CC BY
26
УДК 338.246.2(477) Марина Васил1вна Бандура,
канд. екон. наук, доцент Донецький державний ушверситет управлшня
1НФОРМАЦ1ЙНА СКЛАДОВА МЕХАН1ЗМУ УПРАВЛ1ННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
1нформатизащя суспшьства й економь ки на сьогодш виявляеться основною характерною ознакою функщонування свггового господарства. Вагомють шформацп у процес здшснення управлшня на р1зних оргашзацш-них р1внях не можна недоощнювати: саме достов1рнють отриманих ведомостей у тш чи шшш галуз1 знань, а також об'ективнють !х сприйняття виступають критер1ями устшно-ст реал1заци будь-яких процес1в { практич-них ршень. Однак особливого значення ш-формащя як система налагодження комуш-кативних взаемозв'язюв набувае в умовах здшснення вибору нащональних економш на користь шновацшного напряму розвитку промисловосп. Актив1защя проведення на-укових дослщжень та штенсифшащя впро-вадження техшчних нововведень до масово-го використання супроводжуються форму-ванням надзвичайно масштабних та особливо щнних шформацшних потоюв, здатних знач-но вплинути на розвиток нащональних сощ-ально-економ1чних систем. За таких умов побудова ефективно! системи накопичення та збер1гання шформацп, а також забезпе-чення високого р1вня И наукоемносн й еко-ном1чно! щнносп виявляються основними завданнями, виршення яких е актуальним для сучасного етапу розвитку нащонально! промисловосп й економши в цшому.
Обгрунтування рол1 шформацп та про-цес1в шформатизацп у процес розвитку нащонально! промисловосп й сощально-еконо-м1чних систем у цшому постае об'ектом на-укових дослщжень достатньо давно. Питання визначення ознак шформацшного суспшьст-ва, а також основних елеменпв сучасних ш-формацшних систем е об'ектом дослщжень таких видатних економюпв: А. Берга, Н. Вь нера, Б. Голдстайна, К. Джекобсона, П. Дру-кера, М. Кастельса, А. Маршалла, Н. Орду-ейна, П. Страсмана, Дж. Фрщмана, Ю. Шрей-дера, А. Штрка, I. Юзвшина.
© М.В. Бандура, 2013
Численш дослщження шформацшних аспекпв функщонування сучасних нащона-льних сощально-економ1чних систем { !х промислового сектору свщчать про те, що безпосередньо процеси суцшьно! шформатизацп сьогодш визначають подальш1 напрями розвитку будь-яко! держави. Саме тому для укра!нсько! промисловосп актуальним е побудова системи шформацшного забезпечен-ня як складово! мехашзму управлшня сталим сощально-економ1чним розвитком кра!ни. Для вггчизняно! економши надзвичайно важ-ливим виявляеться виршення питань розвитку промислового сектору 1 створення гщних умов для забезпечення на цш основ! сталих темтв зростання нащонально! сощально-економ1чно! системи в цшому.
Метою статп е вдосконалення шформацшного забезпечення мехашзму управлшня сталим розвитком нащональних сощаль-но-економ1чних систем задля забезпечення конкурентоспроможносп нащонально! промисловосп й високих сощальних стандарпв у держава
Кватфшоване управлшня неможливе без шформацшно! бази, тому доцшьним можна вважати твердження щодо необхщносп формування яюсно! системи шформацшного забезпечення на загальнодержавному р!вш. Така система мае не ильки виконувати фун-кцп акумуляци та формування детально! бази даних, а 1 сприяти здшсненню процешв регу-лювання та контролю вс1х важливих аспекпв д!яльносп й функщонування галузей вггчизняно!' економши.
Поняття «шформащя» в укра!нському законодавсга, зокрема в Закош Укра!ни «Про шформащю» вщ 02.10.1995 р. № 2657-XII, трактуеться таким чином: «шформащя -будь-яю вщомосп та/або даш, як можуть бути збережеш на матер1альних ношях або вщображеш в електронному виглядп> [4].
