CC BY
25
5. Bolton, J.R. Photolysis of aqueous free chlorine species (HOCl and OCl -) with 254 nm ultraviolet light / J.R. Bolton, D.W. Smith // Journal of Environmental Engineering and Science. - 2007. -Vol. 6 (3). - Pp. 277-284.
6. Маргулис М.А. Звукохимические реакции и сонолюминесценция / М.А. Маргулис. - М. : Изд-во "Химия", 1986. - 288 с.
Гнатишин Н.М., Знак З.О. Интенсификация процесса обезвреживания гипохлоритных жидких отходов соединениями олефинового ряда в ка-витационных полях
Методом обратного окислительно-восстановительного титрования исследовано взаимодействие гипохлорита натрия с органическими соединениями, являющимися компонентами сточных вод олефинового производства, в кавитационных полях. Установлено, что скорость процесса окисления органических соединений гипохлоритом в случае возбуждения кавитации значительно выше, чем при механическом перемешивании. Это обусловлено протеканием процесса по радикальному механизму за счет образования многочисленных радикалов органической и неорганической природы вследствие лес-трукции органических соединений, разложения гипохлорита натрия и сонолиза воды.
Ключевые слова: натрия гипохлорит, олефины, кавитация, деструкция, радикалы, окисление.
Hnatyshyn N.M., ZnakZ.O. The Intensification of Neutralization Process of Hypochlorite Liquid Waste by Olefinic Compounds in Cavitation Fields
Using reverse redox titration the interaction of sodium hypochlorite with organic compounds, which are components of wastewater olefin production, in cavitation fields is investigated. The rate of oxidation of organic compounds by hypochlorite in the case of initiation of cavitation is found to be significantly higher than with mechanical stirring. This is due to the flow of a process according to the radical mechanism due to the formation of numerous organic and inorganic radicals caused by degradation of organic compounds, decomposition of sodium hypochlorite and water sonolis.
Keywords: sodium hypochlorite, olefins, cavitation, destruction, radicals, oxidation.
УДК332.[122+135]:911.375(477.83) Доц. Г.О. Комарницька, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академiя
УРБАН1ЗАЦ1ЙШ ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ МЕТРОПОЛ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й М1СТА ЛЬВОВА
Проаналiзовано особливост урбашзацшних процеив та !х можливий розвиток вщ агломерування через кластеризацш до метрошшзаци. Розкрито суть поняття урбоклас-тера як шновацшно! структури регулювання урбашзацшних процеив у регюш. Виходя-чи з особливостей сучасного трактування процеав кластеризаци у теритс^альних сус-шльних системах та з урахуванням актуальних тенденций розвитку урбашзаци в Украшу запропоновано концепщю створення урбокластергв у Львiвськiй област як оргаш-зацшно-адмшстративно! просторово! урбашзацшно! форми, що в перспективi тран-сформуеться в метрополiю. Окреслено перспективи подальших дослiджень перебiгу урбашзацшних процесiв.
Ключовi слова: урбанiзадiйнi процеси, агломерацш, урбокластер, метрополш, метрополiйнi функци, метрополiйний простiр, розвиток, регулювання.
Постановка проблеми. На сьогодш в Укрш'ш трансформувалися урбаш-зацiйнi процеси: змшилася роль великих мiст у територiальшй органiзацií сус-пiльства, загальмувався ркт в 1х наявних межах, деформувалося поширення мiського способу життя на як на прилегав так i на вiддаленi територií у напрямку
змiцнення девiантних тенденцiй його впливу на периферiйне населения. Все це актуалiзуe досладження таких процесш з метою змiцнення мiст - полюсiв росту в системi розселення та активiзацií економiчноí даяльноста в регiонах Украши.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Хоча теоретичн та методо-логiчнi особливоста урбанiзацií перманентно перебували в центр уваги дослвд-никш ХХ ст. i розкритi в працях таких вчених, як Ф. Д. Заставний, С.С. Мохна-чук, 1.М. Комарницький, Л.М. Корецький, ПС. Коваленко, В.М. Кубшович, Ю.1. Пiтюренко, А.В. Степаненко, ГГ. Старостенко, ДМ. Стеченко, М.Ф. Тим-чук, М.1. Фащевський, С.С. Фомш, О.1. Шаблiй, Л.Т. Шевчук та ш., але сьогод-нi, внаслвдок посилення впливу урбанiзацií на соцiально-економiчний розвиток краши та 11 регюшв, цi питання набули особливо!' гостроти, що зумовлюе необ-хiднiсть подальших всебiчних дослiджень проблем урбанiзацií.
