CC BY
161
I. Багрова
академж АЕН Украти О. Юдша
м. Днтропетровськ
роль 1нновац1й у забезпеченн1 ресурсозбереження
на птдприемствт
Глобалзащя та акгивiзацiя шновацшного процесу у сучаснш свiговiй економiцi, викликаюгь необхвдтстъ шно-вацiйного розвигку i iнгелекгyалiзацil виробницгва, ринку га всieí економчно1 системи Украши оскiлъки сприяютъ прогресивнш змiнi сощально-економчнох сгрукгури суст-льсгва i виробницгва. 1нноващйний тип розвигку припускае домшування науково-технiчного прогресу в систем факто-рiв виробницгва, який сгав могутнiм двигуном у виршенш складних економiчних га соц1алъних проблем. Науковi дос-лвджгння визначили зростаючу роль НТП в розвигку еко-номжи i суспiлъства. До почагку XX столiгтя факгор прац1 забезпечив 48% економiчного зростання, тод1 як на частку фактора капiталу припало 22% i фактора технологiчного прогресу - 33%. У першш половим XX ст^ччя на долю вах фактор1в виробницгва - капiталу, пращ i технолойчно-го прогресу - доводилося приблизно по гретинi загального економiчного зростання, а в кшщ 70-х рокiв частка техно-лопчного прогресу досягла 70% [1, с. 14]. У розвинених кранах внесок науково-техтчного прогресу у прирiст ВВП складае вщ 75% до 100% [1, с. 14]. З розповсюдженням ш-формацшно-комушкацшних технологш сигуащя змшюегь-ся ще iстотнiше. НТП впливае на шноващйну дiялънiстъ i вщображае промислових пiдприемств, що спрямоват на прогресивне оновлення техтко-технолопчнох бази, вико-рисгання нововведенъ, нових способiв i форм реалзацц по-тенцалу суб'екта господарювання, що, у свою чергу, впливае на зниження витрат ресурсiв та пiдвищення ефективно-стi виробницгва. Огже, у цьому зв'язку, впровадження ш-новащй стае важливим чинником науково-технiчного та економчного розвигку виробницгва.
Дослвдженню проблем, пов'язаних з iнновацiйним розвитком та формуванням механiзму господарювання п1дприемств, присвячено значну кiлъкiстъ наукових ро-бiт заруб1жних та вiтчизняних авторiв, серед яких Б.М. Андрушюв, 1.В. Багрова, П.Т. Бубенко, В.О. Василенко, В.Д. Веснш, Л.М. Гохберг, М.М. Громов, П.М. За-влш, С.Д. 1льенкова, В.О. Оскольський, М. Портер, А.1. Пригожин, А.М. Сухоруков, Б. Твюс, В.А. Ткаченко, Л.М. Фатхутдинов, Б.1. Холод, А.А. Чухно, В.Г. Шмать-ко, Й. Шумпетер та ш Проблеми створення механiзмiв iнновацiйного розвигку, що включають: механiзм прива-тних кашталовкладень у сферу НДДКР; мехатзм активь зацИ регiоналъних науково-технiчних ресурав, механiзм технологiчних трансфертiв; венчурний мехашзм освоен-ня нововведень; механiзм фшансування iнновацiйноí да-ялъностi; механiзм ресурсозбереження на основi розроб-ки метода вдосконалення внутрiшнiх i зовнiшнiх кому-нiкацiй розглядалися такими авторами, як А.А. Алабупн, Г.Д. Артеменко, Д.В. Валлурський, О.О. Гетьман, А.А. Дагаев, 1.Б. Ковальов, В.Б. Платонова, М.К. Топузов, А.1. Хорев, П. Шеко. Проте, вщдаючи належне теоретич-нш та практичнiй цiнностi попереднiх наукових здобут-кiв, на нашу думку, недостатньо розробленими залиша-ються питання щодо визначення пiдходiв до оцшки впливу iнновацiйноí дiялъностi та окремих И напрямiв на п1двищення ефективносп використання ресурсiв тдпри-емства, а також створення органiзацiйно-економiчного механiзму шновацшно! дiялъностi з ресурсозбереження.
