CC BY
14
УДК 619:618-379.827
Чорний М.В., д. вет. н., проф., Балим Ю.П., д. вет. н.
1ванова-Сальшкова В.Г., пошукач © Харкгвська державна зооветеринарна академ1я
ЗМ1НИ ПОКАЗНИК1В НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРОБ1ОТИК1В
У статт1 наведет змти гуморальних та клтинних показникгв природной резистентност1, а також росту маси тыа у телят при використанн пробютиюв. Акцентуеться увага на дощльному гх застосуванн на новонароджених тваринах тсля 20-денного вжу.
Ключоei слова: телята, резистенттсть, пробютики, маса тма, середньодобовий приркт.
Вступ. Виршальними факторами в збереженост новонароджених телят i пщвищенш природних захисних сил оргашзму е оптимiзацiя зооппешчних умов утримання i повнощнно! годiвлi, що забезпечують нормальний фiзiологiчний стан i задовiльняють бюлопчш потреби в основних поживних речовинах, макро- та мжроелементах та в^амшах [1,3,6]. Цiлком очевидно, що раннш постнатальний перiод е вельми вщповщальним етапом у вирощуваннi телят, оскшьки в цей час вони найбшьш схильнi до захворювань [4,5]. Для стимуляцп природно! резистентностi молодняку тварин, зокрема телят, в тепершнш час широко використовують БАР (пробiотики, в^амши, сполуки мiкроелементiв та iн.), яким присвячено багато робiт вiтчизняних та закордонних авторiв [2,8]. В той же час вщсутш дослiдження про вплив пробютиюв "Лактимет" та '^фшак" на загальну резистентнiсть та iмунологiчний стан телят з народження до 60-денного вiку.
Мета роботи - виявити вплив пробютиюв на iмунологiчний стан i продуктивнi показники та збережешсть телят.
Матер1ал i методи. Дослщження проведенi на базi лабораторп "Здоров'я" (м. Харкiв) та ФГ "Св^анок" Харювсько! областi.
Для проведення експерименту нами було сформовано 3 групи телят добового вжу по 10 голiв у кожнш. Контрольна група утримувалася за технолопею прийнятою в господарствi, дослщно!-1 - випоювали вранцi пробiотик "Лактимет" в дозi 1 мл/голову трьома циклами по 5 дшв з 15-денними iнтервалами (1-5 день; 16-20; 30-35 дш), дослщно!-2 - 'Щфшак" (титр бiфiдобактерiй в препаратi - 5х108 КОЕ/мл), в дозi 0,5 мл/кг маси теляти за схемою як i для дослщно!-1 групи. Для оцiнки впливу пробiотикiв на оргашзм телят кров брали на 5, 20, 30 та 60 дш тсля народження. Умови мжро^мату ощнювали за методиками, викладеними в практикумi з зоогiгiени (М.П. Високос, М.В. Чорний, 2003).
В кровi визначали морфологiчнi показники (еритроцити, лейкоцити, гемоглобш) на автоматичному гематологiчному аналiзаторi клiтин "Abacus
© Чорний М.В., Балим Ю.П., 1ванова-Сальшкова В.Г., 2011
295
junior vet". Також проводили дослщження загального бшка - бiуретовим методом, альбум^ та глобулшово! фракцп - методом електрофорезу на nanepi. З покaзникiв нeспeцифiчноl peзистeнтностi дослiджувaли бактерицидну та лiзоцимну aктивнiсть сироватки кpовi (БАСК i ЛАСК). Iнтeнсивнiсть росту телят враховували за живою масою шляхом зважування з розрахунком середньодобових пpиpостiв зважуванням. Цифpовi дaнi обpоблeнi методом вapiaцiйноl статистики за Н.А. Плохинським, 1969.
