CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 124-131.
УДК 347.22.02
1НОЗЕМНИЙ ДОСВ1Д В СФЕР1 ДЕРЖАВНО1 РЕеСТРАЦП ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО
Крат В. I.
Нацюнальна юридична академ/'я УкраУни /м. Я. Мудрого, Харкв, УкраУна
У статп автор aнaлiзуе формування системи державно! реестрацп на нерухоме майно у свiтовiй практицi та сучасний 11 стан в окремих державах. У процеа дослiдження автор розглядае системи державно! реестрацп прав на нерухомють в Шмеччит, Франца, Австралп, Англи та США.
Ключовi слова: нерухомють, права на нерухоме майно, державна реестращя прав на нерухоме майно.
Активный розвиток ¿ммобшарного обороту в Укра!ш стимулюе до формування вщповщно й системи державно! реестрацп прав на нерухомють заради забезпечення його мщносп та стабильность В свт вона складалася юторично, поступово набува-ючи все бшьших ступешв надшносп. Вщ !! ефективносп та д1евосп залежить бага-то чого, адже завдяки цьому забезпечуеться прозорють ринку нерухомосп, знижу-ються економ!чш ризики, впорядковуються стягнення податюв та збор1в. Вщтак, можна вести мову про сприятливий швестицшний ктмат в кра!ш, що приваблюе швестор!в { дозволяе збшьшувати обсяг катталовкладень. В свою чергу, це е пря-муванням до зростання економ1чних показниюв.
Система державно! реестрацп прав на нерухоме майно покликана укршити ци-вшьний оборот, що е публ1чним штересом { тому законодавство, яке !! регулюе, е публ1чним. Водночас воно нерозривно пов'язане з суто цившстичними конструкщ-ями - укладенням договор1в, набуття права власносп на нерухоме майно, захистом прав добросовюного набувача тощо. Наявнють вщповщного балансу пом1ж приват-ними та публ1чними елементами в такш систем! забезпечуе !! функц!ональну ефек-тивнють.
Сучасне укра!нське законодавство, присвячене регулюванню державно! реест-рац!! прав на нерухомють, носить досить контрадикторний характер. Навгть прийн-яття Закону Укра!ни «Про державну реестрац!ю прав на нерухомють» [1] не усунуло означено! проблеми ! не призвело до створення функцюнально повноцшно! та д!ево! едино! системи реестрац!! прав на нерухомють, яка б забезпечила стабшьнють обороту нерухомосп ! була заснована на вщповщних принципах здшснення тако! реестрац!!. Про це свщчить, зокрема, необх!дн!сть проведення державно! реестрац!! прав на нерухоме майно поряд !з реестращею правочин!в !з нерухом!стю та надання державн!й реестрац!! прав на нерухоме майно не правовстановлювального, а право-п!дтверджувального значення [див. напр.: 2, с. 7-12; 3, с. 34-39].
Звичайно, цьому процесов! в Укра!ш !манентно притаманш труднощ! та переш-коди, зумовлеш багатьма чинниками, зокрема в!дсутн!стю ринку нерухомого майна
124
протягом багатьох десятилггь та, як наслщок, теоретично обгрунтованих напрацю-вань, на основi яких могла б бути вироблена нацюнальна система державно! реестраци прав на нерухоме майно.
Саме це й обумовлюе потребу дослiдження систем реестраци прав на нерухо-мiсть, що сформувалися в свгговш практицi. Важливiсть такого аналiзу викликана необхiднiстю виокремлення основних засад певних систем, що використовуються в тих чи шших державах. О^м цього, актуальнiсть напрацювання ефективних меха-нiзмiв реестраци прав на нерухоме майно доводить й створення некомерцшно! не-урядово! мiжнародно! оргашзаци - Мiжнародний центр реестрацiйного права (CINDER) з штаб-квартирою в Мадридi (1спашя) заради об'еднання зусиль рiзних держав щодо ушфшаци пiдходiв до реестраци прав на нерухомiсть. Тому метою дано! статп е спроба дослщження систем реестраци, про як йдеться.
