CC BY
9
УДК 330.341.2:351.863+007.5
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬН1 МОЖЛИВОСТ1УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В У СИСТЕМ! ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИШСТВА
®2018 БОГДАНОВ Р. I.
УДК 330.341.2:351.863+007.5
Богданов Р. I. lнституцiональнi можливостi узгодження eKOHOMi4Hux штереав у системi eK0H0Mi4H0i безпеки пiдприcмствa
У статт'1 поставлено проблему недостатностi сучасних трив'шльних можливостей i засоб'в системи економ1чно1 безпеки тдприемства для узгодження конфл'штних економ'нних штереав актор'в тдприемства. Встановлено, що «економ/чний штерес» мае ознаки повноправного ш-ституту. Економ/чний штересзавжди мае конкретного нося, який формулюе його на основi власних економ'мних потребiмотив/в. Ыдив'дуальш штереси можуть складати колективш штереси, але останш не стають знеособленими. Ршення актора, який споаб узгодження обрати - кон-структивний чи деструктивний, створюе передумови для появи загроз нового типу. Визначення 'шституцюнальних передумов, можливостей та пiдходiв до зняття конфл'штност'> економiчних штереав засобами системи економiчно'iбезпеки тдприемства стае актуальним завданням. Напрямками виршення е визначення або уточнення взаемозв'язмв функцональних складових служби безпеки та в'дпов'дних складових 'шсти-туцйного середовища; удосконалення пiдходiв до вбудовування служби безпеки до складу структури управл'шня тдприемством та пiдходiв до формування управл'шських структур усередиш служби безпеки, що здатш до самостйноi взаемоди з iнституцiйним середовищем. Ключов'! слова: економiчна безпекологiя, економчна безпека тдприемства, шституцйне середовище, економiчнi штереси, узгодження штереав. Б'бл.: 8.
Богданов Роман 1горович - астрант кафедри менеджменту та маркетингу, Схiдноукра¡нський нацональний ушверситет iм. В. Даля (просп. Цент-ральний, 59a, Северодонецьк, Луганська обл., 93400, Украша) E-mail: evvoukr@gmail.com
УДК 330.341.2:351.863+007.5 Богданов Р. И. Институциональные возможности согласования экономических интересов в системе экономической безопасности предприятия
В статье поднята проблема недостаточности современных тривиальных возможностей и средств системы экономической безопасности предприятия для согласования конфликтных экономических интересов акторов предприятия. Установлено, что «экономический интерес» имеет признаки полноправного института. Экономический интерес всегда имеет конкретного носителя, формулирующего его на основе собственных экономических потребностей и мотивов. Индивидуальные интересы могут составлять коллективные интересы, но последние не становятся обезличенными. Решение актора, какой способ согласования избрать - конструктивный или деструктивный, создает предпосылки для появления угроз нового типа. Определение институциональных предпосылок, возможностей и подходов к снятию конфликтности экономических интересов средствами системы экономической безопасности предприятия становится актуальным заданием. Направлениями решения являются определение или уточнение взаимосвязей функциональных составляющих службы безопасности и соответствующих составляющих институциональной среды; усовершенствование подходов к встраиванию службы безопасности в состав структуры управления предприятием и подходов к формированию управленческих структур внутри службы безопасности, способных к самостоятельному взаимодействию с институциональной средой. Ключевые слова: наука об экономической безопасности, экономическая безопасность предприятия, институциональная среда, экономические интересы, согласование интересов. Библ.: 8.
Богданов Роман Игоревич - аспирант кафедры менеджмента и маркетинга, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Северодонецк, Луганская обл., 93400, Украина) E-mail: evvoukr@gmail.com
UDC 330.341.2:351.863+007.5 Bogdanov R. I. The Institutional Possibilities to Harmonize Economic Interests in the System of Economic Security of Enterprise
The article poses the problem of insufficiency of the current trivial possibilities and means of the system of economic security of enterprise for harmonization of conflicting economic interests of enterprise's actors. It is determined that «economic interest» has attributes of a fully fledged institute. There always is a concrete carrier, which formulates own economic interest on the basis of own economic needs and motives. Individual interests may constitute collective interests, but the latter never become impersonal. The decision of actor, which way of harmonization to choose, whether constructive or destructive, creates preconditions for occurrence of threats of the new type. Determination of institutional preconditions, possibilities and approaches to resolve conflicts of economic interests by means of the system of economic security of enterprise becomes a relevant task. The directions of decision-making are definition or clarification of interrelations of the functional components of security service and the corresponding components of institutional environment; improvement of the approaches to integration of security service into structure of enterprise management and the approaches to formation of the managerial structures within security service, capable of independent interaction with institutional environment.
