CC BY
131
шформащю мехашзму регулювання цiн. Джерела отримання вихщно! шфор-мацп аналогiчнi до попередньо1.
Зiставлення даних вхщно1 та вихщно! шформацп дае змогу встанови-ти зворотний зв'язок у CTcreMi державного регулювання цш на продовольчо-му ринку, що дае змогу вимiряти i оцiнити наслiдки регулювання.
Л1тература
1. Владимирова Т. А. Формирование гибких цен и тарифов в интегрированных экономических системах / Т.А. Владимирова, В.Г. Соколов. - Новосибирск : Изд-во Сибирского ин-та финансов и банковского дела, 2009. - 110 с.
2. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 25 грудня 1996 р., № 1548 "Про встанов-лення повноважень оргашв виконавчо! влади та виконавчих органiв мюцевих рад щодо регулювання цш (тарифiв)" 3i змiнами та доповненнями.
3. Панасюк Б.Я. Державне управлшня в умовах ринкових вiдносин / Б.Я. Панасюк // Економiчний часопис - ХХ1 : наук.-аналiт. журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 15-19.
Шкварчук Л А. Система полномочий органов государственного регулирования цен на продовольственном рынке
Проведено исследование форм взаимодействия субъектов государственного регулирования цен на продовольственном рынке, определена их особенная форма подчинения и сотрудничества в реализации заданий гарантирования ценовой стабильности. Определены основные направления изменения форм организации и методов реализации полномочий местных органов самоуправления на продовольственном рынке.
Ключевые слова: субъект регулирования цен, полномочия органов регулирования, функции органов самоуправления.
Shkvarchuk L.O. The System of plenary powers of government prices adjusting at the food market
In the article research the forms of co-operation of organs of government prices adjusting at the food market, certain them the form of submission and collaboration in realization of tasks of guaranteeing the price stability. The basic directions of change of forms organization and methods of realization the powers of local organs of self-government at the food market are determined.
Keywords: subject of prices adjusting; plenary powers of adjusting organs; functions of self-government organs.
УДК338.24:658.152 Доц. Н.О. Шпак, д-р екон. наук;
асптр. Н.Г. Дулиба - НУ "Львiвська полiтехнiка "
СУТН1СТЬ ТА СКЛАДОВ1 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИЕМСТВОМ
Розкрито сутшсть поняття шформацшного забезпечення як прюритетно! скла-дово! управлшсько! дiяльностi тдприемства, насичення яюсною та актуальною ш-формащею. Проаналiзовано складовi та наведено рiзноплановi тдходи до його тлу-мачення, використання в процес виробничо-господарсько! дiяльностi методiв та шструменпв шформацшного забезпечення.
Ключовг слова: шформащя, шформацшш ресурси, шформацшне забезпечення.
Постановка проблеми. Завданням системи управлшня кожного шдприемства е покращення результата його д1яльност1 внаслщок економп ре-суршв та вибору найбшьш ефективних метод1в координування виробничих
процесiв. Останшм часом дедалi очевиднiшою стае залежшсть управлiння вiд особливого ресурсу - шформацп, швидкiсть та мiнливiсть яко! вiдстежити практично неможливо. Весь процес менеджменту, починаючи з постановки цшей, побудови стратеги, формування завдань та заюнчуючи оргашзащею, мошторингом, контролем та ощнкою результатiв процесу управлшня, розпо-чинаеться з шформацп та шформащею закiнчуеться.
У час велико! конкуренцп, жорстких правил гри, коли кожен думае сам за себе, шформовашсть ототожнюеться з поняттям озброеностi. Тому i не дивно, що на сучасному етапi суспiльного розвитку кра!ни прагнуть займати лiдерськi позицп у сферi iнновацiй та iнформацiйних технологш, тому що ль дерство саме на цш аренi, надалi, забезпечить лщерство й у всiх шших сферах життя.
