CC BY
6
УДК 332.142.4
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.129119
УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ТА 1НФОРМАЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМ1В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ Г1РСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Криштанович М. Ф., Холявка В. З., Криштанович С. В., Гуль I. Г.
Об'ектом досл1дження е соц1алъно-економ1чний розвиток г1рсъких територт Карпатського регюну (Украгна). Одним з найбтъш проблемних мюцъ е дтч1 мехашзми державного управлтня щодо розв'язання проблем ¿1рсъких територт. Обмежешстъ ресурсов, недостатня ¡нформащя потребуютъ посилення уваги мюцевих органов виконавчог влади та мюцевого самоврядування, а також подалъшого удосконалення наявних инструментов державного регулювання. При написана роботи було використано наступн методи досл1дження: анализу, екстраполяци, 8^^0Т-анал1зу та системного узагалънення.
У ход1 досл1дження було проведено анал1з сощалъно-економ1чного розвитку г1рсъких територт. Це допомогло визначити прюритетну галузъ, а саме туристично-рекреацтну. Запропоновано моделъ туристично-рекреацтного кластера. Це дозволитъ створити умови для ефективног д1ялъност1 / ствпращ вЫх суб 'ект1в господарсъког д1ялъност1. Зокрема, сприятиме розробц та впровадженню заход1в щодо стабШзацп I покращення демограф1чно! ситуаци в г1рсъких районах, зменшення масштабов трудовог ем1граци мюцевих жител1в.
Визначено ефективш мехашзми розвитку г1рсъких територт Карпатсъкого регюну, а саме механизму мониторингу та прогнозування фактор1в, мехашзм1в здтснення державног г1рсъко1 полтики, мехашзм1в впливу на ефективне використання наявних ресурсов. Це забезпечитъ гармонизацию ¡нтереЫв ус1х суб'ект1в господарювання I сприятиме зростанню економ1чного потенциалу г1рсъких територт Украгни.
Удосконалено економ1чний та тформацтний мехашзми державного управлтня сощалъно-економ1чного розвитку г1рсъких територт, в яких окр1м крок1в щодо кожного 1з цих мехашзм1в наведено конкретш гх ди. Тобто наведено гх спрямовашстъ, забезпечешстъ, а також ктцева мета та умови виконання.
Завдяки запропонованим економ1чного та ¡нформацтного мехашзм1в будутъ враховаш особливост1 Карпатсъкого регюну. Мехашзми сприятимутъ розвитку галузевт кластеризации запровадженню ¡нновацтних технологий з урахуванням еколог1чног безпеки, розбудови ¡нфраструктури регюну, тдвищення зайнятост1, сощалъного захисту населення та популяризаци Карпатсъкого регюну, як в середина Украгни, так I за гг межами. Сама сутшстъ взаемозв'язку м1ж цими мехашзмами полягае в тому, що держава повинна регулювати т1 сфери I процеси, на як1 ринок впливае недостатнъо або мало ефективно. Це гарантуватиме ефективний розвиток г1рсъких територт.
Ключов1 слова: г\рсък\ територп, економ1чний мехашзм, тформацтний мехашзм, соцгалъно-економгчний розвиток, державне управлтня, кластер, моделъ.
1. Вступ
Досввд Укра1ни показуе, що дiючi механiзми державного управлiння розв'язання проблем гiрських територiй не е достатньо ефективними. Зокрема, бiльшiсть затверджених програм соцiально-економiчного розвитку цих територш не виконуеться в повному обсяз^ в тому числi через недофшансування як з боку держави, так i з боку мiсцевих оргатв влади. Низькою е ефективнiсть галузевих програм. Висока динамiка навколишнього середовища гiрських територiй не дае можливост спрогнозувати та передбачити всi тенденци 1х розвитку. Обмеженiсть ресурсiв, недостатня iнформацiя потребують посилення уваги мшцевих органiв виконавчо! влади та мшцевого самоврядування до подальшого удосконалення наявних iнструментiв державного регулювання процесу соцiально-економiчного розвитку цих територiй Укра1ни.