Метою стат е визначення чинникiв шновацшно1 дальносп, як1 впливають на економiчнi показники тдп-
риемства i розробка мехашзму впровадження нововве-день, що забезпечуе процес ресурсозбереження та Щдви-щення ефективностi роботи щдприемства на його основг В економiчнiй лiтературi приводиться велика кшь-кiстъ визначень поняття iнновацií. Б. Твiсс визначае ш-новац1ю як процес, в якому винах1д або вдея набувае економiчного змiсту [2]. На думку Б. Санто, iнновацiя -це такий суспiлъно-технико-економiчний процес, який через практичне використання вдей та винаходiв приводить до створення кращих за своши властивостями ви-робiв, технологш, i у випадку, якщо шноващя орiентова-на на економiчну вигоду, прибуток, И поява на ринку може принести додатковий дохвд [3]. Перша украшська економiчна енциклопед1я пропонуе розглядати шнова-цш як «новий пвдхвд до конструювання, виробництва, збуту товарiв, завдяки якому iнноватор (автор шноваци) та його компанiя отримують переваги над конкурентами» [4]. С.Д. 1льенкова вказуе на те, що специфiчний змiст iнновацiй складають змiни, а головною функцiею шновацшно! дiялъностi е функц1я змiни [5]. Й. Шумпетер в 1911 р. видалив п'ять типових змш 1) використання ново! техшки, нових технолопчних процесiв або нового ринкового забезпечення виробницгва (кушв-ля-продаж); 2) впровадження продукцИ з новими властивостями; 3) використання ново! сировини; 4) змши в ор-гашзацп виробництва та його матерiалъно-технолопчного забезпечення; 5) поява нових ринюв збуту [6]. Iнновацiя також е i процесом, у раз^ коли новов-ведення проходить певт стади розвитку у часi. В. Веснш ввдзначае, що нововведення як процеси вдосконалення технiки i технологи на основi досввду трудово1 дальности мали мiсце на вах етапах розвитку суспiлъства [7, с. 66]. М.М. Громов вказуе на те, що поняття «нововведення» («анноващя») постшно збагачуеться новим змютом i в даний час визначаеться i як нововведення, i як процес введення цього нововведення в практику [8, с. 212]. Вщ-повщно до мшнародних стандар^в iнновацiя е кiнцевим результатом iнновацiйноí дiялъностi, що отримав втшен-ня у виглядi нового або вдосконаленого продукту, впро-вадженого на ринку, нового або удосконаленого техно-лопчного процесу, який використовуеться в практичнш дiялъностi, або в новому шдхода до соцiалъних послуг [5]. Як наголошуеться у визначеннi в <^гееп ВШ1е of Inmvation», яке прийняте в Gвросоюзi: <<Шд iнновацiею розушеться процес, також як i результат цього процесу. Це трансформащя вде1 в ринковому продуктi або послу-ги, функцiоналъний метод виробництва або розподшу -новий або вдосконалений - або той що ввдносигься до нового методу сощального обслуговування. 1нновацш-ний процес також охоплюе соцiалънi, iнституцiйнi та ор-гашзацшш нововведення, включаючи шноваци в секторi обслуговування» [9, с. 308]. За твердженням В.О. Василенко, iнновацiя - це нововведення, пов'язане з науково-техшчним прогресом i полягае в оновленш ос-новних фондiв i технологш, в удосконалент управлiння та економiки падприемства [10]. Нововведенням може бути новий порядок, новий метод, винахвд. Нововведення означае, що новггтсть використовуеться. З моменту прийняття до розповсюдження новiтнiстъ набувае нову яюсть i стае iнновацiею.
У хода цього дослвдження шноваци розглядаються як впроваджет в процеа виробництва нововведення у вигляд1 шновацшних продукпв 1 технологш з метою скорочення витрат ресурав шдприемства та шдвищення ефективносп його функцюнування. 1снуе безл1ч класи-ф1катор1в шновацш. З них найб1льш в;дом1 запропонова-т такими авторами: А.1. Пригожиним, П.М. Завлшим, А.К. Казанцево!, Г.1. Морозово!, Н.1. Морозово!, В.Л.Ма-каровим, А.£. Варшавським та ш., як1 наведеш в табл. 1 [11; 12; 13; 14].
Таблиця 1
Класифшащя шновацш
1нноващя е к1нцевим результатом науково-виробничого циклу. Отже, шновацш як результат потрь бного розглядати нерозривно з шновацшним процесом. 1нновацшний процес базуеться на науково-техтчному прогрей, який у всьому свт вважаеться обов'язковою умовою довгострокового стабшьного сощально-еконо-м1чного зростання. Щдвищення рол1 та значення НТП у розвитку економши стимулювало широке розгортання
дослвджень техтки та технологи, шдвищення !х провщ-но! рол1 в економ1чному шдйом! Саме на основ1 науково-техтчного розвитку, в результат! здшснення шновацш-ного процесу, ввдбуваеться оновлення та зростання реа-льних сектор1в економши, п1двищення !х науково-технолопчного р1вня, що також сприяе розвитку профе-сшно-техшчно! 1 сощально! сфер сусшльства. Так за да-ними всесвгтнього банку, для подвоення обсягу виробництва на душу населення, що юнував в 1970 рощ, Велико-британи потр1бно було 58 рок1в, США - 47 (з 1939 р.). Шсля друго! свгтово! вшни Япошя подво!ла виробництво на душу населення за 37 ромв. Згодом багато кра!н доби-лися цього ще швидше: Бразил1я - за 18 роюв, 1ндонез1я -за 17, Швденна Корея - за 14, а Китай - за 10 [1, с. 13].
За офщшними даними Державного комтету статистики шновацшна даяльшсть промислових п1дприемств Укра!ни, остантми роками, мае тенденцш до зниження, не дивлячись на збшьшення шлькосп п1дприемств, що впроваджували шноваци, значно зменшився обсяг реал1-зовано! шновацшно! продукцii промислових п1дприемств.
