CC BY
69УДК 633.11: 632.9
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 НОВИХ СОРТ1В ПШЕНИЦ1 М'ЯКО1 озимо!
(Шоит аеэНуит 1_.) ЗАЛЕЖНО В1Д Ф1ТОВ1РУСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
В. П. Петреннова, доктор сльськогосподарських наук, I. М. Черняева, старший науковий швробтник, Т. Ю. Маркова, науковий швробтник Н. I. Рябчун, кандидат с'тьськогосподарських наук 1нститут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева УААН, 0.0.1саенко, начальник, головний державний нспектор Харювський обласний державний центр експертизи сортiв рослин з державною '¡нспещею з охорони прав на сорти рослин ХарювськоТ област '1
Нарощування виробництва зерна пшени^ озимо!' в УкраТн було i е одним iз стратепчних завдань, що забезпечують економiчну мщнгсть держави. В останн роки значною перешкодою у виконанн державних плаыв по валовому збору якiсного зерна стало масове ураження озимини вiрусними хворобами. З 1998- 1999 рр. поширення фiтовiрусiв спостерiгалося у Центральному Лiсостепу, в 2000-2001 рр. масово були уражен посiви у Ки'Твсьш, Вiнницькiй, Хмельницькiй областях [1], а у 2004-2006 рр. етфто™ вiрозу жовто'Т карликовостi ячменю (ВЖКЯ) на озимм пшеницi охопила посiви майже в уах зерносiяльних областях Укра'Тни, включаючи нетрадицiйну для спалахiв вiрозiв зону Пiвнiчно-схiдного Лiсостепу.
Фахiвцями з економiчно! статистики пiдрахованi щорiчнi втрати урожаю вщ ВЖКЯ: у неслйких сортiв вони сягають 1015%, а в роки етфтотм - 60-90%. Ттьки в США виробники кожного року втрачають вiд ВЖКЯ нав^ь при одновiд- сотковому рiвнi ураження посiвiв близько 250 млн дол. [2]. Втчизняними дослiдниками встановлено, що в умовах Укра'Тни вiрози в окремi роки зумовлюють 15-30% зниження валу зерна [3], а при Ыф^ваны на раных стадях росту рослин ВЖКЯ може спричинити втрати половини урожаю [1]. При цьому свговий досвiд свiдчить, що для ВЖКЯ характерною е перюдична повторюваысть спалахiв хвороби.
Висока шкодочиннiсть вiрозiв зернових зумовлюе необхiднiсть органiзацiТ надмного i екологiчно безпечного захисту -впровадження у виробництво стiйких проти хвороб сор^в. На вирiшення дано! проблеми спрямован зусилля науковцiв багатьох кра'Тн. У США, Канадi, Австрали,
Нмеччиы створенi i займають значнi площi сорти вiвса, ячменю, рису, спйга або толерантнi до ВЖКЯ.
Створення сшких проти ВЖКЯ сортiв пшени^ е досить проблематичним. На думку ряду дослщниш пшениця озима на вщмЫу, наприклад, вiд ячменю не мае геыв iмунностi проти ВЖКЯ. Але вже створен стiйкi лУ та сорти м'яко'Т озимо'' пшени^ шляхом перенесення в 'ТТ геном геыв стiйкостi вiд донорiв видiв Шпоругит та iн. Дослiдники США сшмсть певних сортiв проти ВЖКЯ визначають як полгенну. Про можпив^ь створення форм, стiйкiших проти ВЖКЯ, ыж батькiвськi, свiдчить пiдвищення генетично'Т компоненти при схрещуваннях [4]. Сьогодн значний прогрес у селекци сшких i толерантних до фiтовiрусiв пшениць забезпечуе бiотехнологiя та генна iнженерiя.
В УкраТн сортiв озимо'' пшеница стiйких до поширених вiрозiв, поки що обмаль. Селекцмы роботи зi створення стiйких чи толерантних до вiрозiв пшениць в УкраТн i РосГ' до останнього часу не проводились, дослщження у цiй област обмежувались оцiнкою сортiв свiтового сортименту на природному Ыфекцмному фонi. Визначено ряд вщносно стiйких сортiв: проти вiрусу смугасто'Т моза'Тки пшеницi (ВСМП) - сорт Чайка; ВЖКЯ - Рто (Нмеччина), Старка (Чехiя), а також укра'Тнськ сорти Тiра, Одеська 161, Фантазiя, Донецька 48, Альбатрос Одеський, сшмсть яких визначаеться неприваблив^ю цих сортiв для попелиць - переноснимв ВЖКЯ [5]. Очевидно, сорти розрiзняються за принаднiстю бiохiмiчного складу соку рослин для комах, бтьше чи менше вiдповiдаючи Тхнiм вимогам до живлення. Доведено вщсутысть впливу
генотипу на заселеысть nociBiB окриленими попелицями, але на розвиток безкрилих особин вплив цього фактора був значним.
KpiM стiйкостi проти вiрозiв, дуже важливою селекцiйно-цiнною ознакою е толерантысть сортiв до цих хвороб, тобто витривал^ь, здатнiсть формувати урожайнiсть пщ тиском патогена. I якщо нав^ь у озимих пшениць невiдомi власы гени, що визначають iмуннiсть до ВЖКЯ, зареестровано ряд толерантних сор^в [6]. Так, дослiдження колекцй пшениць в Одеському селекцмно-генетичному iнститутi показали, що бтьш толерантними проти ВЖКЯ е сорти рiзновиду Еритроспермум. Стмких проти цього вiрусу серед сор^в свiтового генофонду не виявлено, але визначено пшениц iз значним ступенем толерантностi (Ольвiя, Одеська 117, Одеська 83, Прометей, Немчиновская, Колос 80) [7]. Донорськ властивост щодо толерантност проти ВЖКЯ виявив 56- хромосомний пшенично-елiмусний амфi- диплоТд. У Мироывському iнститутi пшениць iм. В. П. Ремесла витривалими проти ВЖКЯ виявились сорти Мироывська
натвЫтенсивна i Лютесценс 13865 [7].
