CC BY
9
УДК: 619: 616.9:619:612.017:636.2.1
Лаврiв П.Ю., к.вет.н. © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК М1КРОЕЛЕМЕНТ1В НА РОЛЬ АНТИГЕНПРЕДСТАВЛЯЮЧИХ КЛ1ТИН I IX ЗНАЧЕННЯ НА П1ДВИЩЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ХУДОБИ ПРОТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ
Представлено аналтичний матер1ал по еиеченню проблем природньог еплиеу хелатних сполук м1кроелемент1е на роль антигенпредстаеляючих клтин I гх значення на тдеищення резистентност1 худоби та анал1зуеться роль ¡мунтету е забезпеченш стшкост1 теарин до сальмонельозу.
Ключовi слова: хелатн сполуки, антигенпредстаеляюч1 клтини резистенттсть, сальмонельоз, ¡нфекщя, ¡мунна е1дпое1дь, ¡мунтет.
На сьогодшшнш день враховуючи сучасш тдходи до етюпатогенезу захворювань худоби сальмонельозом, важлива роль выводиться кл^инам, тканинам та мехашзмам, яю дозволяють розробити високоефективш методи профилактики. В останнш роки погляди на iмунiтет як на захист органiзму значно розширились. Стало вже вiдомо, що еволюцшно розвинений iмунний захист у бюлопчному планi е досить цiнний, однак його щншсть постiйно знижуеться внаслщок ди природнiх факторiв, пов'язаних з iмунними реакцiями, такими як гшерчутливють негайного i сповiльненого типiв, iмунодефiцити та iн. Можна вважати, що стан iмунноl системи е важливим фактором, вiд якого в основному залежить стiйкiсть органiзму проти сальмонельозно! шфекци, але важливе мiце в цьому выводиться умовам годiвлi та утримання. (1, 2, 7, 11, 13, 16).
Кожне захворювання е результатом порушення гомеостазу оргашзму. Доведено науковими дослщженнями, що збудники шлунково-кишкових захворювань потрапивши в органiзм спричинюють дисбактерiоз i активацiю умовно-патогеннних мiкроорганiзмiв, що присутнi за звичайних умов у незначних кшькостях. В наслщок цього, загальне число патогенних збудниюв зростае у десятки та сотш разiв порiвняно з нормою (2). Важива роль тут выводиться кл^инам та тканинам органiзму, якi виконують захиснi властивостi.
Враховуючи данi наукових дослщжень, iндивiдуальна резистентнiсть тварин до кожного окремого збудника сальмонельозно! шфекцш - одна iз важливих проблем iмунологil. Стiйкiсть до патогенних мiкроорганiзмiв забезпечуеться численними факторами природженого та адаптивного iмунiтету, проте !х вщносна роль у захистi вiд рiзних збудникiв до цього часу остаточно не з'ясована. Стшккть тварин до конкретного захворювання патогенно i генетично
© Лавр1в П.Ю., 2009
73
детермшована, при цьому генетичному контролю тдлягають мехашзми як природнього, так i набутого iмунiтету (3, 10, 14, 23 ).
Ан^зуючи результати по вивченню динамжи показниюв неспецифiчного iмунiтету у корiв симентальсько! породи пiсля проведено! велико! експериментально! роботи багато вчених прийшли до висновку (15, 16, 18), що стан i змiни iмунобiологiчних показникiв органiзму тварин залежать не стшьки вiд належностi !х до окремих родин, скшьки вiд умов утримання, годiвлi i пори року. В дослщах проведених вченими (14, 22) також було показано, що тварини, яких за будовою тша було вщнесено до широкотiлого видовженого, низькорослого i компактного типiв, характеризувались i бiльш високими показниками iмунологiчно! реактивностi, нiж вузькотiлi, укороченi, високоро^ та рихлi тварини.
У дослщах на морських свинках вченими було встановлено, що вже в першi дш тсля народження вiдмiчаeться iмунологiчна реакцiя, аналогiчна реакцi! дорослих тварин, i тим самим показано, що вщ високого рiвня фiзiологiчно! зршост залежить повноцiннiсть реакцi! у вщповщь на введення антигену i в зв'язку з цим - здатшсть виробляти iмунiтет (23, 27, 31). Даш, одержат експериментально на морських свинках, використовують для порiвняльно! оцшки iмунологiчно! реактивностi органiзму новонароджених телят i молодняку iнших видiв тварин. Але, у зв'язку з рiзко вираженими видовими фiзiологiчними вiдмiнностями, експериментальш данi отриманi на морських свинках, не можна мехашчно переносити на молодняк худоби (17, 19, 20), що пщтверджуеться на сьогодш великим експериментальним матерiалом. Було вiдмiчено рiзко вираженi вiковi особливостi травлення i обмiну речовин у телят в процес !х iндивiдуального розвитку.
