CC BY
42
УДК 636.4:612.8
Данчук О.В., к.вет.н., доцент © E-mail: olexdan@ukr.net Подтьський державный аграрно-техшчнийушверситет, м. Кам'янець-Подтьський.
1НДЕКС ШИФФОУТВОРЕННЯ У СВИНЕЙ Р13НИХ ТИП1В ВНД ЗА Д11ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ CTPECIB
Показано активтстъ системы знешкодження вторинних продуктгв пероксидацп у свиней ргзних munie вищог нервовог Ыялъностг за dii технолог1чних cmpecie. Технолог1чний стрес (вгдлучення, переведения у ттшй ma6ip, перегрупування) супроводжуетъся зростанням тдексу шиффоутворення. Тварини силъних munie ВНД характеризуются вр1вноважетстю процеав утворення та знешкодження продуктгв ПОЛ при технолог1чних стресах. Свит слабкого типу ВНД характеризуются низъкою актившстю системи тактивацп високотоксичних продуктгв пероксидного метабол1зму.
Ключое1 слова: вища нервова дгялътстъ, пероксидне окиснення лгпгдгв, тдекс шиффоутворення, свит, технолог1чний стрес.
УДК 636.4:612.8
Данчук А. В.
ИНДЕКС ШИФФООБРАЗОВАНИЯ У СВИНЕЙ РАЗНЫХ ТИПОВ ВНД ПРИ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ СТРЕССАХ
Показано активность системы обезвреживания вторичных продуктов пероксидации у свиней разных типов высшей нервной деятельности при действии технологических стрессов. Технологический стресс (отлучение, перевод в летний лагерь, перегруппировки) сопровождается ростом индекса шиффообразования. Животные сильных типов ВНД характеризуются уравновешенностью процессов образования и обезвреживания продуктов ПОЛ при технологических стрессах. Свиньи слабого типа ВНД характеризуются низкой активностью системы инактивации высокотоксичных продуктов перекисного метаболизма.
UDC 636.4:612.8
Danchuk О. V.
SCHIFF BASE FORMATION INDEX IN PIGS IN DIFFERENT TYPES OF TECHNOLOGICAL STRESSES
Displaying system activity neutralization secondary peroxidation products in pigs of different types of higher nervous activity by the action of technological stresses. Technology stress (weaning, translating to a summer camp, rearrangement) is accompanied by the growth of index schiff base formation. Animals are characterized by strong types GNI steadiness of the formation and removal of lipid
© Данчук O.B., 2014
89
peroxidation products with technological stresses. Pigs weak type HNA characterized by low activity of inactivation of highly peroxidation products of metabolism.
Вища нервова д1яльшсть (ВНД) вадграе ключову роль у пристосуванш оргашзму до мшливих умов оточуючого середовища. Тому, технолопчний стрес (вщлучення, перегрупування, змша корм1в i т.д.) у тварин i3 р1зними типами ВНД може проявлятись по-р1зному. За таких умов, на перший план виступають вроджеш i набут1 мехашзми ВНД, яю слщ враховувати при формуванш груп тварин [1, 5]. Нервова системазабезпечуе кнування оргашзму шляхом регуляцп ф1зюлопчних процеЫв, проте виконання цих функцш залежить вщ активное^ бюх1м1чних реакцш. Якщо дослщити окрем1 ланки метабол1зму в умовах стресу у тварин i3 р1зними типами ВНД можна визначити ф1зюлопчш меж1 певних бюх1м1чних параметр1в для кожного типу зокрема [2].
Активш форми Оксигену в оргашзм1 забезпечують синтез бюлопчно активних речовин, фагоцитоз, детоксикацш, м1тоз, апоптоз, ротацш лшщного та бшкового компонешгв кл1тинних мембран i т.д. [6], причому утворюються переважно в процес1 кл1тинного дихання i тому напряму пов'язаш i3 ф1зюлопчною актившстю кл1тини. Процеси вшьнорадикального окиснення лежать в основ! метабол1зму Bcix кл1тин оргашзму i тому можуть служити одним ¿з критерпв оцшки розвитку технолопчного стресу [7]. Оскшьки лшщи еритроциив кров! чутлив1 до розвитку оксидацшного стресу, то оцшка показнимв, що характеризують актившсть ПОЛ в еритроцитах, дозволяе говорити про структурно - функцюнальний стан не тшьки червоних кл1тин кров!, але i всього оргашзму [3].