На фонi загострення проблеми вiру-сних хвороб задача створення i впрова-дження у виробництво нових, перспективних сортiв пшениц озимоТ потребуе вивчення ТхньоТ сшкосп i толерантностi до найпоширенiших i найнебезпечнiших фь товiрусiв.
Дослiдженнями передбачалось надати характеристику за витривал^ю проти найшкодочиныших фiтовiрусiв ряду районованих в област та перспективних сортiв пшениц озимоТ. Для цього визначали рiвень поширення фiтовiрусiв у посiвах, Тхнм видовий склад та вплив на формування урожаю дослiджуваних сортiв.
Дiагностику вiрусних захворювань та iдентифiкацiю Тхнiх збудниш проводили в лаборатори стiйкостi рослин проти бю- та абiотичних чинниш 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева у 2005- 2007 pp. на основi комплексу вiрусологiчних методiв: вiзуально за сукупнiстю зовнiшнiх симптомiв та наявност видiв ко- мах-переносникiв, методом iмуноферме- нтного аналiзу (1ФА = ELISA) рослинних проб, який зпдно з договором про творчу ствпрацю здмснювали фахiвцi кафедри вiрусологiТ КиТвського нацiонального унi
верситету iм. Тараса Шевченка.
Ступiнь ураженостi посiвiв визначали шляхом вiзуальноT оцiнки та обл^ кiлькостi здорових стебел та стебел з ознаками вiрусного ураження на дтянках площею 0,5 м2 i вiдбором рослинних проб для подальшого лабораторного аналiзу. Заселенiсть посiвiв комахами-переносни-ками визначали за загальноприйнятими ентомолопчними методиками [8]. Вплив погодних умов на фiзiологiчний стан рослин i ступiнь ураження посiвiв вiрусною Ыфекцею аналiзували за даними обласного Гщрометеоцентру.
Об'ектом дослiджень були шiсть районованих сор^в озимоТ пшеницi, що в обласп займають найбiльшi площi: Донецька 48, Одеська 267, Харус, Василина, Астет, Харкiвська 105, а також ряд нових перспективних сор^в з колекцй Нацюнального центру генетичних ресурав рослин УкраТни переважно вггчизняноТ селекци. Дослiди проводили на посiвах науковоТ сiвозмiни 1Р iм. В. Я. Юр'ева, при вирощуванн пшеницi за прийнятою агротехнiкою на десятиметрових дтянках авалковоТ сiвби пiсля попередника „чорний пар", строки сiвби - оптимальн для зони (1015 вересня).
Розповсюджеысть хвороби оцiнювали вiзуально на природному фон розвитку ВЖКЯ, облковуванням кiлькостi (%) iнфiкованих рослин на дтянц. lнтенсивнiстьу| дев'ятибальною шкалою, де один бал -вiдсутнiсть ознак ураження, а дев'ять балiв -максимальна Ытенсивысть прояву хвороби. Найстiйкiшими проти вiрусу вважалися сорти з ураженням не бтьше 10% рослин та Ытенсивыстю ураження не вищою 4 балiв
[9].
Витривалiсть сортiв проти дм ВЖКЯ визначали оцiнюванням впливу вiрусу на формування елементiв продуктивности. Для цього у фазi молочноТ стиглостi етикетували по 50-80 колосоносних стебел здорових рослин i рослин з чтко вираженими симптомами вiрусного ураження однаковоТ iнтенсивностi (пожовтiння близько 40% площi листя верхнього ярусу). Пюля дозрiвання пiдраховували кiлькiсть зерен i продуктивнiсть з одного колоса, визначали масу 1000 насiнин. За допомогою показникiв стандартного вiдхилення (а) визначали кращi за окремими ознаками зразки. Було оцнено також сшмсть сортiв до септорiозу на природному фон
розвитку хвороби.
Результати дослщжень. Умови навколишнього середовища суттево впливають на перебiг вiрусних хвороб рослин та Тхню шкодочиннiсть, рiвень ураженостi посiвiв. У 2005 р. ш^ь райо-нованих сортiв оцнювали на помiрному природному фонi ВЖКЯ. Погоднi умови в цiлому були сприятливими для вегетаци пшеницi озимоТ. У червнi-липнi частi опади сприяли росту i розвитку рослин, за достатньоТ температури та вологостi у поавах масово розмножувались злаковi попелиц трьох видiв: великоТ злаковоТ, звичайноТ злаковоТ та черемхово-злаковоТ (у дещо меншм кiлькостi). Середньодобовi температури оаных мiсяцiв перевищували норму. Деннi температури вересня - початку листопада забезпечували життеву активысть попелиць протятом уаеТ осенi, а деннi температури вересня взагалi вiдповiдали температурнорму оптимуму перенесення ВЖКЯ попелицями. Посушливi умови серпня-вересня та тривала тепла погода жовтня-листопада сприяли заселенню попелицями сходiв озимини i масовому ураженню Тх ВЖКЯ. Тому в 2006 р. витривал^ь районованих i перспективних сортiв оцiнювали на природному фон в умовах етфь тотiйного розвитку ВЖКЯ. У 2007 р. ступЫь розвитку хвороби знизився i визначався як помiрний. Погоды умови вегетацйного перiоду обох ромв характеризувались несприятливою для рослин посушливою жаркою погодою в лтн мiсяцi, що значно пщсилювало шкодочиннiсть вiрозiв, Tхнiй негативний вплив на розвиток рослин i формування урожаю.
Так, показник ГТК травня 2006 р. перевищував 1 (подекадно 1,3-1,6), але внаслщок нестар вологи у фунт та сильних вiтрiв волопсть повiтря була низькою. Такi умови сприяли живленню сильних шкщниш на поавах, а також пошкодженню рослин зернових колосових внутрiшньостебловими шкiдниками. У червньсерпы при вищiй, нiж у минулi роки, температурi повiтря опади були вкрай нерiвномiрними, мали зливовий характер i чергувалися з посухами. Вологiсть повiтря в середньому становила у червнi -61%, у липы - 59, у серпы - 60%.
