CC BY
43
вивчАемо досв1Д
Л1ТЕРАТУРА
1. Дедко М. Ф. Письмо^ контрольнi po6oTi з фiзики у 8-10 класах. — К.: Радянська школа. — 1973. — 232 с.
2. Збiрник задач з математики для вступниюв до BTy3iB / В. К. егерев, В. В. Зайцев, Б. А. Кордемський та ш.; За ред. М. I. Сканавц Пер. з рос.: е. В. Бондарчук, Ю. Ю. Костриця, Л. П. Оищенко. — 2-ге вид., стер. — К.: Вища шк., 1994. — 445 с.; ш.
3. Коршак е. В., Шатковська Г. I. Болонський процес — реформа вищо! освiти в европейському прос-торi / Збiрник наукових праць Кам'янець-Подшьського державного унiверситету: Серiя педагопчна: Дидактика фiзики в контекстi орiентирiв Болонського процесу. — Кам'янець-Подiльський держав-ний унiверситет, 1ВВ, 2005. — Вип. 11. — С. 42-45.
4. Рекомендаци Мiжнародноi науково! конференци «Дидактика фiзики в контекстi орiентирiв Болонського процесу». Кам'янець-Подiльський: 1ВВ Кам'янець-Подiльського ДПУ. — 22-24 вересня 2005 р. — 7 с.
5. http//www.mon/gov.ua/eduation/higher
Володимир КУЛ1КОВ, Михайло ПРОЦЕНКО
ШФОРМАЦ1ЙШ ТЕХНОЛОГИ В 1СТОРИЧН1Й ОСВ1Т1
Нов1 електронн ресурси та шформацшш технологи з кожним роком все бшьше привер-тають увагу кториюв. Тепер, в новому XXI стор1чч1, стае зрозумшим, що шформацшш технологи не тшьки р1зко поширюють доступ до р1зномаштних кторичних джерел, але й революцю-шзують систему освгги.
Так, на сьогодшшнш день комп'ютер вже мщно увшшов у науково-дослвдну й педагопч-ну д1яльшсть кториюв, i основн теоретичш дискуси перемктилися 1з площини доцшьност за-стосування в дослвдницькому й освггньому процесах у площину обговорення особливостей i проблем використання шформацшних технологш (дал1 — IT) в кторичнш наущ та освт. Про це, зокрема, сввдчить змкт доповвдей секци ««Информац^н ресурси та технологи в кторичнш освт» IX м1жнародно! конференци Асощаци <«[стор1я та комп'ютер», що ввдбувся у китн 2004 р. в Москы [тези секци конференци див.: 1, с. 12-51].
Мета дано! доповвд — спробувати видшити основн напрямки використання IT в ктори-чнш освт, з'ясувати проблеми, що перешкоджають !х впровадженню та намггпти практичн рекомендаци розв'язання даних проблем.
На сучасному еташ розвитку кторично! науки та шформацшних технологш можна видь лити таю напрямки !х «симбюзу»:
• робота з електронними б1блютеками, каталогами й спещал1зованими Iнтернет-ресурсами;
• презентация навчального матер1алу на лекцiях, семшарських i практичних занят-тях (мультимедшне супроводження);
• практикуми i оргашзащя самостшно! роботи студенлв;
• оргашзащя контролю знань студенлв;
• презентация власних робгг студентами;
Пояснимо останне. Як ввдзначаеться в новггшх дослщженнях, гшертекст мае найбагатпй педагопчт можливосп. Вш е не тшьки засобом викладу навчального або наукового матер1алу, але являеться, насамперед, засобом оргашзаци розумового процесу. Створення гшертексту сприяе формуванню в студенлв таких важливих умшь i навичок, як лопчне структурування матер1алу, ввддшення головного ввд другорядного, анал1з i моделювання взаемозв'язюв м1ж до-слвджуваними об'ектами [2, с. 47].
Позитивний ефект ввд використання IT в оргашзаци навчального процесу забезпечуе: шдвищення мотиваци навчання; шдив1дуал1защя по навчального процесу; штенсифшащю нав-чання; посилення рол1 самонавчання. Сюди ж можна ввднести й таю загальш «диввденди» комп'ютеризаци, як економ1ю часу, зниження техшчно!, нетворчо! роботи до мшмуму тощо.
94
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2005. — №6.
