CC BY
11
УДК332.1.364.122.5(477.83) Астр. Г.О. Комарницька1 -
1нститутрегюнальних дослгджень НАН Украти, м. Львiв
1ННОВАЦ1ЙН1 СТРУКТУРИ РЕГУЛЮВАННЯ УРБАН1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У РЕГ1ОН1
ОбГрунтовано поняття урбокластера як шновацшно!' структури регулювання урбанiзацiйних процесiв у регiонi. Виходячи з особливостей сучасного трактування процешв шновацш у територiальних суспiльних системах та з урахуванням актуаль-них тенденцш розвитку урбашзаци в Укра1ш, запропоновано систему напрямiв регулювання урбашзацшних процесiв. Визначено перелiк ключових регуляторiв урбаш-зацiйних процесiв у репош та окреслено перспективи подальших дослiджень.
Ключовг слова: урбокластер, шновацшна структура, регулювання, урбашза-цiйнi процеси, регулятори.
Постановка проблеми. У другш половит XX ст. краша пережила етап актив1зацп м1грац1йних процешв у напрям1 "село-мюто", внаслщок чого штенсивно зростала як роль мют, так i 1хня територ1я, формувався особливий мюький уклад життя. Водночас, iз початком теперiшнього столiття цi тран-сформацiйнi процеси практично зупинилися i урбанiстичний розвиток Украши перейшов у перехвдну стадiю згортання урбашзацшних процешв у кла-сичному розумшш. Цi процеси, а також загальне зростання ролi iнновацiйноl дiяльностi у сустльному розвитковi, зумовлюють необхiднiсть у змш тдхо-дiв до трактування сучасних форм системи розселення.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Перспективним напрямом у сучаснш економiчнiй наущ, що акцентуе увагу на актуальних тенденцiях розвитку постiндустрiальноl економiки, е концепщя iнновацiйного регулювання урбашзацшних процешв, теоретико-методологiчнi основи яко1 викла-денi у працях таких вичизняних учених, як: Н.Г. Канiщенко, 1.В. Лисенко, П.Т. Саблук, Г.М. Самшленко, 1.В. Сандига, О.С. Телетов та ш.
Цю концепцiю украшсью науковщ головним чином розглядають в контексп оптимiзацil розвитку пiдприемств та 1х комплексiв, а також удоско-налення управлiння ними. Водночас ll сощальна складова, на наш погляд, е базовою у формуванш економiчних систем i базуеться на наявнiй системi розселення, практично залишаеться поза увагою вггчизняних науковцiв.
Постановка завдання. Виходячи з цього, на нашу думку, назрша потреба в докоршному переглядi наявних пiдходiв до розумшня iнновацiйного регулювання економiки й обгрунтуванш вiдповiдного поняттево-термшолопчно-го апарату в контексп сучасних тенденцiй розвитку зарубiжноl науки. Власне, наведенi мiркування i зумовили основне завдання нашого дослщження.
Виклад основного матерiалy. Концепщя шновацшного регулювання урбанiзацiйними процесами, що реалiзуеться в сучасних умовах на регюналь-ному рiвнi, е головним i визначальним фактором забезпечення регюнально! конкурентоспроможностi [3]. Iнновацiйне регулювання економжи призво-дить до посилення функцюнально! спецiалiзацil окремих регiонiв. Переваги тако! ситуацп зумовлюють i в нашш краш поступовий перехiд до кластерно! полiтики, заснованоl на пiдтримцi географiчноl концентрацп взаемопов'яза-
1 Наук. кер1вник: проф. Л.Т. Шевчук, д-р екон. наук
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.13
них тдприемств. Як зазначае I. Сандига, основу тако! полиики, орiентованоl на тновацтний розвиток, становить комплексне використання сощально-економiчного потенщалу, територiй шляхом перерозпод^ ресурсiв з метою збiльшення каmталiзацп регiонiв [5].
На сучасному етат дослiджень iнновацiйний пiдхiд регулювання або кластерний пiдхiд активно використовують тд час розроблення програм перспективного розвитку економiки регютв, побудови чи реструктуризацп регь ональних економiчних тдсистем, вирiшення територiальних соцiальних проблем, проблем рацюнального ресурсовикористання, якостi життя насе-лення тощо [10, с. 179].