Викладення основного матерiалу. Сьогоднi епоха старого, iндустрiаль-ного агломерування вiдходить у минуле, змiнюючись новим, постiндустрiаль-ним агломеруванням, коли злиття поселень ввдбуваеться не внаслiдок екстен-сивного розвитку промисловоста завдяки будавництву промислових шд-приемств i розширенню промислових зон, а у зв'язку з розвитком нових фун-кцiй - житлово1, туристично1, освiтньоí тощо. Найяскравiшими прикладами таких агломерацш е Кшвська, Харкiвська, до певно1 мiри Одеська, Львшська обл. Субурбанiзацiйний вiдтiк заможного населення у примiську зону, будавництво котеджних мiстечок та реорганiзацiя прилеглих до мiста сiл сприяють виник-ненню агломеративних форм навiть бшя набагато менших мiст у традищйно сшьських регiонах (Вiнниця, Тернопiль, Житомир), хоча повнощнними мкьки-ми агломеращями в класичному розумiннi цього поняття вони не е. В шдустрь альних регiонах сходу зачатки нового постiндустрiального агломерування поеднуються iз традицшним промисловим агломеруванням [6].
Викладене вище засвiдчуе, що агломерування е об'ективним процесом, якого не уникнути. Але це не означае, що його не потрiбно вивчати. Адже тальки результати наукових дослiджень дадуть змогу полiпшити управлiния перебь гом агломеращйних процесiв та подальшою !х трансформацiею, яка мае завер-шитися бiльш досконалими просторовими формами урбашзацшних утворень. Важливими iнновацiйними факторами виникнення бшьш досконалих просторо-вих формами урбашзацшних утворень стали явища соцюгетеротопи (утворення нових соцiальних об'ектав, виникнення новггшх процесiв у незвичних для них мкцях) i економiкогетеротопií (утворення нових економiчних об'ектiв та процесс у незвичних для них мкцях), ят зароджувалися в регюш внаслiдок сощаль-но-економiчних наслiдкiв маргiналiзацiйних, конкуренцiйних та iнновацiйних територiально-структурних процесш; до таких факторiв варто вщнести i гшер-плазiйну (гiперплазiя - збшьшення числа структурних елемеитiв) локалiзацiю новiтнiх форм концентрацií виробничо1 дiяльностi як наслiдку активiзацií керо-ваноста логiстичними потоками у регiонi та шдвищення íх конкуреитоздатностi [9]. Як наслвдок, великi мiста, судячи iз закордонного досвiду, можуть тран-сформуватися у бшьш прогресивну просторову урбашзащйну форму, поршняно з агломеращею, - у метрополда. При цьому варто мати на уваз^ що якщо агло-мерацiя - це урбашзована просторова форма, яка утворилася внаслвдок зник-
нення меж мiж поселениями завдяки будшництву нових фiзичних, тобто мате-рiальних об'екпв, i яка, як правило, не мае чико окреслених офiцiйно встанов-лених меж, то метрополiя - це ядро агломерацц - велике мкто з метрополiйним простором - зоною його впливу, границi яко1 можна визначити в перспективi, встановивши радiус поширення основних функцiй такого мкта. Отже, метрополия виникае на базi агломерацií, е ц органiчним перетворенням, що засвiдчуе об'ективнiсть виникнення i функцiонувания метрополií.
