CC BY
32
УДК 330.341.1
iHH0BAЦiЙHИЙ розвиток п1дприемств МАШИНОБУДУВАННЯ НА ЗАСАДАХ
Н00УПРАВЛ1ННЯ
® 2014 ВОЯРИИОВА К. О.
УДК 330.341.1
Бояринова К. О. 1нновацшний розвиток тдприемств машинобудування на засадах нооуправлiння
На основ'! узагальнення та опрацювання наукових надбань визначено мсце нооуправлшня у формуванн та розвитку нооекономки. У результатi експл'жаци досл'джень та органiзацiйно-економiчного тд(рунтя окреслено змст застосування нооуправлшня до нновацшного розвитку тдпри-емств машинобудування. Запропоновано та об(рунтовано основт домтанти формування нооуправл'тня iнновацiйним розвитком тдприемств машинобудування: трансцендентшсть управлшня на мiкрорiвнi з нтегра^ею в мезо- i макропроцеси; змша вектору Ывестицшного забезпечення з iнвестицiйно-iнновацiйно¡модел'> на iнновацiйно-iнвестицiйну; орiентацiя на управлшня ннова^йно стiйким саморозвитком. Перспективним на-прямом подальших дотджень мае стати розроблення методологiчного базису та методичного 'нструментарж 'тплементаци нооуправлтня в управлiнськiтехнологиреал'вацинновацшногорозвитку.
Ключов'! слова: iнновацi¡, iнновацiйний розвиток, тдприемства машинобудування, нооуправлтня Рис.: 1. Шл.: 14.
Бояринова Катерина Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, Нацональний техн'мний унверситет Украни «Кшвський полтехн'нний iнститут» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) Email: boyarinovaea @ukr.net
УДК 330.341.1
Бояринова Е. А. Инновационное развитие предприятий машиностроения на основе нооуправления
На основе обобщения и обработки научных достижений определено место нооуправления в формировании и развитии нооэкономики. В результате экспликации исследований и организационно-экономических основ очерчено содержание применения нооуправления к инновационному развитию предприятий машиностроения. Предложены и обоснованы основные доминанты формирования нооуправления инновационным развитием предприятий машиностроения: трансцендентность управления на микроуровне с интеграцией в мезо- и макропроцессы; изменение вектора инвестиционного обеспечения с инвестиционно-инновационной модели на инновационно-инвестиционную; ориентация на управление инновационно устойчивым саморазвитием. Перспективным направлением дальнейших исследований определена разработка методологического базиса и методического инструментария имплементациии нооуправления в управленческие технологии реализации инновационного развития.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, предприятия машиностроения, нооуправление Рис.: 1. Библ.: 14.
Бояринова Екатерина Александровна - кандидат экономических наук, доцент, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) Email: boyarinovaea @ukr.net
Постановка проблеми. Складшсть шновацшного розвитку тдприемств машинобудування обумовлена низкою проблем, що створюють передумови для пошуку но-вишх тдходш до переорiентащl 1х управлшсько! системи в^пов^но до проявiв свггових i вггчизняних економiчних тенденцш. Структурна динамка шновацшно! активност окреслених тдприемств визначае шновацшно активними в1д 21 до 25 % в загальнш илькосп, що е неприйнятним в умовах збкьшення темпш потреб у 1х шновацшних продуктах як важелях шновацшного розвитку шших промис-лових тдприемств.
UDC 330.341.1
Boyarynova K. O. Innovative Development of Engineering Enterprises Based on Noomanagement
Based on the general conclusion and processing of scientific achievements the role of noomanagement was defined in the formation and development of nooeconomics. As a result of research and explication of organizational and economic foundations, the content of application of noomanagement to innovative development of engineering enterprises was outlined. The main formation dominants of noomanagement for innovative development of mechanical engineering was proposed and justified: transcendence of micromanagement with the integration of meso-and macro-processes; change in the vector of investment support from investment and innovation model to innovation and investment; focus on management of innovation sustainable self-development. The development of methodological basis and methodological tools for the implementation of noomanagement into management technology of innovation development was defined as a promising direction for further research.