У 2007 р. температура повпря у бь льшост райоыв областi з II декади травня рiзко пiдвищилась до +19-25°С, у лiтнi мiсяцi сягала +35°С i вище. Кiлькiсть опа
дiв упродовж весняно-лгтньоТ вегетаци була нижчою за норму. У пiвденних та схщних районах (Лозiвському, Боровському, Дворiчанському та iн.) вiдзначались фунтовi та повпряы посухи. Це негативно вплинуло як на загальний стан озимих, так i на сшмсть та витривал^ь Тх проти вiрусiв, а також на чисельысть комах-переносникiв фiтовiрусноT Ыфекци.
За таких умов, у сприятливi (20042005) та несприятливi (2006-2007) для розвитку рослин роки за результатами монiторингових обстежень на посiвах озимих в областi зафксоваы домiнуючi види фiтовiрусiв. Вiзуальне обстеження, проведене в 2004-2005 pp. на виробничих i дослiдних посiвах, сприяло виявленню на рiзних полях пшениц озимоТ вщ 5 до 40% рослин з характерними ознаками вiрусноT iнфекцiT: пожовтiння листя, що починаеться з шчиш, вiдставання рослин у росл, кущiння, сильнiше ураження грибними хворобами -септорюзом, снiговою плюенню, в умовах дефiциту вологи там рослини швидко всихають. Частина рослин, Ыфкованих восени, гине пiзнiше, на стади колоання-цвiтiння. Вони рiзко видiляються у посiвах сильною хпоротичыстю, вiдставанням у ростi, невиколошуванням. Рослини, Ыфковаы пiсля вiдновлення вегетаци, майже не в^зняються вiд здорових, характерна Тх ознака - пожовтЫня чи почервоыння кiнчикiв листя. Колос формуеться, але вЫ фiзiологiчно недорозвинений, наанини щуплi, невиповненi, кiлькiсть Тх у колоа менша. Перед збиранням вiрозний колос вирiзняеться в загальному поавк вiн прямостоячий, щуплий, темний через розвиток на ньому сапрофтоТ мiкрофлори. Цi ознаки були дiагностованi як симптоми ВЖКЯ на озимм пшениц.
У 2006 р. посуха сприяла створенню високого природного iнфекцiйного фону. Аналiз рослинних проб з ознаками вiрусного ураження методом 1ФА виявив наявысть трьох видiв фiтовiрусiв на поавах озимих у обласп: третина дослщжеы» рослин була заражена карликовую пшеницi (ВКП), близько 10% - вiрусом мозаТки бромусу (ВМБ), а домЫуюче положення займав ВЖКЯ.
Наростання прояву вiрусного ура ження (вщставання рослин у ростi, пожо втЫня та почервонiння листя, невиколо шування чи щуплiсть колосся) у 2006 р спостер^алося з весни i досягло макси
муллу в шц червня - на початку липня. Уражеысть nociBiB рiзних типiв вiрозами (при дoмiнуваннi ВЖКЯ) була рiзнoю: вiд 60-100% на nociBax, де сходи були отриман рано, до 30-40% на посГвах, що з'явилися в кiнцi вересня - на початку жовтня, i 2-6% на посГвах пiзнiх строш появи cхoдiв. Найбiльш високий рiвень пoширенocri та iнтенcивнoстi хвороби спостерГгався на пociвах раннiх стрoкiв, де не проводилися заходи захисту вщ перенocникiв, бур'янiв- резерватoрiв вГ-русу, заходи профтактики та обмеження розвитку сыново!' плicенi i кореневих гнилей. За даними маршрутних обстежень, ттьки окремо малoчиcленi поля раннiх строев ciвби (вiрoгiднo, oбрoбленi з осен iнcектицидами проти попелиць-перенос-никiв) не мали ознак ураження ВЖКЯ.
У 2007 р. виявлено змЫи в патогенному комплекс фiтoвiруciв: зниження рiвня ураженocтi пociвiв ВЖКЯ, ВКП, ВМБ та поширення вiруcу смугастоТ мозаТки пшеницi (ВСМП). Рослини з ознаками ВСМП виявлен на 42 полях, що скпадае 40,8% вiд обстежених пociвiв зернових колосових. Дiагнocтику ВСМП пгдтверджено даними iмунoферментнoгo аналiзу.
Дослгдження впливу вГрусноТ ¡нфекцй на формування елеметпв прoдуктивнocтi показало, що сорти пшениц озимо!' значно знижують урожайысть i досить сильно рoзрiзняютьcя за витривалГстю до
дй вiруciв. Так, у 2005 р. районован сорти Донецька 48, Одеська 267, Харшська 105, Харус, Астет i Василина були уражен ВЖКЯ на рiвнi близько 8-12% рослин. Показники елемен^в прoдуктивнocтi уражених рослин знижувались: озерне- нють - на 11,9-41,3%, маса 1000 наСнин на 23,7-66,5%. Загальн втрати урoжайнocтi з дiлянки навгть за такого невисокого рГвня ураження становили приблизно 4-8%.
У 2006 р. на досить жорсткому фон ВЖКЯ дослгдних дтянок районованих сортГв при Тхньому ураженнi на рГвн 15- 25% рослин i зниженн урoжайнocтi таких рослин на 71,490,8% загальнi втрати урожаю становили вщ 10,7 до 22,7%. Бтьшими були втрати валового збору зерна вищеназваних сортГв на насЫницьких i виробничих пociвах, де ктьмсть уражених рослин досягала в середньому 50- 80 %. Так, за даними дослщних господарств IP ¡м. В.Я. Юр'ева та ВовчанськоТ сортодослщноТ станцй' при епiфiтoтiйнoму розвитку ВЖКЯ урожайысть сортГв хармвськоТ селекцй', добре адаптованих до умов Сходного ЛГсостепу з високою зимо- та морозосшмстю, при потенцГалГ близько 8 т/га була в дектька разГв нижчою (табл. 1). Така ж тенденцГя спостерГгалась i для районованих в област ДонецькоТ 48, ОдеськоТ 267 та ряду ¡нших сортГв.
