CC BY
16УДК 061.62:633/635:633.11 „324"(477)„19"
1НСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА 1М. В. Я. ЮР'еВА - ЗАСНОВНИК МЕТОДИК ПО СТВОРЕННЮ СОРТ1В ПШЕНИЦ1 (ТпИоит аеэИуит Ь.) НА ШТУЧНИХ ФОНАХ В УКРА1Н1 (20- 80-тi рр. ХХ ст.)
В. В. Шелепов, доктор сльськогосподарських наук Укранський ¡нститут експертизи сорт'в рослин
Постановка проблеми. В УкраТн у 20-х роках XX ст. одыею з установ що-до створення сортiв пшеницi озимоТ була Харкiвська селекцiйна станцiя, згодом реоргаызована в УкраТнський науково-дослщний iнститут рослинництва, селек-цп i генетики (1956 р.), з 1992 р. - 1нсти-тут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева. За пе-рiод 20-80-тих рокiв XX ст. селекцюнери установи створили та впровадили у ви-робництво низку продуктивних сор^в пшеницi озимоТ (Мтьтурум 120, Зеытка, Харкiвська 10, Харкiвська 63 та Ы.). Вони значно вплинули на пщвищення врожай-ностi ^еТ культури та розвиток селекцiТ в УкраТы, республiках СРСР i за кордоном.
Анал1з останн1х досл1джень. Над виршенням проблеми селекцiТ пшеницi озимоТ на пщвищення врожайносД ме-тодiв, напрямiв та iсторiТ розвитку дослн дноТ справи на Харкiвщинi працювали В. I. Дiдусь, М. I. Сльыков, О. Ф. Глоба та Ы. Проте дане питання потребуе пода-льшого вивчення у зв'язку з вщсутнютю дослiдження й аналiзу дiяльностi Харюв-ськоТ селекцiйноТ станцп, у якiй народжу-валися новi сорти пшеницi.
Результати досл1джень. У 20-х роках робота ХарювськоТ селекцмноТ станцiТ полягала переважно у зборi мю-цевого матерiалу, його вивченн та селе-кцiонуваннi [1]. З 1923 р. селекцюнери частково почали застосовувати схрещу-вання рослин. Визначним завданням при цьому було вивчення мЫливост та успа-дкування окремих ознак i властивостей пбридами [2]. Однак основним методом селекцмноТ роботи залишався Ыдивщуа-льний добiр, за яким видiляли форми за урожайнютю [3].
У 1925 р. Харювською селекцй ною станцiею проведено експедицмне обслiдування полiв пшеницi озимоТ своеТ i деяких iнших областей краТни. Було на-копичено 1772 зразки, з яких 1725 - зн брано у Харювсьюй област [4]. Застосу-вання в першi два десятирiччя методiв iндивiдуального i частково масового добору з мюцевих та iншорайонних сортiв привело до створення чотирьох сор^в екстенсивного типу: Мтьтурум 120 (iз ЧервоноТ безостоТ), Юр'Твка (iз сорту Са-ндомiрка), Еритроспермум 917 (iз сорту Високолитовська) i Ферругiнеум 1239 ^з сорту Горконкур). До 1940 р. сорти виа-валися в УкраТн на площi близько 900 тис. га. Урожайнють Тхня становила 3,03,2 т/га [4].
Пiдсумовуючи результати селекцп методом iндивiдуального вiдбору до 1925 р. стало очевидним, що iз зiбраного матерiалу неможливо створити новi ви-соковрожайнi сорти. Необхщним стало застосування методу гiбридизацiТ [5].
На перших етапах в основу цього методу було покладено еколого геогра-фiчний принцип. Першi батьювсью пари пiдбирали за конкретними ознаками. У пбридизацю використовували сорти: Безоста, Бтозерна, Юр'Твка. У процесi проведених схрещувань були виведен сорти Новоюр'Твка (УкраТнка / Юр'Твка) та Мтьтурум 34-169 (Кооператорка / 01217).
З приходом на станцю кандидата стьськогосподарських наук М. О. Голуба (початок 30-х роюв) почали використову-вати методи природних i штучних прово-кацiйних фонiв, вивчати стiйкiсть проти хвороб i шкiдникiв, посухостiйкiсть, стй кiсть до вилягання, осипання тощо [6; 7].
