CC BY
20
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК371.71+613.955 DOI: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168768
Пересипкна Т.В.1-2, Редька 1.В.2-3, Сидоренко Т.П.1-2, Пересипкна А.М.2
1ДУ«1нститутохорони здоров'я дтей та п1длшв Национальноi академИмедичнихнаук Укра/ни»,
м. Харкв, Укра'/на
2ХаркВський нацюнальний ун/верситет¡мен В.Н. Каразна, м. ХаркВ, Укра/на 3Харквська медична академя пслядипломноi освти, м. Харкв, Укра/на
Ыформащйна значущють медико-сощальних факторiв, як впливають на здоров'яорieнтовану поведiнку школярiв
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(3):165-170. doi: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168768
Резюме. Актуальтсть. На тдстав1 даних медично'Х статистики визначаеться негативна динамжа здоров'я дтей та тдлтк1в. За даними ВООЗ, фактори способу життя е пусковим механтмомрозвитку нетфекщйноХ патологи. Тому актуальною ерозробка та запровадження превентивних заходгв щодо запо-б1гання поширенню не1нфекщйно'1 патологи серед дтей. Потребуе оновлення ; д1агностичний Ыструмен-тарй, що мае забезпечити ефективтсть проведення щлеспрямованих профиактичних програм. Мета. Розробка д1агностичноХ анкети, яка дасть уявлення про значущкть медико-сощальних фактор1в, що впливають на формування здоров'яор1ентованоЧ поведтки учтвсько'Х молодг. Матерiали та методи. На тдстав1 анкетування 851 школяра щодор1зних компонент1в способу життя (режим дня, родина, школа, суб'ективна думка про здоров'яор1ентовану поведтку) ; застосування методу С. Кульбака розроблено дга-гностичну анкету для визначення Ыформащйногзначущост1 впливу медико-сощальних чиннишв на здоров'я школяр1в. Результати. Псля ощнки тформативност1 кожнох зг складових медико-сощальних фактор1в визначено питання з найвищою д1агностичною щншстю, вони ; склали ктцевий вар1ант д1агностичноганкети. Розраховат д1агностичт коефщенти кожного з вар1ант1в в1дпов1дей на питання вказують на силу його впливу на формування здоров'яор1ентованогповедшки школяра. Шдсумковий вар1ант анкети включае п'ятнадцять питань, ят в1дпов1дають компонентам способу життя (родина, режим дня, переконання). На кожне питання пропонуються вар1анти в1дпов1дей у балах, на тдстав1 стандартизаци за шкалою сте-тв. В1дпов1даючи на питання, анкетований вибирае один гз вар1ант1в в1дпов1дей, який вважае правильним для себе. При анал1з1 результат1в тдраховуеться загальна сума бал1в по вай анкет1 та ствв1дноситься з розрахованими за шкалою стешв градащями — низький, середтй або високий р1вень впливу ме'дико-сощ-альних чиннишв на здоров'яор1ентовану поведнку. Висновки. Методика передбачае ощнку ; в1дпов1дтсть р1вням (високий, середтй, низький) впливу за кожним гз структурних компонент1в (родина, режим дня, переконання) з метою подальшого проведення корекщйних (д1агностичних, профлактичних, освттх) за-ходгв для дтей та батьтв щодо тдвищенняр1вня здоров'я, здоров'яор1ентованогповеднки, зниження негативного впливу медико-сощальних фактор1в на здоров'я учтвськог молодг.
Ключовi слова: здоров'яор1ентована поведтка; школярг, метод С. Кульбака; д1агностична анкета
Вступ
Перспективи розвитку кра!ни ютотно залежать вщ сучасних дггей i пщлитав, 1хнього стану здоров'я, який повною мiрою обумовлюе вс !х можливосп. А у складних соцiально-економiчних умовах проблема збереження здоров'я шдростаючого поколшня стае особливо актуальною.