Так, за проведеними розрахунками у 2003 р. питома вага реал1зовано! шновацшно! продукци в загальному об-сяз1 реал1заци складала 4,8%, а в остант роки величина цього показника не досягала 4%. Кр1м того, з 2006 по 2010 рр. в Укра!т зменшилося виробництво нових видав продукци, зокрема нових видав техшки, а також скоротилося впровадження нових технологш. За даними Держдепар-таменту штелектуально! власносп, щор1чно в кра!т вида-еться 15-20 тисяч патенпв, проте застосування знаходить не бшьше 1%. У Дншропетровськш обласп також спосте-риалося ютотне зниження цих показник1в. Так к1льк1сть промислових шдприемств, що займалися шновацшною даяльтстю у 2002 р. склало - 108, у 2003 - 72, у 2004 - 75, у 2005 - 75, у 2006 - 66, у 2007 - 70, у 2008 р. - 63, а !х ча-стка в загальнш юлькосп щдприемств дор1внювала 3,55%, 2,22%, 2,27%, 2,24%, 1,94%, 2,08%, 1,9% вадповщно. А в умовах глобадазаци економ1чне зростання та конкуренто-спроможтсть п1дприемств 1 краши в цшому, визначаеться !х здаттстю генерувати та швидко впроваджувати шноваци. В шновацшному розвитку Укра!ни найважлившу роль ввдграють промислов1 шдприемства, оск1льки саме вони здшснюють шновацшну даяльшсть. Крiм того, су-б'екти господарювання е нолями оргатзацшного ресурсу, який актив1зуе !х потенщал, створюе умови, необхвдт для реал1заци наявних можливостей. На сучасному етап1 шноваци стають головним засобом ресурсозбереження та зростання ефективносп виробництва, необхвдною умовою п1двищення якосп та юлькосп продукци, появи нових то-вар1в та послуг, що сприяе прогресивному розвитку 1 по-лшшенню результапв роботи шдприемств. Таким чином, впровадження шновацш стае неввд'емною частиною виро-бничо! та шдприемницько! д1яльност± Також необхвдтсть шновацшного розвитку промислового комплексу Укра!ни викликана високим р1внем шновацшного зростання в свь товш економщ, та застаршою техтко-технолопчною базою промислових шдприемств. Акгив1зац1я шновацшно! даяльносп впчизняних п1дприемств у напрямку ресурсозбереження стае ще актуальтшою у зв'язку з штегращею Укра!ни в систему свгтового господарства та И вступом до Всесвгтньо! торгово! оргатзаци. Важливють цього процесу у виновному зростант економши Укра!ни зростае з урахуванням кризових явищ в економ1чно! систем^ обу-мовлених крiм всього, ще 1 техшчним ввдставанням про-мисловост1 Укра!ни, що викликае необх;дн1сть переор1ен-тацЦ виробничого потенц1алу на створення конкурентоз-датних п1дприемств. Проте, на думку багатьох вчених, криза також як 1 стабшьний стан, необх1дний систем1 для !! розвитку. Криза розглядаеться як переломний момент у розвитку системи, яка створюе умови та забезпечуе прос-т1р для нового. Вона змшюе тенденцЦ жипадяльносп си-
Класиф1кац1мма ознака Вид шноваци Автори
1. За поширешстю Одиничш та дифузш А.1. Пригожин
2. За мгсцем у виробничому цикл1 Сировинн1, продуктов1 та ■п що забезпечують
3. За шновацшним потенща-лом та ступе-ню новизни Радикальн1, комб1наторн1 та та що удосконалюють
4. За обхватом очжувано! ча-стки ринку Локальн1, системш, стра-тег1чн1
5. За спадкоем-н1стю Замгнюючи, поворотн1, ретровведення, що в1д-мгняють та вщкривають
1. За етапами НТП, результатом яких стала 1нновац1я Науков1, техн1чн1, техно-лопчш, конструкторськ1, виробнич1, 1нформац1йн1 П.М. Завлш, А.К. Казанцева
2. За областю застосування Управл1нськ1, оргашзацш-н1, соц1альн1, промислов1 та ш.
3. За темпами здшснення шновацш Швидк1, спов1льнен1, зату-хаюч1, наростаюч1, р1вно-м1рн1, сгрибкоподiбнi
4. За ступенем штенсивносп «Бум», рiвномiрна, слабка, масова
5. За ефектившс-тю гнновацгй Економiчна, соцiальна, еколопчна, iнгегральна
6. За масштабом шновацш Трансконгиненгальнi, тран-снацiональнi, регюнальш, великi, середнi, дрiбнi
7. За результативностью Висока, низька, середня
1. За предметом та сферою застосування Продукговi, ринковi, 1нно-вацп - процеси Г.1.Морозова, Н.1. Морозова
2. З а причиною виникнення Реакгивнi, сграгегiчнi
3. За характером потреб, що за-довольняються Орiенгування на iснуючi потреби, орiенгування на формування нових потреб
1. За структурною характеристикою шноваци Iнновацil на «входЬ> в пiд-приемсгво, шноваци на «виходи> з пiдприемсгва, шноваци структури пiдп-риемства як системи, тоб-то !! окремих елемент1в В.Л.Макаров, А.С.Варшав- ський
2. За цшьовими змшами Виробничi, економiчнi, гехнологiчнi, шноваци в област! управлгння, торго-в^ соцiальнi
8
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
отеми, pyйнye iï cтiйкicть i paдикaльним чиюм oнoвлюe. А iннoвaцiï впливaють m динaмiкy eкoнoмiчнoгo зpocтaн-ня, вiдкpивaють нoвi мoжливocтi для poзшиpeння exoro-мiки, i в тoй жe чac, ocлaбляють мoжливicть пpoдoвжeння UBoro poзшиpeння в гpaдицiйниx нaпpямax. Ввдшввдго дo тeopiï И. Шyмпeтepa, iннoвaцiï cyпpoвoджyютьcя твopчим pyйнyвaнням eкoнoмiчнoï статеми, викликaючи ïï пepexiд з oднoгo cтaнy piвнoвaги в iншe [6]. М. Meнш ввaжae, щo opieнтyючиcь нa пoтoчний ^^yra^ гад^ием^ Repy-ютьcя eкoнoмiчнoю кoн'юнктypoю, yпycкaючи з пoля зopy дoвгocгpoкoвi aльтepнaтиви тexнiчнoгo poзвиткy, i впpo-вaджeння iннoвaцiй в виpoбництвo вiдбyвaeтьcя в peзyль-тaтi piзкoгo пaдiння eфeктивнocтi iнвecтицiй в гpaдицiйнi нaпpями, шли вжe нaкoпичeнi нaдмipнi пoтyжнocтi, яш кpiм тoгo, мaють знaчний мopaльний i фiзичний знoc. В цьoмy випaдкy впpoвaджeння iннoвaцiй cтae едиюю мoж-ливicтю пpибyткoвoгo вклaдeння шшпв i в peзyльтaтi ш-нoвaцiï дoзвoляють пoдoлaти кpизoвий пpoцec.
Iннoвaцiйний пpoцec мoжнa пpeдcтaвити як шв-ний вид дiяльнocтi пiдпpиeмcтв, яга cтвopюe пocлiдoв-ний лaнцюжoк шдш, щo бepe пoчaтoк ввд iннoвaцiйнoï ÎAeï i пpивoдить дo ïï пpaктичнoï peaлiзaцiï шляxoм cтвopeння iннoвaцiйнoгo пpoдyктy, зacтocyвaння йoгo в пpaктичнiй cфepi тa peaлiзaцiï нa pинкy.
