CC BY
38
УДК 330.341.1:664
1ННОВАЦ1ЙНИЙ РОЗВИТОК П1ДПРИеМСТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТ!
ТА СТ1ЙКОСТ1
© 2014
ЧУХРАЕВА н. м.
УДК 330.341.1:664
Чухраева Н. М. 1нновацшний розвиток тдприемства та забезпечення його ефективностi та стiйкостi
Основою ефективного розвитку, який е стаб'шьним протягом тривалого часу, е шноваци. Саме iнновацiйний розвиток е сутнсною основою ди-HaMiHHoiстшкостi та ефективностi тдприемства. Методологiчнi област'1 виршення завдань забезпечення сталостi та ефективностiрозвитку на основiiнновацiй взаемно перетинаються, конкретизуючи сферу здшснюваного досл'дження. У статт'> запропоновано трансформовану формальну структуру модел'> сталого розвитку, встановлено взаемозв'язок мiж стйкстю та ефектившстю нновацшного розвитку тдпри-емств Укроти, розглянуто i систематизовано концепцИ оцшювання ефективностi розвитку тдприемств. Узагальнено основт показники для вимiрювання сталостi розвитку харчових тдприемств i об(рунтовано методика оцшювання сталостi нновацшного розвитку тдприемств на основi матричного методу. Зроблено висновок щодо iнновацiй як основи розвитку тдприемств, як спочатку порушують економiчну р'вновагу, а потiм, тд впливом процеав економiчно'iконкуренцп, в'дновлюють стштсть на яюсно новому р'вш. При переходi до нового стану тдприемства-нноватори будуть отримувати б'шьш висош економiчнi результати, яю, по мiрi впровадження даних iнновацiй iншими тдприемствами, будуть мати тенденцю до зниження. Тобто забезпечення стiйкостi та ефективностi актуал'вуе перманентшсть iнновацiйних процеав, ям, у свою чергу, е джерелом розвитку тдприемства.
Ключов'! слова: сталий розвиток, ефектившсть, нновацИ, iнновацiйний розвиток, статична стйксть, динам'мна стшюсть. Рис.: 2. Табл.: 1. Формул: 1. Ббл.: 20.
Чухраева Наталiя Миколавна - здобувач, Кивський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.341.1:664
Чухраева Н. Н. Инновационное развитие предприятия и обеспечение его эффективности и устойчивости
Основой эффективного развития, которое является стабильным в течение длительного времени являются инновации. Именно инновационное развитие является сущностной основой динамической устойчивости и эффективности предприятия. Методологические области решения задач обеспечения устойчивости и эффективности развития на основе инноваций взаимно пересекаются, конкретизируя область осуществляемого исследования. В статье предложена трансформированная формальная структура модели устойчивого развития, установлена взаимосвязь между устойчивостью и эффективностью инновационного развития предприятий Украины, рассмотрены и систематизированы концепции оценки эффективности развития предприятий. Обобщены основные показатели для измерения устойчивости развития пищевых предприятий и обоснована методика оценки устойчивости инновационного развития предприятий на основе матричного метода. Сделан вывод об инновациях как основы развития предприятий, которые изначально нарушают экономическое равновесие, а затем, под влиянием процессов экономической конкуренции, восстанавливают устойчивость на качественно новом уровне. При переходе к новому состоянию предприятия-инноваторы будут получать более высокие экономические результаты, которые, по мере внедрения данных инноваций другими предприятиями, будут иметь тенденцию к снижению. То есть, обеспечение устойчивости и эффективности актуализирует перманентность инновационных процессов, которые, в свою очередь, являются источником развития предприятия. Ключевые слова: устойчивое развитие, эффективность, инновации, инновационное развитие, статическая устойчивость, динамическая устойчивость.
Рис.: 2. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 20.
