CC BY
14
УДК 616.132-004.6:616.98:578.828 BUI
В.А. Василенко 1НДЕКС ЖОРСТКОСТ1 АОРТИ
ЯК МАРКЕР СУБКЛ1Н1ЧНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ У В1Л-1НФ1КОВАНИХ ПАЦ1еНТ1В
ДЗ «Днтропетровськамедична академгя МОЗ Укра'ти» вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: vvasilenko@mail.ru
К.иочош слова: тдекс Jtcopcmtcocmi аорти, В1Л-тфекц1я, СД4+ Т-л1мфоцити, загалъний холестерин Key words: aortic stiffness index, HIV, CD4+ T-lymphocytes, total cholesterol
Реферат. Индекс жёсткости аорты как маркер субклинического атеросклероза у ВИЧ-инфицированных пациентов. Василенко В.А. Обследованы 121 ВИЧ-инфицированный пациент, которые не имели никаких клинических проявлений сердечно-сосудистой патологии. Целью исследования было установление степени утраты эластичности аорты у таких пациентов с помощью определения индекса жесткости аорты (ИЖА). Установлено, что среди пациентов, которым антиретровирусная терапия (APT) еще не назначалась, ИЖА повышается до 1,18 ± 0,02 мм рт.ст./мл., а у ВИЧ-инфицированных, принимающих APT, этот показатель является максимальным и составляет 1,29 ± 0,01 мм рт.ст./мл.. Установлены прямые корреляционные связи между ИЖА и продолжительностью ВИЧ-инфекции, количеством СД4+ Т-лимфоцитов, концентрацией общего холестерина.
Abstract. Aortic stiffness index as a marker of subclinical atherosclerosis in HIV-infected patients. Vasylenko V.A.
121 HIV-infected patients clinical manifestations of cardiovascular pathology were examined. The aim of the study was to establish the degree of aortic elasticity loss in such patients by means of aortic stiffness index (ASI) determination. It has been established that among patients who have not been prescribed antiretroviral therapy (ART), yet ASI rises to 1.18 ± 0.02 mm Hg/ml. The maximum values (1.29±0.01 mm Hg/ml) were registered in HIV-infected people receiving ART. Direct correlations between ASI and duration of HIV infection, the number of CD4+ T-lymphocytes, total cholesterol concentration were established.
В останш роки спостер1гаеться зростання поширеносп ¡шс\пчно! хвороби серця серед BIJI-шфшованих пащеш1в. Це пов'язано 3i збшь-шенням тривалосп !х життя в наел ¡до к бшып широкого застосування комбшовано! антиретро-BipycHOi тераш! (APT) та поширеносп тради-цшних фактор1в ризику серцево-судинних за-хворювань серед В1Л-шф1кованих пащенпв [7].
В1Л-шфпчОваш пащенти мають бшып високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень [12]. Пор1вняно ¿з загальною популящею щ пащенти мають в 4,5 рази бшыний ризик раптово! серцево! смерти яка пов'язана з наявшетю в анамнез перенесеного шфаркту мюкарда, кардюмюпатн, серцево! недостатносп, аритмп. гшертони та дислшдеми, пор1вняно п загальною популящею [15].
На тепершнш час особливого значения набула запальна Tcopin атерогенезу [2]. У па-щенпв з BIJI доведено виражене хрошчне системне запалення в стшках судин, так звана запальна васкулопатня. На цьому rai в такого контингенту хворих спостер1гаеться прискоре-ний розвиток атеросклерозу [6, 14]. Дсякл автори
пов'язують таке явище з негативним впливом APT, особливо на rai терапн шпб1торами протеаз, але едино! думки з цього приводу нараз1 немае [10].
Р1вснь СД4+ Т-л1мфоципв в1дображае ступ1нь ¡мунодефщиту в пащент1в з BIJI. У той же час зменшення кшькост1 СД4+ е предиктором суб-юпшчного каротидного атеросклерозу [8, 11]. Зменшення кшькосп СД4+ Т-л1мфоцит1в асо-щюеться з б1льш вираженим атеросклеротичним ураженням коронарних apTcpiii [9].
Задля виявлення та проведения первинно! профшактики атеросклеротичного ураження судин з метою попередження прогресування та зниження ризику загально! та серцево-судин-но! смертност1 необх1дна рання д1агностика його на субклш1чнш стад1!. Для виявлення ран-нього ремоделювання аорти використовують визначення пульсового артер1ального тиску (ПАТ) та ¡ндсксу жорсткост1 аорти (1ЖА).
