CC BY
47
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Сльвейстр А.М., Моклюк М.О. Iнтеграцiйнi процеси як засоби формування природничо-наукових знань з використанням мультимед'а в учнiв загальноосв'тшх навчальних заклад'ю // Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 1(11). - С. 110-115.
Silveystr A., Moklyuk M. Integration As A Means Of Natural Science With Multimedia Students Of Secondary Schools // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 1(11). - Р. 110-115.
УДК 373.5.091.313
А.М. Сшьвейстр, М.О. Моклюк
В'нницький державний педагогiчний ун'юерситет iменi Михайла Коцюбинського, Украна
1НТЕГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ЗНАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕД1А В УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Анотац'я. В статт'1 розглядаються iнтеграцiйнi процеси в систем'1 формування природничо-наукових знань учн'ю з використанням засоб'ю мультимед'а в загальноосв'тшх навчальних закладах. Показано, що важливе значення для формування природничо-наукових знань мають як iнтеграцiйнi так i диференцiйнi процеси. Особливой взаемодП диферен^ацп та iнтеграцii в епоху науково-технчноi революцП зумовили iстотнi зм'ши у структур'1 науково¡' методологИ. Наводяться напрямки формування природничо-наукових знань учн'ю на уроках фiзики з використанням засоб'ю мультимед'ю. Звертаеться увага на значення використання засоб'ю мультимед'а пд час вивчення предмет'ю природничого циклу з метою формування природничо-наукових знань.
Кnючовi слова: iнтеграцiйнi процеси, засоби мультимед/'а, комп'ютерне моделювання ф'зичних явищ, учн загальноосв'тшхнавчальнихзаклад'ю, природничо-науков'1 знання, предмети природничого циклу.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку середньо''' 3a^bHoocBiTHbo'i школи ставляться завдання пов'язан з необхщыстю розв'язання проблеми пщвищення Ытелектуального рiвня, тзнавального i творчого потенциалу учыв. Перед ними завжди будуть стояти завдання щодо самостшного оволодшня новими знаннями, як зумовлен поспйною змЫою життевих умов, а також необхщнктю здшснення дослщжень в област нових технологш, енергетики, технти, шформатики, екологп тощо.
Одыею з особливостей сучасно'' науки е 'ii Ытегращя, об'еднання теоретичних знань у цЫсну систему, що вщбивае об'ективний свп- в його едност й розвитку. 1нтегра^я сучасних природничо-наукових знань як одна з найважливших тенденцм розвитку науки мае знайти вщображення в шктьному навчаны.
Аналiз актуальних дослiджень. Аналiз лiтературних джерел з окреслено' проблеми дав можливiсть стверджувати, що деяк аспекти iнтегрованого пщходу до навчання учнiв розглянуто у працях на рiвнi: мiжпредметних зв'язкв (1.Д. Зверева, В.М. Левашово', В.М. Максимово''', П.1. Самойленка, О.В. Сергеева, В.М. Федорово' та iн.); методолопчному (С.У. Гончаренка, 1.М. Козловсько'' та Ы.); iнтеграцiйних процесiв (С.У. Гончаренка, 1.А. Зязюна, Ю.1. Мальованого, О.В. Сергеева та ш.); психологiчних засад Ытеграцп (В.А. Семиченко, Т.О. Яценко); штеграцп природничо-наукових знань (Ю.1. Дта, В.1. 1льченко, О.1. Ляшенка, В.Г. Разумовського, А.В. Усово'', О.Г. Ярошенко та iн.); внутрiшньо-предметноi iнтеграцii (М.В. Гадецького та Ы.); розробки штегрованих урокiв (Л.М. Вознесенсько''', Л.О. Гавенка, О.М. Гавриша,
0.А. Литвина та ш.).
