CC BY
19
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Краснобокий Ю.М., Ткаченко I.A. 1нформа^йне середовище як матриця науковоÏ картини ceimy. Фiзико-математична осв'та. 2019. Випуск 1(19). С. 80-87.
Krasnobokyj Yu., Tkachenko I. Information Environment As A Matrix Of The Scientific Picture Of The World. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 80-87.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-013 УДК 004:316.774
Ю.М. Краснобокий
Уманський державний педагогiчний ушверситет iменi Павла Тичини, Украна
[email protected] ORCID: 0000-0003-2103-9978 I.A. Ткаченко
Уманський державний педагогiчний ушверситет iменi Павла Тичини, Украна
tkachenko. [email protected] ORCID: 0000-0003-1775-1110
1НФОРМАЦ1ЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК МАТРИЦЯ НАУКОВО1 КАРТИНИ СВ1ТУ
АНОТАЦЯ
У статтi аналiзyюmьcя р':зн'1 визначення понять «'¡нформащя», «информатика», «информатизация», «iнформацiйна mехнологiя», «iнформацiйне середовище», «iнформацiйна реальнсть», «iнформацiйна картина œimy» тощо в залежноcmi в'д науковоÏ сфери ïx застосування.
Формулювання проблеми. Багатограннсть iнформацiï як явища, його багатоплановсть, широта сфери застосування й прискорений розвиток в'дображаеться у поcmiйнiй появ'1 нових тлумачень понять iнформацiï та iнформацiйниx технологй. 1нформа^йний зр'з сучасно)' науковоï картини œimy, iнформацiйний образ реальноcmi е актуальними об'ектами досл'джень.
Матер/'али iметоди. У якост'1 методу досл'дження обрано системний п'дх'д, який використовувався для аналiзy cyкyпноcmi знань, що репрезентують картину œimy, осшльки й сама iнформацiйно-наyкова картина œimy (1НКС) теж утворюе сукупнсть дисциплнарних iнформацiйниx образiв реальноcmi.
Результати. Показана домнуюча роль iнформацiйного iнcmрyменmарiю в наукових досл'дженнях, якi проводяться в рамках конкретно-наукових картин œimy. Завдяки всеосяжност'1 iнформацiйними технологиями оточуючий œim набувае змсту iнформацiйноï реальноcmi. В якоcmi в'дображення u,ieï реальноcmi запропоновано модель iнформацiйноï науковоï картини œimy. На цй модел'1 iнформаuiйне середовище слугуе матрицею для конкретно-наукових, загальнонаукових та yнiверcальноï науковоï картини œimy, яка об'еднуе в соб'1 ва названi вище картини œimy через мовне поле i разом з ними знаходиться в iнформаuiйнiй матрицi.
Висновки. Однею з пров'дних тенденцй виходу 'з кризи i подальшого розвитку освти на сучасному етап вбачаеться iнmеграuiя ¡Ï змсту як 'тплементац'я iнmеграuiï наук у шкiльнi навчальнi предмети та вуз'юсьш курси. У перспективi варто обрати 1нформа^йну наукову картину œimy, як всеохоплюючу, унверсальну картину взаемозв'язшв у р'вномаштних проявах живо)' i неживо)' природи, а також суспльного життя.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: iнформаuiя; iнформаmизаuiя; iнформаuiйна наукова картина œimy; модель; iнmеграuiя; осв':та.
ВСТУП
Постановка проблеми. Важко, або навгть неможливо, назвати область знання, в якш сьогодн не проводилися б дослщження пщ рубриками «шформащя», «шформатика», «Ыформацшы технологи», «шформацшне середовище», «шформацшна картина свпу» тощо. Характерним для публтацш на цю тематику е те, що в них часто наводяться авторськ трактування цих понять, причому трактування доволi рiзнорiднi i не завжди достатньо аргументованГ
Складшсть явища шформаци', його багатопланов^ь, широта сфери застосування i швидкий розвиток вщображаеться у постшый появi нових тлумачень понять шформаци та шформацшних технологш, окремi з них також можна знайти в енциклопедiях, тлумачних словниках, довщниках тощо. На наш погляд сучасним уявленням про еволю^ю Всесвгту, найкраще вщповщае визначення шформаци дане академтом Г. Поспеловим: «1нформа^я е одыею з фундаментальних сутностей оточуючого нас свпу». 1ншими словами - шформа^я е одыею з основних уыверсальних властивостей матери.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Отже, шформа^я розглядаеться як властив^ь всieí сущо' матерй, як и атрибут. Тому и можна визначити як змкт, що формуеться у процес взаемодй матерiальних явищ, де одне з них представляе шше. У цьому сенсi слiд розумгги iнформаuiю як змiст явища, що репрезентуеться, i як наочно речовi форми (текст на паперi, на твердому дисков^ флеш-картi, у мiкропроцесорi тощо), якi е и носiями.
У науui спiвiснуе ктька iнформаиiйних образiв реальностi: природничо-науковий, технолопчний, культурологiчний, економiчний та iн.. Ц образи вiдрiзняються як використовуваними спе^альними поняттями i термiнами, так i моделями об'ектiв, явищ i процеав, на базi яких i формуеться «свое» поняття iнформаuií. Вiдповiдно до цього автори (Арцишевський & Шоломицька, 2004; Бiлокобильський, 1960) пропонують видтяти спеuiально-науковi (СНКС) або конкретно-науковi картини свiту (КНКС) (наприклад: фiзична, хiмiчна та iн.), загально-науковi картини свггу (ЗНКС) (наприклад: природничо-наукова, соuiально-наукова та ш.) i всезагальну або ушверсальну картину свiту (УНКС), як «найвищу форму узагальнення i систематизацй вах iснуючих у певний iсторичний перюд форм соuiального досвщу». Ми вважаемо, що в наш кторичний перюд найвища форма узагальнення i систематизацп знань може вiдбуватися лише на засадах шформацй. Тому п^д УНКС ми будемо розумти саме шформацшну наукову картину свiту (1НКС).