Результати дослщження та 'ix обговорення. Телята утримувались в пpимiщeннi, де зоогiгieнiчнi параметри коливались в наступних межах: температура i вiдноснa волопсть повiтpя - 20-180С та 67-72% вщповщно, вмiст мiкpофлоpи не перевищував 110-147 тис./КУО в м3 пов^ря. Концeнтpaцiя двоокису вуглецю складала 1,8-2,0 л/м3, aмiaку - 18-22 мг/м3, освiтлeнiсть - 4875 лк. Кров е унiвepсaльною системою, за якою можна пpослiдкувaти пepeбiг в оpгaнiзмi фiзiологiчних пpоцeсiв. Для ощнки природно! peзистeнтностi оpгaнiзму, в сироватщ кpовi телят визначали l! бшковий склад - як один з важливих покaзникiв, оскiльки бiлок забезпечуе нормальний piст i розвиток молодняку (табл. 1).
Таблиця 1.
Динамика загального бшку та його фракцш у телят_
Показники BiK, Групи
днгв контрольна Д-1 Д-2
5 44,19+1,13 50,01+0,63 52,52+1,18
Загальний 61лок, 20 42,80+0,68 43,74+0,29 44,18+0,37'
г / л 30 45,31+1,08 50,40+0,46" 55,59+1,50''
60 49,38+1,20 60,91+0,86'' 61,52+1,23''
5 46,42+0,92 49,58+0,86' 48,74+1,20'
Альбум1ни, % 20 42,67+0,68 43,16+1,10 48,46+1,12'
30 43,91+0,90 47,12+0,85' 50,32+0,76''
60 44,03+1,23 46,20+1,12 47,68+0,48'
5 13,19+0,51 15,34+0,38' 15,88+0,71'
а - глобулши, % 20 13,78+0,43 14,28+0,50 15,04+0,52'
30 14,18+0,41 16,52+0,68' 16,81+0,34'
60 16,02+0,53 17,11+1,03 18,21+1,07'
5 18,70+1,22 19,40+1,17 20,30+1,13'
ß-глобул1ни, % 20 14,20+0,73 14,47+1,02 15,80+0,63'
30 15,39+4,14 16,00+0,58 17,28+1,10'
60 13,23+1,28 14,55+0,71 15,41+0,53'
5 15,36+1,09 16,84+0,34 19,50+0,38'
у - глобул1ни, % 20 17,19+0,44 17,41+0,58 18,70+0,51'
30 19,15+0,72 22,48+0,70' 24,31+0,43'
60 20,63+0,47 22,70+1,02' 23,79+0,57''
*P < 0,05; **P < 0,01
Глобулiни беруть участь у формуванш зaхисно-aдaптaцiйних функцiй живих оpгaнiзмiв, про що доповiдaють Е.В. Ейдригевич i спiвaвтоpи, 1978, В.М. Лiфшиц та спiвaвтоpи, 1998, 1.П. Кондрахша та iн., 1985.
Результати дослщжень свiдчaть, що випоювання пpобiотикiв збшьшувало вмiст aльбумiнiв в сиpовaтцi кpовi у телят з дослщно!-1 та дослщно!-2 ( в 5-денному вiцi) - на 5,0-6,8% поpiвняно з контролем. Особливо цей показник був вищим у тварин з дослщно!-2 в 30-денному вiцi (50,32+0,76%). Альфа-глобулiновa фpaкцiя нaйбiльш високою (17,11+1,03 - 18,21+1,07%) була у телят
296
з дослщно!-1 та дослщно!-2 груп в 60-денному вщ. Кшьюсть Р-глобулмв з вжом зменшувалося. Так, якщо 1х вмют в 5-денному вiцi був на рiвнi 19,40+1,17 - 20,10+1,13%, то на 60 день життя цей показник не перевищував 14,55+0,71 -15,41+0,53%. Пщвищення у-глобулмв встановлено у вказаш вiковi перiоди у телят з вах пiддослiдних груп. В цшому 1х вмiст в 30- та 60-денному вщ був на рiвнi величин 22,48+0,70 - 24,31+0,43% та 22,70+1,02 - 23,79+0,51% вщповщно, що перевищувало цей показник поршяно з контролем. Морфологiчнi показники кровi у телят з дослiдних груп були в межах фiзiоогiчноl норми, хоча i перевищували вказанi величини порiвняно з контролем. Кiлькiсть еритроциив була в межах 6,4+0,1 - 6,8+0,3 Т/л, лейкоциив 6,8+0,37 - 7,10+0,2 г/л, вмкт гемолобiну 112,1+8,3 - 114,2+5,4 г/л.