Таблиця 1
ПорГвняльна урожайысть coртiв пшениц м'якоТ озимо!', сформовано!' на жорсткому фон Bipycy жовтоТ карликовостi пшениц, т/га
Назва сорту Вовчанська Дослщы господарства IP ¡м. В.Я.
сортодослщна Юр'ева, 2006 р.
станцгя
2005 р. 2006 р. „Червона хвиля" „Комсомолець" „ЕлГтне"
Харус 7,9 1,3 2,12 3,34 3,13
Астет 6,48 2,13 2,56
Василина 6,8 2,86 2,26 1,85 2,75
Хармвська 105 6,8 2,59 2,58 2,47
Донецька 48 7,75 2,07 3,18 3,17 3,77
Одеська 267 6,2 3,08 - - 2,72
Щодо сортовоТ витривалост проти ВЖКЯ слщ вгдмГтити, що серед районованих та вирощуваних в обласп сортГв пшениц озимо!' бтьш адаптованими до збудника були сорти одеськоТ селекцй'. Вони у 2006 р. сформували найвищий урожай на фон жорсткого вГрусного ура
ження, втрати урожайност були най-меншими порГвняно з минулими роками (табл. 2). Можливо, це пов'язано з тим, що одеськ сорти селектуються у таш природно-шматичнм зоы, де ¡нфекцйне навантаження ВЖКЯ е традицйно вищим. Високою урожайыстю на фон вГру-
сного ураження вщзначились також сорти Смуглянка i Володарка. 1нституту фiзiологiT та генетики рослин
Таблиця 2
Урожайшсть сортiв пшеницi м'яко'Г озимо'!, занесених до Державного ресстру сортiв рослин та рекомендованих до вирощування у Харювсьюй областi (Вовчанська СДС, 2004-2006 рр.)
Назва сорту Походження Урожайысть по роках, т/га
2004 2005 2006 середне (Н1Р05=1,06)
Харус Р, Хармв 4,57 7,20 1,80 4,52
Астет -II- . 5,37 7,01 2,49 4,96
Василина -II- 4,46 7,38 2,37 4,74
Харшська 105 1Р, Хармв 4,99 6,99 2,81 4,93
Донецька 48 Д1АПВ, Донецьк 4,73 8,52 2,31 5,19
Одеська 267 СГ1, Одеса 5,45 6,13 3,33 4,97
УкраТнка одеська -II- 4,89 Г 7,84 3,09 5,27
Куяльник -II- 4,81 7,95 3,59 5,45
Смуглянка 1ФГР, КиТв 5,96 7,15 4,05 5,72
Володарка 5,94 8,86 3,34 6,05
Середне ( Н1Р05= 0,58) 5,12 7,50 2,92
Аналiз озерненостi колоса, маси 1000 зерен, продуктивносп одного колоса показав, що сорт Одеська 267 е найбтьш витривалим до дм ВЖКЯ за показником маси 1000 наанин (табл. 3).
Сорти Донецька 48 i Астет дуже чу-тливi до вiрусу вiдносно даного показника, а Харус, Василина i Харшська 105 займають промiжне мiсце. За показниками озерненостi колоса найвитривалшим серед вищеназваних сортiв е Харшська 105, але внаслiдок сильного зниження маси наанин недобiр урожаю цього сорту пщ дiею вiрусу бтьший порiвняно з Одеською 267. У середньому врожайысть з уражених рослин дослщжуваних сортiв знижувалась у 2005 р. на 66,5%, у 2006 - на 81,0%. За усередненими даними 2005- 2006 pp., озернеысть колоса уражених рослин зменшувалась на 30-41%, виповнеысть наання - на 52-54%, урожай - на 67-72%.
На жорсткому природному фон вь русноТ iнфекцiT при домiнуваннi ВЖКЯ та на помiрному природному фон септорiозу у 2006 р. разом з районованими стандартами були дослiдженi 44 новi сорти пшеницi м'якоТ озимоТ, найбiльш перспективнi з яких (за даними держсортовипробування на 2007 р.) наведен в таблицi 4. Рiвень ураженостi Тх ВЖКЯ коливався вщ 5 до 100% i у середньому становив 27,2% при Ытенсивносп розвитку хвороби вiд слабкого (3 бала) до сильного (7
балiв).
За допомогою показниш стандартного вщхилення (а) визначено кращ1 за окремими ознаками зразки; найбтьш спйкими до в1русу вважали сорти з ураженням не бтьше 10 % рослин та Ытенсивыстю ураження не бтьше 4 балiв. Показники елементiв продуктивносп в iнфiкованих рослин у середньому по до-слiду становили: озернеысть колоса - 59,9% вiд здорового, маса 1000 наанин - 47,6%, урожай з одного колоса - 28,0% (табл. 4).
Методом кореляцмного аналiзу визначено наявысть залежносп мiж деякими з означених показниш. Визначено достовiрно високу позитивну кореляцю мiж зниженням озерненостi колоса та урожаю з нього у вiрозних рослин (г=0,842). Це свiдчить, що в посушливих умовах 2006 р. втрати продуктивносп внаслщок дiT ВЖКЯ визначалися негативним впливом вiрусу на озернеысть у той час, як в умовах 2005 p., досить сприятливих для рослин, основы втрати урожаю виникали за рахунок щуплост зерна (коефщент кореляцм мiж показниками зниження маси 1000 зерен та продуктивносп колоса г=0,754).
ТаблицяЗ
Вплив шфшування ВЖКЯ на формування елеменлв продyктивностi районованих copTiB
пшеницi озимо!', 2005-2006 pp.
