CC BY
10
Посилання на статтю_
Шаповалова С.М. 1нформацшы аспекти комплексно! реалiзацií функцш облiку та планування затрат пщприемства/С.М. Шаповалова// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 - №3(23). С. 136-142.
УДК 65.74.71
С.М. Шаповалова
1НФОРМАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ КОМПЛЕКСНО! РЕАЛ1ЗАЦП ФУНКЦ1Й ОБЛ1КУ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗАТРАТ
пщприемствА
Розгляденi варiанти оргаызацп взаeмодií планування та облiку в системi управлiння затратами пiдприeмств машинобу^вно' галузi. Запропонована альтернативна органiзацiйна структура для комплексно' реалiзацií функцiй облку та планування затрат пiдприeмства. Рис. 2, дж.5.
С.М. Шаповалова
ИНФОРМАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ КОМПЛЕКСНОЙ РЕАЛИЗАЦИИ ФУНКЦИЙ УЧЕТА И ПЛАНИРОВАНИЯ ЗАТРАТ ПРЕДПРИЯТИЯ
Рассмотрены варианты взаимодействия планирования и учета в системе управления затратами предприятий машиностроительной отрасли. Предложена альтернативная организационная структура для комплексной реализации функций учета и планирования затрат предприятия. Рис. 2, ист.5.
S.M. Shapovalova
INFORMATION ASPECTS OF COMPLEX REALIZATION ACCOUNTING AND PLANNING FUNCTIONS OF THE ENTERPRISE EXPENSES
Variants of interaction between planning and accounting of the mashing-building enterprise expenses system management are examined. Alternative organization's structure for complex realization functions of accounting and planning of enterprise's expenses is offered.
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та i'i зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Паралельне виршення завдань системи управлшня затратами (СУЗ), що передбачае стратепю покрокового збтьшення ринково! вартосп пщприемства при збереженн такого рiвня затрат, що забезпечить поточну лквщшсть, неминуче фунтуеться на гармошзаци комплексно! реалiзацií планування затрат з дшчою на пщприемс™ системою бухгалтерського облку.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми. На важливють комплексно! реалiзацií вах функцш управлшня в сУз звертаеться увага в робот [1].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
1
Не вирiшенi ранiше частини загально/ проблеми, яким присвячуеться означена стаття полягають в пошуках рацюнального сполучення мiж облком i плануванням затрат, яке забезпечить Тх комплексну реалiзацiю, спрямовану на шформацшну пiдтримку СУЗ.
Виклад основного матер'тлу. Послщовнють векторiв розробки альтернативних варiантiв оргашзаци взаемоди мiж облiком i плануванням в СУЗ можна показати за допомогою схеми (рис.1).
Рис.1. Вектори розробки оргашзацшних структур, що передбачають комплексну реалiзацiю планування та облiку в СУЗ
В послщовному вирiшеннi поставлених завдань доцтьно використовувати елементи програмно-цiльового пщходу та метод органiзацiйного моделювання.
Програмно-цтьовий пiдхiд - це такий споаб мислення, який орieнтований на досягнення певноТ цiлi, шляхом використання певних теоретичних i практичних методiв для ТТ досягнення, що може включати в себе створення програм, а також вибiр структури i кодування даних.
Оргашзацшне моделювання - це метод наукового дослщження, сутнiсть якого полягае в замiнi групи людей, дiяльнiсть яких обiзнано координуеться для досягнення визначеноТ мети, спецiально обладнаною моделлю (аналогом), що мiстить ютоты риси оригiналу.
Перш нiж розглянути один з варiантiв органiзацiйноТ структури планування, яка буде будувати модель планування затрат вщповщно до Тх облково'Т моделi, необхiдно звернути увагу на те, що будь-який варiант побудови оргашзацшноТ' структури для здшснення функцГТ планування затрат може бути прив'язаний до:
оргашзацшноТ' структури апарату управлшня, адекватноТ внутрiшнiй структурi об'екту управлшня;
системи розподту управлiнськоТ пращ в межах якоТ забезпечуеться погоджене в просторi та часi виконання дш, спрямованих на досягнення загальних цтей управлiння пiдприемством.