На сьогодш в Украíнi немае сформованих меIрополiй. Але багатьом мк-там, насамперед великим, притаманш метрополiйнi функцц. Одним з таких мiст е Львш - велике мiсто з ушкальними метрополiйними функциями, яке е вищою формою просторово!' органiзацií населення в соцiально-економiчному просторi Захвдного репону Украши. За роки незалежностi метрополшш функцií Львова iстотно трансформувалися: окремi з них згорнулися, iншi стали стштшими i поширилися не тшьки на регiональному, але й на мiжрегiональному рiвиях. Од-ночасно у Львовi з'явилися iнновацiйнi метрополiйнi функцц, що привабило до нього новi ресурси (людськi, фiнансовi, матерiальнi тощо). Розвиток цих фун-кцiй е соцiально-економiчним наслiдком поглиблення процесш урбашзацц, яш лежать в основi творення нових форм просторово1 органiзацií сусшльства. Важ-ливо, щоб цi змши були сприятливими з огляду на формування середовища життедiяльностi населення. Саме тому вщзначеш процеси привертають увагу дослвднитв рiзних галузей знань.
Шд час вивчення та прогнозування розвитку метрополшних функцiй мiста Львова дощльно використати зарубiжний досвiд у сферi розроблення нор-мативно-правових актш, що стосуються проблематики розвитку метрополiйних мкт, наприклад Рекомендацда 228 (2007 р.) щодо Додаткового протоколу до "6вропейсько1 хартií мiсцевого самоврядування", яка стала узагальненням усьо-го наявного у Радi Европи комплексу стандарпв, правил i документов про тлу-мачення хартií, прийнятих Комiтетом мiнiстрiв i Конгресом мiсцевих i регь ональних влад Ради Европи; "бвропейську хартiю мiст - II: Машфест ново1 ур-банiстики" тощо. Адже назваш та iншi подiбнi документи визначають полiтику регулювання регiонального та мкцевого розвитку в крашах 6С, видiляючи мк-та-метрополií та метрополшш ареали, яким вiдведена центральна роль у форму-ваннi соцiального й економiчного розвитку людства.
Зазначимо, що в наш час почала викристалiзовуватися теоретико-методо-логiчна база для дослщження метрополiй та íх функций в УкраЫ. При цьому, на особливу увагу заслуговуе дослiдження метрополiйних функцш Львова, оскшьки саме це мкто е ушкальним ядром науково-техиiчного прогресу, единим вогни-щем дифузií територiально-структурних процесш надрегiонального ршня, спря-мованих у периферiйиу зону Захщного соцiально-економiчного регiоиу Украши. Львш - це мкто iз високим рiвнем розвитку метрополшних функцш, яш поширю-ють свш вплив далеко за межi адмiнiстративноí областi. Львiв е метрополiйним мiстом, столицею Галичини, культурною столицею, малим Парижем, ворiтьми в Европу, мктом, яке в найближчiй перспективi може подолати за кiлькiстю меш-канщв мшьйонний рубiж. Але сьогодш сформувалося багато проблем розвитку метрополшних функцш цього мкта. Проблеми розвитку метрополшних функцш
мкта Львова полягають в ускладненнi зв'язюв мiж ним та периферieю. При цьому вiдбуваeться обмiн товарами, ресурсами, шформащею людьми, який не завжди е еквшалентним, що призводить до трансформацп функцiй мiста.
