CC BY
29
Т.С. Задшпрянна
УПРАВЛ1ННЯ ШНОВАЦШНО-ШВЕСТИЩЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
пщприемствА
Проаналгзовано стан розвитку iнновaцiйно-iнвестицiйних проце^в в Украт. Запропоновано комплекс 3axodie, спрямованих на активiзацiю та бшьш ефективне управлiння тновацтно-твестицшною дiяльнiстю тдприемств. Визначено напрями вдосконалення управлшня тновацшночнвестицтною дiяльнiстю тдприемств на державному рiвнi.
Проанализировано состояние развития инновационно-инвестиционных процессов в Украине. Предложен комплекс мероприятий, направленных на активизацию и более эффективное управление инновационно-инвестиционной деятельностью предприятий. Определены направления усовершенствования управления инновационно-инвестиционной деятельностью предприятий на государственном уровне.
The trends in the innovation-investment processes ' development in Ukraine are analyzed. A set of measures aimed at intensification and more effective management of enterprises ' innovationinvestment activity is offered. The ways of improving the management of enterprises' innovationinvestment activity at the state level have been defined.
© Т.С. Задшпрянна, 2009
Устшне функщонування тдприемств i досягнення стратепчних переваг в умовах конкуренцп значною мiрою залежать вщ результативност ïx шновацшно1 дiяльностi. У свою чергу, результатившсть iнновацiйноï дiяльностi тдприемств визначаеться, насамперед, наявтстю необхщних внутршшх i зовшшшх джерел фшансування шновацш, можливютю ïx швид^' мобЫзацп, защкавлетстю швестора в пщтримщ шновацшного розвитку [1, 77].
1нвестицшна пщтримка шновацшного розвитку тдприемств залежить вщ специфiчниx особливостей швестицш, таких як тривалий перiод окупност при реалiзацiï iнновацiй, пiдвищений ризик реалiзацiï, нерiвномiрнiсть надходження доxодiв вщ здiйснення iнвестицiй. Урахування цих особливостей i змша умов функцiонування тдприемств визначають важливiсть подальшого вдосконалення принцитв, форм, методiв та пошуку джерел iнвестицiйноï пiдтримки iнновацiйноï дiяльностi тдприемств. Тому виникае необхщтсть у формувант нових наукових пiдxодiв до iнвестицiйноï пiдтримки iнновацiй i розробки практичних основ для ïx реалiзацiï, що визначае актуальнiсть теми дослiдження та ïï практичну значущiсть [1, 78-79].
Проблематищ iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi придiляеться велика увага як зарубiжними, так i втизняними вченими. На сьогоднiшнiй день юнуе значна кiлькiсть робiт, при
свячених рiзним аспектам iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi. Серед них роботи таких вчених i фаивщв, як О. Амоша, I. Ансофф, С. Аптекар, Ю. Бажал, I. Бланк, С. Рудник, А. Голубенко, В. Жуков, В. Ковальов, Б. Койлi, Л. Кузьмiнок, Д. Норкотт, Т. Овчаренко, А. Пригожин, Т. Райс, П. Рогожин, З. Рум'янцева, О. Савчук, Б. Санто, Н. Соломатш, А. Сухоруков, П. Харiв, В. Хобта, Й. Шумпетер та шших, у яких дослщжуються види iнвестицiй i iнновацiй, фiнансовi iнструменти, фiнансовi ринки, методика ощнювання iнвестицiйниx проектiв тощо [2, 38-39].
Однак у вщомих працях учених вiдсутнi пiдxоди до побудови цiлiсноï системи управлiння пiдприемствами в умовах iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi. На бiльшостi тдприемств структури управлшня не адаптованi до виршення складних завдань шновацшно-iнвестицiйноï дiяльностi. Управлiння здiйснюеться без урахування факторiв ризику i невизначеностi зовшшнього i внутрiшнього середовища пiдприемства. Як правило, це управлшня зводиться до так званого ретроспективного управлшня на основi порiвняння фактично досягнутих i запланованих показникiв. Усе це призводить до того, що ряд нововведень закшчуеться комерцiйними невдачами. Численнi дослщження вказують на важливiсть ефективного управлшня шновацшним проектом на всix його стадiяx, застосування унiкальниx органiзацiйниx форм шновацшного менеджменту, що найбшьш вщповщають умовам i характеру iнновацiйно-iнвестицiйноï дiяльностi [2, 41-43].
Усе вищенаведене пщтверджуе особливе значення проблеми управлшня шновацшно-iнвестицiйною дiяльнiстю на
пщприемствах Укра1ни та И надзвичайну актуальнiсть.