Очевидно, що оргашзацшну структуру планування затрат обов'язково треба прив'язувати до плановоТ одинищ якою може бути вiдповiдна група затрат. Сутнють вибору плановоТ одини^ полягае в доцiльному укрупненнi, або навпаки - деталiзацiТ ТТ номенклатури, стосовно кожного рiвня бюджетiв затрат - вщ бiльш великих одиниць на рiвнi цiлого пiдприемства (замовлення, пар™, груповий комплект) до бтьш малих - на рiвнi цеху, дтянки (деталь, операцiя). А тому модель планування затрат машинобуфвного пщприемства повинна бути:
2
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
створеною згщно 1з законом необхщно' р1зноман1тност1, що передбачае в1дпов1дн1сть структур системи управлшня до планово' одиниц1;
ор1ентованою на ц1л1 об'ект1в управл1ння, як1 знаходяться в зон1 в1дпов1дальност1 структур системи управлшня;
здатною забезпечувати повний цикл управлшня затратами шляхом виконання взаемозв'язаних функцш управлшського обл1ку ( обл1ку, анал1зу та 1н.);
ор1ентованою на доц1льну локал1зац1ю вс1х функцш управлшського обл1ку до функц1ональних структур пщприемства або центр1в в1дпов1дальност1 по затратам.
1дея програмно-ц1льового п1дходу створення першого вар'анту оргашзацшно' структури планування затрат в межах СУЗ, фунтуеться на тому, що складання планових моделей по затратах може зосереджуватися в межах единого планово-економ'чного вЮд'ту, де локал1зована вся сукупнють функцш управлшського обл1ку. Джерелом ¡нформаци у такому випадку буде виступати бухгалтерський обл1к затрат за елементами, згщно 8 класу дшчого Плану рахунш, та класу 9 - за напрямами д1яльност1. Перший централ1зований вар'ант побудови оргашзацшно' структури планування не передбачае можливост отримувати необх1дний розтин ¡нформаци для планування без модифкаци законодавчо встановлених правил бухгалтерского обл1ку. Планова модель затрат у цьому випадку буде ор1ентована на цт1 СУЗ, тобто на бюджетний метод планування, якому потр1бна 1нформац1я про затрати на утримання запас1в готово' продукци, про затрати на збут, 1нформац1я для нормування накладних затрат та для калькуляцп одиниц1 продукци з окремою детал1зац1ею затрат п1дрозд1л1в, тощо. При цьому наявна процедура бухгалтерського обл1ку елеменпв та напрям1в д1яльност1 затрат не буде вщповщати структур! планових одиниць затрат, а значить внутр1шня структура затрат не буде адекватною 'х плановш модел1.
На думку дослщнимв орган1зац1йних структур, як1 покликан! здшснювати функци п!дприемства, останн! необхщно пов'язувати з застосуванням бюджетного методу [1, с. 282]. Вщповщно до реал1зацИ можливостей СУЗ, якими е управлшня прибутком п!дприемства або операцшною д!лянкою, ц!ноутворення, прийняття р!шень щодо асортименту та обсягу виробництва, визначення потреби в об!гових коштах, удосконалення управлшських р!шень щодо постачальник!в, встановлення адекватно' бази розподту, виявлення резерв!в зниження недоц!льних затрат, забезпечення ¡нформа^ею функц!й контролю, анал!зу, мотиваци, регулювання та ¡н., орган1зац1йна структура планування повинна проявляти еднють стосовно функцюнального розпод1лу в д1яльност1 п1дприемства. Тому ¡дею програмно-ц1льового п1дходу можна впровадити при створены другого вар'анту оргаызацшно' структури, який передбачае побудову модел1 планування затрат в1дпов1дно до 'х обл1ково' модел1, ор1ентовано' на децентрал1зац1ю функц1й управл1ння затратами через передачу 'х у функц1ональн1 п1дрозд1ли пщприемства, як1 безпосередньо забезпечують погоджену в простор! та час! вщповщальнють за затрати. Функцюнальш п!дрозд!ли впливають на процеси формування вщповщних об'ект!в у складнш структур! затрат машинобуд!вного пщприемства. Тому в цьому випадку функцюнальш пщроздти будуть вимагати тако' ¡нформаци бухгалтерського обл!ку, яка буде синтезуватися не в бухгалтер^, а в окремих структурних пщроздтах п!дприемства.