Сучасний сощальний свiт переживае iнформаuiйно-технологiчний етап свого розвитку, набуваючи форми шформацшно' uивiлiзаuií (Басалаев & Басалаева, 2014). Свп- сучасно'' людини лавиноподiбно наповнюеться рiзноманiтною iнформаuiею, оточення людини динамiчно i принципово змiнюеться, йому притаманн ознаки iнформаuiйноí революцп. Таким чином, шформацшний зрiз сучасно'' науково'' картини свпу, iнформаuiйний образ реальностi е актуальними об'ектами дослiджень.
Аналiз актуальних дослiджень. lнформаuiйний зр^з сучасно'' картини свпу (КС) представлений у класичних, наукових i фiлософських працях (Шеннона, 1963; Вшера, 1983; Брiллюена, 1960). Наразi ж частина сучасних дослщниюв означеного напряму часто посилаються на статт i монографiю (Абдеева, 1994), публтацй (Петров, 1998) i дисертацшне дослiдження «lнформаuiйна картина свету» (2002 р.) О. В. Петрова та пращ шших авторiв, що дослщжують цю царину (Абрамов, 1988; Данильян & Дзьобань, 2013; Краснобокий & Яровий, 2012; Михайловский, 1994; Пигина, 2007; Ситкин, 2015; Яременко, 2012).
Великий масив матерiалу щодо сучасних дослщжень, опису специфiчних ознак i фiлософського тлумачення основних конuепuiй рiзних КНКС можна вiдзнайти у матерiалах мiжнародних науково-теоретичних конференuiй, якi оргашзовувалися кафедрою соuiально-гуманiтарних дисuиплiн Укра'нсько'' академй банкiвськоí справи (м. Суми), i опублiкованi у вiдповiдних збiрниках наукових праць: «Сучасна картина свiту: штегращя наукового та позанаукового знання» (випуски: 1 - 2000 р.; 2 - 2002 р.; 3 - 2004 р.; 4 - 2008 р.). У цих матерiалах «розглядаються проблеми яккного трансформування сучасно'' картини свету внаслiдок iнтегрування iдей матерiалiзму i iдеалiзму, злиття фiлософських поглядiв з вiдкригтями космологй, уявлень про шформацшы процеси у Всесвiтi ...». Зокрема, у стагтi Р. А. Арцишевського i Т. Я. Шоломицько'' аналiзуються причини, якi зумовлюють «необхщысть i можливостi вироблення сучасно'' картини свету», однiею з яких е пошук платформи для iнтеграuiйних процеав в освт (Арцишевський & Шоломицька, 2004).
У публтащях Ю. Басалаева i О. Басалаево'' (Басалаев & Басалаева, 2014, О. Бтокобильського (Бтокобильський, 2017), О. Данильяна i О. Дзьобаня (Данильян & Дзьобань, 2013), £. Птно'' (Пигина, 2007) М. Яременка (Яременко, 2012) 1НКС позицюнуеться як соuiальна реальнiсть. Зокрема вщзначаеться, що «наука значно зрослася з шформацшною дiяльнiстю, здiйснюючи свiй зв'язок з наявною практикою саме через ствучасть у висуненн теоретичних основ створення шформацшних технологiй» (Данильян & Дзьобань, 2013).
А. М. Сеткш визначае шформа^ю як виробничий ресурс нематерiальноí природи. «Це призводить до того, що шформацшш ресурси не знищуються по мiрi 'х використання, а знань не стае менше внаслщок 'х поширення. Навпаки, знання i iнформаuiя, у свою чергу використовуються для виробництва нових знань, що призводить до неперервного зростання об'емiв шформацп. Названа ознака й зумовлюе можлив^ь однiеí з найважливших iмплiкаuiй iнформаuiйного ресурсу - його всеохопнють i високу швидкiсть поширення» (Ситкин, 2015).
Переважна бтьшлсть цитованих джерел присвячена фiлософському тлумаченню вито^в, сьогодення i сuенарiю можливих у перспектив наслiдкiв iнформатизаuií всiх сфер людсько'' дiяльностi (Абдеев, 1994; Михайловский, 1994; Степин, 1979; Степин & Кузнецова, 1994). Ми ж торкнемося лише природничо-науково'' складово'' ще'( багатогранно'' проблеми.
Незважаючи на прискiпливу увагу значно'' частини вчених до проблем шформацшно''' цивЫзацй та велику кшьмсть публтацш з ц^е' тематики вважаемо, що сучасна 1НКС все ж ще е недостатньо дослщженим феноменом, що й актуалiзуе звернення до не' у пропонованш стагтi.
Метою статт е уточнення поняття «iнформаuií» в залежност в^д сфери його застосування та спроба представити шформацшне середовище як матрицю НКС з и складовими елементами - КНКС та ЗНКС.
Завдання цього дослiдження полягало в обфунтуваны моделi сучасно'' шформацшно''' науково'' картини свiту (як теоретичного аспекту) для практично'' реалiзацй майбутньо'' професiйноí дiяльностi випускникiв закладiв вищо'' освiти.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У якост методу дослiдження обрано системний пщхщ, який використовувався для аналiзу сукупност знань, що репрезентують картини свету (КС), оскiльки й сама 1НКС теж утворюе сукупнiсть дисuиплiнарних шформацшних образiв реальностi.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Поняття «шформащя» достатньо широко використовуеться у повсякденному жигтi сучасно'' людини, тому кожна людина на шту'тивному рiвнi мае певне уявлення, «що це таке». Але коли подiбнi загальновiдомi поняття починае застосовувати наука, то вона 'х уточнюе i обмежуе використання термiну строгими рамками його застосування у конкретнш науковш галузi. Так i поняття шформацп, стаючи предметом вивчення багатьох наук, у кожнш з них конкретизуеться i збагачуеться, воно е одним з основних у сучаснш науцГ Значення iнформаuií в жигтi сусптьства стрiмко
зростае, змшюються методи роботи з шформа^ею, розширюються сфери застосування нових шформацшних технологш (Смолко, 2007).