Key words: innovation, innovative development, enterprise engineering,
noomanagement
Pic.: 1. Bibl.: 14.
Boyarynova Kateryna O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) Email: boyarinovaea @ukr.net
Виходячи з зазначеного, тдприемства машинобудування мають в^пов^ати ознакам рушiя науково-техшчного прогресу та активiзувати шновацшне оновлення шших тдприемств, на в^мшу в1д тенденцп, що склалась, де активатором та орiентиром шновацшного розвитку виступають замовлення споживачiв. Переформатування господарсько-го мехашзму функщонування в1д «замовлення - адаптащя та створення шновацп» до «розроблення шновацш - про-позищя» е одним iз завдань упровадження та розвитку тдходш до управлшня на засадах нооменеджменту як елемен-ту формування нового типу економжи.
Враховуючи ряд тенденцiй, якi мають промисловi тд-приемства щодо iнновацiйного розвитку, серед яких явно вираженими е низький темп i динамка тдвищення !хньо! iнновацiйностi, обумовленi переважно двома основними чинниками - недостатнiстю фiнансових ресурйв i обме-женiстю в яисному управлiннi iнновацiйними процесами, iнновацiйними комунжащями, iнновацiйним потенцiалом i його штелектуальною складовою, гострою необхiднiстю постае змша системи управлiння iнновацiйною дiяльнiстю таких тдприемств. Напрямом вирiшення окреслених проблем може стати застосування тдходш нооменеджменту у забезпеченнi iнновацiйного функщонування та розвитку пiдприемств машинобудування.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Провк-нi науковцi вiдповiдно до сучасних реалш все бiльше уваги придкяють формуванню нового типу економiки як структурно! складово! ноосфери - економiчно! культури. Еконо-мiчна культура науковцями визначаеться як яисть еконо-мiчних вiдносин, якi мають стшисть, суспкьне значення, усвiдомленiсть i порядок взаемодш, адаптивнiсть до по-стшно змiнюваних умов, певну варiативнiсть, суб'ективну ращональшсть [1], а також як яисна характеристика к-торично обумовлено! системи загально прийнятих форм економшно! взаемодп та регулюючих !х правил i норм, що вiдображае iснуючi риси економiчних вiдносин та штереси соцiальних об'ектiв як сукупностi духовних i матерiальних цiнностей i моделей поведшки [1, с. 55]. Виходячи з сучасних трактувань економжи, пiд якою розумiють особливу сферу сустльного життя зi сво!ми законами, проблемами та протирiччями, в якш формуеться економiчний потенщ-ал суспкьства, здiйснюються рiзнi блага для задоволення фiзичних i духовних потреб людей [2], постае необхкшсть формування тако! економiки, яка б поеднувала i економш-нi процеси, i безпосередньо економiчну культуру. Вкповк-но до таких викликш формуеться новий Н тип, що натепер провiдними науковцями визначаеться як нооекономiка, згiдно з А. Агеевим, Е. Логiновим, - визначена економжа у невизначеному майбутньому [3, с. 24].
Нооекономка трактуеться як економiчна форма реамзацц людством процесш самопiдтримання функцiй життедiяльностi сощуму шляхом оперування матерiаль-ними та нематерiальними факторами з домiнантним вектором когштивних факторiв для гармоншного розвитку техноприродного середовища з когерентним позитивним впливом на соцiум [3, с. 25]. Формування умов гармоншного розвитку потребуе вкповкних змш управлшських технологiй в економiцi, мета яких, зокрема, штегрувати наявнi та майбутш управлiнськi ресурси в межах конвер-гентно! моделi та вивести !х на новий ршень гармошзаци природи, технiки, соцiуму через управлшня сукупшстю процесш виробництва продукцп та надання сощально по-трiбних послуг деструктурованими суб'ектами соцiуму [3]. Саме в цих умовах, вiдповiдно до так званих нооекономш-них умов функщонування тдприемств, формуеться новий напрям управлшня - нооменеджмент.
