CC BY
37
Висновки
В умовах подальшоТ децентрал1зац1| i демократизаци владних вщносин актуалiзуeтьcя процес розмежування по-вноважень мiж центром i рeгiонами, що дозволяе переда-вати регiонам окремi функци державного управлiння. Серед них, на наш погляд, можуть бути повноваження по розробц й реалiзацií середньо- i довгострокових cтратегiй економiч-ного розвитку регiонiв. У даному випадку саме мехаызм ре-алiзацií стратеги iнновацiйного розвитку регiону стае дieвим iнcтрументом не тiльки через закртлення розмежування владних повноважень, але й через посилення ролi i значен-ня регiонального рiвня управлЫня cоцiально-економiчним розвитком на конкретнiй територп. Основою механiзму ре-алiзацií економiчного розвитку регiону е регiональна Ынова-цiйна cтратегiя, спрямована на забезпечення сприятливих умов для розвитку i реалiзацií iнтелектуального потенцiалу територп, збтьшення обcягiв надання cуcпiльних благ i по-слуг, пiдвищення добробуту населення.
Список використаних джерел
1. Буркинський Б.В. 1нновац1йна стратег1я у соц1ально-економ1ч-ному розвитку рег1он1в / Б.В. Буркинський, 6.В. Лазарева / Одеса: 1ПРЕЕД НАН Укр., 2007. - 140 с.
2. Герасимчук З.В. Рег1ональна пол1тика сталого розвитку: тео-р!я, методолог1я, практика: монограф1я / З.В. Герасимчук / Луцьк: Надстир'я, 2008. - 528 с.
3. Закон УкраТни «Про стимулювання розвитку регюн1в» вщ 08.09.2005 №2850-IV.
4. Мусина Л. Формирование системы стратегического планирования и прогнозирование научно-технического развития Украины: институциональний аспект / Л. Мусина / Матер. II М1жнар. форуму «Проблеми розвитку 1нформац1йного сусптьства» 12-15 жовтня 2010 р. Ч. 2. - К.: Укр1Н11. - С. 118-124.
5. Постанова Каб1нету М1н1стр1в УкраТни «Державна стратега регг онального розвитку на перюд до 2015 року» вщ 21.07.2006 №1001.
6. Смирнов Е.А. Теоретические подходы к определению сущности региональной инновационной системы / Е.А. Смирнов // Экономика Крыма. - 2010. - №4 (33). - С. 142-146.
7. Указ Президента УкраТни «Про Концепцш державноТ репо-нальноТ пол1тики» в!д 25.05. 2001 №311/2001.
8. Федулова Л. Теор1я i практика формування 1нновац1йних стра-тег1й корпоративних структур: монографiя / Л Федулова, О. Фомова / Хмельницький: ХНУ, 2009. - 239 с.
9. Хмелевский С.В. Каковы инновационные системы России? / С.В. Хмелевский / Институт региональных инновационных систем [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.innosys.spd.ru
Т£. МАКАРЕНКО,
acnipaHT, Нацональний iнститут стратепчних досл/джень при Президентовi Укра'ни
1нституал1зац1я франчайзингу - передумова створення ¡нвестицшного середовища
Розглянуто нституапзацю франчайзингу як передумову для створення сприятливого нвестицйного середовища та забезпечення iнвестицйно/ безпеки держави. Проанал/зовано ефектв/двзаемодИ'франчайзингу з ншими формами п/д-приемницько'1 д/яльностi.
Ключов! слова: економ/чна безпека, нвестицйна безпека, франчайзинг, м/жнародний франчайзинг, аутсорсинг, л/зинг, брендинг, вендинг.
Т.Е. МАКАРЕНКО,
аспирант, Национальный институт стратегических исследований при Президенте Украины
Институализация франчайзинга - основа для создания благоприятной инвестиционной среды
Рассмотрена институализация франчайзинга как основа для создания благоприятной инвестиционной среды и обеспечения инвестиционной безопасности государства. Проанализирован эффект от взаимодействия франчайзинга с другими формами предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: экономическая безопасность, инвестиционная безопасность, франчайзинг, международный франчайзинг, аутсорсинг, лизинг, брендинг, вендинг.
The author consider the institutionalization of franchising as prerequisite for creating a favorable investment environment and providing investment security state. Analyzed franchise and its interaction with other forms of entrepreneurship.
Keywords: economic security, investment security, franchising, international franchising, outsourcing, leasing, branding, vending.
