CC BY
41
УДК 658.011:657.62
1ННОВАЦ11 ТА СТРАТЕГ1ЧН1 ЗМ1НИ П1ДПРИеМСТВА
© 2014 громикл р. п.
УДК 658.011:657.62
Громика Р. П. Ыновацм та CTpaTeri4Hi змши тдприемства
У статт'1 об(рунтовано ткний взаемозв'язок м/ж нновацшним розвитком тдприемства та його орган/зац/йними зм:нами. Характер шнова-цшно/ д'тльност1 особливостi ¡нновац/йних стратегй визначають специфку в1дпов1дних змн, як найчастше стосуються структури тдпри-емства, стратегiчного менеджменту, полтики, системи винагород, трудових вiдносин, механiзмiв координацП, управлiнських систем шфор-мування та контролю, а також бухгалтера та бюджету. Процес управл'тня iнновацiйним розвитком передбачае системний тдюд до розробки стратеги та структури тдприемства, 1'х реал'ваци з метою niдвищення його ефективностi на баз активiзацii творчо'1, i'нтелектуальноi д'тль-ност'>, процеав створення та розповсюдження нововведень. Визначено, щоресурсами нновацшного розвитку тдприемства в економiчнихреал'ь ях сьогодення стають ф'тансова тдтримка, знання пра^вни^в (компетенцИ, технологи), постачальниюв, партнер'в, споживачв, конкурент'в. Таким чином, кнуе об'ективна необхiднiсть не лише розробляти та реал'вовувати iнновацiйнi стратеги, а й створювати в'дпов'дт органiзацiйнi умови для iнновацiйноi д'тльности Остант передбачають змiни у структур'!, активну участь тдприемства в ттеграцшних процесах, перебудову моделi б'внесу тощо.
Кпючов'1 слова: iнновацii, органiзацiйнiзмни, стратег'т, структура, управлiнськiзнання, стратегiчнеуправлшня, iнновацiйний потен^ал. Рис.: 3. Ббл.: 10.
Громика Роман Петрович - викладач кафедри фiнансiв, Хармвський нацональний економiчний утверситет !м. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: ovi@hneu.edu.ua
УДК 658.011:657.62
Громыка Р. П. Инновации и стратегические изменения предприятия
В статье обоснована тесная взаимосвязь между инновационным развитием предприятия и его организационными изменениями. Характер инновационной деятельности, особенности инновационных стратегий определяют специфику соответствующих изменений, которые чаще всего касаются структуры предприятия, стратегического менеджмента, политики, системы вознаграждений, трудовых отношений, механизмов координации, управленческих систем информирования и контроля, а также бухгалтерии и бюджета. Процесс управления инновационным развитием предусматривает системный подход к разработке стратегии и структуры предприятия, их реализации с целью повышения его эффективности на базе активизации творческой, интеллектуальной деятельности, процессов создания и распространения нововведений. Определено, что ресурсами инновационного развития предприятия в сегодняшних экономических реалиях становятся финансовая поддержка, знания работников (компетенции и технологии), поставщиков, партнеров, потребителей, конкурентов. Таким образом, существует объективная необходимость не только разрабатывать и реализовывать инновационные стратегии, но и создавать соответствующие организационные условия для инновационной деятельности. Последние предусматривают изменения в структуре, активное участие предприятия в интеграционных процессах, перестройку модели бизнеса и другое. Ключевые слова: инновации, организационные изменения, стратегия, структура, управленческие знания, стратегическое управление, инновационный потенциал. Рис.: 3. Библ.: 10.
Громыка Роман Петрович - преподаватель кафедры финансов, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: ovi@hneu.edu.ua
UDC 658.011:657.62 Hromyka R. P. Innovation and Enterprise Policy Changes
In the article the close relationship between the development of an innovative company and its organizational changes is grounded. Nature of innovation, especially innovation strategies determine the specificity of the relevant changes, which are often related to the structure of the enterprise, strategic management, policies, reward systems, labor relations, coordination, management information systems and controls, as well as accounting and budgeting. The process of innovation development provides a systematic approach to the development of strategy and structure of the enterprise, and their implementation in order to increase its efficiency based on the activation of creative intellectual activity, the creation and dissemination of innovations. It was defined that the innovation resources of the company's development in today's economic realities are financial support, knowledge of workers (competence and technology), suppliers, partners, customers, competitors. Thus, there is an objective need not only to develop and implement innovative strategies, but also create appropriate institutional environment for innovation. Last involve changes in the structure, the active participation of enterprises in the integration processes, restructuring of business models and more.
