CC BY
6
УДК 005:502/504 JEL: Q01; Q51; Q56
1НСТИТУЦ10НАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО МОДЕРН1ЗАЦН СИСТЕМИ ЕК0Л0ПЧНО1 БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
®2020 ЛУТКОВСЬКА С. М.
УДК 005:502/504 JEL: Q01; Q51; Q56
Лутковська С. М. 1нституцюнальш шдходи до модершзацп системи еколог1чно1 безпеки в умовах забезпечення
сталого розвитку
У cmammi доведено, що перех/д до сталого розвитку ставить нов1 вимоги перед еколог/чною безпекою, котра в умовах глобал/заци св/тового економ/чного простору та /нтернац/онал/заци еколог/чних проблем стае дом/нантним фактором глобальноi безпеки через загострення еколо-г/чно! ситуацЦ що потребуе ефективноi полтики стосовно и покращення. Встановлено, що еколог/чну безпеку можна визначити як здатн/сть системи «довк/лля - соц/ум - економ/ка» збер/гати р/вновагу та збалансован/сть на основi динам/чного в/дновлення та самовдосконалення, протистояти зовншшм / внутр/шн/м загрозам / викликам та забезпечувати прийнятн/ р/вн/ ризику життед/яльност/ населення та ст/йкост/ соц/ально-економ/чного розвитку, а також в/дтворення природного й соц/ально-економ/чного потенц/алу. Доведено, що процес /нституц/онал/-заци еколог/чноi безпеки в/дбуваеться в дек/лька етап/в: виникнення потреби в безпец/, задоволення якоi залежить в/д сп/льних дй щодо запо-б/гання ризикам / загрозам або подолання насл/дк/в (економ/чних, еколог/чних, соц/альних тощо); формування загальних ц/лей досягнення безпеки, сусп/льних норм, зокрема правових, для забезпечення взаемоди суб'ект/в; формування системи санкцй та в/дпов/дальност/ з метою реал/заци норм / правил повед/нки суб'ектами. Розроблено схему складових модертзацпеколог/чноi безпеки, яка мае включати дек/лька основних складових, а саме: систему правових, нституцшних, орган/зац/йних та ф/нансових заход/в, як/, завдяки комплексному використанню, сприятимуть досяг-ненню ц/лей еколог/чноi пол/тики, п/двищенню и ефективност/. Запропоновано основн/ напрями /нституц/ональних трансформацй у еколог/чн/й сферL Встановлено, що /нституц/йн/ трансформацп в процес/ розвитку модертзацп сфери еколог/чноi безпеки - цлеспрямований процес зм/ни /нституц/ональноi структури та системи /нститут/в з метою еколог/заци економ/ки при збереженн/ пров/дно}рол/ держави на основ/ метод/в, як/ впливають на модиф/кац/ю /нститут/в.
Ключов'! слова: еколог/чна безпека, сталий розвиток, /нституц/йн/ тдходи, шституц/ональш трансформаций DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-281-288 Рис.: 1. Табл.: 1. ^бл.: 12.
Лутковська Свтлана Михайл'юна - кандидат педагог/чних наук, доцент, доцент кафедри адм/н/стративного менеджменту та альтернатив-
них джерел енергп, проректор з науково-педагог/чноiроботи, евро'штеграци та м/жнародноiд/яльност/, Внницький нац/ональний аграрний ун/-
верситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна)
E-mail: svetvsau@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4848-2796
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-1254-2018
УДК 005:502/504 JEL: Q01; Q51; Q56
Лутковская С. М. Институциональные подходы к модернизации системы экологической безопасности в условиях обеспечения
устойчивого развития
В статье доказано, что переход к устойчивому развитию ставит новые требования перед экологической безопасностью, которая в условиях глобализации мирового экономического пространства и интернационализации экологических проблем становится доминантным фактором глобальной безопасности через обострение экологической ситуации, что требует эффективной политики по её улучшению. Установлено, что экологическую безопасность можно определить как способность системы «окружающая среда - социум - экономика» сохранять равновесие и сбалансированность на основе динамического обновления и самосовершенствования, противостоять внешним и внутренним угрозам и вызовам и обеспечивать приемлемые уровни риска жизнедеятельности населения и устойчивости социально-экономического развития, а также воспроизведение природного и социально-экономического потенциала. Доказано, что процесс институционализации экологической безопасности происходит в несколько этапов: возникновение потребности в безопасности, удовлетворение которой зависит от совместных действий по предотвращению рисков и угроз или устранения последствий (экономических, экологических, социальных и др); формирование общих целей достижения безопасности, общественных норм, в частности правовых, для обеспечения взаимодействия субъектов; формирование системы санкций и ответственности с целью реализации норм и правил поведения субъектами. Разработана схема составляющих модернизации экологической безопасности, которая должна включать несколько основных составляющих, а именно: систему правовых, институциональных, организационных и финансовых мер, которые, благодаря комплексному использованию, будут способствовать достижению целей экологической политики, повышению её эффективности. Предложены основные направления институциональных трансформаций в экологической сфере. Установлено, что институциональные трансформации в процессе развития модернизации сферы экологической безопасности - целенаправленный процесс изменения институциональной структуры и системы институтов с целью экологизации экономики при сохранении ведущей роли государства на основе методов, влияющих на модификацию институтов.
