CC BY
22
необхщнкть нормативно-правового регламентування, а також певного píbhh фь нансового забезпечення та регулювання.
Лiтература
1. НАУ. Законодавство Украши. Кодекси. Закони Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.nau.kiev.ua/.
2. Delmon D. Understanding options for private participation (PPP) in infrastructure: Seeing the forest for the trees: PPP, PSP, BOT, DBFO, concession, lease / D. Delmon. - World Bank, 2010.
3. Послання Президента Украши Вжтора Януковича до Украшського народу (з Експер-тною доповвддю Н1СД "Украша ХХ1 столитя. Стратегия реформ i сусшльно! консолщаци" / уклад. А.В. Срмолаев. - К. : Вид-во Н1СД, 2010. - 128 с.
Макара О.В. Государственно-частное партнерство в контексте социально ориентированного развития страны
Раскрыта сущность становления института государственно-частного партнерства, выделены сферы экономики, которые наиболее нуждаются в государственно-частном партнерстве в контексте формирования модели социально ориентированного регулирования национальной экономики, очерчены ожидаемые результаты в социально ориентированной экономике, которые позволят снизить бюджетный дефицит на всех уровнях государственного управления и повысить качество общественных услуг благодаря привлечению частных инвесторов, а также облегчить процесс долгосрочного планирования для объектов общественной инфраструктуры и бюджетных услуг.
Makara O. V. Public-Private Partnership in the context of socially oriented development of the country
The essence of the public-private partnership institute establishing is determined. The areas of economy that greatly need public-private partnership in the context of socially oriented national economy regulation model are highlighted. Results expected in socially oriented economy allowing reduction of budget deficits at all levels of management and improvement of public services quality by attracting private investment, and also facilitating long-term planning for public infrastructure and public services, are outlined.
Keywords: public-private partnership, economy, socially oriented economy, services, investment, long term planning.
УДК332:341.1:711.432:911.375 Acnip. A.B. Колодшчук -
1нститут регюнальних доcлiджень НАН Украти
1ННОВАЦ1ЙНА МЕТРОПОЛ1ЙНА ФУНКЦ1Я М1СТА ЧЕРН1ВЦ1В: 1НФРАСТРУКТУРНИЙ П1ДХ1Д
Застосовано шфраструктурний шдхщ до аналiзу реалiзацil шновацшно! метропо-лшно! функцн Черншщв. Охарактеризовано склад i учаснигав шновацшно-трансфер-тно! шфраструктури Miw^ Чершвщв, серед яких Буковинський шновацшний центр, 1н-новацшний фонд "Буковина шновацшна", шновацшш шдроздши вищих навчальних заклад1в мюта тощо. Сформульовано рекомендацн щодо удосконалення виконання об-ласним центром Буковини його шновацшно! метрополшно! функцн. Висловлено про-позицн щодо створення Буковинського шновацшного кластера, а також обгрунтовано передумови його формування.
Ключовi слова: шновацн, метрополшна функцш, бiзнес-iнкубатор, шфраструктура, кластер, шновацшний фонд, транскордонне сшвроб^ництво, трансфер, промисловiсть.
Постановка проблеми. Розвиток шноващйно1 iнфраструктури е потуж-ним чинником модернiзацií промисловосп, eK0H0Mi4H0r0 зростання. 1ннова-
цiйна шфраструктура не лише акумулюе HayKOBO-TexHi4Hi знання та шнова-цiйнi розробки, але через цю iнфрастрyктyрy здiйснюеться ïx трансфер, результатом якого в тдсумку стае виробництво промислово1 iнновацiйноï продукцл.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Проблеми розбудови шнова-цшно' iнфрастрyктyри, трансферу iнновацiйниx теxнологiй, процеав метропо-лiзацiï, розвитку регiональниx сустльних систем дослiджено у працях таких вчених, як Б.В. Гриньов, М.1. Долiшнiй, О.Г. Дрyжинiн, О.В. Красовська, Об. Кyзьмiн, Л.К. Семiв, Л.Т. Шевчук, Т.М. Шотш, ОМ. Ястремська та iн. Водночас питання ре^зацп iнновацiйниx метрополiйниx фyнкцiй мiст залиша-ються розкритими i вивченими недостатньо i тому потребують подальших дос-лiджень у цьому напрямку.
Мета роботи - дослвдження iнновацiйноï метрополшно' фyнкцiï мiста Чернiвцiв через шфраструктурний пiдxiд.