Методологiчнi проблеми iнтеграцii природничо-наукових знань привертають увагу вiдомих фiлософiв Укра'ни та кра'н СНД (М.С. Аыамова, В.Г. Афанасьева, Г.М. Волкова та ш.). У сво'х роботах вони повщомляють, що iнтеграцiя докорЫно змiнила змiст i структуру сучасних наукових знань [7].
1нтегращя завдяки природничо-наукових знань стала можливою завдяки дослщженню взаемозв'язкiв мiж сумiжними предметами, зокрема мiж фiзикою та хiмiею (Л.В. Загрекова, £.С. Мiнченков, Ф.П. Соколова, В.Н. Янцен), фiзикою та бюлопею (В.В. Зав'ялов, 1.Т. Ткачов, В.М. Федорова, В.П. Шуман), бюлопею та хiмiею (М.М. Верзiлiн. Д.П. брипн,
1.Д. Зверев, Б.Д. Комкаров); розробленню iнтегрованих природознавчих курсiв (К.Ж. Гуз, А.М. Захлебний, 1.Д. Зверев, Д.Д. Зуев, В.Р. 1льченко, А.М. Мягкова, М. Пак, М.В. Рижаков, Л.В. Тарасов, В.Т. Фоменко, А.Г. Хрипкова, А.В. Хуторський, Е.£. Чапко).
На розвиток теорп i практики штегрованого пiдходу до органiзацii навчання вплинули й нормативы документи, зокрема, Нацюнальна програма «Освпа» (Укра'на ХХ1 столiття), Нацiональна доктрина розвитку освти в Украiнi в ХХ1 столгт, Закон Укра'ни «Про загальну середню освiту, Державний стандарт базово' i повно'' середньо'' освiти та н
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Мета статл: проаналiзувати та обГрунтувати пiдходи щодо впровадження Ыформацмно-комунтацмних технолопй пiд час формування природничо-наукових знань занять з фiзики у майбутых учителiв хiмN i бiологií; навести приклади вiртуальних лабораторних робiт з фiзики та показати (х роль у вивченн дисциплiн хiмiчного i бiологiчного циклу.
Виклад основного матерiалу. lнтеграцiя змiсту освiти передбачае об'еднання знань в цiлiсну систему. 1нтеграцмы процеси в навчаннi полегшують працю учня, сприяють об'ективному, оптимальному сприйняттю iнформацií, розвивають аналiтичне та синтетичне мислення [8, с. 19].
1нтегращя в системi освiти е об'ективною закономiрнiстю i логiчним продовженням мiжпредметностi навчання. В свiй час реалiзацiя принципу мiжпредметностi дозволила якiсно удосконалити освгту, органiзувати цiлiсний навчальний процес. Подальше удосконалення системи освiти вимагае впровадження ще'( мiжпредметноí iнтеграцií у виглядi iнтегрованих навчальних предметiв. 1нтегрован курси локальнi, предметнi, дидактично конкреты. В основi iнтеграцiйного курсу лежить система багато численних мiжпредметних зв'язюв. Одначе поняття iнтеграцií в освт не може бути зведено ттьки до створення iнтегрованих курсiв. Завдяки штеграцп сучасна наука розкриваеться в навчанн не тiльки як система знань, але як система методiв. 1нтегра^я предметiв сприяе реалiзацií принципу науковост в змiстi навчання, дозволяе розвивати системне мислення, цЫсне сприйняття природи, слугуе способом розкриття сучасних тенденцш розвитку науки, що виникають п^д впливом процесiв iнтеграцií: гумаызацп, теоретизацп, математизацп та iн. [5].
1нтеграцмы процеси - необхiдна умова розвитку критичного мислення, яке включае в себе минуле й майбутне, думки та емоцп, теоретичний та емтричний досвiд, репродуктивне, творче, дшове, наочно-образне i словесно-логiчне мислення [8, с. 19].