Ключевые слова: экологическая безопасность, устойчивое развитие, институциональные подходы, институциональные трансформации. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Лутковская Светлана Михайловна - кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры административного менеджмента и альтернативных источников энергии, проректор по научно-педагогической работе, евроинтеграции и международной деятельности, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина) E-mail: svetvsau@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4848-2796 Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-1254-2018
UDC 005:502/504 JEL: Q01; Q51; Q56
Lutkovska S. M. The Institutional Approaches to Modernizing the System of Ecological Security in Terms of Provision of Sustainable Development
The article proves that the transition to sustainable development poses new demands on ecological security, which in the context of the globalization of the world-wide economic space and the internationalization of environmental problems becomes the dominant factor of global security through aggravation of the ecological situation, which requires effective policies to improve it. It is determined that ecological security can be defined as the ability of the «environment -society - economy» system to maintain equilibrium and balance through dynamic renewal and self-improvement, to counter both external and internal threats and challenges, and to provide acceptable levels of risk to the population and the sustainability of socio-economic development, as well as the reproduction of natural and socio-economic potential. It is proved that the process of institutionalization of ecological security take place in several stages: emergence of a need for security, the satisfaction of which depends on joint actions to prevent risks and threats or eliminate consequences (economic, environmental, social, etc.); formation of common goals for achieving security, public norms, in particular legal norms, to ensure the interaction of actors; formation of a system of sanctions and responsibility in order to implement the rules and regulations of conduct of the actors. A component scheme to modernize ecological security is elaborated, which should include several main components, namely, a system of legal, institutional, organizational and financial measures, which, thanks to integrated use, will contribute to the achievement of ecological policy goals and increase its efficiency. The main directions of institutional transformation in the environmental sphere are proposed. It is determined that institutional transformations in the process of modernization of the ecological security sphere are a deliberate process of changing the institutional structure and system of institutions in order to green the economy while maintaining the leading role of the State on the basis of methods that influence the modification of institutions.
Keywords: ecological security, sustainable development, institutional approaches, institutional transformations. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Lutkovska Svitlana M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Administrative Management and Alternative Energy
Sources, Vice-rector for scientific and pedagogical work, European integration and international activities, Vinnytsia National Agrarian University (3 Soniachna Str.,
Vinnytsia, 21008, Ukraine)
E-mail: svetvsau@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4848-2796
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-1254-2018
Стшке функцюнування, зростання економiч-ного потенщалу в умовах ринкових в^дносин багато в чому залежить в^д наявност надшно! системи еколопчно! безпеки. Практика та науковi до-Ыдження св^чать про те, що оргашзащя сучасно! економiчноI дiяльностi потребуе в^працювання та створення системи еколопчно! безпеки, яка б урахо-вувала й негативи, що може спричинити економiчна дiя. Потреба розробки заходiв забезпечення еколопчно! безпеки за сучасних умов е особливо актуальною. Еколоична безпека - це, по-перше, безпека функцюнування навколишнього середовища, в^сут-шсть ютотних загроз для Г! юнування, а, по-друге, -в^сутшсть еколопчних загроз життедiяльностi ш-дивщв та Тхшх рiзних спкьностей i оргашзацш на макрорiвнi. Аналоично економiчна безпека охоплюе як низький рiвень iмовiрностi загроз функцюнуван-ню та розвитку економши кра!ни, так i низький рь вень iмовiрностi загроз розвитку сустльства з боку його економiчноI шдсистеми, тобто тих процеав, що йдуть у економщ.
Питанням забезпечення еколопчно! безпеки придкяють значну увагу як вйчизняш, так i зарубiж-ш науковщ. Серед них: С. П. 1ванюта, К. В. Таранюк, А. Б. Качинський, В. В. Вйлшський, Г. М. Калетшк, С. В. Козловський, О. В. Длугопольський, В. В. Козюк, О. О. Веклич, М. В. Голованенко, С. М. 1лляшенко, О. В. Козьменко, А. Б. Качинський, С. К. Харiчков, 6. В. Хлобистов, П. А. Ваганов, К. Рихтер, О. Н. Русак, О. В. Садченко та iншi [1, с. 16-25; 2, с. 53-64]. Проте питанням модершзаци системи еколопчно! безпеки в умовах забезпечення сталого розвитку придкено не-достатньо уваги, що й пояснюе актуальшсть даного до^дження.
Мета доЫдження полягае в розробщ заходiв модершзаци системи еколопчно! безпеки в умовах забезпечення сталого розвитку.