Насичення управлшсько! дiяльностi якiсною та актуальною шформащею, яка може принести користь при 11 використанш, формуе систему шфор-мацiйного забезпечення пiдприемства, значення яко! в менеджмент щороку зростае, вимагае до себе тдвищено! уваги та подальшого розвитку, удоско-налення i дослiдження цього поняття.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Аналiз лiтературних дже-рел свiдчить про защкавлення вiтчизняних i зарубiжних науковщв досль дженням обрано! тематики з огляду на 11 новизну та беззаперечну актуаль-нiсть. Вагомий внесок у розвиток системи шформацшного забезпечення управлшсько! дiяльностi зробили таю вггчизняш вченi, як А. А. Харкевич, Л. Г. Мельник, I. П. Босак, М. Г. Чумаченко, С. Д. Бондаренко, I. В. Титаренко, Ю. Г. Горященко, Л. I. Сюбщька, Л. В. Балабанов^ А. В. Ашимов, Т. В. Симо-ненко, О. С. Кузьмш, М. П. Денисенко та багато шших. Серед зарубiжних вчених не можна не вщзначити "батька" юльюсно! теорп шформацп К. Шеннона, К. Девюа, А. Тоффлера, Д. Белла та В. Бенсона. Однак, незважаючи на значну юльюсть опублжованого матерiалу за обраною тематикою, стан проб-леми ще недостатньо дослщжений, поле дiяльностi залишаеться надзвичайно широким.
Мета роботи. Дослщження розглядуваного питання формуе таю цЫ: на основi аналiзування сутностi та основних складових шформацшного за-безпечення узагальнити та сформулювати едине трактування цього поняття стосовно управлшня пiдприемством.
Виклад основного матер1алу досл1дження. На сьогодш, у час, супут-ником якого е глобалiзацiя як народного господарства кожно! кра!ни, так i свиового загалом, у час становлення ново! постшформацшно! цивЫзацп, особливу увагу та роль выводиться такiй вагомiй, специфiчнiй та унiкальнiй категорп як шформащя. Наявнiсть шформацп здатна забезпечити !! власнику значнi переваги та принести перемогу, вщсутнють, своею чергою, - звести нашвець прикладенi зусилля, знизити оч^ваний рiвень результативностi. 1н-формованють та iнформацiйне забезпечення утворюють ключ до устшно! дь яльностi тдприемств, створюючи передумови позитивних сощально-еконо-мiчних змiн у суспiльствi та сприяють розвитку кра!ни.
Значення шформацп, яка е основою iнформацiйних ресурив, запере-чити складно, не враховувати - смшно, проте незважаючи на свш колосаль-ний вплив на вш сфери життя, це поняття можна назвати бшою плямою, практично не дослщженою i не опрацьованою. Це пiдтверджуеться навiть тим, що немае загальноприйнятого трактування "шформацп", "шформа-цiйних ресурсiв", яке влаштувало б як впчизняних, так i зарубiжних науков-цiв, хоча цi категорп е базовими та системоуворювальними.
Слово шформащя ( вiд англ."тйогша1юп") до^вно означае роз'яснен-ня, трактування, вперше з'явилось ще у 1387 р. Проте науковим поняттям "ш-формащя" стае всерединi ХХ ст., i з того часу виступае об'ектом постшних дискусiй. У бiльшостi випадюв суть поняття визначаеться шдивщуально на шту!тивному рiвнi. Розбiжностей та скепсису уникнути нiколи не вдасться, як i прийти до одша спшьно! думки. Тлумачення термiна "iнформацiя" варто розпочати з нормативно-правового акту, в якому воно фцуруе. Згiдно зi Законом Укра1ни "Про шформащю", прийнятого 13 листопада 1992 р., тд шфор-мацiею потрiбно розумгга будь-якi вiдомостi та/або данi, mi можуть бути збе-реженi на матерiальних носiях або вiдображенi в електронному виглядi [9].
Скiбiцька Л.1. вважае, що iнформацiя - це знання про особливий факт, подж> або ситуащю. На нашу думку, тд iнформацiею потрiбно розумiти на-бiр повiдомлень, що дають змогу знизити рiвень невизначеностi користувача стосовно характеристик, особливостей чи стану певного предмета. О^м цього, шформащя формуе структуроване уявлення про стан внутршнього се-редовища оргашзацп, керовано1 та керуючо! систем, формуе картину зов-нiшнього середовища, е фундаментом процесу управлшня пiдприемством та об'ектом опрацювання фахiвцiв галузi управлiння [11].