Виклад основного матерiалу. Прюритетш напрямки та заходи, спрямо-ваш на сприяння розвитку iнвестицiйно-iнновацiйноï даяльносп у Чернiвцяx визначае "Програма розвитку швестищйно-шноващйно1 дiяльностi в мiстi Чер-твцях на 2012-2015 роки" (затверджена Ртенням Чертвецько1 мiськоï ради ввд 29.03.2012 р., №446), в якш висловлено iдеï щодо створення мунщипально-го iнновацiйного центру (М1Ц) Департаментом економжи Чернiвецькоï мiськоï ради. Проте ця програма в основному обмежуеться проведениям бiзнес-кyрсiв, тренiнгiв, виставок, конференций, конкурсов, створенням iитернет-порталiв то-що, причому переважно увага надаеться лише туризму, екопроектам, "зеленiй економiцi". А сферу промисловосп взагалi не враховують.
У 2012 р. в промисловому комплекс мiста Чернiвцiв склалася виробни-ча структура на базi 84 пiдприемств, яш за основними видами промислово1 да-яльностi подшяються на 10 галузей. Ними реалiзовано товарно1 продyкцiï на 2251,06 млн грн, що на 10,6 млн грн бшьше поршняно з 2011 р. У 2012 р. шно-вацшною дiяльнiстю займалося 35 промислових шдприемств, або 36,0 % вiд кшькосп пiдприемств основного кола, якi визначеш органами статистики.
Як вiдомо, елементами шновацшно1 iнфрастрyктyри е такi шституцп, як [5, с. 110]: регюн науки, теxнополiси, бiзнес-iнкyбатори, веичyрнi компанл, на-yково-дослiднi iнститyти, центри НТ1 тощо.
1нновацшну iнфрастрyктyрy мiста Чершвщв становлять: Буковинський iнновацiйний центр, Буковинський центр реконструкцц i розвитку, Термоелек-тричний центр RAPID (Research, Application, Production, Instruction, Design), в якому бере участь 1нститут термоелектрики НАН Украши та МОН Украши, ввддш iнновацiйного розвитку Чернiвецького нацiонального ушверситету iменi Ю. Федьковича, сектор шновацшного розвитку Буковинського державного ме-дичного университету.
Термоелектричний центр RAPID - це виробничий, наyково-теxнiчний та навчальний комплекс, мета якого наyково-теxиiчний розвиток термоелектрики i виробництво термоелектрично1 продукцц. Цей iнновацiйний центр включае таких учасникш: 1нститут термоелектрики НАНУ та МОНУ, кафедра термоелектрики ЧНУ, компашя "Алтек", видавництво спецiалiзованоï лiтератyри.
Буковинський iнновацiйний центр на базi БДФА утворений у рамках транскордонно! украшсько-румунсько1 спiвпрацi з метою стимулювання роз-
витку малого i середнього шновацшного пiдприeмництва i3 використанням ш-новацiйно-наукового потенцiалу буковинських освггшх та наукових установ. Буковинський шновацшний центр покликаний впроваджувати европейсью стандарти менеджменту, пошук iнвесторiв для регюнальних iнновацiйно-iнвес-тицiйних проектов, бiзнес-iнкубування, працевлаштування випускниюв.
Динамiчно розвиваеться останшм часом i сектор iнновацiйного розвитку Буковинського державного медичного университету (БДМУ). Результатами його дiяльностi е те, що у 2012-2013 н. р. кшькють отриманих охоронних документов, власником яких е БДМУ, збшьшилась у 2,3 раза, а кшькють виданих посвiдчень на рацiоналiзаторськi пропозицл зросла на 32 % [2].
Буковинський центр реконструкцп i розвитку (БЦРР), який е членом На-цiональноí Асоцiацií агентств Регiонального Розвитку Украши, виконуе такi функци: проектно-програмна (розроблення iнновацiйно-iнвестицiйних проек-тiв, програм, бiзнес-планiв, налагодження транскордонно1 сшвпращ); економь ко-стимулювальна (полягае у стимулюваннi розвитку малого та середнього шд-приемництва через проведення консультацiй та треншпв, налагодження асощ-ативних зв'язкiв з бiзнес-середовищем прикордонних територш); шформацшно-комушкацшна (iнформацiйно-консультацiйна робота центру, надання ним ко-мунiкацiйних послуг для учаснитв регiонального фiнансового ринку); еколо-пчно-превентивна (здшснення комплексу заходiв iз попередження та виртен-ня екологiчних проблем у регюш); аграрно-кооперативна (сприяння розбудовi регiональноí мережi кооперацií аграрних шдприемств регiону); консолiдуюча (здшснення заходiв, спрямованих на консолiдацiю пiдприемств, органiзацiй, установ для активiзацií соцiально-економiчного розвитку Чершвецько!' обл.).
