CC BY
9УДК 633.11 „324":631.527(091) (477.7)„ 1917'
ЗАРОДЖЕННЯ СЕЛЕКЦП ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 НА П1ВДН1 УКРА1НИ ДО ПОЧАТКУ ЖОВТНЕВО1 РЕВОЛЮЦП НА ПРИКЛАД1 В1ДД1ЛУ СЕЛЕКЦП ПРИ ОДЕСЬКОМУ ДОСЛ1ДНОМУ ПОЛ1*
X. М. Ппан, астрант ДНСГБ УААН
Постановка проблеми. В УкраТн iз середини XIX ст. починае розвиватися науково-дослщна робота у сiльському господарствi, зокрема селекцiя i насiнництво рослин. Одыею з перших дослiдни
цьких установ, органiзованих на територп нашоТ держави, яка займалася даним за-вданням, було Одеське дослщне поле i створений при ньому селекцiйний вщдш.
Анаш останых дослiджень. Дана проблема частково висвiтлена у працях С. П. Лисенко i В. В. Шелепова зi спiвавторами [1, 2]. Проте цтюне уявлення про роботу Одеського дослщного поля та селекцiйного вщдту щодо пшеницi озимоТ потребуе подальшого вивчення, так як залишилось чимало недо- слiджених аспектiв.
Результати дослщжень. Вивченням мiсцевих сортiв на ^вды УкраТни почали займатись у другш половинi XIX ст. З ^ею метою окремi вчен1-аграрГГ проводили збiр мiсцевих сортiв сiльськогосподарських рослин, щоб вивчити Тхню продуктивнiсть та систематизувати видову рiзноманiтнiсть. Прикладом може бути справа 1мператорського товариства сiльського господарства, в якш подана класифiкацiя Одеських зернових хлiбiв урожаю 1892 р. Згiдно з документом у той час виавались мiсцевi сорти пшениц озимо'!, саме: сандомiрка, бiла м'яка, кос-тромка, бiла скловидна, кремениста, б^ лопестра (перерiд сандомiрки i костром- ки), польська свiтло-червона, бессарабська темно-червона, червоно-жовта (перерщ свiтло- i темно-червоноТ пшениць), жовто-червона, жовта м'яка [3].
Стьськогосподарське товариство ГОвдня Росп пiсля реформи 1861 р. виршило створити дослiдний заклад з вивчення агротехнiки. Проте ця щея була реалiзована лише в 1894 р. шляхом оргамзацп Одеського дослщного поля [4]. На його оргаыза^ю Сiльськогосподарське товариство вiдвело 20 десятин втьно!' землi та 75 десятин вщ мiського товариства. Дослiдне поле очолив колишнш завiдувач Деребчинським дослiдним полем
В. Г. Ротмiстров. Починаючи з перших рогав iснування, програма дослщжень суттево вiдрiзнялась вiд шших подiбних установ тому, що програму дослiджень було побудовано виключно на конкурснш основi. 1Т виконання проводилось за участю не тшьки видатних вггчизняних вчених, а й учених iз-за кордону. Через два роки роботи дослщне поле настiльки було зразковим, що ним почали ц^авитись вiдомi вченi-професори ПетровськоТ стьськогосподарськоТ академп М. Я. До- яренко та В. В. Вшер. На початкових етапах роботи основним завданням поля було дослщження впливу клiматичних i агротехнiчних умов на формування уро
жаю та вивчення мiсцевих i iноземних сортiв зернових культур [5].
На жаль, дослiдна робота на полi на деякий час була припинена через революцшы подГГ, як вiдбувалися в краУ на початку XX ст. Робота Одеського поля вщновилася у 1909 р. Вивчали чотири сорти пшеницi озимоТ: банатку оригiнальну, банатку мiсцеву, червону остисту та безосту сандомiрку. Сiвбу проводили у два строки. Перший - у кшц серпня, другий - у вереснк Вивчалися загальна маса, маса зерна, чверд вiдношення маси зерна до маси соломи. З першого строку авби найвитривалiшою у природних умовах i найурожайнiшою виявилась банатка мiсцева. Гiрше iнших перезимувала банатка оригiнальна. Аналогiчнi показники отримано i на дiлянках другого строку сiвби [6].