Уcпiшнe впpoвaджeння iннoвaцiй нa пiдпpиeмcтвi, зaлeжить вiд чинник1в, щo здaтнi aбo зaгaльмyвaти, aбo пpиcкopити iннoвaцiйний пpoцec. Чинник виcтyпae як pymrnrn cилa eкoнoмiчниx i виpoбничиx пpoцeciв, ocra-льки е icтoтним oб'eктивним пpичинним явищeм, aбo пpoцecoм y виpoбницгвi, пiд впливoм якoгo змiнюeтьcя piвeнь йoгo eфeктивнocтi. Дo чиннишв вiднocятьcя yмo-ви, пpичини, пapaмeтpи, пoкaзники, щo poблять вплив m eкoнoмiчний пpoцec i peзyльтaти u^oro пpoцecy [15]. У eкoнoмiчнiй лiтepaтypi пpивoдятьcя нacтyпнi ocнoвнi чинники, щo впливaють нa poзвитoк iннoвaцiйнoгo ^o-цecy, як1 пpивeдeнi в тaблицi 2 [16].
У peзyльтaтi aнaлiзy чинники, щo впливaють нa зao-щaджeння pecypcib, a тaкoж xapaктepизyють iннoвaцiйний poзвитoк пiдпpиeмcтвa, poзпoдiлeнo та Abi rpym, як1 cклaдaютьcя iз зoвнiшнix тa внyгpiшнix для mдпpиeмcтвa чинник1в. Kprn тoгo, кoжeн чинник ^упи дифepeнцiйoвa-нo нa cклaдaючи йoгo пiдrpyпи чиннишв. Для здiйcнeння пpaктичнoï oцiнки cтyпeня впливу чиннишв зaпpoпoнoвa-нo кoнкpeтнi eкoнoмiчнi шгазники, як1 е oкpeмими craa-дoвими пeвнoгo чинникa гpyпи. Bиxoдячи з вищeвиклaдe-нoгo для вивчeння poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi щдп-pиeмcтв i ïï впливу та зaoщaджeння pecypciв, пpoпoнyeть-cя нacтyпнa клacифiкaцiя внyтpiшнix чинник1в, oбyмoвлe-ниx дaним пpoцecoм (pиc. 1). Heoбxiднicть звyжeння ^уга чинник1в, яки бeзпocepeдньo включaютьcя в eкoнoмiчний мexaнiзм, викликaнa тш, щo oблiк шиpoкoгo cклaдy чиннишв в opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoмy мexaнiзмi iннoвaцiй-roï дiяльнocтi з pecypcoзбepeжeння нa mдпpиeмcтвi зpo-бить йoгo дyжe гpoмiздким i cлaбo кepoвaним. Bиxoдячи iз нeoбxiднocтi зaбeзпeчeння yпpaвлiння дaними чиннига-ми з бoкy пiдпpиeмcтвa, лoгiчним е oбмeжeння дocлi-джeння внуфшшми чинникaми, щo являють coбoю талями iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, як1 впливaють нa збepe-жгння pecypcib пiдпpиeмcтвa, бeзпocepeдньo вiдoбpaжa-ють йoгo iннoвaцiйнy пoлiтикy тa xapaктepизyють cфepy виpoбництвa. Тoмy пpoвiдними е: piвeнь вmpaт нa шю-вaцiйнy дiяльнicть mдпpиeмcтв; piвeнь iннoвaцiйниx ви-гpaт та пpидбaння нoвиx мaшин, oблaднaння, ycтaнoвoк, iншиx вид1в виpoбничиx фoндiв; piвeнь iннoвaцiйниx ви-гpaт нa впpoвaджeння нoвиx тexнoлoгiй; piвeнь виIpaт та пpoвeдeння дocлiджeнь i poзpoбoк.
В eкoнoмiчнiй лiтepaтypi нeмae oднoзнaчнoгo визта-чeння пoняття «pecypcoзбepeжeння», йoгo c^raocn тa змic ту. Рecypcoзбepeжeння в шиpoкoмy ceнci зacтocoвyeтьcя вiднocнo вж вид1в pecypcis, a в бшьш вyзькoмy - вiднocнo
Таблиця 2
Ochobhí чинники, що перешкоджають та сприяють iнновацiйноï дiяльностi
Tpyna чинникiß Чинники, щo пepemкo-дж^пь iннoвaцiйнiй дiяльнocтi Чинники, щo cпpия-ють iннoвaцiйнiй дiяльнocxi
Екoнoм-мiчнi, xex-нoлoгiчнi Heдoлiк кomтiв для фгтан-cyвaння iннoвaцiйниx npo-eктiв, cлaбкicть мaтepiaль-нoï i нayкoвo-тexнiчнoï бaзи, вiдcyтнicть peзepв-ниx пoтyжнocтeй, дoмiнy-вaння iнтepeciв пoтoчнoгo виpoбництвa Haявнiсть peзepвy фi-нaнcoвиx i мaтepiaль-нo-xexнiчниx зacoбiß, пpoгpecивниx xexнo-лoгiй, нeoбxiднoï гoc-пoдapcькoï xa шута-вo-xexнiчнoï iнфpa-стpyкxypи
Пoлiтичнi, пpaвoвi Обмeжeння з бoкy aнти-мoнoпoльнoгo, пoдaткoвo-гo, aмopтизaцiйнoгo, naxe-нтнo-лiцeнзiйнoгo зaкoнo-дaвcтвa Зaкoнoдaвчi зaxoди (ocoбливo пiльги), щo зaoxoчyюxь iннoвaцiй-ну дiяльнiсть, дepжaвнa пiдтpимкa iннoвaцiй