Ретроспективний аналiз свщчить, що iсторично застосовувалися рiзноманiтнi способи укршлення прав на нерухомiсть, що еволюцюнували вiд найпримiтивнiших до сучасних. Свого часу таку функцiю виконували межовi знаки та проголошення клятв, ниш система державно! реестраци прав на нерухомють припускае вщпрацьо-ваш юридичнi механiзми.
Традицiйно прийнято виокремлювати двi системи державно! реестраци прав на нерухомють (у подальшому, без окремих застережень, словосполучення «система державно! реестраци прав на нерухоме майно» вживаеться як родове поняття), що застосуються у рiзних державах: а) титульна система, в основi яко! покладено дер-жавну реестрацiю прав на нерухомють; б) актова система, в !! основi - державна ре-естрацiя правочинiв [4, с. 6].
Однак видаеться, що наведений «примусовий» подш е досить умовним i в жод-нiй мiрi не вiдображае власну самобутнiсть та оригшальнють певно! системи реестраци прав на нерухоме майно, обумовлено! впливом на !! формування як основних засад цившьного законодавства конкретно! держави, так i власне само! правово! системи. У зв'язку з цим вбачаеться за необхщне, перш за все, простежити сутнють свггових систем державно! реестраци прав на нерухоме майно в контекст !х ютори-чного генезису.
Зародження у сучасному розумiннi систем державно! реестраци на нерухоме майно пов'язуеться iз трансформащею економiчних вiдносин, зокрема з розвитком кредитування тд iпотеку земельних дшянок та, як наслiдок, iз необхщнютю забез-печення стабiльностi обороту. В основу вироблення певних механiзмiв для державно! реестраци прав на нерухоме майно було покладено мету забезпечення балансу помiж правами добросовюного набувача й власника та створення можливосп для доступносп шформаци про права треих осiб на нерухомють.
Початково у цившьному оборотi використовувалася вироблена римським при-ватним правом необмежена вшдикащя (ubi rem meam invenio, ibi vindico), що засно-вувалася на правилi nemo ad alium plus juris transferre potest, quam ipse habet (шхто не може передати бшьше прав шж мае сам). Унаслщок цього набувач, що набув майно вщ особи, якш воно не належало, не ставав його власником, хоча б i дiяв при цьому добросовюно (bona fide) i на законнш шдст^ (ex justo titulo) [5, с. 4].
125
Звюно, такий шдхщ не дозволяв захищати iнтереси добросовiсного набувача, особливо в контексп швидкого розвитку цившьного обороту i необхiдностi забезпе-чення його стабiльностi. I тому йому на змшу почав використовуватися давньошме-цький принцип - Hand muss Hand wahren (рука за руку вщповщае), на тдсташ якого з'являються межi застосування вiндикацiйного позову.
О^м цього, виникае необхiднiсть створити можливють для осiб, якi надавали кредити тд iпотеку нерухомостi, ознайомлюватися з правами iнших осiб на земель-ну дiлянку. Для задоволення ще! потреби в кiнцi XVIII столггтя в Gвропi виникае шститут iпотечних книг, в основi ведення яких знаходилося правило, що будь-яке заставне право на нерухомють мае юридичну силу для треих ошб тшьки тодi, якщо воно записане в особливi книги, що велися офщшними установами i були вщкрити-ми для довiдок всiх защкавлених осiб [6, с. 187]. Першим актом, в якому знайшла втшення iпотечна система, був Прусський шотечний статут 1783 р. Засади, закрш-ленi в цьому актi, «коренилися» у давньому юридичному побутi шмщв, у яких вщ-чуження i застава нерухомостi вiдбувалися завжди гласно, за учасп влади i супро-воджувалася урочистими формальностями [5, с. 12].
Саме шотечш книги i стали прообразом перших в сучасному розумiннi систем державно! реестрацi! прав на нерухоме майно. Згодом змют шотечних книг розши-рюеться i в них розпочинають вiдображати й вщомосп про iншi речовi права. Вна-слiдок того, що в основному до шотечних книг вносилися записи, пов'язаш з речо-вими правами щодо земельних дiлянок, вони отримали назву поземельних книг.