Чухраева Наталия Николаевна - соискатель, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.341.1:664 Chukhrayeva Nataliya M. Innovative Development of an Enterprise and Ensuring its Efficiency and Sustainability
Basis for effective development, which is stable for a long time, is innovation. The innovative development is the essential basis of the stability and efficiency of the enterprise. Methodological region of task solution of sustainability and efficiency of development based on innovation intersect overlap, specifying areas of ongoing research. The paper proposes a formal structure of transformed model of sustainable development, the interrelation between the stability and efficiency of innovative development of Ukraine, the assessment concepts the effectiveness of enterprise development were considered and systematized. The key indicators for measuring the sustainability of food businesses were generalized and the method of estimating the stability of innovative enterprise development based on the matrix method was proved. It was concluded on innovation as the foundation of enterprise development, which initially violates the economic equilibrium, and then, under the influence of the processes of economic competition, restores stability to a new level. In the transition to a new state enterprise innovators will receive better economic results, which will tend to decline as the other companies introduce these innovations. That is, sustainability and efficiency update the permanence of innovative processes, which, in turn, are a source of enterprise development.
Key words: sustainability, efficiency, innovation, innovative development, static stability, dynamic stability. Pic.: 2. Tabl.: 1. Formulae: 1. Bibl.: 20.
Chukhrayeva Nataliya M.- Applicant, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Економ!чне зростання нащонально'1 економ!чно'1 си-стеми значною мiрою визначаеться piBHeM шно-вацшного розвитку тдприемницьких структур, ix прагненнями, зусиллями i здатшстю використовувати у сво'1й дiяльностi новггш технолог!', творчо тдходити до
визначення способ!в задоволення потреб споживач!в, на основ! чого вдосконалювати та оновлювати продукщю, отримуючи б!льш! доходи i змшюючи сво'1 ринков! позицп.
У сучаснш економ!чнш лггератур! проблематику шновацшного розвитку розглядають у безперервному
взаемозв'язку зi сталим розвитком пiдприeмства [1, 2]. Ста-лiсть е багатогранним поняттям та атрибутивною характеристикою тдприемства як складно! соцiально-економiчноí системи в процесах функцюнування та розвитку, яке вткюе у собi причинно-наслiдковi вiдносини в його дiяльностi. Уза-гальнюючи визначення сталостi, що наведет у сучаснш еко-номiчнiй лггерат)^ [3], пiд сталим розвитком в подальшому ми будемо розумiти здатшсть до збереження цiлiсностi системи протягом багатьох циклiв функцiонування, тобто збереження заданих параметрiв або !х вдосконалення з ураху-ванням зовншнк впливiв i досягнення поставлених цкей.
Мета статтi - втановити взаемозв'язок мгж сталiстю та ефектившстю iнновацiйного розвитку пiдприемств, об-Грунтувати методику оцiнювання сталостi iнновацiйного розвитку тдприемств.
Дослiдження сталого розвитку тдприемства як моде-лi руху вперед науковщ здiйснюють у трьох аспектах (еколо-гiчному, економiчному та сощальному). При цьому в лггера-ту^ чiтко виокремлюються двi точки зору на дану проблему. В^пов^но до першо'1 сталий розвиток вважаеться новою концепщею розвитку пiдприемства, i акцент зроблено на економiчнiй складовiй, суть яко'1 полягае у здатностi тдприемства уникати кризових ситуацiй, нейтралiзувати ризики та стабкьно отримувати висою економiчнi результати. Друга точка зору розглядае сутшсть сталого розвитку тдприемства безпосередньо у взаемозв'язку з позищею концепцп сталого розвитку, де упор зроблено на еколопчну складову. Формальна структура моделi сталого розвитку в науковш лiтературi представлена в такому виглядi (рис. 1а).
На нашу думку, таке розмежування сьогодн втрачае с енс у зв'язку з тим, що в^пов^но до результуючих поло-жень сучасних управлшських концепцiй забезпечення еко-номiчних результатiв та ефективностi дiяльностi тдприемства може бути досягнуто за умови задоволення штере-йв уйх зацiкавлених осiб бiзнесу (рис. 1б). Тобто, питання дотримання екологiчних вимог i забезпечення сощально1 вiдповiдальностi бiзнесу стають не менш значущими для тдприемства, шж задоволення його фшансових iнтересiв. Вiдповiдно проблематика забезпечення економiчноl ста-лостi розвитку пiдприемства значно розширюе функцю-нальнi межi досл^ження.