Джерелом шформацп е дат, яю, однак, самi по собi не мають жодно1 користi. Теорiя управлiння до шформацп вщносить тiльки тi повщомлення, якi мiстять у собi новi знання, знижують рiвень невизначеностi та необiзна-ностi. Якщо таке повщомлення не мiстить у собi зазначених ознак, то воно для користувача не виступае одиницею шформацп i в такому випадку його прийнято називати шумом. Шуми за своею природою однаковi з вiрною ш-формацiею, проте змiстовно пустi, вмшня 1х вчасно виявити та вщкинути з сукупностi корисних даних е дуже складним завданням для менеджерiв. До-сить часто, звертаючи зайву увагу на шуми, втрачаються чи опрацьовуються з запiзненням справдi важливi повiдомлення, якi здатнi вплинути на хщ прийняття певних управлiнських ршень [6].
Визначення цiнностi шформацп е особливо актуальним. Цiнними вва-жаються тi данi та факти, використання яких в кшцевому результатi приводить до досягнення поставлених щлей та виршення прiоритетних завдань. 1нколи можна побачити як iнформацiйнi масиви здатш принести менеджеру значно менше корисностi, нiж декiлька вчасно поданих документа. Цiннiсть шформацп можна розглядати з двох точок зору: по-перше, як функцiю кшь-костi шформацп (тут щннють вимiрюеться як логарифм); по-друге, як фун-кцiю нарощення критерiю ефективностi функцiонування системи (вимь рюеться в абсолютних величинах) [13].
Огляд лiтepатypниx джepeл дае змогу зpoбити виотовок, що iнфopма-щя, як i будь-яка катeгopiя, вoлoдie cвoïми власт^остями, якi можна згpyпy-вати за такими блоками:
1) з точки зopy пpактичнocтi:
• дocтoвipнicть (об'ективна oцiнка змш зовншнього та внyтpiшньoгo cepeдo-вища; здатнicть до бeзпoмилкoвoгo, кopeктнoгo та icтиннoгo вiдoбpажeння фактш);
• актyальнicть (здатнicть вщповщати cьoгoдeнним вимогам, вiдoбpажати по-точну штуащю);
• цiннicть (у вузькому poзyмiннi кopиcнicть вiд oтpиманoï iнфopмацiï, у ш^о-кому - здаттсть впливати на пpoцec yпpавлiння завдяки cвoeмy змicтy).
2) з точки зopy чаcoвoï дoцiльнocтi:
• oпepативнicть (cвoeчаcнicть oтpимання та аналiзy фактш i пoвiдoмлeнь, чато-ва вдаовдають динамiцi змiн навколишнього cepeдoвища);
• ^K^HmcrE (повнота даню, влаcтивicть чггко та найбшьш точно пepeдавати власгивосп об'екта).
3) з точки зopy нeдocтyпнocтi: кoнфiдeнцiйнicть (oбмeжeння вiд нecанкцi-онованого дocтyпy).
4) з точки зopy нeзалeжнocтi вiд твopця:
• ^rapiern (ocoбливicтю е cвoeчаcнicть дoнeceння до кopиcтyвача, ocкiльки нecвoeчаcнicть вeдe до знeцiнeння iнфopмацiï, що cпpичинeнo щоквилинни-ми змiнами довколишнього cepeдoвища i таким чином вжe ж адeкватнoï оцшки об'екпв);
• poзciювання ( icнyвання у вeликiй юльком! джepeл).
5) з точки зopy нeвiдpивнocтi вiд мови нociя: диcкpeтнicть (iнфopмацiя ви-pажаeтьcя за допомогою ^в, peчeнь, тeкcтy).
Багато науковщв дocлiджyюгь питання щодо iнфopмацiï, тому стшьки ж юнуе думок та пoглядiв cгocoвнo ïï клаcифiкацiï та пepeлiкy клаcифiка-цiйниx ознак. С^обуемо узагальнити та на pnc.l навecти, на нашу думку, найбiльш повну клаcифiкацiю iнфopмацiï.
