CC BY
50
В. М. Гриньова
д-р екон. наук
О. М. Колодiзeв
д-р екон. наук м. XapKie
ШНОВАЦШНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ЯК СТРАТЕГ1ЧНИЙ НАПРЯМ П1ДВИЩЕННЯ II КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 У СВ1Т1
Акгуальнiсть. Умови глобального ринкового серед-овища вимагають необхщнють актив1зацИ шновацшно1 д1яльност1 якнайб1льш ефективного способу шдвищення конкурентоспроможност1 краши. Лог1чним обГрунту-ванням стратег1чного напряму розвитку, в якому ключо-ва роль выводиться 1нновац1ям, слугують безпрецедентн1 усп1хи високорозвинених кран св1ту, що стали наслщком практичного впровадження 1нновац1йних моделей.
Вичизняна промислов1сть волод1е вагомим шнова-цшним потенц1алом, здатним забезпечити структурну трансформацш нацюнально1 економ1ки i високий рь вень науково-технологiчного розвитку краши у цтому. Проте спостерiгаеться значне вщставання нацюналь-но! економiки вiд економши розвинутих держав свiту за рiвнем технологiчного розвитку та продуктивнiстю виробництва. Бтьшють пiдприемств залишаються тех-нолопчно вiдсталими, енергоемними, а також не про-вадять шновацшно1 дiяльностi. Збереження юнуючо! моделi розвитку реального сектору економiки Украши з орiентацiею на низькотехнолопчш виробництва та екс-порт може призвести до зниження конкурентних пози-цш держави i подальшого нарощування технолопчного вiдставання вiд розвинутих краш.
Метою стати е дослщження конкурентоспромож-ност Украши у порiвняннi з розвинутими крашами свь ту та впливу на не! шновацшно1 спроможностi.
Аналiз останн1х публiкацiй. Питання iнновацiйного розвитку нацюнально! економiки та стимулювання ш-новацшно1 дiяльностi Грунтовно дослiджено в працях багатьох вчених, таких як В. Гриньова [2], В. Геець [9], О. бшфанова [3], О. Собкевич [8], В. Тищенко [10] та ш.
Виклад основного матерiалу. Реалiзацiя в Укрш'ш у 2005—2012 рр. заходiв державно! полiтики, орiенто-ваних на пiдтримку iнновацiйних процешв, стала го-ловним рушiем вщновлення шновацшно1 дiяльностi промислових пiдприемств. Важливе значення для здш-снення шновацшно1 дiяльностi у краш мае рiвень розвитку iнновацiйного середовища, який можна вимiряти за допомогою шдекшв, що характеризують стан того чи шшого аспекту економiки та сусптьства. Для цього ви-никае потреба у чикому визначеннi основних факторiв, якi впливають на iнновацiйний розвиток Украши, що можна зробити на базi мiжнародних спостережень та дослщжень шновацшно1 спроможностi та технолопчно1 готовност краш свiту. Украша представлена у декшькох доповiдях та iндексах, ят оцiнюють технологiчну та ш-новацшну конкурентоспроможнiсть краш. Серед них:
— глобальний iндекс конкурентоспроможностi (GCI) Всесвинього економiчного форуму;
— iндекс економши знань 1нституту Свiтового банку;
— глобальний шдекс iнновацiй Корнуельського ушверситету, бiзнес-школи INSEAD та Всесвиньо1 ор-гашзаци штелектуально1 власностi WIPO.
Глобальний шдекс конкурентоспроможност ВЕФ е штегральним показником, який складаеться з 117 су-бiндексiв. У2012 р. за глобальним iндексом конкуренто-спроможност Всесвiтнього економiчного форуму Украша посiла 73 мiсце серед 144 краш. Так, заданими GCI протягом 2007—2012 рр. Украша поступалась не ттьки розвиненим крашам свiту, але i деяким крашам СНД та постсощалютичним крашам (табл. 1).