1нформацшна технологiя - це система (сукупысть) методiв i способiв пошуку, збору, накопичення, зберiгання та засобiв обробки i видачi iнформацiï, яка забезпечуе переведення практики управлiння, регулювання галузей матерiального виробництва, наукових дослщжень та iнших сфер людсько'' дiяльностi на iндустрiальний рiвень (Смолко, 2007).
Тут доречно вщмтити, що сучасному етаповi прогресу науки i технти властива опора на технологи не меншою мiрою, нiж на теори, оскiльки майже повсюдно доводиться мати справу з шформацшними об'ектами, як несумiрно перевершують можливостi безпосереднього оперування ними людиною. За цього в якост iнструментарiю виступають технологiчнi шформацшы засоби.
Покажемо визначальну роль шформацп у формуванн взаeмозв'язкiв мiж матерiальними об'ектами у «неживш» (неорганiчнiй) i «живш» (органiчнiй) природi.
Так, наприклад, у досить широкого кола представниюв неживо' природи - металiв ноаем iнформацiï е атом. Вiдомо, що незалежно вщ попереднього структурного стану (наприклад, стану розплаву), переходячи до стану за нормальних умов, атоми того чи того металу завжди утворюють одну й ту ж крист^чну гратку. Вони «пам'ятають» свою, властиву лише ''м, крист^чну гратку. Наявшстю шформацшного зв'язку мiж атомами пояснюеться когерентысть i колективнiсть ''х дiй. Завдяки такiй поведiнцi атомiв (електронiв) пояснюються явища надпровiдностi у металiв, наявностi ближнього i дальнього порядку в крист^чнш гратцi, явища дифракцп рентгенiвських променiв i електроыв тощо.
1ншим прикладом самоорганiзацiï у неживш природi, коли елементи складно'' системи поводять себе цтком «усвщомлено», може слугувати явище утворення з безладно рухомих молекул водяно'' пари красивих симетричних вiзерункiв на с^ вiкон, або снiжинок в атмосферк «Програма» створення таких вiзерункiв - це т фiзичнi властивостi молекул води, вщ яких залежить утворення кристалиюв льоду. Саме обмiн шформащею мiж молекулами забезпечуе виконання ще'' «програми».
У живiй природi ноаем шформацп е ген. Вся його генна структура збер^аеться в ядрi соматично'' або статево'' клiтини. Кожна яйце^тина зародка мае один i той же геном (набiр геыв). Геном - це свого роду програма поведшки клiтини. Програма уах клiтин зародка однакова. Проте з часом ^тини починають поводити себе по^зному: однi перетворюються в ^тини шкiри, iншi в клiтини очей, мозку тощо. Звщки клiтини «знають» основою чого будуть у майбутньому? кiнцiвками чи очима, головою чи хвостом, стеблом чи коренем, листком чи кветкою?... Це вщбуваеться завдяки тому, що ^тини обмiнюються шформащею. Вони надсилають одна однiй хiмiчнi сигнали i змiнюють свою поведшку в залежностi вiд того, як сигнали (iнформацiю) вони отримали вщ сусiдiв, або iз зовнiшнього середовища. Наприклад, клiтини зародкiв у рослин вщчувають земне тяжiння i враховують його, коли «виршують», як ''м себе поводити. Зокрема, експерименти щодо з'ясування впливу невагомостi (тяжiння) на мехаызм росту рослин неодноразово проводилися в космоа.
Рослинний свiт, тваринний свiт, мисляча людина i людське сусптьство - це гiгантська iерархiя систем з шформацшною самооргашзащею.
У живш природi до форм руху, що лежать в основi вироблення (генераци) сигналiв, якi несуть шформацю долучаеться бiологiчна форма руху, а в людському сусптьст^ - сусптьна.
Змiни, якi вiдбуваються у будь якш системi спонтанно або в результат вщображення, реалiзуються у формi речових або енергетичних сигналiв. 1нформащя - це змiст сигналу, а отже, змкт вiдображення i змши взагалi. Тому С. Г. Хорошавша видiляе два види iнформацiï:
- шформащя як мiра неоднорiдностi розподту матери i енерги в просторi i часi, мiра рiзноманiтностей (складносп, органiзацiï, порядку), мiра змiн якими супроводжуються ва процеси в оточуючому свт;
- iнформaцiя як форма мислення, яке е вищим продуктом мозку (Хорошавина, 2007).
1нформащя як ступшь упорядковaностi системи внутрiшньо притаманна самш системi незалежно вiд ïï пiзнaння. Сама по собi шформа^я може бути вiднесенa до област абстрактних кaтегорiй, але робота з нею завжди вимагае використання певних мaтерiaлiв (ïï носив) i вщповщних витрат енерги для розмiщення ïï на цих ноаях.
У природi вiдомi також об'екти, якi мають одночасно властивост систем як оргаычно'', так i неоргaнiчноï природи, так би мовити перехщы форми. Це свщчить про те, що свет единий i мiж живою i неживою природою четко'' меж^ як вважалося раыше, бути не може (Абдеев, 1994). Об'еднуючим, штегруючим фактором явищ i процеав, що вщбуваються в оточуючому свт слугуе, таким чином, шформацшна наукова картина свггу, яка е матрицею як для конкретно наукових, так i для загальнонаукових картин свпу.