На думку фахiвцiв, основними властивостями та перевагами кластера в сучасних економiчних умовах е:
1) наявшсть сконцентрованих на визначенш територп тдприемств одше! або сум1жних вид1в д1яльностц
2) взаемна тдтримка тдприемств у просуванш ресуршв та продукцп за умов нормально! ринково! конкуренцп;
3) наявшсть велико! кшькост д1ючих у кластер! малих тдприемств;
4) вшьний обмт тформащею в середин! кластера;
5) приток швестицшних ресурмв, яю сприяють виникненню тдприемств тфраструктури;
6) залучення ресуршв ¿з галузей, що не можуть !х ефективно використову-вати;
7) стимулювання тдвищення конкурентоспроможност продукцп, що ви-пускаеться, не лише всередиш кластера, але [ на тдприемствах, пов'яза-них вертикальними технолопчними зв'язками [1].
Виходячи з особливостей сучасного трактування процесiв кластериза-цп в територiальних суспiльних системах, а також з урахуванням не розроб-леностi, як у вичизнянш, так i в зарубiжнiй наущ теоретико-методолопчних аспектiв власне мюько! кластеризацп, з метою оптимiзацil управлiння урбат-зацiйними процесами в регiонi, насамперед на етат проектування, пропо-нуемо ввести в обiг поняття урбокластера. У нашому розумiннi урбокластер -це територiальне поеднання форм розселення та видiв економiчноl дiяльнос-п, що е джерелом поширення тновацт, зокрема специфiчного мiського способу життя, та генератором росту сучасних мюьких агломерацш. Саме урбок-ластери, на наш погляд, повиннi бути головними об'ектами регулювання ур-батзацтних процесiв у регiонi.
Основним рушiем процесiв розвитку сучасних урбокластерiв е власне сощальна урбанiзацiя як поширення мюького способу життя (як у напрямi до зовнiшнiх периферiйних зон, так i всерединi самого кластера, який, особливо у випадку наявносл в його ядрi великого мюта, характеризуеться iстотною внутрiшньою неоднорiднiстю).
З урахуванням викладеного вище, доцiльно видшити двi полярнi за змiстом урбатзацшних процесiв просторовi структури - урбокластери та пе-риферiйнi зони. Характерними рисами перших е ядертсть (наявтсть одного чи декiлькох "ядер" - цен^в зростання) та iнновацiйнiсть, а других - розосе-редженiсть (диференцтованють) i традицiйнiсть. У периферiйних зонах зага-
лом дом^е сiльський тип розселення, який, на вщм^ вiд мiського, харак-теризуеться деконцентращею населення та мережi суб'еклв господарювання.
Очевидно, варто також вiдрiзняти пропоноване нами поняття урбок-ластера вщ поняття агломерацп i, вщповщно, процеси кластеризацп та агло-мерування. При тому, що обидва процеси мають спшьну основу, !х вiдрiзня-ють функцiональнi та управлiнськi (регуляторш) аспекти (табл.).
Табл. Порiвняльний анажз форм територiальноi орган1заци системи розселення (агломерацш) та тновацшних урбан1зацшних структур
Агломеращя Урбокластер
Форма оргатзаци системи розселення, що може виконувати ввдпо-в1дт функци Синтетичний (комплексний, полiфункцiональ-ний) характер. У випадку, коли певнi функцп не розвинет, то важливим завданням е !хне за-безпечення в майбутньому
Вагому роль ввдгграють просторо-в1 зв'язки, що виникають внасль док "тершч^ально! гравггацп" м1ж населеними пунктами О^м просторових, на провiдному мiсцi пере-бувають функцiональнi, управлiнськi, шфор-мацшт зв'язки та спiльнi стратепчт цт розвитку
Генетично пов'язана iз процесами iндусгрiалiзацi! Основне джерело формування - розвиток соць ально!, шформацшно-культурно! та шнова-цшно! сфери
Переважае просторова та демосощальна iнгеграцiя Домшуе економiчна та шформацшно-культур-на штегращя
Актуальна сгадiя розвитку ба-гатьох урбосистем Перспективний i прогнозний характер
Важливо зазначити, що з певно! точки зору агломерацп та урбокласте-ри можна розглядати як складовi одного i того ж урбашзацшного процесу. Адже урбокластер, у нашому розумiннi, е однiею iз перспективних форм розвитку будь-яко! агломерацп.