Постановка проблеми. Процеси глобалiзацiТ неоднозначно впливають на нацюнальы економки i розвиток су-часного свггового господарства. Глобалiзацiя, з одного боку, розширюе можливосп окремих краТн стосовно використан-ня та оптимально!' комбЫаци рiзноманiтних ресурав, а з Ы-шого - значно загострюе конкурентну боротьбу, спричи-няючи змЫи в перерозподо фЫансових та Ывестицмних ресурав. Причому останне зазвичай вщбуваеться не на ко-
ристь тих краТн, що мають низький i середнм рiвень розвитку та неусталену ринкову систему.
Також необхщно зауважити, що в сучасних трансфор-мацмних умовах франчайзинговi компанп, як i краТна за-галом, працюють у складному, постмно змЫному контекстк Але попри вci складносл та перепони УкраТна мае власний тринадцятирiчний доcвiд, досягнення у cферi франчайзингу та перспективи розвитку на в^чизняному ринку. Створен-
© Т.е. МАКАРЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТы № 3 (166)/2015 77
ня платформи для ¡нвестицмного розвитку у cnoci6 пошуку KOMnpciMicy Mix законодавчо-правовою та практичною стороною франчайзингово' дiяльнocтi з урахуванням власного i багатopiчнoгo cвiтoвoгo досвщу дасть мoжливicть зроби-ти значущщ кроки до покращення бiзнec-клiматy та вщнай-ти джерело привабливих щей та метoдiв 1'х pеалiзацií для пщ-пpиeмцiв малого i середнього бiзнеcy.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Теоре-тичну основу дocлiдження склали роботи пpoвiдних вггчиз-няних i закордонних учених, фахiвцiв з безпекознавства, а саме таких як В. Амтан, 0. Амош, 0. Бiлopyc, 3. Ваpналiй, В. Геець, Я. Жалiлo, В. Кириленко, Г. Пастернак-Тарану-шенко, Р. Покотиленко, 0. Шевченко, 0. Яковлева та ¡н.
Пoмiтний внесок у вивчення процеав розвитку франчай-зингових вщносин та ¿х впливу на екoнoмiчний розвиток у кра'нах cвiтy, конкурентоспроможност нацioнальних еконо-мiк, нацioнальнoí безпеки, мiжнаpoдних iнвеcтицiйних про-цеciв зробили таю науковф, як А. ^рат, Г. Цipат, Г. Андрощук, В. Денисюк, М. 3аpхiн, С. Сосна, Н. Кузнецова, 0. Коханов-ська, Н. Широбокова, М. Терещенко, В. Ляшенко, Ю. Бонда-ренко, В. Довгань, I. Рикова, Р. Шишка, Г. Штупмф, 0. Гарма-шова, А. Сухоруков, Д. Прейгер, В. Косевцов.
3-пoмiж дocлiдникiв франчайзингу як важеля екoнoмiч-но' iнтегpацií слщ зазначити пpацi таких захiдних учених, як Пггер К'юп), Еpвiн К'юп, Алдо Нiкoтpа, Альфредо Мiгел 0'Фарел, Ендрю Шерман, Анна Вотсон, Девщ Кеpбi, Алекс Конигсберг, Альдо Фргнаы, Ентoнi Мейр, Аppic 1ккос.
Мета статт - дослщити багатoвектopнicть розвитку франчайзингу як самостмного об'екта пщприемницько''' ¡нфраструк-тури та його гнучку й динамiчнy opганiзацiйнy структуру, вза-eмoдiю з ¡ншими формами ¡нтеграци бiзнеc-cтpyктyp, а також пpoаналiзyвати як неoбхiднy передумову для створення сприят-ливого iнвеcтицiйнoгo середовища (д^ - IC (вiд англ. investment climate)) та передумову забезпечення ¡нвестицмно''' безпеки (да-лi - EIS, вщ англ. ensuring investment security) держави.
Виклад основного матер1алу. 1нститут1* франчайзингу (далi - IF) - це стмка екoнoмiчна структура взаемоди двох (i бiльше) оргаызацй а саме франчайзера i фpанчайзi (одного i бiльше), яка здатна виробляти власы кооперативы pi-шення. Вона мае за мету сприяти створенню ефективного мехаызму ¿х взаемоди i спрямована на досягнення максимально' результативност щодо поставлених цтей.