Coцiaльнo-пcиxo-лoгiчнi, ку-льтypнi Пepeбyдoвa нoвoï poбoти xa cпocoбiв пoвeдiнки д1я-льшси, пopymeння CTepe-oxипiв i тpaдицiй, щo cклaлиcя, бoязнь нeвизнa-чeнocxi, xa пoкapaнь зa нe-вдaчy Bизнaння, зaбeзпe-чeння мoжливocxeй caмopeaлiзaцiï, звiль-нeння xßopчoï пpaцi, нopмaльний пcиxoлo-гiчний клiмax в гру-дoвoмy кoлeкxивi
Оpгaнiзa-цiйнo-yпpaв-лiнcькi Cгaлa opгaнiзaцiйнa cтpyк-xypa темпши, зaйвa цeнгpa-лiзaцiя, aвтоpитapний стиль yпpaвлiння, пepeвaжaння вepxикaльниx пoтокiß iнфo-pмaцiï, вiдoмчa зaмкнyгiсть гpyднiсть мiжгaлyзeвиx i м1-жopгaнiзaцiйниx взaeмoдiй, жopcxкicxь в плaнyßaннi, opieнтaцiя нa cклaдeнi pинки opieнтaцiя нa кopoxкoстpo-юэву oкyпнiсть, cклaднiсть yзгoджeння iнтepeciß yчac-никiß iннoвaцiйниx пpoцeciß Гнyчкicxь opгcтpyк-!yp^ дeмoкpaxичний стиль yпpaвлiння, ne-peвaжaння гopизoнxa-льниx пoтокiß iнфop-мaцiï, caмoплaнyвaн-ня, дoпyщeння кopeк-гyвaнь, дeцeнxpaлiзa-ц1я, aвтонoмiя, фop-мyвaння цiльoвиx po-бoчиx гpyп
мaтepiaльнo-cиpoвинниx pecypcis, щo зycгpiчaeтьcя чacтi-me. Ha нaшy думку, pecypcoзбepeжeння являе coбoю npo-цec знижeння вигpaт вcix видiв виpoбничиx pecypciß ^a-тepiaльниx, гpyдoвиx, фiнaнcoвиx, кaпiтaльниx тa iн.), щo зaбeзпeчye зpocтaння eфeктивнocтi виpoбництвa, mляxoм нaйбiльm paцioнaльнoгo ïx викopиcтaння зa paxyнoк oнoв-лeння тexнiкo-тexнoлoгiчнoï бaзи тa ^o^ec^TOTO poзви-тку пiдпpиeмcтвa. Ha ocнoвi aнaлiзy пpaць бaгaтьox aßTOpiE бyлo виявлeнo, щo нaйбiльmoгo пomиpeння нaбyлa кoнцe-пцiя видiлeння в cy^^ocn pecypciв пiдпpиeмcтвa таступ-ниx eлeмeнтiв: тexнiчнi (виpoбничi пoтyжнocтi, ïx ocoбли-вocтi, ycтaткyвaння, мaшини тa ш.); тexнoлoгiчнi (тexнoлo-riï, нaявнicть кoнкypeнтoздaтниx iдeй, «юу-xay», нayкoвi poзpoбки !a iн.); гpyдoвий aбo кaдpoвий cклaд (кßaлiфiкa-цiя, дeмoгpaфiчний cклaд пpaцiвникiв, ïx пpaгнeння дo знaнь i yдocкoнaлeння, iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл); iнфop-мaцiйнi (кiлькicть i яшсть iнфopмaцiï npo внyгpiшнe i зoв-нimнe cepeдoвищe, кaнaлiв i мoжливocтeй ïï poзшиpeння, пiдßищeння дocтoвipнocтi iнфopмaцiйнoï бaзи i т.д.); pecy-pcи opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи cиcтeми yпpaßлiння (xapaк-тep i гнучкють кepißнoï cиcтeми, mвидкicть пpoxoджeння кepißнoгo впливу i т.д.); фiнaнcoвi (влacний i пoзикoвий кaпiтaл, dan aктивiв, лiкßiднicть, нaявнicть кpeдитниx ль нiй i т.д.); пpocтopoвi (xapaCTep виpoбничиx пpимiщeнь i тepитopiй пiдпpиeмcтвa, poзмiщeння oб'eктiß нepyxoмocтi, кoмyнiкaцiй, мoжливocтeй poзmиpeння тa iн.).
Haявнicть y влacнocтi пiдпpиeмcтв вiдocoблeнoгo мaйнa зaбeзпeчye мaтepiaльнo-тexнiчнy мoжливicть функ-цioнyвaння, ïx eкoнoмiчнy caмocтiйнicть i нaдiйнicть. ньoгo (мaйнa) вiднocятьcя ocнoвнi фoнди пiдпpиeмcтв, як1 у cвoю чepгy пoдiляютьcя нa ocнoвнi виpoбничi i oœo-внi нeвиpoбничi фoнди.
Чинники ресурсозбереження на шдприемс^
Чинники внутрiшнього середовища
* t * *
Група > Витрати за напрямами шновацшно1 > nHTOMÏ оцiннi показники шнова- > Результат
чинник1в дiяльностi цшних витрат впливу
и
н
ft'!
О I •ф
К ;
« vo
- о
онх £
хе ri
н о
л
.2
1.1. 1нновацшш витрати на впровадження нових машин та обладнання
1.2. 1нновацшш витрати на нов1 матер1али
2.1. 1нновацшш витрати на науюж дос-лщження i розробки.
2.2. 1нновацшш витрати на впровадження нових технологш.
2.3. 1нновацшш витрати на придбання патентш, лiцензiй
3.1. 1нновацшш витрати на впровадження обчислювальноï технiки i програм.
3.2. 1нновацшш витрати на оплату пос-луг у сферi iнформатизацiï
4.1. 1нновацшш витрати на маркетинго-ву дiяльнiсть.