Внесення запишв до поземельних книг базувалося на двох принципах: публiч-носп та достовiрностi. Публiчнiсть полягала в тому, що поземельш книги повинш були вiдображати на певний момент точне юридичне положення будь-яко! нерухомосп, що входила до складу округу. Для досягнення ще! мети встановлювалося правило, що кожен акт, який мае речово-правове значення (передача права власнос-тi, встановлення застави або сервитуту тощо), повинен бути записаний в поземельну книгу, i лише з цього моменту вш отримував юридичну силу для вшх треих осiб. У свою чергу, сутнютю принципу достовiрностi було те, що всякий запис в raroi мав повну юридичну силу для тре^х ошб навiть тодi, коли вш не вiдповiдав дiйсностi [6, с. 187-188].
Внаслщок встановлення цих правил забезпечувалася безповоротнють прав доб-росовюного набувача нерухомого майна, оскiльки за умов внесення до поземельно! книги запису про речове право майно не могло бути витребуване за допомогою вш-дикацшного позову.
Для наглядно! шюстрацн сучасного стану проведення державнш реестрацi! прав на нерухомють варто простежити досвщ у державах романо-германсько! та англосаксонсько! системи права. Причому в першу чергу слщ проаналiзувати системи державно! реестрацп кра!н континентально! системи права (Шмеччини, Фран-цi!), оскiльки це зумовлено юторичним «тяжiнням» укра!нсько! правово! системи до континентально! правово! шм'!. Корисним буде врахування й особливостей державно! реестрацп прав на нерухоме майно в державах загального права (Австралп, Анг-лп, США).
126
У Н1меччиш повноваження по веденню поземельних книг, вщповщно до По-ложення про порядок ведення Поземельних книг (Grundbuchordnung) вщ 26 травня 1994 року, покладеш на окружш суди i компетентних службовцiв цих сущв. ïx дiя-льнiсть регулюсться спецiальним Законом про службовцiв суду (Rechtspflegergesetz) вщ 5 листопада 1969 року. Окружш суди проводять реестращю об'екпв нерухомого майна за мюцем ïx знаходження, у вiдповiдниx округах. У систему окружних сущв включеш управлiння поземельних книг, що здшснюють безпосередне ïx ведення [7, с. 20]. Шмецька модель реeстрацiï прав на нерухоме майно полягае в тому, що пе-реxiд (виникнення, припинення, обтяження) речових прав на нерухомють вщбува-еться в результат складного юридичного складу, обов'язковими елементами якого е речовий договiр, що укладаеться сторонами, та запис в поземельнш raroi [8, с. 262]. Набувач нерухомого майна стае власником тшьки тод^ коли вiн внесений до позе-мельноï книги [9, с. 423].
Черговють при множинност прав, що обтяжують земельну дшянку, визнача-еться у випадку, якщо цi права внесенi до одного i того ж роздшу поземельноï книги - по тимчасовiй послщовносп реестрацiï цих прав. Якщо права внесеш до рiзниx роздiлiв, то прюритет визнаеться за тим правом, яке датоване рашше; права, датова-нi одним i тим же числом, мають однаковий ранг. Для змши черговостi потрiбнi згода правомочних ошб, одна з яких поступаеться своею чергою iншiй особi, i вне-сення змiни до поземельноï книги (§ 879, 870 Цившьного уложення) [10, с. 201].
Особливють добросовюного набуття неруxомостi полягае в тому, що добросо-вiснiсть вщсутня тiльки при позитивнiй усвiдомленостi про приналежнють нерухо-мостi третiй особг При цьому для будь-кого, хто набувае земельну дшянку або iншi права, записи в поземельнш raroi розглядаються як достовiрнi, окрiм випадюв, коли наявнi заперечення проти правильности запису або набувачу вiдомо про 1'х неправи-льнiсть [9, с. 424].
