Научная статья на тему 'ІНСТИТУТ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МОЛОДіЖНЕ БЕЗРОБіТТЯ В УКРАїНі'

ІНСТИТУТ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МОЛОДіЖНЕ БЕЗРОБіТТЯ В УКРАїНі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
60
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
іНСТИТУЦіЙНИЙ ФАКТОР / МОЛОДіЖНЕ БЕЗРОБіТТЯ / іНСТИТУТ ПРЕЗИДЕНТСТВА / ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ іНСТИТУЦіЙНОГО ЧИННИКА / ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЙ ФАКТОР / МОЛОДЕЖНАЯ БЕЗРАБОТИЦА / ИНСТИТУТ ПРЕЗИДЕНТСТВА / ЭКОНОМЕТРИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО ФАКТОРА / INSTITUTIONAL FACTOR / YOUTH UNEMPLOYMENT / INSTITUTE OF PRESIDENCY / ECONOMETRIC MODELING OF THE INFLUENCE OF THE INSTITUTIONAL FACTOR

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Романіка Тетяна Костянтинівна

Метою статті є виявлення впливу інституту влади на ринок праці та молодіжне безробіття за допомогою економетричного дослідження (моделювання) та статистичного аналізу, а також окреслення основних напрямів щодо вдосконалення інституційного регулювання молодіжного ринку праці. Доведено, що молодіжне безробіття є складним соціально-економічним явищем, яке відчуває на собі безліч факторів впливу: від технологічної перебудови сучасної економіки до ментальних особливостей адаптування молоді до викликів безробіття. Проведено економетричне моделювання молодіжного безробіття в Україні за період 2006-2019 рр. На першому етапі моделювання було виявлено інституційні стани влади, на другому - проведено статистичний аналіз молодіжного ринку праці за відповідні періоди в розрізі панування інституту президентства як головного політичного інституту. Детально вивчено вплив інституційного чинника (інституту президентства) на регулювання молодіжного ринку праці. Цей вплив відбувається опосередковано, через розробку та реалізацію відповідних законів і програм на державному та регіональних рівнях. Доведено, що поряд із впливом загальних факторів (технологічної революції, циклічного характеру розвитку, структури економіки, геополітики тощо) інституційне середовище відіграє суттєву роль як у зростанні, так і в подоланні молодіжного безробіття. Інституційні заходи повинні бути комплексними, дієвими, охоплювати всі молодіжні шари населення. Досягти цього можливо за рахунок установлення інклюзивного інституційного режиму, інтеграції молоді в соціально-економічний відтворювальний процес та її якісної освіти.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

INSTITUTE OF GOVERNMENT AS A FACTOR OF INFLUENCE ON YOUTH UNEMPLOYMENT IN UKRAINE

The article is aimed at identifying the influence of the institute of government on the labor market and youth unemployment by means of econometric research (modeling) and statistical analysis, as well as defining the main directions of improvement of institutional regulation of the youth labor market. Youth unemployment has been shown to be a complex socio-economic phenomenon, influenced by many factors, from the technological restructuring of the modern economy up to the features of the mental nature in adaptation of youth to the challenges of unemployment. An econometric modeling of youth unemployment in Ukraine for the period 2006-2019 was carried out. In the first stage of the modeling, the institutional status of government was specified, in the second a statistical analysis of the youth labor market was carried out for the relevant periods in the context of domination of the institute of presidency as the main political institution. The influence of the institutional factor (institution of presidency) on the regulation of the youth labor market is studied in detail...The article is aimed at identifying the influence of the institute of government on the labor market and youth unemployment by means of econometric research (modeling) and statistical analysis, as well as defining the main directions of improvement of institutional regulation of the youth labor market. Youth unemployment has been shown to be a complex socio-economic phenomenon, influenced by many factors, from the technological restructuring of the modern economy up to the features of the mental nature in adaptation of youth to the challenges of unemployment. An econometric modeling of youth unemployment in Ukraine for the period 2006-2019 was carried out. In the first stage of the modeling, the institutional status of government was specified, in the second a statistical analysis of the youth labor market was carried out for the relevant periods in the context of domination of the institute of presidency as the main political institution. The influence of the institutional factor (institution of presidency) on the regulation of the youth labor market is studied in detail. This influence occurs indirectly, through the development and implementation of relevant laws and programs at both the State and the regional levels. It is proved that, along with the influence of common factors (technological revolution, cyclical nature of development, structure of economy, geopolitics, etc.), the institutional environment plays a significant role both in growth and in overcoming youth unemployment. Institutional actions must be comprehensive, effective, covering all youth population groups. This can be achieved by establishing an inclusive institutional regime, integrating young people into the socio-economic reproduction process and their quality education.

Текст научной работы на тему «ІНСТИТУТ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МОЛОДіЖНЕ БЕЗРОБіТТЯ В УКРАїНі»

УДК 331.5 JEL: Е24; J64

1НСТИТУТ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МОЛОД1ЖНЕ БЕЗРОБ1ТТЯ В УКРА1Н1

®2020 РОМАН1КА Т. К.