Keywords: science of economic security, economic security of enterprise, institutional environment, economic interests, harmonization of interests. Bibl.: 8.
Bogdanov Roman I. - Postgraduate Student of the Department of Management and Marketing, East-Ukrainian National University named after V. Dahl (59a Tsentralnyi Ave., Sievierodonetsk, Luhansk region, 93400, Ukraine) E-mail: evvoukr@gmail.com
Повсякденне функцюнування сучасних шд-приемств та формування в них на вимогу часу нових економiчних в^носин в^дбуваеться в умовах поступового загострення конфлшту еконо-мiчних штереав aкторiв. Усшхи у функщонуванш та розвитку шдприемств суттевим чином залежать в^д
ефективност виршення конфлшту економiчних ш-тереав та 1хнього узгодження. Значна частина невдач у функщонуванш та розвитку шдприемств пов'язана iз зггкненням економiчних штереав та недостатшм урахуванням 1хньо1' конфлштносп при прийнятт та реалiзащï управлшських ршень. Конфлктшсть еко-
номiчних штересш акторiв пiдприeмства е одшею з основних загроз економiчнiй безпещ пiдприемства в ц1лому та загрозою, що суттевим чином впливае на функцюнування служби економiчноi безпеки тдпри-емства зокрема. Саме у площиш зiткнення економiч-них iнтересiв акторiв створюються передумови для намiрiв та дш щодо перешкоджання попереджен-ню потенцiйних i нейтралiзацГi наслiдкiв широкого спектра загроз економiчнiй дiяльностi шдприемства. У кiнцевому пiдсумку, це суттево суб'ективiзуе дiяль-нiсть iз забезпечення економiчноi безпеки шдприем-ства та ускладнюе функцюнування в1дпов^дно1 систе-ми безпеки шдприемства.
Усучаснш науцi та практищ визнаеться феномен юнування договiрних вiдносин у структурах управлшня, якi спiвiснують з iерархiчними вiдносинами. З точки зору нового iнституцiоналiз-му саме договiрнi в^дносини уособлюють справжню органiзацiйну взаемодiю носив цих вiдносин у сощ-альнш та економiчнiй площинах. З шшого боку, до-говiрнi вiдносини е реальною основою та способом узгодження конфлштносп будь-яких, не лише еконо-мiчних, iнтересiв у структурах управлшня. Цей факт дозволяе здшснити спробу шдвести нову онтолопч-ну основу шд вирiшення проблеми конфлiктностi економiчних iнтересiв акторiв пiдприемства шляхом шститу^заци 1хньо1 економiчноi взаемоди в сiтцi внутрiшнiх договiрних вiдносин. У цьому напрямку актуальними стають досл^ження щодо поеднання економiчних та iнституцiональних меж i заходiв узгодження конфлштних економiчних iнтересiв засобами служби економiчноi безпеки.
Розвиток сучасно'1 економiчноi безпекологи може бути охарактеризований як еклектичний, тоб-то такий, що не мае чггко визначених орiентирiв роз-витку. Вiдносини з iншими пов'язаними науковими напрямами знаходяться в початковому стань Зокрема, як в^дзначаеться 6. I. Овчаренком: «... економiч-на безпеколопя не може юнувати як чиго окреслена самостiйна наукова галузь, де формуються науковi результати за сугубо внутршшми «рецептами». Еко-номiчна безпекологiя, як нiяка шша економiчна наука, повинна використовувати досл^дницький прийом науково'1 iнтервенцГi. Багато питань, що в економiч-нш безпекологи мають статус актуальних i недосль джених, насправдi е широко досл^дженими в iнших науках, i сучаснi безпекологи витрачають дуже багато зусиль i часу, по суп, на «винах^д велосипеда» [1]. Одним з таких питань е iнституцiалiзацiя в^носин iз забезпечення економiчноi безпеки пiдприемства. З точки зору практики щ вiдносини е насамперед шституцюнальними, але на рiвнi теоретико-методо-логiчного базису економiчноi безпекологи в^дносини щодо забезпечення економiчноi безпеки не пов'язаш з iнституцiональними вiдносинами аш понятiйно, анi процедурно.