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Даш офщшно! статистики МОЗ Укра!ни вказують на негативш змши здоров'я дитячо! популяцп в Украш, зростання поширеност захворювань, скорочення числа абсолютно здорових дггей. За даними ВООЗ, здоров'я значною мГрою корелюе зГ способом життя. Фактори способу життя е пускови-ми мехашзмами розвитку нешфекцшно! патологи.
Для кореспонденцм: Пересипша Тетяна Валентишвна, кандидат медичних наук, завщувач вщдшення науковоТ органваци медичноТ допомога дгтям i пщлпкам, ДУ «1нститут охорони здоров'я дгтей та пщлгтш НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», пр. Ювшейний, 52а, м. Харш, 61052, УкраТна; е-1ш№уапа^р@дтаН.сот; контактний тел.: +38 (050) 6898765. For correspondence: Tetyana Peresipkina, PhD, Head of the Department of scientific organization of medical care to schoolchildren and adolescents, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine'; Jubileyny Ave., 52а, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: Tatyanaiozdp@gmail.com
В умовах поширеностi шкщливих звичок, таких як тютюнопалшня, вживання слабоалкогольних на-по!в, зниження рiвня фiзичноI активности систему охорони здоров'я необхщно орieнтувати на превен-тивнi заходи, яю е найдieвiшими щодо запобiгання розвитку хрошчно! нешфекцшно! патологи i часто е економiчно ефективними. У свт iснуе достатня кiлькiсть розроблених профшактичних програм, однак соцiум, який постшно розвиваеться i змь нюеться, вносить сво! корективи, i багато програм потребують адаптаци до конкретних умов, потреб i можливостей кра!ни. Потребуе перiодичного онов-лення i дiагностичний iнструментарiй, що мае за-безпечити ефектившсть проведення цшеспрямова-них профшактичних програм.
Метою цього дослiдження було запропонува-ти дiагностичний iнструментарiй, що дасть уяв-лення про шформацшну значимiсть медико-со-цiальних факторiв, яю впливають на формування здоров'яорiентованоI поведшки сучасних школярiв, для подальшого проведення корекцшних, профi-лактичних програм.
Матерiали та методи
У даному дослiдженнi було проведено анкету-вання 851 учня старшо! школи, з яких 821 школяр становив навчальну вибiрку та 30 школярiв — контр-ольну вибiрку. Вихщна анкета [1], розроблена фа-х1вцями ДУ «1ОЗДП НАМН Укра'ши», мiстила 50 питань, що охоплювали такi структурнi компонен-ти способу життя школярiв, як режим дня, сощаль-ний iнститут ам'1 i школи, суб'ективна думка про здоров'яорiентовану поведiнку, самооцiнка здоров'я.
ВООЗ зазначае, що суб'ективна ощнка власно-го здоров'я е шдикатором i результатом поведшки особистость На пiдставi цих рекомендацш ВООЗ респонденти були розподшеш на двi групи залеж-но вщ суб'ективно! оцiнки власного здоров'я: шко-лярi, якi не мали скарг з боку здоров'я, ощнювали свое здоров'я як вщмшне або добре (п = 344), i групу школярiв iз низькою самоощнкою здоров'я та скар-гами з боку рiзних органiв або систем (п = 471).
Розробка дiагностичного iнструментарiю для подальшо! класифжацп поточного стану здоров'я школярiв за категор1ями ризику, пов'язаними iз прогнозом, найбшьш адекватно може бути здшсне-на на основi iнформацiйного пiдходу, застосовано-го в цiй роботi. Вщповщно до цього як ознаки об-ранi медико-соцiальнi фактори, що були висвилеш у формi питання первинно! анкети, а як градаци ознак — варiанти вiдповiдей на питання. Д^ сформовано простiр шформативних ознак i 1х градацiй за методом С. Кульбака, що базуеться на розрахун-ку спiввiдношення правдоподiбностi для груп рес-пондентiв з альтернативними градац1ями ознаки, за якою здiйснювалося групування (в нашому випад-ку — суб'ективна оцiнка здоров'я). Сшввщношення правдоподiбностi вiдображае, у скшьки разiв часть ше градацiя прогностично! ознаки зустрiчаеться в однiй iз груп респондентiв. У подальшому за фор-
мулою С. Кульбака у модифжаци О.А. Генкина та 6.В. Гублера розраховувалися дiагностичнi коефь шенти (ДК) (на ocHOBi десяткових логарифмiв вщ-ношення правдoпoдiбнocтi) градацiй ознак i заходи iнфoрмативнocтi ^агностично! цшносп) ознак.