УДК 331.5 JEL: Е24;J64

Ромашка Т. К. 1нститут влади як фактор впливу на молодiжне безроб^тя в УкраТш

Метою cmammi е виявлення впливу шституту влади на ринок прац та молод'жне безробття за допомогою економетричного досл'дження (мо-делювання) та статистичного аналiзу а також окреслення основних напрямiв щодо вдосконалення шституцшного регулювання молодiжного ринкупрацi. Доведено, щомолод'жне безробiття е складним соцiально-економiчнимявищем, яке в'дчуваена соб'> безл'м фактор'в впливу: вiд тех-нолог'нно! перебудови сучасноi економки до ментальних особливостей адаптування молодi до виклиюв безробття. Проведено економетричне моделюваннямолод'жного безробiття в УкраЫза пер'юд2006-2019рр. На першомуетатмоделювання буловиявлено iнституцiйнiстани влади, на другому - проведено статистичний анал'в молод'жного ринку прац за в'дпов'дт пер'юди в розрiзi панування 'шституту президентства як головного полтичного 'шституту. Детально вивчено вплив шституцшного чинника (нституту президентства) на регулювання молод'жного ринку працi. Цей вплив в'дбуваеться опосередковано, через розробку та реалiзацiю в'дпов'дних закошв i програм на державному та регональних р'юнях. Доведено, що поряд iз впливом загальних фактор'в (технолог'нно!революцП, цикл'того характеру розвитку, структури економки, гео-полтики тощо) нституцшне середовище в'д'грае суттеву роль як у зростанш, так i в подолант молод'жного безробiття. Шституцiйнi заходи повинт бути комплексними, д'квими, охоплювати во молод'жн'! шари населення. Досягти цього можливо за рахунокустановлення нклюзивного iнституцшного режиму, штеграци молод'! в соцiально-економiчний в'дтворювальний процес та ii яшсноi освти.

Ключов'! слова: iнституцiйний фактор, молод'жне безробiття, 'нститут президентства, економетричне моделювання впливу нституцшного чинника.

DOI: https://doi. org/10.32983/2222-4459-2020-3-161-169 Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 3. Б'бл.: 15.

Романка Тетяна Костянтишвна - астрантка кафедри економiчноi теорП та економiчних метод'в управлшня, Хартський нацональний ушвер-

ситет !м. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра:на)

E-mail: romani4ka27@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6570-0070

УДК 331.5 JEL: Е24;J64

Романика Т. К. Институт власти как фактор влияния на молодежную безработицу в Украине

Целью статьи является выявление влияния института власти на рынок труда и молодежную безработицу при помощи эконометрического исследования (моделирования) и статистического анализа, а также определение основных направлений совершенствования институционального регулирования молодежного рынка труда. Доказано, что молодежная безработица является сложным социально-экономическим явлением, которое испытывает на себе множество факторов влияния: от технологической перестройки современной экономики до ментальных особенностей адаптации молодежи к вызовам безработицы. Проведено эконометрическое моделирование молодежной безработицы в Украине за период 2006-2019 гг. На первом этапе моделирования было обозначено институциональное состояние власти, на втором - проведен статистический анализ молодежного рынка труда за соответствующие периоды в разрезе господства института президентства как главного политического института. Детально изучено влияние институционального фактора (института президентства) на регулирование молодежного рынка труда. Это влияние происходит опосредованно, через разработку и реализацию соответствующих законов и программ на государственном и региональных уровнях. Доказано, что наряду с влиянием общих факторов (технологической революции, циклического характера развития, структуры экономики, геополитики и т. д.) институциональная среда играет существенную роль как в росте, так и в преодолении молодежной безработицы. Институциональные меры должны быть комплексными, действенными, охватывать все молодежные слои населения. Достичь этого можно за счет установления инклюзивного институционального режима, интеграции молодежи в социально-экономический воспроизводственный процесс и её качественного образования.

Ключевые слова: институциональный фактор, молодежная безработица, институт президентства, эконометрическое моделирование влияния институционального фактора. Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 3. Библ.: 15.

Романика Татьяна Константиновна - аспирантка кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: romani4ka27@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6570-0070

UDC 331.5 JEL: Е24;J64

Romanika T. K. Institute of Government as a Factor of Influence on Youth Unemployment in Ukraine

The article is aimed at identifying the influence of the institute of government on the labor market and youth unemployment by means of econometric research (modeling) and statistical analysis, as well as defining the main directions of improvement of institutional regulation of the youth labor market. Youth unemployment has been shown to be a complex socio-economic phenomenon, influenced by many factors, from the technological restructuring of the modern economy up to the features of the mental nature in adaptation of youth to the challenges of unemployment. An econometric modeling of youth unemployment in Ukraine for the period 2006-2019 was carried out. In the first stage of the modeling, the institutional status of government was specified, in the second a statistical analysis of the youth labor market was carried out for the relevant periods in the context of domination of the institute of presidency as the main political institution. The influence of the institutional factor (institution of presidency) on the regulation of the youth labor market is studied in detail. This influ-

ence occurs indirectly, through the development and implementation of relevant laws and programs at both the State and the regional levels. It is proved that, along with the influence of common factors (technological revolution, cyclical nature of development, structure of economy, geopolitics, etc.), the institutional environment plays a significant role both in growth and in overcoming youth unemployment. Institutional actions must be comprehensive, effective, covering all youth population groups. This can be achieved by establishing an inclusive institutional regime, integrating young people into the socio-economic reproduction process and their quality education.

Keywords: institutional factor, youth unemployment, institute of presidency, econometric modeling of the influence of the institutional factor. Fig.: 2. Tabl.: 3. Formulae: 3. Bibl.: 15.

Romanika Tetiana K. - Postgraduate Student of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National

University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)

E-mail: romani4ka27@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6570-0070

Нащональний ринок пращ розвиваеться шд впливом багатьох сучасних трендiв: техноло-пчно! трансформаций глобально! штеграци, структурно! перебудови в умовах нового мiжнарод-ного подку пращ шституцшних змш. Цей процес су-проводжуеться зростанням молодiжного безробггтя, прекаризащею зайнятосп та розмиванням меж нащ-ональних ринюв пращ.

У силу складних i динамiчних процеав транс-формащ! сощально-трудових в^дносин на ринку пращ виникае нестабкьшсть та шституцшна недоскона-мсть.

Шдкорюючись загальним тенденщям зростан-ня, молодiжне безробггтя мае й нащональш особли-восп, як в^дображають стан соцiально-економiчного розвитку кра!ни, геополiтичне становище, демогра-фiчну структуру населення, соцiокультурнi, освиш та ментальнi характеристики молодi. Укра!на на даний момент часу ще не вийшла на траекторiю стабкьно-го розвитку та стало! полiтично'! системи, тому до-слiдження впливу шституту влади (iнституту президентства) на безробггтя мае актуальний характер.