Перший рiк випробування сор^в пшеницi озимоТ подало надiю керiвництву Товариства органiзувати при Одеському дослщному полi селекцiйний вщдт. На початку сiчня 1909 р. оголошено конкурс на посаду заступника директора (який би займався селекцiею) [7]. У 1910 р. випробування сор^в проводилися сумюно з агротехнiчними дослiдженнями. Кiлькiсть випробовуваних сортiв збшьшилась до семи. Вивчались тi ж самi показники. Як i в попереднiй рiк, банатка мiсцева дала вищу врожайнiсть. Найменша - отримана з насшня ОрловськоТ губернГГ. По якост зерна вiдзначились банатки орипнальна i червона, по урожаю соломи - сандомiрки мiсцева й орловська [8].
Аналопчы дослiдження продовжу-вались i у 1911 р. Цього року погоды умови були не досить сприятливими. Сильн морози призвели до повного вимерзання банатки орипнальноТ. Менше постраждала вiд морозiв банатка бша. Найвищий урожай отримали з банатки червоноТ, яка складалася з двох рiзновидностей (бтоТ i червоноТ) [9].
Трирiчне проведення агротехнiчних дослав спонукало дирекцiю дослiдного поля детальнiше вивчати природу сортiв пшеницi озимоТ, тобто проводити селещю в мiсцевих умовах.
На засiданнi Комiтету 24 лютого 1912 р. знову було поставлено питання про оргаыза^ю селекцшноТ роботи на дослiдному полi, у результат чого винесена пропозицiя -просити приват-
доцента, мапстра ботаыки при Новоро-сiйському унiверситетi А. О. Сапегiна, який вивчав селекцшну справу у зразкових закладах за кордоном, скласти програму робгг iз селекцГТ i визначити приблизний ТТ кошторис.
А. О. Сапегiн 3 березня 1912 р. ознайомив загальне зiбрання Комiтету з методикою селекцГТ кукурудзи по Шеллю й 1сту та представив програму робгг по селекцГТ пшеницi i кукурудзи. Селекцiю пшеницi озимоТ запропоновано вести двома методами: 1) добiр елiтних колосiв [рослин] з iснуючих мiсцевих сумiшей i 2) добiр з гiбридних комбiнацiй схрещування, якi будуть проводитися на покращання господарсько-цiнних ознак i вивчення спадковост (при гiбридному аналiзi).
На пiдставi доповiдi, 8 березня 1912 р. Компетом винесена постанова - доручити А. О. Сапепну оргаызувати при Одеському дослiдному полi самостiйнi селекцiйнi роботи [10]. Крiм того, на засщаннях 12 i 29 березня 1912 р. Комггет визнав необхщним при Одеському дослiдному полi створити самостiйний селекцiйний вщдт. Завщувачем вщдту запрошено приват-доцента Новоросiйського унiверситету А. О. Сапегiна. Днем початку роботи вщдту селекцГТ при Одеському дослщному полi вважаеться 3 квггня 1912 р.
Постановою Комiтету вщ 3 травня
1912 р. створена особлива «Селекцшна комiсiя» для вироблення плану i програми подальших селекцшних робiт, кошторису тощо. Розроблений план i проект селекцiйних робiт затверджували загальними зборами Товариства 14 березня
1913 р.