Принципова вщмшысть живих об'ектв вiд об'ектiв неживо' природи полягае лише у непередбачуваност ''х виду i форми у промiжних етапах i кiнцевих станах еволюцшного розвитку природи.
Отже, свет надто складний, i кожна наука розглядае його через «призму» виокремленого для свого дослщження предмету (певно'' форми руху матери) i методiв дослщження та опису цього предмету, вироблених конкретною наукою.
Продемонструемо на прикладах ктькох КНКС роль шформацп у дослщжены ''хнього предмету. Звернемося насамперед до мовно'' КС.
Мовна картина свпу - це сукупшсть уявлень про предмети, явища, факти, ситуацп дшсносп, цшысы орiентири, жип^ стратеги та сценарп поведiнки в мовних знаках, кaтегорiях, явищах, формах i способах шформування, що е семютичним результатом концептуально'' репрезентацп дшсносп в певнiй етносвiдомостi. Ця репрезента^я (iнформувaння) може реaлiзовувaтися рiзними способами: позою, жестами, мiмiкою, звуками, забарвленням, сигналами, буквами, цифрами, iероглiфaми, нотами, знаками (азбука Морзе, шрифт Брайля), символами (клинопис), рисунками, графтами, схемами, тощо. Мовна КС створюеться в процеа номiнaцiï, а ключовим ïï елементом е певний символ (зараз -це «слово»), за допомогою якого шформа^я доводиться до вах члеыв мовного сощуму.
Серед фaкторiв, як сприяли становленню людини i ïï видтенню в цaрствi тварин, В. А. Стародубцев вказуе на «розвиток знакових i звукових систем обмшу шформа^ею: вiд пози тварини до жесту i мiмiки, до становлення мови як
засобу спткування, передачi шформацп i навчання... Поступово цiннiсть накопичено''' мовно''' шформацп стала важливiшою за шформацю яка передавалася генетично... Вона зробила людину умiлу людиною розумною» (Стародубцев, 2002).
Демографнна картина свiту вiдображаe сукупнiсть соцiально-демографiчних проблем сучасностi, що торкаються iнтересiв всього людства. Зараз важко уявити демографiчнi дослiдження темтв вiдтворення населення Землi, змiни його чисельносп, перемiщення як п^д впливом природного руху, так i внутршньо''' i зовнiшньоí мiграцiй тощо без накопичення масиву необхщно''' iнформацií та комп'ютерного моделювання цих процесiв.
Що ж до економiчноT КС, то завдяки домшантному впливу метаiнформацiйноí сфери дiяльностi, яка значною мiрою визначае економiчне i культурне життя вах кра'н i кожного народу безпосередньо, формуеться новий напрям розвитку - «глобалiзацiя», що у даний час вщображае соцiально-економiчну КС, яка в свою чергу набувае статусу рiвнозначностi поряд з полiтичною, правом, культурою тощо (Бойко, 2008; Воронкова, 2015).
Астрономнну КС, як узагальнену систему уявлень про походження, будову i еволю^ю Всесвiту (Кузьменков & Сунденко, 2017), взагалi важко уявити без багатовтового досвiду накопичення, опрацювання i систематизацГ'' iнформацií про небеснi тта. Тому тут будь-якi додатковi комет^ i аргументи щодо значення шформацшних технологiй для астрономп, на нашу думку, зайвГ Оскiльки прямi фактуры експерименти в астрономп майже неможлив^ то можна стверджувати, що ниншы комп'ютернi iнформацiйнi технологи стали серцевиною застосовуваного в астрономп шструментар^ дослщжень.
Географiчна КС - це цЫсне уявлення про закономiрностi розташування як природних, так i суспiльних об'ек^в у межах географiчноí оболонки. Вона розглядае свп- через призму просторових взаемозв'язюв у межах земно' поверхы. Такi взаемозв'язки в даний час ефективно моделюються i описуються за допомогою сучасних шформацшних технологiй.
Подiбне можна стверджувати й про геолопчну КС. Застосування комп'ютерних симуляцiй дае можливкть не лише моделювати варiанти виникнення континентального шельфу Землi та динамту дрейфу континентiв у даний час, а й прогнозувати майбутне нашо' планети.
Мовна КС, як палггра мов народiв свiту, правомiрно претендуе на статус КНКС, тому й займае вщповщне мiсце у наций моделi. Якщо ж вести мову про iерархiю КНКС, то насправдi мовна КС не перебувае на однш позицп з шшими КНКС - вона ''м передуе i сприяе 'хньому формуванню, адже людина здатна розумiти свiт i формуватися як особистiсть завдяки мовГ Саме тому на представленiй схемi-моделi КНКС розташованi у мовному пол^ яке, в свою чергу, разом з остаными знаходиться в шформацшнш матрицi.
В працi (Краснобокий & Яровий, 2012) вщзначалося, що Всесвп- е невичерпним джерелом пiзнання i жодна КС принципово не може бути йому тотожною, вона е лише певною мiрою досконалосп (адекватносп) його схемою або моделлю (Бтокобильський, 2017). Одна з таких моделей пропонуеться у цш роботi (рис. 1).
Рис. 1. Схема-модель ¡нформацшно'|' науково' картини свiту (1НКС)
Ця схема-модель 1НКС мiстить низку КНКС, як об'еднанi пунктирними лiнiями у ЗНКС. Звичайно, що КНКС зараз нараховуеться набагато бтьше (наприклад, у чотирьох випусках збiрникiв наукових праць, ям наводилися вище), але наш критерш вiдбору базувався на достатносп 'х наукового обфунтування у сучасних дослщженнях. Як приклад, можна навести детально розроблену <^зичну картину свгту» у працях А. С. Опанасюка (Опанасюк, 2002). ^м того, аналiз навчальних планiв з пiдготовки спещалк^в природничо-наукового профiлю у ВЗО показуе, що зображен на моделi ЗНКС у бтьшосп випадкiв входять до навчальних плаыв у складi блоюв гуманiтарноí, загальнонауково', фундаментально'', предметно-науково' тощо пщготовки.