вивчАемо досв1Д
Усе перераховане здобувае особливу важливiсть у зв'язку з реформами вищо1 освiти, що вiдбуваються сьогодш в нашiй кра1т, з 1х спрямуванням на посилення самостшно1 роботи сту-денлв.
Водночас, не варто перебшьшувати можливостi 1Т. Сам факт використання комп'ютера в навчаннi не гарантуе рiзкого пiдвищення рiвня осв^и, оскiльки е лише одним з метсдав (нехай i дуже ефективним) навчання. I тим бiльше 1Т не замiнять «класичш» форми навчання. Однак зневага або недостатня увага до комп'ютерних технологiй як засобу навчання дуже збвднюе на-уковий i освiтнiй процес. Очевидно, що тшьки розумне, зважене сполучення вЫх методiв зможе забезпечити найбiльший ефект в освiтньому процесi.
Що ж заважае активному впровадженню 1Т в освггнш iсторичний процес? Донедавна одним з основних «гальмувальних» факторш було недостатне технiчне забезпечення кторика-дослiдника й викладача. Так, в 1991 рощ академж РАН 1.Д. Ковальченко писав: «Комп'ютер на робочому стсш американського iсторика, набiр спещально розроблених програм для суспшь-них наук, вихiд на великi бази даних i створення власних масивiв первинно1 шформаци стали повсякденними в дослвдницькш практицi наших американських колег» [3, с. 6-7].
Радянськi кторики в цей час про таку ситуащю могли тiльки мрiяти. Хоча в багатьох проввдних ВНЗ СРСР створювалися комп'ютернi класи, лаборатори iз сучасним на той час устаткуванням i читалися спецiальнi курси, але найчастше це залежало вiд наявност окремих ентузiастiв iсторикiв-комп'ютерникiв.
На сьогодшшнш день ситуацiя докорiнно змiнилася. Комп'ютер та 1нтернет доступнi аб-солютнш бiльшостi як дослiдникiв i викладачiв, так i студентiв. Насмiлимося стверджувати, що з початку XXI ст. основним «гальмувальним» фактором у справi використання комп'ютера в iсторичнiй наущ та освiтi е недостатнiй середнш рiвень комп'ютерно1 грамотностi. Це стосу-еться однаковою мiрою й викладачш, i студентiв.
Як засвiдчуе досввд спiлкування зi студентами, бiльшiсть з них мае вдома персональний комп'ютер, багато хто — доступ до 1нтернету, але мало хто використовуе комп'ютер з науко-вою метою (робота в МБ Word не береться до уваги). Так само вкрай низьким е рiвень знань про спецiальнi 1нтернет-ресурси. Але ж це шформащйне джерело е на сьогодшшнш день най-бiльш динамiчно розвинутим.
Що стосуеться iсторикiв-викладачiв, то основна проблема сьогодш полягае в глибокш диференщацп в планi знання й застосування комп'ютера. З одного боку е група висококласних фахшщв, якi володiють комп'ютером i в особливостях його використання в науковому й нав-чальному процесах та основна маса таких, що або взагалi не використовують комп'ютер, або таких, що використовують його етзодично. В останньому випадку все проблема тшьки в недо-статньому знанш з 1Т. Проблема програмного й техшчного забезпечення вже не так гостра: у розпорядженнi викладача сьогодш десятки навчальних дискш i мультимедийних проектiв.
Переходячи до практичних висновюв та рекомендацiй варто зазначити, що рiвень впро-вадження 1Т на кторичних факультетах рiзних унiверситетiв (якщо брати масштаби колишньо-го СРСР) досить сильно варжеться. На рядi факультетiв вже давно введена спецiалiзацiя «кто-рична iнформатика» (наприклад, у Московському державному ушверситет!, Бiлоруському державному ушверситета, Полоцькому державному ушверситет та iн.), читаеться низки спещаль-них «комп'ютеризованих» курсiв, ведуться науковi розробки з використанням 1Т i т. д. I е фа-культети, де вивчення 1Т мае нашвформальний характер, де викладаеться не «кторична iнфор-матика», а просто «шформатика» i, як правило, математиками, тобто викладачами, що не до-статньо знають специфжу використання комп'ютера в кторичнш науцi.