Аналiз розвитку iнновацiйно-iнвестицiйних процеав в Укра1ш дозволив установити таке. Упродовж останнiх рокiв лише незначна частина шдприемств Укра1ни здiйснювала шновацп. Основним напрямом шновацшно1 дiяльностi залишаеться придбання нових засобiв виробництва. Прюритетним джерелом iнвестування iнновацiй залишаються власш кошти пiдприемств та одержанi кредити. Дшча система оподаткування не стимулюе довгостроковi накопичення пiдприемств, що дозволило б останшм реалiзувати iнновацiйнi проекти. Укра1нська iнновацiйна сфера ще не стала привабливою також для шоземних iнвесторiв.
Однак незважаючи на незначш масштаби шновацшно1 дiяльностi, 11 позитивний вплив на економiчнi показники роботи шдприемств е очевидним та безперечним. Бшьшють шдприемств, яю впроваджували шноваци, одержали прирiст продукцп, пiдвищили 11 конкурентоспроможнiсть, розширили ринки збуту, оновили асортимент виробiв, знизили матерiало- i енергоемнiсть виробництва [5,123-125].
1нновацшно-швестицшну дiяльнiсть пiдприемства необхiдно розглядати як складну динамiчну стохастичну систему, що складаеться з рiзних за своею природою процеав й у загальному випадку включае: iнновацiйний процес (НДДКР або пошук вiдповiдних нововведень; кшькюш, якiснi та структурнi перетворення); процеси оргашзацшно-економiчного, iнвестицiйного та соцюкультурного забезпечення нововведень [3, 53].
Варто вщзначити, що незважаючи на зростання швестицш, органiзацiйнi структури управлiння тдприемствами зазвичай не пристосованi до виршення завдань шновацшно-швестицшно1 дiяльностi. У бшьшосп випадкiв - це застарш лiнiйно-функцiональнi структури, якi не вщповщають складним сучасним умовам господарювання. Пщсумком цього е зниження ефективностi управлшня шновацшно-швестицшною дiяльнiстю пiдприемства.
Оскiльки шновацшна дiяльнiсть пiдприемств е прогресивною формою 1х розвитку, яка дозволяе досягти довгострокових конкурентних переваг, пiдвищити науково-техшчний рiвень виробництва й ефективнiсть використання ресурсiв пiдприемства, вважаемо за доцшьне запропонувати комплекс заходiв, спрямованих на активiзацiю та бiльш ефективне управлшня шновацшно-швестицшною дiяльнiстю пiдприемств.
I. Основним iз ключових заходiв при цьому можна вважати пошук та оцшку можливостей швестицшно1 пiдтримки iнновацiй. Наявшсть власних коштiв пiдприемства, доступ до джерел швестицшних ресурсiв для фшансування iнновацiй, наявнiсть i зацiкавленiсть iнвесторiв у реалiзацil iнновацiй е найважлившими факторами успiху в iнновацiйному розвитку пщприемства.
Iнвестицiйна пiдтримка шновацшно1 дiяльностi пiдприемств залежить вiд специфiки об'екта швестування - шновацп. За оцшками фахiвцiв, норма прибутку для шдприемств, що виконують дослiдження i науковi розробки, становить у середньому 20-30%. Норма прибутку вщ iнвестицiй в шноваци для всього суспiльства в цшому значно вище завдяки зовшшшм ефектам i складае в середньому вщ 30 до 80%, а може досягти i 400% для окремих iнвестицiй, що характеризуе швестицп в iнновацil як високоприбутковi [4, 91-92].
Незважаючи на значний потенцшний прибуток вщ реалiзацil iнновацiй, швестування шновацшно! дiяльностi пiдприемств е досить проблематичним. У першу чергу це пов'язано iз самою специфiкою шновацшно! дiяльностi. Сутнiсть i специфiка шновацшно! дiяльностi визначають особливостi iнвестицiй, вкладених в iнновацiйний розвиток пiдприемств. Для таких швестицш характерний бшьш тривалий перiод окупностi; високий ризик, пов'язаний iз невизначенiстю кiнцевого результату реалiзацi! iнновацiй.
Окрiм того, iнвестицi! в шновацшну дiяльнiсть пiдприемств не забезпечують стабiльностi надходження доходiв вiд 1х здiйснення, а також потребують великих одноразових капiтальних вкладень. Однак можлившть одержання значно вищо1 норми прибутку порiвняно з iнвестуванням iнших вцщв та сфер дiяльностi може компенсувати високий ризик швестицш в шноваци [6, 106].
П. Не менш важливим заходом на шляху досягнення високого рiвня управлшня шновацшно-швестицшними процесами на макро- та мiкрорiвнi е державна пщтримка iнновацiйно-iнвестицiйного напряму дiяльностi пiдприемств.