Переход, до сталого розвитку ставить новi вимо-ги перед еколоичною безпекою, котра в умовах гло-балiзацi! свитого економiчного простору та штер-нацiоналiзацi! еколопчних проблем стае домшант-ним фактором глобально! безпеки через загострення еколоично! ситуаци, що потребуе ефективно! поль тики стосовно !! покращення [3]. З теоретичного по-гляду поняття еколопчно! безпеки е недостатньо до-сл^жене. У зв'язку з цим його правильне тлумачення е надзвичайно важливим, адже повинно в^дображати основш елементи проблеми в теоретичному та практичному аспектах i найбкьш точно розкривати сут-шсть цього явища.
Еколоична безпека в багатьох випадках трак-туеться неоднозначно. Так, в окремих визна-ченнях домшуе антропоцентризм, тобто пере-важно використання природи та И перетворення для щлей людини. Зпдно з найбкьш жорсткими антро-поцентричними идеями, людиш надавався пров^дний статус, котрий зшмав обмеження з И експерименпв над природою [4].
Також еколоична безпека штерпретуеться як охорона та збереження природного середовища. При трактуванш И з позицш захисту швелюеться значення превентивних дш (звуження, послаблення, усунення, попередження, модершзацшш заходи), результатами яких е формування умов стабкьного функцюнування вктворення та розвитку геоекосистем.
Крiм того, у науковш лiтературi поширено шд-х1д, в^пов^дно до якого дефшщя безпеки зводиться
до стану захищеност життево необмдних штереав особи, сусп1льства, держави вiд внутршнк i зовшш-нiх загроз. Так, у Закош Украши «Про охорону навко-лишнього природного середовища» в1д 25.06.1991 р. екологiчна безпека розглядаеться як «такий стан на-вколишнього середовища, що забезпечуе запобiгання попршенню екологiчно'í ситуаци й виникнення не-безпечних ситуацiй для здоров'я населення» [5].
ДефiнiцГí цього виду безпеки не завжди базу-ються на сучасних еколопчних парадигмах, якi в^о-бражають окремi аспекти, а в сукупносп отримують всебiчне уявлення про и сутнiсть.
Враховуючи переваги й недолiки тлумачень цього поняття, а також iманентнi та набуи ознаки, поняття «екологiчна безпека» можна визначи-ти як здатнiсть системи «довшлля - соцiум - еконо-мiка» зберiгати рiвновагу та збалансовашсть на осно-вi динамiчного в^новлення та самовдосконалення, протистояти зовнiшнiм i внутрiшнiм загрозам i ви-кликам i забезпечувати прийнятнi рiвнi ризику жит-тедiяльностi населення та стшкосй сощально-еконо-мiчного розвитку, а також в^дтворення природного та соцiально-економiчного потенщалу. Екологiчну безпеку розглядають як яйсну характеристику системи, при котрш вiдсутня загроза нанесення збитку довшлля та здоров'ю населення, належному сощаль-но-економiчному розвитку, як прийнятний сощаль-но-економiчний рiвень захищеностi життево важли-вих iнтересiв особистостi, сусп1льства, держави, свь тово! сп1льноти вiд загроз i деградаци навколишнього середовища антропогенного та стихшного характеру.
Запобiгання негативним проявам еколопчних i природно-антропогенних ризиюв е новою полiтич-ною метою не лише бкьшост держав свиу, а й Укра!-ни. Передумовами для ре^зацц зазначеного е якiсне управлiння й ефективнi керiвнi органи державного рiвня, а також шституци, котрi у сво!й дiяльностi до-тримуються безпекових вимог.
Iнституцiалiзацiя е багатокомпонентним, муль-тикомпозицшним поняттям, тому И доцiльно розгля-дати як суму окремих складових елеменпв, поеднан-ня яких формуе и загальний рiвень. У визначеннях економiстiв, соцiологiв, психологiв та юрисив наявнi спiльнi пiдходи до трактування цього поняття. Проте просл^ковуються i вiдмiннi ознаки, осюльки шсти-туцiоналiзацiя як категор1я дослiджувалася з ураху-ванням специфiки власне об'екта - в^ загальнофко-софського свiтосприйняття до окремих галузей.
Розглядаючи iнституцiоналiзацiю як процес ви-значення й оформлення оргашзацшно-правових та iнших структур (норм, правил, статусш тощо) у ви-глядi системи, спрямовано! на задоволення суспкь-них потреб, варто наголосити, що вона стосуеться не лише державно-правових шститупв, але й мшцевого самоврядування. При цьому нормативна складова е не обов'язковою компонентою незалежно в^ рiвня системи.