У результатi було сформовано простр шформа-тивних ознак, дiагнocтична цiннicть яких переви-щувала 0,2, що дозволило скоротити шформацшну матрицю з 50 до 15 ознак. Вщбраш ознаки були згруповаш у три блоки, що рoзрiзняютьcя за меди-кo-coцiальнoю природою.
Рoзрахoванi значення ДК градацш вiдiбраних ознак, oкругленi до найближчого цшого числа, ви-користовували як «сирЬ> бали. Далi тдраховували суми «сирих» балiв з уах питань i окремо по кожному з блоюв, кожна з яких згодом була пщдана стандартизации за шкалою cтенiв. Це дозволило видшити високий, cереднiй, низький рiвень впливу медико-coцiальних фактoрiв на здoрoв'яoрiентoвану пове-дiнку шкoлярiв.
На завершальному етапi була здшснена остаточ-на перевiрка ефективнocтi методики на контрольна вибiрцi чисельшстю 30 шкoлярiв (15 шкoлярiв iз вiдмiнним i добрим станом здоров'я та 15 шкoлярiв зi скаргами на стан здоров'я). Вщнесення респондента до riei чи шшо! групи здiйcнювалocя на пщ-cтавi граничних значень пщсумково! суми «сирих» балiв, яка встановлювалася за теоремою Т. Байеса i формулою А. Вальда:
101g
а < ТДК < 101g1-
1 - ß
ß
де ДК — дiагностичний коефiцiент; а — помил-ка першого роду (в нашому дослщженш прийнято а = 0,05), в — помилка другого роду (в нашому дослщженш прийнято в = 0,2).
У нашому дослщженш прийнято а = 0,05 та в = 0,2, тобто пороговi значення становили вщпо-вiдно —12 i +7 «сирих» балiв.
Ефектившсть методики пщтверджена високими показниками и чутливостi (94,7 %) i специфiчностi (97,2 %) у контрольнiй груш.
Результати та обговорення
Вихщна анкета мютила 50 питань, якi охоплювали важливi аспекти способу життя сучасних школярiв. Пiсля оцiнки iнформативностi кожно! зi складових медико-соцiальних факторiв встановлено, що най-бiльш значущими для диференщювання груп були тi, яю належали до блокiв «родина», «режим дня» та «власш переконання щодо здоров'яорiентованоI по-ведiнки». Так, у блощ «родина» найвищу дiагностич-ну щншсть мали данi про наявнють факту курiння у ам'1, задоволенють стосунками у ам'1 та стутнь до-вiрчого спiлкування з батьками, частоту сприйняття навчання у школi як складного. У блощ «режим дня» найбшьш iнформацiйно значущими були питання про рiвень фiзичноI активностi та ц тривалють, тривалiсть нiчного сну та кратшсть харчування. У блощ «переконання» значущими стали питання про
а
задоволенють станом свого здоров'я, причини, яю ускладнюють ведення здорового способу життя, авторитета, жип^ орieнтири, ставлення до реклами слабоалкогольних напоïв, потреба у допомозi в отри-манш знань про здоровий спосiб життя (табл. 1). Дiагностичнi коефiцieнти кожного з варiантiв вщпо-
вщей вказують на силу його впливу на формування здоров'яорieнтованоï поведiнки школяра.