Тому актуальним е удосконалення економiчного та шформацшного механiзмiв державного управлiння щодо соцiально-економiчного розвитку гiрських територiй Укра1ни.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом досп1дження е соцiально-економiчний розвиток гiрських територiй Карпатського регюну (Укра1на). Одним з найбiльш проблемних мiсць е дiючi механiзми державного уиравлшня щодо розв'язання проблем прських територiй. Обмеженiсть ресурсiв, недостатня шформащя потребують посилення уваги мiсцевих оргатв виконавчо! влади та мiсцевого самоврядування, а також подальшого удосконалення наявних шструмеиив державного регулювання. З метою гарантування сталого розвитку прських територш Карпатського регюну необхвдно провести дослвдження механiзмiв розвитку соцiально-економiчного стану цих територш. При цьому потрiбно використовувати досвiд зарубiжних кра1н. Дослiдження сталого розвитку прських територш проводять проввдт оргатзаци, а саме Асоцiацiя сприяння економiчному i соцiальному розвитку до^джуваних областей, Агенцiя регiонального розвитку, Украшська Нацiональна Рада Карпатського Gврорегiону тощо. Переважно державна пiдтримка соцiально-економiчного розвитку прських територш кра1н СС скеровувалась у двох напрямах [1, 2]:
1) оновлення або формування окремих галузей економiки для посилення дшово! активностi населення;
2) збiльшення масштабiв та ефективност! дiяльностi суб'ектiв господарювання для розбудови соцiально-економiчноl iнфраструктури та зростання добробуту населення в прських територiях.
3. Мета та задач1 досл1дження
Метою досп1дження е удосконалення економiчного та iнформацiйного механiзмiв перспективного розвитку прських територш Карпатського регюну Укра1ни.
Для досягнення поставлено! мети дослвдження сформульовано таш задача
1. Провести аналiз соцiально-економiчного стану гiрських територш Украши та його складниюв.
2. Розробити модель туристично-рекреацшного кластеру, яка сприятиме соцiально-економiчному розвитку Карпатського регюну.
3. Дати рекомендаци щодо удосконалення економiчного та iнформацiйного механiзмiв соцiально-економiчного розвитку гiрських територiй.
4. Дослвдження кнуючих р1шень проблеми
На сьогодт чимало наукових праць присвячено проблемам сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку прських територш. Проте незважаючи на широкий дiапазон наукових поглядiв i важливост наукових дослiджень багато питань щодо розвитку прських територш залишаються ввдкритими.
Зокрема, у роботах [1-4] були проведет дослвдження в галу^ державного управлшня щодо соцiально-економiчного розвитку прських територш краш Свропейського Союзу. А питания щодо шструмент1в стимулювання розвитку прських територш були видшет в [5, 6].
За допомогою проведених дослiджень у роботах [7-11] було встановлено прюритетну галузь соцiально-економiчного розвитку прських територш та розроблено структуру туристично-рекреацшного кластера.
Зокрема, у роботах [12-15] дослвджет заходи, щодо створення умов сталого розвитку прських територш за допомогою еколопзацп шновацшного процесу господарювання.
Автором [16, 17] розглядалися пвдходи, як гарантують сталий розвиток лшового господарства, що е неввд'емною частиною iсиувания туристично-рекреацiйного кластера.
Альтернативний варiант вирiшения проблеми викладений в [18]. Цей варiант передбачае розроблення стратепчних планiв соцiально-економiчного розвитку на засадах використання iсиуючого на мiсцевому рiвнi ресурсного запасу.
Таким чином, результати аналiзу дозволяють зробити висновок про те, що визначивши прiоритетнi галузi соцiально-економiчного розвитку гiрських територiй та встановивши ефективнi механiзми державного управлшня можна гарантувати економiчне зростання Карпатського регюну.