Key words: innovation, organizational change, strategy, structure, management expertise, strategic management, innovation potential. Pic.: 3. Bibl.: 10.
Hromyka Roman P. - Lecturer of the Department of Finance, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: ovi@hneu.edu.ua
Стратепчний розвиток сучасних промислових шд-приемств залежить вц ïx активност у зовнш-ньому середовищЬ Процеси коопераци та партнерства вцкривають новi можливосп для створення та використання принципово нових прогресивних технологий, переходу до випуску високотехнолопчно'1 продукци, прийняття та впровадження таких управлшських ршень, що в першу чергу спрямоваш на глибою оргашзацшш перетворення. Безперервш шноваци стають джерелами
конкурентных переваг, а шновацшшсть - необх1дною ри-сою сучасного тдприемства, що дiе як на внутршньому, так i на зовншньому ринках.
Розвиток виробничих сил i виробничих вцно-син на основi науково-техшчних зрушень привело до посилення штеграцшних взаемозв'язюв мiж страте-пчними та шновацшними процесами. У сформованих умовах шновацшний розвиток перестае бути окремо взятим функцюнальним завданням на шдприемств^ на-
томгаъ стае складовою частиною корпоративно: мети його стратепчного розвитку. У зв'язку з цим у лггера-тур1 широко представлен1 результати досл1джень 1 дис-куси щодо необх1дност1 встановлення штеграцшних взаемозв'язк1в м1ж стратег1ями б1знесу та шновацшни-ми перетвореннями [4].
1нновацшна стратег1я п1дприемства представляе собою складову його загально! стратеги, а отже, перед-бачае застосування ушверсального стратег1чного ш-струментар1ю, яких Грунтуеться на максимально пов-ному використанш внутршни наявних можливостей 1 пошущ нових можливостей для розвитку в зовншньо-му середовищ1.
У роботах в1тчизняних 1 заруб1жних учених визна-чаються так1 основн1 риси шновацшного розвитку шд-приемства, як [8]:
+ зосередження 1нновац1йного процесу в центр1
структурних зм1н; + ор1ентац1я менеджер1в на безперервне поши-
рення шновацш; + адекватне реагування на швидю зм1ни зовнш-ньоеконом1чного середовища.
1нноваци та 1нновац1йний розвиток шдприемства стають лог1чною частиною наукових роб1т з теори стра-тег1чного розвитку, конкурентних переваг, управл1ння знаннями; комплексно представлен в роботах А. Богданова, О. Василенка, А. Гальчинського, В. Гейця, Т. 6в-доюмово!, С. 1лляшенка, О. Кузьм1на, В. Пономаренка, Р. Фатхутд1нова та шших. Однак недостатньо висв1тле-ною та розробленою залишаеться тема нерозривного зв'язку шновацш 1з орган1зац1йними зм1нами шдприем-ства як основного шструменту !х реал1заци.
Мета дано! статт1 полягае в розкритт1 схожо! природи м1ж шновацшним розвитком п1дприемства та орган1зац1йними змшами, що на ньому прот1кають, 1 в обгрунтуванш необх1дност1 розробки ушверсального шструментарш управл1ння ними.
Уконтекст1 теори стратег1чного управл1ння шнова-цшний розвиток шдприемства пов'язаний 1з ц1-лим комплексом популярних зараз понять, таких як «шноваци», «стратег1чн1 шноваци», «стратег1я шновацш», «шновацшний потенц1ал», «шновацшний процес», «1нновад1йна д1яльн1сть».
1нновацшний потенщал шдприемства - сукуп-н1сть ресурав та умов д1яльност1, що формують готов-н1сть 1 здатн1сть шдприемства до шновацшного розвитку [2, 7]. 1нновацшний потенщал залежить в1д параметр1в орган1зац1йних структур менеджменту, професшно-ква-л1ф1кацшного складу промислово-виробничого персоналу, зовншни умов господарсько! д1яльност1 та шших чинниюв.
