди спрацьовуе. Натомкть спо-стер1гаеться ситуац1я домшування 1нституту державно! влади над управлшням, яка супроводжуеться втратою керованост1 та «витоками» ефективност1.
По-п'яте, управл1нський вплив держави, поряд з ре-гулюванням, передбачае здшснення функц1й орган1зацГ!, планування та контролю [10, с. 7]. Як св1дчить подальший анал1з з позицш 1нституц1онально! арх1тектон1ки, нама-гаючись лжв1дувати 1нституц1йний вакуум, що утворив-ся внасл1док руйнацГ! старо! шституцюнально! системи, держава почала формувати шституцюнальну структуру та створювати нов1, в1дпов1дш вимогам ЕП, гнститути (наприклад, антикорупцшш). При цьому вона майже усу-нулася в1д !х контролю у вигляд1 п1дтримки ефективних (ринкових Уабо перех1дних) та видалення неефективних (планових 1/або перех1дних) 1нститут1в, як1 паралельно 1снують у трансформац1йн1й економ1ц1. Натомкть спо-стер1гаеться активн1сть у напрямку уникнення конфлгк-тгв м1ж новоствореними або новоствореними та старими шститутами, як1 не в1дпов1дають новим реал1ям [7].
По-шосте, оц1нювання ситуацГ! з шститущональ-них позиц1й дозволяе визначити Г! як таку, що попршу-еться, осккьки тривала системна модершзац1я державно! служби перетворила владш структури на корпорац!!, побудован1 за кл1ентським принципом. А консол1дац1я нацюнально! економ1чно! ел1ти навколо дек!лькох цен-тр1в тяж1ння та пол1тичн1 суперечноста стали ширмою для суперечностей економ1чних, що значною м1рою дис-кредитувало як конкретних пол1тик1в, так 1 полггичну демократ1ю як таку. Це стало шдгрунтям для лоб1юван-ня «потр1бного» вар1анта реформ, а недосконалкть пра-вово! бази, в1дсутн1сть правового досв1ду та адекватних метод1в контролю - до «витоюв» ефективност1. Водно-час корупц1я п1д1рвала дов1ру до обраних л1дер1в, визна-чивши глибоко цишчне ставлення населення до полпики та громадсько! д1яльност1. I найголовнше: недов1ра сусп!льства до державних 1нститут1в призвела до не-
сприйняття населенням непопулярних, але необхГдних полГтичних рГшень [13, с. 11]. ВГдтак склалося враження, що зростання шституцюнально! «флори Г фауни» поки що не приводить до переходу юльюсних змш у якГснГ, а показником реформ е «демонстрацш реформ».
По-сьоме, у цьому контекстГ особливого значення набувае впровадження вГдносно нових, але дуже акту-альних на сучасному етапГ, видГв державно! ЕП: антико-рупцГйно! та ГнституцГональних перетворень, тривале не-дооцгнювання яких призвело до нейтралГзацГ! ринкових шститутГв Г «обростання» держави другорядними функ-цшми при одночасному ¡гноруванш основних [20, с. 97]
ВИСНОВКИ
Отже, шдсумовуючи, зазначимо, що шд час до-слГдження було встановлено: використання шституцю-нального пГдходу привертае увагу науковцГв сво!ми аль-тернативними науково-дослГдницькими Г практичними можливостями, дозволяе об'ективно оцшювати реалГ! та перспективи складних системних трансформацш, стратегГю Г тактику реформ, а головне - може служити науково-теоретичною базою обгрунтування економГч-но! полижи.
На теоретичному рiвнi - зафжсовано ¡снування суттевого «розриву» мГж загально науковими й ¡н-ституцГональними засадами економГчно! полГтики, ви-значено руйшвш для нацГонально! економГки наслГдки тривалого ¡гнорування державою шституцюнально! складово! ЕП, зокрема - невГдповГдшсть Г вГдставан-ня темпГв шституцюнальних перетворень темпам су-спкьно-економГчних змГн.