На сьогоднi вкрай важливим завданням е поглиблене вивчення пробле-ми розвитку метрополiйних функцш Львова, якi мають бути в центрi уваги уп-равлiнцiв, вчених, соцiологiв, спецiалiстiв рiзних царин знань. Необидно придь лити 1м увагу в новш i ранiше розробленш науково-дослiднiй, програмно-прог-нознiй i проектнш документацií. Без вирiшення цього питання неможливо роз-робити заходи, спрямоваш на активiзацiю розвитку метрополiйних функцш Львова та його перетворення в метрополда, здатну трансформувати в прогре-сивному напрямку територiальну органiзацiю Льв1всько1 обл. й усього Захвдно-го регюну Украши загалом. Припускаемо, що таю заходи можна було б розро-бити в контекста концепцл кластеризацц. Ця концепцiя е перспективним напря-мом у сучаснiй економiчнiй науцi, що акцентуе увагу на актуальних тенденцiях розвитку постiндустрiальноí економши. II теоретико-методологiчнi основи вик-ладено у працях таких вiтчизняних учених, як: Н.Г. Канiщенко, 1.В. Лисенко, П.Т. Саблук, Г.М. Самменко, 1.В. Сандига, ОС. Телетов та ш. Кластеризацда економiки в украíнськiй наущ, головним чином, розглядають у контекста опти-мiзацií розвитку пiдприемств та 1х комплексiв, а також удосконалення управлш-ня ними. Водночас, сощальна складова кластеризацií, яка е, на наш погляд, ба-зовою у формуванш економiчних систем i базуеться на наявнш системi розсе-лення, практично, залишаеться поза увагою вичизняно!' науково!' думки.
Вважаемо, що концепция кластеризацií, яка реалiзуватиметься в сучас-них умовах на регiональному рiвнi, може стати головним i визначальним фактором забезпечення регiональноí конкурентоспроможноста. Адже, як зазначено у науковш лiтературi, внаслiдок кластеризацií формуеться сприятливе пiд-приемницьке середовище, зростае економiчна активнiсть суб'ектiв господарю-вання вах форм власностi, пришвидшуються iнновацiйно-iнвестицiйнi проце-си, створюються ефективнi економiчнi модел^ здатнi розробляти та впроваджу-вати сучасну технiку та новiтнi технологи, а отже, виникае потреба пошуку напрям1в та шлях1в пришвидшення кластеризацп економiки регiонiв, що може забезпечити використання потенпдйного виробничого потенцiалу для сталого економiчного розвитку як регюну, так i кра!ни загалом [4].
Виходячи з особливостей сучасного трактування процесiв кластеризапií у територiальних суспiльних системах, а також з урахуванням нерозробленостi як у вичизнянш, так i в зарубiжнiй наущ теоретико-методолопчних аспектiв власне мiськоí кластеризацц, з метою оптишзаци управлiння урбашзацшними процесами в регiонi, насамперед на еташ проектування, пропонуемо ввести в обш поняття урбокластера. Урбокластер у нашому розумiннi - це оргашзацшне поеднання форм розселення та видiв економiчноí дiяльностi, що е джерелом по-ширення низки iнновацiй, зокрема специфiчного мiського способу життя, та генератором росту сучасних мкьких агломерацiй, а також трансформацií остан-нiх у класичнi метрополií. Саме урбокластери, на наш погляд, мають стати го-ловними iнструментами регулювання урбанiзацiйних процесiв у регiонi. Фор-мування сучасних урбокластер1в дасть змогу формувати стшт метрополiйнi
функцп, яш сприятимуть активiзащí сощально! урбатзацп - поширення мшько-го способу життя з мюта-ядра майбутньо! метрополп у напрямку до зовтшшх периферiйних зон, так i всерединi самого кластера. З урахуванням викладеного вище, доцшьно видiлити двi полярнi за змютом урбанiзацiйних процесiв прос-торовi структури - урбокластери та периферiйнi зони. Характерними рисами перших е ядертсть (наявнiсть одного чи декiлькох "ядер" - центов зростання) та шновацштсть, а других - розосередженiсть (диференцшоватсть) та тради-цiйнiсть. У перспективi периферiйна зона урбокластера трансформуеться у пе-риферiйний метрополiйний простiр.