Структура 1нновац1йного потенц1алу охоплюе т1 елементи п1дприемства, як1 обумовлюють його готов-н1сть до змш. 1нновац1йний потенц1ал п1дприемства багато в чому визначаеться техшко-технолопчними характеристиками виробничого устаткування, його здат-шстю до переналагоджування, перепланування опера-цш тощо. Ще бкьше значення мають творча атмосфера сшвпращ, стиль управлшня та мотивац1йн1 преференци
працiвникiв шдприемства. Високий потенщал свцчить про спроможшсть пiдприемства вести iнновацiйний по-шук i здiйснювати органiзацiйнi змiни у процей реалiза-ци будь-яко'1 шновацшно'1 стратеги [7].
Безумовним доказом взаемообумовленост 3mîh та iнновацiй пiдприемства е рiзноманiтнiсть та багато-граннiсть класифжацшних ознак iнновацiй. У наукових працях можна зустрiти ïx розподiл вцповцно до:
f значущот (базовi, яю покращують, псевдош-новаци);
f мкця реалiзацiï (галузь виникнення, галузь впро-
вадження, галузь споживання); f мкця у процеа виробництва (основш продук-товi та теxнологiчнi, доповнюючi продуктовi та теxнологiчнi); f причини виникнення (реактивш, стратегiчнi); f сфери застосування (техшчш, теxнологiчнi, ор-ганiзацiйно-управлiнськi, шформацшш, сощаль-нi тощо).
Наведений перелж ознак не е вичерпним, однак саме вони дозволяють зрозумiти схожкть понять шноваци та змши.
Згiдно iз Законом Украши «Про шновацшну дiяль-нiсть» у редакци вiд 05.12.2012 р. [3] iнновацiï пред-ставляють собою новостворенi (застосоваш) i (або) вдосконаленi конкурентоздатнi технологи, продукщю або послуги, а також органiзацiйно-теxнiчнi ршення ви-робничого, адмшстративного, комерцiйного або iншого характеру, що ктотно полiпшують структуру та яюсть виробництва i (або) соцiальноï сфери [5]. Виходячи з такого тлумачення шд iнновацiями перш за все розумшть змiни продукту, технологи або 'к окремих властивостей, змши методiв управлiння, структури тощо.
Типолот iнновацiйниx стратегiй сьогоднi також знаходиться на стади розвитку та постiйного розши-рення. Однак чи не найголовшшою, на думку авторiв роботи [6] е видкення пасивних / активних, оборонних / наступальних, адаптацшних / творчих стратегiй.
У площиш органiзацiйниx змiн увагу зосереджено на шкрементальних (покрокових) i радикальних змшах. Р. Дафт наводить ознаки кожного з цих видiв [3]. 1нкре-ментальнi змiни представляють собою серш безперерв-ного руху, що не порушуе рiвноваги органiзацiï в цкому i часто зачiпае лише якусь окрему ïï частину. Радикальнi змши руйнують систему, часто повнiстю змшюючи ор-ганiзацiю. Проте у площиш шновацш автори роботи [10] доповнюють такий подк ознакою намiрiв, видкяю-чи навмиснi та ненавмиснi шноваци та змши. Поеднан-ня таких поглядiв представлено на рис. 1.