Назва copTy Уpaженicть pocлин ВЖКЯ, % 03epHeHÍCTb колоса, % вщ здopoвoгo Maca 1000 насЫин, % вщ здopoвoгo Пpoдyктивнicть 1 колоса, % вщ здopoвoгo
2005 2006 ш н 9, in о 11 & 8 О 0= ÍH 2005 2006 м ^ 1 ™ ш X ю p0 Ш CL 0 £ 2005 2006 * 3 8. к е2 О 11 С5 0 CL ÍH 2005 2006 to О) £ £ е0 О 9= ÍH
Донецька 48 9,2 25,0 17,1 61,7 35,3 48,5 37,1 28,1 32,6 22,5 9,7 16,1
Одеcькa 267 8,6 15,1 11,9 70,7 58,5 64,6 76,3 43,9 60,1 53,8 25,7 39,9
Хapyc 8,2 24,8 16,5 74,6 58,1 66,3 52,0 37,7 44,8 38,9 21,9 30,4
Астет 10,8 25,2 18,0 58,7 32.9 45,8 37,2 27,4 32,3 21,8 9,2 15,5
Василина 12,0 23,9 18,0 60,4 50,4 58,4 51,2 37,3 44,2 34,2 18,7 26,4
Хapкiвcькa 105 10,7 16,5 13,6 88,1 59,5 73,8 33,5 48,1 40,8 29,4 28,6 29,0
Сеpеднe 9,9 21,8 15,9 69,0 49,1 59,6 47,9 37,1 42,5 33,4 19,0 26,2
HÍP05 4,92 7,16 15,83 9,22
Таблиця 4
Вплив шфшування ВЖКЯ на формування елементiв продуктивностi районованих та перспективних сортiв пшеницi озимо!, 2006 р.
Назва сорту Показники елеменпв продуктивности вiрозних рослин, % до здорових Урожайысть, т/га Уражеысть ВЖКЯ >у з О рот п пес О д ь ь ^ О ю
озернеысть колоса маса 1000 наанин продуктивысть колоса % рослин з озна-ками ураження Ытенсивысть ураження, бал
Кобiра 18,9 63,2 11,8 2,16 20,0 4 5
Скарбниця 60,3 52,4 31,6 4,99 10,0 4 7
Богатирська 34,1 61,9 20,8 1,41 80,0 4 6
Косовиця 80,6 43,6 35,5 5,03 10,0 4 5
Гордiсть 63,9 71,4 45,4 2,81 30,0 4 4
Безмежна 51,2 84,8 43,3 4,73 15,0 4 7
Хуртовина 76,7 48,6 37,4 4,31 20,0 4 7
Сыгурка 80,0 39,6 31,8 5,90 10,0 3 5
Подяка 87,0 48,6 42,2 5,30 20,0 4 4
Запорука 60,0 30,0 17,8 5,20 5,0 4 4
Ассоль 87,6 48,2 ' 41,9 4,54 25,0 4 7
Антоывка 68,8 48,2 33,5 5,13 20,0 4 7
Заможнiсrь 45,1 35,1 15,6 5,30 20,0 4 6
Митець 94,2 53,4 50,4 2,98 10,0 4 5
Отаман 85,5 55,5 47,9 5,54 20,0 4 6
Турунчук 95,1 46,5 43,8 5,36 20,0 4 7
Хазарка 49,1 41,6 20,9 4,68 15,0 4 4
Сдысть 67,7 50,3 33,6 5,12 15,0 4 5
Царiвна 72,0 43,1 30,9 5,57 5,0 3 7
Лiсова пюня 87,1 40,9 35,8 5,51 7,0 4 7
Бенфiс 68,7 53,2 36,5 3,32 20,0 4 4
Актер 0,17 100,0 5 5
Анулька 94,0 43,0 40,4 4,71 15,0 4 4
Амфiдiона 73,7 46,7 34,5 4,29 25,0 4 4 1
Софiя 73,0 29,4 21,3 3,48 1 40,0 4 3
НС 124/01 64,1 37,6 23,8 3,32 40,0 4 4
Росiя 20,6 70,0 14,7 0,21 100,0 5 4
Альтера 5,01 7,0 4 7
Антара 71,8 51,1 36,8 4,71 20,0 4 7
Лугастар 62,4 44,0 27,4 5,07 15,0 4 7
Монотип 64,5 36,7 23,7 3,44 25,0 4 3
Донська н/к полошена 75,6 49,1 37,3 3,90 30,0 4 6
Харкiвська 105 59,5 48,1 28,6 4,98 15,0 4 5
Донецька 48 35,3 28,1 9,7 4,46 * 25,0 4 4
Перлина Лiсостепу 45,7 31,9 14,7 5,80 20,0 4 5
Миронiвська 61 24,5 42,0 10,5 3,87 20,0 4 5
Одеська 267 58,5 43,9 25,7 5,50 15,0 4 4
Харус 58,1 37,7 21,9 4,33 25,0 4 4
Василина 50,4 37,3 18,7 4,97 25,0 4 4
Продовження таблиц 4
Назва сорту Показники еле продуктивности Е рослин, % до зд менлв ¡¡розних орових Урожайысть, т/га Уражеысть ВЖКЯ з О 'о. о т с е с о ч ь ь !! ^ Сб
озерненiсть колоса маса 1000 наанин продуктивысть колоса % рослин з ознаками ураження Ытенсивысть ураження, бал
Астет 32,9 27,4 9,2 4,97 25,0 4 4
Середне 59,9 47,6 28,0 3,93 27,2 4 5
а 22,0 12,7 11,4 1,62 22,0 0,4 1,2
Визначено високу негативну кореляцю (г=-0,862) мiж вiдсотком рослин з ознаками ураження ВЖКЯ та загальною урожайнiстю, що свiдчить про можлив^ь вiзуальноT оцiнки ураженостi поаву (у фазi молочноТ стиглосri зерна) та прогнозування втрат врожаю за юльюстю рослин з ознаками ураження. Значна негативна кореляця (г=-0,640) виявлена також мiж загальною урожайнiсrю й Ытенсивыстю ураження вiрусом.