Показники природно! резистентост у телят з пщдослщних груп наведенi в табл. 2.
Таблиця 2.
Показники гуморального i клiтинного захисту телят_
Показники В1к, дшв
новонароджеш 5 20 30 60
БАСК, % 49,2 ± 1,8 53,1 ± 3,4 45,6 ± 3,1 37,2 ± 2,2 36,8 ± 2,4
58,4 ± 1,7* 54,2 ± 5,3 52,8 ± 2,6* 51,6 ± 1,2** 52,4 ± 2,0*
ЛАСК, % 21,5 ± 0,5 25,3 ± 1,1 26,8 ± 1,7 29,4 ± 0,8 32,3 ± 1,1
23,5 ± 0,9 26,4 ± 1,3 30,2 ± 2,1* 40,9 ± 1,0** 39,8 ± 0,8*
Т-лмфоцити, % 36,4 ± 1,1 38,4 ± 1,3 32,7 ± 0,9 36,2 ± 1,1 35,8 ± 0,7
43,2 ± 1,4 40,8 ± 0,8 44,1 ± 0,3** 43,5 ± 0,7*' 45,4 ± 1,2**
В-лмфоцити, % 14,8 ± 0,1* 17,2 ± 0,5 15,2 ± 0,3* 16,8 ± 0,4* 12,7 ± 0,7 10,5 ± 0,3 12,4 ± 0,2
18,4 ± 0,1* 19,2 ± 0,8** 19,6 ± 0,7**
ФАН, % 42,1 ± 1,9 43,5 ± 0,8 43,4 ± 0,2 37,2 ± 1,0 40,3 ± 1,18
42,9 ± 0,5 43,8 ± 0,5 47,2 ± 1,3* 49,4 ± 1,1** 49,1 ± 0,4**
Р < 0,05; Р < 0,01 Примггка: в чисельнику - контрольна група, в знаменнику - дослвдш групи
Значно! рiзницi за БАСК та ЛАСК мiж дослiдними групами до 20-деннного вiку не було. В подальшому гуморальнi показники знижуються у телят з контрольно! групи: БАСК - до 37,2+2,1 - 36,8+2,4%, ЛАСК - 29,4+0,8 -
297
32,3+1,1% вщповщно, а В^мфоцити не перевищували значення 10,5+0,3 -12,4+0,2%.
З кл^инних показникiв захисту - ФАН залишалася великою 47,2+1,3 -49,1+0,4% у телят до 20-денного вiку, яким випоювали вказанi пробiотики. Зниження загального числа Т-лiмфоцитiв у тварин з контрольно! групи до 35,8+0,7 - 36,2+1,1% свщчить про порушення лiмфопоезу. Ми вважаемо, з 20-денного в^ гаснуть фактори захисту, обумовлеш колостральним iмунiтетом, а в органiзмi новонароджених ще виробляеться недостатньо антитш, що обумовлюють зниження гуморальних i клiтинних показникiв захисту. Це вказуе на те, що застосування пробютиюв особливо виправдене з 20-денного в^ життя телят, коли вони переходять на новий режим годiвлi, а тривалють колострального iмунiтету скорочуеться до нуля.
Важливими показниками, що характеризують стiйкiсть органiзму i стан його обмшних процесiв е iнтенсивнiсть росту (маса тша, середньодобовий i вщносний прирiст). Ефективнiсть використання пробiотикiв наведена в табл. 3.
Таблиця 3.