«Головна роль, яку ¡нститути вiдiгpають у cycпiльcтвi, поля-гае у зменшеннi невизначенocтi шляхом встановлення стм-ко' (хоча не обов'язково ефективно') структури взаемоди мiж людьми. Але стмюсть iнcтитyтiв жодною мipoю не супере-чить тому факту, що вони зазнають змЫ. Розвиваються вс ¡нститути - починаючи вщ тpадицiйних умовностей, кодек-ciв i норм пoведiнки до писаного права, звичайного права i кoнтpактiв мiж iндивiдами» [1, с. 21].
Той комерцмний дocвiд, яким вoлoдie IF, мае бути збереже-но та долучено для розвитку сегменту малого та середнього бiзнеcy. IF сприяе залученню франчайзером або фpанчайзi внутршых i/або зoвнiшнiх iнвеcтицiй - це також е позитив-
1* «¡нститути — це «правила гри» в суспльств!, або, висловлюючись бтьш формально, створен/ людиною обмежувальн/ рамки, як! орган/зо-вують взаемов/дносини м/ж людьми. Отже, вони задають структуру спо-нукальних мотив/в людсько! взаемодИ — будь то в полгтиц/, соц/альн/й сфер/ або економ'ш)» [1, с. 17].
ним аспектом у розвитку таких компаый. При залучены ¡н-вестицм у правовому та екoнoмiчнoмy пoлi виникають питан-ня EIS та ризики, як можуть при цьому ¡снувати (див. рис.).
Саме аналiз питань EIS зможе попереджати виникнення ризиюв як для фpанчайзеpiв, франчайз^ так i для потенцм-них iнвеcтopiв.
До ризиюв у даному аcпектi можна вщнести наcтyпнi:
1. Незахищенicть фpанчайзi перед франчайзером:
- надання неповного i недocтoвipнoгo пакету докумен-тiв при ознайомлен зi змicтoм франшизи, прав власноси кoнтpактiв тощо;
- недотримання повного обсягу домовленостей франчайзером.
2. 0портуызм cтopiн:
- сторонам невiдoмi якicнi характеристики франшизи, ма-ють мюце «пpихoванi характеристики» - це призведе до не-сприятливого вщбору;
- пpихoванi дм або ¡нформа^я, якi призведуть до морального ризику ле' сторони, яка вoлoдie iнфopмацieю;
- пpихoванi намipи партнера по y^i таять небезпеку тре-тього виду oпopтyнicтичнoí пoведiнки - вимагання [2, с. 76].
3. Законодавчо-правовий аспект:
- мехаызми реестраци дoгoвopiв кoмеpцiйнoí концеси2 пе-ревантажен бюрократичним складником i потребують для цього дуже багато часу;
- якщо партнери е нерезидентами кра'ни (або один ¡з паpтнеpiв), pеecтpацiя дoгoвopiв комерцмно''' концеси стае неможливою - це е великою перепоною для ведення бiзнеcy та залучення ¡ноземних iнвеcтицiй;
- спроби державних оргаыза^й та мiнicтеpcтв урегулюва-ти питання в цiй cфеpi не завжди розглядаються через призму практики, а за вщсутност вщповщних нормативних актiв pеecтpацiя вщкладаеться на невизначений теpмiн (» 85% до-гoвopiв комерцмно''' концеси в Укра'У е незареестрованими);
- вщсутнють надiйнoí системи гарантування захисту прав iнвеcтopiв та акцioнеpiв i слабка дieвicть законодавства з питань корпоративного управлЫня призвели до поширення рейдерських захоплень активiв i майна, в тому чи^ ¡ноземних iнвеcтopiв. За показником захисту прав власност Укра-|'на в рейтингу Глобального ¡ндексу кoнкypентocпpoмoжнocтi 2013/2014 пociла 143-те мicце серед 148 кра'н, за показником захисту прав мЫоритарних акцioнеpiв - 146-те;
- ускладнений доступ пщприемств до отримання кредит-них pеcypciв через неcпpиятливi умови кредитування, висок вiдcoткoвi ставки за кредитами, висок ризики банкiвcькoгo сектору щодо неповернення наданих креди^в;
- значний piвень податкового навантаження, складысть процедури адмiнicтpyвання пoдаткiв, що спонукае пщприем-цiв до пошуку cпocoбiв oптимiзацií податкових витрат, у тому чи^ i з використанням офшорних юpиcдикцiй;
- неефективнicть внyтpiшньoгo ринку, якому притаманн мoнoпoлiзацiя низки важливих cектopiв, потужний тиск з боку контрабанди, «cipono» ¡мпорту та контрафактно' продукци, значна тiнiзацiя poздpiбнoí та оптово''' тopгiвлi [3, с. 55-56].