Пiд eкoнoмiчнoю iнфopмацieю пpийнягo poзyмiги маcив вiдoмocгeй, показниюв, cгагиcгичниx даниx, даниx бyxгалгepcькoгo та аналиичного обль ку, фiнанcoвиx плашв та пpoгнoзiв, якi бiльшoю мipoю кiлькicнo вдови^ю-ють eкoнoмiчнi та шщальш пpoцecи чи пpeзeнгyюгь ïx динамiкy. Екoнoмiчнy iнфopмацiю клаcифiкyюгь за такими ознаками:
• за пpизначeнням (планова, oблiкoва, бyxгалтepcька, звiтна, cтатиcтична, до-в^ова, нopмативна);
• за шотобом пepeдачi (ycна, дoкyмeнтoвана, поштова, eлeктpoнна);
• за пepioдичнicтю надxoджeння (cиcтeматична, випадкова);
• за здатшстю до oбpoблeння (oбpoблювальна, нe oбpoблювальна, аналiтична);
• за cтадiями та циклами ^оц^у вiдтвopeння;
• за pecypcним викopиcтанням;
• за фактсфами виpoбництва;
• за cфepами eкoнoмiки.
Екoнoмiчна iнфopмацiя, як i будь-яка шша iнфopмацiя, мoжe бути дocтoвipнoю чи нeдocгoвipнoю, дocгагньoю чи нeдocтатньoю (iнкoли над-лишковою), активною чи паcивнoю, цифpoвoю чи пиcьмoвoю [7].
eкcнлyагацiï iнфopмацiйниx cиcгeм. Iнфopмацiйний pecypc - да cyкyннicгь накoничeниx в бiблioгeкаx, аpxiваx, на eлeкгpoнниx нociяx iнфopмацiï та знань, ^а^вни^, якi ïx фopмyють, cгвopююгь, oбcлyгoвyюгь нpoцecи наг-poмаджeння, cиcгeмагизацiï, збepiгання та oбмiнy в глобальному iнфopма-цiйнoмy нpocгopi, а також задiянi в цьому ^одам iнфopмацiйнo-кoмyнiка-цiйнi cиcгeми та ^о^амте забeзнeчeння [12].
З точки зopy мiкpopiвня нiд iнфopмацiйними pecypcами poзглядають iнфopмацiю, яка нece у co6í цiннicгь для нiднpиeмcгва i мoжe бути oцiнeна, як i будь-який матepiальний чи фiнанcoвий pecypc. З точки зopy макpopiвня ш-фopмацiйнi pecypcи виcгyнаюгь peзyльгагoм гвopчoï, poзyмoвoï, imme^y-альнoï дiяльнocгi найбiльш квалiфiкoванoï та акгивнoï чаcгини наceлeння ^а-ïни, cyкyннicгю кopиcнoï iнфopмацiï, пpoдyкoванoï cycнiльcгвoм. Iнфopмацiю в cyчаcнoмy cyra^cm cлiд poзглядаги як cгpагeгiчний pecypc, який допома-гае eкoнoмиги iншi види наявниx pecypciв, а ^o^c iнфopмагизацiï poзгляда-ти як факгop, нокликаний забeзнeчиги нpишвидшeння нpoцeciв виpoбницгва, нiдвищиги нpoдyкгивнicгь нpацi та виявити шновацшш нpoнoзицiï.
До cкладy iнфopмацiйниx pecypciв вxoдягь peзyльгаги наyкoвиx доат-джeнь i дocлiднo-кoнcгpyкгopcькиx poзpoбoк (НДДКР), як дають змогу ство-pK^ra наyкoмicгкi виpoби, заcгocoвyваги наyкoвo-гexнiчнi i^eï, зафiкcoванi в piзниx дoкyмeнгаx та виданняx. Як ocoбливy чаcгинy видшяють акгивнi ш-фopмацiйнi pecypcи, тобто iнфopмацiю, дocгyннy для автоматизованого по-шуку, збepiгання та oбpoблeння (^ограми, бази даниx, бази знань, дoкyмeн-ти тощо) та для загального викopиcгання. Ефeкгивнicгь заcгocyвання iнфop-мацiйниx pecypciв визначаeгьcя вiднoшeнням акгивнoï ïx частини до загального oбcягy iнфopмацiйниx pecypciв [16].
Оcoбливicгю цього pecypcy е гe, що в ^одам викopиcгання iнфopма-цiйниx pecypciв ïx кiлькicгь нe cкopoчyeгьcя, а навнаки, пpинocячи кopиcгь, здатна одночашо збiльшyвагиcь. Нeвчаcнe викopиcгання вeдe до втpати зна-чyщocгi, знeцiнeння, що cвoeю чepгoю нpивeдe до втpати дieвoï ваpгocгi. От-жe, важливим аcнeкгoм е cвoeчаcнicгь oгpимання i заcгocyвання iнфopмацiï. Iнфopмагизацiя вимагае постшного pyxy внepeд, oнoвлeння та нагpoмаджeн-ня IP, ocкiльки загpимка в цьому поступальному pyci автоматично вeдe до вгpаги лiдepcькиx нoзицiй на cтpiмкo змiннoмy pинкy iнфopмацiйниx pecyp-ciв i гexнoлoгiй.