ПАТ зм1нюеться з в ¡ком пащент1в, а також при артер1альшй ппертенз1!, цукровому jiaocTi. г1перхолестеринем1! та ¡н. U,i зм1ни зумовлен1 пщвищенням жорсткост1 мапстральних судин. 1х
17/Том XXII/2 ч.1
15
можна виявити ще до появи клш1чних прояв1в серцево-судинних захворювань [13]. Г.Д. Рад-ченко, Ю.М.Слренко (2009) запропонували виз-начення 1ЖА як сшввщношення ПАТ до ударного об'ему (УО) л1вого шлуночка в мм рт.ст/мл. За даними автор1в, критичною величиною 1ЖА е 1,5 мм рт.ст./мл. [1, 3, 4, 5].
Мета роботи - встановити ступшь втрати ела-стичжкт аорти у В1Л-шф1кованих пащенпв за допомогою визначення шдексу II жорсткосп як маркера субкл1шчного атеросклерозу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 121 пащента з В1Л-шфскщею. яи знаходились на облшу в ОКЗ "Криворпький центр профилактики та боротьби и СНЩом". Пащенти не мали клшчних прояв1в серцево-судинних захворювань. У дослщження не вклю-
чали пащенпв з pi вне м CD4+ Т-л1мфоцит1в менше 200 кл/мл, а також хворих на наркомашю та алкоголпм. Характеристика пащенпв наведена в таблиц! 1.
Пащенти були розподшеш на 2 групи: до першо! групи увшшли 57 В1Л-шф1кованих пащенпв (30 жлнок та 27 чоловшв, середнш ei к 43,2±1,4 року), яи не отримували APT (група APT-); другу групу склали 64 В1Л-шфп<оваш пащенти (35 ж ¡но к та 29 чоловшв, середнш ei к 41,7±1,3 року), яи отримували APT (група АРТ+). У контрольну групу увшшли 30 В1Л-не-гативних добровольщв (11 чоловшв i 19 жшок) вЬсом 42,2 ±1,9 року без ознак серцево-судинно! патологи. Bei групи були зютавш за в ¡ком. статтю та шдексом маси тша.
Т аблиця 1
Клшисо-демогра(|ичш показники дослщжуваних пащснт1в з BDI (М±т)
Показник, одинищ вишрювання
Величина показника
Середнш вж, рошв Жшки, юлыасть (%) Чоловши, юлыасть (%)
Тривал1с1ъ В1Л-шфекцн з моменту даагностування, poKiB
Юлыасть пащоптв, ш отримують APT, (%)
Тривал1сть APT, роюв
Юлыасть CD4+ Т-.мчфоцппп, кл/мл
Р1вень загального холестерину (ЗХ), ммоль/л
1ндекс масси ткта, кг/м2
CAT, мм рт.ст.
ДАТ, мм рт.ст.
ПАТ, мм рт.ст.
ЧСС, уд. хв.
42,3±1,6 65 (53,7) 56 (46,3) 7,4±1,1 64 (52,9) 5,4±1,2 436,7±58,2 6,3±1,2 19,5±0,4 134,3±3,1 61,2±2,5 75,9±0,5 89,4±5,2
Вим1рювання AT проводили за допомогою профса иного автоматичного моштору артер1аль-ного тиску та пульсу AND UA-778 (Япошя, S/N 5070600576) вщповщно до рекомендащй Амери-кансько! acouiauii кардюлопв. Реестращю CAT
та ДАТ у положенш сидячи проводили на однш 1 тш же рущ два рази з штервалом у дв1 хвилини, якщо величини АТ не р1знилися бшыпе шж на 5 мм рт. ст. При виявленш бшыпо! р1знищ \пж отриманими величинами проводили трете
16
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВИ
ви\прювання та обчислювали середне значения з двох або трьох послщовних ви\прювань. ПАТ визначали як р1зницю \ii>K CAT та ДАТ. ЧСС визначали ni ел я другого ви\прювання.
Ультразвукове дослщження серця виконували в М- та В-рсжи\п стандартним способом на anapari Esaote My Lab Class С (1тал1я, S/N 2616). 1ндекс жорсткосп аорти визначався як вщ-ношення ПАТ до УО [3, 5].