При оцЫц морозостмкост почали використовувати авбу сортiв у ящики з наступним проморожуванням рослин природним холодом або у камерах холодильного обладнання (В. Я. Юр'ев), елек-трометричним методом (Н. П. Ызенько-ва), методом створення штучних льодо-вих юрок (М. I. Кучерява), вщбору й оцЫ-ки селекцiйного матерiалу на безснiжних схилах тощо [5].
Згодом (1929 р.) Харювська обла-сна сiльськогосподарська дослiдна стан-^я реорганiзовуeться в УкраТнський Ы-ститут зернового господарства [8, арк. 1]. З початку реоргаызацп в 1нститут особ-ливу увагу придiляли створенню високо-врожайних безостих сортiв пшеницу якi крiм високоякiсного зерна могли б проду-кувати й корм для тварин.
В. Я. Юр'ев у 1931 р. для добору зимостмких форм пшениц запропонував застосувати: штучне проморожування пб-ридного матерiалу, який полягав у про-морожуванн проросткiв з подальшим вiдбором; створення провокацмних фо-нiв; оголення вузла кущЫня у рослин, що йшли у зимiвлю. Вирiшувалося питання пщвищення стiйкостi до вилягання, хвороб i шкiдникiв, осипання зерна та удо-сконалення схеми прискореного процесу селекцп озимоТ пшеницi iз застосуванням мiжсортовоТ гiбридизацiТ [6].
1 кв^ня 1933 р. вiддiл селекцiТ 1н-ституту зернового господарства був рео-рганiзований у Харкiвську селекцiйну станцю а 1нститут зернового господарства переведено до м. Дыпропетровськ. Селекцмна станцiя проiснувала пiвтора роки, пюля чого була перетворена у Хар-кiвську обласну станцiю бурякового рть-ництва зi збереженням вiддiлу селекцп [8, арк. 1].
У 1935 р. на станцю прийшов В. I. Дщусь, який для пщтримування гос-подарсько-бiологiчних ознак районованих сор^в при вирощуваннi елiтного насiння запропонував метод акумулятивного добору рослин [7].
Для отримання зимостмких i ско-ростиглих форм схрещували кращi сорти пшеницi озимоТ ХарювськоТ, Мироывсь-коТ, СаратовськоТ станцiй з натвозимими сортами з Азербайджану, Грузи та пше-ницi яроТ ХарювськоТ, ЗахiдносибiрськоТ й
ОдеськоТ станцiй, як на 6-12 дiб приско-рювали вегетацiйний перiод [4].
29 червня 1937 р. постановою РНК СРСР Харювська обласна станцiя бурякового ртьництва перетворюеться в Харкiвську державну селекцмну станцiю [8, арк. 1].
З 1939 р. станця приступила до внутршньосортового полiпшуючого вщ-бору на основi iндивiдуального, але вже не з мюцевих, а iз селекцмних, штучно вiдiбраних як кращих за окремими озна-ками або за Тхым комплексом сортiв. Цим методом було створено сорти: Зеытка, Зеытка покращена, Лютесценс 238 i Лю-тесценс 238 покращений (районованi в 1956-1966 рр.). Перспективними вияви-лися також сорти Альбщум 51-145, Аль-бiдум 51-146 [4; 5].
Новий сорт Лютесценс 266, ство-рений у 1940 р., виявився посухостмким, стмким проти ураження летючою i твердою сажками, з вщмЫними хлiбопекарсь-кими якостями [9, арк. 32-39; 10].
Таким чином, за 28 роюв роботи (1911-1939) методом ндив'дуального в'дбору з мюцевого матерiалу вдалося видтити i передати в держсортовипро-бування низку сортiв: Лютесценс 8, Ерит-роспермум 917, Юр'Твка (Альбiдум 676), Ферругiнеум 945, Феррупнеум 1239, Мн льтурум 12-17, Ыгроарютатум 27-235, Ферругiнеум 29-715, Мiльтурум 26-471, Мтьтурум 26-1046. З них протягом 19291933 рр. було районовано Еритроспер-мум 917, Ферругiнеум 1239, Юр'Твка i Мн льтурум 120. Методом г'бридизац! створено Альбщум 30-9, Лютесценс 30-7, Лютесценс 30-8, Еритроспермум 30-11, Мтьтурум 34-169, Лютесценс 266, Ерит-роспермум 33-333, Салют, Еритроспер-мум 37-107. З названих сор^в був райо-нований ттьки Лютесценс 266 та перс-пективний - Еритроспермум 107 [4].