Сганoвлeння i poзвигoк iнфopмацiï як pecypcy е icгopичним нpoцecoм, ночатком якого можна вважати ycвiдoмлeння людиною нoгpeби у збepiганнi та нагpoмаджeннi iнфopмацiï, яка мае цшшсть, а ocягнyги яку влашим poзy-мом фiзичнo œ нiд cилy. Цe i стало пepшoпpичинoю нояви заcoбiв маcoвoï ш-фopмацiï та зв'язку. Виникнeння пиceмнocгi, заpoджeння книгoдpyкyвання, поява пошти, тeлeфoнy, гeлeгpафy, pадio, гeлeбачeння можна вважати найвиз-начнiшими клоками на шляxy iнфopмагизацiï cycпiльcгва. Peвoлюцiйнe зна-чeння для poзвигкy iнфopмацiйнoï iндycгpiï мало cгвopeння кiбepнeгичниx машин. Пpoгpec у poзвиткy кoмп'югepнoï гexнiки cпpияв запpoваджeнню ЕОМ в yci cфepи людcькoï дiяльнocгi - вiд вiйcькoвoгo бiзнecy до oxopoни здopoв'я, вiд мiкpoбioлoгiï до ocвoeння кocмiчнoгo пpocгopy. npo cгpiмкий
розвиток ринку комп'ютерно! техшки свщчить той факт, що за статистичними даними США кшьюсть ЕОМ за останнi декшька десятирiч зросла бiльше нiж у п'ять тисяч разiв. Але навиь незважаючи на практично безмежнiсть шфор-мацiйного поля, у розрахунку на одного жителя земно! кулi припадае калька-сот мiльйонiв знакiв шформацп ( кiлька книг середньо! товщини).
У сучасних економiчно-соцiальних умовах розглядають два варiанти застосування iнформацiйних ресурив [3]: 1) iнформатизацiя промислово! та сощально! сфери; 2) перехiд до високооргашзованих iндустрiальних методiв здiйснення самих шформацшних процесiв. Отже, трансформацiя шформацп в економiчний ресурс привела до диверсифжацп двох вагомих сощально-еко-номiчних процесiв - щдус^атзаци iнформатики та шформатизацп суспшь-ства, що сформувала основну важливу передумову для формування й реалiза-цп ново! моделi розвитку економiки i суспiльства, становлення постшдустрь ально! цивЫзацп.
Вартiсним вимiром iнформацiйних ресурсiв як носпв шформацшного потенцiалу може слугувати сукупнiсть витрат, пов'язаних з виробництвом на-уково-техшчно! шформацп, тобто так можна ощнити сумарний обсяг шфор-мацiйних ресурив пiдприемства. Варто зазначити, що ощнка ефективностi iнформацiйних систем пiдприемства е важливим елементом розробки проек-тних i планових рiшень, що дають змогу визначити рiвень прогресивностi структури, заходiв, i проводиться з метою вибору найбшьш рацiонального ва-рiанта !! удосконалення [10].
Перехiд до ново! постшформацшно! цивЫзацп вимагае вщ людства не ставити собi за мету роботу з шформащею, а пошук у нiй шновацшно! ос-нови розвитку тдприемництва та кра!ни загалом. Досягнення цiеl мети не-можливе без потужних комунiкацiйних систем, з допомогою яких кра!на за-безпечить собi доступ до мiжнародних джерел iнформацil.
Згiдно з великим тлумачним словником укра!нсько! мови тд iнформа-цiйним забезпеченням розумiють специфiчну органiзацiю банку даних, забез-печення потрiбною iнформацiею [4]. Економiчна енциклопедiя пiд iнформа-цiйним забезпеченням розглядае iнформацiю, необхiдну для управлiння еко-номiчними процесами, яка зберiгаеться в базах даних шформацшних систем [8]. Поняття шформацшного забезпечення управлшсько! дiяльностi розглядають з двох точок зору. Так, 1.П. Босак тд шформацшним забезпеченням про-понуе розумгга сукупнiсть iнформацil та вiдомостей, що збер^аються та об-робляються тдприемством з метою бiльш вiрного прийняття управлшських рiшень [1].