У Францп в кожному судовому окрузi е особливе бюро - «Conservation des hypotheques» (Сховище iпотек), у якому рееструються речовi права на неруxомiсть шляхом внесення запишв про них до публiчниx реестрiв цього округу. Таке бюро управляеться «хранителем шотек» - простим чиновником адмшютрацп, що входить в структуру мшютерства фiнансiв. Якщо яка-небудь особа е власником нерухомосп, що знаходиться в рiзниx округах, в кожному з них на нього вщкритий «лист» реестраци його прав, а единого реестру прав особи на всю нерухомють не юнуе. Система реестраци характеризуеться вщсутнютю надшного захисту проти того, щоб право на одну i ту ж нерухомють виявилося зареестрованим одночасно на листах рiзниx ошб. Внаслщок цього публiчний реестр не забезпечуе юридичну достовiрнiсть запи-ав про права [11, с. 43-44].
Державна реестращя прав на нерухоме майно не мае правовстановлювального значення, оскшьки запис не розглядаеться як тдстава набуття права власносп. Од-нак особи, яю не зареестрували право власносп в реестрi, не можуть доводити свое його у спорi з третми особами [12, с. 267]. О^м цього, доступ до ведомостей, включених в реестр, обмежений. Защкавлеш особи можуть отримати тшьки випис-ки i копiï з реестру [4, с. 26].
127
Виокремлення австралшсько1' системи державно! реестрацп прав на нерухомють пов'язано з оригшальною системою реестрацп прав на нерухоме майно, роз-робленою i впровадженою у Х1Х ст. Робертом Торенсом. ÏÏ метою е забезпечення надшносп титулу для землевласниюв за допомогою принципу неоспорюваносп. Тобто в цiй краïнi втшено пiдхiд, вiдповiдно до якого вщновлення прав колишнього власника нерухомого майна неможливе тсля того, як були зареестроваш права доб-росовiсного набувача нерухомосп [13, с. 47-56].
Неоспорюваний титул не може бути оголошений недiйсним, скасований або анулюваний. Ця система вiдзначаеться концептуальною прозорiстю i визначенютю у регулюваннi прав учасниюв ринку нерухомостi. У ïï основi лежить принцип «неоспорюваносп» прав. Характерною особливютю цiеï системи реестрацп е вщсут-нiсть обов'язковостi реестрацп. Така реестращя проводиться лише за бажанням вла-сникiв, за винятком двох випадюв: а) якщо приватна особа отримала землю у влас-нють вiд держави пiсля введення в дда Real Property Act; б) якщо власник в рамках вiдповiдноï процедури добровiльно пiдпорядкував свою нерухомють ди Real Property Act [14, с. 150]. Виникнення, змша i припинення речових прав грунтуються тiльки на записах в поземельнш книзi, якi не можуть бути оспореш. Лише у випад-ку, коли запис про право був внесений шляхом фальсифшацп документа на дшян-ку, яка рашше була записана на шшу особу, остання (як потерпша сторона) мае право в судовому порядку вимагати повернення дшянки i виключення неправомiрно внесеного запису [4, с. 26].
Створення сучасно1' англшсько1' системи реестрацп речових прав на нерухомють здшснене за допомогою ютотного реформування законодавства про власнють, що торкнулося фундаментальних пiдходiв загального права до форм земельних во-лодiнь (legal estates). Результатом такого реформування стала вщмова вщ множин-ностi фр^ольдних i нефрiгольдних речових титулiв i замша 1'х двома титулами -титулом безумовно1' власностi (fee simple absolute) i титулом, обмеженим певною кшькютю роюв (legal term of years). О^м цього, три категори суб'ективних прав (правових iнтересiв) тдлягають обов'язковiй реестрацiï, а саме «зареестроваш ште-реси» («registered interests»), «переважаючi iнтереси» («overriding interests») i «малi iнтереси» («minor interests»). «Переважаючi штереси» мають вiдношення до прав, яю створюють обтяження для покупця i у тому випадку, коли вони не вщобража-ються в реестрг ïх «перевага» проявляеться в тому, що в цьому випадку вони пере-важають значення запису, що мютиться в реестрг До дано1' категорй' прав вiдносять-ся, зокрема, права на чужу нерухомють, засноваш на загальному правi (legal easement), право володшня, що виникае по давносп (adverse possession) [15, с. 6, 18].