З шшого боку, в основу побудови системи еко-номiчноi безпеки пiдприемства покладено категорш людсько'1 свiдомостi. «Саме людська св^домшть е як нарiжним каменем оргашзаци шзнавально'1 дiяльнос-тi в безпекологи, так i основою створення систем безпеки певних суб'екпв. Людська св^домкть зумовлюе як отримання знань, так i !х використання» [2, с. 224]. Це певною мiрою ускладнюе iнституцiалiзацiю безпе-козабезпечувальних в^носин суб'ективнiстю тлума-чення критерив як iнституцiйних, так i економiчних вiдносин за участю пiдприемства. Учасником шсти-туцiйних вiдносин стае не знеособлене шдприемство, а сукупнiсть його акторiв, тобто учасникiв дiяльностi шдприемства, що мають власш мотиви та свтогляд. Взаемовiдносини акторiв у шституцшному середови-щi значно складнiшi та швидш^ нiж взаемовiдносини пiдприемств. Як в^дзначено 6. А. 1вченком, «транс-формацiйний процес у системi економiчноi безпеки пiдприемства необхiдно розглядати як вторично не-тривалий вiдрiзок часу, протягом якого в1дбуваються перетворення соцiально-економiчних вiдносин» [3]. Це означае, що в^дбуваеться пришвидшення транс-формацiй у системах економiчноi безпеки шдпри-емств, що можуть приводити до суттевих змш у мотивах та свiтоглядi акторiв.
Отже, сучасне забезпечення економiчноi безпеки пiдприемств в^дбуваеться за умови одночасно'1 ди трьох надважливих аспекпв: сукупностi iнституцiйних в^дносин, усерединi яких вiдбуваеться становлення безпекозабезпечувально1 дiяльностi; сукупностi економiчних вiдносин акто-рiв пiдприемства, з урахуванням яко1 функцiонуе система економiчноi безпеки шдприемства; та вимог трансформацшних процесiв як рушiя розвитку вс1х типiв в^дносин на пiдприемствi. Категорiею, яка дозволяе аксюлопчно та дiалектично поеднати щ три аспекти, е «економiчний iнтерес», яка одночасно виступае складовою шституцшних, економiчних та трансформацiйних процеав. Розглянемо цю катего-рiю бкьш докладно.
Основою економiчного життя сусшльства е еко-номiчнi вiдносини мiж людьми. Вiд досконалостi еко-номiчних вiдносин залежить розвиток i стабкьшсть суспiльства, що дозволяе повною мiрою реалiзувати iдею суспкьно'1 соцiальноi справедливой через мож-ливiсть рiвного доступу до економiчних благ. Своею чергою, це означае рiвнiсть можливостей з реалiзацu власних економiчних iнтересiв людей та сусшльства. Економiчнi iнтереси виступають об'ективними мотивами дiяльностi людей, що в^дображають 1'хне мiсце в сусшльному виробництвi. За виразом Ф. Енгельса: «...економ1чш вiдносини кожного сусшльства про-являються, перш за все, як штереси» [4, с. 271]. Таким чином, економiчнi штереси стають об'ективними та нев^д'емними умовами юнування суспiльства, якi вiдображаються у св1домосй людей у виглядi цкей
та мотивгв 1хнього досягнення. Думки щодо визна-чально! ролi економiчних гнтересгв серед людських MOTMBiB першими виказали французькг представники матерiалiзму та англшськг представники класично! економiчноi теорг!. Важливо те, що iнтереси розгля-далися ними як прояв природи людини.
Термгн «iнтерес» походить вiд латинського interest, що означае «мае значення, важливо». У словнику В. Даля гнтерес трактуеться як «важливгсть справи, увага, що пред'являеться до чо-гось значущого, важливого, корисного або до того, що здаеться таким» [5]. У соцюлоггчних словниках тлума-чення гнтересу дещо розширене: «...реальна причина сощальних дгй, заходiв, зрушень, що знаходиться без-посередньо за спонуканнями, мотивами, Идеями гнди-вiдiв, сощальних груп, що беруть участь у цих дiях» [6].
Таким чином, дослгдження морфологгчних характеристик поняття економiчного iнтересу дае пгд-стави розрiзняти носив, представникiв та виразникгв економiчних гнтересгв, якг у сво'ш триедингй сукуп-ностг, на думку В. Ойкена [7, с. 462-464], являють собою вичерпний перелгк суб'ектгв економгчних вгдно-син у будь-яких сферах господарювання. Кожна лю-дина мае власний гндивгдуальний штерес, що визна-чаеться його гндивгдуальним мгсцем у виробництвг та вгдтвореннг, гнтерес пгдприемницьких структур, до складу яких ця людина входить, i державний штерес, у межах держави, де людина гснуе. Мгж цими трьо-ма проявами гнтересу гснуе складний аксгологгчний взаемозв'язок, дослгдити який без формування едино! гнститущонально! системи гнтересгв неможливо.