Важливим для формування природничо-наукових знань мають як штеграцмы так i диференцiйнi процеси. Особливост взаемодп диференцiацií та iнтеграцií в епоху НТР зумовили ктоты змши у структурi науковоí методологи. Диферен^а^я i iнтеграцiя конкретних наук не просте ктьюсне засвоення i накопичення знань, це закономiрний дискретний процес перетворення науки. У гносеолопчному план диференцiацiя i iнтеграцiя обумовленi наявыстю загальних законiв пiзнавальноí дiяльностi, загальнонаукових прийомiв i методiв пiзнання i асоцiюються з такими парами понять як аналiз i синтез, частина i цiле, елемент i система, просте i складне, роз'еднання i об'еднання. Диференцiацiя наук дае можлив^ь проникнути в глиб знань про системи, явища i процеси, отримати точну i детальну iнформацiю про окремi íх елементах. Процес штеграцп направлений вшир, вiн сприяе формуванню цiлiсного образу об'екта, явища, процесу, навколишнього свiту i пiдводить до явищу i розкриття íх нових якостей.
Дослщники вiдзначають, що штегра^я i диференцiацiя утворюють дiалектичну едысть, «в розвитку знання вони не кнують один з одним, не йдуть одна за одною, а проявляються одна в однiй i через iншу, взаемно обумовлюючи, взаемно припускаючи i одночасно взаемно заперечуе один одного; в сво(й едност вони вiдображають складнiсть i суперечлив^ь як розвитку пiзнання, так i складаеться в процесi цього розвитку структура природничо-наукового знання»[4, с. 33].
Для формування природничо-наукових знань важливе значення мае вивчення природничих дисциплш на основi штеграцмних процесiв. Цшысть такого пiдходу в тому, що вш пiдсилюе варiативну складову загальноí освiти i допомагае учням в особистому i професiйному самовизначеннi, сприяе реалiзацií (х сил, знань, отриманих ранше. Пiд час реалiзацií штегрованого пiдходу навчання частiше за все застосовуються три методичних прийоми: наведення «моспв» мiж рiзними предметами; перекриття предметiв; пiдготовка спецiальних iнтегрованих мiжпредметних курсiв.
Природничу картину свiту складають спецiальнi картини свiту (фiзична, хiмiчна, бiологiчна та iн.), в яких вщбуваеться систематизацiя та узагальнення вае сукупностi знань про природу. Спе^альш картини свiту створювалися в рамках окремо взятоí науки i е фрагментами единоí природничо-науковоí картини свпу. При вивченнi шкiльних природничо-наукових дисциплш формуеться, як правило, картина свпу (фiзична, хiмiчна, бiологiчна i т.д.), притаманна цьому предмету. Вищевказан проблеми знаходять свое нове ршення в рамках мiждисциплiнарного наукового напрямку - природознавство, основи якого були закладен в результат дослiджень в област нелiнiйноí динамiки, якiсноí теорп диферен^альних рiвнянь, статистичноí фiзики [10].
Тодi яким чином повинна формуватися едина природно-наукова картина свп^у, i яка картина свп^у повинна бути и основою? Вiдповiдь на це питання е неоднозначною. Науковцi видiляють дектька шляхiв формування i розвитку природничо-наукових знань в учыв загальноосвiтнiх навчальних закладiв, якi стають на порядок ефективншими у результатi використання нових та сучасних засобiв навчання, серед яких можна виокремити мультимедiа.
промеН1в,яК| выпускались з'еднаннями
2 березня 1896 року Антуан Аир]
урану. I* назвали урановими променлми, ЯК1 попм назьалм
радюктивним випролмнюванням Осноьн! типи радюактивносп:
17-роэпод; /1-роэпад;
Рис. 1.