Таблиця 1
Рейтинги конкурентоспроможносп краш свпу (2007—2012 рр.) [5]
Краша 2007 2008 2009 2010 2011 2012
I М I М I М I М I М I М
Фшляндая 5,49 6 5,5 6 5,43 6 5,37 7 5,47 4 5,55 3
США 5,67 1 5,74 1 5,59 2 5,43 4 5,43 5 5,47 7
Швещя 5,54 4 5,53 4 5,51 4 5,56 2 5,61 3 5,53 4
Датя 5,55 3 5,58 3 5,46 5 5,32 9 5,4 8 5,29 12
Япотя 5,43 8 5,38 9 5,37 8 5,37 6 5,40 9 5,40 10
Нтеччина 5,51 5 5,46 7 5,37 7 5,39 5 5,41 6 5,48 6
Великобри-татя 5,41 9 5,30 12 5,19 13 5,25 12 5,39 10 5,45 8
Франщя 5,18 18 5,22 16 5,13 16 5,13 15 5,14 18 5,11 21
Польща 4,28 51 4,28 53 4,33 46 4,51 39 4,46 41 4,46 41
Роая 4,19 58 4,31 51 4,15 63 4,24 63 4,21 66 4,20 67
УкраИна 3,98 73 4,09 72 3,95 82 3,90 89 4,00 82 4,14 73
Глобальний шдекс конкурентоспроможносп вклю-чае групу показниыв шновацшно'1 дiяльностi. За даними звиу ВЕФ, Украша у 2012 р. пошдала 71 мiсце серед 144 краш свпу за субшдексом «Шноваци», при цьому остан-нiми роками спостертаеться динамiка погiршення скла-дових субшдексу (табл. 2). Так, протягом 2008—2012 рр. в Укра1ш знизився рiвень здатностi здiйснювати шнова-цшну дiяльнiсть, погiршилась як1сть науково-дослiдних закладiв, скоротились витрати компанiй на здшснення НДДКР та обсяги закупiвель державою високотехно-логiчних товарiв. Також вщзначаеться низький рiвень спiвпрацi у дослщнш дiяльностi мiж закладами освiти та промисловютю, кiлькостi зареестрованих патентiв на винахщ, забезпеченостi вченими та шженерами.
Глобальний iндекс iнновацiй (Global Innovation Index) Корнельського ушверситету, бiзнес-школи INSEAD та Всесвиньо! органiзацií штелектуально'1 власност WIPO дозволяе оцiнити здатнiсть краш свь ту створювати сприятливе середовище для iнновацiй, а також результат вщ шновацшно'1 дiяльностi. 1ндекс складаеться з 84 субшдекшв, згрупованих за наступни-ми напрямками: iнституцií; людський капiтал та досль дження; шфраструктура; розвиненiсть ринку; розвине-нiсть бiзнесу; розвиток технологiй та економiки знань; розвиток творчо'1 дiяльностi.
У 2013 р. Украша за Глобальним щдексом шновацш посла 71 мiсце серед 142 краши свiту, що на 8 позицш мен-ше порiвняно з 2012 р. i на 11 — порiвняно з 2011 р. (табл. 3).
Таблиця 2
Складов1 субшдексу шновацш шдексу конкурентоспроможносп УкраТни [5]
Складовi Г1К 2008 2009 2010 2011 2012
рейтинг з 134 краш бал (1-7) рейтинг з 133 краш бал (1-7) рейтинг з 134 кра1н бал (1-7) рейтинг з 134 краш бал (1-7) рейтинг з 134 краш бал (1-7)
1нновацИ 52 3,4 62 3,21 63 3,11 74 3,1 79 3,4
1нновац1йиа опроможнiоть 31 3,8 32 3,7 37 3,5 42 3,4 58 3,3
Якiоть науково-дослвдних iнотитутiв 48 4,2 56 3,9 68 3,6 72 3,6 64 3,7
Видатки компаиiй на досль дження i розвиток (ДiР) 52 3,3 68 3,0 69 3,0 75 3,0 104 2,7
Взаемозв'язки утверситеив з промиоловiотю у сферi ДiР 49 3,6 64 3,5 72 3,5 70 3,6 69 3,6
Державиi закупiвлi иовiтиiх технологш i продукцil 54 3,7 85 3,3 112 3,1 112 3,1 97 3,2
Наявиiоть вчеиих та iнжеиерiв 54 4,4 50 4,4 53 4,3 51 4,0 25 4,8
Кi^ькiоть патеит1в, отримаиих у США (иа 1 млн. населения) 65 0,3 64 0,5 64 0,4 71 0,3 51 2,1
Таблиця 3
Динамика глобального шдексу шновацш окремих краТн св1ту [11
Краша 2011 2012 2013
Мюце Бал (0-100) Мюце Бал (0-100) Мюце Бал (0-100)
Нтеч-чина 12 54,89 15 56,2 15 55,8
США 7 56,57 10 57,7 5 60,3
Велика Брита-тя 10 55,96 5 61,2 3 61,3
Япотя 20 50,32 25 51,7 22 52,2
Франщя 22 49,25 24 51,8 20 52,8
Польща 43 38,02 44 40,4 49 40,1
Казахстан 84 30,32 83 31,9 84 32,7
РФ 56 35,85 51 37,9 62 37,2
Укра'ша 60 35,01 63 36,1 71 35,8