Завданнями самостiйного селек-цiйного вщдту передбачалося: стати са-мостiйною селекцiйною станцiею в най-коротший строк; проводити селекцiйну роботу з пшеницями озимою i ярою, кукурудзою, вiвсом, ячменем, житом озимим i кормовими рослинами (люпин, еспарцет, буряк кормовий i iн.); покласти в основу селекцшно'Т роботи роздшення культурноТ флори на окремi лшп, наступне порiвняльне вивчення ТхньоТ госпо-дарськоТ придатностi, створення нових сорпв методом схрещування.
Розроблена А. О. Сапегiним схема селекцiйного процесу на той час була кращою. Вона полягала в тому, що роз
садники вiдбору, гiбриди рiзних поколiнь вiд штучного схрещування i природного перезапилення та розсадники iз штучним зараженням селекцiйного матерiалу твердою сажкою закладались окремо.
Селекцiя пшеницi на початкових етапах велася методом шдивщуального добору кращих колоав [рослин] з мiсцевих сортiв-популяцiй [11]. 1з сортiв пшениць озимих А. О. Сапепн зупинився на мюцевш банатцi, яка складалася з двох рiзновидностей: V. егИИгоэрегтит i V. Твг-гид1пеит. Перед жнивами зробили добори, якими восени 1912 р. зааяли колосову дтянку та колекцшний розсадник. У колекцiйному розсаднику i на колосових дiлянках (посiв зерна з одного колоса) вивчалося порiвняння сортiв - добирались кращi рослини, яких називали елi- тами. ^м цього, добиралися i кращi вирiвнянi цiлi рядки (чистi лшп), як вирiзнялись за господарсько-цiнними ознаками. Чистi лУ'Т висiвали на дiлянках розмноження для вивчення у польових умовах протягом трьох рогав. У основу вивчення покладався принцип ботанiчного аналiзу, який давав змогу класифiкувати видову рiзноманiтнiсть i спадковiсть.
Спочатку селекцшну роботу проводив лише завщувач А. О. Сапепн. Лише влггку 1913 р. на допомогу йому був запрошений випускник Новоросшського унiверситету Г. Г. Бабайцев, який спочатку був практикантом, а iз ачня 1914 р. - постшним асистентом [11].
Для збшьшення селекцiйного ма-терiалу 13 червня 1912 р. Андр1й Опана- сович Сапегiн вiдкомандировуеться 1мператорським товариством сiльського господарства ^вденно'Т РосГТ до Одеського повiту та в Херсонську губернiю для збору рослин мюцевих пшениць [7]. Обстежували поля в район станцГТ Роздiльна, мюцевостей с. ТроТцьке, по дорозi вiд ТроТцького в Мангейм i далi до станцГТ Вигода. Здiйснювалися також поТздки з Миколаева в район с. Нечаяне i з Одеси
- в район с. Протопоповка. Матерiал збирався переважно з полiв, якi постраждали вiд посухи або гессенськоТ мухи. Крiм цього, директор Херсонського дослщного поля Ф. Б. Яновчик дав для виаву 700 колоав рiзних сортiв пшеницi озимоТ. Загалом було зiбрано близько 5000 колоав i рослин. До цього добавилися мiсцевi сорти пшеницi вiд господаря
Бензша, 7 сортiв - вiд А. А. Бичiхiна i 48 рiзноманiтних захiдноевропейських сортiв.
Зiбраний матерiал дав змогу закласти восени 1912 р. колекцшний розсадник 1874 лiнiями i засiяти для розмноження 16 дшянок кращими захiдноевропейськими лiнiями i амома сортами А. А. Бичiхiна.
У колекцiйному розсаднику було висiяно 1874 лшп (292 - Херсонського дослщного поля, 422 - с. ТроТцьке, 74 - околицi станцп Роздшьна, 406 -
с. Протопоповка, 500 - Одеського дослщного поля i 180 - с. Нечаяне).
Поавний матерiал подiлили на двi частини: першу висiяли 17.09, другу - 21.09. У перюд вегетацп матерiал вивчався стосовно стiйкостi проти зимових негод, буроТ iржi, летючоТ сажки.