Для статистичного анал1зу розб1жностей клль-кюних ознак використовували параметричний t-тест Стьюдента для ознак Î3 нормальним характером розподшу та непараметричний тест Манна-У1тш для ознак Î3 вщмшним вщ нормального характером розподшу, категоризованих ознак - за допомогою точного критер1ю Фппера (одностороннього) у чотиришльних таблицях. Статистико-математичне оброблення даних ви-конали за допомогою лщензшного офюного пакета Microsoft Excel i пакета прикладних програм Statistica 6.0 (StatSoft Inc., США). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ Отримаш дат представлеш в таблищ 2.
При аналЫ отриманих даних було встановле-но, що у BIJl-позитивних пащенпв р1вень загаль-ного холестерину (ЗХ) значно та достов1рно (р<0,05) перевищував цей показник у контроль-нш rpyni. Цей факт зумовив подальше вивчення субюпшчних прояв1в атеросклерозу в асимптом-них В1Л-шф1кованих пац1ент1в.
Серед дослщжуваних пац1ент1в було виявлено достов1рно б1льшу ЧСС пор1вняно з контрольною групою. Привертае увагу той факт, що в rpyni В1Л-позитивних пащенпв, яю не приймали APT, показник ЧСС був найвищим та асощю-вався з меншою кшьюстю CD4+ Т-л1мфощгпв. На нашу думку, це пов'язано з бшып вираженим системним запаленням на rai пригшченосп iviy-HiTCTy. яке призводить до пперактивацп симпат-адреналово! системи, що, в свою чергу, потен-щюе прогресування атеросклерозу.
Осклльки в1д ЧСС зворотно пропорцшно залежить УО ЛТТТ ми спостер1гали його досто-в1рнс зменшення у В1Л-позитивних пащент1в. Найменший показник УО ЛТТТ був зареестро-ваний у rpyni APT «-».
Таблиця 2
Клшжо-демогра(|ичш показники дослщжуваних nauieHTÎB по трупах (М±т)
Контрольна трупа Трупа АРТ+ Трупа АРТ-
Середшй BiK, рошв 42,2±1,9 44,7±2,8 41,2±3,1
Ивень ЗХ, ммоль/л 4,5±0,4 8,1±0,5* 4,8±0,4
Кшьюсть CD4+ Т-л1мфоциттв, кл/мл - 476,6±31,3 391,2±26,4**
Трнвал1сть BIJI шфекцц з моменту даагностування, роюв - 5,4±1,2 1,9±2,1**
CAT, мм рт.ст. 133,4±3,2 136,7±2,8 121,4±4,1*
ДАТ, мм рт.ст. 72,3±1,2 59,8±1,6* 52,2±2,1**
ПАТ, мм рт.ст. 63,1±0,7 76,8±0,4* 75,4±0,3*
УО, мл 71,1±0,8 61,2±0,2* 63,4±0,3**
1ЖА, мм рт.ст./мл 0,95±0,01 1,29±0,01* 1,18±0,02**
ЧСС 74,1±2,2 87,4±1,8* 93,2±2,7**
Примаки: * - AOCTOBipHO пор1вняно з контрольною групою (р<0,05); ** - достов1рна р1зниця м1ж дослщжуваними групами BIJI-шфжованих пащенпв (р<0,05).
ПАТ у В1Л-позитивних пащенпв достов1рно Анал1зуючи 1ЖА, нами було встановлено, що
перевищував цей показник у контрольшй rpyni у В1Л-позитивних пац1ент1в цей показник був
та мав тенденщю до збшыпення в rpyni APT «+» суттево шдвищеним пор1вняно з контрольною
пор1вняно з APT «-». групою та tîcho корелював з pi внем ЗХ (г=0,74;
17/Том XXII/2 4.1
17
p=0,041). Також був встановлений прямий ко-реляцшний зв'язок \пж 1ЖА та кшьюстю CD4+ T-.iímc|)ouhtíb (r=0,51; р=0,05) i тривалютю вери-фi ковано!' В1Л-шфекцп (г=0,65; р=0,044).
висновки
1. У В1Л-шфпчОваних пащен-пв ПАТ шдвищуеться до 75,4±0,3 мм рт. ст., а 1ЖА до 1,18±0,02 мм рт. ст./мл., що свщчить про збшь-шення >K0pcTK0CTÍ аорти.