5. Методи дослщжень
Для виршення поставлених задач було використано анал^ичний метод, який дав змогу визначити прюритети в соцiально-економiчному розвитку цих територш. Метод екстраполяцп дав змогу переносити тенденци i напрями сталого розвитку окремих галузей i сфер соцiально-економiчного комплексу гiрських територш, що виявлет на сучасному етат, у перспективу. За допомогою методу системного узагальнення сформульовано рекомендацiï щодо економiчного й iнформацiйного механiзмiв, як гарантуватимуть сталий розвиток гiрських територш Метод SWOT-аналiзу допомiг провести детальне вивчення зовнiшнього та внутршнього середовища Карпатського регiоиу та виявити зовнiшнi можливостi щодо розвитку цих територш i внутршт слабк! мшця, на як1 потрiбно акумулювати увагу в економiчному та iнформацiйному аспект!.
6. Результати дослщжень
Обгрунтування принципових положень завдань державноï гiрськоï полпики щодо розвитку гiрських територiй мають ввдповвдати ринковим трансформацiйним перетворенням сучасного етапу соцiально-економiчного розвитку Украïни. Ц1 положення необхiдно вирiшувати комплексно, синтезуючи найбiльш доцiльнi механiзми державного управлшня. Зокрема, суттсть механiзму державного управлшня - «це система державних оргатв (установ) управлiния, як1 за допомогою низки шструменпв (засоби, важелi, методи, процедури, правовi норми, стимули,
способи, функци, принципи, заходи та ш) та наявних ресурсiв забезпечують вплив на об'ект управлiння для досягнення певно! мети державного уиравлшня» [3].
Розв'язання проблем соцiально-економiчного розвитку прських територiй потребуе цiлком конкретних, зрозумших та ефективних механiзмiв державного уиравлшня. Серед них виокремлюють економiчний (через грошово-кредитний iнструментарiй i бюджетнi важел^ та iнформацiйний (формування еколопчно! сввдомост населення гiрських територiй, рекреантiв i туриспв) [4].
Досвiд кра!н СС показуе, що рiшення проблем прських територш потребуе застосування таких шструмеипв, як стимулювання «точок зростання» [5]. Мова йде про наявтсть необхщних умов i достатнiх (необхiдних) ресуршв, при забезпеченш яких досягаеться ефект соцiально-економiчного росту. Застосовуеться i такий механiзм державного регулювання соцiально-економiчного розвитку прських територш, як кластеризащя економiки депресивних територiй, у тому чи^ гiрських, для зменшення нерiвностi !х соцiально-економiчного розвитку. Створення регiональних кластерiв дае змогу сконцентрувати обмеженi фiнансовi ресурси, ефективно використати наявний мшцевий ресурсний, людський потенцiал для налагодження виробництва (надання послуг) вiдповiдно до особливостей прських територш. До розвитку кластерiв залучаються усi наявнi ресурси прських територш природт, виробничi, трудов^ внутрiшнiй капiтал тощо.
Тому, для розвитку прських територш на мшцевому рiвнi у регiональних стратегiях пропонуеться використання таких iнструментiв [6]:
1. Створення на базi кластерiв перспективних «точок зростання», «ареалiв економiчного розвитку», що позитивно може вплинути на соцiально-економiчний розвиток цих територiй.
2. «Регюнальна та локальна доступнiсть», мета яко! гарантувати якiснi зв'язки iз вiддаленими вiд центру гiрськими районами через транспортне та дорожне будiвництво; впроваджувати активну розбудову !х сощально! iнфраструктури.
Аналiз реально! соцiально-економiчноi ситуаци в прських територiях дае можлившть на початках розробки завдань !х розвитку визначити найважливiшi тенденци, недолiки та диспропорци у функцiонуваннi:
- наявного соцiально-економiчного комплексу, реформуваннi економiчних вiдносин;
- соцiального стану мшцевого населення та екологiчноi ситуаци. У структурi видiв економiчноi дiяльностi найвищим потенцiалом розвитку гiрських територiй характеризуются туризм, готельно-ресторанний бiзнес, сiльське та люове господарство, торгiвля та послуги тощо (рис. 1).