З-помiж об'ектав шдтримки iнновацiйного пiдприемництва в Чернiвцях -2 бiзнес-центри ("Чернiвецький бiзнес-центр" та бiзнес-центр "Iнтерсiтi"), бiз-нес-iнкубатор, лiзинговий центр, iнновацiйний фонд (ЧМГО Фонд "Буковина шновацшна") та аудиторська фiрма. Один з двох бiзнес-центрiв у Чершвцях -"Чершвецький бiзнес-центр", який входить до складу Украшсько!' Консалтинго-во1 Мережi, надае три види послуг: 1) консалтинг (PR, реклама, менеджмент, маркетинг, бухгалтерський облш, фшансовий аналiз, iнвестицiйне проектуван-ня, бiзнес-планування); 2) iнформацiйно-пошуковi послуги; 3) навчальш бiзнес-тренiнги та семiнари.
У meri також успiшно функцiонуе бiзнес-iнкубатор для шдтримки пер-спективних старт-ашв. Iнновацiйний фонд ЧМГО Фонд "Буковина шновацшна" - це громадська оргашзащя, дiяльнiсть яко1 спрямована на шновацшний розвиток освии, науки та бiзнесу на Буковинi [7], на консолдацда буковинського iнтелектуального шновацшного потенщалу, його капiталiзацiю та мошто-ринг його прирощення, апробацiю зарубiжного досвiду у регiонi.
Необхiдно зазначити, що частина наукових установ мають можливкть доступу до ряду елеменпв трансфертно!' iнфраструктури, розташованих в шших мiстах. Йдеться про Центр колективного користування приладами (ЦККП) "TEM-SCAN" НАН Украши при Iнститутi проблем матерiалознавства НАНУ, а також про Центр трансферу технологш та Центр комерцiалiзацií штелектуаль-но1 власностi i трансферу технологш Национального технiчного университету "Харювський полiтехнiчний iнститут".
Окpемо ваpто наголосити, що надзвичайно потужним pyшieм pозвиткy iнновацiйноï iнфpастpyктypи мiста е фyнкцiонyвання iнвестицiйного фонду "Бyковина", який для ш^фимки iнновацiйного пiдпpиeмництва ^опо^е, по-пеpше, надання пiльговиx ^едит, а, по-дpyге, фiнансyвання пpоектiв на стадц "щеГ. Якщо пеpший напpямок iнвестyвання зоpieнтований на модеpнiзацiю пpомисловостi, то дpyгий - на pеалiзацiю пеpспективниx iнновацiйниx iдей, IT-pозpобок тощо.
Досить yспiшною, на наш погляд, е iдея ствоpення Буковинського шно-вацiйного кластеpy в межаx мiста Чеpнiвцiв, в якому освинш блок складуть Чеpнiвецький нацiональний yнiвеpситет iменi Ю. Федьковича, Буковинський деpжавний медичний yнiвеpситет, Буковинський деpжавний фшансово-еконо-мiчний yнiвеpситет, Заxiдноyкpаïнський економiко-пpавничий yнiвеpситет, Чеpнiвецький тоpговельно-економiчний iнститyт КНТЕУ, Чеpнiвецький факультет НТУ "Хаpкiвський полiтеxнiчний iнститyт", Чеpнiвецька фш1я Miжpе-гюнально!' академй' yпpавлiння пеpсоналом, блок науковик установ - Iнститyт теpмоелектpики НАНУ та MОНУ, Чеpнiвецьке вiддiлення !нституту пpоблем матеpiалознавства ш. I. Фpанцевича, Чеpнiвецький наyково-дослiдний та ^о-ектний шститут землеyстpою (пiдпоpядкований Деpжавномy агентству земель-ниx pесypсiв Укpаïни), а деpжавнi оpгани i мiсцевi влада: Чеpнiвецька мiська pада, Чеpнiвецька обласна деpжавна адмiнiстpацiя, Чеpнiвецька обласна pада. Mожемо також зазначити, що на Буковиш вже pеалiзyються певнi пpомисловi галyзевi iнновацiйнi кластеpнi iнiцiативи. ^икладом е стаpт у 2013 p. ^оекту yтвоpення Буковинського деpевообpобного кластеpа на базi Aсоцiацiï деpевооб-pобникiв Буковини. Зважаючи на те, що мкто мае сильнi позицй' у pозpiзi ^о-мисловостi в машинобудуванш, легкiй, деpевообpобнiй та xаpчовiй ^оми^о-востi, то саме такою повинна бути спецiалiзацiя такого iнновацiйного кластеpа. Водночас не можна не вpаxовyвати i наявнiсть eвpоpегiонy "Веpxнiй ^ут", який по сyтi е екоeвpоpегiоном. Це надасть змогу певною мipою, викоpистовy-ючи тpанскоpдоннy спiвпpацю, шдвищити екологiчнi стацдаpти у ^оми^о-восп Чеpнiвцiв.