За визначенням, нооменеджмент - це розумний менеджмент, система управлшня, що побудована на принципах розуму, гуманност та вiри [4]. Погоджуючись iз таким визначенням, необхкно тдкреслити, що центральним ядром такого емпiричного розгляду нооменеджменту е те,
що застосування рiзних видiв управлiння не забезпечуе гармоншносп та його збалансованостi. Ткьки управлiння як системна економiчна категорiя з ознаками цiлiсностi е шструментом розвитку пiдприемства в сучасних реалiях.
Як зазначае В. Коростелев, що вводить дане поняття в теорш управлшня, характерними ознаками нооменеджменту е таи, як: е системним менеджментом; мае шшу базу цкепокладання; реалiзовуеться менеджерами, що системно мислять; е синтезом результатш аналiзу; проводиться чггке розмежування мiж щлями та засобами !х досягнен-ня; нове ставлення до людей; нове ставлення до технки та шновацш; нове ставлення до знань; створюе можливють дизайну майбутнього стану сощальних систем оргашзацп; забезпечуе монiторинг цшсносй системи управлiння; вк-значаеться посиленою увагою до оргашзацшно! дiяльностi [4, с. 72], а також обГрунтовуе перехк до нооменеджменту комплексною та структурною змшою середовищ функщ-онування пiдприемства, зокрема: вичерпнiстю природних ресурсш; зростанням небезпеки еколопчно! катастрофи, застаркою системою управлiння соцiально-економiчними процесами; фундаментальною змшою способу дш (об-умовлена не дiездатнiстю прийомiв i методш управлiння); змiною характеру гри ^знесу); трансформацiею системи, тобто трансформацiею свку вiд свiту як мехашчно! (проек-тно!) системи, де причиннiсть трактуеться як жорсткий ла-пласовський детермшзм до саморегулюючо! системи, i на-рештi, свiт як система, що розвиваеться; iмперативом ново! шформацшно! технологй тощо [4, с. 71 - 72]. Вкповкно до зазначеного, потребуе дослкження використання засад нооменеджменту в формуванш механiзмiв управлiння ш-новацшним розвитком пiдприемств машинобудування.
Постановка завдання. Метою дослкження е роз-гляд передумов i методологiчного пiдrрунтя, а також формування домшант нооуправлшня iнновацiйним розвитком пiдприемств машинобудування.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Шд-Грунтям застосування новiтнiх пiдходiв до управлшня шновацшною дiяльнiстю та розвитком е необхкшсть оновлення принципш, iнструментiв i переорiентацiя управ-лшсько! керуючо! системи на ноомислення. Як зазначае П. П. Моргунов, постае потреба у розробленш та обГрун-туванш тако! моделi управлiння iнновацiйною дiяльнiстю, щоб процес сучасних змiн був закладений до само! сутнос-тi системи функщонування оргашзацп з метою здшснення безперервного руху до наступно! визначено! мети [5]. Вк-повiдно до зазначеного, згенеруемо домшанти формування нооуправлшня шновацшним розвитком пiдприемств машинобудування (рис. 1):
1) трансценденттсть управлшня на мiкрорiвнi з Н-тегращею в мезо- i макропроцеси. Прояв експль цитних та iмплiцитних тенденцш шновацшного розвитку неминуче призводить до структурних проблем iррацiональностi управлшня, несистем-ностi та його iманентностi, що потребуе глибин-ного переформатування тдходш, зокрема: а) структурно! змши тдходш до управлшня взаемо-зв'язками мкро-, мезо- та макрорiвнiв. Зазначене посилан-ня виходить з того, що шновацшне середовище в державу регiонах та на пiдприемствах з позицп заходш iнновацiйно-го розвитку вдосконалюеться та розвиваеться як система,