7 О / 1 о /
1
■ Туризм
■ Готельно-ресторанний б1знес
■ Сшьське та люове господарство ■ Торпвля
■ Послуги
■ 1нше
■ Транспорт
Рис. 1. Структура видiв економiчноi дiяльностi за потенщалом розвитку в гiрських
районах Львiвщини, 2017 р. [7]
Найбшьш перспективними напрямками соцiально-економiчного розвитку та тдвищення ефективностi функцiонування суб'ектiв тдприемництва гiрських територiй респонденти вважають [7]:
26,3 % - ввдкриття нових об'екив бiзнесу;
19,2 % - започаткування власно! справи;
17,2 % - створення кластерiв;
15,1 % - започаткування та розширювання практики кооперацп;
11,1 % - створення нових суб'екив бiзнесу;
8,1 % - збшьшення чисельностi зайнятих у секторi тдприемницько! дiяльностi.
Слвд зазначити, що прiоритетом розвитку прських територiй Карпатського регiону Укра1ни е туристично-рекреацшна галузь. Тому одним iз важливих складник1в гарантування сталого розвитку рекреацшно-туристично! галузi мають стати кластери. Кластери значною мiрою повиннi сприяти переходу вiд прямого впливу оргатв державно! влади, шляхом залучення шших управлiнських секторiв, за умов забезпечення 1х iнтересiв, що будуть спрямоват на розвиток цiеi галузi. Об'еднання державних, пiдприемницьких структур та громадських органiзацiй буде гарантувати соцiально-економiчне зростання гiрських територiй (рис. 2).
Рис. 2. Модель тypистично-pекpеацiйного кластеpy [8-11]
Одним iз ефективних заходiв сприянню розвитку пiдпpиeмництва слiд pахyвати використання концесiй [12]. Зокрема, концесiй на вже iснyючi об'eкти, на бyдiвництво та модеpнiзацiю шфраструктурних об'eктiв у сфеpi туристично-pекpеацiйноï дiяльностi, на передачу державного i комунального майна в управлшня приватному сектору. Застосування концесiй сприятиме:
- можливостi довгострокового pозмiщення iнвестицiй пiд гаpантiï держави;
- забезпеченню необхiдного фiнансyвання шфраструктури та ïï оснащення сучасним обладнанням;
- застосуванню потенцiалy i катталу приватних паpтнеpiв у сфеpi економiчноï та соцiальноï дiяльностi;
- залученню коштiв приватних паpтнеpiв у розвиток об^кив державно!', комунально!" власност тощо.
Але pеалiзацiя планiв розвитку туристично-рекреацшна галyзi не може бути виршена без piшення питань сyмiжних галузей. Агропромислова галузь, наприклад, повинна гарантуватиме екологiчно безпечну харчову пpодyкцiю не тшьки населенню,
але й потенцшним численним ввдпочивальникам. Необхвдно наведення простого саттарного порядку в зонах ввдпочинку, безперебiйне гарантування роботи вoдoпpoвoдiв, електpoмеpежi, кaнaлiзaцiï, транспорту тощо. Тому основними прюритетами подальшого розвитку туристично-рекреацшного пoтенцiaлу гipcьких теpитopiй Карпатського регюну е розвиток мaтеpiaльнo-технiчнoï бази. Зокрема, забезпечення умов для вливання укpaïнcьких й iнoземних кредитних та швестицшних кошт!в на виконання шновацшних пpoектiв, а також пеpехiд до мiжнapoдних стандартов у туристичному та рекреацшному пpoцеci. Важливу функдiю при цьому мае виконати контроль за встановленням i pеaлiзaцiею екoнoмiчнo обгрунтованих тapифiв i цiн щодо послуг, як1 надаються курортними установами згвдно до ступеня cеpтифiкaцiï об'екпв.