Економгчний гнтерес е одним гз найбгльш ви-значних понять у дгяльностг соцгально-економгчних систем, що зумовлюе економгчну поведгнку людей як гндивгдуальну, так г у групах, якими можна вва-жати певнг пгдприемницькг структури, пгдприемства тощо, тобто соцгально-економгчнг системи гз сукуп-нгстю внутргшнгх г зовнгшнгх економгчних вгдносин. Наявнгсть декглькох учасникгв таких груп, наприклад у статус акторгв пгдприемства, породжуе множину економгчних гнтересгв, кожен з яких окремо належить конкретному актору - носгю гнтересу, а в сукупностг гнтереси агрегуються в певний колективний гнтерес пгдприемства. Помилково вважати, що колективнг гнтереси стають знеособленими г належать пгдпри-емству в цглому. Основою цге! помилки е хибне при-пущення, що пгдприемство саме по собг мае певнг потреби, якг породжують гнтереси. Але в реальностг потреби мають лише тг, хто здатен усвгдомити незадо-воленгсть г усвгдомлено пов'язати цю незадоволенгсть з певною послгдовнгстю власних думок та дгй щодо зняття незадоволеностг. Тобто потреба може бути усвгдомлена лише людиною. Вгдповгдно, гнтерес фор-муеться в кожно! людини окремо залежно вгд моделг свгдомостг. Тому колективним гнтересом е сукупнгсть гндивгдуальних гнтересгв без втрати зв'язку з носгем
iндивiдуального iнтересу. Але сукупшсть шдив1дуаль-них iнтересiв стають колективним штересом лише за умови 1хньо'1 певно! узгодженостi, яка характеризуемся сп1льною зацiкавленiстю iндивiдiв у реалiзацГi не лише сво1х штереав, а й штереав шших шдивщв. Така сп1льна зацiкавленiсть породжуе спкьну пове-дiнку, i тодi проста сукупшсть акторiв трансформу-еться в соцiально-економiчну систему, здатну до ви-конання значно б1льш складних економiчних завдань, нiж тi, що здатен виконувати кожний актор окремо. Натомкть сукупшсть неузгоджених шдив^уальних iнтересiв не може породити колективний штерес i зрештою працездатну соцiально-економiчну систему.
З цього випливае, що невiд'емною умовою к-нування пiдприемства та задоволення штереав його aкторiв е певна узгоджешсть iнтересiв акторiв. Без тако! узгодженостi пiдприемство буде не в змозi виконувати сво'1 функцц. У сучасному свiтi застосування простих пiдходiв до узгодження економiчних штереав невиправдане з точки зору того, що узгоджешсть повинна базуватися на згод^ а не на примуа Головною кеею базування на згодi е намагання знизити за-цiкaвленiсть aкторiв у перешкодах реaлiзaцГi штере-сiв iнших aкторiв. Зокрема в деструктивному виглядi. Основою узгодженост економiчних iнтересiв aкторiв е в^дносини влaсностi та економiчнa вигода. Сучасш вiдносини влaсностi е напруженими, а конкуренцiя за ресурси суттево ускладнюе досягнення економiчноi вигоди. Тому в сучасному свт проблема узгодження конфлштних iнтересiв набагато вaжливiшa i склад-нiшa, нiж проблема !х формування. Своею чергою, нaдмiрнa складнкть узгодження економiчних штере-сiв шдривае вiру aкторiв пiдприемствa в можливо-стi конструктивного узгодження, коли результатом узгодження стае в^носний оптимум. Це спонукае aкторiв до намагань деструктивного узгодження, що ставить шд загрозу саме кнування пiдприемствa. У цих реaлiях новим завданням системи економiчноi безпеки пiдприемствa стае протидiя деструктивному узгодженню. Але виконання цього завдання потребуе нових пiдходiв до устрою як системи безпеки, так i служби економiчноi безпеки.
Метою статт е визначення iнституцiйних пере-думов, можливостей та пiдходiв до зняття конфлш-тностi економiчних iнтересiв засобами системи еко-номiчноi безпеки шдприемства.
Узагальному розумiннi пiдприемство е рiзно-видом суб'екта господарювання, головною метою дiяльностi якого е оптимальне ви-користання доступних економiчних ресурав, що пов'язано з отриманням прибутку через задоволення потреб споживaчiв. Тобто головна мета створення та функщонування шдприемства - економiчнa, iншi со-щальш, iнфрaструктурнi, вiдтворнi тощо цiлi е друго-рядними, забезпечення яких можливе лише за умови досягнення головно'1 мети. Тому головною рушшною
силою створення та функщонування шдприемства е реалiзацiя економiчних iнтересiв його учасниюв, або ж акторiв. Але рiзнi актори мають принципово рiзнi економiчнi iнтереси, що призводить до 1хньо1 кон-флiктностi. Вiдповiдно до закону необх1дно1' рiзномa-нiтностi структур (уперше сформульованого У. Р. Еш-60, для пiдприемства, яке мае бiльш-менш складну структуру акторiв, складнiсть завдання узгодження конфлiктних економiчних iнтересiв е зависокою для вирiшення завдяки функщональним можливостям самого пiдприемства, тому шдприемство потребуе певно! «допомоги» з боку шституцшного середови-ща у виршенш проблеми конфлiктностi iнтересiв. Своею чергою, iнституцiйне середовище для цього повинне мати у своему розпорядженш необх^дний набiр iнститутiв та iнституцiй. Одшею з найбiльш впливових у цьому питанш внутрiшнiх iнституцiй е структура управлшня пiдприемством. И вплив не ви-рiшальний, але це найпотужшша серед окремо узятих iнституцiй, принаймш, внутрiшнiх.