1ншо! точки зору дотримуеться М.Г. Чумаченко, на думку якого ш-формацiйне забезпечення - це автоматизована система нагромадження та трансформацп iнформацil, необхiдноl для незмшно! мети - прийняття управ-лiнського рiшення для покращення промiжних i кiнцевих результатiв дiяль-носп [14]. На думку С.Д. Бондаренко - це процес забезпечення необхщносп в шформацп, що Грунтуеться на використанш спецiальних способiв, засобiв та методiв !! отримання, опрацювання, нагромадження i передачi користува-чам у найбшьш зручному для lхнiх потреб виглядi [2].
Отже, з одного боку, це система, що поеднуе yci види доступно1 шфор-мацiï, а з iншого - система, яка, о^м суто шформацшно1 складово1, охоплюе i технологiчний аспект оргатзаци процесу роботи з наявними даними, цифрами та повщомленнями. 1нформацшне забезпечення потрiбно розглядати як су-купнiсть трьох ланок: сощально].', технологiчноï та економiчноï, яку можна ви-мiряти з точки зору часу та простору i яка виступае фундаментальною ланкою системи аналггично-шформацшного забезпечення управлшня будь-якого рiв-ня. Можна вважати, що шформацшне забезпечення формуеться на основi вхщно'' шформаци, яку опрацьовують працiвники вiдповiдноï ланки за допо-могою рiзних методiв i показникiв (коефiцiентiв), та прямо чи опосередковано формуе новий шформацшний ресурс (вихщну iнформацiю).
На нашу думку, шд iнформацiйним забезпеченням систем управлшня шдприемством потрiбно розумiти масив фагав, даних, цифр, документiв нормативно-правового регулювання дiяльностi, iнформацiï про стан зов-нiшнього та внутрiшнього середовища функцiонування, а також сукупнiсть методiв та iнструментарiй управлiння наявними шформацшними ресурсами, систему ïx планування та оргашзування, у результатi поеднання та застосу-вання яких приймаються ршення для ведення ефективного господарювання. Видшяють такi напрями застосування iнформацiйного забезпечення:
A) забезпечення шформащею систем управлшня;
Б) забезпечення даними автоматизованих систем управлшня;
B) забезпечення шформацшних потреб споживачiв, структур, зовнiшнix ко-ристувачiв, i т.iн.
Схематично склад шформацшного забезпечення можна зобразити на
рис. 2.
1нформащя
1нформащйш ресурси
iO
1нформащйне забезпечення
Рис. 2. Склад шформацшного забезпечення
На сьогодт система шформацшного забезпечення в управлшня шд-приемствами набувае щораз бiльшоï ваги. 1нформацшне забезпечення поеднуе у данi про систему оподаткування, систему регулювання зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi, антимонопольного регулювання, щноутворен-ня, захисту прав споживачiв, оплату працi, захист прав товаровиробниюв, за-хист навколишнього середовища, шформацш про фiнансовий потенцiал шд-приемства (економiчнi показники дiяльностi, склад трудового колективу, ви-робничi потужност^ маркетингову полiтику, запаси, екологiчну безпеку шд-приемства тощо).
Використання в процес виробничо-господарськоï дiяльностi методiв та шструмен^в iнформацiйного забезпечення стае одшею з пiдстав ефектив-ноï та стабiльноï роботи фiрм, передумовою виконання мiсiï органiзацiï. Час дае зрозумгги потребу у пришвидшенiй соцiалiзацiï цiеï категори, трансфор-маци у бшьш зрозумiлу та вiдкриту для бiзнесу та органiв влади рiзниx рiвнiв.
Висновки i перспективи подальших дослвджень. Аналiз поняття ш-формаци та шформацшних ресурЫв, ix структури та особливостей дае змогу
оцшити вплив на eKOHOMÍ4Hy систему, а також дшти висновку про стратепч-ну необхiднiсть ïx комплексного використання при управлшш органiзацieю.