Аналiз суб1ндекс1в Глобального 1ндексу iнновацiй свщ-чить, що основними вадами, яК заважають 1нновац1йному розвитку Украгни, е недостатня ефекгивнiсть державного управлiння (124 мюце у свiтi) i регуляторного контролю (113), низька яюсть верховенства права (117), несприятливе б1знес-середовище (127), ускладнений режим оплати податюв та банкрутства пщприемств (125 та 135 вщповщно), недостатня енергоефективнiоть та еколопчшсть виробництв (119 та97 вщповщно), низьи темпи формування капiталiв (108), недо-отатнiй рiвень конкуренцй на внутршньому ринку (101 та 82 вщповщно), низький рiвень розвитку кластерш (110) та iн.
За оцшками екопертiв, яи здiйонювали розглянутi дослщження, iнновацiйна дiяльнiоть в Укрш'ш потребуе мiжгалузевого технологiчного обмiну, змiцнення зв'язюв компанiй з унiвероитетами та науково-дослщними ш-отитутами, розвитку м1жнародно1 науково-техшчно! коопераций венчурного iнвеотування в новi прогреоивнi розробки, створення шновацшно! iнфраотруктури, широкого застосування шформацшних технологiй тощо.
Проте, вiдоутнiоть цшсно! системи управлiння ш-новацiйними процесами в кра'ш та репресивна по вщ-ношенню до iнновацiй державна полггака, розпочата у 2005 р., призвели до таких негативних наслщыв:
— Частка реал1зовано1 шновацшно1 продукци в за-гальному обоязi промислово! продукци скоротилась у
2012 р. до 3,3 % (найнижчий показник за останш 10 ро-ыв), що пов'язано iз зниженням споживчого попиту як населения, так i попиту на продукцiю промислового при-значення, зумовленого фiнансово-економiчною кризою;
— Зменшення кшькосл iнновацiйно-активних пщ-приемств (на 0,6 % до загально1 кшькосп промислових пщприемств у порiвняннi з 2000 роком). За цим показни-ком наша держава суттево вiдстае вщ европейських краш, де частка пщприемств, що впроваджують шновацй скла-дае вщ 30 % (Хорвапя, Чех1я) до 65 % (США, Шмеччина, Японiя). В УкраЫ iнновацiйна активнiсть промислових пщприемств знаходиться на рiвнi, який не досягае навиъ мiнiмального значення серед европейських кран, а якщо порiвнювати з крашами-лщерами iнновацiйного розвитку, то розрив становить близько 5 разiв. Досить показово, що зниження показниюв розвитку шновацшно1 дiяльностi в]дбуваеться на фош зростання ВВП та фiнансових показниюв господарювання. 1ншими словами, шновацшна активнiсть укра1нських п]дприемств, не зважаючи на еко-номiчне зростання мае тенденцш до пад^ння;
— 1нтенсившсть iнновацiйних вкладень (частка витрат на шноващ1 у загальному обсязi реалiзованоl продукц11') становила в середньому по УкраМ у 2012 р. 0,92 %. Найбтьшого значення цей показник досяг у 2007 р. — 1,5 %, але й це значення е значно нижчим за середньоевропейське (близько 2,3 %);
— Ключовою проблемою е неефективна структура шновацшних витрат — бщьш як 60 % шновацшних коштав спрямовуеться на придбання машин, обладнан-ня та програмного забезпечення. Про несприйняття вi-тчизняним бiзнесом новп-шх досягнень науки i технiки свщчить рiвень витрат на придбання нових технологш — найнижчий з напрямiв витрат. Водночас п]дприемства провiдних европейських краш значно бiльше орiентова-ш на пiдвищення рiвня новизни шновацш, швестуючи значнi фiнансовi ресурси у науково-техшчш розробки. Так, частка витрат на НДДКР у ШвецГ^' становить 63,2 %, Нщерландах — 62,5 %, Люксембурзi — 53,8 %, Бельп1 — 42 %, Туреччиш — 28,9 %, Польщi — 8,3 %, Румунй — 13,4 %, Чехи — 23,2 %, Роси — 15 % вiд загального обсягу витрат на шновацй. Витрати на досл]дження i розробки перевищують вкладення в обладнання в Бельги, 1слан-д11', Люксембурзi у 1,5—2 рази. У кранах Схщно1 бвропи iнвестування бiльш орiентовано на оновлення основних
засобiв. Стввщношення витрат на науковi дослщження та придбання обладнання становить у Болгарп 1:19, Ес-тонп — 1:8, Польщi та Словаччиш — 1:7, Росп — 1:6 [10].