Внаслiдок цих дослiджень встано-влено, що умови першого строку авби були сприятливiшi - рослини витривалш у зимовий перiод порiвняно з другим строком с1вби. Тому в наступне випробування з першого строку авби потрапило 74 лiнiТ, з другого - 37. Урожайысть зерна лшш першого строку сiвби коливалася вiд 6 до 87 г з дiлянки, другого - вщ 1,5 до 68 г, а за скоростиглютю вiдiбранi з матерiалу Херсонського дослiдного поля (34 лiнi!'), станцп Роздiльна (5), району с. ТроТцьке (12), с. Протопоповка (4), Одеського дослщного поля (9) i 1 лУя з району с. Нечаяне. Стшких проти буроТ листковоТ iржi вiдiбрано 18 лУй з Херсонського дослiдного поля, 3 - с. ТроТцьке, 3 - району с. Протопопова, 1 - Одеського дослщного поля.
При вiдборi колоав [рослин] також приймались до уваги показники середньоТ маси i натури зерна. Перевiрка чистоти у морфолопчному вiдношеннi виявила шiсть лшш, у яких вiдбулось розщеплення. Захщноевропейськ лшп не дали жодного цшком розвиненого зерна. У результатi такоТ оцiнки i вибраковки на другий р^ випробування було залишено тiльки 200 лiнiй.
Слiд вiдмiтити, що дуже велика увага придшялась морфолопчнш чистотi. У всiх лiнiях, як мали одну рiзновиднiсть i типовiсть, перед номером ставили 0.
Випробування врбраних лiнiй пшеницi озимоТ у 1913 р. проводилось шсля квасолиння. Кшькють повторень
залежала вiд наявност насiння. Так, лiнiТ пiд номерами 01 - 014 висiяли по п'ятьох дшянках кожну, 182 - мали чотирикратне повторення, лжи 0149, 0160, 0179, i 0180 - по трьох дшянках.
Протягом усього перюду розвитку озимини велися так спостереження: вщ-мiчалась стiйкiсть проти зимових негод, ДО та сажки, розмщення, колiр i ширина листов, характер кущiння, строк колосiння i дозрiвання, висота стебла та вилягання. Пiсля збору врожаю визначалася загальна урожайнiсть, маса зерна, натура i маса 1000 зерен. Частина дослав проводилась виключно з методологiчними намiрами.
Внаслiдок дворiчних дослiджень врбраы 29 лiнiй за урожайнiстю, 13 - з високою натурою i ваговитим зерном, 5 -скороспших (пiзньостиглою виявилась тшьки одна лiнiя - 030), 6 - стшких проти буроТ листковоТ iржi. Ва вони вiдносились до рiзновидностей erythrospermum i fer-rugineum.
Порiвнюючи данi першого i другого рокiв спостережень було констатовано, що лшп одыеТ i пеТ ж ботаычноТ рiзновидностi за показниками в значнш мiрi вiдрiзнялися мiж собою. Наприклад, у рiзновидностi ferrugineum були виявленi як високоврожайнi (0181, 0119), так i лшп з низьким урожаем (0147). Таю ж вщмшност спостерiгалися i в межах будь-якого мiсцевого сорту. Наприклад, рiзновиднiсть erythrospermum з банатки Одеського дослщного поля мала високоврожайну лiнiю 0138 (169 ± 10 г) i низьковрожайну - 0145 (97 ± 8 г). Строкатiсть лiнiй одыеТ i теТ ж рiзновидностi спостерiгалася i при вивченнi iнших показниш i властивостей: вiдношення маси зерна до маси соломи, строки колоання i дозрiвання, стiйкiсть проти iржi, висота стебла, довжина i ширина лисшв, Тхне розмiщення i забарвлення. З 200 випробовуваних лшш ам проявили здатнiсть до розщеплення.
Особлива увага придiлялась ком-плекснiй оцiнцi зразкiв. За дворiчними показниками ботанiчнот чистоти i комплексом господарсько-цiнних ознак було врбрано 37 лiнiй.