Показники продуктивное^ у щддослщних телят_
Показники Групи
контрольна д-1 Д-2
Жива маса, кг: при народженш 25,76+0,50 25,20+0,44 25,70+0,52
на 20 день 33,26+0,43 35,05+0,45 36,16+1,10*
на 30 день 38,95+0,43 40,23+0,60 41,76+0,50*
на 45 день 45,17+2,4 47,47+1,5* 49,27+1,5*
на 60 день 56,05+0,72 58,39+0,39* 59,66+0,51*
Валовий прирют за перюд дослвду, кг 30,29+4,80 33,19+5,14* 33,96+4,76*
Середньодобовий прир1ст, г 504,8+10,2 553,1+7,8* 566,0+11,4**
Р < 0,05; Р < 0,01
Данi табл. 3. показують, що при народженнi жива маса телят була 25,20+0,44 - 25,76+0,50 кг (Р > 0,05). За перюд експерименту штенсившше росли телята з дослщних груп. Так, за енерпею росту, показниками маси тша молодняк, якому задавали пробютик "Лактимет" (Д-2 група), перевершував у 20-денному вiцi контрольну на 8,7% i Д-1 - на 5,38%. Найбшьша iнтенсивнiсть росту була виражена у телят ще! групи в 30- та 60-денному вiцi: !х жива маса порiвняно з контрольною була на 2,81 та 3,61 кг вщповщно бшьшою, а середньодобовi прирости - на 7,2% та 6,4% вище (Р < 0,01). За штенсившстю росту телята найбшьш росли з 45-денного до 60-денного вiку. Середньодобовий прирiст к складав 728+24,1 (Д-1) та 749,3+31,8 г (Д-2), що порiвняно з контролем (689,3+52,1 г) вище.
Певно, пробютики виявляють пригнiчуючу дiю на патогенну мiкрофлору, збiльшуючи кiлькiсть корисних бактерш в шлунково-кишковому трактi i таким чином активiзують обмiннi процеси, що дозволяе отримати бшьш високi прирости у телят i пiдтримати захисш функци !х органiзму.
Висновки. Результати дослщжень показали, що використання пробютиюв "Лактимет" та Бiфiлак" позитивно позначаеться на продуктивной телят, про що свщчить пщвищення !х середньодобових приросив на 7,2 та 6,4%
nopiBMHO з контролем. PiBeHb загального бшка в сироватщ KpoBi був вище на 23,3-24,5%, БАСК - на 15,8%, ЛАСК - на 7,5%. Краще росли телята, яким щоденно протягом 5 дшв випоювали пpoбioтик '^фшак" в дoзi 0,5 мл/кг маси тша через кoжнi 15 дшв.
Лггература
1. Антипов В.А. Использование пробиотиков в животноводстве / В.А. Антипов // Ветеринария. - 1991. - № 6. - С. 55-58.
2. Воеводин Д.А. Результаты работы бифидобактерий в организме человека и животных / Д.А. Воеводин, Г.И. Розанова // Молочная промышленность. - 2002. - № 3,4. - С. 18-21.
3. Denev S. Probiotics-past, present and future / S. Denev // Bids. J. Agr. Sc. -1996. - Vol. 2. - № 4. - P. 445-474.
4. Isolauri E. Probiotics: effect on immunity / E. Isolauri et al. // The American Journal of Clinical Nutrition. - 2001. - Vol. 73. - P. 444-450.
5. Красочко П. А. Иммунитет и его коррекция в ветеринарной медицине / ПА. Красочко, В.С. Прудников, О.Г. Новиков. - Смоленск. - 2001. - 323 с.
6. Stekar J. Probiotics / J. Stekar // Krmiva. - 1997. - Vol. 10. - P. 63-68.
7. Соколов В.Д. Иммунoстимулятopi в ветеринарии / В.Д. Соколов, Н.Л. Андреева, А.В. Соколов / Ветеринария. -2003. - № 6. - С. 38-40.
8. Ятусевич А.И. Теория и практика фитотерапии животных / А.И. Ятусевич, Н.Г. Толкач, Ж.В. Вишнивец // Международный весник ветеринарии. - 2004. - № 1. - С. 80-90.
Summary
Cherny N.V., Balym Y.P., Ivanova-Sal'nicova V.G. Kharkov State Zooveterinary Academy INDICED CHANGES OF NON-SPECIFIC RESISTANCE IN NEWBORN CABVES WHEN USING PROBIOTICS
Humoral and cellular indices changes of natural resistance, increasing cabves body weight when wing probiotics have been shown in this article. It is payed attention to expediency of their application at newborn animals after 20-days old.
Key words: cabves, resistante, probiotics, mass of body, average daily increase.
Стаття надшшла до редакцИ 26.04.2011