Так, до чинниюв, якi максимально негативно впливають на здоров'я i здоров'яорieнтовану по-ведiнку (з високим негативним ДК), вщносяться такi медико-соцiальнi ознаки, як: факт куршня всiх
Таблиця 1. Анкета iнформацiйноï значущост впливу медико-со^альних фактор1в на формування
здоров'яорieнтованоï поведшки учшв
Питання анкети ДК Р! Р2 Питання анкети ДК Р! Р2
1 2 3 4 5 6 7 8
Чи задоволеш станом здоров'я? Чи задоволеш Ви стосунками в родиш?
скорше так 2 0,82 0,57 так 1 0,82 0,72
скорше ш -6 0,06 0,23 ш -4 0,02 0,05
складно визначити -2 0,12 0,20 не зовам -2 0,11 0,17
складно визначити -1 0,05 0,06
Хто для Вас особисто е авторитетом, прикладом у житп? Наскыьки е довiрчим сшлкування з батьками?
батьки 0 0,39 0,35 будь-як питання, пщтримка 1 0,76 0,63
друзi 0 0,12 0,11 мало спткуемось -1 0,07 0,09
вчителi -1 0,04 0,04 не вважаю за потрiбне -3 0,08 0,16
науковщ 2 0,05 0,03 напружена ситуа^я -3 0,02 0,04
видатн спортсмени 1 0,15 0,12 важко визначити -1 0,08 0,09
дiячi шоу^знесу -5 0,02 0,06
успiшнi бiзнесмени -1 0,08 0,10
полiтики -1 0,01 0,02
iсторичнi особи 0 0,09 0,09
немае авторитету 0 0,07 0,07
Ви ведете здоровий споаб життя? Як часто навчання здаеться складним?
так 2 0,62 0,42 часто -2 0,19 0,31
нi -4 0,03 0,08 рщко 1 0,68 0,55
частково -2 0,35 0,50 школи 0 0,13 0,14
Що Вам заважае достатною мiрою вести здоровий спосiб життя? Моя фiзична актившсть:
стан здоров'я -4 0,04 0,08 вщвщую спортсекшю 1 0,26 0,23
нестача часу 0 0,37 0,38 займаюсь спортом самостшно 0 0,30 0,28
матерiальна нестабтьнють -1 0,06 0,09 ттьки уроки фiзкультури -1 0,05 0,06
вiдсутнiсть бажання -2 0,04 0,06 ттьки прогулянки -1 0,09 0,12
лiнощi -1 0,22 0,26 активно проводжу втьний час (футбол, велосипед тощо) 1 0,28 0,25
складно визначити 3 0,27 0,13 не маю можливост -4 0,01 0,03
не маю бажання -8 0,00 0,03
Як оцшюете свое знання щодо здорового способу життя? Час, який займае фiзична актившсть, частше становить
вщмшне 1 0,22 0,17 1 годину на тиждень -5 0,03 0,11
добре 0 0,52 0,50 3 години 1 0,23 0,20
задовтьне -1 0,24 0,28 4-5 годин 0 0,26 0,26
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8
незадовтьне -8 0,01 0,04 > 6 годин 1 0,35 0,26
вкрай незадовiльне -5 0,00 0,01 складно визначити -1 0,13 0,17
Чи потрiбна допомога для отри-мання знань щодо здорового способу життя? Частше тривалють шчного сну становить
так -2 0,13 0,22 6 годин -2 0,06 0,11
ш 1 0,73 0,59 7 годин 0 0,23 0,25
складно вiдповiсти -1 0,14 0,19 > 7 годин 1 0,35 0,26
< 6 годин -5 0,04 0,13
по^зному 1 0,32 0,26
Ваше ставлення до реклами слабоалкогольних напоТв? Ваше харчування переважно становить
позитивне, допомагае зробити вибiр -6 0,01 0,05 4-5 разiв на день 1 0,31 0,29
негативне 1 0,52 0,46 3 рази 1 0,47 0,38
байдуже 0 0,42 0,46 1-2 рази -2 0,10 0,15
складно вщповюти 2 0,04 0,03 1 раз на день -8 0,00 0,02
по^зному -1 0,11 0,15
Чи е у Вашому близькому оточеннi л, хто палить?