У 1914 р. виаяно 37 лiнiй пшеницi озимоТ третього року вивчення порiвняно з банатками мюцевою й оригiнальною. Одночасно закладено 520 номерiв нових сортозразш першого року вивчення. Ви
пpобyвання пpоводилоcь пicля пpоcапного попеpедника. Селекцiйнi доcлiдження кpiм завiдyвача пpоводили cтyденти- агpономи: П. Л. Маxновcький, Г. А. Gera- чев, П. I. Byколов.
Найвищий cеpеднiй ypожай (2,19 кг -1,91 кг) зеpна виявивcя y лГнГй 0158, 0119, 070, 0194, 0161. За натypою зеpна видiлилаcь лГнГя 021. За комплектом найважливiшиx ознак для подальшого випpобyвання 6ули залишенi 9 лшш: 0158, 0119, 070, 1094, 021, 0161, 064, 026, 0121.
Пюля пеpшого pокy випpобyвання з 520 новиx лГнГй за pезyльтатами оцшки i бpаковки залишилиcь на дpyгий piк 195 номеpiв.
У 1915 p. мГж кpащими лГнГями впеpше пpоводилоcя штyчне cxpещyвання (близько 50 колоав), яке в подальшому потужило для гiбpидологiчного аналГзу i дало виxiдний матеpiал для cтвоpення цiннiшиx cоpтiв.
У 1915-1916 pp. умови pоботи cе-лекцГйного вГддту значно пофащили^: отpимано cамоcтiйнy земельну дГлянку, закГнчено побудову cаpаю i двоx житловиx кГмнат для того, щоб завГдувач мГг пpотягом лГта постшно знаxодитиcь на полГ i пpоводити cпоcтеpеження й доcлiдження. У cелекцiйниx доcлiдженняx пpиймали участь студенти Г. А. Сeкачeв, Б. Н. Акceнтьeв i B. А. Боpiнeвiч. Bлiткy пpацювали пpактиканти Л. А. Алегаанд-pов, П. I. Byколов i B. А. Боpiнeвiч. Аcиcтент cелекцiйного вщдту Г. Г. Бабайцев эдужив у аpмiï [13].
У 1916 p. пpодовжили випpобyвання пшеницГ озимо!' вГдповГдно четвеpтого, дpyгого, а також пеpшого pокiв. Кpiм цього, було виаяно бГльше 40 гiбpидiв Fa i понад 100 cоpтiв з piзниx pайонiв Роciï. ЛГнГГ четвеpтого i дpyгого pокiв вивчення додатково виавали^ в оcобливомy пpовокацiйномy pозcадникy наciнням, штучно заpаженим твеpдою cажкою.
У четвеpтомy поpiвняльномy ви-пpобyваннi було виciяно 9 лГнГй. У зв'язку з пГзнГм боpонyванням землГ, наciння по-тpапило у cyxий фунт, поciви були зpiд-женими. Це не дало можливостГ оцГнити ïxню вpожайнicть. Пpоте фенологГчнГ cпоcтеpеження пpоводилиcь. Biдмiчалиcя початок колоciння, стшкють пpоти ipжi, натypа, маcа 1000 зеpен. На пiдcтавi циx cпоcтеpежень було вcтановлено, що лГнГГ
0194 i 021 виявили^ pанньоcтиглими, лУя 0121 - пiзньоcтиглою (такими вони пpоявлялиcя пpотягом чотиpьоx pокiв); на^а зеpна доволГ виcокою cпоcтеpiгалаcь у лшш 070 i 064; стшисть пpоти бypоï ipжi у 1916 p. пpоявилаcь значно бГльше, нГжу 1915 p.