Для тдвищення ефективнocтi pекpеaцiйнoï дiяльнocтi в умовах прських територш мають стати також заходи щодо об'еднання туристично-рекреацшних pеcуpciв цих теpитopiй в единий господарський комплекс. Цей режим господарювання мае здiйcнювaтиcя за рахунок 1'х натуральних багатств з неoдмiннoю умовою збереження природно-ресурсного пoтенцiaлу [13-15]. Створення сучасного туpиcтичнo-pекpеaцiйнoгo кластеру - це створення комплексу тдприемств, opгaнiзaцiй i установ, як1 cпiвпpaцюють мiж собою. Цей комплекс буде гарантуватиме дiяльнicть та розвиток pекpеaцiйнo-туpиcтичнoï iнфpacтpуктуpи, використовувати теpитopiaльнo-pеcуpcний пoтенцiaл з метою задоволення вимог населення в opгaнiзувaннi ввдпочинку, санаторно-курортного лшування та туристичного обслуговування на принципах сталого розвитку.
1снування туpиcтичнo-pекpеaцiйнoгo кластеру в Карпатському регюш неможливе без використання природного потенщалу Карпат, а саме лicу. Використовуючи пiдхoди poбiт [16, 17], пропонуемо заходи щодо створення умов сталого розвитку прських територш Карпатського регюну, зокрема лшового господарства:
- перехвд ввд cуцiльних рубок лicу до плaнoвo-вибipкoвих;
- проведения лicoнacaджень i коректування природного вiднoвлення лiciв ввдповвдно до природних умов (грунти, експозищя, опади тощо);
- належне фшансування, яке повинно бути забезпечено для виконання важливих зaхoдiв, передбачених законодавством та програмами, зокрема впровадження еколопчно безпечних технoлoгiй лicoзaгoтiвель, наприклад, повгтряно-трелювальних установок;
- удосконалення oцiнки впливу лшогосподарсько1" дiяльнocтi (особливо рубок) на бiopiзнoмaнiття - проведення тако1' oцiнки пвд час розробки програм упpaвлiння лшовими господарствами;
- заборону приватизаци земель лшового фонду.
Важливе значення також мае реструктуризащя системи лicoвoгo господарства та усунення поеднання в ocoбi лicoгocпoдapcьких пiдпpиемcтв неcумicних функдiй. Так, для удосконалення дiяльнocтi лicoвих господарств пoтpiбнo здiйcнити вiдпoвiднi змiни для того, щоб зробити захист та ввдновлення лicу привабливими для лicoкopиcтувaчiв.
Починаючи з 80-х рок1в ХХ ст., полпика СС до прських та шших проблемних теpитopiй починае приймати здебшьшого «стимулюючий» характер. Дана змша переваг була направлена на стимулювання coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку. Це ввдбувалось за рахунок застосування ринкових метoдiв господарювання, що сприяло aктивнiй робот! потенщалу приватно!" iнiцiaтиви та використанню icнуючих
локальних ресуршв. Переваги надавалися розробленню стратепчних планiв соцiально-економiчного розвитку на засадах використання iснуючого на мiсцевому рiвнi ресурсного запасу [18]. Оскшьки, прюритетними заходами щодо сощально-економiчного розвитку прських територiй мають стати сощальний розвиток села та створення належних сприятливих умов для розвитку оргатчного сiльського господарства, прибуткового для мшцевого населення.
Для усп1шного вирiшення проблем соцiально-економiчного розвитку гiрських територiй повинно бути запроваджено вiдповiдну систему мотторингу стану 1х економiки. Цей мотторинг мае здшснюватися завдяки пор!внянню поточних показниюв iндикаторiв, згщно зi встановленими базовими, нормативними чи пороговими величинами, що вiдповiдно показують початковий, розрахунковий чи критичний стан економiчного розвитку цих територiй. Суттеву увагу саме слвд придiлити механiзму монiторингу та прогнозування факторiв, як розкривають загрози сталого розвитку гiрських територiй. Цей мотторинг повинен базуватись на об'еднант двох пiдходiв: прояву загальних тенденций i територiально-диференцiйованого розвитку нацiональноi економши на рiвнi регiону, при цьому необхвдно використовувати показники кiлькiсних параметргв граничних значень та загроз сталого розвитку. Мета такого мониторингу - шформацшне гарантування чiткоi реал1заци функцш орган1в державного управлшня.