В рамках першого напряму природничо-HayKOBi знання вводяться через штеграцмы курси по завершены чергового циклу навчання. Ми вважаемо, що змкт навчального матерiалу iнтегрованого курсу мае вщповщати 3MicTy фундаментальних природничо-наукових теорш, а логiка його викладу - лопц 'х побудови. Це обГрунтовуеться тим, що в природничо-наукових знаннях видтяють три рiвнi i перший - частково-науковий - рiвень складають об'ектнi теорй, розробленi в рамках рiзниx наук. Для природних наук ^зики, xiмií, бiологií) видiляються теорй' мехаычних i електричних автоколивань, турбулентности нелiнiйноí термодинамiки, лазерiв, xiмiчноí динамти (Бiлоусова-Жаботинського), явища радiоактивностi (рис. 1). Вс цi теорй' е конкретними. Вщзначимо, що мiж фундаментальними i конкретними теорiями iснуе взаемозв'язок. По-перше, для всix теорiй iснуе едина структура, в якш видiляють: тдставу (науковi факти, поняття, iдеалiзована модель), ядро (принципи, закони, математичн рiвняння), наслiдок та iнтерпретацiю.
По-друге, фундаментальн фiзичнi теорй складаються з бтьш конкретних теорiй, якi виникли на раншх етапах 'х розвитку i зберiгають самостiйнiсть в них. Наприклад, теорй коливань маятника, меxанiчниx автоколивань, турбулентност е компонентами бiльш розвиненою фундаментальною фiзичноí теорй' - класично' меxанiки; теорiя фотоефекту (рис. 2) е частиною квантово' теорй св™а.
Рис. 2.
По-трете, пiд структуры елементи конкретних теорiй можуть виступити в якостi елемента iншого рiвня фундаментальних теорiй. Так, закони, ранше входять до конкретних теорiй, постають як наслiдок загальних законiв фундаментально! теорй, наприклад закон радюактивного розпаду (рис. 3).
Зокон радюактивного розподу
ЕлС'-ен! об*СМу рОЯЮйкТИВНО) рсчмини
Рис. 3.
I, по-четверте, конкретш теорй е емпiричним базисом для фундаментальних теорш, в зв'язку з чим дослщна перевiрка останнiх вiдбуваеться на рiвнi перших, наприклад дослiдне пщтвердження законiв Столетова в теорй фотоефекту (рис. 4). ^м того, об'еднавши разом теорГ'' (фiзичнi, хiмiчнi, бюлопчнО частинно-методичнi рiвнi, можна створити навчальну фундаментальну теор^ (природничо-наукову), здатну описувати, пояснювати i передбачати процеси самооргаызацп. Теоретичнi питання, пов'язанi з вивченням цих теорм в шкiльнiй практик, бiльш детально розглядаються в робот [9].
Рис. 4.
Другий напрямок передбачае включення природничо-наукових знань у змкт конкретних предме^в, як мaтерiaл, який тюструе явище самоорганiзацiï в 3mîctî шкiльного курсу фiзики можна знайти чимало прикладiв для розгляду процеав самоорганiзацiï. Наприклад, лазерне випромiнювання, процес автогенерацп механiчних i електричних коливань i всiлякi фазовi переходи, крист^за^я, конденсацiя та iн. Вiдзначимо, що ряд процеав самооргаызацп мае мкце в хiмiчних, бiологiчних системах. Ми вважаемо за доцтьне вивчення цих питань в шших сумiжних предметах з реалiзацiй мiжпредметних зв'язкiв.
Третш напрям - впровадження iдей природничо-наукових знань в освп^у, пов'язаний з Ух застосуванням до самого процесу навчання. Теоретичною моделлю процесу навчання виступае дидактична система. Особливкть рiзних дидактичних систем полягае в тому, що мехаызми функцiонування кожно!' з них заснован на закономiрностi i принципах того чи шшого пщходу. Побудована модель дидактично)' системи е природничо-науковою, функцiонування яко!' базуеться на теорп самооргаызацп [11].