Експериментальш даш при виконаннi цих роб^ було одержано в результатi застосування едино! методики вивчення iмунологiчно! реактивносп органiзму в цiлому. Як критерш оцiнки ступеня реактивностi тваринного оргашзму було використано реакцi!, що характеризують динамiку нагромадження антитiл, коливання бактерицидно! активност кровi, опсоно-фагоцитарну реакцш, картину кровi, спецiальну внутрiшкiрну пробу, а також даш цитолопчних та цитохiмiчних дослiджень.
В результатi експериментальних дослiджень вченими (18, 19, 21, 32) було встановлено, що оргашзм телят у першi вiсiм-десять дшв життя вiдповiдае на введення сальмонельозно! формолвакцини утворенням аглютинiнiв у низьких титрах (1:25-1:50), яю надалi зникали з кровi вакцинованих тварин приблизно в 1,5-мкячному вiцi. При цьому у частини оброблених таким чином тварин цього в^ вщповщна реакщя на введення даного антигену була вщсутня.
Нормальнi аглютинiни по вщношенню до гертнерiвського антигену в розведенш 1:25 - 1:50 з'являлись у кровi телят в середньому з 60-денного вiку. В цей час телята на введення сальмонельозно! формолвакцини реагували утворенням аглютинiнiв у досить високих титрах (1:400 i вище). Нормальнi аглютинiни в дуже низьких титрах виявлялись i в бшьш ранньому вiцi.
74
Порiвняно з телятами перших дшв життя в мкячному i швторамюячному вщ тварин iмунологiчна реактивнiсть !х характеризуеться певними перехщними показниками, якi поступово наближаються до показниюв, характерних для телят 2-мкячного вiку. Така динамiка реакци тваринного оргашзму в перiод iмунологiчного дозрiвання пов'язана з поступовим переходом плазмобластично! реакци в плазмоцитарну.
Телята, обстежеш в 4 - 10-мiсячному вiцi, мали рiзко вираженi показники iмунолоriчно! реактивностi. Вакцинащя !х сальмонельозною вакциною в цьому вiцi зумовлювала чiтко виражену вщповщну реакцiю. В органiзмi телят при цьому знаходили аглютинши (1:60 i вище).
Застосована в процесi дослщжень спецiальна внутрiшкiрна проба давала можливкть судити про реактивнiсть органiзму телят на видоспецифiчний антигенний подразник, а також про стан його бар'ерних функцш, його здатшсть давати мкцеву реакцiю i локалiзувати iнфекцiйний агент при його проникненш в оргашзм. Для проби використовували сироватку кровi кролiв, багаторазово оброблених сироваткою велико! рогато! худоби (2, 6, 11, 15, 17, 20, 29). За допомогою ще! проби було встановлено, що оргашзм новонароджених телят не здатний виявляти типову мюцеву захисну реакцш. Вона формуеться поступово i ч^ко виявляеться у тварин 2-3-мкячного вiку. Бiльш раннiм iмунологiчним дозрiванням органiзму характеризувались телята з господарств, де !м було створено добрi умови годiвлi й утримання.
Подiбнi результати було одержано i при вивченш вiкових змiн природно! резистентност у овець в умовах Ки!всько! областi (14).
Виявилось, що i для ягнят в першi дш !х життя також характерний стан понижено! iмунобiологiчпо! реактивностi. В цей перюд пригнiчення мiкробiв при контакт !х з кров'яною сироваткою дещо пiдвищуеться i до 40 - 60-денного вжу досягае рiвня, характерного рiвня сироватки дорослих овець.
У ягнят протягом перших 14 - 20 дшв життя спостер^алась виражена фагоцитарна реакщя оргашзму, яка поим поступово знижувалась, а шсля 2-мiсячного вжу знову пiдвищувалась i встановлювалась на одному рiвнi. Мали мiсце також коливання опсоно-фагоцитарного показника в бж тдвищення або зниження залежно вщ умов догляду, годiвлi, утримання тварин (12, 21, 24, 27, 30, 33) .
Було також з'ясовано, що природна резистентшсть тваринного оргашзму тддаеться сезонним коливанням. Так, помине зниження бактерицидност кровi вiдмiчаеться з друго! половини лютого, тривае в березш i першiй половинi кв^ня, а з друго! половинi кв^ня вона пiдвищуеться, досягаючи максимуму в червш, пiсля чого в жовтш знову знижуеться i пiдвищуеться в першш половинi листопада, залишаючись досить високою до лютого.