За пpикладом ствоpеного у men Львовi IT-кластеpа у шдсумковому звiтi "Пpоектy з pозвиткy IT галyзi мiста Чеpнiвцi", тдготовленому "PPV Knowledge Networks" у pамкаx ^оекту "Спpиянця економiчномy pозвиткy та зайнятосп" за пiдтpимки Шмецького товаpиства мiжнаpодного спiвpобiтництва (GIZ) у Чеp-men^x pекомецдyють "ствоpити галузеве pегiональне об'еднання для pозвиткy IT (кластеpнy шшдативу), котpе спpиятиме pозвиткy бiзнес-сеpедовища Чеpнiв-щв, пpовадитиме системну дiяльнiсть, с^ямовану на пpомоцiю мiста як ценфу IT", тобто як iнновацiйнy метpополiю pегiонy у сфеpi IT. Mентоpськy допомогу у pозвиткy цieï кластеpноï iнiцiативи i надае "PPV Knowledge Networks".
Нашi pекомендацiï щодо удосконалення pеалiзацiï iнновацiйноï метpопо-лшно!' функцп мiста Чеpнiвцiв такi:
1. Формyвання Буковинського iнновацiйного кластера, який би консолвдував зусилля мкцево!' влади, наукових та освiтнiх установ, шновацшного 6Í3He-су мiста;
2. Створення ЦН11 у Чернiвцях як координуючо'1 ланки всiх кластерних шщь атив у мiстi, як центру акумулювання шновацшно!' активностi регiонy. У
сусщшх областях ЦН11 iснують у Хмельницькому, 1вано-Франывську, Вш-нищ;
3. Спрямування дiяльностi структур Сврорепону "Верхнiй Прут" на активiза-цiю iнновацiйного розвитку, для чого необхщне проведення вiдповiдного комплексу оргашзацшних та економiчних заходiв, причому як з укра'шсь-ко!, так i з румунсько! сторони;
4. Промоцiя iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалу Чернiвцiв, розвиток ло-пстично-транспортно'! iнфраструктури, iнформацiйних мереж. Можливе створення ЦНТЕ1 на базi ЧТЕ1 КНТЕУ за схемою, яка ре^зо-
вана у Вiнницi (ЦНТЕ1 ВТЕ1 КНТЕУ, або вiддiл НТ1 бiблiотеки Вiнницького торговельно-економiчного iнституту КНТЕУ). Це можливо зокрема i завдяки потужнiй бiблiотецi, яка щорiчно обслуговуе 5 тис. користувачгв, видае понад 615 тис. документов. З мережi ЧТЕ1 КНТЕУ можливий доступ до таких науко-вих баз даних як ШТЛ8 "Електронна наукова шформащя для бiблiотеки i на-укових органiзацiй", електронна база ЦУЛ тощо.
Висновки. З усього викладеного вище можна зробити такi висновки та узагальнення. Перелiченi об'екти шновацшно-трансфертно!' iнфраструктури не просто е рушiем модернiзацií промисловостi мiста Чернiвцiв, але й роблять Чернiвцi iнновацiйною метрополiею Буковини. Проте попри певнi досягнення у розбудовi iнновацiйноí iнфраструктури Чершвщв, все ж дiяльнiсть значно!' час-тини об'ектiв цiеí iнфраструктури обмежуеться лише бiзнес-тренiнгами i ковор-кшгом, що фактично великою мiрою робить шновацшну iнфраструктуру мiста бiльше номшальною, нiж реальною. З iншого боку, немае сформованого попиту на послуги ще1 iнфраструктури з боку промисловосп Чершвщв та областi через И низьку зацiкавленiсть у значному зростанш iнновацiйноí активностi, що пояс-нюеться вiдповiдним соцiально-економiчним ргвнем розвитку краши загалом i Буковини зокрема, вщсутшстю реальних механiзмiв стимулювання шнова-цшно!' дiяльностi.
Лiтература
1. Звгг про роботу департаменту економжи тсько! ради за 2012 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://chernivtsy.eu/portal/zvit-pro-robotu-departamentu-ekonomiki-mis-koyi-radi-za-2012-г1к.