Лшп дpyгого pокy випpобyвання (197) i 4 œp™, взятГ для поpiвняння, виciвалиcь пicля попеpедника - ячмГнь. У p^^^^i пpоведениx доcлiджень виявилоcь, що найвища ypожайнicть була у лГнГй 0362 i 0410, цшковиту cтiйкicть пpоти твеpдоï cажки пpоявили 62 лУТ, 25
- повнicтю ypазилиcь фибком. На тpетiй piк вивчення залишилаcь 61 лГнГя.
У випpобyваннi пеpшого pокy зна-xодилиcь 1914 лшш. Результати вивчення показали, що cеpеднiй ypожай з дГлянки зеpна становив 43,3 г, летюча i твеpда cажки пpоявилиcь дуже cлабо. Для наступного випpобyвання були залишенГ 389 лшш з ypожайнicтю не нижче cеpедньоï, невилягаючГ, стшк пpоти заpаження cажкою i з виповненим зеpном.
У цьому ж pоцi пpоводили cxpе-щування пшениць - V. lutescens / T. compactum у шькостГ 852 колоciв. ПГзнГше на ниx пpоводилоcя вивчення cпадковоcтi показника компактной з ознаками: ypожайнicть cyxоï pечовини надземноТ чаcтини, ypожай зеpна з площГ, cxожicть зеpна, стшкють pоcлин пpоти бypоï листковоТ ipжi, cтpоки колоciння, довжина лиcткiв. Yci данГ були опpацьованi А. О. Gапeгiним. На гiбpидаx F2 i частково на F1 Д. I. Баpанcьким пpоведено доcлiдження впливу ознаки компактностГ на кyщиcтicть, довжину cтебловиx мГжвузлГв i величину клГтин, що ^адають колоc. На жаль, опpацьований матеpiал i подальшГ доcлiдження з вивчення ^адковостГ компактноcтi були пpизyпиненi чеpез поди 1917 p. [14].
У 1917 p. вивчалиcя в о^овному випpобyваннi 9 лГнГй добоpiв 19121913 pp. поpiвняно з двома банатками, 60 лшш (1914-1915) тpетього pокy випpобyвання, 235 лшш (1915-1916 pp.) дpyгого pокy, 1414 добоpiв зГ 110 cоpтiв (1916 p.) пеpшого pокy випpобyвання, 29 ^идГв F2 I 125 потомcтв гiбpидiв Fi вщ попеpеднix cxpещyвань оcтиcтиx i безоcтиx фоpм пшеницГ (цей матеpiал був втpачений одним з пpактикантiв пpи обмолотГ).
У результат п'ятирiчнот селекцшноТ роботи (1912-1917рр.) значно покращилися господарсько-цiннi показники лшш пшеницi озимоТ. Особливо це було помггно по врожайностi зерна. Так, у 1912-1913 рр. урожайнiсть сорпв пшеницi озимоТ пiсля попередника чорний пар становила 87 г/м2, у 1917-1918 рр. вона збшьшилась до 378,5 г/м2, шсля просапного поля вщповщно становила 26,5 г/м2 (1913-1914) i 219,0 г/м2 (1914-1915), шсля зернових - 24,1 г/м2 (1915-1916) i 95,0 г/м2 (1917-1918 рр.) Також встановлено, що вщмшним попередником у пiвденних регiонах для пшениц озимоТ виявився чорний пар. З кращих лiнiй основного випробування врбрано три лiнГí, якi були назван сортами Кооператорка (0194), Земка (0158), Степнячка (0119) [4].
За створення сорпв пшениц озимоТ Кооператорка, Земка i Степнячка Рада Народних Комiсарiв СРСР визнала Вщдт селекцп Одеського дослiдного поля кращим i в 1918 р. його було вiдокремлено в самостiйну Одеську сшьськогосподарську селекцiйну станцiю.
Використана лiтература:
1. Лисенко, С. П. Селекцшно-генетичний Ыститут: нариси з iсторíí. /
С. П. Лисенко. - Одеса, 2000. - 122 с.