На наш погляд, саме на базi урбокластерiв доцiльно планувати управлшня мюьким розвитком, оскiльки лише так можна повною мiрою врахувати всi наявнi взаемозв'язки i тенденцп розвитку систем розселення. Наприклад, недоцшьно роздшяти управлiння просторовим розвитком великого мюта (рь вень вiдповiдного мюького поселення) i його примюько! зони (сумiжнi адмь нiстративнi райони), оскшьки генетично i функцiонально - це складовi одного i того ж процесу.
Регулювання процешв формування i розвитку урбокластерiв у регюш, на наш погляд, мае включати такi ключовi напрями:
• збалансований економ1чний розвиток ядра урбокластера - обласного центру;
• прюритетшстъ розвитку шформацшних технологш та сфери послуг;
• тдвищення природного приросту населення i встановлення оптимального мирацшного балансу;
• контроль над дотриманням платв перспективного розвитку мгста у контекста забудови територп та розширення його меж;
• зменшення негативного впливу мюького господарства та транспорту на дов-кшля;
• встановлення оптимально! взаемодп м1ж обласним центром та його примгсь-кою зоною;
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.13
• оптимiзацiя галузево1 i терит^альио! структури господарства;
• актуалiзацiя правового статусу населених пунктiв;
• iнтенсифiкацiя розвитку туризму та готельного господарства;
• тдвищення ршня життя мiського населения, формування прогресивно1 вш> во! та сощальио! його структури;
• зменшення мцрацшного вдаоку населення як зовнiшнього, так i внут-рiшньорегiонального;
• формування технополюш та iнновацiйиих кластерш, поширеиия шформа-цiйио-комуиiкацiйиих техиологiй;
• поширення iиформацiйио-комуиiкацiйиих техиологiй, зокрема доступу до мережi 1итериет;
• формування коикуреитоспроможно! пропозици иа риику промислово! та сшьськогосподарсько! продукци тдприемств регюну;
• розвиток траиспортио! iнфраструктури та мюького комуиальиого господар-ства;
• подолання соцiальиих проблем та iи.
Уш окреслеш напрями можуть бути реалiзованими за допомогою низки регуляторiв, до яких вiдносимо: правовi, полиико-адмшстративш, макро-економiчнi, ринковi, органiзацiйнi, мiстобудiвнi, iнфраструктурнi, техноло-гiчнi, демографiчнi, сощальш, культурнi, iнформацiйнi.
Висновки. Отже, шновацшний характер кластеризацп в урбашза-цшних процесах зумовлюе актуальнiсть як обгрунтування теоретико-методо-логiчних основ вiдповiдних дослщжень, так i розробки пiдходiв до виршення прикладних завдань мiського розвитку на репональному рiвнi. Водночас, з урахуванням перспективного i прогнозного характеру видшених нами структур (урбокластерiв), 1х варто також враховувати у планово-проектнш та стра-тегiчнiй документацп як у галузевiй, так i в комплексно-регiональнiй. Ймо-вiрно, що у перспективi може виникнути також необхщнють у реформуваннi системи адмiнiстративно-територiального устрою з метою оптимiзацii управ-лiння вiдповiдними урбокластерами.
Лiтератyра
1. Амоша О.1. Формування кластерно! модел1 сощально-екож^чного розвитку мюта /
0.1. Амоша, К.В. Некрасова // Економжа буд1вництва i мюькогогосподарства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.prev.donnasa.edu.ua/win/publish/issues/esigh/st02.pdf.
2. Важинський Ф.А. Зарубiжний досвщ розвитку теритс^ально-виробничих систем / Ф.А. Важинський, О.О. Жовтанецька, А.В. Колодiйчук // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 20007. - Вип. 17. 3. - С. 141-145.
