CC BY
15
УДК: 619: 616.981.49: 632.2.
Лавр1в П.Ю., Кравщв Р.Й. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ФАКТОР1В ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ 1МУНОФВЮЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ У МОЛОДНЯКУ ХУДОБИ ПРИ САЛЬМОНЕЛЬОЗНИХ 1НФЕКЦ1ЯХ ТА КОРЕКЦ1Я IX
М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ
Представлено аналтичний огляд лтератури, який присеячений проблемам резистентност1 до збудникге сальмонельозу е оргашзм1 молодняку худоби. Огляд еключае данг експериментальних дослгджень, а також результати еласних ¡мунолог1чних даних при еиеченш особлиеостей гмунного статусу худоби при сальмонельозних тфекщях та корекцгг гх мжроелементами. Обгоеорюються мехатзми резистентност1 у молодняку худоби та неоднозначна роль гмунних егдпоегдей на антигенш стимули, анал1зуеться роль ¡мунтету е забезпеченн1 стшкост1 теарин до сальмонельозу.
Ключо^^ слова: ¡мунна е1дпое1дь, ¡нфекщя, ¡муттет, резистенттсть, сальмонельоз, мжроелементи, молодняк худоби.
З метою максимального забезпечення зростаючих потреб населення в продуктах харчування, а промисловост в сировиш, перед пращвниками тваринництва поставлена задача довести зростання юлькост поголiв'я худоби i свиней в Укра1ш. Однак розвиток тваринництва неможливий без штенсивного вирощування високопродуктивних, iз тдвищеним iмунним захистом до захворювань тварин. Вщповщно до сучасних даних стшюсть оргашзму до захворювань, у першу чергу проти збудниюв шфекцш, здiйснюe iмунна система. При цьому особливу важливiсть набувае правильна всестороння оцiнка статусу iмунолоriчноl реактивностi органiзму тварин. Погляди на iмунiтет як на захист оргашзму в даний час значно розширились. Стало вщомо, що еволюцiйно розвинений iмунний захист у бiологiчному плаш е досить цiнний, проте його важливють постiйно знижуеться внаслiдок ди природних факторiв, пов'язаних з iмунними реакцiями, такими як аутоiмуннi захворювання, гiперчутливiсть негайного i сповiльненого титв, iмунодефiцити [1, 5, ]. Досить часто виникнення патолопчних процесiв в органiзмi тварин зв'язане з дiею на нього бактерiальних агентiв i це, перш за все, вщноситься до захворювань, якi викликаються специфiчними збудниками, як, наприклад, сальмонельозу. Серед бактерiальних iнфекцiй, якi завдають значних збиткiв господарствам, сальмонельози займають провщне мiсце. Ц захворювання багато роюв
© Лавр1в П.Ю., Кравщв Р.Й., 2008
99
турбують лiкарiв ветеринарно! та гуманно! медицини, оскшьки вони викликають харчовi токсикошфекци у людини [3, 4, 8, 21, 23].
В останш роки етiологiчна структура сальмонельозiв значно змiнилася в сторону зниження циркуляцп господар-азотованих сальмонел i збiльшення господар-неадаптованих збудникiв, серед яких найбшьшу питому вагу займае 8. еПеп&Б.
На сьогоднi вiдомо понад 2500 серолопчних типiв сальмонел, яю, потрапивши в органiзм сприйнятливих тварин, спричиняють важкi iнфекцiйнi захворювання [7, 9, 12, 13, 19, 20].
Отже, штерес до вивчення iмунiтету постiйно зростае, оскiльки вiд знання iмунiтету залежить розв'язання складних проблем у твариннищв по збереженню поголiв'я i пiдвищенню його продуктивностi. Сучасш погляди на стан iмунно! системи характеризуются пiдходом до ще! проблеми з двох позицш. З одного боку, стан iмунно! системи е фактором, вщ якого в основному залежить стшкють органiзму проти шфекцл, але е й iнша позицiя, котра визначае iмунiтет як бюлопчно складний, проте дуже чутливий i точний показник, що вiдтворюе умови утримання та годiвлi, дотримання уах вимог, необхiдних для повноцiнного розвитку тварин. Це створюе необхiднiсть проведення такого контролю iмунiтету у тварин, який повинш здiйснювати не лише етзоотологи, а й спецiалiсти шших професiй [3, 6, 9, 24 ].