Тривале утримання телят у жарку погоду на сонщ може привести до !х пере^вання i, як наслiдок, до рiзкого зниження бактерицидно! активностi кровi i природно! резистентностi, що сприяе розвитку у молодняку велико! рогато! худоби шлунково-кишкових та легеневих захворювань (1, 4, 5, 21, 25, 28).
75
Перюд штенсивного вщкладання яець у птищ також впливае на показники И iмунолоriчно! реактивности У дорослих качок i гусей найвища фагоцитарна i бактерицидна актившсть вiдмiчена в груднi - березш i в липнi -серпш. У травнi i червнi (в перюд закшчення i протягом деякого часу тсля припинення яйцекладки) вщбуваеться значне зниження показникiв природно! резистентности
Наведенi данi свiдчать про те, що iмунологiчна реактивнiсть молодняку сшьськогосподарських тварин i птицi проти сальмонельозу порiвняно з дорослими характеризуеться рядом особливостей, властивих молодому органiзму (15, 17, 18, 22, 26). Вони також вказують на пряму залежнiсть природно! резистентност органiзму вiд зовнiшнього середовища i на необхiднiсть спрямованого вирощування тварин, яке забезпечувало б поеднання високо! продуктивностi з високою стшкютю проти захворювань.
Отже, в принцит, у представникiв одного вiку тварин можливе формування iмунно! вiдповiдi кл^инного або гуморального профiлю при будь-якiй iнфекцi!.
Причина цього, мабуть, полягае в неоднаковш вихiднiй резистентносп до конкретного патогену, котра визначае величину антигенного навантаження на етапi iнiцiацi! iмунно! вщповда. В свою чергу, саме доза антигену е основним фактором селекци альтернативних субпопуляцiй.
Л1тература
1. Архангельский И. И. Пути и методы профилактики паратифа телят / И. И. Архангельский // Тр. Института ветеринарии Казахского филиала ВАСХНИЛ, т.УГ- Алма-Ата, 1954. - 250 с.
2. Аршавский И. А. Физиологические механизмы возрастной реактивности / И. А. Аршавский // В сб.: Вопросы педиатрии, вып. 6 Изд- во АМН СССР, 1947. - 382 с.
3. Бурая Л. К., Палкин Г. А. К вопросу о зависимости резистентности организма сельскохозяйственных животных от различных факторов / Л. К. Бурая, Г. А. Палкин // Известия Казанского филиала АН СССР.- Казань, 1952. -№ 3. - 324 с.
4. Бутенко Г. М. Возрастные изменения иммунитета как предпосылка для развития патологии в старости / Г. М. Бутенко // Вестн. АМН СССР-1980.- № 3 - С. 41 - 45.
5. Галкин В. С. некоторые пути направленного изменения реактивности / В. С. Галкин. - В сб.: Проблемы реактивности и шока. (Труды I Всесоюзной конфер. патофизиологов в г. Казани в 1950 г.). 1952. - 368 с.
6. Ген Э. Ю., Матусис И. И. Питание и резистентность организма к инфекции / Э. Ю. Ген, И. И. Матусис. - ЖИЭИ, 1953, XV, вып. 1. -395 с.
7. Гольдберг Л. Д. О возрастных особенностях реактивности организма / Л. Д. Гольдберг. - «Советская педиатрия».- 1936.- № 6.- С. 46 - 80.
8. Горохова Л. В. Белки сыворотки крови овец в раннем постнатальном онтогенезе / Л. В. Горохова. - В кн.: Индивидуальное развитие
76
сельскохозяйственных животных и формирование их продуктивности. К., 1966. - 472с.
9. Дмитриев А. Ф. Естественная резистентность молодняка крупного рогатого скота различных пород в условиях юга УССР: автореф. канд... дис. / А. Ф. Дмитриев. - Фрунзе, 1968. - 20 с.
10. Зотов А. П. Интерференция вирусов / А. П. Зотов. - В кн.:-«Проблемы иммунитета сельскохозяйственных животных». М.,1966. - 455 с.
11. Иммунология и старение / Под ред. Т. Макинодана, Э. Юниса. Пер. с анг. - М.: Мир, 1980. -267 с.
12. Коваленко Я. Р. Влияние факторов внешней среды на резистентность организма и иммуногенез / Я. Р. Коваленко Я. - Вестник сельскохозяйственной науки».- 1972.- № 9. - С. 37 - 53.
13. Лихачев Н. В. Иммунология и ее роль в боротьбе с инфекциями животных / Н. В. Лихачев. - В кн.: Проблемы иммунитета сельскохозяйственных животных.- М.:, 1966. - 370 с.