Пiдприемства, що функцiонують в умовах постiйних впливш факторш ризику, не можуть постшно перебувати в сташ статично'1 сталостi. Ефективна дiяльнiсть в умовах ди-намiчного середовища припускае облж, аналiз, тимчасове i просторове узгодження постшно виникаючих дисбалансов. Це забезпечуеться за рахунок структурних, шформацшних i функцiональних змiн. Сукупнiсть змш, що дозволяе досягати якiсних i кiлькiсних цкей бкьш високого порядку, е розвитком. Взаемозв'язок сталост та ефективност можна поясни-ти таким чином. Сталий стан тдприемства завжди носить в^носний характер, осккьки сталють знаходиться у дiа-лектичнш едностi з категорiею мiнливостi, яка е первксною по вiдношенню до не'!. Якщо у зовнiшнiй формi будь-якого процесу домiнуе момент сталосп, то у внутрiшньому змiстi процесш та '1х сутнiсних аспектах переважае нестшкий та не ршноважний стан, який полягае у такому [4]:
+ невiдповiднiсть ринкових потреб i продуктiв для
'1х задоволення; + невiдповiднiсть мгж вартiстю ресурсов, якi задiянi у виробничому процесi, з вартютю '1х вiдтворення; + дисбаланс наявних ресурсов i потреби в них; + дисбаланс мiж ршнем розвитку елементiв i при-
дбанням ними нових якостей; + дисбаланс у значеннях економiчноl ефективностi.
В'
еС
б)
а) - класична формальна структура модел1 сталого розвитку тдприемства [2, с. 134];
б) - трансформована формальна структура модел1 сталого розвитку тдприемства [сформовано автором].
Рис. 1. Формальна структура моделi сталого розвитку тдприемства
^значимо, що основою ефективного розвитку, який е стабкьним протягом тривалого часу, е шновацп. Саме шновацшний розвиток е сутшсною основою динамiчноl сталостi та ефективност пiдприемства. Таким чином, методолопчш областi вирiшення завдань забезпечення сталост розвитку, ефективностi розвитку на основi iнновацiй взаемно перетинаються, конкретизуючи область здiйснюваного дослiдження. Взаемозв'язок i взаемозалеж-нiсть категорiй «ефективнiсть розвитку», «сталкть розвитку» i «шноваци» юнують на рiзних аналiтичних ршнях, що зумовлюе доцiльнiсть '1х розгляду в единому контекст - для моделювання забезпечення ефективност та сталост шно-вацiйного розвитку в довгостроковому перюдь Це визна-чае актуальтсть розробки моделi iнновацiйного розвитку, що дозволить успшно реалiзовувати стратеги та створити можливост ефективного функцiонування тдприемству на
_____________п основi забезпечення його ефективносп
та сталостi. Шдсумовуючи вищесказане, зазначимо, що iнновацiйний розвиток е основою сталост пiдприемств у довго-строковiй перспективi, а практичт шстру-менти його забезпечення мають базува-тися на принципах i методах системного, синергетичного та динамiчного пiдходiв.
Забезпечення стiйкостi тдприем-ства за умови його шновацшного розвитку базуеться на моделюванн змш його стану при реалiзацil шновацшних про-ектiв, що характеризуються тдвищеним рiвнем ризику, пiдтримкою оптималь-них значень ршшв стiйкостi, при яких пов'язаш з '1х забезпеченням витрати будуть гарантувати виправданий ршень ефективносп в термшах критерiю вибо-ру в^пов^ного господарського рiшення. У зв'язку з цим вважаемо за дощльне до-слiдити пiдходи та методи аналiзу стш-костi для обГрунтування вибору таких,
що вкповкають потребам забезпечення шновацшного розвитку харчових тдприемств.
Успiшна реалiзацiя шновацшних проектш, що харак-теризуються високим рiвнем ефективностi, забезпечують динамiчну сталкть пiдприемств на основi формування конкурентних переваг. Формування моделi iнновацiйного розвитку пов'язана з перспективним аналiзом того, як змь нюються частковi та штегральш показники пiдприемства як системи, чи збереже воно свою цшсшсть та яисну од-норiднiсть за умови реалiзацi! iнновацiйних проектiв. Тоб-то виникае необхiднiсть оцiнювання ефективност шнова-цiйного розвитку та його сталосп, якi складно пiддаються сушснш оптимiзацil.