2. Збшыпення 1ЖА мае пряму корелящю з ПАТ та ппсрхолсстсринс\пею.
3. У В1Л-шф1кованих пащенпв, яю прий-мають APT, виявлеш найвшщ значения 1ЖА (1,29±0,01 мм рт.ст./мл), що tícho корелюе з тривалютю В1Л-шфекцп, клльклстю CD4+ Т-л1мфоципв та конце нтращею загального холестерину.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. 1ндекс жорсткосп аорти - критерш контролю сфсктивносп л1кування хворих 3i стабшьною i не-стабшьною стенокард1ею та супутньою АГ П-Ш ступени: шформ. лист № 47 / G.M Нейко., Н.М Середюк., 1.П Вакалюк., Фараж Абу Одех. - Кшв, 2010. - 3 с.
2. ЛутайМ.И. Атеросклероз: современный взгляд на патогенез / М.И. Лутай // Укр. кардюл. журнал. - 2004. - №. 1. - С. 22-34.
3. Радченко Г. Д. Пульсовий артер1альний тиск та ¡ндс кс жорсткосп аорти i вплив на прогноз у па-щенпв з артер1альною гшертенз1ею, яи пройшли л1кування у спещатзованому вцщшенш / Г.Д. Радченко, Ю.М. С1ренко // Артериальная гипертензия. -2009. - № 2(4). - С. 37-43.
4. Результаты открытого исследования по оценке антигипертензивной эффективности и переносимости Би-Престариума у пациентов с артериальной гипер-тензией, вновь диагностированной или не контролированной предыдущей тераппией / Ю.М. Сиренко, Г.Д. Радченко, Г.В. Дзяк, В.И. Целуйко [и др.] // Артериальная гипертензия. - 2010. - №4 (12). - С. 7-19.
5. A novel arterial stiffness index (ASI) as a marker of atherosclerosis / K. Hiramatsu, A. Oiwa, S. Shigematsu [et al.] // Am. J. Hypertens. - 2004. - Vol. 17. - P. 131 A.
6. Chetty R. Large artery vasculopathy in HIV-positive patients: another vasculitic enigma / R. Chetty, S. Batitang, R. Nair // Hum. Pathol. - 2000. - Vol. 31. -P. 374-379.
7. Epidemiology of coronary heart disease in HIVinfected versus uninfected individuals in developed countries / S. Lang, F. Boccara, M. Mary-Krause [et al.] // Arch. Cardiovasc. Dis. - 2015. - Vol. 108. - P. 206-215.
8. Estrada V. Dyslipidemia related to antiretroviral therapy / V. Estrada, J. Portilla // AIDS Rev. - 2011. -Vol. 13.-P. 49-56.
9. High prevalence at computed coronary tomography of non-calcified plaques in asymptomatic HIV patients treated with HAART: a meta-analysis / F. D'As-cenzo, E. Cerrato, A. Calcagno [et al.] // Atherosclerosis. - 2015. - Vol. 240. - P. 197-204.
10. HIV and Ischemic Heart Disease / A. Vachiat, K. McCutcheon, N. Tsabedze [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2017. - Vol. 69, N 1. - P. 73-82.
11. HIV positivity, protease inhibitor exposure and subclinical atherosclerosis: a systematic review and metaanalysis of observational studies / E. Hulten, J. Mitchell, J. Scally [et al.] // Heart. - 2009. - Vol. 95. - P. 18261835.
12. Increased acute myocardial infarction rates and cardiovascular risk factors among patients with human immunodeficiency virus disease / V.A. Triant, H. Lee, C. Hadigan [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. -Vol. 92.-P. 2506-2512.
13. Is pulse pressure useful in predicting risk of coronary heart-disease? The Framingham Heart Study / S.S. Franklin, S.A. Khan, N.D. Wong [et al.] // Circulation. — 1999. — Vol. 100. — P. 354-360.
14. Robbs J.V. Management of HIV vasculopathy: a South African experience. / J.V. Robbs, N. Paruk // Eur. J. Vase. Endovasc. Surg. - 2010. - Vol. 39, N 1. - P. 25-31.
15. Sudden cardiac death in patients with human immunodeficiency virus infection / Z.H. Tseng, E.A. Se-cemsky, D. Dowdy [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2012. -Vol. 59.-P. 1891-1896.