У пюлявоенний перюд до методики роботи було включено: 1) широке за-стосування втьного запилення рослин-сор^в, що брали участь у схрещуваны; 2) застосування рiзного виховання батьюв-ських форм, призначених для пбридиза-ц1Т; 3) виав молодих гiбридiв (Р1 i Р2) в умовах, якi сприяли б формуванню влас-тивостей, необхiдних для запланованого сорту (виав на безсыжних схилах, пщжи-влених гноем i мiнеральними добривами,
на звичайних полях при пщвищених дозах фосфорних i калмних добрив тощо); 4) вивчення створених сор^в на високо-му, звичайному i пюлястерньовому агро-фонах; 5) застосування вегетативно!' пб-ридизацп' i яровизацп' [4; 9, арк. 32-39].
У 1946 р. районовано сорти Еритроспермум 917, Феррупнеум 1939, Мтьтурум 120. Господарську оцнку, як завер-шальний етап державного сортовипробу-вання, проходив сорт Лютесценс 33-266. ^м нього в держсортовипробуваннi зна-ходилися Альбiдум 30-9 (Новоюр'!'вка), Мтьтурум 36-314 (Салют), Укра!'нка хар-ювська (Еритроспермум 1/246), Мтьту-рум 26-471, Мтьтурум 34-169, Еритроспермум 33-333, Мтьтурум 26-1046 [9, арк. 32-39].
Основним результатом роботи вщдту селекцп за 1946-1950 рр. можна вважати виведення сор^в Мтьтурум 13 i Лютесценс 238, як у конкурсному сорто-дослщжены за урожайнютю, високою стiйкiстю до вилягання й Ышими цiнними якостями зайняли перше мюце. Сорт Феррупнеум 1239 включено у сортодослн дження як еталон високо!' зимостмкосД чудових хлiбопекарських якостей i стмко-стi рослин [12, арк. 43-70]. У 1955 р. районовано сорт Лютесценс 238 [13, арк. 6-38].
Наказом МЫютра стьського гос-подарства СРСР № 87 (1956 р) на базi державно!' селекцйно!' станцп та 1нститу-ту генетики i селекцп АН УРСР створено Укра'шський науково-дослщний iнститут рослинництва, селекцп' i генетики на чолi з академком В. Я. Юр'евим [7].
^м шести ранiше районованих сортiв - Еритроспермум 917, Феррупнеум 1239, Лютесценс 266, Зеытка покра-щена, Лютесценс 238, Харювська 4 i но-вих трьох, переданих у 1961 р. до держ-сортовипробування, Альбщум 145, Лютесценс 172 i Феррупнеум 88, лабораторн ею селекцп у 1962 р. була заюнчена робота з вивчення i передано в Держсорто-комiсiю ще один сорт пшениц озимо!' -Харювська 10, який володiв рядом цнних ознак i перевищував за врожайнютю всi районованi i перспективы сорти [14, арк. 26].
Пюля смерт доктора стьськогос-подарських наук, професора В. I. Дщуся (1983), вщдт селекцп' озимо!' пшениц
очолив кандидат стьськогосподарських наук М. I. Сльыков. У вiддiлi розробляю-тьсяi новi методи створення натвкарли-кових сортiв пшеницi м'яко!' озимо!' Натв-карлик 3, Харкiвська 11. З метою пщвищення ефективност селекцйного проце-су i врожайност за перiод з 1986 по 1990 рр. було розроблено експрес-метод визначення статистично!' морозостмкост сортiв пшениц озимо!', який сприяв на-дмнм статистичнiй, функцiональнiй ха-рактеристицi морозостмкост сортiв, ско-рочував строки оцнки з трьох i бiльше роюв до одного [3].
Висновки. Станцею, а пiзнiше Ы-ститутом, за перюд 1911-1990 рр. було створено низку господарсько-цнних сор-тiв: Еритроспермум 917, Феррупнеум 1239, Лютесценс 266, Зеытка покращена, Лютесценс 238, Харювська 4, Альбщум 145, Лютесценс 172, Феррупнеум 88 та Ы. Внаслщок упровадження !'х у виробни-цтво показник урожайност пшеницi озимо!' поступово зростав: у 1911-1920 рр. -1,77 т/га, 1921-1930 рр. - 2,33, 19311940 рр. - 2,42, 1941-1950 рр. - 3,01, 1961-1970 рр. - 4,30, 1981-1990 рр. -4,47 т/га.