Шлях, яким крокуе кожна високорозвинена держава, - шформатизащя сyспiльного, полiтичного та економiчного життя, як вектор прогресивного, поступального розвитку та постiйного руху вперед. Складовою загальноï ш-форматизацiï е формування iнформацiйноï складовоï на мiкрорiвнi, тобто на кожному окремо взятому тдприемствь
Для подальшого розвитку меxанiзмy шформацшного забезпечення уп-равлiнськоï дiяльностi потрiбно створити едину iнтегрованy систему, котра б поеднувала у собi вш види важливоï для дiяльностi тдприемства iнформацiï (фiнансовоï, статистичноï, облiковоï, звiтноï тощо), створити ефективний iнстрyментарiй керування доступними даними, забезпечити контроль за збе-реженням опрацьованоï (виxiдноï) шформацп та донесення ïï користувачам без спотворень i своечасно. Актуальним також залишаеться питання знижен-ня вартосп витрат на впровадження такоï системи на тдприемств^ тдтри-мання на належному рiвнi потреб та вимог щодо ïï фyнкцiонyвання.
Л1тература
1. Босак 1.П. 1нформацшне забезпечення управлшня шдприемством: економ1чний аспект / 1.П. Босак, С.М. Палига // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 4. -С. 193-195.
2. Бондаренко С.Д. Особливосп шформацшного забезпечення торпвельного шд-приемства / С.Д. Бондаренко // Актуальш проблеми сучасно!' науки : П'ята всеукрашська на-уково-практична штернет-конференщя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.intkonf.org.
3. Benson V. Bussines Information Management / V. Benson, K. Tribe. - London : Ventus Publishing ApS, 2008. - 84 p.
4. Великий тлумачний словник сyчасноï украюсь^ мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - Кшв-1ршнь : ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
5. Горященко Ю.Г. 1нформацшне забезпечення управлюсь^ дшльносп: анашз катего-р1ально-понятшного апарату / Ю.Г. Горященко // Вюник Запор1зького нацюнального ушвер-ситету. - 2010. - № 4(8). - С. 236-242.
6. Годин В.В. Информационное обеспечение управленческой деятельности : учебник / В.В. Годин, И.К. Корнеев. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2001. - 240 с.
7. Денисенко М.П. 1нформацшне забезпечення ефективного управлшня тдприемством / М.П. Денисенко, 1.В. Колос // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2006. - № 7. - С. 19-24.
8. Економ1чна енциклопед1я / ред. кол. С.В. Мочерний та ш. - У 3-ох т. - Т. 1. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2000. - 864 с.
9. Закону Украши "Про шформащю" вщ 13 листопада 1992 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rada.gov.ua.
10. Мельник Л.Г. Информационная экономика / Л.Г. Мельник. - Сумы : ИТД Университетская книга, 2003. - 288 с. - С. 112.
11. Сгабщька Л.1. Оргашзащя пращ менеджера : навч. поабн. / Л.1. Сюбщька. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2010. - 360 с.
12. Титаренко 1.В. Удосконалення процесу шформацшного забезпечення як шструменту ефективного управлшня тдприемством / 1.В. Титаренко // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - Вип. 1(19). - С. 349-353.
13. Харкевич А. А. О ценности информации / А. А. Харкевич // Проблемы кибернетики, 1960. - № 4. - С. 14-21.
14. Чумаченко М.Г. Економ1чний анашз : навч. поабн. / М.Г. Чумаченко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 540 с.
15. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике / К. Шеннон. - М. : Изд. иностр. лит-ри, 1963. - 830 с.
16. Шпак Н.О. Основи комушкацшного менеджменту промислових пщприемств : мо-нографiя / Н.О. Шпак. - Львiв : Вид-во НУ " Львiвська полггехнжа", 2011. - 328 с.
Шпак Н.О., Дулыба Н.Г. Сущность и составляющие информационного обеспечения систем управления предприятием
Раскрыта сущность понятия информационного обеспечения как приоритетной составляющей управленческой деятельности предприятия, насыщение качественной и актуальной информацией. Проанализированы составляющие и приведены разноплановые подходы к его толкованию, использование в процессе производственно-хозяйственной деятельности методов и инструментов информационного обеспечения.
Ключевые слова: информация, информационные ресурсы, информационное обеспечение.
Shpak N.O., Dulyba N.G. Essence and components of information support management systems
The article reveals the essence of the concept of information provision as a priority component of the management company, saturation quality and timely information and analysis components are diverse approaches to its interpretation, use in production and business methods and tools of information security.
Keywords: information, information resources, information support.