батько 1 0,22 0,18
мати -2 0,05 0,07
брат/сестра -1 0,03 0,04
у ам'| палять усi -6 0,01 0,04
шхто 0 0,51 0,46
батько i мати -3 0,03 0,05
батько та iншi (брат/сестра) 1 0,03 0,02
мати та iншi (брат/сестра) -4 0,01 0,02
iншi члени родини 1 0,10 0,09
Примтки: ДК — д1агностичний коеф1ц1ент; Р — в1рогщн1сть появи градацП ознаки; 1 — школяр1, як не мали скарг з боку здоров'я, оц1нювали свое здоров'я як вщмнне або добре; 2 — школяр1 з низькою самооцнкою здоров'я та скаргами з боку рiзних орган1в або систем.
члешв ам'ц незадоволешсть вщносинами в родиш або напружена ситуацiя в нш; якщо школяр не до-тримуеться ведення здорового способу життя або стан здоров'я е основною причиною його недотри-мання; коли орiентирами в житп е дiячi шоу-бiзнесу або мае мiсце дуже позитивне ставлення до реклами слабоалкогольних напо!в. Незадовшьна самооцiнка знань про здоровий споаб життя стае негативним фактором; значущим також е вщсутшсть бажання або можливостi для занять фiзичною культурою, вiдвiдування спортивних секцш; або якщо фiзична активнiсть становить лише 1 годину на тиждень; не-гативний вплив мае тривалють сну менше 6 годин i харчування переважно 1 раз у день.
Пщсумковий варiант анкети включае п'ятнадцять питань, якi вiдповiдають компонентам способу життя: родина, режим дня i переконання. На кожне пи-тання пропонуються варiанти вiдповiдей у балах, на пiдставi стандартизацп за шкалою стешв. Вщповща-
ючи на питання, анкетований вибирае один iз варь антiв вiдповiдей, який вважае правильним для себе. При аналiзi результапв пiдраховуеться загальна сума балiв по всiй анкетi та сшввщноситься з розра-хованими за шкалою стешв градацiями — низький, середнш або високий рiвень впливу медико-сощ-альних факторiв на здоров'яорiентовану поведшку. Методика також передбачае оцiнку i вiдповiднiсть рiвням (високий, середнiй, низький) впливу за кож-ним iз структурних компонентiв (родина, режим дня або переконання).
Для перевiрки ефективностi методики проведено анкетування контрольноi групи, за результатами якого школярiв, якi набрали суму «сирих» балiв > +7, вщнесено до категорГi школярiв iз вiдмiнним i добрим здоров'ям, а школярiв, якi набрали суму «сирих» балiв < —12, — до категорп школярiв зi скаргами на стан здоров'я (табл. 2). Вщзначимо, що тшь-ки в одного школяра, який мав суб'ективш скарги
Таблиця 2. Таблиця спряженост для о^нки ефективност розроблено/ анкети у визначенн1 р1вня
здоров'яформуючоï поведнки школяр1в
Результати анкетування Самооцшка здоров'я
Вщмшне i добре здоров'я Скарги на стан здоров'я Всього
Вщмшне i добре здоров'я А 14 В 3 17
Скарги на стан здоров'я С 1 D 11 12
Всього A + C 15 B + D 14 29
Примтки: ДЧ х 100 % = 78,6 %; ДС ^-¡^т х 100 % = 93,3 %;
B + D A + C
D A
ППР =-х 100 % = 91,6 %; ПНР =-х 100 % = 82,4 %.
C + D A + B
на стан здоров'я, сума «сирих» балiв була меншою за критичну (—9), що не дозволило його вщнести до однiеï з груп за результатами анкетування.