Ан^з чинного законодавства щодо регулювання як шновацшно!, так i iнвестицiйно! дiяльностi вiтчизняних пiдприемств пiдтверджуе, що в Укра!ш концептуально не визначено результати швестування як об'ект регулювання i не забезпечено на достатньому рiвнi методично! основи для конструктивного регулювання результат iнвестування. Фактично загальне та спещальне iнвестицiйне законодавство регламентуе умови i порядок: вкладення i залучення iнвестицiйних ресурсiв; оподаткування суб'ектiв швестування й одержання ними податкових пшьг; припинення iнвестицiйно! дiяльностi. Вiдтак, юнують значнi прогалини в законодавствi, де прийняття менш важливих актiв випереджае вихщ бiльш важливих [6, 108].
Отже, управлшня шновацшно-швестицшною дiяльнiстю на макрорiвнi вiдбуваеться безсистемно i за вщсутшстю комплексно! оцiнки результатiв впливу прийнятих актiв на iнвестицiйнi процеси i розвиток економiки.
Ш. Можливост пiдприемств у здiйсненнi iнновацiйно! дiяльностi iстотно розрiзняються, оскiльки вони залежать вiд кiлькiсних та якiсних характеристик шновацшного потенцiалу пiдприемства, його вщповщност обраному стратегiчному напряму iнновацiйного розвитку, перспектив реалiзацi! iнновацiй у конкретних економiчних умовах. Тому одним iз прiоритетних заходiв, спрямованих на активiзацiю iнновацiйно-iнвестицiйно! дiяльностi пiдприемств, е оцшка реально! спроможностi, можливостi та готовност пiдприемства до iнвестування процесу реалiзацi! iнновацiй.
Спроможнiсть пiдприемства до шновацшного розвитку обумовлюеться шновацшним потенцiалом пщприемства, тобто його здатшстю реалiзовувати шновацп в межах обраного стратепчного напряму розвитку. Можлившть здiйснювати iнновацiйну дiяльнiсть визначаеться потенцiйною спроможнiстю пiдприемства до шновацшного розвитку та сукупшстю умов, що сприяють чи, навпаки, перешкоджають реалiзацi! iнновацiй. Готовнiсть пiдприемства до здшснення iнновацiйно! дiяльностi визначаеться спроможшстю до iнновацiйного розвитку i можливштю його реалiзацi!, а також наявшстю спонукального мотиву до реалiзацi! шновацш, який може бути охарактеризований як сприйнятлившть пiдприемства до iнновацiй [6, 110-112].
Аналiз спроможностi, можливостi й готовност пiдприемства до iнновацiйного розвитку мае здшснюватися з урахуванням стратепчного напряму дiяльностi пiдприемства, який визначаеться конкретними економiчними обставинами, iнвестицiйними можливостями та цiлями пiдприемства щодо окремих продукив, ринкiв, конкурентiв тощо.
Шсля того, як визначено бажаний напрям шновацшного розвитку пщприемства, необхщно проаналiзувати, наскiльки можливостi iнновацiйного потенцiалу пщприемства вщповщають обраному стратепчному напряму. Це дозволить оцшити спроможнiсть пiдприемства до шновацшного розвитку, а також особливост його сприйнятливост до реалiзацi! шновацш.
Урахування ряду умов, якi сприяють чи перешкоджають упровадженню iнновацiй (економiчних, ресурсних, факторiв державного регулювання, сощальних, ринкових, мiжнародних тощо), та аналiз цих факторiв дозволяе оцiнити наявшсть умов, що визначають можливост пщприемства у здшсненш iнновацiйно! дiяльностi [7, 63-64].
Готовшсть пiдприемства до шновацшного розвитку може бути охарактеризована як сприйнятливють пщприемства до шновацш, яка визначаеться рiзними факторами, основними з яких е характеристики оргашзацшно! структури, особистюно-психолопчш характеристики члешв колективу, характеристики зовшшнього оточення та внутрiшньоорганiзацiйних зв'язюв пiдприемства.
З огляду на надзвичайну важливiсть iнвестицiйно! складово! iнновацiйного процесу на пщприемствах доцшьним виявляеться формування шновацшно-швестицшно! стратегi!, пiд якою доцшьно розумiти формування на довгостроковiй основi принципових напрямiв iнновацiйно! дiяльностi пщприемства з урахуванням найбшьш ефективних варiантiв !х iнвестицiйно! пiдтримки. Реалiзацiя шновацшно-швестицшно! стратеги мае передбачати оцшку результативност iнвестування в iнновацi!, яка б базувалася на аналiзi показникiв ефективноси iнвестицiй.