що складаеться з включення одного середовища в шше. Як зазначае В. I. Винокуров, середовище економiчноí системи е частиною нацюнально1 шновацшно1 системи (внутршня iнновацiйна система), яка не ткьки формуе вектор подаль-шого розвитку шновацшного середовища, але й залежить вiд якостi дiяльностi певних тдсистем [6]. У повнiстю органiзованiй, упорядкованш детермiнованiй системi в^-сутня можливкть будь-якого розвитку, змiни в складних системах в^буваються за рахунок нершноважних режимiв, флуктуацiй, критичних точок бiфуркацiй, а 11 парадокс по-лягае в тому, що для бкьш високого ступеня порядку необ-х^ний внутрiшнiй безлад, свобода змiн станш, хаотичнiсть [7, с. 14 - 15]. Тому для шновацшного розвитку слд зорiен-тувати увагу не на систем^ а на формуванш iнновацiйного середовища. Крiм внутрiшнiх змшних, на формування ш-новацiйного середовища впливають зовнiшнi чинники, якi можна визначити як шновацшну проникнiсть середовища, що оцшюеться як сукупнiсть зовншнк умов, якi впливають на шновацшний потенцiал економiчноl системи [6]. В контекст сучасних тенденцiй наукових досл^жень для ефективного управлiння шновацшним розвитком середовище доцiльно розглядати як полюуб'ектне в^пов^-но до парадигми «суб'ект - полiсуб'ектне середовище». Зпдно з цiею парадигмою, основним типом управлшня стае полкуб'ектне управлшня [8]. Враховуючи даний контекст, управлшня шновацшним розвитком мае в^буватись у взаемозв'язку «суб'ект - суб'ект», тобто тдприемства промисловоста мають формувати загальнодержавну шно-вацiйну полiтику у конструктивна спiвпрацi з державни-ми органами влади, а не розглядатись як об'екти, на яких реалiзуються заходи тако'1 полiтики. Крiм цього, основною характеристикою шновацшного середовища мае стати в^-криткть, коли елементи одного середовища можуть пере-ходити в шше i навпаки;
б) управлшня шновацшним розвитком шдприемств машинобудування у загальному вираженнi мае орiентува-тись на бвропейську (континентальну) модель, де ядром шновацш визначаються велии пiдприемства, а малий i се-реднiй бiзнес, на вiдмiну в^ англосаксонського пiдходу, е прикладними до л^ируючих позицiй великомасштабних пiдприемств. Також слд ураховувати доповнення аспектiв Дани та Фшлянди, якi концентрують увагу на шноваць ях, що стають точками зростання та е специфiчною конкурентною перевагою, притаманною саме для цих кран. Англосаксонська модель, яка орiентована на самооргашза-щю учасникш шновацшно1 сфери, у випадку стратепчних галузей промисловостi не е доречною, тим паче в умовах недостатност ресурсного забезпечення та недосконалост механiзмiв управлiння як у контекст регуляторно'1 поль тики держави, так i на мiкрорiвнi, в тому числ внутрiшнiх процесш шновацшно1 орiентацil;
2) змНа вектору швестицшного забезпечення з Н-вестицшно-шновацшноь моделi на шновацшно-швестицшну. 1нвестицшно-шновацшна модель швестицшного забезпечення передбачае, що за наявносп фшансово-швестицшних ресурйв ре-алiзуються проекти шновацшного спрямування, основним «генератором» ^е! у такому випадку е швестор - замовник шновацш, що спричиняе певну «точковють» '1х створення. Об'ектом у цьо-
му разi виступають грошовi кошти, пiд якi ство-рюються шновацп. Iнновацiйно-iнвестицiйний вектор шновацшного розвитку, навпаки, визна-чае шновацш як об'ект, на який в^буваеться по-шук iнвестицiйних ресурсiв. Така переорiентацiя спричиняеться тим, що замовниками шдприемств машинобудування е промисловi тдприемства, що також мають обмежеш фiнансовi можливостi, але мають iнновацiйнi потреби. 1нвестор у цьому разi е третьою стороною у взаемов^носинах «замовник - виробник». Саме тому до таких в^носин слiд залучати фiнансовi структури. Механiзми освоення швестицшних ресурсш зазвичай не за-довольняють потреби потенцшних i венчурних ш-весторiв, осккьки переважно '1х завершенням ви-значаеться створення, впровадження чи освоення шновацшно1 продукцп / продуктов, технологiй -тобто промiжна ланка, замкть завершально1 -комерцiалiзацiя, продаж, отримання прибуткш. Спричинення констатовано1 змши визначаеться рядом потреб, серед яких:
а) подолання протирiччя мiж рiвнем iнновацiйного потенцiалу та складнiстю i високовартiснiстю шновацш-них проектiв. Проблема забезпечення шновацшно1 дiяль-ностi фшансовими ресурсами мае глибинну, структурну кризу, що насамперед обумовлена нестабкьшстю та ви-сокоризикованiстю вкладення коштш в шновацп шдпри-емств, якi мають низький рiвень розвитку матерiально-техшчно1 бази та технологiй тощо, що апрiорi визначае причинно-наслiдковий зв'язок: низький рiвень шнова-цiйного потенцiалу породжуе шдвищення ступеня ризику iнновацiйно-iнвестицiйних вкладень, який е значно ниж-чим у тих проектах шдприемств, де цю складову ризику швельовано;
б) використання пiдходiв до управлшня шновацшним розвитком, шдГрунтям яких е низьковартюна активiзацiя iнновацiй iз подальшим нарощуванням потужность Впро-вадження iнновацiй на тдприемства, зпдно з вггчизняним шновацшним мисленням, яке склалося дотепер, е високо-вартiсним процесом iз тривалим термiном окупностi, «по-етапнi» низьковартюш шновацп, а особливо управлiнсько-го та маркетингового спрямування як джерело розвитку мало використовуються. Фiнансовий ресурс забезпечення шновацшного розвитку визначаеться або власними кошта-ми шдприемств, або швестищями чи державними асигну-ваннями, зр^ка банивськими позиками. Фiнансування на основi контрактних угод на шновацшш розробки переважно не розглядаеться як джерело через низький рiвень платоспроможност та шновацшносп споживачш продукцп шдприемств машинобудування. Тобто сфера ринкових взаемов^носин на рiвнi «суб'ект - суб'ект» в шновацшнш сферi не забезпечуеться повною мiрою.
В зазначеному контекст слiд зазначити iндiйський пiдхiд до розроблення шновацш - Джугад, що базуеться на таких основних постулатах, як [9]:
■ розробники шновацш орiентуються на потреби споживачiв i орiентуються на його потреби, що скорочуе тривалкть шновацшних процесiв -НДДКР не реалiзуеться, створюються прототи-пи;
Рис. 1. Домшанти нооуправлшня ¡нновацшним розвитком пщприемств машинобудування
■ iнновацi¿ е дешевими та орieнтованi на спожива-чiв iз низьким доходом, однак мають високу цш-шсть;
■ пiдприемцi, що застосовують такий шдх1д, мо-жуть швидко змшювати бiзнес-моделi пiд впли-вом швидкозмшюваних умов;
в) формування iнвестицiйних ресурсш на засадах дефiцитних пiдходiв. В1дпов1дно до теорп дефiциту Я. Корна^ для пристосування до дефiциту шдприемствами використовуються такi форми, як [10; 11]:
1) залежшсть обсягу виробництва в1д «вузьких мiсць», тобто в1д кiлькостi наявних на даний момент найбкьш дефiцитних ресурсш (юнуе однозначна залежнiсть мiж обсягами кашталовкладень i доступом до джерел фiнансування промислових iнвестицiй);
2) вимушена замiна одних ресурсш на iншi (ця форма часто виявляеться як фшансове маневрування: а) змша черговостi капiталовкладень або !х в1д-строчення; б) зниження вимог в швестицшних рь шеннях до виробничих технологш, машин i встат-кування та ш.);
3) адаптацiя структури свое! продукцп до структури наявних ресурйв (ця форма часто виявляеться у скороченш або у в1дмов1 в1д планiв оновлення виробництва).