Таким чином, логiчне коло виршення науково-го завдання даного досл^дження можна окрес-лити в такий споаб. Конфлiктнiсть економiч-них штереав aкторiв пiдприемства е одшею з най-б1льш суттевих загроз економiчнiй безпецi шдприем-ства. Нейтрaлiзaцiя цiеi загрози е прерогативою сис-теми упрaвлiння пiдприемством в щлому та окремих упрaвлiнських структур усередиш не!, зокрема таких як служба економiчноi безпеки пiдприемствa.
Така нейтрaлiзaцiя, окрiм загальноприйнятого оргaнiзaцiйного, правового, економiчного, iнфрa-структурного тощо забезпечення, критично вимагае й iнституцiонaльного забезпечення. Це забезпечен-ня необхiдне для того, щоб, з одного боку, визначи-ти норми та правила економiчноi поведiнки aкторiв, iнституцiйнa сила яких переважае ва внутршньо-оргaнiзaцiйнi соцiaльно-економiчнi сили, а, з iншого боку, визначити межi конфлiктностi, при дотриманш яких узгодження економiчних iнтересiв в^дбуваеться у площинi оптимiзaцii економiчного вибору, а при не-дотримaннi яких конфлштшсть змiщуеться у площи-ну в певному розумшш економiчних злочишв. При цьому ситуaцiя ускладнюеться тим, що структура управлшня шдприемством в щлому та служба еконо-мiчноi безпеки в нiй зокрема виступае одночасно i як внутрiшня шститущя, i як рiзновид актора шдприемства. Тому формування служби економiчноi безпеки як упрaвлiнськоi структури повинне в^дбуватися таким чином, щоб служба була здатна виконувати завдання забезпечення узгодження конфлштних еконо-мiчних iнтересiв aкторiв пiдприемствa у прийнятних шституцшних та економiчних межах.
Отже, адекватне усв^омлення iндивiдуaльних економiчних iнтересiв та iнтересiв iндивiдiв усередиш певних соцiaльно-економiчних груп або держави е нaрiжним каменем визначення способiв впливу на
економiчнi процеси на кожному з указаних ршнш вза-емоди. Дослiдження процесу усв^омлення iнтересу та визначення мехaнiзму, що формуе защкавлешсть у реaлiзaцГi штересу, дозволяе повнiше враховувати та використовувати фактори розвитку економiчних вiдносин у сусшльств^ унaслiдок чого пiдвищуе ефек-тивнiсть виробництва та вiдтворення.
З шшого боку, розумiння того, яким чином усвь домлюеться iнтерес i формуеться зaцiкaвленiсть у носiя штересу щодо його реaлiзaцГi, може бути покла-дене в основу узгодження штереав або послаблення !хньо! конфлштность Зрозум1ло, що лише окремий шдив^уальний економiчний iнтерес не потребуе узгодження, наявшсть дек1лькох iнтересiв у одного ноая вже вимагае певного порiвняння !х мiж собою. Сукупнiсть економiчних iнтересiв декiлькох ноа-!в у межах одше'1 сощaльно-економiчноi структури вимагае не лише узгодження, а й дш з послаблення конфлктность Тобто в такш ситуаци зaцiкaвленiсть у реaлiзaщi власного iнтересу доповнюеться защкав-ленiстю а нереaлiзaщi конфлiктного штересу шшого ноая. Базовою умовою виникнення конфлшту штер-есiв е неможливкть, з яко!сь причини, одночасно'1 та повно! реaлiзaщi вс1х iнтересiв. Найбкьш розповсю-дженою причиною конфлiктностi е нестача певного виду ресурсу, який необх^ний для реaлiзaщI.