Для забезпечення умов при такому пщход!, облк ! планування затрат, що пов'язаы з використанням засоб!в виробництва, необхщно буде замють бухгалтер^ ! планово-економ!чного в1дд1лу зосередити у вщдт! головного механ!ка; затрат, пов'язаних ¡з залученням ! використанням предмет!в виробництва, - у вщдт! матер!ально-техшчного постачання; затрат, пов'язаних з
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
3
залученням i використанням трудових ресурав - у вщд^ працi та 3apo6iTHOï плати; загальних затрат виробництва та затрат, що пов'язаш з обслуговуванням виробництва i управлшням, - у вщд^ диспетчера виробництва; затрат, що пов'язаш з обслуговуванням борпв, переоцшкою товарно-матерiальних цiнностей, - у фшансовому вiддiлi; затрат на реалiзацiю продукцп, - у вiддiлi збуту [2, с.13-29]. В межах такоï оргашзацшноТ' структури планування кожний iз вщд^в мiг би реалiзовувати сукупнiсть управлшських функцiй, що створюють iнформацiйне джерело СУЗ, згщно вiдповiдноï групи затрат.
Розвиваючи iдею програмно-цiльового пiдходу до оперативного управлшня будь якими системами на базi розвитку його функцюнального складу автори роб^ [3, с.20; 2, с.13-29] допускають наявнiсть трьох - п'яти (в залежност вщ розмiру виробництва) рiвнiв управлiння: вщ пiдприeмства в цiлому, до бригади i окремого робочого мюця. При цьому додаеться, що ieрархiчний принцип розподту функцiй управлiння затратами вимагае замкнутост контурiв за якими прийняття управлшських ршень вищих рiвнiв доводяться до нижчих. Так, наприклад, трьохрiвнева органiзацiйна структура планування на фош взаемозв'язку функцiй управлiння затратами передбачае делегування повноважень управлшським робiтникам для оперативного управлшня в цехи; для комплексного управлшня вщповщними групами затрат спе^альним вщдтам i службам; для функцюнального керiвництва i узагальнення результат дiяльностi пiдприемства в цiлому - верхньому рiвню (а саме, планово-економiчному вiддiлу та бухгалтер^ .
Однак, другий вар'ант оргашзацшноТ структури планування затрат, навггь з урахуванням щеТ' трьохрiвневоï iерархiï не позбавлений недолкв. Наприклад, якщо без створення спе^альноГ планово-облково'|' цiльовоï структури, при умовi введення до складу обов'язкiв структурних цтьових пiдроздiлiв, лише надання необхiдноï шформаци' виконавчому органу СУЗ [3, с.20], буде позбавлене ïï джерела.
Саме ж доповнення наявноï процедури облку для життезабезпечення новоï органiзацiйноï структури пщроздтом, що буде обробляти первинну шформацш вiдповiдно до своïх шформацшних потреб, можливо виявиться економiчно недоцтьним, якщо мати на увазi, що будь-як змiни в бухгалтерському облку виправданi i якщо це викликано потребами управлшня. Що ж до зайвих пояснень на запитання податкових перевiрок, то слщ мати на уваз^ що будь-яка дiя в побудовi органiзацiйних структур, яку вимагають потреби СУЗ, мае сенс, якщо вона того варта.
Для забезпечення взаемозв'язку програмно-цiльовоï пщсистеми планування затрат з об'емним програмно-цтьовим плануванням затрат необхiдний додатковий координуючий орган. В протилежному випадку перспективне планування виявиться незв'язаним з поточним, так як керiвництво роботами з планування й облку, яю виконуються у вiддiлах нижнього рiвня, буде зосереджене у вщдтах верхнього рiвня, що зробить неможливим розвиток ïх узгодженоï методологiï. Це зв'язано з тим недолком, що при створенш вах необхiдних можливостей, координуючий орган не зможе вщсторонити протирiччя мiж очiкуваними показниками загального статичного бюджету i фактичними затратами, частина яких залежить вщ незапланованих змш в обсягах дiяльностi. Тому паралельне виконання завдань управлшського облiку - забезпечення такого рiвня затрат, що будуть пiдтримувати поточну лiквiднiсть пiдприемства та пщвищувати ринкову вартiсть пiдприемства, - другий варiант органiзацiйноï структури планування затрат забезпечити не зможе.