Осккьки генератором Г фундатором економГчно! полГтики е держава, обгрунтовано необхГдшсть активГ-зацГ1 1! ролГ в розробцГ стратегш Г програм сощально-економГчного розвитку кра!ни, забезпечення !х ¡нститу-цюнального супроводу на всГх рГвнях владно! вертикалГ та впровадження на 1х основГ вГдповГдно! викликам часу ефективно! ЕП. Тобто тако! ЕП, яка забезпечуе не ткьки позитивне сшввГдношення мГж результатами Г витрата-ми, а й сощально значущГ результати при суспкьно ви-правданих затратах [11, с. 11].
На практичному рiвнi - доведено, що ефектив-шсть економГчно! полГтики прямо залежить вГд ¡нститу-цГонально! спроможностГ шститупв державно! влади й управлГння, 1х здатностГ реалГзувати як традицГйнГ види економГчно! полГтики, так Г вГдносно новГ - антикоруп-цГйну та ЕП шституцюнальних змГн. ОстаннГй аспект, на думку автора, стане найважлившим на шляху реалГзацГ! «СтратегГ1-2020», що й буде предметом подальших на-укових дослГджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1стсря економiчних учень: пiдручник: у 2 ч./за ред. В. Д. Базилевича. Ки!в: Знання, 2006. Ч. 1. 582 с.; Ч. 2. 575 с.
2. Чухно А. А., Юхименко П. I., Леоненко П. М. Сучасн економнчы теорп: пiдручник. Ки!в: Знання, 2007. 878 с.
3. Сухарев О. С. Институциональная теория и экономическая политика: К новой теории передаточного механизма в макроэкономике. М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. Кн. I. 516 с.; Кн. II. 804 с.
4. Валевський О. Державна полiтика в Укран методо-лопя аналiзу, стратепя, мехашзми впровадження: монографiя. Ки'в: Н1СД, 2001. 242 с.
5. Заклекта О. I., Шиманська О. П. Цiлi, Ыструменти та обмеження економiчно''' полiтики: теоретичнi засади та сучаснi реалп. Всник Тернопльського национального економ'чного ун'1-верситету. 2015. № 1. С. 24-32.
6. Економiчна полiтика: навч. поаб./О. О. Беляев, А. С. Бе-бело, М. I. Диба та ш. Ки'в: КНЕУ, 2007. 288 с.
7. Тертичка В. Державна полiтика: аналiз та здiйснення в Укран монографiя. Ки'в: Основи, 2002. 750 с.
8. Новакова О., Пашина Н. Аналiз державно'' политики: навч. посiб. Луганськ: Вид-во СНУ iM. В. Даля, 2013. 216 с.
9. Говлет М., Рамеш М. Дослiдження державно! полiти-ки: цикли та пщсистеми полiтики/пер. з англ. О. Рябова. Львiв: Кальварiя, 2004. 264 с.
10. Майстро С. В. Теоретико-методологiчнi засади ре-алiзацí'' державно!' економiчно''' полiтики. Теор'т та практика державногоуправлння. 2013. Вип. 2 (41). С. 1-7.
11. Желюк Т., Ревун К. Ефектившсть економiчно''' полiти-ки в умовах нестабтьного середовища. В'сник Тернопльського национального економ'шогоунверситету. 2014. № 1. С. 7-22.
12. Уманив Ю. М., Мiняйло О. I., Косик В. I. Мехаызм економiчноl' полiтики: навч. посiб. Iвано-Франкiвськ: Mian НВ, 2010. 436 с.
13. Колесшченко I. М. Теоретичнi засади нейтралiза-цп провалiв та вщновлення ефективностi iнституту держави в УкраГш. Ызнес 1нформ. 2015. № 4. С. 8-12.
14. Колесшченко I. М. Теорiя ефективност держави: шституцюнальний аспект. Проблеми економiки. 2016. № 1. С. 229-234.
15. Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты. М.: Дело, 2001. 408 с.
16. Пал Л. А. Аналiз державно! пол™ки/пер. з англ. I. Дзюби. Ки'в: Основи, 1999. 422 с.
17. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш. Словарь современных экономических терминов. 4-е изд. М.: Айрис-пресс, 2008. 480 с.