Досл^дженню рiзнобiчних аспектiв формування та розвитку молодiжного ринку працi присвятили сво! роботи вiдомi зарубiжнi науковщ, зокрема Р. Джек-ман, Р. Леярд, К. Маккенн, Д. Мортенсен, Р. Фкер, Д. Хаммермеш, Х. Холзер та ш. Серед вичизняних уче-них проблемами забезпечення ефективно! зайнятостi молодi займалися I. Бондар, М. Долшнш, Т. Заяць, Т. Юр'ян, Е. Лiбанова, Л. Лкогор, Л. Ткаченко, Л. Ша-ульська, В. Оншенко, В. Покрищук, I. Петрова та ш.

Iнституцiйний мехашзм управлiння зайнятостi молодi здiйснюються в рамках таких трьох шдсис-тем: сощальна, економiчна та правова. Ефектившсть управлiння молодiжно! зайнятостi залежить вк тiс-ного та злагодженого взаемозв'язку представлених пiдсистем.

Сутнiсть iнституцiйних механiзмiв управлш-ня молодiжно! зайнятостi полягае в урахуванш ш-тересiв пращвнишв, !х системи трудових цiнностей, з метою забезпечення найбкьш повних i ефективних способiв розвитку iнiцiативностi, вкповкальност та трудового потенцiалу. Взаемозв'язок уах пiдсистем можливий через вплив на них такого сощального ш-ституту, як державна молодiжна полiтика.

Держава, виступаючи ключовим елементом системи шституцшних механiзмiв управлiння, здатна значно шдвищити рiвень зайнятостi молодi Укра!ни.

Для Укра!ни одним i3 найважливiших завдань е громадянське, нацiонально-патрiотичне виховання дией i молодi, !х залучення до сощально-полiтичних та економiчних перетворень, процесу штеграци Укра-!ни до свито! спiльноти [1].

Дослiдження молодiжного безробитя та вплив на нього шституцшного фактору в цiй роботi буде проведено у 2 етапи: перший - здшснення економе-тричного моделювання чиннику шституцшних ста-нiв влади, другий - статистичний аналiз молодiжного ринку працi в розрiзi панування шституту президентства за вкпов^ш перюди.

Молодь, молодi громадяни, зпдно iз Законом «Про сприяння сощальному становленню та розвитку молодi в Укра'М», - це громадяни Укра!ни вiком вiд 14 до 35 роив [2].

Молодiжне безробитя стосуеться безробiтних з вiковими категорiями: 15-24 роки, 25-29 рокiв, 30-34 роки.

Виконаемо економетричне моделювання впливу макроекономiчних та шститущональних чиннишв на молодiжне безробiття в Укра'М.

Перюд дослiдження - з 2006 по 2019 рр.

¡нформацшними джерелами е офiцiйнi допо-вiдi Державно! служби статистики Укра!ни про рь вень безробiття населення (за методолопею МОП) за статтю, вiковими групами та мшцем проживання у 2006-2019 рр. [3].

Як результативний чинник вiзьмемо высоток безробiтно! молодi в загальнш чисельностi економiч-но активного населення вкповкного року (позначи-мо як Yt), %.

Введемо та використаемо чотири фштивш (dummy) змшш Xp X2, X3, X4, що характеризувати-муть чинник iнституцiйних сташв влади:

Xt1 = 1 при t = 2019 i 0 у шших випадках;

Xt2 = 1 при t = 2014, ..., 2018 i 0 у iнших випадках;

Xt3 = 1 при t = 2010, ..., 2013 i 0 у шших випадках;

Xt4 = 1 при t = 2006, ..., 2009 i 0 у iнших випадках.

Макроекономiчнi змiннi:

Xt5 - рiвень заробiтно! плати (середньомiсячна заробiтна плата одного робггника) у t-му рощ, грн;

Xt6 - piBeHb iнфляцiï у t-му роцi, %; Xt7 - валовий внутрiшнiй продукт на душу на-селення (за методологieю МОП) у t-му роцi, грн; Xt8 - номер року, t = 2006, ..., 2019 (Xt8 = t).

Висхiднi данi для X. наведено в табл. 1.

ч

Y = ßo + ßi X Xi + ß2 X X2 + ß3 X X3 + ß4 X X4 + + ß5 X X5 + ß6 X X6 + ß7 X X7 + ß8 X X8 + e, (2) де ß; - коефiцieнти множинноï регреси'; e - похибка.

Застосування методу найменших квадратiв дае такий результат:

Таблиця 1

Висхщш дан

X8 X7 X6 X5 X4 X3 X2 X1 Y

2006 11634,3 111,6 1041 1 0 0 0 24,50

2007 15499,1 116,6 1351 1 0 0 0 22,30

2008 20502,8 122,3 1806 1 0 0 0 22,95

2009 19836,3 112,3 1906 1 0 0 0 32,30

2010 23603,6 109,1 2239 0 1 0 0 31,20

2011 28813,9 104,6 2633 0 1 0 0 31,45

2012 30912,5 99,8 3026 0 1 0 0 30,15

2013 31988,7 100,5 3265 0 1 0 0 29,30

2014 35834,0 124,9 3480 0 0 1 0 38,85

2015 46210,2 143,3 4195 0 0 1 0 38,45

2016 55853,5 112,4 5183 0 0 1 0 39,15

2017 70224,3 113,7 7104 0 0 1 0 31,02

2018 84192,0 109,8 8865 0 0 1 0 35,95

2019 73359,3 108,3 10340 0 0 0 1 30,65

Джерело: побудовано на ochobî [3] i власних po3paxyHKiB.

Змiннi X1, X2, X3, X4 припускають таку штерпре-тацiю: X1 - дiе президент В. Зеленський i його адмь нiстрацiя; X2 - дiе президент П. Порошенко та його адмшштращя; X3 - дiе президент В. Янукович i його адмшштращя; X4 - дiе президент В. Ющенко та його адмiнiстрацiя.