— Наслщком того, що в УкраМ формувалася i за-крiплювалася модель економiки, що побудована пере-важно на низькотехнологiчних галузях i укладах, стало поглиблення у промисловому комплекс тенденцп домь нування виробництв з низькою наукоeмнiстю. Слщ за-значити, що реалiзацiя державних програм у сферi шно-вацшно! дiяльностi у промисловостi унеможливлюеться через вщсутнють державного фiнансування та ефектив-них механiзмiв залучення коштiв приватних iнвесторiв.
— Загальний обсяг фшансування шновацшно1 дь яльностi у 2012 р. становив 11480,6 млн. грн. або 0,81 % ВВП проти 14333,9 млн. грн. (1,1 % ВВП) у 2011 р., з яких iз державного бюджету було видшено 224,3 млн. грн., що на 75,1 млн. грн. бшьше порiвняно з 2011 р. (рис. 1) [1].
Загальна сума видатюв на шновацп у 2012 р. зменши-лася на 2853,3 млн. грн. порiвняно з 2011 р. У 2012 р. пщ-приемства на шновацп витратили 70,1 % кош^в на придбання машин, обладнання i програмного забезпечення, лише 10,4 % — на проведення науково-дослщних робгг (табл. 4). Щодо фiнансового забезпечення шновацшно1 дiяльностi за технолопчними секторами, то у високотех-нологiчний сектор у 2012 р. спрямовано найменшу частку загального обсягу iнновацiйних витрат — 11,5 % (7 % — у 2011 р.). Основним джерелом фшансування шновацш у промисловосл е власнi кошти пiдприемств, частка яких становила у загальному обсязi у 2012 р. 63,9 % (табл. 5).
1х непереважання серед iнших джерел фшансування шновацшно! дiяльностi зумовлене недостатньо чггким та складним процесом залучення фшансових ресурсiв (через несприятливий iнвестицiйний ктмат, нерозвине-нiсть венчурного фiнансування шновацшно! дiяльностi тощо). Незначними е частки фiнансування шновацшно1 дiяльностi з державного та мюцевих бюджетiв — 2,1 %, коштами вiтчизняних iнвесторiв — 1,3 %, шоземних ш-весторiв — 8,7 %. Залучення кредитних ресуршв у 2012 р. становило 21 % до загального обсягу, що е негативною тенденщею у порiвняннi iз 2011 роком.
Мониторинг реалiзацil встановлених Законом Украши вщ 08.09.2011 № 3715 стратегiчних прюри-тетних напрямiв шновацшно1 дiяльностi здшснено на основi даних головних розпорядниюв про провадження ними шновацшно1 дiяльностi та здiйснення трансферу технологш за рахунок коштiв державного бюджету.
16000 -1 Г 1,6
0 -I---1---1---1---1---1—-—I- о
2007 2008 2009 2010 2011 2012
I_I Загальний обсяг фшансування шновацш,
млн.грн.