У робот [10] перший квадрант вцповцае страте-гiчним шновац1ям шдприемства, тобто тим, що не лише забезпечують його пристосування до зовшшнього середовища, а визначають стратепчний успк. Також зазна-чаеться, що для ефективного здшснення стратегiчниx ш-новацiй необх1дна наявнiсть семи компонентш, а саме:
1) процес управлшня шноващями - що поеднуе традицшш та нетрадицшш пiдxоди до розробки страте-гiй бiзнесу;
Проривн/ (радикально /нновацп
• пщривы (руйнують систему);
• стосуються усього пщприемства;
• створюють нову структуру та управлшня;
• нов1 технологй', продукти та ринки;
• високий та середнш потен^ал прибутку;
• випадков1 та неконтрольоваы ¡нновацГГ
• пщривы (руйнують систему);
• стосуються усього пщприемства;
• створюють нову структуру та управлшня;
• нов1 технологй', продукти та ринки;
• високий та середнш потен^ал прибутку;
• ¡нновацГГ, ¡нщшоваы пщприемством
Ненавмисн/
/нновац/У
• безперервний рух;
• стосуються частини пщприемства;
• удосконалення продукте \ технологш;
• низький та середнш потен^ал прибутку;
• випадков1 та неконтрольоваы ¡нновацГГ
Навмисн/ ¡нновацн
• безперервний рух;
• стосуються частини пщприемства;
• удосконалення продукте \ технологш;
• низький та середнш потен^ал прибутку;
• ¡нновацГГ, ¡нщшоваы пщприемством
Iнкрементальн/ ¡нновацн
Рис. 1. Характеристика ключових в^в iнновацiй пщприемства
2) стратегiчне вирiвнювання - побудова оргаш-зацшно! пiдтримки;
3) передбачення змш у галузi - усвГдомлення та глибоке розумшня нових тенденцiй та можливостей;
4) знання товарiв i сnоживачiв - розумшня на-явних i прихованих потреб;
5) ключовi технолог^ та компетенци - викорис-тання наявних i залучення нових корпоративних активiв;
6) оргатзацшт готовность - спроможшсть до дш;
7) дисциплшована реалiзацiя - управлiння шляхом вiд Где! до комерщалшаци.
Наявнiсть зазначених компонентГв обумовлюе створення нових стратегiй зростання, продукпв i по-слуг, появу нових шдприемств, ринкiв, моделей бiзнесу, форм партнерства i спiвробiтництва, дГлових практик.
Стратегiчне значення для тдприемства та його Гн-новацiйного розвитку мають такi змiни.
Технологiчнi - змши у виробничому процесi, включаючи знання та основнi навички, що забезпечують специфiчну компетентнiсть пiдприемства (технолопчш змiни спрямованi на те, що зробити виробництво бГльш продуктивним та ефективним); змши у технологи стосуються методiв виробництва продуктiв i послуг (включа-ють методи роботи, обладнання та процес).
Змти продукту чи послуги - стосуються результат дiяльностi пiдприемства. Новi продукти можуть створюватися шляхом незначних змiн уже кнуючих або
через вiдкриття зовйм нових лiнiй. Новi продукти та послуги зазвичай необхгдн для розширення присутно-стi компанГ! на ринку та для завоювання нових ринюв, споживачiв та клiентiв.
Змши стратегИ та структури - стосуються адмшктративно! сфери пiдприемства, що здiйснюе контроль та управлшня ним. Це змши структури тдприемства, стратепчного менеджменту, политики, сис-теми винагород, трудових вгдносин, механiзмiв коор-динацГ!, управлшських систем iнформування та контролю, а також бухгалтера та бюджету. Змши стратеги та структури зазвичай здшснюються згори вниз, тобто вГд топ-менеджменту, тодг як змши продукту чи технологи часто шщшються знизу. Прикладом таких змш можу бути скорочення корпорацГ! та перехГд до гори-зонтальних команд.
До змт культури належать змши у цшностях, установках, очжуваннях, здатностях г поведiнцi пращв-никгв. ЗмГни культури стосуються того, про що вони ду-мають. Це переважно змши в образГ думок.
Лопчно визнати, що чотири типи наведених змГн тГсно пов'язаш мГж собою, змГни в одному часто спо-нукають та визначають необхГдшсть змГн в Гншому. Так, новий продукт вимагае змш у технологи, а акцентуван-ня уваги на дослГдженнях Г розробках вимагае створення науково-дослГдного центру, а отже, змш у структурГ тдприемства та його бшнес-модель
Процес управлшня iнновацiйним розвитком пе-редбачае системний пiдхiд до розробки стратеги та структури пiдприемства, !х реалiзащ! з метою пiдвищення ефективност його дiяльностi на базi активiзащ! творчо'1, штелектуально! дiяльностi, проце-йв створення та розповсюдження нововведень. Зпдно з таким поглядом стратегiчнi та структуры заходи управ-лiння шдприемством розглядаються як управлiнськi ш-струментальш засоби, як управлiнський iнструментарiй для шдвищення ефективностi iнновацiйного дiяльностi, створення конкурентных переваг i забезпечення довго-строкового успиу пiдприемства на ринку.