Для ïx значень мае мiсце низка тотожностей:

£4 lXt,j = 1, t = 2006,..., 2019. (1)

У подальшому використовуемо змшш X2, X3, X4.

Перше завдання полягае у з'ясуванш безпо-середнього взаемовпливу задiяниx чинникiв за допомогою коефiцiента парно'' кореляци'. Розрахована засобом аналiзу даних Кореляцiя елек-тронно' таблицi Microsoft Excel кореляцшна матриця наведена в табл. 2. Прямим жирним шрифтом по-значено значущi за критерiем Стьюдента оцшки ко-ефiцiентiв парно'' кореляци': ^ X = +0,76; ^ х= - 0,69; r}r X = +0,54. ïx беремо до уваги.

Друге завдання полягае в побудовi рiвняння множинно' лiнiйноï' регресй, яке зв'язуе рiвень моло-дiжного безробитя з чинниками iнституту влади та макроекономiчними чинниками й наданнi змктовно'' iнтерпретацiï отриманим результатам.

Рiвняння лшшно'' множинно'' регресГ' отримуе такий вигляд:

Y = -3282,4215 + 4,49 x X2 - 2,66 x X3 -

- 3,71 x X4 - 0,001 x X5 - 0,0421 x X6 - (3)

- 0,00016 x X7 + 1,6542 x X8.

де n = 13 - число ступешв свободи; R2 = 0,79 (коефiцi-ент детермшаци).

Оцiнка коефiцiента детермiнацiï 0,79 означае, що рiвняння множинно'' регреси' (3) пояснюе 79% ко-ливань рiвня молодiжного безробiття за доЫджува-ний перiод.

Таблиця 2

Кореляцшна матриця

Y Xi X2 X3 X4 X5 X6 X7

Y 1,00 -0,03 0,76 -0,09 -0,69 0,42 0,29 0,54

X1 -0,03 1,00 -0,21 -0,18 -0,18 0,63 -0,13 0,42

X2 0,76 -0,21 1,00 -0,47 -0,47 0,47 0,51 0,64

X3 -0,09 -0,18 -0,47 1,00 -0,40 -0,28 -0,59 -0,29

X4 -0,69 -0,18 -0,47 -0,40 1,00 -0,57 0,13 -0,63

X5 0,42 0,63 0,47 -0,28 -0,57 1,00 -0,07 0,97

X6 0,29 -0,13 0,51 -0,59 0,13 -0,07 1,00 0,01

X7 0,54 0,42 0,64 -0,29 -0,63 0,97 0,01 1,00

Джерело: авторська розробка.

<

о

1= <

=п _а

о

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

о <

< о_

<

о

<

2 ш

на зменшення рiвня молодiжного безробiття в серед-ньому на 4%. Виключенням е Х2 (табл. 3).

Наведенi кiлькiснi висновки потребують мати на увазi, що вплив iнституту влади на молодiжне безробiття вiдбуваеться опосередковано, через роз-робку та реалiзацiю вiдповiдних закошв i програм на державному рiвнi та на мiсцях [2; 5]. Наприклад, у Програмi економiчного та сощального розвитку м. Харкова на 2020 рк «Головною метою ... буде реаль зацiя державно! полiтики у сферi соцiального захисту працюючих, з питань соцiально-трудових вiдносин, оплати та охорони пращ, розвитку сощального дiало-гу, забезпечення зайнятосй населення, сощального захисту в^д, безробiття» [5, с. 51].

Отже, на другому еташ дослiдження проана-лiзуемо статистичш данi молодiжного ринку працi за перюд 2005-2019 рр. з метою шд-твердження / спростування нашо! гiпотези про вплив iнституцiйного чинника, а саме, шституту президентства, на стан молодiжного безробiття в УкраМ. Пiдкреслюемо, що у своему досл^дженш ми не на-голошуемо на окремих прiзвищах, а видкяемо саме «iнститут президентства» та його вплив на динамшу молодiжного безробггтя.

Аналiзуватимемо статистичнi данi молодiжного безробггтя за перiод 2005-2019 рр.:

2005-2009 - роки правлшня президента Х4; 2010-2013 - роки правлiння президента Х3; 2014-2019 - роки правлшня президента Х2.

Таблиця 3

Результати застосування програми Сгей при оцшюванж коефiцicнтiв рiвняння множинно! регресм (1) методом

найменших квадратiв

Оцiнки вкоефiцiентiв множинно! регресГ! (3) припускають таку iнтерпретацiю. У випадку реалiза-щ! iнституту влади Х2 мали щорiчне зростання рiвня молодiжного безробiття на 4,5%. У випадку ре^зацц iнституту влади Х3 мали щорiчне зменшення рiвня молодiжного безробггтя на 2,7%. У випадку реаль зацГ! iнституту влади Х4 мали щорiчне зменшення рiвня молодiжного безробггтя на 3,7%. Пiдвищення рiвня щомшячно! заробiтно! плати на 1000 гривень зменшувало рiвень молодiжного безробiття на 1% при фшсованих iнших чинниках. Збкьшення рiвня iнфляцГ! на один в^дсоток призводило до щорiчного зростання рiвня молодiжного безробiття на 0,04% при фшсованих iнших чинниках. Збкьшення рiвня валового внутрiшнього продукту на душу населення на 10 000 гривень призводило до зменшення рiвня молодiжного безробггтя в середньому на 1,6% при фшсованих iнших чинниках. Тим самим отримали шдтвердження тезису - чим нижчий рiвень сощально-економiчного розвитку кра!ни, тим вищий рiвень безробiття i навпаки» [4, с. 61]. Вплив шших (не вра-хованих) чинникiв акумульовано в ощнщ 1,6542 при Х8 i означае щорiчне зростання рiвня молодiжного безробiття на 1,65%.