18. Указ Президента Укра'ни «Про Стратепю сталого розвитку «Украша - 2020» № 5/2015 вщ 12.01.2015 р. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
19. Офщшний веб-сайт Верховно'' Ради Укра'ни. URL: http://rada.gov.ua/archive/2017/01?sort=DESC&page_count=5023
20. Институциональные проблемы эффективного государства: монография/под ред. В. В. Дементьева, Р. М. Нуреева. Донецк: ДонНТУ, 2011. 372 с.
REFERENCES
Bieliaiev, O. O. et al. Ekonomichna polityka [Economic policy]. Kyiv: KNEU, 2007.
Chukhno, A. A., Yukhymenko, P. I., and Leonenko, P. M. Su-chasni ekonomichni teorii [Modern economic theory]. Kyiv: Znan-nia, 2007.
Eggertsson, T. Ekonomicheskoye povedeniye i instituty [Economic behavior and institutions]. Moscow: Delo, 2001.
Hovlet, M., and Ramesh, M. Doslidzhennia derzhavnoi poli-tyky: tsykly ta pidsystemy polityky [The study of public policy: cycles and policy subsystems]. Lviv: Kalvariia, 2004.
Istoriiaekonomichnykh uchen [History of economic thought]. Kyiv: Znannia, 2006.
Institutsionalnyye problemy effektivnogo gosudarstva [Institutional problems of the effective state]. Donetsk: DonNTU, 2011.
Kolesnichenko, I. M. "Teoretychni zasady neitralizatsii prova-liv ta vidnovlennia efektyvnosti instytutu derzhavy v Ukraini" [The theoretical basis of the neutralization of failures and to restore
the effectiveness of the Institute of law in Ukraine]. Biznes Inform, no. 4 (2015): 8-12.
Kolesnichenko, I. M. "Teoriia efektyvnosti derzhavy: insty-tutsionalnyi aspekt" [The theory of governance: the institutional dimension]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2016): 229-234.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015
Maistro, S. V. "Teoretyko-metodolohichni zasady realizatsii derzhavnoi ekonomichnoi polityky" [Theoretical-methodological bases of realization of state economic policy]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, no. 2 (41) (2013): 1-7.
Novakova, O., and Pashyna, N. Analiz derzhavnoi polityky [Public policy analysis]. Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2013.
Ofitsiinyi veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. http://rada.gov. ua/archive/2017/01?sort=DESC&page_count=5023
Pal, L. A. Analiz derzhavnoi polityky [Public policy analysis]. Kyiv: Osnovy, 1999.
Rayzberg, B. A., and Lozovskiy, L. Sh. Slovar sovremennykh ekonomicheskikh terminov [Dictionary of modern economic terms]. Moscow: Ayris-press, 2008.
Sukharev, O. S. Institutsionalnaya teoriya i ekonomicheskaya politika: K novoy teorii peredatochnogo mekhanizma v makroekono-
mike [Institutional theory and economic policy: Towards a new theory of the transmission mechanism in macroeconomics]. Moscow: Ekonomika, 2007.
Tertychka, V. Derzhavna polityka: analiz ta zdiisnennia v Ukraini [Public policy: analysis and implementation in Ukraine]. Kyiv: Osnovy, 2002.
Umantsiv, Yu. M., Miniailo, O. I., and Kosyk, V. I. Mekhanizm ekonomichnoi polityky [The mechanism of economic policy]. Ivano-Frankivsk: Misto NV, 2010.
Valevskyi, O. Derzhavna polityka v Ukraini: metodolohiia analizu, stratehiia, mekhanizmy vprovadzhennia [The state policy in Ukraine: methodology, analysis, strategy, implementation mechanisms]. Kyiv: NISD, 2001.
Zheliuk, T., and Revun, K. "Efektyvnist ekonomichnoi polityky v umovakh nestabilnoho seredovyshcha" [The effectiveness of economic policy in an unstable environment]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnohoekonomichnoho universytetu, no. 1 (2014): 7-22.
Zaklekta, O. I., and Shymanska, O. P. "Tsili, instrumenty ta ob-mezhennia ekonomichnoi polityky: teoretychni zasady ta suchasni realii" [Objectives, instruments and constraints of economic policy: a theoretical framework and modern realities]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, no. 1 (2015): 24-32.
EE
CL
o
LU
I—
<c m =r
o
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 3 '2017 15
www.business-inform.net