Впровадження у виробництво ко-роткостеблових натвкарликових сор^в значно пщвищило стмкють до вилягання та урожайнють пшениц озимо!' - до 7,0 i бтьше т/га (на високих агрофонах).
Використана л^ература:
1. Пахомова, В. И. Харьковская селекционная станция - участник ВСХВ. / В. И. Пахомова. // Селекция и семеноводство: ежемесячный науч.-про-извод. журн. - М., 1939. - № 7. - С. 16-19.
2. Коробейникова, Ю. I. Перспективные сорта озимой пшеницы Харьковской селекционной станции. / Ю.1. Ко-робейникова. // Селекция и семеноводство: ежемесячный науч.-производ. журн. - М., 1938. - Вып. 1. - С. 18-20.
3. Сльыков, М. I. Теоретичне обфунтування, удосконалення та ре-зультати практичного використання ме-тодiв селекцп' озимо!' пшениц на адапти-внють. / М. I. Сльыков, М. М. ГрщН А. Ф. Звяпн. // Селекця польових культур: зб. наук. пр. [до 100^ччя створення !н-ту рослинництва iм. В. Я. Юр'ева
НААНУ] / НААНУ, 1н-т рослинництва iM. В. Я. Юр'ева. - Х., 2008. - С. 5-41.
4. Дидусь, В. И. Краткий обзор работ по селекции озимой пшеницы за 1911-1953 гг. / В. И. Дидусь. // Сборник научных работ за 1951-1953 гг. / Харьковская гос. селекст.; под ред. В. Я. Юрьева. - Х.: Харьковское книжно-газетное изд-во, 1954. - С. 3-29
5. Дидусь, В. И. Выведение зимостойких и среднезимостойких высокопродуктивных сортов озимой пшеницы. / В. И. Дидусь. // Вопросы селекции, генетики, семеноводства, семеноведения: науч. тр. ВАСХНИЛ, Укр. НИИ растениеводства, селекции и генетики им. В. Я. Юрьева; под ред. В. Т. Манзюк . -Х., 1971. - Т. 10/11. - С. 5-20.
6. Дорофеев, В. Ф. Пшеницы мира. [2-е изд., перераб. и доп.]. / В. Ф. Дорофеев, Р. А. Удачин, Л. В. Семенова [и другие]; под ред. акад. В. Ф. Дорофеева, сост. Р. А. Удачин. - Л.: ВО Агропромиздат, Ленингр. отд-ние, 1987. - 560 с.
7. Вергунов, В. А. Харювський науковий центр з селекцп стьськогоспо-дарських культур : iсторiя та сьогодення : до 100^ччя з дня засн. 1н-ту рослинництва iм. В. Я. Юр'ева. / В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельева . // НААНУ, ДНСГБ, 1н-т рослинництва iм. В. Я. Юр'ева. - Х. : Магда LTD, 2007. -151 с. - (Кн. 17).
8. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади та управлЫня УкраТни. - Фонд 27, опис 17, справа 5732, 357 арк.
9. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади та управлЫня УкраТни. - Фонд. 27, опис. 17, справа 5921, 360 арк.
10. Дидусь, В. И. Новые сорта озимой пшеницы под ред. В. Я. Юрьева./ В. И. Дидусь. // Селекция и семеноводство зерновых культур: сб. науч. тр. за 1946-1950 гг. / Харьковская гос. с.-х. ст. -М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1953. - С. 17- 28.
11. Зайкевич, А. Е. Отчет о работах, произведенных на опытных полях за 1890 год. / А. Е. Зайкевич: Харьковское о-во сел. хоз-ва и с.-х. пром-сти. -Х.: А. Н. Гусева, 1891. - Вып. 15. - 48 с.
12. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади та управлЫня
УкраТни, - Фонд 27, опис 18, справа 6756, 502 арк.
13. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади та управлЫня УкраТни. - Фонд 27, опис 18, справа 9076, 485 арк.
14. Центральний державний архiв вищих оргаыв влади та управлЫня УкраТни, - Фонд 27, опис 20, справа 302, 274 арк.