Навiть такий побiжний аналiз кiлькох КНКС вказуе на очевидну необхщысть сприйняття внутрiшньоí цiлiсностi природознавства i його зв'язку з гуманггарними й технiчними науками. Цiннiсть науки визначаеться не лише окремими досягненнями, але й гнучкктю и функцюнування як едино' системи. Саме таку властивкть, як унiверсальний iнструмент, науц забезпечуе iнформацiя.
Мiж собою КНКС i ЗНКС комунiкують через мовне поле, створюючи УНКС, на яку в свою чергу, накладаеться шформацшна матриця, утворюючи унiверсальну 1НКС.
Картина свету е однкю з основних суб'ективних буттевих характеристик людини, яка тзнае Свет i намагаеться його зрозумiти на пiдстaвi спiвстaвлення i aнaлiзу рiзномaнiтноï iнформaцiï про його еволюцю Це означае, що картина свету у свщомост людини зазнае постшних трaнсформaцiй в зaлежностi вiд ступеня шформацшного насичення ïï буттево'' практики (Данильян & Дзьобань, 2013).
1НКС - це складно структурована цЫсна система знань, яка е вищим рiвнем узагальнення i систематизацп вае'' сукупностi знань (фiлософських, суспiльно-полiтичних, соцiaльно-економiчних, природничо-наукових, технiчних та iн.) про природу, сусптьство i пiзнaння, що пщтверджуються практикою в 'х шформацшному взаемозв'язку, взаемоди i розвитку.
На моделi ми намагалися вiдобрaзити, що природа - це единий цЫсний «оргаызм», в якому все взаемопов'язано. Бтьше того, кожен об'ект природи е самостшною цiлiснiстю внaслiдок внутршых зв'язкiв мiж його частинами. Цте завжди мае особливi влaстивостi, як можуть бути вiдсутнi у його складових частин (влaстивiсть емержентностi), i не завжди дорiвнюе сумi елементв, якi не об'еднaнi системоутворюючими зв'язками. При складанн системного цiлого, створювана штегращя пiдпорядковуеться iншим законам формування, функцюнування i еволюци.
Особливiсть будь-якого цткного утворення (у нашому випадку це 1НКС), яке можна назвати властивктю iнтегрaцiï, дозволяе розв'язати вщомий пiзнaвaльний парадокс: як пiзнaти цте раыше його частин (КНКС), якщо це передбачае знання частин раыше цтого? Чи iснуе цей парадокс одночасно? Видтяючи частини, ми aнaлiзуемо 'х як елементи даного цтого, у результaтi ж синтезу цте виступае як складене iз частин. Вивчення частин е едино можливим шляхом вивчення цтого. У той же час результати дослщження частин входять у систему наукового знання лише завдяки тому, що вони виступають як нове знання про цте. Такий пщхщ дае можлив^ь розглядати КНКС як частини цЫсно'' системи - науково'' картини свету. Таким чином, картина свету - це цЫсний, глобальний образ свету, який формуеться у людини в результат розумово'' дiяльностi в процеа ïï контактв зi светом.
Отже, шформацшну КС можна представити як шформацшне середовище (матрицю), що формуе вищий рiвень систематизацп шформацшного знання, яке знаходиться у перманентному розвитку, i через посередництво яко'' здшснюеться яксно новий споаб взаемозв'язку мiж складовими УНКС. Представлення шформацшно'' КС як матриц УНКС, змшюе змкт останньо''. Кожен iз структурних елементв УНКС, якi е «локальними» КС, знаходячись в шформацшнш мaтрицi, взаемод^ть з УНКС за сво''ми специфiчними законами.
Право на представлення шформацшного середовища як матриц для УНКС дае нам та ктотна особливкть ïï формування за нинiшнiх умов, коли комп'ютерн технологи здaтнi на створення моделi всеосяжно'' картини свету шляхом «сканування» всього обсягу светового наукового i позанаукового знання. Адже, якщо ми сприймаемо свет як единий у рiзномaнiтних його проявах, то й КС повинна включати шляхи об'еднання причинного i цтьового способiв його самооргаызаци. Така самооргаызащя свету зокрема й можлива завдяки комунтаци мiж структурними рiвнями матери шляхом обмшу iнформaцiею. Якщо виходити iз синергетичного твердження про незалежнкть мехaнiзму сaмооргaнiзaцï'' вiд субстратного пщходу, то сказане може свiдчити на користь шформацшного мехаызму еволюци матери у Всесвт (Кунцев, 2004).
Для розумшня взаемоди складових (елементiв) УНКС з шформацшною матрицею, варто ще раз уточнити змкт поняття «шформащя». З одного боку ïï трактують як позначення змiсту, отриманого iз зовнiшнього свiту в процесi пристосування до нього шдивща, що узгоджуеться з визначенням К. Шеннона, де шформа^я - це змкт повщомлення, яке знижуе невизнaченiсть деякого дослщу (досвiду) з неоднозначним результатом; зменшення зв'язано'' з ним ентропи е ктьксною мiрою iнформaцiï (Шеннон, 1963).
З розвитком живо' природи i сусптьства, зростання рiзномaнiття i складност оргaнiзaцiйних форм неперервно змiнюеться мкце i значення iнформaцiï, '''' вплив на темпи та шши характеристики единого процесу розвитку i самооргаызаци матери. Якщо прослщкувати послiдовнiсть опису розвитку мaтерiaльного свiту, то з'ясовуеться, що «шформа^я» з'являеться в ньому лише тод^ коли починають вивчатися системи з цтеспрямованою дiею. Саме так системи породжують необхщнкть використання термшу «iнформaцiя», оскiльки без нього неможливо описати процедури прийняття ршень, цiлеспрямовaноï поведiнки, неможливо трактувати залежнкть характеру прийнятих рiшень вiд змши зовнiшнiх умов тощо.