-■- Обсяг фшансування шновацш у % до ВВП
Рис. 1. Динамка основних показник1в фшансування ¡нновацшно1 д1ялъност1
Таблиця 4
Розподш загального обсягу витрат за напрямами ¡нновацшно! д1яльност1
Показники млн. грн. у % до загального обсягу
2007 2011 2012 2007 2011 2012
Усього 10821,0 14333,9 11480,6 100,0 100,0 100,0
у т. ч. за напрямами дослщження i розробки 986,5 1079,9 1196,3 9,1 7,5 10,4
внутршш НДР 793,6 833,3 965,2 7,3 5,8 8,4
зовнiшнi НДР 192,9 246,6 231,1 1,8 1,7 2,0
придбання шших зовнiшнiх знань5 328,4 324,7 47,0 3,0 2,3 0,4
придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 7441,2 10489,1 8051,8 68,8 73,2 70,1
iншi 2064,9 2440,2 2185,5 19,1 17,0 19,1
Таблиця 5
Розподш загального обсягу фшансування шновацшно'1 д1яльност1 за джерелами
Показники 2007 2011 2012
тис. грн. у % до загал. обсягу тис. грн. у % до загал. обсягу тис. грн. у % до загал. обсягу
Усього 10821016,6 100,0 14333891,9 100,0 11480562,8 100,0
у т. ч. за рахунок кошт1в власних 1399343,9 7969681,5 73,7 7585550,7 52,9 7335852,7 63,9
державного бюджету 144773,6 1,3 149169,4 1,0 224256,1 2,0
мюцевих бюджет1в 7333,0 0,1 12261,1 0,1 17591,6 0,1
позабюджет- них фонд1в 120,0 - 491,0 0,0 25,4 0,0
вггчизняних швестор1в 26239,4 0,2 45386,2 0,3 154461,5 1,3
шоземних швестор1в 321759,3 3,0 56870,6 0,4 994783,7 8,7
кредилв 2000667,0 18,5 5489485,7 38,3 2407795,2 21,0
шших джерел 350442,8 3,2 994677,2 7,0 345796,6 3,0
Нормативно-правова база, вщповщно до яко! вщбува-лося зазначене фшансування, включае Закон Украь ни вщ 04.07.2002 № 40 i постанову Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 14.05.2008 № 447. Крiм того, до обсяпв фь нансування шновацшнох дiяльностi враховувалися ви-трати будь-яких бюджетних або ц1льових програм у разi визначення цих витрат шновацшними у паспортах вiд-повiдних програм, а також витрати спещального фонду державного бюджету на фшансування НДДКР, яю ви-конувалися бюджетними науковими установами та ВНЗ на замовлення пщприемств (органiзацiй) Украгни i, за визначенням Державно1 служби статистики, вважають-ся витратами на iнновацiйну дiяльнiсть.
Вщомосп про фшансування шновацшно! д!яльнос-Ti та трансферу технологiй за бюджетш кошти у 2012 р. надали шiсть головних розпорядникiв, а саме: Мшютер-ство освiти i науки, молодi та спорту, Мшютерство енер-гетики та вугiльноï промисловоста, Мiнiстерство еколо-riï та природних ресуршв, Державне агентство Украши з управлшня державними корпоративними правами та майном, Нацюнальна академiя наук та Нацюнальна академiя аграрних наук.
За даними зазначених розпорядниыв, у 2012 р. бюджетного фшансування шновацшно! дiяльностi становило 99,3 % вiд загального обсягу фiнансування iнновацiйноï дiяльностi. Фшансування шновацшно! дь яльностi та трансферу технологш здшснювалося за ра-хунок загального та спещального фондiв — вщповщно 92759,50 тис. грн. (41,6 %) та 130031,23 тис. грн. (58,4 %). Розподт фiнансування шновацшно! дiяльностi та трансферу технологiй у розрiзi головних розпорядникiв бюджетних кошпв наведено у табл. 6 [1].
Таблиця 6
Бюджетне фшансування шновацшноТ дiяльностi та трансферу технологш у poïpiïi головних розпоряднитв бюджетних кошпв у 2012 р.
За рахунок державного бюджету iнновацiйна дь яльнють фшансувалася переважно через пiдприeмства середньо-, високо- та низько технологiчних секторiв. Високотехнологiчний сектор отримав лише 3 % загального обсягу бюджетних кошпв на шновацшну д!яль-нють. Позитивною тенденцieю e зростання бтьше нiж у 4-и рази частки вiтчизняних iнвесторiв у загальному обсязi фiнансування iнновацiйноï дiяльностi — з 0,3 % у 2011 р. до 1,3 % у 2012 р., однак кошти, як i кошти державного бюджету, вкладалися переважно у низько-тех-нолопчний та середньо-технолопчний сектори.