На наш погляд, сьогодт саме на базi урбокластерiв доцiльно планувати управлшня мiським розвитком, оскшьки тiльки так можна повною мiрою вра-хувати ус наявнi взаемозв'язки i тенденцп розвитку систем розселення. Нап-риклад, недоцiльно роздiляти управлiння просторовим розвитком великого мю-та (рiвень вщповщного мiського поселення) i його примюько! зони (сумiжнi ад-мiнiстративнi райони), оскшьки генетично i функцiонально - це складовi одного i того ж процесу. У Львiвськiй обл. може в найближчий час сформуватися три урбокластери (Львiвський, Передкарпатський, Червоноградсько-Сокальсь-кий) (рис.).
Рис Система м1ського розселення Львiвськоi обл. як основа для видтення урбокластерiв (авторська розробка)
Результатом функцюнування кластера е не стшьки шдвищення еконо-Mi4HOi ефективностi дiяльностi кожного i3 його компоненпв, скiльки ефект си-нергп, що одержуеться як шдсумок примноження наслiдкiв взаемно!' шдтримки компонентiв кластера мiж собою [7]. Важливо зазначити, що агломерування, урбокластеризащя та метрополiзацiя - це взаемопроникш стадп, складовi одного i того ж урбанiзацiйного процесу. Адже урбокластер, який найближчим часом розглядають як одну iз перспективних форм розвитку будь-яко!' агломера-цп, у перспективi переросте в метрополда. Але агломерацiя - це просторове ут-ворення, яке формуеться спонтанно внаслщок зближення матерiальних об'ектiв, що завершуеться появою ново!' просторово! урбашзовано! форми; урбокластер - шновацшний органiзацiйно-адмiнiстративно-територiальний об'ект з уп-равлшською структурою; метрополiя - сощально-економшо-полггико-адмшк-тративна структура, особливiстю яко!' е просторова концентрацiя функцiй, керо-ванiсть ix розвитку та дифузй' в метрополшнш зонi для забезпечення високо!' якосп життя населення [2].
Висновки. Отже, iнновацiйний характер урбашзацп зумовлюе необхвд-нiсть обгрунтування теоретико-методолопчних основ вщповвдних дослiджень i розроблення шдходш до вирiшення прикладних завдань мкького розвитку на регiональному рiвнi. Водночас, з урахуванням модершзаци перспективного i прогнозного характеру урбанiзованиx процесiв, як завершуватимуться утво-ренням iнновацiйниx просторових структур, варто враховувати зазначенi особ-ливостi у планово-проектнiй та стратепчнш документацй' як галузевiй, так i комплекснiй регiональнiй. Имовiрно, що у перспективi може виникнути також потреба у реформуванш системи адмiнiстративно-територiального устрою з метою оптишзацц управлшня такими процесами. На базi отриманих результатов можливо обгрунтувати концепцiю перспективного розвитку урбашзацшних процесiв у репош; окреслити напрямки використання планово-прогнозно!' документацй' для полшшення управлiння урбашзацшними процесами у регiонi; окреслити фшансове забезпечення перспективного розвитку урбашзацшних про-цесiв у регiонi.
Лггература
1. Амоша О.1. Формування кластерно! моделi содiально-економiчного розвитку MicTa / О.1. Амоша, К.В. Некрасова // Економша будiвництвa i мicького господарства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://prev.donnasa.edu.ua/win/publish/issues/esigh/st02.pdf.
2. Комарницька Г.О. Регюнальна урбашзацк : моногрaфiя / Г.О. Комарницька. - Львiв : Вид-во ЛДФА; Кам'янець-Подшьський : Вид-во "Медобори-2006", 2015. - 175 с.
3. Лесечко М.Д. Методологiчнi шдходи до управления розселення / М.Д. Лесечко // Peri-ональна полпика Украши: нaуковi основи, методи, мехашзми : за матер. доп. Мiжнaр. наук.-практ. конф., Льв1в, 21-23 травня 1998 р. / НАН Украши; редкол.: вiдп. ред. М.1. Долшнш. -Льв]в : Вид-во 1РД. - 1998. - Ч. II. - С. 43-51.
4. Лисенко 1.В. Кластерна концепцк шновацшного розвитку eкономiки рeгiону / 1.В. Лисенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact.com/20111019/2_ lisenko.htm.