Cлiд зауважити, що включення чинникiв ш-ституту влади дозволило ощнити рiвень !х впливу на молодiжне безробiття. За допомо-гою коефiцiента детермшаци Я2 було встановлено, що шститут влади в Укра'М в цiлому позитивно впливае

Модель 1: МНК, використан спостереження 1-14 Залежна змшна: У

Коефщкнт Ст. помилка Ьстатистика Р-значення

СОПБ1 -3282,42 3103,80 -1,058 0,3310

Х8 1,65416 1,54177 1,073 0,3246

Х7 -0,000156737 0,000815657 -0,1922 0,8540

х6 -0,0420532 0,165159 -0,2546 0,8075

Х5 -0,00102737 0,00713964 -0,1439 0,8903

Х4 -3,71300 21,9486 -0,1692 0,8712

Х3 -2,65600 21,1406 -0,1256 0,9041

Х2 4,48833 20,9624 0,2141 0,8376

Середне залеж. змшно! 31,30143 Ст. вщхил. залеж. змшно! 5,513538

Сума кв. залишш 81,90577 Ст. помилка моделi 3,694721

^квадрат 0,792742 Випр. ^квадрат 0,550942

Р(7, 6) 3,278499 Р-значення (Р) 0,084614

Лог. правдоподiбнiсть -32,23072 Критерiй Акаiке 80,46145

Критерiй Шварца 85,57391 Критерм Хеннана - Куiнна 79,98820

Перед початком нашого досмдження слiд зупи-нитися на проблемному питаннi вшового обмеження для категори «молодь».

Як ми писали вище, молодь, молодi громадяни -це громадяни Укра!ни вiком вiд 14 до 35 роив.

Зпдно iз Законом Укра!ни «Про зайнятiсть насе-лення» безробтними визнаються громадяни праце-здатного вшу, як через вiдсутнiсть роботи не мають заробижу або iнших передбачених законодавством доходiв i зареестрованi в державнш службi зайнятос-тi як таю, що шукають роботу, готовi та здатнi при-ступити до шдходящо! роботи. Безробiтними визнаються також швал^и, якi не досягли пенсшного вiкуJ не працюють та зареестроваш як такi, що шукають роботу [6]. У цьому ж закош знаходимо категорш оаб працездатного вщ - це особи вшом в1д 16 ро-кiв, яю не досягли встановленого статтею 26 Закону Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсш-не страхування» пенсiйного вшу.

Виходячи з вищесказаного можна зробити ви-сновок, що монiторинг ринку пращ в УкраМ через недолши законодавства щодо визначення нижньо! межi працездатного вiку та статусу безро-бiтного не забезпечуе об'ективно! ощнки молодiжноi зайнятостi. До того ж, Державна служба статистики Укра!ни видкяе рiзнi вiковi групи молодих людей. На-приклад, за перiод 2006-2013 рр. вiковi групи вигля-дають таким чином: 15-24, 25-29, 30-39 роюв, а для перюду 2014-2019 рр. - 15-24, 25-29, 30-34 роки [3].

Таким чином, у досл^дженш молодiжного ринку працi розглядатимемо безробитя молодi вiком 15-29

роив. За нижню межу приймаемо 15 роив, осюльки саме з цього вшу починаеться обстеження населення за економiчною актившстю; за верхню межу - 29 роив, аби урiвняти вiковi рамки для уах аналiзованих рокiв.

На початку дамо характеристику даних за весь перiод 2005-2019 рр.

За даними рис. 1 можна вiдмiтити таке:

1) середнш рiвень безробiття за перiод 20052019 рр. становить 8%;

2) мШмальний рiвень безробiття становив 6,4% впродовж 2007 та 2008 рр.; максимальний рiвень без-робiття становив 9,5% у 2017 р.;

3) найбкьший стрибок рiвня безробiття вкбув-ся у 2009 р. (на 7,9% вгору - з 20,3% у 2008 р. до 28,2%), що обумовлено наслкками свиово! фшансово! кри-зи. Кризовi процеси в нащональнш економiцi 2014 1 2015 рр., спричинеш тимчасовою окупацiею частини територш Укра'1ни, призвели до падiння економши та згортання виробництва, що зумовило появу нега-тивних тенденцiй на ринку пращ, зокрема зростання кiлькостi безробiтного населення. Як наслкок, рiвень безробiття у 2014 р. тднявся на 8,1% (з 26,1% у 2013 р. до 34,2%);

4) середнш рiвень молодiжного безробигя за перiод 2005-2019 рр. склав 26,9%. Протшання цього макроекономiчного процесу простежуеться впродовж усього перюду, досить рiзкi ци^чш коливання в^сутш. У зв'язку з описаними вище подiями 20082009 рр. i 2014-2015 рр. вiдбулися стрибки на 2,4% у 2009 р. (з 6,4% у 2008 р. до 8,8%), а також зростання на 2,1% у 2014 р. (з 7,2% у 2013 р. до 9,3%);

40 35 30 25 20 15 10 5

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Р|'к

Ртень безроб1ття, % • Р1вень безроб1ття молод1 вком 15-29 рокт, %

Рис. 1. Динамта рiвня безробiття та рiвня молодiжного безроб^тя (вiкова група - 15-29 ромв) в Укра!'н1

за 2005-2019 рр., %

Джерело: побудовано за даними [3].

к

II-

5

0 а

м <и ю и

1

0

5) мМмальний рiвень молодiжного безробiття за вковою групою 15-29 рокiв становив 19,4% у 2007 р.; максимальний рiвень - 34,7% у 2016 р., як насл^ок не-стабкьно! внутрiшньо! ситуаци, починаючи з 2014 р.