У 1989 р. у зв'язку з досягненнями в гaлузi бiофiзики, бiоенергетики i екологи, було введене нове поняття -«бюенергошформацшний обмiн» (В. Н. Волченко). Детальний його aнaлiз дав пщстави висловити припущення про шформацшну едысть Всесвiту, про нaявнiсть у ньому не лише вщомих форм матери i енерги, а й «шформацп-свщомост». Одним з елементв ^е'' концепцП виступае нaявнiсть у Всесвт деякого «загального задуму, плану». Ця гтотеза певним чином пiдтверджуеться сучасною aстрофiзикою, згiдно з якою фундаментальш влaстивостi Всесвiту, значення основних фiзичних констант i нaвiть форми фiзичних зaкономiрностей тiсно пов'язaнi з фактором структурносп Всесвiту у всiх його масштабах i з можливктю Життя. 1накше кажучи, Всесвiт такий, як це потрiбно йому для кнування Життя i Свiдомостi у ньому самому. (Це як вaрiaнт формулювання антропного принципу) (Хорошавина, 2005).
1нформацшне насичення практично вах сфер дiяльностi сучасно'' людини перетворюеться на динaмiчний соцюкультурний процес, в результaтi якого можна стверджувати про формування специфiчноï форми светогляду -iнформaцiйного светогляду, серцевиною якого буде створюватися новий науковий образ свету, а саме - в його шформацшному аспект. Така трансформа^я соцюкультурно'' реальност на сучасному етат еволюци соцiуму спонукае до визнання того факту, що наукова картина свету повинна формуватися на шформацшнш основу а отже, саме вона й мае слугувати платформою штеграцшних процеав в освт.
Формування 1НКС як матриц КНКС i ЗНКС вщбуваеться на ^i синергетичного светобачення, яке акцентуе увагу на вщкритих системах, явищах невпорядкованост (хаосу) i неврiвновaженостi та вщносинах нелiнiйноï динaмiки. Зараз уже достатньо приклaдiв систем оргaнiчноï i неоргашчно'' природи, у яких тaкi ''х влaстивостi, як когерентнiсть, тобто одночаснкть i узгодженiсть одних i тих же дш, i колективнiсть - участь у цих дiях великого числа складових елементв системи можливi лише завдяки обмiну iнформaцiею, тобто наявнктю зв'язку мiж ними (Буданов, 2003; Кунцев, 2017).
Ефективысть нового знання, що формуеться у процеа тзнання об'ективного свiту i духовно'' дiяльностi, впливатиме на освоення нових форм со^альних зв'язкiв, вiдносин, процеав за умови опанування його бтьшою частиною
людства. Завдяки цьому шформа^я перетворюеться на невичерпний ресурс, який за його «споживання» не лише не зменшуеться, а навпаки, збiльшуеться, розширюеться, породжуючи нову сферу iснування людини - шформацшну картину свiту, де УНКС е лише и фрагментом. lсторiя свiдчить, що формування ново! КС завжди супроводжувалося своерiдним дiалектичним стрибком у духовному життi того чи того сусптьства i навпъ всього людства, який вiдображаеться не лише у нагромадженн нового тзнавального досвiду, а й у певних со^альних змiнах. За всiма ознаками сучасний со^альний свiт переживае шформацшно-технто-технолопчний етап свого розвитку, вiн все бтьше набувае форми шформацмно! цивЫзацп (Данильян & Дзьобань, 2013; Яременко, 2012).
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Однiею з провiдних тенденцш виходу iз кризи i подальшого розвитку освiти на сучасному етап вбачаеться iнтеграцiя и змiсту як iмплементацiя iнтеграцií наук у шктьы навчальнi предмети та вузiвськi курси. Низка вчених (Арцишевська, 1989; Арцишевська, 2000; 1льченко & Гуз, 2002) вбачають, що однiею з найважливших засад, ядром iнтеграцií змiсту освiти, мае бути саме певна картина свпу. Оскiльки, лише на цш основi можливе педагогiчне моделювання змкту сучасно!' освiти, то ця вимога висувае наперед потребу у науково-теоретичнш розробц змiсту i структури само' сучасно! науково!' картини свiту. У якост такого об'екта дослiдження, на нашу думку, у перепет^ варто обрати lнформацiйну наукову картину свпу, як всеохоплюючу, унiверсальну картину взаемозв'яз^в у рiзноманiтних проявах живо!' i неживо' природи, а також сусптьного життя.
Пропонована модель 1НКС, як сукупшсть рiзноманiтноí iнформацií, дозволяе сприймати оточуючий iнформацiйний свiт i взаемодiяти з ним, обирати власний шформацшний простiр (ЗНКС) i особистiсну шформацшну галузь (КНКС), через якi за допомогою прямих i зворотних шформацшних зв'яз^в вирiшувати не лише вщповщн фаховi завдання, а й глобальш проблеми. Адже саме накладання шформацшно!' матрицi на КНКС i ЗНКС формуе специфту майбутньо!' професiйноí дiяльностi випускникiв ВЗО.
Список використаних джерел
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. Москва, 1994. 336 с.
2. Абрамов Ю.Ф. Картина мира и информация (философские очерки). Иркутск, 1988. 192 с.
3. Арцишевська М.Р. Методолопчы засади штеграцп змкту освти, Науковий вкник ВДУ: Фтософськ науки, 1988. №10. С. 175-179.
4. Арцишевська М.Р. Сусптьствознавча картина свпу як теоретична основа штеграцп змкту шкiльноí освiти. Шлях освiти, 2000. №3. С. 16-20.