4.2. Iнвестицiйнi витрати на шновацш-ну дiяльнiсть.
4.3. Витрати на оргашзацшну дiяльнiсть
5.1 .Обсяг власних коштш тдприемства. 5.2.Обсяг позикових коштш шдприемства 5.3.Обсяг залучених коштш шдприемства
6.1. Соцiальний склад пращвниюв
6.2. Кiлькiсний склад працiвникiв
6.3. Професшно-кадровий склад
6.4. Функцiональний склад
6.5. Шдготовка та перепiдготовка кадрiв для роботи з новою технжою i технолопею
1.1.1. Рiвень витрат на впровадження
нових машин та обладнання
1.2. 1 ^вень витрат на новi матерiали
2.1.1. Рiвень витрат на науковi досль дження i розробки
2.2.1. Рiвень витрат на впровадження нових технологш
2.3.1. Рiвень витрат на придбання пате-нтв, лщензш
3.1.1. Рiвень витрат на впровадження
обчислювальноï
техшки i програм.
3.2.1. Рiвень витрат на оплату послуг у сферi iнформатизацiï
4.1.1. Рiвень витрат на маркетингову дiяльнiсть.
4.2.1. Рiвень витрат на iнновацiйну дiяльнiсть.
4.3.1. Рiвень витрат на оргашзацшну дiяльнiсть
5.1.1.-5.3.3. *Р1вень витрат на швести-цшну дiяльнiсть за напрямами шнова-цiйноï дiяльностi
6.5.1. Рiвень витрат на шдготовку та перетдготовку кадргв для роботи з новою техшкою i технолопею
а
в
т
ц
и
н
б
о
ори
в
т
с
о
н i
в т
и итк с о н
е ь
ф л
е .3
я ч
нн е 'о н
ще «
и в '§
g в
о
'В н
а н i
т
х
'н а
с о даа
к с
т а
о з
s о а н
с
р
у
с
е
р
g
нн
е
ин
го
Рис.1. Класифiкацiя чиннитв ресурсозбереження на тдприемств{
Аналiз ефективносп використання такого проводного матерiального ресурсу, як основнi виробничi фонди, а також трудових ресурсш п1дприемств показав, що за перюд 2002-2008 рр. у сферi промислового виробництва Украши спостерiгалася тенденц1я збшьшення фондовщдач^ за ра-хунок чого бшьшою мiрою i вщбувся прирют продукци, що випускалася, зросла фондоозброетсть та продуктив-нiсть прац1, вщповщно знизилася фондомiсткiсть, але показники капiталомiсткостi виробництва стали вищими. Проте за останнш перiод спостерталася тенденщя зниження обсягу iнвестицiй, спрямованих на прогресивне оновлення основних виробничих фондав, що негативно вплинуло на вказат показники. Впровадження рiзного роду нововведень на вiтчизняних тдприемствах, як правило, здайснюеться час ввд часу, а не на постшнш основi, це обу-мовлене низькою iнновацiйною активнiстю в УкраМ. Так у розвинених крашах (наприклад, Шмеччищ) питома вага промислових пгдприемств, яю зд1йснювали iнновацiйну дiяльнiсть, ще в 1999 рощ досягала 70% [1], i надал1 спо-стерталося ïï збiльшення, а в нашiй кршт за останнi десять рокiв цей показник не перевищував 10-12%. Однш з причин тако1 низькоï iнновацiйноï активносп пгдприемств в УкраМ, разом з недолiком фшансових ресурйв, а також невизначенiстю i високим ризиком iнновацiйноï дшльнос-т1, е вщсуттсть надежного досвщу в управлшт нововве-
деннями i ефективного цшсного оргашзацшно-економiчного механiзму iнновацiйноï даяльносп з ресурсозбереження, який передбачав би чггку впорядковатсть йо-го елеменпв та ефективнiсть 1'х взаемодо. Оск1льки «про-ходження по шноващйному шляху розвитку економiки вимагае створення системи науково-iнновацiйноï даяльнос-т i механiзмiв iï функцiонування, адекватних поставленим цшям» [17]. Такий механiзм повинен складатися, перш за все, з наступних елеменпв, як1 вщображають послщовтсть операцiй в результат його використання (рис. 2): щльове управлiння шновацшною даяльтстю з ресурсозбереження; визначення завдань, функцш i форм iнновацiйноï даяльнос-т з ресурсозбереження на щдприемствц визначення чин-ниюв iнновацiйного розвитку шдприемства на основi шновацшно!' дiяльностi; моделювання взаемодо i визначення ступеня впливу iнновацiй на економчш показники роботи пгдприемства; оптимiзацiя процесу ресурсозбереження i ефективносп дiяльностi пгдприемства на основi iнновацiй; формування величини i структури iнвестицiй в шноваци на основi шдикатор1в результативносп шновацшно1' даяльно-сп; планування шновацшно1' даяльносп.
Поняття «мехатзм» в переклада з грецького означае «машина». У економчному словнику механiзм визнача-еться як послщовшсть станiв, процесiв, що визначають собою яку-небудь даю або явище, а також як система,
Рис. 2. Оргатзацшно-економ1чний мехатзм забезпечення тновацшнсп дiяльностi з ресурсозбереження на машинобудгвному пiдприeмстЗi
пристрш, що визначае порядок якого-небудь виду дХя-льносп, та внутршнш устрiй (система ланок) машини, приладу, апарату, що приводить хх в дш [15]. Стосовно економХчно! системи поняття «мехашзм» може бути ви-значено як сукупнiсть взаемопов'язаних елеменпв системи, що забезпечують и функцiонування i приводять до певного економiчного результату.