2. Шелепов, В. В. Селекця, насшництво та сортознавство пшениц. /
В. В. Шелепов, М. М. Гаврилюк, М. П. Че-баков. // Мироывський ш-т пшеницi iм. В. М. Ремесла УААН; ред. В. В. Шелепов. -Мироывка : [б. в.], 2007. -405 с.
3. Державний архiв ОдеськоТ областi (далi ДАОО) Ф. № 22 „Общество сельского хозяйства Южного края России" Оп. № 1, Спр. № 998 „ Дело императорского общества сельского хозяйства Южной России за 1893 год по запросам различных сельскохозяйственных обществ". - 45 с.
4. Бердышев, А. П. От дикорастущих растений до культурной флоры. / А. П. Бердышев. // АН СССР. - М.: Наука, 1984.-161 с.
5. Вожегова, Р. А. Становлення та розвиток селекцп сшьськогосподарських культур в УкраУ: юторико- науковий аналiз : монографiя. / Р. А. Вожегова. - КиТв, 2007. - 266 с.
6. Ротмистров, В. Г. Одесское опытное поле Императорского общества сельского хозяйства Южного края России в
1909 году. / В. Г. Ротмистров. - Одесса: И. Скальского, 1913. - Год XV. -
С. 29-31.
7. ДАОО Ф. № 22 „Общество сельского хозяйства Южного края России", Оп. №1, Спр. № 481 „Доклад и переписка о селекционных работах на опытном поле и об учреждении там селекционного отдела". -12 с.
8. Ротмистров, В. Г. Одесское опытное поле Императорского общества сельского хозяйства Южного края России в
1910 году. / В. Г. Ротмистров. - Одесса: И. Сокальського, 1913. - Год
XVI. - С.42—43.
9. Ротмистров, В. Г. Одесское опытное поле Императорского общества сельского хозяйства Южного края России в
1911 году. / В. Г. Ротмистров. - Одесса: С. Н. Скарлато, 1913. - Год
XVII. - С.45—47.
10. Труды Одесской с.-х. селекционной станции / ред. А. А. Сапегин, краткий сводный отчет за 10 лет (1912 — 1922 гг.)// НКЗУ; Одесское обл. упр. по оп. делу. -Одесса: Издатотд. Нарком- зема, 1922. - Вып. VI. -45 с.
11. Труды селекционного отде
ла при Одесском опытном поле / Импер. о-во сельского хоз-ва Южного края России ; сост.
А. А. Сапегин. - Одесса: Е. Хрисогелос, 1915. - Вып. 1: Отчет о работах с озимой и яровой пшеницей в 1912, 1913 и 1914 гг.-67 с.
12. Труды селекционного отдела при Одесском опытном поле / Импер. о-во сельского хоз-ва Южного края России ; сост. А. А. Сапегин. - Одесса : Е. Хрисогелос, 1916. -Вып. 2. - 44 с.
13. Труды селекционного отдела при Одесском опытном поле : отчет о работах с озимой и яровой пшеницей в 1916 г. / О-во сельского хоз-ва Южного края России ; сост. А.А. Сапегин. - Одесса : тип. Акционерного Южно-Русского о- ва печ. дела, 1918. - Вып. 3. -26 с.
14. Сапегин, А.А. Гибридологический анализ сопряженных признаков пшеницы. / А. А. Сапегин, Д. И. Баронский. // Труды Одесской сельскохозяйственной селекционной станции. НКЗУ; Одесское обл. упр. по оп. делу. - Одесса : [Б. и.], 1922. - Вып. VII - С. 19-26.
УДК 633.11 „324":631.527(091 )(477.7)„1917" Пшан X. М. Зародження селекцГТ пшениц озимоТ на Пiвднi УкраТни до початку ЖовтневоТ революцГТ на прикладi Вщдшу селекцГТ при Одеському дослщному полi // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин - К., 2008. - № 2 (8).