14. Нжольський В. В. 1нфекщя та iмунiтет у сшьськогосподарський тварин / В. В. Нкольський. - К «Урожай», - 1974. - 188 с.
15. Никольская Е. А. Некоторые вопросы естественной резистентности организма кроликов: автореферат диссертации / Е. А. Никольская. - Харьков, 1956. - 25 с.
16. Носырева Л. А. Материалы по естественной резистентности организма телят: автореферат диссертации / Л. А. Носырева. - Свердловск, 1960. - 428 с.
17. Покровский В. И., Авербах М.М., Литвинов В. И. и др. Приобретенный иммунитет и инфекционный процесс / В. И. Покровский, М. М. Авербах, В. И. Литвинов и др. - М.: Медицина, 1979. - 279 с.
18. Соколова Ю. В., Калегаева А. И. Продукция антител в развивающемся организме. - В кн.:Вопросы возрастной иммунологии, вып.1. / Ю. В. Соколова, А. И. Калегаева.- Л.,1947.- 466 с.
19. Храбустовский И.Ф. Динамика показателей естественной резистентности организма коров и их телят по сезонам года: материалы VI Всесоюзной научно-методической конференции по зоогигиене / И. Ф. Храбустовский. - М., 1966. - 288 с.
20. Удрис Г. А. Укрепление резистентности организма с.-х. животных к инфекционным заболеваниям биотическими факторами. В кн.: Проблемы иммунитета с.-х. животных / И. И. Хренов. - М., «Колос», 1966. - 457 с.
21. Хренов И. И.Физиологические основы выращивания телят. - В кн.: Индивидуальное развитие с.-х. животных и формирование их продукности. (Тезисы докладов межвуз. научн. коференции) / И. И. Хренов.- К., 1966. - 276 с.
22. Цион Р.А., Львов В.М. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных / Р. А. Цион, В. М. Львов. - М. - Л., Сельхозгиз, 1963. - 375 с.
23. Шляхов Э.Н. Иммунология, иммунодиагностика, иммунопрофилактика / Э. Н. Шляхов. - Кишинев : Картя Молдовеняскэ, 1977. 422 с.
77
24. Ятель Т.П. Особенности некоторых реакций иммунитета на ранних этапах онтогенеза. Труды 1-й научной конференции по возрастной морфологии и физиологии / Т. П. Ятель. - М., 1954. - 428 с.
25. Burnet F. M. Die Role des Thymus fur die Immunitet / Naturwiss. Rundschau / F. M. Burnet.- 1963, 16, 9, 335.
26. Chandra R. K., Newberne P. M. Nutrition, immunite and infection / R. K.Chandra, P. M. Newberne. - Plenum Press, New York - London, 1977, 120 p.
27. Fidalgo B. Et al. The physiological role of the lymphoides system / B. Fidalgo Et al. - Proc. Nat. Acad. Sci., 1967, 57, 3, 66.
28. Gastke S. The lymphocyte and its role in immunity / S. Gastke. -Marguete Med. Rev., 1968, - 34,1, 11.
29. Humphrey I.H. Advances in Immunology / I. H. Humphrey. Vol. 6. Eds. Dixon E.I. - New York - London, Acad. Press., 1967, - 7, 18, 571.
30 Sorkin E., Boghen S.G. Immunol / Е. Sorkin, S.G. Boghen, - 1959, - 82,
322.
31. Taliaferro W. H., Taliaferro L.G., Joroslaw B. N. Radiation and immune mechanism / W. H. Taliaferro, L.G. Taliaferro, B. N. Joroslaw. - Acad. Press., 1964.
32. Waksman B. H. B кн: Cellularaspects of immunity / B. H. Waksman. London, 1960.
33. Wood C.B.S. Immune deficiency / C.B.S. Wood . - Proc. Roy. Soc. Med., 1977, 70, 12, p. 858 - 860.
Summary Lavriv P.Y.
Lviv National university Veterinary Medicine аnd Biotechnologiesl named
after S.Z.Ghzytskyj A VALUE OF NATURAL REZISTENCE OF YOUNG ANIMALS AT NON-ADMISSION OF INFECTION WITH SALMONELOSIS
The review of literature, which is devoted the problems of study of natural resistence young of catle at a salmoneloze infection and information of experimental researches is given and the mechanisms of their rezistence come into a question, is presented, role of immune answers for antigen stimulation, the role of immunity is analysed in providing offirmness of animals to salmonelozis.
To the key of word: rezistence, salmonelozis, young animals, infection, immune answer, immunity.
Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2009
78