2. Офiдiйний сайт Буковинського державного медичного унiверситету. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://innovation.bsmu.edu.ua/sklad-kafedri.
3. Офщшний сайт Буковинського центру реконструкцц i розвитку. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://bcdr.cv.ua/about_bcdr.php? id_page=3.
4. Проект з розвитку 1Т галузi мiста Чернiвцi. Шдсумковий звiт. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://ppv.net.ua/wp-ontent/uploads/Chernivtsi-IT-Development.pdf.
5. Регюнальш суспшьт системи / НАН Украши, 1н-т регiональних дослiджень; Вiдп. ред. Л.К. Семiв. - Львгв, 2007. - 496 с. - Сер. "Проблеми регионального розвитку").
6. У Чершвецьюй областi функцiонують 17 кредитних спшок. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://vidido.ua.
7. ЧМГО Фонд "Буковина шновацшна". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://plus.go-ogle.com/+BukinnovationInfo/posts.
Колодийчук А.В.Инновационная метрополийна функция города Черновцов: инфраструктурный подход
Использован инфраструктурный подход к анализу реализации инновационной метрополийной функции Черновцов. Охарактеризованы состав и участники инноваци-
онно-трансфертной инфраструктуры города Черновцов, среди которых Буковинский инновационный центр, Инновационный фонд "Буковина инновационная", инновационные подразделения высших учебных заведений города и т.д. Сформулированы рекомендации по совершенствованию выполнения областным центром Буковины его инновационной метрополийной функции. Высказаны предложения по созданию Буковин-ского инновационного кластера, а также обоснованы предпосылки его формирования.
Ключевые слова: инновации, метрополийная функция, бизнес-инкубатор, инфраструктура, кластер, инновационный фонд, трансграничное сотрудничество, трансфер, промышленность.
KolodiychukA.V. Innovative metropolitan function of Chernivci city: infrastructural approach
The infrastructural approach to the analysis of implementation of innovative metropolitan function of Chernivtsi is used in the paper. The composition and members of innovationtransfer infrastructure of the city Chernivtsi are characterized, including Bukovinian Innovation Center, Innovation Fund " Bukovina Innovational ", innovation units of higher educational institutions and more. Recommendations for the improvement of performance of the regional center of Bukovina, its innovative metropolis function are formulated. Suggestions for creating of Bukovinian innovative cluster are stated and conditions of its formation are substantiated.
Keywords: innovation, metropolitan function, business incubator, infrastructure, cluster, innovation fund, cross-border cooperation, transfer, industry.
УДК338.48.6:7/8(477.8) Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук;
студ. О.1. Федорович - НУ "Львiвська полтехшка"
КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ: РЕАЛН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Розглянуто теоретичш аспекти культурного туризму, узагальнено шдходи рiзних авторш до висв^лення термша "культурний туризм". Охарактеризовано туристичний потенциал Льв1вщини та стан культурного туризму регюну. Видшено найпопуляршш ту-ристичш об'екти та екскурсшш маршрути. Наведено позитивш тенденцн туристичних потоюв та зростання юлькост готелiв у Льв]вськш области Проаналiзовано переваги та загрози культурного туризму у регюш. Описано один з найновших та найбшьш перспек-тивних проект]в розвитку культурного туризму, який реалiзуeться на територн областi.
Ключовi слова: туризм, культурний туризм, туристи, юторико-культурна спадщи-на, Львiвщина, пам'ятки культури, культурний потенцiал, фестивалi.
Постановка проблеми. Сьогодш туризм вiдiграe не тшьки важливу роль в економiчному зростанш багатьох нацiональних економiк, але й тран-сформуеться у прiоритетний сощокультурний феномен розвитку людства на шляху досягнення мiжетнiчноí толерантностi у глобальному масштаба Туризм в Украíнi - це ключова галузь економiки, розвиток яко1 повинен забезпечити вiдкритiсть втизняно!' економiки, посилити демократичнiсть та евроштегра-цiйний курс держави. Туризм щлком справедливо виступае стратегiчною сферою регюнального розвитку Львiвськоí обл., що регламентовано у низцi норма-тивно-правових документiв. Так, у стратегií розвитку Л^вщини до 2015 р. од-нiею зi стратепчних цiлей визначено розвиток Львiвськоí обл. як регюну чистого i привабливого навколишнього середовища, культури, туризму i рекреацп. [1]
Культурний туризм - багатогранний феномен: могутнiй фактор економь ки, сощальний iнститут i сфера культури. Актуальнкть його дослiдження зу-