Aналiз методичних пiдходiв до оцшювання ршня економiчноl сталостi тдприемства [5, 6] дозво-ляе говорити про те, що в його основу покладено комплексний динамiчний тдпд i передбачае розрахунок iнтегрального показника. Загальна логжа визначення ш-тегрального показника сталостi базуеться на врахуванш таких аспектш: управлiнського, фiнансового, виробничого, сощального, екологiчного, сталостi д^во! активности ста-лостi рентабельностi, тощо. Розрахунок коефщента еконо-мiчноl сталостi (Кес) у загальному виглядi:
Кес = ПСК7^)7^7^)7^7^), (1)
де К1, К2...Кп - синтетичш коефiцiенти рiвнiв сталостi вк 1 до п;
ш1, - ваговi коефiцiенти, що визначаються
експертним шляхом.
Синтетичш коефщенти ршнш сталостi формуються на основi показникiв, якi характеризують вiдповiдний аспект дiяльностi тдприемства. Аналiз набору показниюв, якi включаються для визначення рiзних видш сталосп, показав, що в уск описаних у науковш лiтературi методичних тдхо-дах використовують абсолютнi показники результативного типу; в^носш, що характеризують ефектившсть дiяльностi; динамiчнi, що вiдображають ккьисш аспекти зростання. Майже всi науковщ [7] дотримуються точки зору щодо до-цiльностi формалiзацi! якiсних характеристик вкповкних ршнш сталостi, однак мехашзм i методи врахування таких параметров оцiнки залишаються малодослiдженими.
Результати оцшювання сталост пiдприемства мають стати основою для вибору шновацшно1 стратеги, визначення форми И реалiзацil та формування в^повкних швести-цiйних програм. Для цього необх^ною е нова або вдоско-налена система критеров i показниюв, що характеризують стшисть та ефективнiсть розвитку на основi iнновацiй.
Осккьки завданням дано1 статт е питання забезпечення сталост та ефективностi iнновацiйного розвитку тдприемств, то з метою здшснення його моделювання вважаемо за доцкьне зупинитися на авторськiй позицп щодо ефективность Ефективнiсть - узагальнююча якiсна категорiя успiшностi функцiонування пiдприемства, ви-значальною характеристикою яко'1 е економiчнi результати як сукупшсть iндикаторiв стану та динамки розвитку тдприемства ^евосп, економiчностi, продуктивностi та прибутковостi). Проблематика визначення ефективност розвитку пiдприемства взноситься до напрямкш наукових дослiджень, як досить широко висвiтленi у працях вчених-економiстiв, накопичений значний досвк у методологи И оцiнювання. Незважаючи на те, що основним стимулом шновацш в науковш лiтературi визначають зростання при-
бутковост1, емпiричнi досл1дження не встановили однозначного взаемозв'язку мiж iнновацiями та прибyтковiстю дшльносп [8, 9]. Однак бiльшiсть емтричних результат [10, 11, 12, 13] тдтверджують наявнiсть кореляц!! мiж про-позицieю ринку нового продукту з отриманням тимчасо-во! монопольно! влади (тдтвердження теорГ! iнновацiй Й. Шумпетера). При цьому форми тако! тимчасово! переваги можуть бути у вигляд1 зростання ринково! частки або монопольного прибутку за рахунок зниження цшово! чут-ливост1 споживачiв.
Оцшювання ефективност1 iнновацiйного розвитку харчових тдприемств може здшснюватися на основ1 застосування таких концепцiй: цкьово!, системно!, «балансу штересш», фyнкцiонально'¿, компози-цшно!. Враховуючи !х переваги, недолiки та можливост1 врахування забезпечення сталостi розвитку вважаемо за доцкьне бкьш детально зупинитися на концепцГ! «балансу штересш». Дана концепщя перетворюе недолжи цкьо-во! та системно! на переваги, базуючись на твердженнi про спрямовашсть пiдприемства на задоволення очкувань, сподiвань та потреб ус1х зацкавлених ос16, а ефективнiсть розвитку характеризуе ршень досягнення балансу штер-есш стейкхолдерiв. Оцiнювання ефективностi шновацш-ного розвитку з позицш зацiкавлених ос16 не суперечить зм1сту категор!! «ефектившсть», осккьки:
+ е нос1ем цкьово! концепцГ! ефективностi, внасл1-док того, що кожна з1 стор1н намагаеться досягти визначено! мети; + дозволяе врахувати ствв1дношення цкей i засо-
61в !х досягнення; + дозволяе визначити сильн1 та слабкi сторони дь яльност1 пiдприемства поршняно з конкурентами, а менеджменту - оцшити ефектившсть роз-подку та використання ресурсш.