2 В1дпов<дно до частини другоi статт/ 1118 Цивльного кодексу УкраШ догов1р комерц/йноi концесИ (догов<р франчайзингу] п/дпягае державны реестрацИ органом, який зд/йснив державну реестрац/ю правоволодльця (франчайзера]. В1дпов<дно до частини другоi статт/ 367 Господарсь-кого кодексу УкраШ догов<р комерц/йно1 концесИ п<длягае державнй реестрацц органом, який зд/йснив реестрац/ю суб'екта господарювання, що виступае за договором як правоволод/лець (франчайзер].
Перспектива розвитку IF
CêëaâeHo ocoôèCTo aBTopoM на ochobí [2-6].
Cвiтoвi тенденцп тa нaцioнaльний дocвiд cвiдчaть, щo пpi-opитетним для cтимyлювaння екoнoмiчнoï aктивнocтi i cтвo-pення cпpиятливoгo iнвеcтицiйнoгo cеpедoвищa е poзвитoк пiдпpиeмницькoï iнфpacтpyктypи - IF. Пoдaткoвi пpефеpенцiï (i в ганте^т впpoвaдження нoвиx теxнoлoгiй], зaкoнoдaвчo-пpaвoвий зaxиcт - yce це е вектopoм пocтyпaльнoгo poзви-тку влacнoгo екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy y^aim
B. Kиpиленкo, aнaлiзyючи пoлiтикy пiдвищення кoнкypентo-cпpoмoжнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки cтocoвнo pеaлiзaцiï ме-xaнiзмy iнвеcтицiйнoï безпеки, визнaчae ocнoвнi iнcтpyменти, якi мaють бути зaгaльнoпpийнятними для cyб'eктiв екoнoмiки, a ca-ме: «1] бaлaнc iнтеpеciв, який мae пoшиpювaтиcя нa вci cфеpи екoнoмiки тa oб'eкти екoнoмiчниx вiднocин; 2] пapитетнicть poз-витку cектopiв екoнoмiки, щo пеpедбaчae вcтaнoвлення для ниx piвнoцiнниx yмoв poзвиткy: пocилення пpoцеciв кaпiтaлoтвopен-ня, збiльшення джеpел poзшиpенoгo вiдтвopення, cтимyлювaн-ня виcoкoï пpoдyктивнocтi пpaцi, pеcypcoзбеpеження, iннoвa-цiйнoï дiяльнocтi тoщo; 3] недoпyщення мoнoпoльнoï пoведiнки; 4] cтимyлювaння iннoвaцiйнoï aктивнocтi нaцioнaльнoгo бiзнеcy, нa який мae cпиpaтиcя iнвеcтицiйнa безпекa нaцioнaльнoï ега-нoмiки; 5] pеcypcoзбеpеження, щo пеpедбaчae poзpoбкy плa-нiв ефективнoгo викopиcтaння ycix видiв виpoбничиx pеcypciв y галузя^ видax екoнoмiчнoï дiяльнocтi; 6] кoмплекcнicть тa узга-дженicть нopмaтивниx aктiв, щo мae cтвopити нaцioнaльнoмy виpoбникoвi мaкcимaльнo cпpиятливi yмoви чеpез cтaбiльнicть тa гapaнтoвaнicть; 7] виpiвнювaння екoнoмiчнoгo poзвиткy pегi-oнiв як чиннига пocилення кoнкypентocпpoмoжнocтi нaцioнaль-нoï екoнoмiки; В] пiдвищення piвня життя нacелення» [4, c. 23].
Пpoблемaтикa нaцioнaльнoï безпеки cпpиймaeтьcя cyc-пiльcтвoм як cвoгo poдy пpaгнення збеpегти цiлicнicть мo-paльнoгo oбpaзy oкpемoï люд^ет''' ocoбиcтocтi тa деpжaви пеpед зaгpoзoю нiвелювaння з бoкy тaкoï цiннocтi, як нopмa мiжнapoднoгo пpaвa. Ha пpaктицi ж дoвoдитьcя вpaxoвyвaти «глoбaльнy pеaльнicть», якa твopитьcя тан^етними людьми. I бaгaтo зaлежить вщ тиx, xïo пpиймae piшення. Пoкaзoвoю cтaлa «гyмaнiтapнa iнтеpвенцiя» з 6o^ ^ai^ - cyciдa - Pociï.