Iнтеграцiйний пщхщ в освiтi - пiдхiд, що веде до штеграцп змiсту освти, тобто доцiльного об'еднання його елеметчв у цiлiснiсть. Результатом iнтегративного пщходу можуть бути цiлiсностi знань рiзних рiвнiв - цiлiснiсть знань про дшсысть, про природу, з чи iншоï освiтньоï галузi, предмета, курсу, роздту, теми. 1нтегративний пщхщ реалiзуеться пiд час вивчення штегрованих курсiв чи окремих предметiв освiтньоï галузi, коли цiлiснiсть знань формуеться завдяки iнтеграцiï Ух на основi спiльних для всiх предметiв понять, застосуванню методiв i форм навчання, контролю i корекцм навчальних досягнень учнiв, що спрямовують навчальний процес на об'еднання знань. У педагогу i фшософм освiти розглядаються рiзнi види iнтеграцiï i вiдповiдно штегративного пiдходу - сутнiсна, холiстська, полщентрична, фiлософська, технологiчна, особистiсно-орiентована. Застосовуються рiзнi субмеханiзми iнтеграцiï - закон, металiзацiя, мережа теорiй, картина свiту [3, с. 356].
В цш ситуацп оволодiння учнями певною системою природничо-наукових знань е недостатньою. Бiльшiсть природничих i гумаытарних дисциплiн, спираючись на загально-навчальн вмiння, можуть сприяти формуванню дослщницьких навичок. Важливим аспектом в цьому процес е вiдбiр навчального матерiалу, який сприяе формуванню нави^в дослiдницькоï дiяльностi учнiв, таких, як висування ппотез, планування i здшснення експериментально!' перевiрки гiпотези, проведення спостережень i дослав, аналiз отриманих в процеа експерименту результaтiв тощо. Одним i3 шляхiв вирiшення дано!' проблеми, як вважають автори [2] можуть стати елективн курси, що отримали широке поширення в шкiльнiй практицГ
Як зазначають нaуковцi, що змкт елективних курсiв передбачае повторення, систематизащю знань i вiдпрaцювaння умiнь, отриманих учнями пщ час вивчення роздЫв, тем на уроках фiзики, але однак штегра^я природничо-наукових знань з хiмiею i бiологiею дозволяе сформувати деяк новi умiння, надае курсу практично-орiентовaного характеру, розвивае навички дослщницько!' дiяльностi. Як правило, вивчення таких курав побудовано на використанн частково-пошуково!' (евристично'О та дослiдницькоï дiяльностi.
Так, наприклад, у прaцi [6] звертае увагу на вивчення систематичного курсу «Бюлопя» (7-9 класи) в основый школi синхронно з хiмiею i фiзикою. Автори цiеï концепцп, серед яких Л.П. Величко, намагалися врахувати горизонталью мiжпредметнi зв'язки з метою розкриття цЫсносп природничих знань, Ух взаемозалежносп. Виокремивши бiологiчний змкт, можна здiйснити формування мiж предметно!' компетентностi на основi взаемозв'язку бюлопчного, хiмiчного та фiзичного змiсту. Лише таким чином можна сформувати в учыв розумшня нерозривностi знань: фiзичних, хiмiчних i бiологiчних - та розумшня цiлiсностi природи. Досягнути освтньо!' результaтивностi можна, якщо розробити вщповщний план дiй (проект).
У сво'|'й прaцi автор [1] звертае увагу на штегроваы уроки в 10 клаа, у ходi яких узагальнюються i поглиблюються знання з тем «Закони термодинaмiки», «Енергетичний обмiн в Mi™^», «Людина як автономна саморегулююча система», «Екосистеми» тощо. Знання, отриман учнями на уроках фiзики, хiмiï i бiологiï поеднуються в одне цте знання про дiю закону збереження i перетворення енергп у вщкритих саморегулюючих бiологiчних системах тощо.