Вторинш продукти пероксидацп, таю як малоновий д1альдегщ та триенов1 кон'юганти е токсичними для оргашзму. Вони знешкоджуються шляхом взаемоди i3 амшогрупами р1зних оргашчних сполук (амшокислоти, npocTi i складш бшки, нуклеотиди, гормони, в1тамши) i3 утворенням основ Шиффа (ОШ) [7].
Мета i завдання дослщження - дослщити актившсть системи знешкодження вторинних продукт1в пероксидацп у свиней р1зних тишв вищо! нервово! д1яльност1 за технолопчних стрес1в.
Матер1али i методи. Дослщження проводилися на свиноферм! ТОВ СП «Шбулон» фшя «Мр1я» с. Соки Кам'янець- Подшьського району Хмельницько! области
Для проведения даного експерименту було пвдбрано 47 новонароджених поросят велико1 бшо! породи. До двомкячного в1ку поросята утримувались пщ свиноматками у типових примщеннях. У 60-денному Biu;i проводили вщлучення, вакцинацш проти бешихи та формували групи на дорощування. На 180-ту добу дослщжень тварин переводили в л1тнш Ta6ip та проводили перерозподш груп. Тварини у сформованих групах утримувались на сухому концентратному тиш год1вл1, доступ до води - вшьний. Год1вля свиней проводилась вволю.
У 5-мюячному вщ1 у Bcix тварин визначали силу, вр1вноважешсть i рухливють нервових процеЫв модифжовано! методикою розробленою на кафедр1 ф1зюлогп, патоф1зюлогп та ¿мунологи тварин НУБШ Украши [5] . В И
90
основ! лежить вивчення (в типових шдивщуальних станках) рухово! реакци тварини на мкщ пщкршлення кормом, швидкост1 вироблення умовного рухово-харчового рефлексу, ступеня ор1ентовно! реакци \ зовшшнього гальмування, утворення переробки умовних рухово-харчових рефлекав \ реакци тварини на гальм1вний подразник.
На пщстав1 анал1зу отриманого матер1алу було сформовано 4 групи тварин, по 10 гол1в у кожнш: I група - сильний вр1вноважений рухливий тип (СВР); II група - сильний вр1вноважений шертний тип (СВ1); III група - сильний невр1вноважений тип ВНД (СН); IV група - слабкий тип вищо! нервово! д1яльносп (С).
У 60, 61, 65, 90, 180, 181, 185 та 210-добовому вщ1 у вЫх тварин брали кров шляхом пункци передньо! порожнисто! вени (до 3-мюячного в1ку) та вушно! вени (п1сля 6-м1сячного в1ку). У еритроцитах кров1 поросят визначали вм1ст МДА та основ Шиффа спектрофотометричним методом.
Результати 1 обговорення. 1ндекс шиффоутворення (1Ш) в мембранах еритроцит1в свиней р1зних тишв ВНД у стан1 в1дносного спокою (60-та та 90-та доба життя) в1рог1дно не в1др1зняеться, що говорить про вр1вноважешсть процес1в утворення та знешкодження продукт1в ПОЛ.
П1сля вщлучення поросят (на 60-ту добу життя) у тварин сильних тип1в ВНД протягом першо! доби проходить зростання 1Ш. У тварин СВР типу ВНД ТТТТ протягом 5-ти д1б зростае на 40,8 %, що св1дчить про виражену ел1м1нац1ю високотоксичних метабол1т1в ПОЛ.
Водночас у свиней слабкого типу ВНД даний показник протягом першо! доби п1сля в1длучення показуе тенденц1ю до зниження. Тобто, проходить накопичення токсичних метабол1т1в ПОЛ в еритроцитах, а !х нейтрал1защя шляхом шиффоутворення проходить менш штенсивно. 1Ш у тварин слабкого типу ВНД у 65-добовому в1ц1 нижче на 16,2 % в1д середнього показника тварин сильних тип1в ВНД.
Таблиця 1
ндекс шиффоутворення, ШО/МДА (M±m, п=5; в.о.)_
Доба житгя Типи ВНД
СВР СВ1 СН С
60 0,071±0,020 0,069±0,009 0,063±0,011 0,075±0,013
61 0,077±0,008 0,087±0,008 0,077±0,007 0,073±0,006
65 0,10±0,015 0,090±0,011 0,093±0,007 0,079±0,010
90 0,075±0,007 0,075±0,012 0,071±0,007* 0,079±0,005
180 0,080±0,006 0,082±0,004 0,074±0,008 0,087±0,007
181 0,101±0,006* 0,108±0,011* 0,110±0,005** 0,100±0,005
185 0,100±0,012 0,091±0,005 0,092±0,017 0,111±0,004
210 0,091±0,005 0,088±0,008 0,078±0,006 0,079±0,004***
Примтка: В1ропдш р1зниц1 1з попередн1м перюдом досл^цжень: Р<0,05-*; Р<0,01-**; Р<0,001-***.