За показником стандартного вщхи-лення (о) сорти розподiлено за виrривалiсrю до ВЖКЯ (впливом ВЖКЯ на озернеысть колоса та виповнеысть зерна (табл. 4). Сорти, найбтьш сriйкi та витривалi до вiрусу, охарактеризовано також за загальною урожайыстю, елементами продукrивносri i сriйкiсrю до септорiозу.
Отже, за даними етфготмного 2006 р. визначен такi групи сортiв.
Найбiльш спйк та витривалi:
- Митець - единий iз сортiв, що виявив поеднання вщносно'Т сriйкосri (10% стебел з ознаками ураження) та вщносно'Т витривалост (мае найкращий показник урожайност з вiрозного колоса по вщношенню до здорового - 50,4%); показав середню стiйкiсrь до септорiозу, але досить низьку урожайнiсть.
Найбiльш витривалi проти дГТ вiрусу за показником „урожай з 1-го колоса" (урожай з вiрозного колоса складае не менш 40,0% вщ урожаю зi здорового колоса): Гордсть - мае високу масу 1000 наанин, незначно знижуе цей показник при ураженн ВЖКЯ, але нестiйкий проти вiрусу; Безмежна - мае високу озерненють i масу 1000 наанин,
незначно знижуе цей показник при ураженн ВЖКЯ, слйкий проти септорюзу; Подяка -урожайний, мае високу масу 1000 наанин, при ураженн вiрусом мало знижуе озерненiсть; Ассоль - мае висом абсолюты показники елеменпв продуктивности при ураженнi вiрусом мало знижуе озерненiсть, стiйкий проти септорюзу; Отаман -високоврожайний, мае високу масу 1000 зерен, при ураженн вiрусом мало знижуе озернеысть, вiдносно стiйкий проти септорiозу; Турунчук - показав добру урожайысть, при ураженн вiрусом мало знижуе озернеысть, стiйкий проти септорiозу; Анулька - мае високу масу 1000 зерен, при ураженн вiрусом мало знижуе озернеысть.
Стiйкi та вiдносно спйк (до 10% уражених стебел): Запорука - показуе добру врожайысть, високу масу 1000 зерен, але слабовитривалий проти вiрусу (значно знижуе масу 1000 зерен); Царiвна - мае найнижчу по дослщу ураженiсть вiрусною iнфекцiею (5% уражених стебел при найнижчм iнтенсивностi ураження), стiйкий проти септорюзу, середньови- тривалий проти вiрусу, високоврожайний, мае високi показники елеменлв продуктивностi; Лiсова пеня - формуе високу масу 1000 зерен, середньовитривалий проти вiрусу (мало знижуе озернеысть), стiйкий проти септорiозу; Снгурка - в^зняеться високою урожайнiстю та масою 1000 зерен, середньовитривалий проти вiрусу (мало знижуе озерненiсть), середньостiйкий проти септорюзу; Скарбниия - формуе висом абсолюты показники елеменпв
продуктивности (озерненосп, маси 1000 насiнин, урожаю з одного колоса), середньовитривалий проти дм
вiрусу, сшкий проти септорiозу; Косовица -характеризуемся високим показником маси 1000 наанин, середньовитривалий проти дм вiрусу (мало знижуе озерненiсть, у середньому ступен - масу 1000 зерен); Альтера - формуе висом показники елеменпв продуктивносп, стiйкий проти септорюзу.
Генотипи Богатирська, Актер (Росiя) у роки пщвищення чисельностi попелиць та спалахiв ВЖКЯ потребують iнсектицидного захисту як найуразливiшi даною хворобою, а сорти Кобiра, Заможнiсть, Донецька 48, Перлина Лiсостепу, Миро- нiвська 61, Астет -як найменше витривалi проти ВЖКЯ.
Данi 2006 р. е досить показовими, осктьки отриман в умовах етфгтоти у поеднанн з посухою. На прикладi вiвса доведено, що сорти, толерантн до ВЖКЯ у сприятливi для рослин роки, в посушливих умовах втрачали витривал^ь проти вiрусу i за показником толерантностi займали мiсце в одному ряду зi сприйнятливими [10]. Тому ми вважаемо, що зразки, визначен як спйк чи витривалi в умовах епiфiтотiйного року, заслуговують на увагу селекцiонерiв та това-ровиробникiв.
Такий же, як i в 2006 р., аналiз ви-щезазначених перспективних сортiв пшениц м'якоТ озимоТ проведено у 2007 р., дуже подiбному до 2006 р. за погодними умовами лт^х мюяцв (дуже посушливому), але за значно нижчого рiвня прояву ВЖКЯ як результату зниження природноТ чисельносп попелиць. У той же час на поавах пшеницi озимоТ, зокрема i тих, де проводили дослщження, вiдмiчали прояв вiрусу смугастоТ мозаТки пшеницi, пiдтверджений iмуноферментним аналiзом. Осктьки симптоми ВЖКЯ та ВСМП подiбнi, вiзуально вiдрiзнити Тх не завжди можливо. Отже, у 2007 р. випробуван сорти охарактеризовано щодо формування озерненосп, маси 1000 насiнин та продуктивное^ 1 колоса на природному фон при домiнуваннi ВСМП. Уражеысть рослин у дослiдi становила вщ 1,8 до 18,7%, мiнiмальний рiвень ураження за показником стандартного вщхилення (а), спостерiгався у сортiв Безмежна, Дюк, Марiца, Литанiвка, Антонiвка, найсприй-нятливiшими до вiрусу (чи привабливими для переносника) показали себе пшениц Царiвна, Отаман, Лiсова пiсня, Анулька, Ассоль, Антара й Актер.