Пщводячи пiдсумок розгляду даного питання, можна опертися на посилання автора прац [12], яка зазначае, що
1. Природничо-наукову ocBiTy в 3a^bHoocBi™ix школах в умовах рацiоналiзацiï, модерызацп змюту загально!' освiти в даний час ефективыше будувати на основi лiнiйного (традицiйного) та штегрованого викладання предметiв цього циклу. Тому автор пропонуе модель органiзацiï природничо-науково!' освiти старшокласникiв, яка «розвантажуе» навчальн програми традицiйних шкiльних дисциплiн шляхом об'еднання спiльних структурних елементiв знання в один штегрований курс, який сприяе створенню цiлiсноï картини свпу, свiтогляду, визначенню свого мiсця в ньому i профорiентацiï школярiв.
Процес конструювання iнтегрованого курсу складаеться з послщовносп етапiв: визначення мети курсу; вибiр основ iнтеграцiï та системо-утворюючого стрижня; створення власне структури курсу; оцшки iнтегрування змiсту курсу; оргаызацп процесу навчання за створеною програмою; оцiнки ефективностi курсу; коригування результатв, якi знаходять вiдображення в структурних компонентах програми цього курсу: в пояснювальнш записщ, в навчально-тематичному плат, в опис змiсту дiяльностi, в перевiрцi результативностi курсу, в перелту необхiдних умов для реалiзацiï програми.
2. Мета розробленого автором штегрованого курсу полягае в формуванн у школярiв цЫсного погляду на навколишнш свiт, мiсце людини в ньому, профорiентацiï, визначеного стилю мислення, що дозволяе бачити об'екти, явища, процеси в Ух взаемозв'язку, систем^ вмшня бачити природу в усьому ÏÏ рiзноманiттi i основи природничо-науково!' картини свп^у. Для досягнення поставлено!' мети провщним принципом побудови програми був принцип штеграцп, iдейного наскрiзного взаемозв'язку природничо-наукових знань i обфунтування знань в роботк Цей принцип розкриваеться за допомогою таких принципiв: принципу науковосп; принципу структурностi знань, систематичности i послiдовностi в оволодiннi досягненнями науки, досвщу дiяльностi; принципу iндивiдуалiзацiï та доступностi навчання; принципу свщомосп, творчо!' активностi i самостiйностi; принципу безперервносп; принципу едностi навчання i виховання; принципу зв'язку навчання з життям; принципу лопчносп знань, мщност результатiв навчання i розвитку тзнавальних сил учнiв; принципу культуро-вiдповiдностi.
Вщповщно до цiлями, завданнями, принципами програми курсу проводиться вiдбiр його змкту навчального матерiалу. Змiст освiти кожного уроку i всього курсу в цтому будуеться навколо стрижня утворюючих структур нового курсу: загальних теорш, закоыв, методiв пiзнання, моделей, понять, явищ, фактiв, величин, навчань, практично важливих питань та шших.
Для ефективного введення в шктьний навчальний процес розроблено!' програми iнтегрованого курсу необхщно створення сприятливих умов, таких як: коригування навчального плану школи, перепщготовка вчителiв, обладнання кабiнету, облт вiкових i iндивiдуальних особливостей учыв.
3. Результати дослiдно-експериментальноï роботи, яку проводила автор показують, що: застосування штеграцшного пiдходу в природничо-науковому освт школярiв середньо!' та старшо!' ланки сприяе пщвищенню iнтересу до предме^в природничого циклу та полiпшенню якост природничо-науково!' освiти школярiв; мiжпредметнi курси природничих наук дозволяють сформувати в учыв цiлiсну картину свiту, цЫсне свiторозумiння i сприяють професiйному самовизначенню школярiв, правильному вибору ними майбутньо!' професп.
Виходячи iз вище наведених прикладiв щодо реалiзацiï iнтеграцiйних пiдходiв на уроках фiзики (елективних курсах) ми вважаемо, що доцтьним буде для формування природничо-наукових знань використовувати засоби мультимедiа. Мултимедшний пiдхiд дозволяе розширити, вiзуалiзувати навчальний процес та активiзуе пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, викликае штерес до навчального матерiалу i сприяе кращому засвоенню його пщ час навчання. Саме такий пщхщ е основою ефективного формування природничо-наукових знань учыв.