Економта промисловостi Есопоту of
ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)
Слщ тдкреслити, що за сво!м характером шформащя може бути рiзною, вщповщ-но роль И у процес виробництва може бути або важливою, або ж другорядною. Це озна-чае, що вiдмiннi за змютом компшяцп даних мають нерiвномiрний рiвень вiдкритостi, по-требують рiзного ступеня захисту. Теоретич-нi доробки у сферi вивчення значення шфор-мацп як нового фактора виробництва в пост-iндустрiальному суспiльствi свщчать, що вiтчизнянi та зарубiжнi дослщники тдкрес-люють iснування тiсного взаемозв'язку мiж поняттями «шформащя» i «управлшня». 1н-формацiйне забезпечення сьогоднi стае основою здшснення процесiв планування, оргаш-зацп та контролю як на окремих тдприемст-вах, так i на загальнодержавному рiвнi. Дощ-льно зробити висновок, що шформацшна складова державного управлiння мае прямий вплив на розвиток промислового сектору й усiх iнших сфер народного господарства, а отже, i на соцiально-економiчний розвиток кра!ни в цiлому. Пращ I. Колос, Т. Голубево!, М. Денисенко та Ю. Горященко надають таке визначення явища iнформацiйного забезпечення сощального управлiння - це «сукуп-нiсть даних, органiзацiя !х ведення, обробка, збереження i накопичення, пошук, а також поширення в межах компетенцп защкавле-ним особам у зручному для них виглядЬ» [5, 6].
На думку I. Грицюк, В. Григоренко та О. Лаврова, «шформацшний ресурс кра!ни -це И капiтал, тому завдання формування, на-громадження i комплексного використання нащонального iнформацiйного ресурсу слщ вiднести до завдань державно! важливосп. Держава повинна мати засоби, як б давали змогу достовiрно ощнювати iнформацiйний капiтал суспiльства i визначати напрями його використання в сферi соцiально-економiч-ного розвитку кра!ни» [7].
1нформацшне забезпечення механiзму управлшня соцiально-економiчним розвит-ком держави можна розглядати як сукупнють окремих структурних елементiв - пiдсистем формування, обробки, обмшу iнформацiею та прийняття управлшських рiшень (див. рисунок).
Кожна з тдсистем передбачае вико-нання певних завдань, у результат чого за-
безпечуеться досягнення узгодженостi мiж окремими ланками державного управлiння у процес прийняття важливих рiшень у соща-льно-економiчнiй сферi.
Формування та реалiзацiя прюритет-них напрямiв соцiально-економiчних про-грам розвитку держави мае базуватися на конкретних критерiях економiчного стану кра!ни, тобто враховувати потенцiал фшан-сового сектору й темпи зростання нащональ-но! промисловостi. Саме досягнення взаемо-узгодженостi економiчних та сощальних явищ виявляеться головною метою й водно-час результатом шформатизацп всiх ланок державного управлшня.
1нформацшна складова мехашзму управлiння сталим розвитком сощально-економiчних систем функцiонуе шляхом реа-лiзацil чотирьох основних етапiв.
На першому етапi мае вiдбуватися без-посередньо формування бази аналггично! шформацп, що передбачае проведення фундаментального аналiзу економiчного розвитку кра!ни й визначення рiвня сощально! спрямованостi нащонально! економiки. На основi чого проводиться коригування критерий соцiально-економiчного розвитку держа-ви.
Другий етап - етап обробки аналггично! iнформацi!. Вш передбачае розробку та подальше використання методичного забез-печення, технолопчних процесiв i моделей обробки шформацшних потокiв.
На третьому етапi проводиться обмш i звiряння аналiтично! шформацп на державному та мiжвiдомчому рiвнях, а також ш-формування населення щодо напрямiв i перспектив соцiально-економiчного розвитку держави.
Четвертий етап передбачае визначення прюритетних напрямiв соцiально-економiч-ного розвитку держави шляхом розробки й застосування програмного забезпечення сис-теми, а також побудови шформацшно! моде-лi прийняття та кореигування управлшських ршень.
Подiбна «конструкцiя» шформацшного забезпечення е ефективною з точки зору уш-фiкацi! загальнодержавних шформацшних потоюв i досягнення сталого розвитку на-цiональних соцiально-економiчних систем.
ISSN 1562-109Х 2013, № 1-2 (61-62)
Економта промисловостi Экономика промышленности
(Z9-\9)Z-l°K'ílOZ Х601-ГО51 NSSI
Ш
¿újsnpiq Jo лшоиоэд
Ф
uujoaot jmvodu юнтонощ
Чз
я £
я
0
?!