Iснуючi причини конфлштносп iнтересiв по-стiйно виршуються та знiмaються, але знову ж з'являються новi причини, якi породжують новi конфлiкти, i так до безкшечность Поява нових ноа-!в iнтересiв, нових суб'ектiв господарських в^дносин як груп носив iнтересiв, нових економiчних вiдносин безперервно породжуе новi потреби та новi штер-еси, що потребують нових акпв узгодження. Але, з шшого боку, така еклектика штереав та способiв '1'хнього узгодження е рушiем i джерелом розвитку економiчних вiдносин у сучасному сусшльствь Зре-штою ступiнь узгодженосп економiчних iнтересiв у певнiй соцiaльно-економiчнiй системi та можливостi цiеi системи генерувати нов^ б1льш ефективнi спосо-би узгодження, свiдчaть про рiвень розвиненостi со-цiaльно-економiчноi системи.
Конфлштшсть економiчних iнтересiв у сучасному свт поступово зростае. Це пов'язано з багатьма обставинами, але принципово важливими е насл^дки цього зростання. Носи економiчних штереав розумь ють, що 1хня власна зaцiкaвленiсть у реaлiзaщi штер-есу - це далеко не все, що необх^дно для реaлiзaцГí. Зaцiкaвленiсть у реaлiзaщi повинна бути доповнена зaцiкaвленiстю у постшному пошуку способiв подо-лання конфлштность При цьому сила друго'1 повинна бути не меншою, шж першо'1.
Якщо вважати, що реaлiзaщя економiчного iн-тересу - це багатоетапний процес, що починаеться з усвiдомлення потреби та закшчуеться задоволенням цiеi потреби, то мшцем, де зароджуеться конфлк-
тнють, е усв^домлення потреб. Нaтомiсть, пошук спо-собiв зниження конфлiктностi або ж протиди конку-руючим iнтересaм вiдбувaеться на кожному з еташв реaлiзaцГi iнтересу. На етат усвгдомлення потреби та вiдповiдного цш потребi штересу в ноая фор-муеться розумшня причин конфлiктностi. На етат формування вiдчуття защкавленот в реалiзацu штересу та змктовному визначення критерив, за якими aнaлiзуеться стушнь реaлiзaцíi, формуються вкносш уявлення носiя штересу щодо зштавност власних можливостей i можливостей конкуруючих носив. На етат формування мотивiв та стимулiв у певнш моделi поведiнки носiя штересу в^дбуваеться порiвняння вмотивовaностi власних дш та дiй «кон-курентiв» i визначаеться соцiaльнa та економiчнa межа в поведшщ та дiях ноая iнтересiв щодо узго-дження конкуруючих штереав та вирiшення кон-флкту iнтересiв на власну користь.
Саме в цей момент носiй штересу стае перед ди-лемою - обрати таи способи узгодження, що обумовлять конструктивне виршення кон-флкпв iнтересiв чи обрати тaкi способи, що обумовлять деструктивне виршення проблеми. Конструктивне узгодження означае врахування штереав уах конфлштуючих сторш та виробток такого рiшення, яке максимально задовольнить уах носив штереав у шнуючих умовах та обмеженнях. Тобто конструктивне узгодження означае оптимiзовaне ршення на загальноприйнятих сощальних та економiчних кри-терiях, що дозволяе мaксимiзувaти сумарну задо-волешсть потреб aкторiв. Деструктивне узгодження означае инорування широкого кола iнтересiв i вибiр такого вaрiaнтa зняття конфлктносп, який повнiстю задовольняе потреби певно'1 частини aкторiв, а потреби шшо! частини просто вiдкидaються. У такш си-туаци сумарна задоволешсть потреб aкторiв залиша-еться далекою вк максимально можливо'1. Джерелом можливостей деструктивного узгодження штереав певними акторами, наприклад, шдприемства може бути досить широкий спектр умов - вк адмШстра-тивних до кримшальних.
Точка, у якш носiй iнтересу приймае ршення -якi способи узгодження йому обрати - конструктив-ш чи деструктивнi, е точкою, де до цього процесу шдключаеться мехашзм забезпечення економiчноi безпеки пiдприемствa, уособлений його службою економiчноi безпеки. У цкому, розглянутi вище ас-пекти породжують окремий тип загроз економiчнiй дiяльностi пiдприемствa, причому загроз, потенцш-но дуже потужних. Важко уявити собi шкоду еконо-мiчнiй дiяльностi пiдприемствa бiльш значну, нiж та, що нанесена протистоянням aкторiв шдприемства в намаганш задовольнити влaснi потреби на шкоду ш-шим. Протистояння загрозам такого типу стае одним iз найб1льш важливих завдань системи економiчноi безпеки пiдприемствa. Тому наявшсть таких феноме-
нiв, як спотворена зацкавлешсть у реaлiзaцГi iнтер-есу та деструктивш способи узгодження та/або зняття конфлктносп iнтересiв, зумовлюють розширення предметного поля дiяльностi служби економiчноi безпеки пiдприемствa. I хоча це ускладнюе систему безпеки та робиь бкьш громiздким загал завдань служби економiчноi безпеки, але без цього не можна обштися. Служба економiчноi безпеки пiдприемствa е, по суп, единим антагошстом деструктивного узгодження економiчних iнтересiв aкторiв шдприемства.