У цiлому процес шституцюнгшзаци екологiчно! безпеки вiдбуваеться в дек1лька етапiв:
^ виникнення потреби в безпещ, задоволення яко! залежить вк спiльних дiй щодо запобi-гання ризикам i загрозам або подолання на-слiдкiв (економiчних, екологiчних, сощальних тощо);
^ формування загальних цiлей досягнення безпеки, сусшльних норм, зокрема правових, для забезпечення взаемоди суб'екпв; ^ формування системи санкцiй i формування вiдповiдальностi з метою реалiзацíí норм i правил поведiнки суб'ектами. Процес шституцюн^заци тривае до створен-ня, згiдно з нормами i правилами, чiтко'í статусно-рольово! структури, сощально пiдтримано'í бiльшiс-тю його учасниюв. Складовi цiеí структури можуть змшюватися та модифiкуватися в чаа пiд впливом трaнсформaцiйних процесiв, однак жодне сучасне сусшльство не може шнувати без iнституцiонaлiзaцi!, без формування шститупв, якi е символами порядку та оргашзованость
На ефективнiсть процесу iнституцiонaлiзaцi! в Укрa'íнi впливають специфiчнi особливос-тi техногенного середовища, трансформаци влaсностi, економiчних вiдносин i господарського мехашзму функцiонувaння промислових пiдпри-емств та соцiaльно-економiчнa ситуaцiя. Зокрема [6]: + висока зaлежнiсть територiй вiд промисло-вого виробництва, що знижуе защкавлешсть промислових пiдприемств в ефективнш еко-логiчнiй полiтицi держави; + дефiцит фiнaнсових ресурсiв [7] i недостатня
умотивовaнiсть територiaльних громад; + неефективна система державного упрaвлiння, яка слабко адаптована до ринкових в^носин. Досi не визначено конкретних шституцюналь-них засад реaлiзaцi! державно! еколопчно! полiтики. Вiдсутнiсть комплексного пiдходу св^чить про зна-чнi недолiки в плануванш та реaлiзaцi! державних програм економiчно збалансованого розвитку про-мислового виробництва. Не забезпечено умов для ефективно! державно! екологiчно! полiтики щодо шдвищення рiвня й якостi життя населення та га-рантування соцiaльно'! безпеки держави, зростання 'й економiчно! конкурентоспроможность
Власне процес модернiзaцi! екологiчноí' безпеки повинен включати деккька основних складових, а саме: систему правових, шституцшних, оргашзацш-них та фшансових зaсобiв, якi, завдяки комплексному використанню, сприятимуть досягненню цкей еколо-ично! полiтики, пiдвищенню И ефективностi (рис. 1).
Формування правовог складовог (правовий ме-хашзм) Грунтуеться на тому, що створення та розви-ток нормативно-правово! бази, безумовно, зазнають впливу рiзномaнiтних чинникiв, визначальними з
1нформатизац1я
Оргашзацшна складова
Кадрове забезпечення
Розподт функц|й
Матер1ально-техычне забезпечення
Д1яльнкть оргаыв мкцевого самоврядування
Правовезабезпечення
Участь неурядових оргаызацш
Модернизация екологмно)" безпеки
Участь суб'ект1в економки
И
Д1яльысть суб'ект1в державного управлшня
Фшансова складова
Фшансова пщтримка
Санац1я
Класиф1кац1я за проектами
Рис. 1. Схема складових модершзацп еколопчно'|' безпеки
Джерело: авторська розробка.
яких е: основнi засади правового поля; забезпечення державностi суверенно! Украши; соцю-економшо-екологiчнi особливостi краши в цiлому та 11 регюшв; розширення мiжнародноi спiвпрацi Украши та евро-пейська iнтеграцiя тощо.
1нституцшна складова гарантування еколопч-но! безпеки охоплюе дiяльнiсть iнституцiональних елементiв, як представляють суб'ектiв державно! по-лiтики рiзного статусу з особливим призначенням i роллю у процесах 11 формування та реал1заци. Орга-шзацшна складова комплексного механiзму формування й реалiзащi полiтики екологiчноi та природно-антропогенно! безпеки покликана забезпечити функ-цiонування 11 окремих шституцш (суб'ектiв), тобто е сукупнiстю правил i процедур щодо проектування функщонально'1 структури управлiння та регламента-цц взаемоди '11 учасникiв, упорядкування 1х повнова-жень тощо [12].
Метою фшансовог складовог цього ж мехашзму е створення умов для залучення грошових ресурав для розвитку та просування проекпв шляхом формування багатоканального фшансування.
Отже, iнститути безпечного еколопчного розвитку повиннi координувати поведшку всiх суб'ектiв, згiдно iз завданнями та принципами сталого сощо-
еколого-економiчного розвитку. Це сукупнiсть не-формальних правил i норм громадсько! поведiнки та формально закрiплених у нормах права механiзмiв, що забезпечують 1х дотримання та структурують взаемоди в суспiльствi. Вважаеться, що сьогодш управ-лiння життедiяльнiстю та економiчними процесами здiйснюють офiцiйнi (формальш) iнститути [8, с. 278].