Децентралiзована оргашзацшна структура планування затрат пщприемства могла б повнiстю проявити щею програмно-цiльового пiдходу в управлiннi
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
затратами на нижньому та середньому рiвнях. В такому випадку поза увагою залишилось би управлння затратами на вищому pieHi, нав^ь при створенш додаткового органу, що буде фактично повторювати процедуру обробки первинно^ шформаци', вщповщно до нових шформацшних потреб управлшня. Тому реал1зац1я другого вар'анту створення оргашзацшноТ структури планування затрат на практиц неможлива.
Якщо розглядати варiанти майбутнього вигляду пристосованоï моделi облiку затрат до ïx планово!' модели то вона, будучи оргашчно вписаною в структуру моделi планування затрат може формуватися вщповщно ще!' централiзацiï i децентралiзацiï лише у сегмент функцiонування системи управлiнського облку (СУО). Очевидно, що при цьому слщ мати на увазi, що централiзована обробка облiковиx даних i централiзацiя прийняття управлiнськиx рiшень не зовам одне й те ж саме, однак на обидва процеси впливають однаковi чинники. Наприклад, розвитку ще!' децентралiзацiï СУО в цтому, так i його окремих функцш, а зокрема тих, що утворюють iнформацiйне джерело СУЗ, будуть сприяти збтьшення розмiру пiдприeмства, розширення номенклатури продукци, диверсифiкацiя виробництва, конфлiкт мiж зростаючими вимогами до професiоналiзму загального менеджменту (total quality management, TQM) та дефщитом кадрових ресурсiв, економiчнi перетвореннями в УкраМ та приватиза^я машинобудiвниx пiдприeмств, що потребують розвитку мiжвиробничоï коопераци'. Думаеться, що змют згаданих чинникiв не потребуе додаткових пояснень. Варто вщмггити, що вс вони сприяють розумiнню фшософп децентралiзацiï, яка здатна допомогти машинобудiвному пщприемству мобiльно реагувати на зростаючi труднощi та динамiчний розвиток економiчниx та со^альних умов, що формують всебiчнi пiдxоди до затрат. Власне тому традицшна органiзацiя великих пiдприемств, що вщбуваеться за принципами централiзацiï, сприяе наявност у пiдприемств певних труднощiв.
Озираючись назад, в початок 90-х рош, можна вiдмiтити динамiку в пщходах до якiсниx змiн в управлшш пiдприемством. Цi змiни були визначеш такими чинниками, що представляються причинно-наслiдковою послiдовнiстю. На фонi глобалiзацiï та приватизацiï ринку проявилося збтьшення суб'еклв ринку, пiдвищився рiвень спецiалiзацiï пiдприемств, а на цiй основi почали формуватися об'еднання. Зросла роль науки та нових методiв планування ресурав (resource planning). У 1990-х роках в якост основноï теми, супроводжуючо'|' обговорення аналiтиками можливостей аутсорсшга, як високоï технологи менеджменту (total quality management, TQM), була присутня тема зниження затрат й перспектив, що вщкриваються шформацшними теxнологiями в управлшш [4, с. 45]. Пщ впливом цих чиннимв, навпаки, повнютю виправдовуеться централiзований пiдxiд до управлшня, а саме облку затрат, який загострюеться законодавчою пщтримкою фiнансового i податкового облку, що орiентуються на зовшшшх користувачiв. Стосовно ж СУО, яку необхщно супроводжувати веденням анал^ичного облiку, та облiком вiдxилень вщ нормативiв, то в цьому секторi також е "законодавча пщтримка" високого рiвня невизначеностi його ведення [5].
Варiант органiзацiйноï структури, що передбачае побудову прист^вано^ моделi облiку затрат до ïx плановоï моделi на сьогодш в умовах централiзацiï е бтьш доцiльним ще й з-за умови неминучого юнування двоконтурноГ системи облку, один контур з якоï пiдтримуеться державою, а iнший, якого вимагають потреби СУЗ, навпаки, - занедбуеться. Якщо вщштовхуватись вщ необхщносп iснування двоконтурного облiку [5], що дiе на основi незалежних систем рахунш i регiстрiв аналiтичного облку, до якоï ще й додаеться гострота управлшських спостережень, припущень, штущи, то двоконтурнiсть системи iнформацiï облку
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
5
лише ускладнюеться суб'ективними поглядами на оцшку об'eктiв затрат, вибiр бази розподту та встановлення планово-облковоТ одиницi. Тому впровадження органiзацiйно'У структури, що передбачае побудову пристосовано'У модел/ облку затрат до Ух планово! модел'! в'дпов'дно з цлями СУО, навряд чи можливе.