З огляду на зазначене вище шновацшний розвиток пiдприемства як управлшський процес можна предста-вити схематично (рис. 2).
видкення управлшських засобiв пiдвищення ефектив-ностi шновацшно! дiяльностi та стратегiчного розвит-ку шдприемства.
Iнновацiйнi системи, на вцмшу вiд виробничих, орiентованi не на повторення, вцтворення т1е*1 ж само! продукци, а на пошук i затвердження нового. В одних галузях iнновацiйнi процеси е бкьш стандартизова-ними (наприклад, фармацевтика, де створення нового продукту передбачае певний ряд однакових кроив), а в шших галузях кожний шновацшний продукт (проект) може бути ушкальним. Диверсифжоваш промис-ловi пiдприемства можуть здшснювати одночасно сотнi iнновацiйних проектш у десятках рiзноманiтних шдроз-дках. Кожний проект може бути спрямований на помiр-но рiзноманiтнi сегменти ринку [1].
Рис. 2. Об'екти управлiння iнновацiйним розвитком шдприемства [1]
У робот [1] зазначаеться, що управлiння шно-вацiйним пiдприемством повинно базуватися на двох основних принципах. По-перше, менеджери п1дпри-емства з метою шдвищення ефективносп шновацшно! дшльносп повиннi управляти процесами створення та розповсюдження нововведень у масштабах розширено'1 оргашзаци, створюючи мережевi органiзацiйнi структури, яю дозволять розвивати необх1дш знання, компетен-ци, п1дтримувати постшний процес навчання на самому шдприемствЬ По-друге, для ефективного управлiння шдприемством необхцно створювати платформи розвитку оргашзаци на базi штеграци технологш та компетенцiй з метою шдтримки та розвитку певного портфелю шно-вацiй. Такi платформи технологiй та компетенцш орiен-тованi на стимулювання шновацшно! дiяльностi, що е ключовим фактором у розвитку п1дприемства.
Таким чином, можна говорити про кнування двох основних напрямiв управлiння шновацшним розвитком пiдприемства: перший напрям стосуеться розробки та реалiзацil стратеги, другий - розробки орга-шзацшно! структури, у !х системнш едностi з метою
Важливим шд час розробки та вибору стратегш iнновацiйного розвитку сучасного пiдприемства е усвь домлення того факту, що ресурси шновацшно активного шдприемства - це не лише витрати зпдно зi звггшс-тю та бюджетами (матерiальнi витрати в !х класичному розумiннi). Ресурсами iнновацiйного розвитку в еконо-мiчних реалiях сьогодення стають фшансова пiдтримка, знання пращвниюв (компетенци, технологи), поста-чальникiв, партнерiв, споживачiв, конкурентiв. Це свц-чить про необхцшсть управлiння як матерiальними, так i нематерiальними ресурсами шдприемства.
ВИСНОВКИ
Таким чином, шноващшсть е необхцного рисою сучасного промислового шдприемства. Вона визначае його здатшсть як ефективно пристосовуватися до змш зовншнього середовища господарювання, так i забезпе-чувати свiй стратегiчний розвиток. Характер шновацшно! дшльносп пiдприемства залежить, перш за все, вiд його стратепчних цкей, що в основному зводяться до двох альтернатив: здшснювати покроковi чи проривш
С
шновацш. 1нновацИ дyе пов'язанi i3 поняттям оргашза-цiйних 3míh. Упpавлiння шновацшним розвитком шд-приемства мае спpавy 3i змiнами пpодyктiв, технологiй (як pезyльтати дiяльностi), структури, пpоцесiв, мето-дiв, культури (як платформи для створення iнновацiй та проведення тако'1 дiяльностi).
Упpавлiння iнновацiйним розвитком шдприем-ства зводиться до двох основних завдань: розробки та pеалiзацiï стратеги, а також розробки оpганiзацiйноï структури.