У США використовуеться особлива система запишв (recordation), яка тдтриму-еться методом так званих договiрних гарантш речових титулiв (deed warranties), а також страхуванням цих титулiв (title insurance). Здшснення запишв характеризуеть-ся наступними чинниками: практично вш записи здiйснюються i систематизуються на основi внесення до облшових документiв даних про найменування власниюв зе-млi, а не на визначенш конкретних земельних дiлянок; припускаеться, що вони ви-користовуватимуться як зашб для дослiдження «ланцюжка переходiв титулу влас-
128
ност» («chain of title») протягом певного перюду часу. Вчинення таких запишв не носить правоутворюючого характеру, а вони мають слугувати тшьки свщченням наявност титулу [15, с. 6, 17].
Для забезпечення балансу штерешв у цившьному оборот окрему увагу необ-хщно звернути й на питання цившьно-правово1' вiдповiдальностi перед учасниками цивiльного обороту у випадку припинення ïx речових прав через дефектнють титулу (неправильнють або невщповщнють записiв) у державному реестрi прав на нерухоме майно. Зазначена модель вщповщальност у контекст системи державноï реестраци прав на нерухомють отримала назву принципу гаранти, який е складовим та^ системи. Слщ вщмггити, що сформувалося декшька пiдxодiв до вирiшення цiеï проблеми, виршення яких залежить вiд того, яку роль виконуе держава у реестраци прав на нерухоме майно. У бшьшост краш мова йде про вщповщальнють держави перед особами, як втратили права [Див. напр.: 8, с. 261]. Найбшьш повно такий ме-xанiзм реалiзований в ^^mi Торенса, для якоï е характерним формування гаран-тiйного фонду, за рахунок коштв якого i проводилася компенсащя збиткiв. При цьому, якщо коштв гарантшного фонду виявиться недостатньо для виплати компенсаций суми виплачуються в повному розмiрi за рахунок загальних доxодiв вщповь дноï провiнцiï [13, с. 47 - 56]. На вщмшу вщ наведеного пiдxоду, у Францiï держава не несе вщповщальност за збитки, як можуть бути заподiянi власниковi нерухомо-стi помилкою в записах, що робляться хранителем шотеки. Ця вiдповiдальнiсть ле-жить безпосередньо на останньому. Для забезпечення цiеï вщповщальност особи, як призначаються на таку посаду, закладають свое нерухоме майно або вносять у виглядi застави певну грошову суму [11, с. 44].
Особливютю вщзначаеться компенсацiя збитюв в США, оскiльки для цiеï мети використовуються страхування титулiв. Це пов'язано з тим, що держава не несе ш-яких обов'язюв пов'язаних iз державною реестрацiею прав на нерухоме майно, окрiм збертання i забезпечення публiчностi зареестрованих договорiв, внаслiдок чого, не надае, вщповщно, шяких гарантiй законностi i дшсност прав. Для того, щоб отримати гарантю дiйсностi зареестрованих прав, учасники договору вимуше-нi звертатися до послуг спещальних компанiй, якi займаються «страхуванням титулу».
За договором iз зацiкавленою особою такi компанiï вивчають вш правочини вi-дносно даного об'екту вщ 30 до 70 роюв (залежно вiд вимог законодавства певного штату) i надають гарантю про «чистоту титулу». У разi виникнення проблем, ви-кликаних порушенням у минулому «чистоти титулу», вони зобов'язуються вщшко-дувати збитки (у певних межах) особ^ яка застрахувала свш титул [4, с. 7].
Проведений анатз дозволяе зробити певш висновки. вiдносно тих засад, яю мають враховуватися при вдосконаленнi системи державноï реестрацiï прав на нерухоме майно в Украш. Перш за все, повинно бути чггко визначено:
• предмет державноï реестраци, тобто, що рееструеться - правочини з нерухо-мютю чи права на нерухомють. Причому лопчним видаеться надати основоположного значення саме державнш реестраци прав на нерухоме майно з вщмовою вщ
129
проведення державно! реестрац!! правочишв як тако!, що не виконуе жодних функ-цш, пов'язаних ¿з забезпеченням стаб!льност! цив!льного обороту;
• наслщки проведення державно! реестрац!!, тобто що така реестращя мае правостворюючий характер;
• единий орган, що проводить державну реестращю прав на нерухомють;
• забезпечення реально! публ!чносп та достов!рносп реестру прав на нерухо-ме майно;
• створення мехашзм!в, що забезпечували б цившьно-правову вщповщаль-н!сть держави перед особами, як! втратили права на нерухоме майно внаслщок де-фектносп титулу - неправильност! або невщповщносп запис!в в державному реестр! прав на нерухоме майно.