Таким чином , не переслщуючи мети - провести повний аналiз позитивних та негативних якостей двоконтурноТ системи облку, яка при необхщносп вибору з рiзноманiтних варiантiв одного, яким слщ прямувати до вдосконалення планування затрат машинобу^вних пщприемств. Вiдмiтимо лише те, що маеться на увазi - централiзована та iнтегрована система облiку затрат, яка мае законодавчу пщтримку. Тому в цих умовах може бути цтком ефективно застосований варiант альтернативно'! органiзацiйноТ структури, головним ресурсом та шструментом якого е iнформацiя (третй вар'ант).
Звертаючись до дослiдження новоУ оргашзацшно'У структури, яка представляе собою iнформацiйну систему, у вигляд/ спец/'ально обладнано'У модел'!, що вона мае на мет надати й оновити даш, пов'язуючи тепершнш i майбутнiй стани затрат. Вщмпимо, також, що вона, вiдповiдно до щеТ органiзацiйного моделювання буде мати риси:
централiзованоТ та iнтегрованоТ системи облку затрат, що мае законодавчу пщтримку;
плановоТ моделi затрат, яка буде спрямована на ц^ системи управлшня затратами.
Приблизний зовнiшнiй вигляд альтернативноТ органiзацiйноТ структури, у виглядi спе^ально обладнаноТ моделi, яка мiстить у собi риси облiку й планування затрат, та вщповщае цiлям СУО, представлено на схемi (рис. 2).
Робота керуючоТ системи мае бути оргашзована на встановленнi доцтьноТ взаемоди централiзацiТ i децентралiзацiТ та передбачати центри вщповщальносп, якi в шформацшному фiльтрi будуть синтезувати, обробляти, передавати та збер^ати данi.
Певний
/
/
Планова модель затрат /
/
Центр вщповщаль-носп
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
- контур шформацмноТ' системи ч1ткють якого залежить в1д здатност1 виршити компром1с м1ж достов1рн1стю та невизначенютю 1нформац1Т про затрати; _ _ _ _ - неч1ткий контур планово! модел1 затрат, що зумовлений ТТ футуристичною природою та вщсутнютю необх1дних розтин1в вх1дноТ шформаци;
__ , , _ - неч1ткий контур облковоТ модел1 затрат, що зумовлений ТТ неповною вщповщнютю до дмсноТ структури затрат I перевантаженням можливостей людського сприйняття
Рис. 2. Нова оргаызацшна структура - 1нформац1йна система "шформацшний м1ст-ф1льтр"
Висновки та перспективи подальших досл'1джень. В цтому аналiз органiзацiйних та змiстовних можливостей розвитку планування затрат шляхом забезпечення комплексной реалiзацГТ облiку i планування надае пщстави констатувати необхiднiсть впровадження у господарську практику машинобудiвних пiдприемств "мют - фтьтру", головним ресурсом якого е шформащя. Подальша структуризацiя та упорядкування шформаци про затрати вщповщно до вимог СУЗ е перспективним напрямом подальших дослщжень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С., Хлапьонов Л. Ю., Макухш Г. А. Управл1ння затратами пщприемства. - Монограф1я. - КиТв: Л1бра, 2007. - 320с.
2. Валуев Б.И., Горлова Л.П., Муравская В. В. - Справочник бухгалтера швейной и трикотажной промышленности. - Справочник. - М.: Легпромб1тиздат, 1991. - 336с.
3. Гончаров В. Н., Колосов А.Н. , Дибнис Г.И. Оперативное управление производством. М.:Экономика, 1987. - 120 с.
4. Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстафинг: высокие технологи менеджмента: Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 2006. - 288 с.
5. Шаповалова С.М. Обл1к затрат як джерело шформаци для Тх планування на машинобуд1вних пщприемствах // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. -Хмельницький, 2007 - № 3, Т. 1. - С. 101-105.
Стаття надмшла до редакцп 23.08.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
7