Sr
1 -к
S;
я о
о
§
о
О/
о
05
g я
I I
5'
g
§
i о
to 05 Я
3 ?! О
Я
-я о'
я
§
о* я
я «
о о -я
I'
о* Я
о
?! о
я р
я я
я «
о я о
Технологи обробки анагптично1 шформацн та прийняття управлшсысих piuiCHb
M н р я
Cd
s
u> Я
S
H ttí р а я »
а
H- •
И » «
я *
•о 5
Р
Cd я
в. р о I
tri «
^ о
Б В.
et
.. Р'
» э
№ сг
Б ?
I *
О о Н-: а
и о ^ g
et >-;•
р £ а я
t-S
о w Cd Я И
я
^
ti ft
•в р
Cd
я
О Я о H ft
р
0
01
я
р
ti ft
•в * «
Р я. 3 »
Я V! О
S Я
►о о У- ГО Cd >
Р
' С.
О
s-a s<
M
н р
я
0
01
я
^
W Cd
•5' »
я
I
а р
я
р
g
н' s
X
я
о.
я' ►в* о
•в
g
р с
о •в
0
ti
ft
g.
„ о
^ о
01
я
- я
р
>-• р g
н'
я
i
я
о
р
я
р
g
н'
я
i
я
о
H
ft
X
я о и о
S'
я
- я тз
я' °
-в- s
о о ►в я s О
В ОУ
Б.
Я: О Ol
я
о
M
H §
0
01 •в
0
01
я
я р
я
и я
X
я
о.
я' ►в* о
•в
g
р с
Джерела формування анагптично! ¡нформацп
о « о *
-E.S р я
3
О. я р
w о
й S
Я
t я
я р
H ц Р О
Я s
-ö
р
Cd
ft -t ta Я и о о
5' я о о H
о о
Б
р
—
сг Я О
t "О
ft
•в р
Cd
о Я •в to S о
Cd Р Я О о н
Cd
я
w Я
S ft я я to ft "Q
Я
. р 3 3
Я v;
ft M
® Я ^ w
о "Я. я Я
5. S I -з
Í S я: P
О О 5' «
i-) ' я
о to
M
н §
►в-о
•в
g
^
и р
я я
а g
р g
н' я
X
я
о.
я' ►в* о
•в
g
р с
Формування единого ¡нформацшного простору розвитку нацюнальних сощально-економ1чних систем
Важливою функщею в цьому контeкcтi стае cтвоpeння додаткових можливоcтeй дepжавниx оpганiв до здiйcнeння опepатив-ного контpолю, ycyнeння пpоблeм взаемоуз-годжeноcтi у^авл^ьких piшeнь, cвоeчаc-ного peагyвання в напpямi лiквiдацiï crpyR-тypниx джбаланшв pозвиткy окpeмиx peгiо-нiв i пpомиcлового ceктоpy зокpeма.
Рeзyльтативнicть тако1' cтpyктypи базу-eтьcя, пepш за в^, на якоcтi накопичeння й обpобки отpиманоï iнфоpмацiï. Бeзпepeчно, cтвоpeння можливоcтi дepжавниx оpганiв i ^омадян зокpeма «на мющ» у peжимi «оп-line» здiйcнювати пpоцecи обмшу iнфоpмацiï та задоволeння iнфоpмацiйниx постуг значно cкоpотить обcяги чаcy, видатюв i гpошeй ycix yчаcникiв тако1' взаeмодiï. Сyчаcнi гло-балiзацiйнi та iнтeгpацiйнi пpоцecи у ^о-ми^овост! потpeбyють cтвоpeння каналiв тepмiнового та заxищeного обмiнy iнфоpма-цieю, ^и чому cамe eлeктpоннi заcоби вияв-ляютьcя найбiльш швидкicними з цих пози-цiй.
Оcтаннiми pоками актуальним стае пи-тання cтвоpeння eлeктpонниx ypядiв дepжав, тобто мepeжниx iнфоpмацiйниx iнфpаcтpyк-тyp для eфeктивного комплeкcного зд^^н-ня комyнiкацiй мiж оpганами дepжавного yпpавлiння, дepжавними cтpyктypами та на-ceлeнням.