Стратегiчними цiлями управлшня iнновацiйною дiяльнiстю щдприемства, спрямованою на ресурсозбереження, е зниження витрат ресурсiв виробництва та щдви-щення його ефективносп. Стратегiчними iнструментами служать: iнновацiйно-iнвестицiйна пол1тика тдприемства, новi знання i технологи, новi основнi виробнич фонди, каптал щдприемства i фiнансовi ресурси, що забезпечують швестицп в матерiальнi i нематерiальнi активи, ресурси виробництва. А ресурсозбереження, особливо в умовах ринково! кризи, викликае необхiднiсть забезпечення заходов щодо зниження витрат виробництва.
Тому, процес управлiння iнновацiйною д1яльшс-тю, спрямованою на заощадження ресурсiв i забезпечення економiчного зростання складаеться з наступних дiй: аналiзу та оцшки впливу iнновацiй на економiчнi показники пiдприемства; прогнозування величини по-казник1в ресурсомiсткостi та ефективностi виробництва залежно вХд впровадження нововведень, !х оптимХзацп i планування; регулювання величини i структури швес-тицiй в шновацп для досягнення цiльових показникхв. З метою забезпечення ефективностi даного процесу на вiтчизняних пХдприемствах повинш створюватися вщ-повiднi системи реал1зацп вказаних функцiй, тобто не-обхХдно придiляти окрему увагу створенню ефективно-го механiзму iнновацiйного розвитку Щдприемства, як в теори, так i на практицi.
Механiзм шновацшно! дiяльностi з ресурсозбереження грунтуеться на стратепчному плануваннi, яке е алгоритмом дш, пов'язаних в просторi i в часi, нацше-них на виконання стратегiчних завдань, що виходять iз стратеги пiдприемства. Дiя мехашзму заснована на управлiннi iнновацiйною дiяльнiстю шляхом форму-вання необхХдного обсягу швестицш за 11 напрямами, якх вимiрюються рiвнем витрат на шновацп i впливають на зниження ресурсомюткосп та зростання ефективно-стi виробництва, а також забезпечують полiпшення ре-зультатiв роботи пiдприемства. Тому виявлення та пояснения закономiрностi змши досл1джуваних економХч-них показник1в тд впливом чинник1в шновацшно1 дХя-
льносп, а також оцiнка хх взаемозв'язку, можуть бути проведенi за допомогою економшо-математичного мо-делювання на основi функцп цiлi. Оскiльки цiльова фу-нкщя е математичним виразом деякого критерш якостi якого-небудь процесу у порiвняннi з iншим, i дозволяе уявити процеси, що вiдбуваються, i взаемозв'язки мiж ними у виглядi економетрХчно1 моделi.
З метою визначення впливу кожного чинника ш-новацшно! дiяльностi на економiчнi показники, а також ступеня хх взаемоди, складаеться кореляцшна залеж-нiсть даних параметрiв, яка описуеться за допомогою регресшно1 моделi:
I = Е(1/К) + В, (1)
де: ¥(1/К) = /(К) - функщя регресп I на К; I - залежна (з'ясовна) змшна або показник витрат ресурав; К - не-залежна (пояснююча) змiнна або рiвень витрат за напрямами шновацшнш дiяльностi падприемства; /(К) -детермiнована невипадкова компоненту процесу; В, -випадкова компоненту процесу.
На величину витрат ресурав (I,) впливають так1 вххдш величини як рiвень загальних витрат на шновацп (К}), рiвень шновацшних витрат на впровадження но-вих машин, обладнання та iнших техшчних засобiв (К2), рiвень iнновацiйних витрат на впровадження но-вих технологш (К3), рiвень витрат на проведення досль джень i розробок (К4) в розрахунку на одного пращвни-ка, а також рiвень загальних витрат на шновацп (К5), рiвень iнновацiйних витрат на впровадження нових ОВФ (К6), рiвень iнновацiйних витрат на впровадження нових технологш (К7), рiвень витрат на проведення до-сл1джень i розробок (К8) в розрахунку на одну гривню реалХзовано! продукцп. Регресiйна модель мае вираз математично1 формули, яка пояснюе взаемозалежшсть вказаних показникхв, та описуе кхлькхсне сшввщношен-ня показникхв шновацшно! i виробничо1 дiяльностi.
Визначення закономiрностей впливу шновацшних витрат на заощадження ресурав падприемства дозволяе провести оцшку шновацшно! д1яльносл Х розрахувати прогнозш показники ресурсомюткосп та ефективносп виробництва залежно вщ величини швестицш в шновацп, тобто за допомогою регресшних моделей можливо встановити змшу величини витрат виробничих ресурав за рахунок змши рХвня витрат на шновацп. Це дае мож-ливють управлшня економХчними показниками, що ха-рактеризують ресурсомюткхсть та ефектившсть вироб-
ництва, шляхом встановлення необидного обсягу каш-тальних вкладень для досягнення запланованого концевого результату роботи тдприемства.
Таким чином, за результатами дослщження можна зробити висновок, що дощльно розглядати шновацп як впроваджеш в процесi виробництва нововведения у ви-глядi iнновацiйних продукпв i технологiй з метою ско-рочення витрат ресурсiв пiдприемства та тдвищення ефективностi його функцiонування, а ресурсозбережен-ня як процес зниження витрат всiх видiв виробничих ресурйв (матерiальних, трудових, фiнансових, кашта-льних та iн.), що забезпечуе зростання ефективностi виробництва, шляхом найбшьш рацiонального !х викори-стання за рахунок оновлення техшко-технолопчно! ба-зи та прогресивного розвитку пiдприемства.
Крiм того, встановленi чинники шновацшно! дiя-льностi, що являють собою рiвень витрат за напрямами шновацшно! дiяльностi i впливають на ресурсомют-шсть та ефективнiсть виробництва, дозволяють сфор-мувати систему показник1в витрат ресурав виробництва i витрат на шновацп, моделювати та прогнозувати взаемодш виробничо! i шновацшно! дiяльностi тдприемства на основi цiльових функцш, а також оптимiзува-ти отримаш результати. Що, у свою чергу, дае змогу створення механiзму управлшня iнновацiйною дiяльнi-стю, яка забезпечуе процес ресурсозбереження i сприяе полшшенню результатiв роботи пiдприемства.