Можливкть займати aнтaгонiстичну позицiю та домагатися конструктивного узгодження економiчних iнтересiв службi економiчноi безпеки шдприемства може забезпечити лише и осо-бливе мiсце, роль та функци в iнституцiйному серед-овищi шнування та функцiонувaння пiдприемствa. Якщо служба безпеки буде мати стандартний для шд-роздку пiдприемствa нaбiр прав, зобов'язань та вк-повiдaльностi, то вона не зможе виконувати покладе-ш функцЦ, тому що не зможе долати ошр тих aкторiв, що знаходяться вище в розподш aдмiнiстрaтивних повноважень. Служба безпеки, образно кажучи, повинна займати сaмостiйне мшце в iнституцiйному серед-овищi зi знaчущiстю свое'1 iнституцГi на рiвнi iнститу-цГi-пiдприемствa. Тому вимальовуеться новий аспект науково'1 проблеми визначення та розбудови функцю-нального та iерaрхiчного устрою служби економiчноi безпеки шдприемства, який враховував би окреме ушкальне мкце служби в iнституцiйному середовищi функцiонувaння пiдприемствa. Потребують визначення або уточнення взаемозв'язки функцюнальних складових служби безпеки та вiдповiдних складових шституцшного середовища. Також потребують удо-сконалення пiдходи до вбудовування служби безпеки до складу структури управлшня шдприемством та пiдходи до формування управлшських структур усе-рединi служби безпеки, що здатш до самостшно'1 вза-емод11 з iнституцiйним середовищем.
Отже, у межах даного дослкження економiчним iнтересом пропонуеться вважати поведшкову рису но-сiя iнтересу, базовану на усвкомленш потребi, з вкпо-вiдним набором нaмiрiв, мотивiв та стимулiв соцiaль-но-економiчних дiй, обумовлених впливом вiдносин влaсностi та намаганнями досягнення економiчноi вигоди. Реaлiзaцiя економiчного iнтересу, окрiм задо-волення вкповкно1 потреби, повинна забезпечувати носiю покращення свое'1 позиц11 в системi економiчних вiдносин. Це змушуе оргaнiзовувaти узгодження еко-номiчних iнтересiв не лише на бaзi економiчних еле-менпв свiдомостi людини - носiя штересу, а й iз за-лученням його поведшкових властивостей.
Типовий склад функцюнальних повноважень служби економiчноi безпеки на сьогодш не дае можливосп впливати на усiх aкторiв шдприемства з метою унеможливлення застосування ними пев-них зaходiв та дiй щодо деструктивного узгодження
економiчних штереав. Наприклад, економiчнi штер-еси такого актора шдприемства, як власник, завжди будуть домшувати над штересами такого актора, як працiвники. Служба економiчноI безпеки шдприем-ства е залежною вiд органiзацiйного устрою шдприемства, що iнiцiйований власником. Тому служба не в змозi протидiяти намiрам власника. Звiдси надваж-ливим стае «перезавантаження» ролi та мкця служби економiчноI безпеки пiдприемства в шституцшному середовищi функцiонування пiдприемства. Служба безпеки повинна отримати статус та функци окремо! внутрiшньоi iнституцГí у складi пiдприемства. Для цього необидна i певна перебудова самого шсти-туцiйного середовища шляхом додавання до нього ново! шституцн та визначення Г! взаемодн з iншими членами середовища.
ВИСНОВКИ
Сл1д констатувати, що iнституцiйне середовище виступае значно бiльш досконалим середовищем для узгодження економiчних iнтересiв акторiв шдприем-ства як рiзновиду шдивкуальних носйв економiчних iнтересiв, нiж саме шдприемство як сощально-еко-номiчна система. Еклектика шститупв та iнституцiй, що пов'язаш з визначенням i регулюванням певних норм i правил поведшки, у даному випадку економiч-но'Г поведiнки, е складною та постшно змiнюваною з можливiстю пристосовуватися до еклектики еконо-мiчних iнтересiв. Зрештою сприйняття економiчного iнтересу як окремого шституту не лише доповнюе можливосп iнституцiйного середовища щодо узгодження, а й дае надш уам акторам пiдприемства на справедливiсть такого узгодження у вимiрi справедливой вищого рiвня, нiж це може розумiтися домь нантними акторами на рiвнi пiдприемства.