Як ведомо, вирiшення екологiчних проблем -тривалий процес, а його результати в^дчутш не в^дразу. Держава шляхом включення еколо-гiчноi складово! в соцiально-економiчну полiтику ви-значае поведшку особи, фiрм i громадських оргашза-цiй. Дiяльнiсть органiв державно1 влади зосереджена на формальному закршленш норм i правил, що при-скорюе змши в суспiльствi згiдно iз завданнями ста-лого розвитку та одночасно контролюе 1х виконання. Також вони забезпечують мехашзми дотримання громадськiстю встановлених офщшних iнститутiв сталого розвитку. Проте уряд, володгочи сусп1льно санкцiонованими повноваженнями примусу, повинен також керуватися встановленими правилами. Тому необх^дна участь громадськост як контролю-ючо1 iнституцГi за виконанням державою зобов'язань.
ВГдповГдне шституцшне середовище е важли-вою складовою ефективного управлшня сталим роз-витком, що забезпечуе збaлaнсовaнiсть процеав у ц1лому шляхом урегулювання взаемодГ! вс1х тдсис-тем (екологiчно!, економiчноí', соцiaльноí'). Розробка iнституцiйних засад збалансованого природокорис-тування в контекстi еколопчно! та природно-антро-погенно! безпеки - довгостроковий процес, i часто його результати неможливо вГдчути вiдрaзу. При об-грунтуванш змiсту, шляхiв створення та нaпрямiв еволюцГ! iнститутiв як елеменпв iнституцiйного се-редовища ринково! економiки доц1льно здiйснювaти дослiдження, спрямоваш на пошук i включення нових структурних елементiв, якi б доповнювали трaдицiйнi формaльнi та неформaльнi шститути у створеннi каркасу економiчноI системи. Особливо! уваги у зв'язку з цим заслуговують шститути та форми взаемоди еко-номiчних агенпв, котрi наповнюють iнституцiонaльнi структури необхГдними елементами щодо гаранту-вання еколопчно! та природно-антропогенно! безпеки в контекст збалансованого природокористування.
Bирiшення суперечностей мГж сусп1льством i природою, загострення еколопчно! ситуацГ! обумовлюють необхiднiсть пошуку нових шд-ходiв i концептуального обгрунтування мехaнiзмiв екологiзaцi! економiки.
Сучасш тенденцГ! змiни якостi навколишнього природного середовища та фундаментальних умов кнування людства потребують кардинальних змГн у взаеминах сустльства та природи, запобтання нега-тивним нaслiдкaм антропогенно-техногенних впливГв на природу, здоров'я населення, економжу та можли-востГ !х виникнення. Для цього необхГдно враховува-ти сукупшсть фaкторiв, що впливають на стан довкк-ля, зокрема економiчнi, а також суспкьш - традицГ!, звича!, морaльнi засади. Широко дослГджуе тaкi еко-номГчнГ явища шституцюнальна теор1я, що е перспек-тивним напрямом свГтово! економiчноí' думки.
Роль системи шститупв полягае в недопущенш негативного екологiчного (антропогенно-техногенного) впливу, що спричиняе змши в навколишньому природному середовищi, а також поточш та мaйбутнi соцiaльнi й економiчнi збитки. Формування шститу-тГв, котрГ сприяють екологiзaцi! економiки, доповнюе наявш методи та способи в цш гaлузi та е новим по-глядом на дослiджувaну проблему [9].
Еколопзацш економiчного розвитку пов'язана з довготривалою змшою кГлькГсних та яшсних характеристик економiчних процесiв г новац1ями щодо ведення господарства на основГ збереження та при-множення природного катталу, зниження антропогенно-техногенного впливу на нього.
1нституцшна структура економГки Укра!ни, не сформована як едина цшсна система, жодним чином не впливае на процеси екологГзацГ! економГки. На-гальною потребою наразГ е трансформац1я Гнститу-
цгйних основ тако1 екологгзаци, котру слгд здгйсню-вати одночасно з масштабними змГнами економГчних вГдносин залежно вгд ринкового типу економГчно! системи. Будь-яш перетворення суспГльства мають супроводжуватися формуванням вГдповГдного Гнсти-туцГонального середовища з обов'язковим Г щлеспря-мованим урахуванням еколопчного чинника в еко-номГчнш д1яльностГ, процесах, рГшеннях, вГдносинах на основГ впровадження нововведень у сферГ Гнсти-туцГйного будГвництва та функцюнування механГзмГв екологГзацГ! економГки.
Система шститупв дае змогу об'еднати шляхом координацГ! взаемовГдносин мГж людьми рГзнГ процеси з перетворення економГки, сегменти ринку, суб'екти господарювання в единому еколого-орГентованому напрямь Для досягнення екозбалан-сованого функцГонування економГки та формування природозберГгаючого типу рГзних видГв економГчно! дГяльноси необхГдне створення тако! системи шсти-тутГв, яка спонукае до реалГзацГ! екологГчно плГдних господарських та управлшських рГшень, впровадження еколопчних ГнновацГй, екомаркетингу, еко-менеджменту, шдвищення ефективностГ природокористування та ресурсно-еколоично! безпеки, екологГчно орГентовано! структурно! перебудови.