У цьому контекст! для подолання дефщиту ресур-с1в для задоволення iнвестицiйних потреб дощльно вико-ристовувати рацiональну диверсифжащю iнновацiй. П1д руш1йною силою шновацшного розвитку пiдприемств ма-шинобудування переважно розумшть створення шдпри-емством рiзноспрямованих iнновацiй, що пiдлягатимуть комерцiалiзацií як джерела додано! вартост та прибутку. Однак прибуток може зростати i в1д iнновацiй, що акуму-люються i використовуються пiдприемством (наприклад, шновацп щодо енергозбереження чи оптимiзацil витрат тдприемства);
3) оркнтащя на управлшня шновацшно стшким са-морозвитком. В. Н. Лажанцев розглядае стшисть i саморозвиток як властивосп, що у сукупност визначають спроможн1сть господарсько'1 систе-ми створювати i комплексно використовувати трудовий i природно-ресурсний потенцiали [12]. Управлшня шновацшно стшким саморозвитком передбачае функцюнування тдприемства на такому оргашзацшно-управлшському ршш, де при забезпеченш ст1йкост1 в iнновацiйному розвитку враховувались би спроможност1, властивос-т1, здатностi виробничо-економiчноl системи до в^творення та як1сно'1 трансформацшно: зм1ни 'й пiдсистем. Потребами у даному контекст можна визначити такi, як:
а) потреба у забезпеченш шновацшного стшкого розвитку. Б. 6. Большаков, 6. Ф. Шаманова визначають стш-кий шновацшний розвиток як процес зростання спромож-ностей задоволення потреби системи, яи е невичерпними, виражеш в одиницях потужносп, через тдвищення якост1 управлiння i реалiзацil новацш, що забезпечують пост1йн1 темпи зростання ефективност використання ресурсш i ви-
щий дох1д, зменшення витрат в умовах негативних зовнш-нк i внутршнк тенденцiй [13, с. 16]. Досягнення тдприем-ством ст1йкого шновацшного розвитку потребуе змши як процейв функцiонування пiдсистем, так i економiчних вза-емовiдносин, економiчноl поведiнки, умов, що формуються в iнновацiйному середовищi для переходу на новий яисний iнновацiйний рiвень з розширеним в^творенням;
б) необхiднiсть iнновацiйного ст1йкого розвитку. 1н-новацiйний розвиток пiдприемств машинобудування зна-чною м1рою залежить в1д зовн1шн1х збурюючих впливш, часто активованих на державному ршш, зокрема, державш програми розвитку шдприемств машинобудування, держ-замовлення на продукц1ю, закони щодо стимулювання розвитку машинобудування в р1зних сферах. 1нновацш-н1сть саморозвитку оргашзацп пiдкреслюе вищий ршень зр1лост1 оргашзацп як наявшсть здатностi здшснюва-ти шновацп на пост1йн1й основ1, природу оргашзацшно! спроможност1 здiйснювати iнновацiй як середовища саморозвитку суб'екта управлшня, нелшшшсть актш переходу з одного ршня органiзацiйного розвитку на бкьш високий, пов'язаний 1з творчим руйнуванням попередшх оргаш-зацiйних основ [14, с. 745]. Змша внутршньо! структури шдприемств передбачае не ткьки реструктуризащю чи зм1ну системи управлiнських вплив1в на органiзацiю, але й диверсифшащю - як вертикальну, так i горизонтальну з переорiентацiею виробничо-економiчноl системи на нов1 сегменти чи ринки. Застосування концепцп «саморозвитку» потребуе використання шдход1в внутр1шньоф1рмового управлiння шноващями.