Список джерел
1. Чухно А. Науково-гехнологiчний розвиток як об'ект досль дження еволюцшно! еконмчно! теори // Економiка Украши. - 2008. - № 1.- С. 12-23.
2. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. - М: Экономика, 1999. - 316 с.
3. Санто Б. Инновация как средство экономического развития: Пер. с венг. / под ред. Б.В. Сазонова. - М: Прогресс, 2007. - 214 с.
4. Еконмчна енциклопедiя / Шд ред. Мочерного. -Тернопшь: Академiя, 2001. - Т. 1. - 864 с.
5. Ильенкова С.Д. Экономика и статистика фирм: монография / С.Д. Ильенкова, В.Е. Адамов, Т.П. Сиротина. - М.: Финансы и статистика. - 2002. - 258с.
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1992. - 211 с.
7. Веснин В.А. Стратегическое управление. - М.: ТК Велби, Изд-во: «Проспект». - 2006. - 328 с.
8. Громов Н.Н. Менеджмент на транспорте. - М.: Академия, 2003. - 328 с.
9. Papadaskalopoulos A. The Innovation strategy in urban centres // A. Papadaskalopoulos, A. Tasopoulos, M. Chistofakis. - Jornal of European economy. - 2003. - №3. - P. 307-325.
10. Василенко В.О. Креативне управлшня розвитком соцiально-економiчних систем: монографiя. - К.: Освгга Украши, 2010. - 772 с.
11. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) - М.: Политиздат, 1999. - С. 270-275.
12. Завлин П.Н. Инновационный менеджмент / П.Н. Завлин,
A.К. Казанцев, Л.Э. Миндели. - М., 2008. - 396 с.
13. Морозова Г.И. Инновационный менеджмент / Г.И. Морозова, Н.И. Морозова. - СПб: ИД Питер, 2007. - 460 с.
14. Макаров В.Л. Инновационный менеджмент в России. /
B. Макаров, А. Варшавский. - М.: Наука, 2004. - 410 с.
15. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: ЗАО «Книжный мир», 2009. - 860 с.
16. Електронний ресурс. - Wiktionary: mathematical model. Режим доступу: http: // en.wiktionary.org/wiki/ mathematical model.
17. Ткаченко В.А. Философия оперативного управления виртуальным предприятием: монография / В.А. Ткаченко, Б.И. Холод и др.; Под ред. Ткаченко В.А. - Дн-ск: МОНОЛИТ, 2010. - 448 с.
А. Бережна
академж АЕН Украти м. Полтава
проблеми ф1нансового забезпечення пенс1йного фонду укра1ни
Становления Украши як сощально! держави вима-гае перебудови вае! системи сощального захисту. Ос-новними засадами тако! перебудови е те, що людина, !! життя та здоров'я визнаються найвищою сощальною, а громадяни мають право на сощальний захист (ст. 3, 46 Конституцп Укра!ни) [1]. Пенсшне страхування поадае значне мюце в системi сощального страхування як за сво!м значенням у матерiальному забезпеченш пенсю-нерiв, так i за обсягами фшансових ресурйв. Проблема реформування наявно! пенсшно! системи актуальна не перший рш. На державному рiвиi задекларованi основш напрями пенсшно! реформи, зокрема, створення трирь внево! системи пеисiйиого забезпечення, яка грунтуеть-ся на поеднанш прииципiв солщарно! та накопичуваль-но! систем пенсiйного забезпечення.
Актуальнiсть теми визначаеться необхвдшстю пог-либленого вивчення проблемних питань у сферi пен-сiйного забезпечення з метою створення надшно! i адекватно! ринковим умовам системи сощального захисту для населення, яке втратило працездатшсть, з ураху-ванням наявних тенденцiй фшансового забезпечення та збалансування ресурсiв бюджету пенсшного фонду. Метою роботи е дослщження проблемних питань у сферi пенсiйного забезпечення Укра1ни ,а саме форму-вання фiнансових ресурсiв достатшх для виконання вi-дповiдних сощальних зобов'язань та формування тео-ретичних i практичних рекомендацiй щодо можливих шляхiв вирiшення даних проблем.
Перехвд до ринково! системи господарювання не су-проводжувався в Украíнi диверсифшащею системи фiнан-сування соцiальноl сфери. Головним джерелом витрат був та залишаеться держбюджет. М!ж тим, досввд висвiтлив суттевi проблеми у бюджетному фшансувант соцiально! сфери в Укршт: недостатнi розмiри фiнансування, непо-слвдовтсть та фрагментарнiсть фiнансування, неефектив-на структура фшансування, слабка соцiальна спрямова-нiсть. Постала нагальна потреба у вщтш старих правил виконання сощальних зобов'язань. Причиною невдач ре-формувань, з одного боку, е певний консерватизм бiльшо! частини суспiльства, яка звикла до споживацького в;дно-шення до держави, з iншого - не достатньо виважена схема обгрунтування пропозицiй стосовно вiдмiни або реор-ганiзацil тих чи шших зобов'язань держави.
Зг!дно з Конститущею Укра!ни та iншими законо-давчими актами соцiальнi зобов'язання держави в рин-ковiй економiцi являють собою доходи у грошовш або натуральнш формi, якi отримуе населення з централiзо-ваних фiнансових фондiв, насамперед з Державного бюджету, Пенсшного фонду тощо. Загальна класифiкацiя сощальних зобов'язань держави [5] наведена на рис. 1.
Зменшення сощальних зобов'язань у разi нестачi коштiв можна здшснювати шляхом переходу до адресно! системи реалiзацi! частини з них або ввдмши для високо-дохвдних груп населення. В умовах недофшансування соцiальних зобов'язань держави постае питання про !х невiдповiднiсть реальним фшансовим можливостям, i як