УДК 61.62:633/635:633.11„324"(477)„19" Шелепов В. В. 1нститут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева - засновник методик по створенню сор^в пшениц (ТгШеит аеэИ-уи т 1_.) на штучних фонах в УкраТн (20-80-т рр. ХХ ст.). // Сортовивчення та охо-рона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ полн ти ки УкраТни, Державна служба з охоро-ни прав на сорти рослин, УкраТнський Ы-ститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та Ы.]. - К., 2010. - № 1 (11).
В статт висв^лено дiяльнiсть Ха-рювськоТ селекцмноТ станцп (тзнше -1нституту рослинництва iм. В. Я. Юр'ева) у 20-80-х роках щодо селекцп пшениц озимоТ в УкраТн та впливу створених со-р^в на пщвищення врожайностк Встано-влено, що завдяки дiяльностi В. Я. Юр'ева, В. I. Дщуся, М. I. Сльыкова, А. Ф. Шу-линдЫа та Ы. за перюд 1920-1980 рр. було створено низку господарсько-цЫних сор^в - Мтьтурум 120, Юр'Твка, Лютес-ценс 266, Зеытка, Салют, Харювська 1, Харювська 32, Харювська 81 та Ы. Вна-слщок селекцмноТ роботи показник уро-жайност поступово збтьшувався, досягнувши в середньому 4,3 т/га. За значн здобутки зi створення сор^в стьськогос-подарських сортiв на базi Ыституту рослинництва у 1976 р. було створено селе-кцiйний центр.
Ключов1 слова: робота дослiдна, робота селекцмна, випробування лiнiй пшеницi, Харювська селекцiйна станцiя, УкраТнський науково-дослiдний Ыститут рослинництва, генетики i селекцiТ рослин, Ыститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева. УДК 61.62:633/635:633.11„324"(477)„19" Шелепов В. В Институт растениеводства iм. В. Я. Юр'ева - основатель методик по получению сортов пшеницы (ТгШеит аеэНуит 1_.) на штучных фонах в Украине
(20- 80-тые гг. ХХ ст.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науко-во-пратичний журнал. / М-во аграрно!' по-л^ики Украши, Державна служба з охо-рони прав на сорти рослин, Украшський iнститут експертизи сортiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. - № 1 (11).
В статье освещена деятельность Харьковской селекционной станции (позднее - Института растениеводства им. В. Я. Юрьева) в 20- 80-х годах относительно селекции пшеницы озимой в Украине и влияние созданных сортов на повышение урожайности. Установлено, что благодаря деятельности В. Я. Юрьева, В. И. Дидуся, М. И. Ельникова, А. Ф. Шулындина и др. за период 19201980 гг. был создан ряд хозяйственно-ценных сортов - Мильтурум 120, Юрьевка, Лютесценс 266, Зенитка, Салют, Харьковская 1, Харьковская 32, Харьковская 81 и др. Вследствие селекционной работы показатель урожайности постепенно увеличивался, достигнув в среднем 4,3 т/га. За значительные достижения в создании сельскохозяйственных сортов на базе Института растениеводства им. В. Я. Юрьева в 1976 г. создан селекционный центр. УДК 61.62:633/635:633.11„324"(477)„19" Shelepov V. Plant Production Institute named after V. luryev as a Fonuder of Guidenes for Winter Wheat Varieties Breed-
ing on arti Ficial Backgkounds in Ukraine (20s-80s of XX century). / М-во аграрной' пол^ики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'нсь-кий Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та Ы.]. - К., 2010. - № 1 (11).
The article highlights Kharkiv Breeding Facility, later referred to as Plant Production Institute named after V. luryev in 20s-80s concerning breeding the Winter Wheat in Ukraine and impact of the varieties obtained on th productivity increase. It is established that thanks to the efforts of V. luryev, V. Didus, M. lelnikov, A. Shulyn-dina and others for the period of 1920s-1 980s a number of economically valuable varieties have been created - Multrum 120, luryivka, Lutetsnes 266, Zenitka, Salut, Kharkivska 1, Kharkivska 32, Khar-kivska 81 and others. Thanks to efforts in breeding the yield index was growing gradually and reached the average level of 4,3 tons per hectare. In particular, in 1921-1930 -2,33 ton/hectare, 1931-1940 - 2,42, 19411950 - 3,01, 1951-1960 - 26,5, 1961 -1970 - 4,3, 1971-1980 - 5,05, 1981-1990 - 4,47 t/hectare. In recompense for significant achievements in agricultural crops varieties breeding a breeding center was founded at the facilities of Plant Production Institute named after V Iuryev was founded in 1976.