Перелж лiтератури
1. Про державну реестращю речових прав на нерухоме майно та !х обмежень: Закон Укра!ни вiд 01 липня 2004 р. № 1952-1У // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 51. - Ст. 553.
2. Спасибо-Фатеева И. В. Проблемы государственной регистрации прав и иделок / И. В. Спасибо-Фатеева // Мала енциклопедiя нотaрiусa. - 2004. - № 3. - С. 7 - 12.
3. Спасибо-Фатеева I. В. Нш^альне посв^ення правочишв iз нерухомютю та !хня державна реестращя як способи «укршлення» прав / I. В. Спасибо-Фатеева // Нот^ат для вас. - 2006. - № 12. -С. 34-39.
4. Системы регистрации прав на недвижимое имущество. Опыт зарубежных стран / [под ред.
A. А. Лазаревского]. - М. : Фонд «Институт экономики города», 2000. - 176 с.
5. Лыкошин А. И. Об отыскании недвижимых имений из чужого владения / А. И. Лыкошин // Журнал гражданского и уголовного права: Апрель. Издание С.-Петербургского Юридического Общества. - С.-Пб. : Тип. Правительствующего Сената, 1888. - Кн. 4. - 544 с.
6. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. - Петроград: Издание Юридического книжного склада «Право», 1917. - 328 с.
7. Ястребова В. В. Регистрация вещных прав на недвижимое имущество в Российской Федерации и Федеративной Республики Германии: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право» /
B. В. Ястребова. - М., 2007. - 25 с.
8. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву / Л. Ю. Василевская. -М. : Статут, 2004. - 538 с.
9. Жалинский П., Рерирхт А. Введение в немецкое право / П. Жалинский, А. Рерирхт. - М. : Спарк, 2001. - 767 с.
10. Германское право. Гражданское уложение / [пер с нем.]. - М. : Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - Ч. 1. - 552 с.
11. Никонов П. Н., Журавский Н. Н. Недвижимость, кадастр, и мирове системы регистрации прав на недвижимое имущество (аналитический обзор) / П. Н. Никонов, Н. Н. Журавский. - СПб. : Издательство Сазонова А., 2006. - 180 с.
12. Гражданское и торговое право зарубежных стран: [учебное пособие] / [под общ. ред. В. В. Безбаха, В. К. Пучинского]. - М.: МЦФЭР, 2004. - 896 с.
13. Копейкин А. Б. Международный опыт защиты прав собственников - добросовестных приобретателей недвижимости и системы регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним / А. Б. Копейкин // Законодательство и экономика. - 2003. - № 2. - С. 47-56.
14. Чубаров В. В. Вопросы государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним / В. В. Чубаров // Проблемы современного гражданского права: сб. статей. - М. : Городец, 2000. - С. 145-172.
130
15. Безбах С. В. Регистрация вещных прав на недвижимое имущество в Англии и США: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право / С. В. Безбах. - М., 2004. - 20 с.
Крат В. И. Иностранный опыт в сфере государственной регистрации прав на недвижимое имущество / В. И. Крат // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 124-131.
В статье анализируется формирование системы государственной регистрации на недвижимое имущество в мировой практике и современное ее состояние в отдельных государствах. В процессе исследования рассматриваются системы государственной регистрации прав на недвижимость в Германии, Франции, Австралии, Англии и США.
Ключевые слова: недвижимость, права на недвижимое имущество, государственная регистрация прав на недвижимое имущество.
Krat V. The foreign experience in state registration of immovable property / V. Krat // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - Р. 124-131.
In the article the author examines the formation of state registration of real estate in the world and its current status in individual states. During the study examines the system of state registration of real estate in Germany, France, Australia, England and USA.
Keywords: real estate, rights to immovable property, state registration of rights to immovable property.
НадШшла до редакцИ 11.11.2009 р.
131