З

а перюд 2005-2009 рр. (шститут президентства Х4) простежуеться зниження рiвня безробiття в 'цкому та рiвня молодiжного безробiття зокрема до 2007 р., поки укра!нська економiка не зазнала на-слдюв свiтово'i економiчно'i кризи. 11 липня 2005 р. прийнято Закон Украши «Про вдосконалення державного регулювання у сферi зайнятостi населення та ринку пращ в Укра'М», метою якого е «подолання негатив-них тенденцiй у сферi зайнятосп населення та на ринку пращ в Укра'М, створення належних умов для пдно! працi як основи зростання добробуту населення, роз-витку трудового потенщалу, пiдвищення ефективност1 системи сощального захисту населення вiд безробггтя» [7]. Закон передбачав низку заходiв, серед яких:

+ створення щороку протягом 2006-2009 рр. не

менше 1 млн робочих мiсць; + стимулювання професiйно! реабштаци та працевлаштування осiб з обмеженими фiзич-ними можливостями; + надання роботодавцям дотацiй для забезпе-чення молодi першим робочим мкцем в1дпо-вiдно до Закону Укра!ни «Про забезпечення молодi, яка отримала вищу або професшно-технiчну освггу, першим робочим мiсцем з на-данням дотаци роботодавцю»; + шдтримка пiдприемницькоi' iнiцiативи насе-лення;

+ створення умов для розвитку трудового потенщалу;

+ розроблення спецiальних заходiв мотиваци до працi економiчно неактивних груп насе-лення тощо.

Також Указом Президента № 895/2007 введено в дш РМення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни вiд 19 вересня 2007 р. «Про заходи щодо подолання демографiчноi кризи та розвитку трудоре-сурсного потенцiалу Укра!ни» [8]. Рiвень молодiжно-го безробггтя при цьому зрiс на 4,8% (з 22,5% у 2005 р. до 28,2% у 2009 р.). Середнш рiвень молодiжного без-робггтя за перiод 2005-2009 рр. склав 22,36%.

Рiвень безробiття молодих жшок у 2005-2009 рр. (рис. 2) перевищуе рiвень безробiття чоловiкiв, максимального значення 24,9% вш досяг у 2009 р., що на 4,2% бкьше показника 2008 р. Аналопчне зростання вiдбулося iз рiвнем чоловiчого безробiття - на 10% у 2009 р. (30,7%) порiвняно з 20,1% у 2008 р.

Простежуеться сталий рiвень безробiття молод1 в селах - середне значення за 2005-2009 рр. - 17,8%. Але рiвень молодiжного безробiття в мктах значно перевищуе скьськ показники. За перiод 2005-2009 рр. вш зрiс на 8% (з 22,7% у 2005 р. до 30,7% у 2009 р.).

Криза 2008-2009 рр. вккинула укра!нську еко-номжу на к1лька рокiв назад, а кризовi про-цеси 2013-2014 рр. дедалi бiльше погiршили позищ! Укра!ни у свiтовiй економiцi в середньостро-ковiй перспективi. Слiд визнати, що в посткризовий перюд 2010-2013 рр., коли свиов^ економМ вда-лося вiдновити вiдносно стiйке зростання, а висхк,-нi економiки навиъ прискорили темпи економiчно-го в^новлення, укра!нська економiка занурилася в довгострокову рецесш (бурхливi подЦ 2014 р. лише акцентували кризовий стан - нагадаемо, впродовж

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Р1к

С

□ ЖЫки (15-29 рокт)

Чолов^и (15-29 рокт)

О Мкто

Село

Рис. 2. Динамта рiвня молодiжного безробiття за статтю, типом мiсцевостi та втовими групами (15-29 рокiв)

за 2005-2019 рр., %

Джерело: побудовано за даними [3].

2012-2013 pp. темпи зpостання вкчизняно'1 економь ки фактично 6ули нульовими). Таким чином, нишшня динамiка yкpаïнськоï економки дедалi бiльше вiдстаe вiд свковж тенденцiй i того пpискоpення, яке демон-стpyють yспiшнi висxiднi економки [9].

За rnp^ 2010-2013 pp. шститут пpезидентства X3 та його апаpат мае такi pезyльтати y сфеpi pегyлк-вання молодiжноï зайнятосп.

Показник молодiжного безpобiття поступово спадав в^одовж пеpшиx 4-x pокiв (20102013), усього на 1,2% (з 27,3% y 2010 p. до 26,1% y 2013 p.), що говоpить ^о поступову стабш-зацго економiки пiсля наслiдкiв свiтовоï ^изи, поки не стpибнyв на 8,1% за 2014 p. (до 34,2%), що пояс-нюеться втpатою частини теpитоpiй та, вiдповiдно, pобочиx мкць.

Рiвень безpобiття молодиx жiнок знизився на 1,1% (з 24,8% y 2010 p. до 23,7% y 2013 p.), як i без-pобiття чоловшв - знизився на 1,2% (з 29% y 2010 p. до 23,7% y 2013 p.). ^и цьому piвень безpобiття за типом мкцевост мае ^отилежну динамiкy: y селаx вiдбyвалося поступове зpостання (з 21% y 2009 p. до 23,5% y 2013 p.), y мiстаx - зменшення на 2,7% (з 30,5% y 2010 p. до 27,8% y 2013 p. (див. p^. 2).

Постановок) Кабшету Miнiстpiв У1фаши вк 15 жовтня 2012 p. № 1008 затвеpджено Пpогpамy спpияння зайнятосй населення та стимулквання ствоpення новж pобочиx мiсць на пеpiод до 2017 p., яка пеpедбачала комплексш заxоди стимулквання молодiжноï зайнятостi [10].

^и цьому 2013 p. став pоком pефоpм y сфеpi pегyлквання молодiжноï зайнятостi. 16 сiчня 2013 p. було ствоpено Деpжавнy службу зайнятост Укpаïни [11].

Указом Пpезидента вк 27 веpесня 2013 p. № 532/2013 затвеpджено Стpатегiк pозвиткy деpжав-но'1 молодiжноï полiтики на rnp^ до 2020 pокy [12], ^^метними напpямками яко'1 е:

1) забезпечення доступно!' освiти;

2) фоpмyвання здоpового способу життя молодi;

3) забезпечення зайнятосп молодi на pинкy ^ащ (стимулквання pоботодавцiв y наданнi пеpшо-го pобочого мiсця, запpовадження y навчальнж за-кладаx факyльтативниx занять з оpганiзацiï власно'1 спpави та набуття пiдпpиeмницькиx навичок; с^и-яння п^д^^мни^ий дiяльностi молодi, визначення меxанiзмiв ïï пiдтpимки тощо);

4) забезпечення молодi житлом;

5) активiзацiя участ молодi в суспкьно-поль тичному житй;

6) спpияння iнтегpацiï yкpаïнськоï молодi в ев-pопейське молодiжне спiвтоваpиство.