3. Лисенко 1.В. Кластерна концепщя iнновацiйного розвитку економжи регiону /
1.В. Лисенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact.com/20111019/ 2_li-
senko.htm.
4. Напрна В.П. Теритс^альна структура господарства i розселення населення: ретроспектива i сучаснi реалii / В.П. Напрна // Украшський географ^чний журнал. - 2009. - № 1. -С. 36-41.
5. Сандига 1.В. Кластеризацiя економiки як умова !! розвитку / 1.В. Сандига. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.intkonf.org/sandiga-iv-klasterizatsiya-ekonomiki-yak-umo-va-yiyi-rozvitku/
6. Симагин Ю.А. Территориальная организация населения. : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Ю.А. Симагин. - М. : ИТК "Дашков и К0", 2005. - 243 с.
7. Стеченко Д.М. Управлшня регюнальним розвитком : навч. поабн. / Д.М. Стеченко. -К. : Вид-во "Вища шк.", 2000. - 223 с.
8. Сучасш урбанiзацiйнi процеси: тенденцп та региональна диференцiацiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geografcom.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/720-suchasni-urbanizatsijni-protsesi-tendentsiji-ta-regionalna-diferentsiatsiya
9. Феленчак Ю. Застосування кластерного аналiзу в дослщженнях ризикiв демографiч-них втрат: мюто, реriон, держава / Ю. Феленчак // Схiд: аналiтично-iнформацiйний журнал. -Спец. вип. - 2011. - № 1 (108). - С. 178-182.
Комарницкая А. О. Инновационные структуры регулирования ур-банизационных процесов в регионе
Обосновано понятие урбокластера как инновационной структуры регулирования урбанизационных процессов в регионе. Выходя из особенностей современной трактовки процессов кластеризации в территориальных общественных системах и с учетом актуальных тенденций развития урбанизации в Украине, предложена система направлений регулирования урбанизационных процессов. Определен перечень главных регуляторов урбанизационных процессов в регионе и очерчены перспективы последующих исследований.
Ключевые слова: урбокластер, инновационная структура, регулирование, урба-низационные процессы, регуляторы.
KomarnitskaA.O. Innovative structures regulation urbanization processes in the region
Concept of urbocluster as an innovative structure of regulation of urbanization processes in a region is grounded in the article. Taking into account the features of modern interpretation of processes of clusterization in the territorial social systems and actual progress of urbanization trends in Ukraine, the system of directions of regulation of urbanization processes is offered. List of key regulators of urbanization processes in a region is created and prospects of subsequent researches are outlined.
Keywords: urbocluster, innovative structure, regulation, urbanization processes, regulators.
УДК 336.713 Ст. викл. З.Р. Костак, канд. екон. наук - Львгвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНО1 ПОЛ1ТИКИ БАНКУ
Розглянуто суть та особливосп формування кредитно! полынки банку. Проана-лiзовано структуру кредитного портфеля ПАТ КБ "ПриватБанк" залежно вщ характеру забезпечення. ОбГрунтовано доцшьшсть впровадження шновацшних розробок шд час формування кредитно! пол^ики банку. Запропоновано мехашзм формування та реалiзацii' шновацшно! кредитно! пол^ики банку.
Ключовг слова: кредитна политика, банк, шновацшна кредитна пол^ика банку, кредитш операци.
Анатз банювсько! дiяльностi свщчить про те, що кредитування, або ж кредитш операци займають левову частку у структурi активних операцш вп-чизняних банювських установ, а вщтак е прюритетним напрямом !хньо! дь яльносп. Тому правильно визначена кредитна полпика банку повинна стати кататзатором тдвищення фшансових результапв !х дiяльностi, особливо у перюди фшансово! нестабшьносп.
Дослщжуючи особливосп формування кредитно! полпики банку i враховуючи реалп сьогодення, зазначимо, що традицшш пiдходи до вироб-лення оптимально! кредитно! политики вiтчизняних банкiв дедалi частiше потребують нестандартних (новаторських) ршень, використання шновацшних розробок у банювськш практищ. З огляду на це, актуальною, на наш