Ефективнiсть - яисна категорiя, пов'язана з штен-сившстю розвитку пiдприемства (динамiчною як1сною ка-тегорiею) i вiдображае гли6ин1 процеси, що в1дбуваються в уйх елементах системи господарювання [14, с. 234]. Про-те ефективнiсть е величиною суб'ективною i залежить не ткьки в1д економiчних резyльтатiв, але i в1д корисност1 для сyб'ектiв оцшки. Тому !! оцiнювання представляеться ло-г1чним з точки зору зацкавлених ос16. З практично! точки зору доцкьним е обгрунтоване визначення складу зацкавлених ос16, спiввiдношення !х iнтересiв та оцiнювання вза-емного впливу. З позицш забезпечення сталосп розвитку нехтування будь-якою зацiкавленою стороною е проявом «...винятково! недалекоглядностi та на!вностЬ> [15]. Вод-ночас, в1дпов1дно до визначення Р. Фрiмена (R. E. Freeman), ккьисть зацiкавлених ос16 е близькою до нескiнченно! [16], що з практично! точки зору зумовлюе обмеження ще! групи до ккькосп, чи! iнтереси не враховувати неможливо.
Для харчових пiдприемств специфiчне коло основ-них стейкхолдерiв (власники, менеджери, швестори та кре-дитори, споживач1) варто доповнити категорiею торпвель-них органiзацiй, через як1 безпосередньо здшснюеться ре-алiзацiя продукцГ!. Спираючись на те, що торгшля виконуе посередницьи операц!! в процес1 обмшу та реалiзацi! продуктов харчування кшцевому споживачев1, п1дприемства роздр1бно! торгшл1 стають зац1кавленими в р1вн1 якост1 продукц!!, упаковки, р1вня розвиненост1 торгово! марки та лояльност1 кл1ент1в до не! i т. 1н. Забезпечення штерес1в за-ц1кавлених ос1б безпосередньо забезпечуе окрем1 види ста-
лосп, яи для харчових пiдприeмств е такими: виробнича, ринкова, фiнансова. Кожний вид сталост формуе група по-казникiв, яка визначаеться вiдповiдно до потреб оцшювання, наявност шформацшно! бази, специфiки промислово'1 дiяльностi, тощо. Для харчових пiдприемств сформована система показниюв, що характеризуе рiвень виробничо!, ринково! та фшансово! сталостi (рис. 2).
Для практичного оцшювання рiвня забезпеченост iнтересiв основних зацiкавлених ойб i вiдповiдно рiвня сталост пiдприемства можна використати матричний метод. У теори економiки пiдприемства матриця - це аналiтичний iнструмент, який дозволяе розглядати значну ккьисть ва-рiантiв розвитку подГй та здшснювати обгрунтування ви-бору за визначеним критерiем у рамках досягнення поставлено! мети [17]. Узагальнюючи теоретичш напрацювання
та досв!д практичного використання матричних метод!в у сфер! стратепчного та фшансового менеджменту, можна визначити так! ix переваги використання:
+ дозволяють швидко прорахувати багатовар!антш сценар!' розвитку в контекст! конкретно'' сфери анал!зу [18];
+ надають вичерпну анал!тичну шформащю про х!д реал!зацп в!дпов!дного процесу та дозволяють здшснювати своечасш коригування [19]; + дозволяють здшснювати ефективш управлшсью дц на баз! застосування широкого спектра фшан-сових ! нефшансових показниив [20].
У сучаснш економ!чнш л!тератур! представлен! фь нансов! та стратепчш матриц!, як! дозволяють здшснювати ринкове позищонування тдприемств, оцшювання окре-
ПР10РИТЕТН1 ВИДИ СТ1ЙКОСТ1 ХАРЧОВИХ П1ДПРИ6МСТВ
1.Виробнича стшккть
Система показнимв для вим'фювання:
1.1. Р1вень впровадження Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP).