Необхщш контрольнi данi про стан iндивiдуального та групового iмунiтету, що, безумовно, е важливим критерiем фiзiологiчного стану органiзму. Така проблема кнуе, але щоб И розв'язати, необхщш методи, доступш у виробничих умовах.
Однак, на сьогоднiшнiй день ще мало вивченим залишаеться питання про вплив на iмунобiологiчну реактившсть органiзму ВРХ мiкроелементiв (мiдi, йоду, кобальту та селену). Вщомо, що даш мiкроелементи в необхiдних кшькостях е обов'язковими для пiдтримання нормально! життедiяльностi органiзму.
Також вiдомо i те, що сальмонельози вiдносяться до найбшьш поширених захворювань, якi поражають переважно молодняк ВРХ, а при не задовшьних умовах годiвлi та утримання i дорослих тварин. Збитки, нанесет цим захворюванням, полягають не тшьки в загибелi телят, але i в тому, що перехворiвшi тварини протягом довгого часу вщстають у ростi i розвитку та е сальмонелоноаями, видiляючи збудника в зовшшне середовище. Продукти забою, при недостатнш тепловiй обробцi можуть викликати харчовi токсикоiнфекцi! у людей.
Тому, вдосконалення заходiв боротьби з даною шфекщею представляе одну iз важливих тем сьогодення. Результати вивчення дано! теми стануть науковою основою для забезпечення населення Укра!ни якiсними i екологiчно безпечними продуктами харчування [1, 7, 8, 13, 15, 20].
Природну резистентшсть молодого органiзму можна посилити, змiнюючи вiдповiдним чином умови зовшшнього середовища, в яких знаходяться тварини. Тому для практики дуже важливо знати вплив на оргашзм
100
молодняку окремих факторiв цього комплексу, що дасть можливють устшно використовувати рiзнi прийоми i методи для вирощування високопродуктивних i життездатних тварин.
Стан природно! резистентности насамперед, залежить вiд повноцiнно! годiвлi. Використання кормiв з урахуванням вшових потреб органiзму позитивно впливае на процес його росту i розвитку. Особливо важливо, щоб рацiон сшьськогосподарських тварин був збалансований за вмштом вуглеводiв, проте!ну, вiтамiнiв, мiнеральних речовин, мжроелеменив та iн [6, 10, 12, 14, 16, 22].
У зв'язку з цим А. В. Рейслер (1952), вщомий спещалют з питань лжувального харчування, писав, що стутнь сприйнятливостi органiзму до деяких шфекцш знаходиться у прямiй залежност вiд харчування, яке органiзм одержуе до проникнення в нього збудника шфекцп [5, 9, 12, 18, 24].
Недостатня кшьюсть у рацюнах бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, мiнеральних речовин та в^амшв порушуе харчування, рiзко знижуе iмунобiологiчнi властивостi органiзму.
Незважаючи на всю очевидшсть впливу годiвлi на стан природно! опiрностi оргашзму до захворювання, зоотехнiчна i ветеринарна науки дають лише загальш уявлення про роль кормового фактора, не розкриваючи впливу його на окремi iмунобiологiчнi показники, не визначаючи ролi рiзних рацiонiв i компонентiв кормiв у формуваннi iмунологiчно! реактивностi.
Матерiали, що висвiтлюють цi питання, можна зустр^и в працях, де описано результати вивчення деяких захворювань. У дослщах А. А. Климентово! (1954) бш щури, якi протягом 70 дiб одержували бiлка в кшька разiв менше проти норми, вщзначались меншою стiйкiстю проти зараження культурою гертнерiвського мiкроба порiвняно з тими, яю одержували в рацiонi .необхщну кiлькiсть бiлкiв [9, 12, 17, 21, 23].
М. М. Рошковська i 3. С. Шапiро (1954) вщзначають, що зменшення вмiсту бшка в рацiонi тварин зумовлюе зниження iнтенсивностi продукування антитоксинiв[12, 19, 22].