Змша структури екологГзацГ! та модершзацГ! економГки потребуе визначення и перспективних на-прямГв (табл. 1).
1нституцшш трансформацГ! в процесГ розвитку модершзаци сфери екологГчно! безпеки - щлеспря-мований процес змГни шституцюнально! структури та системи ГнститутГв з метою екологГзацГ! економГки при збереженш провГдно! ролГ держави на основГ ме-тодГв, якГ впливають на модифкацш ГнститутГв.
ТрансформацГя системи ГнститутГв сприяе формуванню екологоорГентованих економГчних вГдносин Г продуктивних сил шляхом координацГ! та оргашзаци природозберГгаючо! дшльносп суб'ектГв господарювання. Обов'язковою умовою екологГзацГ! економГки е шституцшш змши, що мГстять най-важливГшГ елементи, котрГ можливо реалГзувати у високорозвиненш державГ. Роль останньо! полягае в забезпеченш сприятливих умов для створення та поширення вГдповГдних ГнститутГв, обов'язкового дотримання законодавчо закршлених норм Г правил економГчно! та сощально! поведшки, проведення активно! екологГчно! полГтики, гарантування прав власноси й ГнвесторГв. Формування законодавчо! бази та системи ГнститутГв з метою екологГзацГ! економГки можливе за провГдно! ролГ держави.
Визначальною щодо шститущал1заци екологГзацГ! економГки е роль держави, що полягае в досягнеш в перспективГ сталого розвитку суспГльства. До базо-вих елементГв шституцшно! структури суспГльства належить шститут власноси, що мШмГзуе невизна-ченГсть економГчно! дГяльностГ та визначае переваги
Таблиця 1
Основы напрями шституцюнальних трансформацш
Тип напряму Результати реалiзацií iнституцiональних перетворень
Пщвищення рол1 держави як провщного ¡нституту за-безпечення трансформацш, що створюе законодавчо-правову базу, формальн норми та правила економмно! поведшки Державна програма еколопзацп економжи, видтення прн орителв \ послщовне здшснення трансформацш
Впровадження системи стратепчного планування й управ-л1ння природокористуванням, охороною довктля та ре-сурсно-еколопчною безпекою Середньо- \ довгостроков1 бюджеты програми на вах р1в-нях, стратепчш екоплани пщприемств з1 встановленням довгострокових цтей, пщвищення ступеня координацп
Розвиток системи ¡нститутш страхування еколопчних ри-зиш, позик, проект^ еколопчного спрямування Яккть управлшня, ц1л1сн1сть \ консолщацт управлшських ршень з еколопзацп економш, гарантування еколопчно! безпеки
Модершзацт системи еколопчних податш, превалю-вання не фккально!, а стимулюючо! функцп еколопчних податш, посилення ц1л1сност1 та взаемодоповнюваност !хшх функц1й Полтшення стану навколишнього природного середовища та рацюналва^я природокористування, ¡нтеграцт по-датково! та еколопчно! пол™ки, еколопзацп економш
Створення ¡нновацмно-вщтворювальних ¡нститут1в еколопчного призначення на макро-, мезо- та м1крор1внях Зниження екодеструктивних впливгё на довктля з мшшальними витратами, накопичення та розширення природно-ресурсного потенцшу за допомогою нових метода \ способа еколог1зац1! економжи, шляхом створення венчурних пщприемств, екопарш, екополюв для створення еколопчних ¡нновац1й
Створення ¡нформацмно-консультацмних ¡нститут1в для виршення питань доступной та поширення ¡нформацп про стан навколишнього природного середовища Обфунтування та в1дпов1дн1сть, адекватшсть госпо-дарських та управлшських ршень з питань еколопзацп економжи, що приймаються, ¡снуючому стану та гострот еколопчних проблем
Впровадження та унфкацт еколопчних стандарта, сертиф1кацп, лщензування ¡з м1жнародними вимогами з урахуванням нацюнальних ¡нтерес1в Яккть управлшня природоохоронною дтльшстю та природокористуванням, трансфер технолога, розширення мжнародного ствроб1тництва в еколопчшй сфер1 з £С та свтовою сптьнотою. Забезпечення едино! основи для поргёняння еколопчно! пол™ки пщприемств, зниження ресурсо- та природоемност виробництва
Удосконалення рентних вщносин у сфер1 природокорис-тування Пщвищення ефективност використання природних ресурс1в, розширення ресурсних джерел бюджетних надходжень, забезпечення фшансово! бази природоохо-ронних заходгё
Формування ¡нституту вщповщальносп за еколопчш результати господарсько! д1яльност1, б1знесу, управлшня, взаемовщносин населення та природи Створення мотивацм до еколопчно усвщомлено! еконо-ммно! поведшки виробниш \ споживачв, управл1нц1в, суб'ект1в ринково! ¡нфраструктури, громадських орга-н1зац1й, соцшьна в1дпов1дальн1сть виробниш, б1знесу, управлшня
Змщнення ¡нституту довр та в1дкритост1 з використання природно-ресурсного багатства наци Високий р1вень дов1ри в сусп1льств1 до захисту довктля, природозбер1гаючого природокористування сприяе ско-роченню трансакцмних витрат; додаткових кошлв на про-ведення мошторингових спостережень; необхщних витрат щодо захисту прав власност на природно-ресурсний потенцш; узгодженост ¡нтерес1в учасниш еколопзацп економжи
Включення еколопчних ¡мперативв у д1лов1й кодекс Упорядкування вщносин м1ж людьми в процес господарсько! \ управлшсько! дтльност
<
т >
I—
о
о_
о ^
о ^
о о_
£
ЕЕ о о
<
2 ш
Джерело: систематизовано на основi [10].