Висновки. Iнновацiйний розвиток пiдприемств машинобудування потребуе новишх шдходш до управлшня, серед яких доцкьним у використанш е нооуправлiння як управлшня, що здатне гармоншно поеднувати нов1 технологи, забезпечувати органiзацiйно-економiчнi процеси не ткьки в систему але й в шновацшному середовищi. В результат проведення дослiджень домшантами такого управ-л1ння у забезпеченш шновацшного розвитку визначено: 1) трансцендентшсть управлшня на мшрор1вш з штеграць ею в мезо- i макропроцеси, що передбачае структурну змшу шдход1в до управлiння вземозв'язками м1кро-, мезо- та ма-крор1вн1в; орiентацiю управлшня шновацшним розвитком пiдприемств машинобудування у загальному вираженнi на бвропейську (континентальну) модель; 2) змiна вектору швестицшного забезпечення з швестицшно-шноващйно: моделi на шновацшно-швестицшну - подолання протир1ч-чя мгж рiвнем iнновацiйного потенцiалу та складшстю i ви-соковартiснiстю шновацшних проектiв; використання шд-ход1в до управлшня шновацшним розвитком, шдГрунтям яких е низьковарткна активiзацiя iнновацiй 1з подальшим нарощуванням потужност1; формування швестицшних ресурсш на засадах дефщитних шдходш; 3) орiентацiя на управлiння шновацшно стшким саморозвитком - забезпечення шновацшного стшкого розвитку; шновацшшсть саморозвитку оргашзацп. Перспективним напрямом по-дальших досл^жень мае стати розроблення методолопч-ного базису та методичного шструментарш iмплементацil нооуправлiння в управлiнськi технологи реалiзацil шнова-ц1йного розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Войтов И. В. Экономическая культура и пути ее формирования в России / Войтов И. В. // Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Философские науки». - 2009. - № 2. - С. 53 - 58.
2. Каврук Е. С. Современное направление экономической теории / Каврук Е. С. // Научный журнал КубГАУ. - 2010. -№ 60 (06) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// ej.kubagro.ru/2010/06/pdf/09.pdf
3. Агеев А. Нооэкономика: определенная экономика в неопределенном будущем / А. Агеев, Е. Логинов // Экономические стратегии. - 2011. - № 11. - С. 24 - 31.
4. Коростелев В. Неумолимый императив нооме-неджмента / Коростелев В. // Устойчивое развитие. - 2012. -Вып. 3. - С. 69 - 76.
5. Моргунов П. П. Модель управления инновационной деятельностью на предприятиях нефтегазового комплекса на примере ОАО «СУРГУТНЕФТЕГАЗ» / Моргунов П. П. // Нефтегазовое дело. - 2006 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.ogbus.ru
6. Винокуров В. И. Основные термины и определения в сфере инноваций / В. И. Винокуров // Инновации. - 2005. -№ 4. - С. 16 - 18.
7. Чечурина М. Н. Теоретические подходы к исследованию управления инновационным развитием сложных экономических систем / М. Н. Чечурина // Вестник МГТУ. -2011. - Т. 14, № 1. - С.12 - 16.
8. Лепский В. Е. Рефлексивный анализ парадигм управления (интерпретация Нобелевских премий по экономике XXI в.) / Лепский В. Е. // 4-я Междунар. конф. по пробл. управления (26 - 30 января 2009 г.): Сб. трудов. - М., 2009. - С. 1302 - 1308.
9. Radjou N. Use Jugaad to Innovate Faster, Cheaper, Better / N. Radjou, J. Prabhu, S. Ahuja // Harvard Business Publishing. -2011, December 8 [Electronic resource]. - Mode of access: http:// blogs.hbr.org/2011/12/think-like-an-indian-entrepren/
10. Корнаи Я. Дефицит / Корнаи Я.; [пер. с венг.]. - М. : Наука, 1990. - 607 с.
11. Багиев Е. Г. Принципы планирования промышленных инвестиций в условиях технического перевооружения производства / Багиев Е. Г. // Проблемы современной экономики. -2009. - № 2 (30) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2611
12. Лаженцев В. Н. Экономико-географический подход к региональной организации хозяйства / Лаженцев В. Н. // Человек - общество - окружающая среда : Пленарные доклады Международной экономической конференции / Под ред. А. И. Татаркина. - Екатеринбург : УрО РАН, 2001. - С. 69 - 72.