Кенкон (1944) повщомив, що при бшковому голодуваннi у кролiв рiзко знижуеться продукцiя аглютинiнiв проти збудника черевного тифу, а у щурiв — продукщя гемолiзинiв [11, 12, 19, 23].
Гугенгейм i Бухлер (1948) спостерiгали зниження бактерицидно! активност перитонеально! рiдини у мишей при !х бiлковому голодуваннi [1, 3, 4, 12, 21, 23].
Проведет дослщження багатьма вченими показали, що на тдвищення природно! резистентностi оргашзму до шфекци краще впливають бшки тваринного походження, нiж рослинного. Мшеральш речовини вiдiграють виключно важливу роль у шдтриманш природно! резистентностi тваринного оргашзму на досить високому рiвнi.
В органiзмi тварин, як вказано М. О. Судаковим (1974) мютиться близько 80 мжро- i макроелеменив з яких особливо важливу роль ввдграють кобальт, цинк, мiдь i марганець. Вони пiдтримують осмотичний тиск у
101
кл^инах, беруть участь у вах ферментативних процесах, в обмш води i пщтриманш на певному рiвнi реакци кровi й шших рiдин органiзму, впливають на колощний стан тканинних сокiв [3, 5, 12, 17, 21].
При складанш кормових рацiонiв потрiбно враховувати мшеральну поживнiсть мiсцевих кормiв i в разi необхiдностi додавати кухонну сiль, крейду, гiпс, доломiтовий вапняк, двоосновний фосфорнокислий натрiй, трикальцiйфосфат та ш. Залежно вiд складу мшцевих кормiв, як добавки до них застосовують рiзнi мiнеральнi сумiшi.
Нестача мшеральних речовин в органiзмi призводить до порушення процесiв знешкодження отруйних речовин, водного обмiну, нормального функцюнування травно! системи та iнших змш. Все це знижуе природну резистентшсть i сприяе розвитку багатьох важких захворювань сшьськогосподарських тварин, особливо молодих.
Важливу роль у формуваннi i розвитку юстково1 тканини та в процесах тканинного метаболiзму вiдiграють солi кальцiю i фосфору. Солi натрш i калiю мають важливе значення у пщтриманш осмотичного тиску в кл^инах та в процесах водного обмiну. При недостатнiй кiлькостi в ращонах солей натрiю розвиваються явища ахши та знижуеться бактерицидна актившсть шлункового соку.
Залiзо, як складова частина гемоглобiну, бере участь у процес кровотворення. Аналогiчна роль мвд i кобальту. При нестачi в кормах цих елементiв у тварин розвиваеться так зване харчове недо^в'я, що призводить до !х виснаження i, якщо своечасно не вжити заходiв, до загибелi.
Швидкий рют молодняку сiльськогосподарських тварин потребуе згодовування !м значно! кiлькостi мiнеральних сполук, яких часто, вже в юнщ другого тижня в молоцi матерi не вистачае. У зв'язку з цим як один iз способiв пiдвищення природно! резистентностi тварин, багатьох вчених цiкавлять складнi мiнеральнi корми, як виявляють рiзноманiтний бiологiчний вплив на органiзм.
Г. А. Удрш (1966) звертав увагу на те, що важливу роль в iмуногенезi оргашзму до шфекцшних захворювань ввдграють ферменти, до складу бiльшостi яких входять мщь, кобальт марганець, цинк, залiзо та iншi елементи. Вони беруть участь у бiосинтезi гормошв та вiтамiнiв. Застосування солей цих мшроелеменив пiдвищуе вмiст в органiзмi тварин вiтамiнiв А, Е, С i Вх2 [1, 4, 8,
16, 23].
Пiдгодiвля тварин комплексними препаратами солей мшроелеменив, якi мютяться в кормах у недостатнiй кшькоси, нормалiзуе обмiн речовин i пщвищуе природну резистентнiсть тварин до захворювань.
У дослщних буга!в пiд впливом мжроелеменив (кобальту, марганцю, залiза, йоду) Г. А. Урю (1966) спостер^ав збiльшення кiлькостi еритроцитiв i пщвищення вмiсту гемоглобiну, органiчного фосфору i пiровиноградноl кислоти [5, 9, 10, 19, 21].