5. Арцишевський Р.А., Шоломицька Т.Я. Необхщысть i можливостi вироблення сучасноí картини свпу. Збiрник наукових праць. Суми, 2004. Вип. 3. С. 7-10.
6. Басалаев Ю.М., Басалаева О.Г. Формирование информационной картины мира как методологического средства изучения информационной реальности. Международный журнал экспериментального образования, 2014. №5. С. 63-64.
7. Бтокобильський О. Картина свп^у як частина со^ально( реальносп. Фтософськ науки, 2017. №2 (148). С. 77-82.
8. Бойко О.П. Фактор культури в економiчнiй сферГ Збiрник наукових праць, Суми. 2008. Вип. 4. С. 165-171.
9. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. Москва, 1960. 392 с.
10. Буданов В. Синергетичн стратеги в освт. Вища освп^а Украши, 2003. №2. С. 46-53.
11. Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине, 1983. Москва. 344 с.
12. Воронкова В.Г. Философия информационного общества в контексте глобализационных процессов современности. Гумаытарний вкник, Запорiжжя, 2015. №60. С. 13-23.
13. Данильян О.Г., Дзьобань О.П. 1нформацшна картина свп^у в контекст перспектив сучасноí науки i культури. 1нформащя i право, 2013. №1 (7). С. 21-28.
14. 1льченко В.Р., К.Ж. Гуз. Концептуальн основи штеграцп змкту природничо-науково( освти, Кив-Полтава. 2002. Вип. 1. С. 7-56.
15. Краснобокий Ю.М., Яровий М.М. До питання про сучасний етап формування фiзичноí картини свпу. Всеукр. наук.-практ. конф. Актуальн проблеми пiдготовки вчителiв природничо-наукових дисциплш для сучасноí загальноосвiтньоí школи: тези доповщей, Умань. 2012. С. 96-99.
16. Кузьменков С.Г., Сунденко Г.1. Сучасна астрономiчна картина свiту як складова природничо-наукового свiтогляду. Збiрник наукових праць. Кам'янець-Подтьський нац. ун-т iм. I. Огiенка, 2017. №23. С. 91-96.
17. Кунцев С.В. Особенности синергетического подхода при моделировании сложных систем. Збiрник наукових праць, Суми. 2004. Вип. 3. С. 46-50.
18. Михайловский В.Н. Формирование научной картины мира и информации, РАН. 1994. 145 с.
19. Опанасюк А.С. Фiзична картина свпу сучасна мтрореволю^я у космологи. Збiрник наукових праць, Суми. 2002. Вип. 2. С. 12-22.
20. Петров А.В. Проблемы познания информационных процессов, Москва. 1998. С. 118-128.
21. Петров А.В. Научная картина мира в современной науке, Москва, 1998. С. 104-145.
22. Пигина Е.П. Картина информационной реальности как аспект человеческой жизни, Иркутский гос. университет, 2007. С. 36-44.
23. Ситкин А.М. Информационный субстрат современной картины мира. Философия науки, 2015. №5. С. 60-68.
24. Смолко В.А. Концепции современного естествознания: монография, Челябинск. 2007. 770с.
25. Стародубцев В.А. Концепции современного естествознания, Томск. 2002. 190с.
26. Степин В.С. Структура и эволюция теоретических знаний. Природа научного познания: логико-методологический аспект, Минск. 1979. 176 с.
27. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации, Москва. 1994. 274 с.
28. Хорошавина С.Г. Концепции современного естествознания, Ростов-на-Дону. 2005. 470 с.
29. Шеннон К.Е. Работы по теории информации и кибернетике, Москва. 1963. 830 с.
30. Яременко М.Ю. 1нформацмна картина свету як соцюкультурна реальысть. Наука. Релтя. Сусптьство. 2008. №1, С. 234239.
References
1. Abdeev, R.F. (1994). Filosofija informacionnoj civilizacii [Philosophy of information civilization]. Moskva [in Russian].
2. Abramov, Ju.F. (1988). Kartina mira i informacija (filosofskie ocherki). [Picture of the world and information (philosophical essays)]. Irkutsk [in Russian].
3. Artsyshevska, M.R. (1988). Metodolohichni zasady intehratsii zmistu osvity [Methodological principles of integration of the content of education]. Naukovyi visnyk VDU: Filosofski nauky [in Ukrainian].
4. Artsyshevska, M.R. (2000). Suspilstvoznavcha kartyna svitu yak teoretychna osnova intehratsii zmistu shkilnoi osvity [The sociological picture of the world as the theoretical basis for the integration of the content of school education] Shliakh osvity [in Ukrainian].
5. Artsyshevskyi, R.A. & Sholomytska, T.Ia. (2004). Neobkhidnist i mozhlyvosti vyroblennia suchasnoi kartyny svitu [The need and the possibility of developing a contemporary world picture]. Sumy [in Ukrainian].
6. Basalaev, Ju.M. & Basalaeva, O.G. (2014). Formirovanie informacionnoj kartiny mira kak metodologicheskogo sredstva izuchenija informacionnoj real'nosti [Formation of an information picture of the world as a methodological means of studying informational reality]. Mezhdunarodnyj zhurnal jeksperimental'nogo obrazovanija [in Russian].
7. Bilokobylskyi, O. (2017). Kartyna svitu yak chastyna sotsialnoi realnosti [The picture of the world as part of social reality]. Filosofski nauky [in Ukrainian].
8. Boiko, O.P. (2008). Faktor kultury v ekonomichnii sferi [The factor of culture in the economic sphere]. Sumy [in Ukrainian].
9. Brilljujen, L. (1960). Nauka i teorija informacii [Science and Information Theory]. Moskva [in Russian].
10. Budanov, V . (2003). Synerhetychni stratehii v osviti [Synergetic strategies in education]. Vyshcha osvita Ukrainy [in Ukrainian].