13. Большаков Б. Е. Мониторинг и оценка новаций: формализация задач в проектировании регионального устойчивого инновационного развития / Б. Е. Большаков, Е. Ф. Шамаева. -Palmarium Academic Publishing, 2012. - 219 с.
14. Акатов Н. Б. Инновационное саморазвитие организации как объект управления и критерий конкурентоспособности в современном менеджменте / Акатов Н. Б. // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 1. - С. 744 - 749.
REFERENCES
Ageev, A., and Loginov, E. "Nooekonomika: opredelennaia ekonomika v neopredelennom budushchem" [Nooekonomics: a certain economy in an uncertain future]. Ekonomicheskie strategii, no. 11 (2011): 24-31.
Akatov, N. B. "Innovatsionnoe samorazvitie organizatsii kak obekt upravleniia i kriteriy konkurentosposobnosti v sovremennom menedzhmente" [Innovative self-development organization as an object of management and competitiveness criterion in modern management]. Fundamentalnye issledovaniia, no. 1 (2012): 744749.
Bagiev, E. G. "Printsipy planirovaniia promyshlennykh investitsiy v usloviiakh tekhnicheskogo perevooruzheniia proiz-vodstva" [Planning principles of industrial investment in terms of modernization of manufacture]. http://www.m-economy.ru/art. php?nArtId=2611
Bolshakov, B. E., and Shamaeva, E. F. Monitoring i otsenka novatsiy: formalizatsiia zadach v proektirovanii regionalnogo ustoychivogo innovatsionnogo razvitiia [Monitoring and evaluation of innovations: the formalization of tasks in the design of innovative regional sustainable development]. Palmarium Academic Publishing, 2012.
Chechurina, M. N. "Teoreticheskie podkhody k issledovaniiu upravleniia innovatsionnym razvitiem slozhnykh ekonomicheskikh sistem" [Theoretical approaches to the study of innovative development of complex economic systems]. Vestnik MGTU vol. 14, no. 1 (2011): 12-16.
Kornai, Ya. Defitsit [Deficit]. Moscow: Nauka, 1990.
Korostelev, V. "Neumolimyy imperativ noomenedzhmenta" [Inexorable imperative of noomanagement]. Ustoychivoe razvitie, no. 3 (2012): 69-76.
Kavruk, E. S. "Sovremennoe napravlenie ekonomicheskoy teorii" [The modern trend of economic theory]. http://ej.kubagro. ru/2010/06/pdf/09.pdf
Lazhentsev, V. N. "Ekonomiko-geograficheskiy podkhod k regionalnoy organizatsii khoziaystva" [Economic-geographical approach to regional economic organization]. Chelovek - obsh-chestvo - okruzhaiushchaia sreda. Ekaterinburg: UrO RAN, 2001. 69-72.
Lepskiy, V. E. "Refleksivnyy analiz paradigm upravleniia (interpretatsiia Nobelevskikh premiy po ekonomike XXI v.)" [Reflexive analysis paradigms management (interpretation of the Nobel Prize for Economics in XXI)]. 4-ia Mezhdunarodnaia konferentsiia po problemam upravleniia. Moscow, 2009:13021308.
Morgunov, P. P. "Model upravleniia innovatsionnoy deiatelnostiu na predpriiatiiakh neftegazovogo kompleksa na primere OAO «SURGUTNEFTEGAZ»" [Model of innovative activity on oil and gas companies on the example of "SURGUTNEFTEGAS"]. http://www.ogbus.ru
Radjou, N., Prabhu, J., and Ahuja, S. "Use Jugaad to Innovate Faster, Cheaper, Better" http://blogs.hbr.org/2011/12/think-like-an-indian-entrepren/
Voytov, I. V. "Ekonomicheskaia kultura i puti ee formirovaniia v Rossii" [Economic culture and ways of its formation in Russia]. Vestnik MGOU. Seriia «Filosofskie nauki», no. 2 (2009): 53-58.
Vinokurov, V. I. "Osnovnye terminy i opredeleniia v sfere innovatsiy" [Basic terms and definitions in the field of innovation]. Innovatsii, no. 4 (2005): 16-18.