Л. Шевченкo aнaлiзye тoй фaкт, «щo cиcтемa екoнoмiч-нoï безпеки деpжaви не icнye caмa пo co6í. Boнa пoв'язaнa
з екoнoмiчнoю безпекoю людини тa мiжнapoднoю екoнo-мiчнoю безпекoю. Toмy cтpyктypнa cxемa cyб'eктiв цieï тpia-ди мae тaкий вигляд: людинa (ocoбa] - нaцioнaльнa деpжa-вa - ^тове cпiвтoвapиcтвo. Безпекa людини е cклaдoвoю чacтинoю безпеки деpжaви, якa, ^oe^i чеpгoю, е cклaдoвoю чacтинoю мiжнapoднoï безпеки. Oтже, деpжaвa мae дбaти пpo зaбезпечення екoнoмiчнoï безпеки для ^oix гpoмaдян, для cебе тa cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa. Toмy пеpед нею cto'''^ нaдзвичaйнo вaжливе зaвдaння - пoв'язaти тa пoгoдити Ы-теpеcи кoжнoгo гpoмaдянинa з iнтеpеcaми деpжaви, a тaкoж з iнтеpеcaми cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa» [5, c. 12].
B. Шлемга тa I. Бiнькo y мoнoгpaфiï визнaчили нaйвaжли-вiшi пpинципи екoнoмiчнoï безпеки:
- екoнoмiчнa незaлежнicть, щo oзнaчae нacaмпеpед мoж-ливють здiйcнення деpжaвнoгo кoнтpoлю зa нaцioнaльними pеcypcaми, cпpoмoжнicть викopиcтoвyвaти нaцioнaльнi ган-кypентнi пеpевaги для зaбезпечення piвнoпpaвнoï yчacтi y мiжнapoднiй тopгiвлi;
- ст^юсть i cтaбiльнicть нaцioнaльнoï екoнoмiки, щo пе-pедбaчae мiцнicть i нaдiйнicть ycix елементiв екoнoмiчнoï ^стеми, зaxиcт ycix фopм влacнocтi, cтвopення гapaнтiй для ефективнoï пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, cтpимyвaння деcтa-бiлiзyючиx фaктopiв;
- здaтнicть дo caмopoзвиткy i пpoгpеcy, тoбтo cпpoмoж-нicть caмocтiйнo pеaлiзoвyвaти i зaxищaти нaцioнaльнi екo-нoмiчнi iнтеpеcи, здiйcнювaти пocтiйнy мoдеpнiзaцiю ви-poбництвa, ефективну iнвеcтицiйнy тa iннoвaцiйнy пoлiтикy, poзвивaти iнтелектyaльний i тpyдoвий пoтенцiaл кpaïни [6].
Ocнoвними cклaдникaми екoнoмiчнoï безпеки кoжнoï кpa-|'ни е фiнaнcoвa, теxнoлoгiчнa, iнвеcтицiйнa, iннoвaцiйнa, енеpгетичнa, coцiaльнa тa пpoдoвoльчa безпега. Як зaзнa-чaлa O. Якoвлeвa, «екoнoмiчнa безпекa деpжaви зaлежить вщ iнвеcтицiйнoгo клiмaтy, тoбтo cyкyпнocтi пoлiтичниx, пpa-вoвиx, екoнoмiчниx тa coцiaльниx yмoв, щo зaбезпечyють iн-веcтицiйнy дiяльнicть вiтчизняниx тa iнoземниx iнвеcтopiв. Toмy деpжaвa oб'eктивнo пoтpебye aктивiзaцiï iнвеcтицiйнo-гo пpoцеcy, йoгo cпpямyвaння нa зaбезпечення пoтенцiaлy пoзитивниx екoнoмiчниx тa coцiaльниx змiн в yмoвax зaгo-
Франчайзинг i форми шдприсмницько'| д1яльност1
Визначення франчайзингу Визначення форм шдприсмницько!' дiяльностi Результат взаемоди
Франчайзинг Розглядаеться як форма органкзацп та розвитку бизнесу, при як!й одна сторона (правовлас-ник) зобов'язуеться надати ¡нш1й сторон! (користувачев¡) за винаго-роду на строк або без зазначення строку право використовувати в пщприемницьюй д!яльност! користувача комплекс належних правовласнику виключних прав, що включае право на товарний знак, знак обслуговування, а також права на ¡нш! передбачен! договором об'екти [11, с. 183-186] Аутсорсинг Використання зовн!шн!х ресурс!в для виконання функц!й пщприемства, тобто залучення компанию для ве-дення свое)" господарсько]" дильност!, фактор!в виробництва, контрольова-них ! органкзованих !ншими ф!рмами в !нтересах компанп-замовника [10, с. 66] Франчайзинг - аутсорсинг Пщприемство-франчайз! вщмовляеться в!д створення та розвитку власно)" торгово)" марки ! в обм!н на це набувае право протягом визначеного перюду працювати п!д торговою маркою франчайзера. При цьому франчайзер управляв брендом свое)" франчайзингово)" мереж!, одержуючи в!д франчайз! роялт! ! рекламы вщрахування. Франчайз!, приеднуючись до франчайзингово)" мереж!, оплачуе франчайзеру послуги з розвитку ! просування торговельно)" марки, тобто передае на аутсорсинг управл!ння торговою маркою. Франчайзер, своею чергою, повнютю або частково вщмовляеться в!д самост!йного ведення комерц!йно)" д!яльност! (безпосеред-нього продажу товар!в ! послуг п!д своею торговою маркою юнцевим споживачам) ! передае цей процес на виконання франчайз! [10, с. 68]