Концeпцiя eлeктpонного ypядy, на думку eкономicтiв-пpактикiв I. ^ицюка, В. ^и-гоpeнко, О. Лавpова, здатна виpiшити цiлy низку пpоблeм будь-яко1' eкономiки, а cамe:
пiдвищити eфeктивнicть взаeмодiï оp-гашв дepжавноï влади як у внуфшньому (апаpатномy) cepeдовищi, так i з ^омадяна-ми й бiзнec-cтpyктypами;
тдвищити «пpозоpicть» влади за pаxy-нок пepexодy на новий piвeнь звоpотного зв'язку як iз гpомадянами, так i з бiзнecом;
забeзпeчити антикоpyпцiйнicть ypядy -«eлeктpонний ypяд» дае змогу ^ацювати бeз бeзпоcepeднього контакту, що знижуе pизик коpyпцiï, а також зводить до мшмуму дж-кpимiнацiю за нацiональною ознакою, стат-тю, eкономiчним cтатycом;
cкоpотити дepжавний апаpат, а отжe, знизити витpати на його yтpимання тощо [7].
^о^ет пepexодy кpаïн до кон^пци eлeктpонного ypядy cyпpоводжyютьcя pоз-
pобкою пepeлiкy cтандаpтiв, на оcновi яких здiйcнюeтьcя peгyлювання пpоцeciв викоpи-cтання iнфоpмацiйниx тexнологiй piзними оpганiзацiями та вiдомcтвами. Доcлiджeння мiжнаpодного доcвiдy cвiдчить пpо юнуван-ня достатньо1' кiлькоcтi вдалих пpикладiв за-пpоваджeння подiбниx eлeктpонниx cиcтeм до cфepи дepжавного yпpавлiння. Xаpактep-но, що кожна з ^аш обиpаe cвiй шлях фоp-мування такого pодy ypядy, оcкiльки piзний piвeнь eкономiчного pозвиткy, тexнiко-матe-piальна база, фiнанcовi можливоcтi й куль-тypнi оотбливост! значно впливають на yc-шшшсть тих чи iншиx заxодiв ушфшацп ш-фоpмацiйноï бази.
Запpоваджeння eлeктpонного ypядy в Укpаïнi також можe дати позитивнi peзyльта-ти. Однак у цьому випадку ваpто дeтально вивчити оcобливоcтi pозpобки подiбного мe-xанiзмy за коpдоном.
Укpаïна мае достатнш потeнцiал для pозбyдови стшко1' iнфоpмацiйноï iнфpаcтpyк-тypи, однак peалiзацiя подiбноï cтpатeгiï ycкладнюeтьcя низкою нeвиpiшeниx тощаль-них та полiтичниx питань, яю icнyють у дep-жавi й гальмують пpоцecи peфоpмyвання eкономiки. Hапpиклад, запpоваджeння otc-тeми eлeктpонного ypядy пepeдбачаe, що вза-eмодiя дepжавниx оpганiв мiж cобою, а також адмiнicтpативниx оpганiв у^авлшня та наceлeння, мае здiйcнюватиcя пepeважно в peжимi «online». Сyчаcна вггчизняна дш^ нicть, навпаки, cвiдчить, що значна частина наceлeння дотeпep ж мае тако1' можливоcтi, хоча й показник коpиcтyвачiв Iнтepнeтом щоpiчно зpоcтаe. Цe означае, що eлeктpонна взаeмодiя можe виявитиcя нeeфeктивною, оcкiльки, по-пepшe, доcтyп до нeï бyдe об-мeжeним, по-дpyгe, поpяд iз витpатами на запpоваджeння eлeктpонного ypядy потpeбy-ватимуть фiнанcyвання витpати, пов'язанi з функщонуванням оpганiв дepжавного у^ав-лшня для обcлyговyвання peшти наceлeння на «cтаpиx» умовах.