Розподт сор^в за реакцiею до ураження ВСМП (впливом вiрусу на формування елемен^в урожайностi) в умовах 2007 р. представлений на рисунку 1.
Характеристики витривалост сортiв в^знялися вiд попереднього року. Ста-тистична обробка даних показала, що найвитривалшими щодо формування кiлькостi зерна при ураженн ВСМП е Снь гурка, Гордiсть, Заможнiсть, Монолог, Царiвна; за масою 1000 насiнин значно вирiзнялися Заможнiсть, Хуртовина, Монолог, Альтера, Донська натвкарликова полiпшена, Миронiвська 61. У результат найвищу урожайнiсть ураженого колоса сформували сорти Заможысть, Монолог, Донська натвкарликова полiпшена, Царiвна, Хуртовина, Альтера.
Отриман результати дають змогу зробити припущення про наявнiсть рiзних механiзмiв витривалостi до фiтовiрусiв у дослщжуваних сортiв. Оскiльки е дан щодо полiгенного характеру стiйкостi проти ВЖКЯ та пщвищення генетичноТ компоненти при схрещуванн двох стiйких сор^в, визначенi нами зразки з рiзними складовими витривалостi i стiйкостi можуть бути запропонованi для залучення в селекцйы програми з метою поеднання цих складових i створення форм слйкших, нiж батькiвськi [11].
Дослщжуваы у 2006-2007 рр. сорти за витривал^ю проти фiтовiрусiв вiдносно формування озерненосп, маси 1000 зерен, а також продуктивности з 1 колоса (що пщсумовуе данi за показниками озерненост та маси 1000 наанин) було охарактеризовано шляхом ранжування. У таблицi 5 наведено ранги сор^в, що проходили Держсортовипробування у зазначен роки.
Як свщчить аналiз розподiлу за рангами, при переважному Ыфекцйному тиску ВЖКЯ у 2006 р. та ВСМП у 2007 р. кращими за сукупыстю рангiв вiдносно обох вiрусiв були сорти пшеницi м'якоТ озимоТ ГордУь, Хуртовина, Анулька i Донська натвкарликова полiпшена.
Ряд сортiв вщнесено до групи найменш витривалих, а саме: Кобiра, Богатирська, lлiас в обидва роки пщ дiею вiрозiв значно знижували озерненiсть i за рахунок цього -загальну продуктивысть рослин.
У сортiв Антонiвка, ^ас та Дюк чiтко простежуеться невитривал^ь проти смугастоТ мозаТки, а у БогатирськоТ, Ли-
таывки, ДонецькоТ 48 - низький потенць ал витривалостi до ВЖКЯ за обома до-
слiджуваними елементами продуктивности.
Маса 1000 насiнин, % вщ здорового насiння
♦ - сорти з найменшим зниженням продуктивное^ О - сорти з середым зниженням продуктивностi
О - сорти з найбтьшим зниженням продуктивностi
* - нумераця сортiв згiдно з таблицею 5
Рис. 1. Розподт сор^в пшеницi м'якоТ озимоТ за реакцieю на ураження ВСМП (впливом вiрусу на формування елемен^в урожаю).
Таблиця 5
Ранжування сорт1в пшениц! м'яко'Г озимо! за показниками озерненост1, маси 1000 зерен та продуктивной 1-го колоса, уражених ф1тов1русами рослин (% до здорових)
Толерантнiсть, ранг
за показником за показником за показником
Назва сорту озерненосп маси1000 продуктивносп
колоса наСнин колоса
2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р.
Кобiра 38 37 5 27 36 35
Скарбниця 26 10 10 26 23 20
Богатирська 36 33 6 36 32 36
Господиня 2 19 33 25 11 21
Гордiсть 23 2 3 32 л 3 6
Продовження таблиц 5
Толерантысть, ранг
за показникам за показником за показником
Назва сорту озерненостi маси1000 продуктивности
колоса наанин колоса
2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р.
Безмежна 29 36 1 21 5 32
Хуртовина 11 . 16 16 2 10 5
Сыгурка 10 1 32 ЗО 22 7
Багряна 13 24 ЗО 14 24 23
Подяка 7 12 15 34 6 28
Запорука 27 7 37 18 33 12
Ассоль 5 29 17 31 7 ЗО
Антоывка 18 35 18 28 1 20 1 33
Дюк 24 34 24 33 26 34
Заможысть 32 3 35 1 34 1
Марiца 14 31 19 19 18 28
Митець 3 32 8 38 1 38
Модус 31 . ЗО 2 23 13 29
Монолог 22 4 13 3 21 2
Отаман 8 17 7 29 2 26
Литаывка 33 14 36 7 35 8
Турунчук 1 9 21 22 4 15
Хазарка ЗО 22 29 20 31 22
Сдысть 20 11 12 12 19 9
Царiвна 16 5 26 10 25 4
Лiсова пiсня 6 25 31 6 15 17
Бенфiс 19 28 9 15 14 27
Анулька 4 18 27 9 8 13
Амфщюна 15 8 20 16 17 10
Антара 17 26 11 24 12 28
Лугастар 25 ' 15 22 13 27 14
Монотип 21 20 34 17 ЗО 18
Донська н/к полошена 12 6 14 4 9 3
lлiас 35 38 4 35 29 37
Донецька 48 34 13 38 11 38 11
Мироывська 61 37 27 28 5 .37 19
Одеська 267 28 23 23 8 28 16
Висновки. За результатами моы-торингових обстежень на поавах озимих в област визначено домiнуючi види фь товiрусiв та Тхню поширенiсть. Найрозпо-всюдженiшими у злакових агроценозах ХармвськоТ областi у 2005-2006 рр. були вiрус жовтоТ, карликовост ячменю та вiрус карликовостi пшениц, у 2007 р. - вiрус смугастоТ мозаТки пшеницi.