Таким чином, ефективне управлшня шновацшно-швестицшною дiяльнiстю пiдприемств е одним iз найбiльш перспективних напрямiв розвитку шдприемств у сучасних умовах господарювання.
Можливост швестування шновацшно! дiяльностi пiдприeмств залежать вiд специфiки об'екта iнвестування. Особливост iнвестування iнновацiй залежать вiд етатв iнновацiйного процесу пiдприeмства, рiвня значущост шноваци, очiкуваного ефекту вiд 1! реалiзацii, масштабу здiйснення iнновацiй. Ц фактори визначають вибiр потенцiйних iнвесторiв i джерел iнвестування iнновацiй, необхщний розмiр iнвестицiй у ix здшснення, умови швестицшно! пiдтримки шновацшно! дiяльностi [7, 64-65].
Управлiння iнновацiйно-iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприeмства передбачае управлiння вкладеннями швестицшних ресурсiв у процес, спрямований на впровадження науково-теxнiчниx розробок i3 метою освоення випуску шновацшно! конкурентоспроможно! продукци та полiпшення 1! якоси, постiйне вдосконалення технологи виготовлення та зайняття пiдприемством вщповщно! нiшi на внутршньому i свiтовому ринках.
Основною метою управлшня шновацшно-швестицшною дiяльнiстю е створення меxанiзмiв ефективно1 взаемодп вЫх складових науково-теxнiчного розвитку пiдприемств, ix збалансованостi та пропорцiйностi, забезпечення високих темпiв iнновацiйного розвитку необxiдними швестищйними ресурсами та пiдвищення ефективностi використання кошив, вкладених у процес ix розширеного вiдтворення.
Лише активiзацiя процесу швестування в шновацшний розвиток може викликати якiснi зрушення в техшщ та технологи виробничо1 бази промислових пiдприемств та полiпшити кiнцевi економiчнi результати ix дiяльностi на основi пiдвищення якостi управлiння збiгом швестицшного попиту й швестицшно! пропозицп на ринку швестицшних товарiв.
На державному рiвнi мають максимально повно використовуватися вс важелi та стимули активiзацi! iнновацiйно-iнвестицiйного процесу, створюватися сприятливi умови для сталого розвитку нацiональниx тдприемств та збшьшення частки 1'х власних накопичень, провадитися заходи з пщвищення зацiкавленостi пiдприемств та органiзацiй в активiзацi! iнновацiйно-iнвестицiйниx процесiв та створюватися можливост 1'х фiнансового забезпечення. Найважлившими напрямами вдосконалення управлiння шновацшно-швестицшною дiяльнiстю пiдприемств на державному рiвнi вважаемо: активiзацiю використання державних замовлень; розробку заxодiв iз стимулювання випуску наукоемно! продукци, конкурентоспроможно! на св^овому ринку, що збiльшило б обсяги експорту; стимулювання iмпорту нових перспективних патенив, лiцензiй, видiв обладнання; проведення урядом тарифно! полiтики щодо обмеження iмпорту певних видiв товарiв iз метою захисту нацiональниx товаровиробникiв [7, 69].
Л1тература
1. Голубенко А.А. Инвестиционная деятельность в сфере инноваций / А.А. Голубенко // Зб. наук. праць Схщноукрашського державного ушверситету «Економжа. Менеджмент. Пщ-приемництво». - 2000. - № 1 (1). - С. 77-80.
2. Голубенко А.А. Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятия / А.А. Голубенко // Вшник Схщноукрашського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. - 2002. - № 5 (51). - С. 38-45.
3. Голубенко А.А. Анализ возможностей инновационного развития в процессе формирования стратегических направлений инновационной деятельности предприятия / А.А. Голубенко // Економжа промисловост1 - 2002. - № 2 (16). - С. 80-84.
4. Жуков В.Р. Модель формирования системы управления инновационно-инвестиционной деятельностью на предприятии / В.Р.Жуков // Вшник ДонДУЕТ. - 2002. - № 4 (2).-С. 139-143.
5. Сухоруков А.1. Економша та оргашзащя шновацшно! дiяльностi / А.1. Сухоруков. -К., 2005.-342 с.
6. Харiв П.С. 1нновацшна дiяльнiсть пщприемства та економiчна оцшка шновацшних процеав / П.С. Харiв. - Тернопшь: Економiчна думка, 2003. - 456 с.
7. Овчаренко Т.С. Проблеми шновацшно-швестицшно! дiяльностi промислових пiдприемств / Т.С. Овчаренко // Вюник Ки!вського нацiонального унiверситету. Сер. «Економка». - 2002. - Вип. 8. - С. 63-69.
Надшшла до редакци 24.12.2009