Водночас значно пщвищувався вмшт у бiлковiй фракцil кровi у-глобулiнiв.
102
Пiдгодiвля тварин комплексними препаратами солей мжроелеменив, яю мютяться в кормах у недостатнш юлькосп, нормалiзуe o6mîh речовин. Отже, штерес до вивчення iмунiтету постiйно зростае, оскiльки вiд знання iмунiтету залежить розв'язання складних проблем у твариннищв 3i збереження поголiв'я i пщвищення його продуктивностi. Сучаснi погляди на стан iмунноï системи характеризуються пщходом до цieï проблеми з двох позицш. З одного боку, стан iмунноï системи - фактором, вщ якого в основному залежить стшкють органiзму проти iнфекцiï, але шша позицiя, котра визначае iмунiтет як бюлопчно складний, проте дуже чутливий та точний показник, що вщтворюе умови утримання та годiвлi, дотримання усiх вимог, необхiдних для повнощнного розвитку тварин. Це створюе необхщшсть проведення такого контролю iмунiтету в тварин, який повинш здiйснювати не лише етзоотологи, а й спещалюти iнших професiй. Необхiднi контрольнi даш про стан iндивiдуального та групового iмунiтету, що, безумовно, е важливим критерiем фiзiологiчного стану органiзму.
Така проблема юнуе, але щоб ïï розв'язати, необхiднi методи доступнi у виробничих умовах.
На сьогодшшнш день ще мало вивченим залишаеться питання про вплив на iмунобiологiчну реактивнiсть органiзму ВРХ мшроелеменив (мiдi, йоду, кобальту та селену). Однак вщомо, що даш мжроелементи в необхiдних кiлькостях е обов'язковими для тдтримання нормально!' життедiяльностi органiзму [1, 5, 10, 12, 19].
Вщомо i те, що сальмонельози вщносяться до найбiльш поширених захворювань, якi поражають переважно молодняк ВРХ, а при неблагополучних умовах годiвлi та утримання дорослих тварин. Збитки, нанесет цим захворюванням, полягають не тiльки в загибелi телят, але i в тому, що перехворiвшi тварини протягом довгого часу вщстають у ростi i розвитку та е сальмонелоноЫями, видiляючи збудника в зовшшне середовище. Продукти забою при недостатнш тепловш обробцi можуть викликати харчовi токсикоiнфекцiï у людей.
Вдосконалення заходiв боротьби з даною iнфекцiею е надзвичайно актуальним при вирощуванш молодняку худоби та виробнищв м'ясних продуктiв [1, 7, 8, 15, 20].
Отже, з'ясування особливостей процеав бiлкового та клiтинного обмiну при формуваннi iмунобiологiчного статусу в органiзмi худоби при сальмонельозах в умовах захiдноï бiогеохiмiчноï зони залежно вiд рiвня мiкроелементiв (мiдi, йоду, кобальту та селену ) та способи корекцп ix дефiцитiв у формi xелатiв мае важливе як теоретичне, так i практичне значення та становить актуальшсть на сьогодшшнш день. Вивчення даноï теми е продовженням науковоï основи для забезпечення населення Украши якiсними й еколопчно безпечними продуктами харчування людей.
Л1тература
1. Апатенко В. М. Ветеринарна iмунологiя та iмунопатологiя. - К.: Урожай, 1994. - 128 с.
103
2. Ахмедов А. М. Сальмонеллезы молодняка. -М.: Колос. 1983. -238 с.
3. Георгиевский В. И., Аненков Б. Н., Самотин В. Т. Минеральное питание животных. -М.: Колос, 1979. - 471 с.
4. Вернигора А. Е. Общая иммунология. - Киев.: Вища школа, 1990. -
735 с.
5. Кравщв Р. Й., Кравщв Я.С., Маслянко Р. П. Антшнфекцшна актившсть мжроелеменив // Вшн. аграр. науки.- 2002. - № 10. - С. 33 -38.
6. Маслянко Р. П. Основи iмунологil. -Львiв. 1999. - 472 с.