Висновки. Як зазначаеться у багатьох лiтературних джерелах, що iсторiя становлення i розвитку природничо-наукових знань наводить яскравi приклади i демонструе взаемозв'язок науки i культури. Виходячи iз вище перерахованих проблем i враховуючи важливе значення природничо-наукових знань, можна стверджувати, що природничо-наукова пщготовка учыв в рамках штеграцшних процесiв мае велике значення для профорiентацiйноï роботи.
Використання штеграцшних пiдходiв пiд час вивчення фiзики, сприяе формуванню в учнiв умшня проводити синтез i перенесення природничо-наукових знань сумiжних предметiв (хiмiï i бюлогп), встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки явищ живо!' i неживо!' природи, систематизувати i узагальнювати знання, розв'язувати задачу що потребують комплексних природничо-наукових знань, отриманих пщ час вивчення предметв природничого циклу.
Поеднуючи iнтеграцiйнi процеси у курсах фiзики, хiмiï i бюлогп ми розкриваемо едысть природничо-наукового знання, знайомимо учыв з навколишым свiтом вiд елементарних частинок i атомiв до Галактики i Всесвп^у в цiлому, iз свiтом живо!' i неживо!' природи, з принципами i пщходами сучасних природничих наук; показуемо взаемозв'язок природничих наук; розкриваемо едысть людини i природи, з'ясовуемо роль i мкце природничих наук у збереженн цивЫзацп та розв'язанн глобальних проблем людства.
Список використаних джерел
1. Васильева С.В. Интегрированный урок по теме «Термодинамика биологических систем» в Х классе / С.В. Васильева. // Физика в школе. - 2010. - №5. - С. 12-18.
2. Гоголашвили О.В. Межпредметные элективные курсы / О.В. Гоголашвили, Н.Н. Кузьмин. // Физика в школе. - 2010. -№5. - С. 34-39.
3. Енциклопедiя освти / Акад. пед. наук Укра'ши; голов. ред. В.Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
4. Интеграция современного научного знания. Методологический анализ / Н.Т. Костюк. - Киев: Вища школа, 1984. -183 с.
5. Королева Л.В Об интеграционных процессах в образовании / Л.В. Королева, М.Ю. Королев, Е.Б. Петрова. // Наука и школа. - 2009. - №5. - С. 3-6.
6. Матяш Н. Проектування мiжпредметних компетенцш на основi взаемозв'язку бюлопчного i хiмiчного змкту / Н. Матяш. // Рщна школа. - 2012. - №6. - С. 44-48.
7. Медведок £.К. Реалiзацiя мiжпредметних зв'язюв як умова штеграцп зм^у освiти / £.К. Медведок. // Бюлопя. - 2004. - №9 (березень). - С. 2-5.
8. Науково-методичн основи змкту сучасно!' освiти (курс лекцiй): Науково-методичний поабник / Автори-упорядники: Л.Ф. Пашко, М.1. Степаненко, О.П. Коваленко та ш. - Полтава: ПО1ППО, 2006. - 124 с.
9. Рахматуллин М.Т. Межпредметные связи физики, химии и биологии при изучении фундаментальных естественнонаучных теорий в профильной школе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. / Марат Тимергалиевич Рахматуллин - Стерлитамак, 2007. - 177 с.
10. Рахматуллин М.Т. Современное естественнонаучное образование и перспектива его развития / М.Т. Рахматуллин. // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 1. - С. 41.
11. Рахматуллин М.Т. Содержательный и процессуальный аспекты синергетических знаний при обучении школьному курсу физики / М.Т. Рахматуллин. // Сибирский педагогический журнал. - 2011. - №3. - С. 74-83.
12. Симакова Н.Б. Интеграция предметов естественнонаучного цикла как средство формирования целостного миропонимания школьников: дис... канд. пед. наук:13.00.01 / Надежда Борисовна Симакова. - Ижевск, 2005. - 153 с.