11. Viner, N. (1983). Kibernetika, ili upravlenie i svjaz' v zhivotnom i mashine [Cybernetics, or control and communication in the animal and the machine]. Moskva [in Russian].
12. Voronkova, V.G. (2015). Filosofija informacionnogo obshhestva v kontekste globalizacionnyh processov sovremennosti [The philosophy of the information society in the context of the globalization processes of modernity]. Zaporizhzhya [in Ukrainian].
13. Danylian, O.H. & Dzoban, O.P. (2013). Informatsiina kartyna svitu v konteksti perspektyv suchasnoi nauky i kultury [Information picture of the world in the context of the prospects of modern science and culture]. Informatsiia i pravo 2013 [in Ukrainian].
14. Ilchenko, V.R. & Huz, K.Zh. (2002). Kontseptualni osnovy intehratsii zmistu pryrodnycho-naukovoi osvity [Conceptual foundations for the integration of the content of natural science education]. Kyiv-Poltava [in Ukrainian].
15. Krasnobokyi, Iu.M. & Yarovyi, M.M. (2012). Do pytannia pro suchasnyi etap formuvannia fizychnoi kartyny svit [On the question of the present stage of the formation of the physical picture of the world]. Uman [in Ukrainian].
16. Kuzmenkov, S.H. & Sundenko, H.I. (2017). Suchasna astronomichna kartyna svitu yak skladova pryrodnycho-naukovoho svitohliadu [Modern astronomical picture of the world as a component of the natural and scientific world outlook]. Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].
17. Kuntsev, S.V. (2004). Osobennosti sinergeticheskogo podhoda pri modelirovanii slozhnyh sistem [Features of the synergistic approach in modeling complex systems]. Sumy [in Ukrainian].
18. Mihajlovskij, V.N. (1994). Formirovanie nauchnoj kartiny mira i informacii [Formation of a scientific picture of the world and information]. RAN [in Russian].
19. Opanasiuk, A.S. (2002). Fizychna kartyna svitu: suchasna mikrorevoliutsiia u kosmolohii [Physical picture of the world: modern micro-revolution in cosmology]. Sumy [in Ukrainian].
20. Petrov, A.V. (1998). Problemy poznanija informacionnyh processov [Problems of knowledge of information processes]. Moskva [in Russian].
21. Petrov, A.V. (1998). Nauchnaja kartina mira v sovremennoj nauke [Scientific picture of the world in modern science]. Moskva [in Russian].
22. Pigina, E.P. (2007). Kartina informacionnoj real'nosti kak aspekt chelovecheskoj zhizni [Picture of informational reality as an aspect of human life]. Irkutsk [in Russian].
23. Sitkin, A.M. (2015). Informacionnyj substrat sovremennoj kartiny mira [Information substrate of the modern picture of the world]. Filosofija nauki [in Russian].
24. Smolko, V.A. (2007). Koncepcii sovremennogo estestvoznanija: monografija [Concepts of modern science: monograph]. Cheljabinsk [in Russian].
25. Starodubcev, V.A. (2002). Koncepcii sovremennogo estestvoznanija [Concepts of modern science]. Tomsk [in Russian].
26. Stepin, V.S. (1979). Struktura i jevoljucija teoreticheskih znanij [The structure and evolution of theoretical knowledge]. Minsk [in Russian].
27. Stepin, V.S. & Kuznecova, L.F. (1994). Nauchnaja kartina mira v kul'ture tehnogennoj civilizacii [The scientific picture of the world in the culture of technological civilization]. Moskva [in Russian].
28. Horoshavina, S.G. (2005). Koncepcii sovremennogo estestvoznanija [Concepts of modern science]. Rostov-na-Donu [in Russian].
29. Shennon, K.E. (1963). Raboty po teorii informacii i kibernetike [Works on information theory and cybernetics]. Moskva [in Russian].
30. Yaremenko, M.Iu. (2008). Informatsiina kartyna svitu yak sotsiokulturna realnist [Information picture of the world as socio-cultural reality]. Nauka. Relihiia. Suspilstvo [in Ukrainian].
INFORMATION ENVIRONMENT AS A MATRIX OF THE SCIENTIFIC PICTURE OF THE WORLD Yuri Krasnobokyj, Igor Tkachenko
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The article analyzes various definitions of the concepts of "information", "informatics", "informatization", "information technology", "information environment", "information reality", "information picture of the world", etc., depending on the scientific sphere of their application.
Formulating the problem. The multiplicity of information as a phenomenon, its versatility, the breadth of application and accelerated development is reflected in the constant emergence of new interpretations of concepts of information technology. Information section of modern scientific picture of the world, information image of reality are actual research objects.
Materials and methods. As a method of research, a systematic approach was used to analyze the totality of knowledge representing the picture of the world, as the very information-scientific picture of the world also forms a set of disciplinary information images of reality.
Results. The dominant role of information tools in scientific researches, which are conducted within the framework of concrete scientific pictures of the world, is shown. Due to the comprehensive information technologies, the surrounding world acquires the content of information reality. As a reflection of this reality, a model of the information scientific picture of the world is proposed. On this model, the information environment serves as a matrix for a concrete scientific, general science and universal scientific picture of the world, which combines all the above-mentioned pictures of the world through the language field and together with them is in the information matrix.
Conclusions. One of the leading trends in the crisis and the further development of education at the present stage is the integration of its content as the implementation of the integration of science in school curricula and in university courses. In the future, it is worthwhile to choose the Information Science Picture of the World as a comprehensive, universal picture of the interrelationships in various manifestations of living and inanimate nature, as well as social life.
Keywords: information, informatization, information picture of the world, model, integration, education.