Висновки та перспективи подальших розробок. Таким чином, на сьогодш Украша продовжуе розвиватися без суттевого використання свого iнновацiйного потенщалу. Iнновацiйна продукцiя освоюеться в основному шляхом використання науково-техшчних надбань попередшх роив. Такий тип шновацшного розвитку мае досить вузьи меж! i не дае можливосл тдтримувати конкурентоспро-можнiсть вичизняних пiдприeмств протягом тривалого перiоду. В результатi вище викладеного можна зазначи-ти, що перспективи подальших дослщжень можуть бути пов'язаш з розробкою рекомендацiй i обГрунтуванням
напрямiв стимулювання iнновацiйноï д1яльноста з метою пiдвищення конкурентоспроможностi.
Список використаних джерел
1. Аналогична довщка «Стан розвитку науки i техш-ки, результати науково!', науково-технiчноï, шновацш-но! д!яльносп, трансферу технологiй за 2012 рш» [Елек-тронний ресурс] / Державне агентство з питань науки, шновацш та шформатизацй' Украши, Украшський ш-ститут науково-технiчноï i економiчноï iнформацiï. — Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/?q=system/files/ sites/default/files/images/_08 %2007 %202013.pdf .
2. Гриньова В. М. Дiалектика зв'язку та впли-ву фшансового механiзму на iнновацiйний розвиток економши Украши / В. М. Гриньова, О. М. Колодiзeв, О. Г. Зима // Лiберманiвськi читання — 2011: еконо-мiчна спадщина та сучаснi проблеми: монографiя / гад заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Пономаренка В. С., д-ра екон. наук, проф. Кизима М. О. — Х. : ФОП Павленко О. Г., ВД «1НЖЕК», 2011. — С. 168-188.
3. бшфанова I. Ю. Анал1з фшансового забезпечен-ня шновацшно! д1яльноста впчизняних пiдприeмств у сучасних умовах [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12433/ 1/13_65-70_Vis_722_menegment.pdf4.
4. Iнформацiйно-аналiтичнi матерiали Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизацй' Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00/2010-09-09-12-25-43/235-2010-12-07-11-34-29.
5. 1нформащя Всесвгтнього економiчного форуму «The Global Competitiveness Report» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www. weforum.org/issues/ global-competitiveness.
6. Про внутршне та зовшшне становище Украши в 2013 роцк Щорiчне Послання Президента Украши до Верховно!' Ради Украши. — К. : Н1СД, 2013. — 576 с. — С. 22.
7. Розпорядження КМУ вщ 17.06.2009 р. №680-Р «Про схвалення Концепцй' розвитку нацюнально! шно-вацiйноï системи» // Урядовий кур'ер в!д 27.06.2009 р. №11 4
8. Собкевич О. В. 1нновацшний розвиток промис-ловост як складова структурно!' трансформаций еконо-мши Украши / О. В. Собкевич та шш^ за ред. Я. А. Жа-лта. — К. : Н1СД, 2013. — 71 с.
9. Соцiально-економiчний стан Украши: наслiдки для народу та держави: нацюнальна доповщь / за заг. ред. В. М. Гейця та шш. — К. : НВ НБУВ, 2009. — 687 с.
10. Тищенко В. Ф. Напрями державно! поливки стимулювання шновацшно! д1яльносп / В. Ф. Тищенко, В. М. Остапенко // Науковий вюник Буковинсько-го державного фiнансово-економiчного ушверситету. Економ1чш науки : зб1рник наукових праць. — Чершвщ, 2012. — Вип. 2 (23). — С. 222-232.
11. Innovation Union Scoreboard — 2011, European Commission. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/policies/innovation/files/ius-2011_en. pdf.
12. Global innovation index. The local dynamics for innovation. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. globalinnovationindex. org/content.aspx? page=gii-full-report-2013#pdfopener.
Розпо-рядники бюджетних кошт!в Всього, тис. грн. Частка розпо- рядника, % Загальний фонд, тис. грн. Частка розпо- рядника, % Спець альний фонд, тис. грн. Частка розпо- рядника, %
НАН 285,0 0,1 285,0 0,3
НААН 95309,9 42,8 95309,9 73,3
Агентство держмайна 34000,0 15,3 34000,0 36,7
МОН- молодьспорт 34625,5 15,5 34625,5 26,6
Мшприроди 95,8 0,04 95,8 0,1
Мшенерго-вугшля 58474,5 26,2 58474,5 63,0
Усього 222790,7 100,0 92759,5 100,0 130031,2 100,0
2014/№1
143