З позицИ доказовоï медицини до найбшьш зна-чимих критерИв оцiнки ефективностi розробленоï методики належать:
— дiaгносmuчнa чутливкть (ДЧ), що визначае частку обстежуваних iз позитивним результатом на пiдставi новоï методики серед реально юнуючих;
— дiагностична сnецифiчнiсть (ДС), що визначае частку обстежуваних iз негативним результатом на пiдставi новоï методики серед реально iснуючих, до-зволяючи вилучити бшьшу частину здорових шко-лярiв з подальшоï корекцiйноï роботи;
— прогностичтсть позитивного результату (ППР), що визначае частку обстежуваних з ютинно позитивним результатом на пiдставi новоï методики;
— прогностичтсть негативного результату (ПНР), що визначае частку обстежуваних з ютинно негативним результатом на пiдставi новоï методики.
Розроблена нами методика е достатньо ефек-тивною, про що свщчать значення дiагностично'ï чутливостi (78,6 %), дiагностичноï специфiчностi (93,3 %), прогностичност позитивного результату (91,6 %), прогностичност негативного результату (82,4 %). Пд час апробацИ розробленоï методики при вибiрцi у 30 школярiв вдалося вилучити з по-дальшоï корекцiйноï роботи 14 школярiв (46,7 %).
Отже, розроблена за допомогою методу С. Кульбака i стандартизована за методикою стешв анкета дозволяе встановити стутнь iнформацiйноï значу-щосп медико-соцiальних факторiв, що впливають на здоров'яорiентовану поведiнку школярiв, як у
щлому за анкетою, так i за окремими структурними компонентами (родина, переконання, режим дня) для подальшого проведення корекцшних ^агнос-тичних, профшактичних, освiтнiх) заходiв для да-тей та батьюв з метою пщвищення рiвня здоров'я, здоров'яорieнтованоï поведiнки i зниження негативного впливу медико-сощальних факторiв на здоров'я учшвсь^ молодь
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ даноï статтi.
References
1. Peresypkina TV, Sydorenko TP, Necheporenko N1, Roshman TV. Sociologichnyj opytuval'nyk dlja doslidzhennja stanu zdorov'ja ta jakosti zhyttja pidlitkiv [Sociological questionnaire for studying the health status and quality of life of adolescents]. Patent UA № 60371, 2015. (in Ukrainian).
2. Bykova VV Kataeva AV Methods and tools for analysing informative features when processing medical data. Programmnye produkty i sistemy. 2016;(114):172-178. doi:10.15827/0236-235X.114.172-178. (in Russian).
3. Wald A. Posledovatel'nyi statisticheskii analiz [Consistent statistical analysis]. Moscow: Fizmatizd; 1960. 328p. (inRussian).
4. Gubler EV. Vychislitel'nye metody analiza i raspoznavanie pato-logicheskikh protsessov [Computational methods of analysis and recognition of pathological processes]. Moscow: Meditsina; 1973. 296p. (in Russian).
5. Dontsov DV, Romanova EB, Ambalov YuM. The method of alternative analysis Wald for prognosis progression of disease in patients with chronic hepatitis С. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik. 2011;(127):69-72. (in Russian).
6. Veres IA, Peresada OA, Belko VI. Method of Walds sequential analysis in the development of quantitative evaluation of salpingoophoritis expression. Sibirskij Medicinskij Zurnal (Irkutsk). 2016;(144);5-7. (in Russian).
Отримано 03.04.2019 ■
Пересыпкина Т.В.1,2, Редька И.В.23, Сидоренко Т.П.1,2, Пересыпкина А.М.2
1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
2Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
3Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Информационная значимость медико-социальных факторов, влияющих на здоровьеориентированное поведение школьников
Резюме. Актуальность. На основании данных медицин- механизмом развития неинфекционной патологии среди ской статистики определяется отрицательная динами- всех категорий населения. Поэтому актуальным стано-ка состояния здоровья детей и подростков Украины. По вится вопрос разработки и внедрения превентивных мер данным ВОЗ, факторы образа жизни являются пусковым для предотвращения распространения неинфекционной
патологии среди детей. Нуждается в обновлении и диагностический инструментарий, который призван обеспечить эффективность проведения целенаправленных профилактических программ. Цель. Разработка диагностической анкеты, которая даст представление о значимости медико-социальных факторов, влияющих на формирование здоровьеориентированного поведения учащейся молодежи. Материалы и методы. На основании анкетирования 851 школьника по различным компонентам образа жизни (режим дня, семья, школа, субъективное мнение о здоровьеориентированном поведении) и применения метода С. Кульбака разработана диагностическая анкета для определения информационной значимости влияния медико-социальных факторов на здоровьеориентирован-ное поведение школьников. Результаты. После оценки информативности каждого из составляющих медико-социальных факторов определены вопросы, имеющие наивысшую диагностическую ценность, которые и составили окончательный вариант диагностической анкеты. Рассчитанные диагностические коэффициенты каждого из вариантов ответов указывают на силу его влияния на формирование здоровьеориентированного поведения школьника.