Як бачимо з pис. 1, обидва аналiзованi пеpiоди (2005-2009 pp. i 2010-2013 pp.) показують нам тен-денцiк зниження piвня молодiжного безpобiття, що говоpить пpо те, що шститут пpезидентства здiйснкe

позитивний вплив на цей макpоекономiчний показник, але ситуащя в економщ може бути поpyшена глобальними, наднащональними впливами.

За пеpiод 2014-2018 pp. (шститут ^езидент-ства X2) ^остежуеться незначнi коливання piвня молодiжного безpобiття внаслiдок посткpизовиx подiй y тимчасово окупованш АР Кpим i ^оведен-ня антитеpоpистичноï опеpацiï на Донеччиш та Лу-ганщинi (2014-2016 pp.). Показник поступово спадав в^одовж 2017-2019 pp.: на 10,8% (з 34,7% y 2016 p. до 23,8% y 2019 p.).

За даними p^. 2 спостеpiгаeться зниження без-pобiття як молодж жiнок (на 6,4% - з 32,1% y 2014 p. до 25,7% y 2018 p.), так i чоловшв (на 6,8% - з 35,9% y 2014 p. до 29,1% y 2018 p.). Аналопчна динамка вк-буваеться i з piвнем молодiжного безpобiття за типом мкцевостк вш знижуеться як y селаx (на 4,4% -з 33,6% y 2014 p. до 29,2% y 2018 p.), так i в мiстаx (на 10,8% - з 36,2% y 2014 p. до 25,4% y 2018 p.).

з 2015 по 2017 pp. за основними еконо-мкними показниками не був одноpiдним. Важк ви-^обування y 2014 i 2015 pp., с^ичинет геополiтич-ним конфлiктом, y подальшому тpансфоpмyвалися в етап економiчного вiдновлення шляxом поступового подолання негативниx наслiдкiв ^изи. Пpи цьому змiнквалися i динамка, i xаpактеp pозвиткy на ко-pисть посилення економiчного зpостання.

Указом резидента Укpаïни вiд 6 листопада 2018 p. № 357 ствоpено Фонд резидента Укpаïни з пiдтpимки освiтнix та наyковиx пpогpам для молодi

[13].

У2016-2018 pp. вдалося забезпечити позитивне зpостання економiки поpiвняно з 2014 i 2015 pp., коли мало мкце падшня валового внyтpiш-нього пpодyктy на piвнi 9,8% y 2015 p. i 6,6% y 2014 p. ^отягом 2016-2018 pp. спостеpiгалося зpостання валового внyтpiшнього пpодyктy: на 2,4% - y 2016 p., 2,5% - y 2017 p. i 3,3% - y 2018 p., ^оте темпи зpос-тання були недостатшми, щоб досягти piвня початку 2014 p. [14].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

За rnp^ панування шституту пpезидентства Х1 (2019 p.) Розпоpядженням Кабiнетy Miнiстpiв Укpаïни вiд 24 гpyдня 2019 p. № 1396-p затвеpджено Основнi напpями pеалiзацiï деpжавноï полiтики y сфеpi зайнятостi населення та стимулквання ство-pення новж pобочиx мiсць на пеpiод до 2022 pокy

[14], якi пеpедбачакть:

f забезпечення пpодyктивноï зайнятостi та

ствоpення новиx pобочиx мiсць; f стимулквання pозвиткy пiдпpиeмництва та

самозайнятосп; f забезпечення ствоpення гiдниx умов ^ащ та детiнiзацiя вiдносин y сфеpi зайнятостi насе-лення;

f pозвиток системи пpофесiйноï (^офе^но-теxнiчноï) освiти та забезпечення ствоpення

умов для професшного навчання впродовж життя;

+ забезпечення розвитку iнклюзивного ринку пращ, сприяння зайнятостГ молодi;

+ реформування державно! служби зайнятостi та забезпечення шноващйного розвитку по-слуг на ринку пращ;

+ забезпечення реалГзаци ефективно! державно! полiтики у сферi трудово! м1грацИ.

Рiвень безробГття за 2019 р. склав 8,2%; рiвень молодiжного безробiття - 23,8%, при цьому жшоче -23,1%, чоловiче - 24,3%, у селах - 25,0%, у мштах -24,3%. Уа показники знизилися порiвняно з 2018 р. (див. рис. 1, рис. 2).

З метою заохочення молодi за досягнення в освГт-нiй, науковiй та спортивнш дiяльностi Указом Президента Укра!ни вiд 28.09.2019 р. № 718/2019 [15] внесено змiни до Указу Президента Укра!ни вiд 06.11.2018 р. № 357 «Про Фонд Президента Укра!ни з шдтримки освiтнiх та наукових програм для молодi» [13].

ВИСНОВКИ

Шдбиваючи пiдсумок, можна вГдзначити, що в даний час в УкраМ iснуе необхiднiсть створення, розвитку та вдосконалення правових, сощально-еко-номiчних i органiзацiйних умов для професшно! са-мореалiзацГi та працевлаштування молодо розвиток наукових г творчих Шщатив молодих працiвникiв, за-йнятостГ молодГ та молодГжного пГдприемництва; шд-вищення якостГ роботи зГ студентами та випускника-ми. Важливою проблемою молодГжного ринку пращ е низька ефектившсть шститущональних механГзмГв управлГння соцГальним партнерством. На сьогоднш-нГй день е ва необхГднГ передумови для формування ефективного регулювання сощальних ГнститутГв молодГжного ринку пращ в УкраШ, але суттевою перешкодою для його устшного розвитку та функцюну-вання виступае вГдсутшсть единих мехашзмГв Г орга-нГв управлГння. Без розробки та впровадження ефек-тивних Г взаемопов'язаних шституцшних механГзмГв управлГння сощальними Гнститутами молодГжного ринку пращ неможливе систематичне та комплексне тдвищення рГвня зайнятостГ укра!нсько! молодГ.