1.2. Ртень вГдповщносп сировини до стандарта якостГ вГдповГдних харчових продуктГв.
1.3. РГвень забезпеченостГ (достатносп) сировинних ресурсГв.
1.4. РГвень технологГчносп виробництва.
1.5. РГвень розвитку технГчно''' бази.
1.6. Ртень еколопчносп виробництва.
1.7. КГлькГсть впроваджених технологГчних ¡нновац|й.
1.8. Темпи приросту бюджету витрат на технолопчш ¡нновацГ''.
1.9. РГвень лабораторной якостГ продукцГ''
Рис. 2. Система показниюв для вимiрювання сталостi розвитку харчових тдприемств
Джерело: сформовано автором.
О
О Q_
<
CQ О
<
О ш
мих аспекпв фшансового стану, комплексний аналiз гос-подарсько! дiяльностi. На основi узагальнення логiк i тех-нологш побудови аналiтичних матриць визначимо основш параметри, яким вона мае в^пов^ати:
+ оптимальнiсть кiлькiсного та яисного складу по-казниюв;
+ релевантшсть та можливiсть штерпретацп обра-
но'1 групи показникiв; + можливiсть прийняття в^пов^них господарсь-ких та управлшських рiшень на базi сформовано! системи показникш за умови змши часового перiоду або галузево! належност дослiджуваного пiдприемства; + мiнiмiзацiя впливу деградацп показниюв.
З метою ^ентифжацп визначених базових характеристик видш сталостi сформуемо аналiтичну матрицю за такою логжою. Координатами для систематизаци показ-никш можна визначити зацжавлених осiб (власники, ме-неджери, кредитори та швестори, споживачi, торгiвельнi оргашзаци) та окремi види стiйкостi. При цьому пропоно-ваний iнструментарiй систематизаци е в^критим для мож-ливого приеднання нових аспекпв аналiзу або розширення кiлькостi суб'ектш. Можливий варiант аналiтичноl матрицi для оцiнювання стшкосп та рiвня задоволення iнтересiв зацжавлених ойб представлений у табл. 1. Аналопчно данiй логiцi можна сформувати аналiтичну матрицю оцiнювання ршня ефективностi розвитку пiдприемств у процесах забез-печення iнтересiв зацiкавлених ойб i збалансованостi ефек-тивностi та сталост розвитку на основi шновацш.
стану пiдприемства-iнноватори будуть отримувати бкьш високi економiчнi результати, якi, по мiрi впровадження даних iнновацiй шшими пiдприемствами, будуть мати тен-денщю до зниження. Тобто забезпечення сталост та ефек-тивностi актуалiзуе перманентшсть iнновацiйних процесш, якi, у свою чергу, е джерелом розвитку тдприемства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кульбида В. В. Определение устойчивости производства / В. В. Кульбида, Л. Г. Кульбида // Земледелие. - 1994. -№ 1. - С. 41 - 42.
2. Гумба X. М. Теоретические основы инновационного развития предприятий строительной отрасли : монография / Х. М. Гумба. - Москва : МГСУ, 2012. - 200 с.
3. Козловський С. В. Теоретико-методолопчш пщходи визначення стшкосп економiчних систем / С. В. Козловський, В. В. Семененко, Р. Ю. Шевчук // Збiрник наукових праць ВНАУ. -2012. - № 4 (70), том 2. - С. 106 - 110.
4. Чистов Л. М. Эффективное управление социально-экономическими системами / Л. М. Чистов. - СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1998. - 475 с.
5. Анохин С. Н. Основы экономической устойчивости промышленных предприятий в рыночной экономике / С. Н. Анохин / Саратовский гос. технический ун-т. - Саратов, 2000. - 44 с.
6. Анохин С. Н. Методика моделирования экономической устойчивости промышленных предприятий в современных условиях / С. Н. Анохин / Саратовский гос. технический ун-т. -Саратов, 2000. - 39 с.