7. Маслянко Р. П., Левювський Д. М. Новi аспекти вчення про iмунологiчну - пам'ять //Зб. наук. праць Харк.зоовет. ш-ту. - 2001. - В. 8. - С. 48-54.
8. Маслянко Р. П., Олексюк I. I. Сучасш погляди на захист оргашзму тварин проти шфекцп // Зб. наук. праць Харк.зоовет. ш-ту. - 2004. - В. 8(32). -С. 339 -345.
9. Медуницын Н. В. Где находится иммунологическая память ? Роль антигена в поддержке иммунологической памяти // Иммунология. -2004. - № 6. -С. 19 -24.
10. Ноздрехина Л.Р.Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. М.: Наука, 1997. - 184 с.
11. Петров Р. В. Иммунология. - М.: Медицина, 1990. -386 с.
12. Стояновский А. Ф., Расказова Т.В. Влияние внешних условий на иммунобиологическую реактивность организма. -К.: Здоров'я, 1966. -186 с.
13. Яримен А. Н. Основы иммунологии. - М.: 1999. - 720 с.
14. Aderem A., Lavashina E. A. Inmate imumunite // Gurr. Opin. Immunol. -2005. - v. 17. -P. 65 -71.
15. Bertolino P, The МНС class II - associated invariant chain: a molecule with multiple roles in МНС class II biosynthesis and the antigen presentation to CD4 Т cell // Crit. Rev. ImmunoI. - 1994. - v. 14. - Р. 359-380.
16. Horwitz D. A. The role of the combination of IL-2 and TGF- or IL-10 in the generation abd function of CD 4 CD 25+ and CDS+ regulatory Т cell subsels // J.Leukoc.Biol. - 2003. - v. 74. - Р. 471- 478.
17. Jean-Herve C., Le Moal M. A. Immunological memory // Crit Rev. Immunol. 1990. v.10. -Р. 259 - 280.
18. Rohn W. M. Regulation of class II MHC expressin // Crit Rev. Immunol. - 1994. v. 14. -Р. 311 -330.
19. Smith K. D. Confomuition changes in MHC class i molecules // Crit Rev. Immunol. -1997. -v. l6. - Р. 249 - 259.
20. Stcinman R. M. Antigen capture: processing and presentation by dendritic cells: recent cell biological studies // Immunol. -1999. - v. 60. P. 562 - 567.
21. Steinman R. M. The control of immunity and tolerance by dendritic cells // Pathol. Biol. (Paris). - 2003. - v. 51. - P. 59 - 66.
22. Stoll S., Delon J. Dimamie imaging of T-celi dendritic cell interaction in lymphoid nodes // Saency. 2002. - v. 296. - P. 1873-1876.
104
23. Woitman A. M., Kooten C. Functional modulatoon of dendritic ceils to supress adaptive immune responses // J. Leukos. Biol. - 2003. - v. 73. - P. 428 - 441.
24. Wong P., Pamer E. G. Disparate in vitro and in vivo requirements for IL-2 during antigen independent CDS T cell expansion // J. Immunol. - 2004. -v. l72. -P. 2171 - 2176.
Summary Lavriv P.Y., Kravtsiv R.Y.
Lviv National university of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S. Z. Gzhytskvj INFLUENCE OF FACTORS OF EXTERNAL ENVIRONMENT ON FORMING OF IMUNOFIZIOLOGICAL STATUS IN THE YONG CATTLE AT SALMONELOSIS INFECTIONS AND THEIR CORRECTION BY
MICROELEMENTS.
The analytical review of literature, devoted to the problems of young cattle rezistance to the exciters of salmonelosis is presented in this article. This review includes experimental data and the results of the individual immunological research, gained during the study of the distinctive features of immune status of salmonelosis -intected cattle. Correction of the infection by microelements is described. The mechanisms of rezistance of the young cattle and the ambiguos role of the immune reaction to the antigen stimulus is describend. The role of immunity in providing resistance of animals to salmonelosis is analysed.
To the key of word: salmonelosis, rezistance, immunological research, microelements.
Cmammx nadiuMna do peda^i'i 18.02.2008
105