References
1. Vasil'eva S.V. Integrirovannyj urok po teme «Termodinamika biologicheskih sistem» v H klasse / S.V. Vasil'eva. // Fizika v shkole. - 2010. - #5. - S. 12-18. (in Russian)
2. Gogolashvili O.V. Mezhpredmetnye jelektivnye kursy / O.V. Gogolashvili, N.N. Kuz'min. // Fizika v shkole. - 2010. - #5. - S. 3439. (in Russian)
3. Entsyklopediia osvity / Akad. ped. nauk Ukrainy; holov. red. V.H. Kremen. - K.: Yurinkom Inter, 2008. - 1040 s. (in Ukrainian)
4. Integracija sovremennogo nauchnogo znanija. Metodologicheskij analiz / N.T. Kostjuk. - Kiev: Vishha shkola, 1984. - 183 s. (in Russian)
5. Koroleva L.V. Ob integracionnyh processah v obrazovanii / L.V. Koroleva, M.Ju. Korolev, E.B. Petrova. // Nauka i shkola. -2009. - #5. - S. 3-6. (in Russian)
6. Matiash N. Proektuvannia mizhpredmetnykh kompetentsii na osnovi vzaiemozviazku biolohichnoho i khimichnoho zmistu / N. Matiash. // Ridna shkola. - 2012. - #6. - S. 44-48. (in Ukrainian)
7. Medvedok Ye.K. Realizatsiia mizhpredmetnykh zviazkiv yak umova intehratsii zmistu osvity / Ye.K. Medvedok. // Biolohiia. -2004. - #9 (berezen). - S. 2-5. (in Ukrainian)
8. Naukovo-metodychni osnovy zmistu suchasnoi osvity (kurs lektsii): Naukovo-metodychnyi posibnyk / Avtory-uporiadnyky: L.F. Pashko, M.I. Stepanenko, O.P. Kovalenko ta in. - Poltava: POIPPO, 2006. - 124 s. (in Ukrainian)
9. Rahmatullin M.T. Mezhpredmetnye svjazi fiziki, himii i biologii pri izuchenii fundamental'nyh estestvennonauchnyh teorij v profil'noj shkole: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.02. / Marat Timergalievich Rahmatullin. - Sterlitamak, 2007. - 177 s. (in Russian)
10. Rahmatullin M.T. Sovremennoe estestvennonauchnoe obrazovanie i perspektiva ego razvitija / M.T. Rahmatullin. // Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. - 2014. - # 1. - S. 41. (in Russian)
11. Rahmatullin M.T. Soderzhatel'nyj i processual'nyj aspekty sinergeticheskih znanij pri obuchenii shkol'nomu kursu fiziki / M.T. Rahmatullin. // Sibirskij pedagogicheskij zhurnal. - 2011. - #3. - S. 74-83. (in Russian)
12. Simakova N.B. Integracija predmetov estestvennonauchnogo cikla kak sredstvo formirovanija celostnogo miroponimanija shkol'nikov: dis... kand. ped. nauk:13.00.01 / Nadezhda Borisovna Simakova. - Izhevsk, 2005. - 153 s. (in Russian)
INTEGRATION AS A MEANS OF NATURAL SCIENCE WITH MULTIMEDIA STUDENTS OF SECONDARY SCHOOLS
A. Silveystr, M. Moklyuk
Vinnitsa Kotsiubynsky State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article deals with the integration processes in the system of natural science students using multimedia in schools. It is shown that essential for the formation of natural science have both differential and integration processes. Features of the interaction of differentiation and integration in the era of scientific and technological revolution led to significant changes in the structure of scientific methodology. We give directions forming natural science students at physics lessons using multimedia. Attention is drawn to the importance of the use of multimedia in the study of natural subjects in order to create natural science.
Key words: integration processes, multimedia, computer modeling of physical phenomena, students of secondary schools, natural sciences, natural subjects.