Таблиця 1
Аналогична матриця оцшювання piBHq стшкосп розвитку харчових пщприемств в процесах забезпечення штереав
зацжавлених оаб*
Вид сталост Защкавлеш особи
Власники Менеджери 1нвестори Кредитори Споживачi Торпвельш оргашзаци
1. Виробнича стш^сть 1.9 1.1 - 1.9 1.9 - 1.1; 1.2;1.9 1.9
2. Ринкова стш^сть 2.1; 2.3 2.1 - 2.10 2.1; 2.2; 2.3; 2.4; 2.5; 2.6 - 2.4; 2.11 2.1;2.2; 2.4; 2.6; 2.11
3. Фшансова стшксть 3.5; 3.6 3.1 - 3.5 3.1, 3.4; 3.5, 3.6 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 - -
* Показники проставлен вщповщно до систематизаци на рис. 2.
Практичне використання запропонованих аналiтич-них матриць мае певш позитивш моменти: дозволяе охо-пити основний спектр в^пов^них ршень, яю пов'язаш iз забезпеченням сталост в процесах забезпечення штересш зацжавлених ойб тдприемства. Це дозволить менеджерам, яю дiагностують визначений аспект, чггко описувати про-блемш зони, що виникають у процесах розвитку, i розробля-ти обгрунтоваш ршення для в^пов^них суб'ектш впливу; задовольняе штереси основних груп користувачш та рацю-нально концентруеться на штересах менеджменту тдприемства в процесах оцшювання стшкосп та ефективность
ВИСНОВКИ
1нноваци, як основа розвитку тдприемств, спочат-ку порушують економiчну ршновагу, а попм, пiд впливом процесiв економiчноl конкуренци, вiдбуваеться в^новлен-ня сталостi на яисно новому рiвнi. При переходi до нового
7. Отченашенко О. А. Методичш пщходи до оцшювання економтноТ стшкосп тдприемства / О. А. Отченашенко // Вк-ник ЖДТУ. - 2011. - № 4 (58). - С. 89 - 92.
8. Лясковская Е. А. Стратегическое управление экономической устойчивостью фирмы: учебное пособие / Е. А. Лясковская. - Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2008.
9. Лясковская Е. А. Анализ экономической устойчивости фирмы : учебное пособие / Е. А. Лясковская. - Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2007.
10. Olav Nes S. Innovation, firm profitability and growth / Nes S. Olav, А. Leppdlahti. - STEP Project Group. - Oslo, 1997.
11. Чулок А. А. Анализ показателей эффективности инноваций на микро- и макроуровне / А. А. Чулок // Инновации. -2004. - № 5 (72). - С. 27 - 35.
12. Sandven T. Innovation and economic performance at the enterprise level / Т. Sandven. - STEP Project Group. - Oslo, 2000.
13. Sandven T. Typologies of Innovation in Small and Medium Sized Enterprises in Norway / Т. Sandven. - STEP Project Group. - Oslo, 1996.
14. Гросул В. А. Концеп^я стейкхолдерiв в системл оцн ки ефективностi функцiонування пiдпри£мства // В. А. Гросул, Н. Е. Аванесова // Вкник ЖДТУ. - 2010. - № 2 (52). - С. 233 - 236.
15. Dearden J. Measuring profit center managers / J. Dear-den // Harvard Business Review. - September - October 1987. -Vol. 65. - P. 84 - 88.
16. Freeman R. E. Strategic Management / R. E. Freeman // A Stakeholder Approach. - Boston : Pitman, 1984.
17. Andrejko L. Value-added assessment: a view from a practitioner / L. Andrejko // Journal of Educational and Behavioral Statistics. - 2004. - 29(1). - p. 7 - 9.
18. Бобышева А. З. Финансовые управленческие технологии : учебник / Бобышева А. З. - М. : ИНФРА-М, 2004. - 492 с.
19. Дорофеев М. Л. Особенности применения матрицы финансовых стратегий Франшона и Романе в стратегическом финансовом анализе компании / М. Л. Дорофеев // Финансы и кредит. - № 23. - 2009. - С. 51 - 56.
20. Сорокин М. С разумом и эффективностью: матрица финансовых показателей / М. Сорокин // Финансовый директор. - 2006. - № 9. - С. 58 - 64.
REFERENCES
Anokhin, S. N. Osnovy ekonomicheskoy ustoychivosti promy-shlennykh predpriiatiy v rynochnoy ekonomike [Fundamentals of economic stability of industrial enterprises in the market economy]. Saratov: SGTU, 2000.