REFERENCES
1. Neyko YeM, Seredyuk NM, Vakalyuk IP, et al. [Aortic stiffness index - criteria for monitoring the treatment of patients with stable and unstable angina and concomitant hypertension II-III], Kyyiv, Informatsiynyy lyst 2010;47:3. Ukrainian.
2. Lutai MI. [Atherosclerosis: a modern view of pathogenesis]. Ukrainsky kardiologichny Journal. 2004;1:22-34. Russian.
3. Radchenko GD, Sirenko YuM. [Pulse pressure and aortic stiffness index: impact on prognosis in patients
with hypertension who have been treated in a specialized department]. Arteryal'naya hypertenzyya 2009;2(4):37-43. Ukrainian.
4. Sirenko YuM, Radchenko GD, Dzyak GV, et al. [The results of an open study evaluating the antihypertensive efficacy and tolerability of Bi-Preterium in patients with arterial hypertension, newly diagnosed or not controlled by previous therapy]. Arteryal'naya hypertenzyya 2010;4(12):7-19. Russian.
18
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЫ
5. Hiramatsu K, Oiwa A, Shigematsu S, et al. A novel arterial stiffness index (ASI) as a marker of atherosclerosis. Am J Hypertens. 2004;17:131.
6. Chetty R, Batitang S, Nair R. Large artery vas-culopathy in HIV-positive patients: another vasculitic enigma. Hum Pathol 2000;31:374-9.
7. Lang S, Boccara F, Mary-Krause M, et al. Epidemiology of coronary heart disease in HIVinfected versus uninfected individuals in developed countries. Arch Cardiovasc Dis 2015;108:206-15.
8. Estrada V, Portiila J. Dyslipidemia related to antiretroviral therapy. AIDS Rev 2011;13:49-56.
9. D'Ascenzo F, Cerrato E, Calcagno A, et al. High prevalence at computed coronary tomography of non-calcified plaques in asymptomatic HIV patients treated with HAART: a meta-analysis. Atherosclerosis 2015;240:197-204.
10. Vachiat A, McCutcheon K, Tsabedze N, et al. HIV and Ischemic Heart Disease J Am Coll Cardiol 2017;69(l):73-82
11. Hulten E, Mitchell J, Scally J, et al. HIV posi-tivity, protease inhibitor exposure and subclinical atherosclerosis: a systematic review and meta-analysis of observational studies. Heart 2009;95:1826-35.
12. Triant VA, Lee H, Hadigan C, et al. Increased acute myocardial infarction rates and cardiovascular risk factors among patients with human immunodeficiency virus disease. J Clin Endocrinol Metab 2007;92:2506-12.
13. Franklin SS, Khan SA, Wong ND, et al. Is pulse pressure useful in predicting risk of coronary heart-disease? The Framingham Heart Study. Circulation 1999;100:354-60.
14. Robbs JV, Paruk N. Management of HIV vascu-lopathy: a South African experience. Eur J Vase En-dovasc Surg 2010;39(1):25-31.
15. Tseng ZH, Secemsky EA, Dowdy D, et al. Sudden cardiac death in patients with human immunodeficiency virus infection. J Am Coll Cardiol 2012;59:1891-6.
♦
УДК 616.34-008.1:614.253.2-055
Ш Височина, ВЕДЕНИЯ ПАЩСНТШ 13 ЗАКРЕПОМ
H. C. Башшрова ЦД АМБУЛАТОРНОМУ ET АIII
ДЗ «Днтропетровськамедична академгя МОЗ Укра'ти»
кафедра ciMeîmoï медицины ФПО
вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Family Medicine FPO
Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: vysochynail@gmail. com
К.иочош слова: закреп, функцюнальт порушення оргатв травления Key words: constipation, functional disorders of the digestive system
Реферат. Ведение пациентов с запором на амбулаторном этапе. Высочнна И.Л., Башкирова Н.С. Синдром запора представляет собой важную медико-социальную проблему, что прежде всего связано со снижением качества жизни человека. Законодательно в Украине ведение пациентов с запором (самостоятельная диагностика, самостоятельное лечение и обеспечение профилактических мероприятий при запорах у пациентов разного возраста) предоставлено врачу общей практики - семейной медицины. В статье предложен алгоритм ведения пациента с запором на амбулаторном этапе.
17/Том XXII/2 4.1
19