Якщо казати про спещальну iсторичну освiту Укра1ни, то бiльшiсть вузiв належать до другого типу. Виняток — одинищ, наприклад, — кафедра iсторiографil i джерелознавства Днiпропетровського держун1верситету, де з шщативи В. В. Подгаецкого спещальш курси з iс-торично1 шформатики почали читатися ще в 8(М рр. XX ст. Тодi кафедра навггь щорiчно за-прошувала читати курс «Кiлькiснi методи й ЕОМ в кторичних дослiдженнях» нинiшнього за-вiдувача кафедрою iсторичноl iнформатики Л. I. Бородкша. Певнi успiхи е i на iсторичному факультета Xаркiвського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразша, де з листопада 2000 року почала свою роботу «Лаборатс^я методiв та комп'ютерних технологш в iсторичних дослi-дженнях (Комп'ютерна лабораторiя). Також на факультетi читаеться курс «!сторична iнформа-
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2005. — №6.
95
ВИВЧАемо досв1д
тика», а в рамках студентського наукового товариства та на 6a3i Комп'ютерно! лаборатори створений гурток «1сторична шформатика».
У жовтнi 2001 року на бaзi Херсонського державного ушверситету була створена Науко-во-дослвдна лабораторш кторично! iнформaтики. На даний момент Лaборaторiя займаеться впровадженням мультимедiйних технологiй у предстaвленнi iсторичного знання, розробкою теоретичних питань в гaлузi методологи iсторичних дослiджень.
Однак на бшьшост iсторичних фaкультетiв Укра1ни використання 1Т в освiтньому процес та спецiaльне викладання «кторико-комп'ютерних» дисциплш перебувае на початковому рiвнi. Для виправлення ще! сигуаци можна запропонувати низку зaходiв:
• Введення дисцигшни «1сторична шформатика», що читаеться кториками-фахшцями, якi знають особливостi використання комп'ютера в кторичнш нaуцi та здатт на конкретних прикладах показати студентам доцшьшсть використання 1Т у !хнш професiйнiй дiяльностi.
• Викладання спещальних курсiв — складових «1сторично1 шформатики». Наприклад, «1нтернет-ресурси з ктори», «Комп'ютеризований мaтaнaлiз», «Комп'ю-терне картографування», «Електроннi бази даних» тощо.
• 1нтенсивне впровадження мультимедia-технологiй на лекцiйних i семiнaрських заняттях.
• Розробка викладачами власних мультимедia-проектiв, публжащя частини лек-цiйних i семшарських мaтерiaлiв у мережi (дaйджестiв лекцш, методичних ре-комендaцiй, завдань для семшарських занять, бiблiогрaфп, 1нтернет-посилань тощо).
• Оргашзащя презентaцiй студентами власних наукових розробок у мережi (Intranet й Internet).
• Створення дiaлогових систем комп'ютерного тестування.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нформацшний бюлетень асощацп «1стор1я та комп'ютер». — 2004. — №32. http://aik.org.ru/modules/wfsection/index.php?category=40
2. Штиров А. В. Роль ппертексту у формуванш готовност студенпв юторичних факультет1в педагоп-чних ВНЗ до використання Н1Т у навчальнш д1яльност // 1нформацшний бюлетень. — 2004. — №32.
3. Ковальченко I. Д., Тишков В. А. Вступ: аграрна еволющя в юторико-пор1вняльнш перспектив! // Аграрна еволющя в Росп й США в XIX — на початку ХХ стол1ття. — М., 1991.
Петро МАЛАНЮК
ТЕХНОЛОГ1Я ОРГАН1ЗАЩ1 1СПИТ1В У ТЕРНОП1ЛЬСЬКОМУ НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 1МЕН1 ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Сучасна осв^а перебувае в процесi постшного реформування. Потреба у реформi сучас-но1 освгги не лише постшно декларуеться, але й стала нагальною на сьогодш. В основ! трансформацш сучасно! освгги лежать тaкi чинники:
1) nepexid на нову систему тдготовки спещалкта, викликаний переходом на жга шфор-мaцiйнi технологи, зaмiною паперових носив шформаци, як! трaдицiйно лежать в основ! нав-чально! технологи на електронш;
2) тдготовка системи oceimu до неперервног oceimu кожного випускника, оскшьки об'ем ново! шформаци, яка з'являеться у кожнш предметнш сферi подвоюеться приблизно через 5 роюв;
3) потреба сустльства у значнш кiлькостi творчих професiоналiв, тобто тдготовка не просто спещалкта з дипломом, а висококвaлiфiковaних пращвниюв, яю могли б реaлiзувaти сво! можливост в умовах конкурентного ринкового середовища;
4) со^альна справедливiсть при надант освттх послуг.
96
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