Франчайзинг Специф!чна форма догов!рних економ!чних взаемовщносин великих компан!й з др!бними виробни-чо-пщприемницькими структурами, за яко)" мал! пщприемства (франчайз!) можуть функцюнувати п!д егщою великих орган!зац!й (франчайзера), користуючись "хн!ми товарними знаками й ем-блемами. При цьому вони не втра-чають адм!н!стративно)", ф!нансово)" ! юридично)" самост!йност! [12] Л!зинг Пщприемницька дильнють, спря-мована на !нвестування власних чи залучених ф!нансових кошта, яка полягае в наданн! л!зингодавцем у виключне користування на визначе-ний строк лкзингоодержувачу майна. Таке майно е власнютю л!зингодавця або набуваеться ним у власнють за дорученням ! погодженням з лкзингоодержувачем у вщповщного продавця майна, за умови сплати лкзингоодержувачем перюдичних л!зингових платежа [13] Франчайзинг - л!зинг Найчаст0е об'ектом франчайзингово)" угоди стае конкретний товар або послуга. Для виходу на ринок !з франчайзинговою пропозицию продукт пщприемства повинен волод™ високою яюстю; доступн!стю товару широкому колу споживачв; широким ринком збуту, що повинен мати резерви; образ товару, який мае бути неповторним: логотип, назва й !нш! дизайнерськ! елементи, як! повинн! асоцюватися у споживача з даним товаром. Франчайзингова система при цьому мае назву «вироб-ничий франчайзинг». За таких умов франчайз! не просто волод!е торговою маркою франчайзера, виробляе ! реалкзуе його продукцю та послуги, але ! включаеться в повний цикл господарсько)" дильност!, для акцепту франчайзеру. Франчайзер, своею чергою, передае його в лкзингову компаню. ЛЫнгодавець звертаеться в банк з метою отримання кредиту п!д заставу акцептованого векселя. У раз! отримання кредит-них ресурса л!знгодавець купуе устаткування ! передае його у ф!нансову оренду франчайзеру з правом передач! його в сублкзинг франчайз!. Перевагою використання дано)" схеми е те, що л!зингова компани укпадае догов!р ф!нансово)" оренди лише з франчайзером, що значно спрощуе процедуру оформлення л!зингово" операц!" пор!вняно з догов!рними в!дносинами з! вс!ма франчайз!. Дана схема ф!нансування е ! схемою хеджування лкзингово)" операци", осюльки в раз! несплати кредиту вчасно банк може пред'явити вексель як франчайзеру, так ! франчайз! [14]
Франчайзинг Розглядаеться як ефектив-ний !нструмент просування нацюнальних бренд!в як всередин! кра)"ни, так ! за П межами Брендинг Необхщний фактор для ефектив-ного просування товар!в на ринку. Мета - створення ч!ткого образу бренду ! ч!тке формування напрямку комун!кац!й. Брендинг включае в себе роботи з дослщження ринку, позицюнування продукту, створення торгово" марки, слогана, товарного знаку, ф!рмового стилю, упаковки тощо Франчайзинг - брендинг Кожна компан!я незалежно в!д сфери д!яльност! праг-не надати власн!й пропозиц!" ун!кальний характер, який буде щентиф!куватися за допомогою конкретного бренду. Виробники ор!ентуються на посилення позиц!й корпоративного бренду, який е головним идентиф!ктором """х пропозицп. Роздр!бн! гравц! з метою збтьшення ступеня автономност! в!д виробниюв формують св!й брендовий кап!тал, просуваючи не т!льки власне !м'я, але ! створюючи додатков! серв!си та марочн! позицп (приватн! марки). 1нтернет-бренди формують особливий !нформац!йний прост!р у в!ртуальному середовищ!, в як!й д!ють сво)" правила ! норми ефективного брендб!лд!нга