5. Сандига 1.В. Клacтeризaцiя економши як умова й розвитку / 1.В. Сандига. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://intkonf.org/sandiga-iv-klasterizatsiya-ekonomiki-yakumova-yiyi-rozvit-ku/.
6. Сучасш урбашзацшш процеси: тенденцц та регюнальна диференщацк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geographyukraine-world/720-suchasni-urbanizatsijni-protsesi-tendentsiji-ta-regionalnadiferentsiatsiya.
7. Тшетов О.С. Маркетингове забезпечення кластеризаци економжи на регюнальному ргв-Hi / О.С. Телетов // Маркетинг i менеджмент шновацш : М1жнар. наук. журнал. - Суми : Вид-во СумДУ. - 2011. - № 1. - С. 176-184.
8. Феленчак Ю. Застосування кластерного аналiзу в дослiдженнях pизикiв демогpафiчних втрат: мiсто, pеriон, держава / Ю. Феленчак // Схiд: аналiтично-iнфоpмацiйний журнал (спец-вип.). - 2011. - № 1 (108). - С. 178-182.
9. Шевчук Л.Т. Обгрунтування екожмчно! моделi розвитку мiста як вибip одного з найго-ловнших стpатегiчних пpiоpитетiв його перспективного поступу / Л.Т. Шевчук // Науковий вю-ник Чеpнiвецького тоpговельно-економiчного ш-ту КНТЕУ. - Чеpнiвцi : Вид-во АНТ Лтд, 2002. - С. 175-181.
Комарницкая А. О. Урбанизационные процессы развития метропо-лийных функций города Львова
Проанализированы особенности урбанизационных процессов и их возможное развитие от агломерирования через кластеризацию в метрополизацию. Раскрыта суть понятия урбокластера как инновационной структуры регулирования урбанизационных процессов в регионе. Исходя из особенностей современной трактовки процессов кластеризации в территориальных системах и с учетом актуальных тенденций развития урбанизации в Украине, предложена концепция создания урбокластеров в Львовской области как организационно-административной пространственной урбанизационной формы, в дальнейшем трансформирующуюся в метрополию. Определены перспективы дальнейших исследований урбанизационных процессов.
Ключевые слова: урбанизационные процессы, агломерация, урбокластер, метрополия, метрополийные функции, метрополийное пространство, развитие, регулирование.
Komarnytska H.O. Urbanization Processes of Metropolis Functions of Lviv City
Some trends in regulating innovative structures in Lviv metropolis are analyzed. The concept of urbacluster on innovative regulation structure of urbanization processes in the region is justified. Concerning the peculiarities of the modern interpretation in the clusterization processes in the territorial public systems and taking into account actual tendencies of the urbanization development in Ukraine, the system of urbanizational courses regulation is proposed. The list of the key regulators of urbanizational processes in the region is considered. The prospects for the further researches are outlined.
Keywords: urbanization processes, agglomeration, urboklaster, metropolis functions, metropolis, space, development, regulation.
УДК658.567.1:665.7.032.56 Ст. препод. К.Э. Рагимова;
ст. препод. Н.З. Абдуллаева, канд. техн. наук -Азербайджанский технический университет
ОСОБЕННОСТИ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ НЕФТЕСОДЕРЖАЩИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОТХОДОВ
Дана классификация нефтесодержащих отходов, рассмотрены вопросы их обезвреживания и вторичного использования. Определены особенности термических, химических и биологических способов их переработки и указаны возможности использования отходов в различных отраслях промышленности. Исходя из проведенного анализа, можно констатировать, что нефтесодержащие промышленные отходы имеют большие перспективы использования в первую очередь в строительной отрасли - для производства кирпичей, специальных глин, керамзитов и других строительных материалов. Также есть возможности внедрения их в других отраслях хозяйства.
Ключевые слова: промышленные отходы, способы обезвреживания, вторичная обработка, утилизация, возможности использования отходов.