Враховуючи те, що основою здшснення взаемо-дц господарюючих суб'екйв е необхiднiсть регшзаци Гхнк економiчних iнтересiв, цi суб'екти тяжготь до впорядкування свое! практично!' дiяльностi не лише в змiстовному аспект^ але i в аспектi визначення атрибуйв спiльно! дiяльностi. У трактовщ Д. Норта це означае появу «шституцшно! угоди» щодо реаль зацц економiчних iнтересiв, яка е за суттю формою взаемоди iнститутiв та формуеться у вшлядд певного мехашзму з набором норм, правил та шструменйв управлiння поведiнкою носйв економiчних iнтересiв в угодах мiж ними, з урахуванням впливу специфiч-ного оточення [8].
Служба економiчноI безпеки шдприемства стае своер1дною внутрiшньою шститущею пiдприемства, яка у своему функцюнуванш визначае iнституцiйнi та економiчнi межi узгодження конфлiктних економiчних iнтересiв акторiв пiдприемства та забезпечуе дотри-мання цих меж. У цьому сена предметом уваги служби економiчноI безпеки шдприемства е сукупшсть в^дносин акторiв пiдприемства - як iерархiчних, так i договiрних, що пов'язаш з економiчною дiяльнiстю пiдприемства та впливають на стан його захищеносй
в1д загроз ц]й економiчнiй дiяльностi. Це породжуе но-вий клас загроз економiчнiй дiяльностi пiдприемства, уособлений дiями та намiрами акторiв, що намагають-ся вирiшувати конфлiктнiсть економiчних iHTepeciB на свою користь шляхом св1домого порушення економiч-них та шститущональних меж узгодження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Овчаренко £. I. Сучасна eKOHOMi4Ha безпекологiя: 0CH0BHi онтологiчнi прот^ччя та напрями ix вирiшення. Бвнес 1нформ. 2016. № 11. C. 8-14.
2. Овчаренко £. I. Система eK0H0Mi4H0i безпеки шдприемства: формування та цтепокладання : монографiя. Лисичанськ : ПромЕнерго, 2015. 483 с.
3. 1вченко £. А. Управлшня трансформацiйними про-цесами в системi економiчноí безпеки пiдприемства. Еконо-мка та право. 2016. № 3. С. 38-44.
4. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения : в 39 т. 2-е изд. М. : Политиздат, 1960. Т. 18. 540 с.
5. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. URL: http://vidahl.agava.ru/
6. Социологический энциклопедический словарь / сост. З. Т. Голенкова и др. ; ред. Г. В. Осипов. М. : ИНФРА-М : НОРМА, 1998. 488 с.
7. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / пер. с нем. М. : Прогресс, 1995. 496 с.
8. Норт Д. Институты и экономический рост: Историческое видение : в 2 т. М. : THESIS, 1993. Т. 1. 712 с.
Науковий керiвник - Овчаренко €. I., доктор економiчних наук, доцент, завщувач кафедри менеджменту та маркетингу Схщно-украшського нацюнального ушверситету 1мен1 Володимира Даля
(м. Северодонецьк)
REFERENCES
Dal, V. I. "Tolkovyy slovar zhivogo velikorusskogo yazyka" [Explanatory dictionary of the living Great Russian language]. http://vidahl.agava.ru/
Ivchenko, Ye. A. "Upravlinnia transformatsiinymy pro-tsesamy v systemi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Management of transformation processes in the system of economic security of the enterprise]. Ekonomika ta pravo, no. 3 (2016): 38-44.
Marks, K., and Engels, F. Sochineniia [Writings], vol. 18. Moscow: Politizdat, 1960.
Nort, D. Instituty i ekonomicheskiy rost: Istoricheskoye videniye [Institutions and Economic Growth: A Historical Vision], vol. 1. Moscow: THESIS, 1993.
Ovcharenko, Ye. I. "Suchasna ekonomichna bezpekolo-hiia: osnovni ontolohichni protyrichchia ta napriamy yikh vyr-ishennia" [Modern economic safetyology: the main ontological contradictions and directions of their solution]. Biznes Inform, no. 11 (2016): 8-14.
Ovcharenko, Ye. I. Systema ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva: formuvannia ta tsilepokladannia [The system of economic security of the enterprise: formation and goal setting]. Lysychansk: PromEnerho, 2015.
Oyken, V. Osnovnyye printsipy ekonomicheskoy politiki [The basic principles of economic policy]. Moscow: Progress, 1995.
Sotsiologicheskiy entsiklopedicheskiy slovar [Sociological encyclopedic dictionary]. Moscow: INFRA-M : NORMA, 1998.