Франчайзинг Терм!н «франчайзинг» використовуеться для опису р!зних форм дтових вщносин, у тому числ! лщензування, дистриб'юторськ! угоди та агентськ! угоди. У найбтьш в!домому сенс! терм!н «франшиза» виник п!д час розвитку бкзнес-фор-мату франчайзингу та «означае комплекс базових елемента належних для подальшого викори-стання ! дотримання» [15, с. 14] Вендинг Продаж товар!в ! послуг за допо-могою автоматизованих систем (торговельних автомата). Венд!нг набув широкого поширення у свт як зручний ! не дуже вимогливий спос!б вести торпвлю або надавати послуги [16] Франчайзинг - вендинг Застосовуеться на споживчих ! промислових ринках, по вщношенню до товар!в. Однак кожна сфера д!яльност! мае сво)" особливост!. Поеднання франчайзингу ! вендингу дае змогу п!дприемствам розвиватися еффективн!ше
Складено автором на основi [9-16].
стрення соц1ально-економ1чних суперечностей, виникнення руйывних загроз здатност до економ1чного розвитку та пщ-тримки економiчного суверенiтету держави. Держава повинна сприяти формуванню привабливого iнвестицiйного клЬ мату та гарантувати iнвесторам недоторканнють ix капiталу i можливiсть його повернення з вщповщним доходом» [7].
EIS е одним зi складниюв нацiональниx iнтересiв усix роз-винених держав свггу. Основними факторами забезпечен-ня iнвестицiйноí безпеки держави, поряд iз традицiйними, такими як правове регулювання фiнансово-господарськоí дiяльностi, фiскальна полiтика держави, темпи зростання ВВП, коруп^я в державному управлiннi, рiвень безробггтя, трудова мiграцiя населення, постають Ывестицмы чинники, якi сприяють безперервностi Ывестицмних процесiв для на-буття державою та и громадянами економiчноí свободи.
Отже, елементами системи iнвестицiйноi' безпеки мо-жуть бути як франчайзери, франчайз^ так i пiдрядники, ко-ристувачi об'eктiв капiтальниx вкладень, домогосподарств як постачальниюв iнвестицiйниx ресурсiв, а також держава як регулятор вщтворювальних вщносин i як безпосереднiй учасник [8, с. 318-323].
«Франчайзинг може поширюватися на будь-яку госпо-дарську дiяльнiсть, для котро' розроблено процеси вироб-ництва, переробки та продажу товарiв i послуг, а також за наявност в Укра'У великого ринку збуту i можливостi посту-пового зниження вартостi франшизи можна очкувати збть-шення динамiки його розвитку в найближчi роки» [9, с. 189].
IF взаeмодie з багатьма формами пщприемницько' дЬ яльноси що свiдчить про гнучку й динамiчну органiзацiйну структуру (див. табл.).
Висновки
Запропонована в цiй статл iнституалiзацiя франчайзингу дае змогу, на погляд автора, з одного боку, краще зрозумЬ ти економiчну сутнють феномену як IF, так i меxанiзмiв вза-емоди пiдприeмств у межах франчайзингу, а з Ышого - роз-глянути низку сучасних популярних форм ведення бiзнесу (аутсорсинг, лiзинг, брендинг, вендинг). Cлiд зауважити, що подiбний ефект взаемоди можливий у поеднаны iз бенчмар-юнгом, iнжинiрингом, реiнжинiрингом i венчурними фондами. Позитивы аспекти франчайзингу, необхщнють використання в Укра'У нових форм Ытеграци бiзнес-структур, знаходження нових джерел Ывестицм дають змогу говорити про необхщ-нiсть i актуальнiсть подальшого дослщження пiднятиx питань.