екологiзацГi економжи. Ефективнiсть процесу забез-печуе також право власност на природнi ресурси. Реформування приватно1 власностi полягае в ^денти-фiкацii природних ресурсiв як об'екйв власностi, ди-
версифжаци та розширеннi форм власностi, багато-укладностi системи господарювання, формуваннi ме-ханiзмiв розмежування власностi, розподiлi функцш мiж державними органами рiзних рiвнiв тощо [11].
Отже, шституцшна теорГя мае низку способГв Г пГдходГв до аналГзу та виршення екологГчних проблем й еколопзаци економГки. ВГдмшни-ми ознаками шституцшно! дослГдницько! програми е системнГсть Г мГждисциплшаршсть, урахування еко-номГчних Г неекономГчних факторГв. 1нститути слГд розглядати як способи та мехашзми встановлення порядку та чГтко! органГзованостГ мГж людиною та природою, суспГльством Г навколишшм природним середовищем, як норми Г правила, рамки та обмежен-ня щодо вилучення, використання, перетворення, споживання, вГдтворення та захисту природних благ Г послуг, гарантування ресурсно-еколопчно! безпеки, зниження антропогенного виливу на довкГлля.
Системна шституцшна трансформацш забез-печуе цшсшсть вирГшення екологГчних проблем. Цшсшсть еколопзаци економГки полягае у взаемо-узгодженнГ ГнтересГв рГзних учаснишв процесу, зба-лансуваннГ заходГв щодо формування й ефективного функцюнування шституйв, логГчно! послГдовностГ процедур, установлення норм Г правил урахування еколопчного чинника на вах стадшх господарсько! дшльносп, приведення в дГю вГдповГдного мехашзму, перетворення економГки на ГнновацГйнГй основГ з метою зниження екодеструктивного виливу на довкГлля та накопичення природного багатства.
ВИСНОВКИ
Поеднання методологи шституцюналГзму, економГчно! теорГ! та теорГ! економГки природокорис-тування й охорони навколишнього природного се-редовища - досить продуктивний Г перспективний напрям дослгджень. Застосування шституцюналь-ного шдходу до екологГчних проблем перебувае на еташ становлення та створюе потенцшш можливос-тГ для дослГдження з позицГ! ефективностГ взаемодГ! суб'ектГв господарювання, споживачГв у процеа еколопзаци економГки через оптимГзацго трансакцГйних витрат, формування дГево! системи шститупв, шсти-туцГонально! структури та середовища. За допомогою шструментарш шституцюналГзму можна отримати новГ аспекти визначення економГчно! ефективностГ еколопзаци економГки.
НайбГльше значення як базовий Гнститут еколопзаци економГки кра!ни мае активне втручання дер-жави в цей процес, формування шституту власностГ на природш блага та послуги, створення судово-арбь тражно! системи як мехашзму примусу до виконання законодавчо закршлених екологГчних норм Г правил економГчно! поведшки суб'ектГв господарювання. Формування шститупв еколопзаци економГки та !х дГеве функцГонування вГдбуваеться не спонтанно, а за шдтримки держави. НеобхГдною умовою !х результативного функцГонування е координування державою створення громадських Г приватних шституив з метою гармошзаци взаемовГдносин мГж суспГльством Г природою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1.
Калетшк Г. М., Козловський С. В., Козловський В. О. СтШсть економш як фактор безпеки та розвитку держави. Економка Украни. 2012. № 7. С. 16-25.
2. Koziuk V., Hayda Y., Dluhopolskyi O, Kozlovskyi S. EcoE logical performance: ethnic fragmentation versus governance quality and sustainable development. Problemy ekorozwoju - Problems of sustainable development. 2020. Vol. 15. No. 1. P. 53-64.
3. Обиход Г. О. 1нституцюнально-оргашзацмш мехашзми пол^ики забезпечення еколопчно! i природ-но-техногенно! безпеки. ТеорИ MiKpo-MaKpoeKOHOMi-ки. 2012. № 39. С. 134-140.
4. Хвесик М. А., Степаненко А. В., Обиход Г. О. 1ннова-цмно-швестицмна i технолопчна безпека транс-формацГ! регiональних економiчних систем. КиТв : Наукова думка, 2013. 487 с.