Такий пiдхiд мае лежати в основi емпipичних до-слiджень iнновацiйноï дiяльностi промислових шдприемств Украши. Аналiзyватися повиннi данi не лише офщшно'1 фiнансовi звiтностi, а й факти струк-турних перетворень, стpатегiчних цкей, змiн апарату управлшня, моделi бiзнесy, ступеня залучення шдпри-емства до iнтегpацiйних пpоцесiв тощо. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Агарков С. А. Инновационный менеджмент и государственная инновационная политика // С. А. Агарков, Е. С. Кузнецова, M. О. Грязнова. - M. : Изд-во «Академия Естествознания», 2011. - 143 с.
2. Грант Р. М. Современный стратегический анализ. - 5-е изд. / Р. M. Грант ; пер. с англ. под ред. В. Н. Фунтова. - СПб. : Питер, 2008. - 5б0 с.
3. Дафт Р. Теория организации / Р. Дафт. - M., 200б. - 73б с.
4. Сфремов О. С. Взасмозв'язок основниx елеменпв стратеги шновацшного розвитку пщприсмства / О. С. Ефремов // Mаркетинг i менеджмент шновацш. - 2012. - № 1. - С. 228 - 233.
5. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» вщ 05.12.2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15
6. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент. Системный подxод : монография / А. Т. Зуб, M. В. Локтионов. - M. : Генезис, 2011. - 848 с.
7. Коваленко О. М. Особливосп формування шновацш-ноТ стратеги машинобyдiвного пщприсмства / О. M. Коваленко // Прац Одеського политичного уыверситету. - 2011. -Вип. 3(37). - С. 129 - 134.
8. Лавров Р. В. Стратепя розвитку фiнансовиx шновацш-ниx теxнологiй / Р. В. Лавров // Mаркетинг i менеджмент шновацш. - 2013. - № 3. - С. 92 - 99.
9. Рогоза М. С. Стратепчний шновацшний розвиток пщприсмств: моделi та меxанiзми : монографiя / M. Е. Рогоза, К. Ю. Вергал. - Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. - 13б с.
1D. Palmer D. A Framework for Strategic Innovation / D. Palmer, S. Kaplan [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.innovation-point.com
REFERENCES
tion strategy-building enterprise]. Pratsi Odeskoho politekhnich-noho universytetu, no. 3 (37) (2011): 129-134.
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/40-15
Lavrov, R. V. "Stratehiia rozvytku finansovykh innovatsiinykh tekhnolohii" [Strategy for the development of financial innovation technologies]. Marketynh i menedzhment innovatsii, no. 3 (2013): 92-99.
Palmer, D., and Kaplan, S. "Framework for Strategic Innovation". http://www.innovation-point.com
Rohoza, M. Ie., and Verhal, K. Yu. Stratehichnyi innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv: modeli ta mekhanizmy [Strategic development of innovative enterprises: models and mechanisms]. Poltava: RVV PUET, 2011.
Yefremov, O. S. "Vzaiemozv'iazok osnovnykh elementiv strate-hii innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstva" [The relationship of the main elements of the strategy of innovative development company]. Marketynh i menedzhment innovatsii, no. 1 (2012): 228-233.
Zub, A. T., and Loktionov, M. V. Strategicheskiy menedzhment. Sistemnyy podkhod [Strategic management. A systematic approach]. Moscow: Genezis, 2011.
Agarkov, S. A., Kuznetsova, E. S., and Griaznova, M. O. Inno-vatsionnyy menedzhment i gosudarstvennaia innovatsionnaia politi-ka [Innovation management and state innovation policy]. Moscow: Akademiia Estestvoznaniia, 2011.
Daft, R. Teoriia organizatsii [Organization theory]. Moscow,
2006.
Grant, R. M. Sovremennyy strategicheskiy analiz [Modern strategic analysis]. St. Petersburg: Piter, 2008.
Kovalenko, O. M. "Osoblyvosti formuvannia innovatsiinoi stratehii mashynobudivnoho pidpryiemstva" [Features of innova-
БIЗНECIHФOРM № 9 '2014
www.business-inform.net