Близько 40 нових перспективних сортiв пшеницi м'якоТ озимоТ розподiлено за стiйкiстю проти вiрусiв (впливом на озерненiсть колоса та виповнеысть зерна) i ВЖКЯ (за загальною урожайнiстю, елементами продуктивност та стiйкiстю проти септорiозу).
Методом кореляцмного аналiзу встановлено, що в посушливих умовах 2006 р. продуктивнiсть втрачалась внаслщок дм ВЖКЯ визначалися насамперед негативним впливом вiрусу на озерненють.
Встановлено, що вiзуальне визначення ураженост посiву (у фазi молочноТ стиглостi зерна) за кiлькiстю рослин з ознаками ураження можна застосовувати для прогнозування втрат урожаю.
Видтеы нами кращi зразки з рiзними складовими витривалосп i стiйкостi можуть бути запропонован для залучення в селек-цмы програми з метою поеднання цих скла-дових i створення форм бтьш стiйких, нiж
батьмвсьм.
Використана лггература:
1. Юхименко, А. I. .Жовта карликовiсть ячменю. Деяк особливосri ураження озимо! пшеницi BipycoM. / А. I. Юхименко, I. Г. Будзаывська, Г. О. Сыгур та iншi. // Захист рослин. - № 5. - 2003.-С. 5-6.
2. Можаева, К. А. Иммуноферментная тест-система для выявления вируса желтой карликовости ячменя [электронный ресурс]. / К. А. Можаева, Т. В. Кастальева, Т. Я. Васильева та Ышг // Агро XXI. - 1998. - № 1. - Режим доступу: www.aqroxxi.ru/docs/011998/011998005.ht m.
3. Мостов'як, I. I. Шкодочинысть вipycних хвороб при вирощуванн !х пюля piзних попередниш. /1.1. Мостов'як. // Захист рослин. - № 12. - 2001. - С. 4- 16.
4. Qualset, С.О., The barley yellow dwarf virus in wheat: importance sources of resistance, and heritability / C.O. Qualset, Y. C. Williams, M. A. Topcu, H. E. Vogt - Proc. 4 Int. Wheat Genei. Symp. - Columbia. - 1973.
- P. 456- 470.
5. Бойко, А. TI. Уражуваысть озимо! пшениц вipycoм жовто! карликовост ячменю. / А. Л. Бойко, Л. Т. Мщенко, О. М. Фтенко та ^i // Bia^ аграрно! науки. - № 4. - 2004.
- С. 25-30.
6. Юхименко, А. I. Озима пшениця. По-казники стийкостн сор^в до вipycy жовто! карликовосп ячменю./ А, I. Юхименко. // Захист рослин. - № 7. - 1998.-С. 6-10.
7. Можаева, К. А. Вирусные болезни злаков в России и Украине./ К. А. Можаева -Москва. - 2003. -14 с.
8. Заговора, В. А. Энтомологическая оценка селекционного материала зерновых и зернобобовых культур. / В. А. Заговора -Харьков. - 1980. - 61 с.
9. Бабаянц, Л. Т. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя в странах-членах СЭВ. /Л. Т. Бабаянц -Прага, 1988.-С. 193-208.
10. Можаева, К. А. О толерантности растений овса к вирусу желтой карликовости ячменя. / К. А. Можаева, Т. Б. Кастальева, И. Г. Лоскутов. // Сельскохозяйственная биология. - № 3. - 2007. - С. 63-73.
11. Харченко, Л. Т. Вирусные болезни злаковых культур. / Л. Т. Харченко, Ю. Т. Дьяков - М.: ВНИИТЭИсельхоз ВАСХНИЛ. - 1977. - С. 24.
12. Мщенко, Л.Т. Смугаста моза!ка пшениц в природних умовах i в транс-формованому середовищг / Л.Т. Мь щенко,- Автореф. доктора бюл. наук. -Ки!в: КНУ, 2004.-40 с.
13. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). / Б. А. Доспехов - 5-е изд., доп. и перераб. - М.: Агропромиздат. - 1985.-351 с.
УДК 633.11:632.9
Петренкова, В. П., Черняева I. М., Маркова Т. Ю., Рябчун, Н. L, !саенко О. О. Формування продуктивности нових сор^в пшениц м'яко! озимо! (Triticum aestivum L.) залежно вщ фiтoвipycнoгo навантаження // Сортовив-чення та охорона прав на сорти рослин. - К, 2008.-№7.
Дослщжено уражеысть фiтoвipycами та формування продуктивности нових сор^в озимсн м'яко! пшениц у piзнi за piвнем вipyc-ного навантаження роки. Видтено сорти, найбтьш стийм та толерантн (витривал^ до розглянутих хвороб, серед них зразки з piзними складовими витривалости, ям можуть бути використан в селекцйних програмах.
Ключoвi слова: пшениця, сорт, фiтoвipyc, витривал^ь, спймстъ, продук-тивысть.
УДК 633.11: 632.9
Петренкова, В. П., Черняева И. н., Маркова Т. Ю., Рябчун Н. И., Исаенко А. А. Формирование продуктивности новых сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) в зависимости от фитовирусной нагрузки // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008.-№ 7.
Исследована пораженность фито-вирусами и формирование продуктивности новых сортов озимой мягкой пшеницы в разные по уровню вирусной нагрузки годы. Выделены сорта, наиболее толерантные (выносливые) к рассмотренным болезням, среди них - образцы с различными составляющими выносливости, которые могут быть использованы в селекционных программах. УДК 633.11: 632.9
Petrenkova V., Cherniaeva I., Markova Т., Riabchun N., Isaenko O. Forming of productivity of new soft winter wheat varieties (Triticum
aestivum L.) subject to phyto-virus pressure // Сортовивчення та охорона прав на сорти ро-слин.-К., 2008,-№ 7.
The infection by phytoviruses and the productivity formation in the new varieties of winter bread wheat in the different years
with virus damage were investigated. There were identified the varieties being more tolerant to the observed diseases, among these - the samples with different constituents of tolerance, which could be used in the breeding programs.