Висвплюеться iсторiя зародження селекцГТ пшениц озимоТ на Пiвднi УкраТни з кшця XIX ст. до початку ЖовтневоТ революцГТ на прикладi В^лу селекцГТ при Одеському дослщному полк Одеське дослщне поле було створене у 1894 р. для вивчення агротехыки сiльськогосподарських культур, зокрема пшениц озимоТ. Вщдш селекцГТ при дослщному полi створюеться 8 березня 1912 р. на чолi з приват-доцентом Новоросшського унiверситету А. О. Сапепним. Основним методом селекцшно'Т роботи був шдивщуальний багаторазовий добiр елггних колосiв з iснуючих мiсцевих сумiшей та штучне схрещування вiдiбраних лУй для полiпшення господарсько-цiнних ознак i вивчення спадковостi. У результат п'ятирiчноТ селекцшно'Т роботи (1912-1917 pp.) було створено три сорти пшениц озимоТ: Кооператорка (0194), Земка (0158) та Степнячка (0119). За створення сорпв пшениц озимоТ Вщдшом селекцГТ Одеського дослщного поля в 1918 р. Рада Народних Комiсарiв СССР виокремила його в самостiйну Одеську сiльськогосподарську селекцiйну станцiю.
Ключовi слова: робота дослiдна, робота селекцiйна, випробування лшш пшеницi, Одеське дослiдне поле, вщдш селекцГТ, Одеська селекцшна станцiя. УДК 633.11 „324":631.527(091 ){477.7)„1917" Пипан К. М. Зарождение селекции пшеницы озимой на Юге Украины к началу Октябрьской революции на примере Отдела селекции Одесского опытного поля // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Описывается история зарождения селекции пшеницы озимой на Юге Украины с конца XIX ст. до начала Октябрьской революции на примере Отдела селекции Одесского опытного поля. Одесское опытное поле было учреждено в 1894 г. с целью изучения агротехники возделывания сельскохозяйственных культур, в том числе пшеницы озимой.
Отдел селекции был учрежден 8 марта 1912г., руководителем которого стал приват-доцент Новороссийского университета А. А. Сапегин. Основным методом селекционной работы были индивидуальный многократный отбор элитных колосьев из местных сортов и скрещивание отобранных линий. В результате селекционной работы на протяжении пяти лет (1912 -1917 гг.) было создано три сорта пшеницы озимой: Кооператорка (0194), Земка (0158) и Степнячка (0119). За их создание Совет Народных Комиссаров СССР выделил Отдел селекции в самостоятельную Одесскую сельскохозяйственную селекционную станцию. УДК 633.11 „324" :631.527(091 )(477.7)„1917" Pipan Ch. Origin of Winter Wheat breeding at the South of Ukraine before the beginning of October Revolution by the example of Breeding department at Odessa Research Field. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин - К., 2008. - № 2 (8).
History of Winter Wheat breeding rise at the South of Ukraine since the end of XIX century till the beginning of October Revolution by the example of Breeding department at Odessa Research Field is represented. Odessa Research Field was established in 1894 to study the agrotechnics of agricultural crops, in particular, Winter Wheat. The Breeding department at Odessa Research Field was established in 8th of March, 1912, and headed by Private- Docent of Novorossiysk University, A.O. Sapegin. The main procedure applied in breeding was individual multifold selection of elite ears from the existing local blends and artificial crossing of lines selected to the purpose of improving economically valuable characteristics and identifying the inheritance. Five years of breeding (1912-1917 pp.) resulted in creation of three Winter Wheat varieties: Kooperatorka (0194), Zemka (0158) and Stepniachka(0119). In 1918, the Council of People's Commissars of USSR has parted the Breeding department of Odessa Research Field to independent Odessa agricultural breeding station recognizing development of plant varieties by the Department.
•Робота виконана пщ ^вництвом В. В. Шелепова, доктора сшьськогосподарських наук, професора