Anokhin, S. N. Metodika modelirovaniia ekonomicheskoy us-toychivosti promyshlennykh predpriiatiy v sovremennykh usloviiakh [Methods of modeling the economic stability of the industrial enterprises in modern conditions]. Saratov: SGTU, 2000.
Andrejko, L. "Value-added assessment: a view from a practitioner". Journal of Educational and Behavioral Statistics, no. 29 (1) (2004): 7-9.
Bobysheva, A. Z. Finansovye upravlencheskie tekhnologii [Financial management techniques]. Moscow: INFRA-M, 2004.
Chulok, A. A. "Analiz pokazateley effektivnosti innovatsiy na mikro- i makrourovne" [Analysis of innovation performance at the micro and macro level]. Innovatsii, no. 5 (72) (2004): 27-35.
Chistov, L. M. Effektivnoe upravlenie sotsialno-ekonomicheski-mi sistemami [Effective management of socio-economic systems]. St. Petersburg: Petropolis, 1998.
Dearden, J. "Measuring profit center managers". Harvard Business Review, vol. 65 (1987): 84-88.
Dorofeev, M. L. "Osobennosti primeneniia matritsy finans-ovykh strategiy Franshona i Romane v strategicheskom finanso-vom analize kompanii" [Features of the application of the matrix of financial strategies Roman and Franshon strategic financial analysis of the company]. Finansy ikredit, no. 23 (2009): 51-56.
Freeman, R. E. "Strategic Management" In A Stakeholder Approach. Boston: Pitman, 1984.
Gumba, Kh. M. Teoreticheskie osnovy innovatsionnogo raz-vitiia predpriiatiy stroitelnoy otrasli [Theoretical Foundations of innovative development of the construction industry]. Moscow: MGSU, 2012.
Hrosul, V. A., and Avanesova, N. E. "Kontseptsiia steikkhold-eriv v systemi otsinky efektyvnosti funktsionuvannia pidpryiem-stva" [The concept of stakeholders in the system for evaluating the effectiveness of the enterprise]. Visnyk ZhDTU, no. 2 (52) (2010): 233-236.
Kulbida, V. V., and Kulbida, L. G. "Opredelenie ustoychivosti proizvodstva" [Definition of sustainable production]. Zemledelie, no. 1 (1994): 41-42.
Kozlovskyi, S. V., Semenenko, V. V., and Shevchuk, R. Yu. "Teo-retyko-metodolohichni pidkhody vyznachennia stiikosti ekonom-ichnykh system" [Theoretical and methodological approaches to
determine the stability of economic systems]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU, vol. 2, no. 4 (70) (2012): 10б-110.
Liaskovskaia, E. A. Analiz ekonomicheskoy ustoychivosti firmy [Analysis of the economic sustainability of the company]. Cheliabinsk: YuUrGU, 2007.
Liaskovskaia, E. A. Strategicheskoe upravlenie ekonomicheskoy ustoychivostiu firmy [Strategic management of the economic sustainability of the company]. Cheliabinsk: YuUrGU, 2008.
Olav, N. S., and Leppdlahti, A. Innovation, firm profitability and growth. Oslo: STEP Project Group, 1997.
Otchenashenko, O. A. "Metodychni pidkhody do otsiniuvan-nia ekonomichnoi stiikosti pidpryiemstva" [Methodological approaches to the evaluation of economic viability]. Visnyk ZhDTU, no. 4 (58) (2011): 89-92.
Sandven, T. Innovation and economic performance at the enterprise level. Oslo: STEP Project Group, 2000.
Sandven, T. Typologies of Innovation in Small and Medium Sized Enterprises in Norway. Oslo: STEP Project Group, 199б.
Sorokin, M. "S razumom i effektivnostiu: matritsa finanso-vykh pokazateley" [With intelligence and efficiency: the matrix of financial indicators]. Finansovyy direktor, no. 9 (200б): 58-б4.
Науковий керiвник - Швиданенко Г. О., ганд^т економтних нayк, профетор, зaв. гафедри економ^и пiдпришcтвa Кив^кого економiчного yнiверcитетy ím. Baдимa ^bv^a
О
О Q_
<с
m о
<
О ш