IF стимулюе економiчну активнiсть, поглиблюе подiл працi, тобто спецiалiзацií на виробництвi вузько' номенклатури това-рiв та послуг, надаючи пщприемствам ширший доступ до ринюв iншиx держав, надае можливiсть розвивати власний економiч-ний потенцiал, демонструвати переваги власного бiзнесу, за-лучаючи Ывестицмы ресурси задля створення «единого ринку», i тому створюе сприятливе IC та е передумовою для EIS.
Але без належно' пщтримки з боку держави, а саме по-даткових преференцiй (птьгового податкового навантажен-ня для пщприем^в, якi тiльки-но започаткували свiй бiз-нес), активно' взаeмодii' з громадською Ыщативою (шляхом створення робочих груп, проведення круглих столiв, обгово-рень, громадських слухань), законодавчо-правового захис-ту (пщготовка та створення законодавчих та правових ак^в
мае розглядатися лише через призму практики), така форма ¡нтеграци б^нес-структур, як франчайзинг, для економки УкраУни залишиться пор¡вняно новим ¡, як св¡дчить св¡товий досвщ, потенц¡йно ефективним, але не реалвованим фактором EIS держави. Подальший розвиток IF при цьому, на жаль, матиме здебтьшого лише теоретичний характер.
Список використаних джерел
1. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997.
- 180 с. - (Современная институционально-эволюционная теория).
2. Одинцова М.И. Институциональная экономика // [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://mreadz.com/new/index. php?id=7512&pages=78.
3. Системна криза в УкраМ передумови, ризики, шляхи подолан-ня: аналгг. доп. / Я.А. Жалто, К.А. Кононенко, В.М. Яблонський [та ¡н.]; за заг. ред. Я.А. Жалта. - К.: Н1СД, 2014. - 132 с.
4. Кириленко В.1. lнвестицiйна складова економiчноï безпеки: дис.... д-ра екон. наук: 08.01.01 - Економнна теорiя. - КиУвський нацюнальний економiчний унiверситет ¡м. Вадима Гетьмана, КиУв, 2007, (автореферат). - 38 с.
5. Економтна безпека держави: сутнють та напрями формуван-ня: монографт / Л.С. Шевченко, О.А. Гриценко, С.М. Макуха та ¡н. // За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.С. Шевченко. - X.: Право, 2009. - 312 с.
6. Шлемко В.Т. Економтна безпека УкраУни: сутнють i напрям-ки забезпечення / В.Т. Шлемко, 1.Ф. БЫько: монографт. - К.: Н1СД, 1997. - 144 с. - (Сер. «Нац. безпека»; Вип. 2) [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/rozdil/binko.htm
7. Яковлева О.В. Актуальы питання ф^ансовоУ безпеки держави: зб^ник наукових праць М^народноУ науково-практич-ноУ ¡нтернет-конференцУ|" «Актуальнi питання безпеки ф^ансо-воУ системи держави», м. Харюв, 21.02.2014 [Електрон. ресурс].
- Режим доступу: http://univd.edu.ua/general/publishing/konf/ finbezpeka/97_yakovleva.pdf.
8. Малюгпн О.К. Побудова концептуально'!' модел¡ iнвестицiйноï складовоУ нацiональноï економиноУ безпеки // lнновацiйна еконо-мй<а. - 2013. - №5. - С. 318-323.
9. Яловий Г.К. Перспективи розвитку комерц¡йно]' концесп (франчайзингу) в Украп-ii // Теоретичы та прикладнi питання економiки, випуск 27. - Т. 1.
10. Котляров И.Д. Формы аутсорсинга в международной торговле. - Экономика и управление. - 2010. - №4. - С. 189.
11. Федорова В.В. Формирование стратегии развития промышленного предприятия на основе франчайзинга // Экономика управления. - 2010. - №7(68). - С. 183-186.
12. Гончаров С.М. Тлумачний словник економюта / С.М. Гончаров, Н.Б. Кушыр. - К.: Центр навчальноУ лператури, 2009. - 268 с.
13. Сайт Вмпедм Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Лiзiнг.
14. Семененко 1.М. «Використання франчайзингу в дтльнос-^ промислових пщприемств // Б1ЗНЕС1НФ0РМ. - 2012. - №7, м. Луганськ [Електрон. ресурс].
15. Цират А.В. Руководство по составлению и заключению франчайзинговых договоров: право и практика: учебно-практическое пособие. - К.: Истина, 2010. - 352 с.
16. Сайт Втапедп [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https:// ru.wikipedia.org/wiki/Вендинг.