Стимулювання молодГжно! зайнятостГ здш-снюеться шд впливом ГнституцГйних чинникГв. Для ефективного управлГння необхГдним е тГсний взаемозв'язок Г злагоджешсть у взаемодГ! мГж шсти-туцГйними механГзмами регулювання молодГжного ринку пращ. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Закон Укра!ни «Про Загальнодержавну програму пщтримки молодi на 2004-2008 роки» вщ 18 листопада 2003 р. № 1281-М URL: https://zakon.rada.gov. иа/!ашБ/5Иош/1281-15

2. Закон Укра!ни «Про сприяння гадальному станов-ленню та розвитку молодi в УкраУ» вщ 5 лютого 1993 р. № 2998-Х11. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ !aws/show/2998-12

3. Безробiтне населення (за методологieю МОП) за статтю, в^овими групами та мкцем прожи-вання. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2006/rp/ean/ean_u/arh_rbrn_u.htm

4. Тютюнникова С. В., Ромашка Т. К. Безроб^тя в умо-вах глобалiзацil. Со^альна економка. 2016. Т. 52. № 2. С. 61-68.

5. Програма економiчного та гадального розвитку м. Харкова на 2020 р^ / Харшська мкька рада. Харкiв, 2019. URL: https://www.city.kharkov.ua/ assets/fi!es/docs/session/programa-ekonomchnogo-ta-soczalnogo-rozvitku-2020.pdf

6. Закон Укра!ни «Про зайнятiсть населення» вщ 5 лип-ня 2012 р. № 5067-У!. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ !aws/show/5067-17

7. Закон Укра!ни «Про вдосконалення державного регулювання у сферi зайнятост населення та ринку працi в УкрашЬ вiд 11 липня 2005 р. № 1073/2005. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073/2005

8. Рiшення Ради нацюнально! безпеки i оборони Укра!ни «Про заходи щодо подолання демогра-фiчно! кризи та розвитку трудоресурсного потен-фалу Укра!ни» вiд 19 вересня 2007 р. (скасовано 30.06.2014 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/n0017525-07

9. Юрчишин В. Укра!на: вiд кризи до кризи. URL: http:// razumkov.org.ua/upload/1410787033_file.pdf

10. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про за-твердження Програми сприяння зайнятостi насе-лення та стимулювання створення нових робочих мкць на перiод до 2017 року» вщ 15 жовтня 2012 р. № 1008. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1008-2012-п

11. Указ Президента Укра!ни «Про Державну службу зайнятостi» вщ 16 сiчня 2013 р. № 19/2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/19/2013

12. Указ Президента Укра!ни «Про Стратегiю розвитку державно! молодiжно! полiтики на перюд до 2020 року» вщ 27 вересня 2013 р. № 532/2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/532/2013

13. Указ Президента Укра!ни «Про Фонд Президента Укра!ни з пiдтримки освiтнiх та наукових програм для молодЬ вщ 6 листопада 2018 р. № 357/2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357/2018

14. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про за-твердження Основних напрямiв реалiзацi! державно! пол^ики у сферi зайнятост населення та стимулювання створення нових робочих мкць на перюд до 2022 року» вщ 24 грудня 2019 р. № 1396-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/!aws/show/1396-2019-р

15. Указ Президента Укра!ни «Про внесення змiн до Указу Президента Укра!ни вiд 6 листопада 2018. № 357 «Про Фонд Президента Укра!ни з пщтримки осв^шх та наукових програм для молодЬ вщ 28.09.2019 р. № 718/2019 URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/718/2019

Науковий кер1вник - Тютюнникова С. В., доктор економтних наук, професор, професор кафедри економiчно! теорИ' та економiчних методiв управлiння, Харкiвський нацюнальний

унiверситет iм. В. Н. Каразша

REFERENCES

"Bezrobitne naselennia (za metodolohiieiu MOP) za stat-tiu, vikovymy hrupamy ta mistsem prozhyvannia" [Unemployed Population (According to ILO Methodology) by Sex, Age Groups and Place of Residence]. http:// www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/rp/ean/ ean_u/arh_rbrn_u.htm [Legal Act of Ukraine] (1993). http://zakon3.rada.gov.ua/

laws/show/2998-12 [Legal Act of Ukraine] (2003). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/1281-15 [Legal Act of Ukraine] (2005). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/1073/2005 [Legal Act of Ukraine] (2007). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/n0017525-07 [Legal Act of Ukraine] (2012). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/5067-17 [Legal Act of Ukraine] (2012). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/1008-2012-n [Legal Act of Ukraine] (2013). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/19/2013

[Legal Act of Ukraine] (2013). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/532/2013 [Legal Act of Ukraine] (2018). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/357/2018 [Legal Act of Ukraine] (2019). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/1396-2019-p [Legal Act of Ukraine] (2019). https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/718/2019 "Prohrama ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku m. Kharkova na 2020 rik" [Program of Economic and Social Development of Kharkiv for 2020]. Kharkivska miska rada. 2019. https://www.city.kharkov.ua/assets/ files/docs/session/programa-ekonomchnogo-ta-soc-zalnogo-rozvitku-2020.pdf Tiutiunnykova, S. V., and Romanika, T. K. "Bezrobittia v umovakh hlobalizatsii" [Unemployment in the Context of Globalization]. Sotsialna ekonomika, vol. 52, no. 2 (2016): 61-68.

Yurchyshyn, V. "Ukraina: vid kryzy do kryzy" [Ukraine: From Crisis to Crisis]. http://razumkov.org.ua/up-loadAI410787033_file.pdf

<C

o 1=

<c m

_Q <

o

o <

< CL

<c

o

<

o

u

BI3HECIHOOPM № 3 '2020 169

www.business-inform.net

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.