5. Закон УкраТни «Про охорону навколишнього природного середовища» вщ 25 червня 1991 р. № 1264-XII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
6. Малиш Н. А. Еколопчна полiтика: конфлiктнiсть, стратегiя, тактика. Державне упpaвлiння: meopin i практика. 2009. № 2. С. 1-9. URL: http://academy. gov.ua/ej/ej10/doc_pdf/Malysh.pdf
7. Козловський С. В. Фшансова математика : навч. по-аб. КиТв : Знання УкраТни, 2006. 308 с.
8. Герасимчук З., Олексюк О. А. Еколопчна безпека ре-пону: дiагностика i механiзм забезпечення. Луцьк : Надстир'я, 2007. 280 с.
9. Тульчинська С. Функцюнування оргашзацмно-еко-номiчного мехашзму шновацмного процесу. Стра-meгiчнi прюритети. 2008. № 1. С. 98-106.
10. 1нституцмш трансформацп соцiально-економiчноТ' системи УкраТни : монографiя / за ред. чл.-кор. НАН УкраТни Гриценка А. А. КиТв : ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН УкраТни», 2015. 344 с.
11. Нацюнальна парадигма сталого розвитку УкраТни / за ред. Б. £. Патона. КиТв : ДУ «1нститут еконо-м^и природокористування та сталого розвитку НацюнальноТ академп наук УкраТни», 2012. 72 с. URL: http://ecos.kiev.ua/share/upload/Dopovid_ nacionalna_paradygma_stalogo_rozvytku.pdf
12. Лутковська С. М. Забезпечення сталого розвитку за умов модершзацп системи оцшки рiвня еколопчноТ безпеки. Агросвт. 2020. № 8. С. 87-95. URL: http:// www.agrosvit.info/pdf/8_2020/12.pdf
REFERENCES
Herasymchuk, Z., and Oleksiuk, O. A. Ekolohichna bezpeka rehionu: diahnostyka i mekhanizm zabezpechennia [Ecological Safety of the Region: Diagnostics and Support Mechanism]. Lutsk: Nadstyria, 2007.
Instytutsiini transformatsii sotsialno-ekonomichnoi systemy Ukrainy [Institutional Transformations of the Socioeconomic System of Ukraine]. Kyiv: DU «Instytut eko-nomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy», 2015.
Kaletnik, H. M., Kozlovskyi, S. V., and Kozlovskyi, V. O. "Stiikist ekonomiky yak faktor bezpeky ta rozvytku derzhavy" [Economic Stability as a Factor of Security and Development of the State]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2012): 16-25.
Khvesyk, M. A., Stepanenko, A. V., and Obykhod, H. O. Innovatsiino-investytsiina i tekhnolohichna bezpeka transformatsii rehionalnykh ekonomichnykh system [Innovation-investment and Technological Security of Transformation of Regional Economic Systems.]. Kyiv: Naukova dumka, 2013. Koziuk, V. et al. "Ecological performance: ethnic fragmentation versus governance quality and sustainable development". Problemy ekorozwoju - Problems of sustainable development, vol. 15, no. 1 (2020): 53-64. Kozlovskyi, S. V. Finansova matematyka [Financial Mathematics]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2006. [Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/1264-12 Lutkovska, S. M. "Zabezpechennia staloho rozvytku za umov modernizatsii systemy otsinky rivnia ekolohich-noi bezpeky" [Ensuring Sustainable Development under Modernization of the System of Environmental Safety Evaluation]. Ahrosvit. 2020. http://www.agros-vit.info/pdf/8_2020/12.pdf
Malysh, N. A. "Ekolohichna polityka: konfliktnist, stratehiia, taktyka" [Ecological Policy: Conflict, Strategy, Tactics]. Derzhavne upravlinnia: teoriia i praktyka. 2009. http:// academy.gov.ua/ej/ej10/doc_pdf/Malysh.pdf "Natsionalna paradyhma staloho rozvytku Ukrainy" [National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine]. Kyiv : DU «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy», 2012. http://ecos.kiev.ua/share/upload/Dopovid_na-cionalna_paradygma_stalogo_rozvytku.pdf Obykhod, H. O. "Instytutsionalno-orhanizatsiini mekhaniz-my polityky zabezpechennia ekolohichnoi i pryrodno-tekhnohennoi bezpeky" [Institutional and Organizational Mechanisms of Policy of Ecological and Natural-technogenic Safety]. Teorii mikro-makroekonomiky, no. 39 (2012): 134-140. Tulchynska, S. "Funktsionuvannia orhanizatsiino-ekonomi-chnoho mekhanizmu innovatsiinoho protsesu" [Functioning of Organizational and Economic Mechanism of Innovation Process]. Stratehichni priorytety, no. 1 (2008): 98-106.
<C
CQ >
I—
O
Q_
CD ^
o o
Q_
£
EE
CD
o
<
s
U
288 BI3HECIHQOPM № 5 '2020
www.business-inform.net