Щe однieю пpоблeмою на шляху ш-фоpматизацiï у^аш^кою cycпiльcтва можe бути нeзаxищeнicть ^о^ив пepeдачi ш-фоpмацiï. Iнтepнeт-шаxpайcтво потpeбye cтвоpeння бeзпeчниx каналiв обмiнy iнфоp-мацieю, а також викоpиcтання л^нзованих пpогpамниx пpодyктiв для ïï збepiгання й
ISSN 1562-109X 201З, № 1-2 (61-62)
Еттмта npoMurnoeocmi З^тмика прoмышленнoсmи
аналiзу. 1нформацшне суспiльство - це про-зора та захищена система оперування даними на Bcix органiзацiйних piB^x: тiльки такою вона здатна пщтвердити свою ефективнiсть i значущiсть у держава
Водночас певнi кроки до шформатиза-цй' у вiтчизняному економiчному пpостоpi вже зроблено. По-перше, створено законода-вчу основу, а саме затверджеш закони Украь ни «Про друковаш засоби масово! iнфоpмацiï (пресу) в Украш» вiд 16.11.1992 р. № 2782-XII, «Про телебачення i радюмовлення» вiд
21.12.1993 р. № 3759-XII, «Про iнфоpмацiйнi агентства» вщ 28.02.1995 р. № 74/95-ВР, «Про державну таемницю» вiд 21.01.1994 р. № 3855-XII, «Про державну статистику» вщ 17.09.1992 р. № 2614-XII, «Про захист ш-формацп в автоматизованих системах» вiд
05.07.1994 р. № 80/94-ВР та «Про Основ-нi засади розвитку шформацшного сусш-льства в Укpаïнi на 2007-2015 роки» вщ 09.01.2007 р. № 537-V. По-друге, активiзова-но процес розширеного використання шфор-мацшних теxнологiй переважно всiма органами деpжавноï влади пiд час виконання по-точних завдань. Бiльшiсть оргашв виконавчоï влади застосовують локальнi обчислювальш меpежi. Протягом 1997-2012 pp. пщписано 26 угод про взаeмообмiн шформацшними ресурсами мiж окремими державними органами, створено ïx офiцiйнi сайти в меpежi 1нтернет. Уже сьогодш укpаïнцi мають мож-ливiсть отримувати окpемi iнфоpмацiйнi по-слуги в електронному режима Тому можна зазначити, що розвиток та поглиблення ш-формацшно1' взаeмодiï мiж окремими ланками державно1' влади певним чином створюе передумови для формування достовipноï ба-зи аналiтичноï iнфоpмацiï.
На сьогодш в Украш одночасно ддать три системи державного упpавлiння проце-сами iнфоpматизацiï та iнфоpмацiйноï дiяль-ностi:
функцiональна, або мiжвiдомча, за яко1' функцiï упpавлiння здiйснюються незалежно вщ вiдомчого чи pегiонального пщпорядку-вання (Державна служба статистики, аpxiви);
iepаpxiчна, або вiдомча, - вщповщно упpавлiння здiйснюeться «згори донизу» (правоохоронш установи, Пенсiйний фонд, Державна податкова служба);
pегiональна - державний орган керуе функцiями установ, розташованих на данiй теpитоpiï (обласш та pайоннi деpжавнi адмь шстрацп) [7].
Найпошиpенiшою виявляеться вiдомча система, характерна для бшьшосп держав-них управлшських структур та оpганiзацiй. 1нформащя, отримана в pезультатi аналiзу соцiально-економiчного розвитку краши й pегiонiв, мае бути достовipною та повною, оскшьки на ïï основi деpжавнi органи оброб-ки iнфоpмацiï та загальш коpистувачi (насе-лення) робитимуть певш висновки щодо стану економiчного розвитку i прогнозувати-муть майбутш тенденцiï та наслiдки.
Публiкацiя отриманих даних у друко-ваному й електронному режимах органами статистики Украши означае вiдкpитiсть важ-ливо1' шформацп не тiльки для укра1'нського, а i свггового суспiльства. Це впливае на iмiдж кра1'ни та ïï ощнку на мiжнаpодному piвнi з позицш piвня економiчного розвитку та матеpiального забезпечення населення, вiдсотковоï ваги «тшьових» опеpацiй, piвня коpумпованостi владних структур. З шшого боку, стутнь економiчного благополуччя кpаïни для населення стае кpитеpiем оцiнки ефективностi роботи правлячих структур i формуе певний piвень довipи до влади, будуе сощально-психолопчний клiмат у кpаïнi.
Система обробки аналiтичноï iнфоpма-цй' на державному piвнi потребуе використання певних шформацшних теxнологiй. Найбiльш вдалим ршенням е застосування як центpалiзованого, так i децентpалiзовано-го пiдxодiв у пpоцесi обробки iнфоpмацiï. Тобто, з одного боку, приймання та реестра-щя первинних документiв, запис даних на машинний носiй, обробка на ЕОМ, контроль, оформлення й видача результата розрахунку коpистувачевi мають вщбуватися локально й у певш строки. З шшого боку, кожну з цих операцш слщ розбити на ряд операцш техно-логiчного процесу, обладнавши спецiальнi пункти збору й обробки пеpвинноï iнфоpма-цiï персональними комп'ютерами та апара-турою передавання даних у мюцях ïï виник-нення.