Шсля переведения тварин у л1тн1й таб1р та переформуванн1 груп на 180-ту добу життя проходить ¿стотне зростання вмкту продукт1в ПОЛ у еритроцитах тварин сильних титв (¿з 2,12 до 3,44 нмоль/мл протягом першо! доби теля змши умов утримання). Також встановлено пропорц1йне зростання 1Ш у тварин СВР, СВ1 та СН типу ВНД (вщповщно на 26,3 %, 31,7 % та 48,6 %).
Сл1д в1дм1тити, що у тварин СВР типу ВНД ¿з 181 до 185 доби життя проходить ктотне зниження вмкту МДА у еритроцитах (¿з 2,09±0,02 до
91
3,12±0,03 нмоль/мл), очевидно, зарахунок ел1мшацп шляхом шиффоутворення. Дане припущення пщтверджуеться вищим 1Ш у 185-дених свиней СВР типу ВНД (на 7,9 % пор1вняно i3 показниками тварин CBI та СН типу ВНД).
Дослщження вказують на ¿стотн! вщмшност1 в систем! генерацп та шактивацп продукт1в ПОЛ у тварин слабкого типу ВНД. Шсля переведения у л1тнш Ta6ip та переформуванш дослщних груп у тварин проходило ктотне зростання вм1сту МДА у еритроцитах (i3 2,39±0,08 до 4,56±0,04 нмоль/мл). Однак, ГШ пщвищувався лише на 15 % протягом першо! доби. Накопичення в еритроцитах пром1жних продукпв ПОЛ при зниженш активное^ шиффоутворення вказуе на прогресування розвитку оксидацшного стресу. 1з 181-1 до 185-1 доби проходить значне зростання ГШ у тварин слабкого типу ВНД, який стае на 11 %, 22 % та 20,7 % вище вщповщно показниюв тварин СВР, СВГ та СН ТИП1В ВНД.
Висновки. Гндекс шиффоутворення в мембранах еритроцит1в свиней р1зних тишв ВНД у стан1 вщносного спокою не залежить вщ типу ВНД. Тварини сильних тишв ВНД характеризуются вр1вноважешстю процеЫв утворення та знешкодження продукт1в ПОЛ при технолопчних стресах. Свиш слабкого типу ВНД характеризуются низькою актившетю системи шактивацп високотоксичних продукт1в пероксидного метабол1зму.
Перспективи подальших дослщжень полягають у розробц1 нових метод1в проф1лактики та корекц11 стресових стан1в с1льськогосподарських тварин ¿з урахуванням тип1в вищо! нервово! д1яльност1.
Жтература
1. Павлов И. П. Физиологическое учение о типах нервной системы, темпераментов/ И. П. Павлов// Полн. собр. труд. — 1949. — Т. 3. — С. 369-377.
2. Науменко В .В. Некоторые особенности высшей нервной деятельности и типы нервной системы у свиней: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. биол. наук: спец. 802 «Ветеринарная физиология» / В.В. Науменко. -Львов, 1968. - 36 с.
3. Данчук В.В. Пероксидне окиснення у сшьськогосподарських тварин i птищ / В.В. Данчук //Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2006.- 192 с.
4. Данчук О.В. Показники кров1 поросят-сисун1в за умов ¿нтенсиф1кац11 вшьнорадикального окиснення / М.М. Тихонов, В.В. Данчук, Н.Л. Цепко, О.В. Данчук, В.А. Добровольський // В1сник Дншропетровського державного аграрного ун1верситету - №2. - 2005. - С. 86-89.
5. Карповський В.Г. Методика визначення тишв вищо! нервово! д1яльност1 свиней у виробничих умовах / В.Г. Карповський, В.О. Трокоз, Д.Г. Криворучко, A.B. Трокоз, В.В. Шестеринська, А.П. Васил1в // http://www.inenbiol.com/ntb/ntb7/20.pdf.
6. Данчук В.В., Данчук О.В., Цепко Н.Л. Оксидац1йний стрес - патолог1я чи адаптац1я? // журнал Тваринництво Украши №4, 2004, с. 21-23 // Тваринництво Укра!ни. - №4. - 2004. - С. 21-23.
7. Владимиров Ю.А., Арчаков А.П. Перекисное окисление липидов в биологическихмембранах. М.: Наука, 1972. 252с.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
92