Итоговый вариант анкеты включает пятнадцать вопросов, которые соответствуют компонентам образа жизни (семья, режим дня и убеждения). На каждый вопрос предлагаются варианты ответов в баллах, стандартизированных по шкале стенов. Отвечая на вопрос, анкетируемый выбирает один из вариантов ответов, который считает правильным для себя. При анализе результатов подсчитыва-ется общая сумма баллов по всей анкете и соотносится с рассчитанными по шкале стенов градациями — низкий, средний или высокий уровень влияния медико-социальных факторов на здоровьеориентированное поведение. Выводы. Методика предусматривает оценку и соотнесение с уровнями влияния (высокий, средний, низкий) по каждому из структурных компонентов (семья, режим дня или убеждения) с целью дальнейшего проведения кор-рекционных (диагностических, профилактических, образовательных) мероприятий для детей и родителей для повышения уровня здоровья, здоровьеориентированного поведения и снижения негативного влияния медико-социальных факторов на здоровье учащейся молодежи. Ключевые слова: здоровьеориентированное поведение; школьники; метод С. Кульбака; диагностическая анкета
T.V. Peresypkina12, I.V. Redka23, T.P. Sydorenko12, A.M. Peresypkina2
1State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
3Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Informational significance of medical and social factors that influence the health-oriented behavior
of school-age children
Abstract. Background. Based on medical statistics, the negative dynamics of the health status of children and adolescents in Ukraine is determined. According to the World Health Organization, lifestyle factors are a trigger of non-communicable diseases among all categories of the population. Therefore, the question of the development and introduction of measures to prevent the spread of non-communicable diseases among children is becoming urgent. Diagnostic tools also need to be updated to ensure the effectiveness of targeted prevention programs. The purpose of this work is to develop a diagnostic questionnaire, which will give an idea of the importance of medical and social factors influencing the formation of health-oriented behavior in school-age children. Materials and methods. Based on the survey of 851 schoolchildren regarding various components of the lifestyle (daily routine, family, school, subjective opinion about health-oriented behavior) and the application of S. Kullback's method, the diagnostic questionnaire was developed to determine the informational significance of the medical and social factors that influence the health-oriented behavior of schoolchildren. Results. After evaluating the informa-tiveness of each component of medical and social factors, questions with the highest diagnostic value were identified, which constituted the final version of the diagnostic questionnaire.
The calculated diagnostic coefficients of each answer indicate the strength of its influence on the formation of health-oriented student's behavior. The final version of the questionnaire includes fifteen questions that correspond to the lifestyle components: daily routine, family, school, subjective opinion about health-oriented behavior. Each question is offered answers in points, standardized on sten score. Answering the question, the respondent chooses one of the answers that he considers to be true. When analyzing the results, the total scores for the entire questionnaire are calculated and compared with the gradations calculated on sten score — low, medium or high level of influence of medical and social factors of health-oriented behavior. Conclusions. The methodology provides for assessment and correspondence with levels of influence — high, medium, low — for each structural component: daily routine, family, school, subjective opinion about health-oriented behavior, with the aim of further carrying out corrective (diagnostic, preventive, educational) measures for children and parents to increase the level of health, health-oriented behavior and reduce the negative impact of medical and social factors on the health of students.
Keywords: health-oriented behavior; schoolchildren; S. Kullback's method; diagnostic questionnaire