Програмне забезпечення системи при-йняття упpавлiнськиx piшень мае мютити продукт, здатний автоматизувати виконання
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62)
операщй оргашзованого збериання, пошу-ку, реестрацп та спостереження за поточни-ми дiями з документами. У цьому плаш достатньо цiкавим е досвщ росiйських ком-панiй, якi застосовують для цих цiлей пакет ELMAECM, що дозволяе не тiльки забезпе-чити органiзацiю iнформацiйних потокiв, а i здiйснити моделювання необхiдних шфор-мацiйних та бiзнес-процесiв [8-10].
На основi застосування даного про-грамного продукту також можна побудувати певну шформацшну модель прийняття й ко-ригування управлiнських рiшень. Загально-державна шформащйна модель сощально-економiчного розвитку повинна мати вигляд едино! сукупносп кшькох iнформацiйних моделей, кожна з яких мютить конкретнi шляхи виршення окремо! проблеми розвитку нащонального господарства. Розробка ш-формацiйноi моделi дозволяе ще на стадп дiагностики проблем у сощально-економiч-нiй сферi забезпечити залучення до процесу аналiзу максимально! кiлькостi державних органiв.
Висновки. Поступова шформатизащя украшського суспiльства забезпечуе поглиб-лення взаемовiдносин та штегращю функцiй управлiння окремих державних структур; сприяе формуванню едино! iнформацiйноi бази; надае можливють отримання швидюс-ного доступу до необхщних даних i тим самим прискорюе виршення проблемних пи-тань не тшьки у сферi здiйснення управлш-ських функцш у процесi промислового розвитку краши, а й тд час дiалогу з населен-ням. Чггкий розподiл повноважень, здшснен-ня систематичного контролю та закршлення фшансово! вiдповiдальностi здатнi тдвищи-ти ефективнють реалiзацii прийнятих рiшень на практищ, а тому побудова подiбних моделей е життево необхiдною потребою для украшського суспiльства на сьогодш.
Лiтература
1. Друкер П.Ф. Эффективное управление предприятием / П.Ф. Друкер. - М.: Виль-ямс, 2008. - 224 с.
2. Кастельс М. 1нформацшне суспшь-ство та держава добробуту. Фшська модель / М. Кастельс, П. Хiманен. - К.: Ваклер, 2006. - 256 с.
3. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - М.: Прогресс, 1993. - Т. 2. - 310 с.
4. Про шформащю: закон Укра!ни вщ 02.10.1995 р. № 2657-Х11 ^з змшами, остання редакщя вiд 10.08.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua /laws/show/2657-12.
5. Денисенко М.П. 1нформацшне за-безпечення шновацшно-швестицшно! дь яльностi тдприемства / М.П. Денисенко, Т.С. Голубева, 1.В. Колос // Вiсник Нащонального ушверситету «Львiвська полгтехшка». - 2009. - № 647. - С. 43-49.
6. Горященко Ю.Г. 1нформацшне за-безпечення управлiнськоi дiяльностi: ана-лiз категорiально-понятiйного апарату / Ю.Г. Горященко // Вюник Запорiзького нащ-онального унiверситету. - 2010. - № 4 (8). -С.235-242.
7. Грицюк 1.В. 1нформацшш системи i технологii у державних фшансах: навч. по-аб. / 1.В. Грицюк, В.О. Григоренко, О. В. Лавров. - Ч.: Технодрук, 2011. - 158 с.
8. Стандарти i едина архитектура шфо-рмацiйних технологiй [Електронний ресурс] / Технологи штеграцп державних шформацш-них систем i органiзацii мiжвiдомчоi взаемо-дii // Офiцiйний сайт компанп «Microsoft» в Украiнi. - Режим доступу: http://www. micro-soft.com/Ukraine/Government/Analytics/Integra tionTechnologies/Standards.mspx.
9. Система управлiння бiзнес-проце-сами ELMA [Електронний ресурс] / Офщш-ний сайт компанii ELMA в Роси. - Режим доступу: http://elma-bpm.ru/product/ecm/.
10. Доклад об информационной экономике 2012 года. Производство программного обеспечения и развивающиеся страны. Обзор / Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. -Нью-Йорк; Женева, 2012. - 14 с.
Надшшла до редакцИ 14.06.2013 р.
- Економжа промисловост1 Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 135
2013, № 1-2 (61-62)