Для досягнення економiчного росту гiрських територiй Укра1ни вимагае чiтких прiоритетiв i механiзмiв здiйснення державно! гiрськоi полiтики, що мають гарантувати комплексне вирiшення 1х виробничих та соцiальних проблем. Покращити iснуючий соцiально-економiчний стан гiрських територш Укра1ни можна лише шляхом удосконалення механiзмiв впливу на ефективне використання наявних ресурсiв, що забезпечить гармотзащю iнтересiв усiх суб'ектiв господарювання i сприятиме зростанню економiчного потенцiалу прських територш Укра!ни
Це дае можлившть стверджувати, що економiчний механiзм мае бути спрямований на:
- створення ефективно! соцiально-економiчноi системи ринкового типу, що гарантуватиме матерiальний добробут мшцевого населення й екологiчну безпеку прських територш;
- забезпечення пропорцiйностi розвитку ушх елементiв ресурсного запасу прських територш та !х узгодженост iз планами соцiально-економiчного розвитку;
- запровадження науковоi обгрунтованост!, оптимальности, ефективност!, едносп i взаемозв'язку всiх заходiв бюджетно-фiнансовоi полiтики, оптимального сполучення ринкових i неринкових фiнансових iнструментiв;
- надання окремих субвенцiй мiсцевим бюджетам на розвиток прських територш;
- фшансування швестицшних проектiв безпосередньо з державного бюджету в рамках шших програм;
- фiнансування з обласних бюджетов у частинi бюджету розвитку;
- залучення внутрiшнiх i зовнiшнiх швестицш, кошт!в мiжнародних фондiв i оргатзацш.
Економiчний механiзм мае забезпечити:
- рацюнальне використання ресурсного потенцiалу прських територш;
- запровадження необх^^^' ^вести^йно^' пiдтримки гiрських територiй, оптимальне використання наявних природних, насамперед рекреацiйних ресуршв;
- можливост! довгострокового розмiщення швестицш тд гарант!! держави;
- фшансування зaхoдiв coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку прських поселень за рахунок виконання галузевих та окремих бюджетних програм (субвенцп з державного бюджету мicцевим бюджетам, стабшзацшний фонд тощо).
Даний мехашзм мае сприяти:
- пеpеopiентaцiï екoнoмiки гipcьких теpитopiй на переважний розвиток рекреацшно-туристично1' гaлузi;
- застосуванню потенщалу i катталу приватних партнергв у cфеpi екoнoмiчнoï та сои!ально1' д1яльност1;
- залученню кошттв приватних пapтнеpiв у розвиток oб'ектiв державно1', комунально1' влacнocтi;
- зменшенню бюджетних видатюв на розвиток та запровадження ново1' iнфpacтpуктуpи.
Це дасть мoжливicть передбачити:
- збшьшення зaцiкaвленocтi мicцевих оргатв влади у зaлученнi як найбшьше самостшних pеcуpciв;
- збiльшення poлi особистих джерел наповнення мicцевих бюджепв для pеaлiзaцiï державно1' гipcькoï полпики;
- визначення oцiнки aдеквaтнocтi ресурсного запасу прських територш поставленим задачам 1'х coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку;
- оргатзащю контролю за встановленням i використовуванням екoнoмiчнo обгрунтованих тapифiв i щн на послуги, як1 надають курортш заклади вiдпoвiднo cеpтифiкaцiï дiючих об'екпв.
У взаемодн з екoнoмiчним мехатзмом повинен працювати iнфopмaцiйний, щоб гарантувати coцiaльнo-екoнoмiчний розвиток Карпатського pегioну. Щоб ефективно запровадити шформацшний мехaнiзм, пoтpiбнo його спрямувати на:
- одержання iнфopмaцiï про хiд pеaлiзaцiï планових завдань сощально-екoнoмiчнoгo розвитку прських територш (даних оперативного, бухгалтерського облшу, статистичного);
- встановлення вiдхилень ввд запланованих показник1в роботи й aнaлiзу 1'х причин;
- гарантування адекватного здшснення функцш opгaнiв державного управлшня coцiaльнo-екoнoмiчним розвитком гipcьких теpитopiй;
- створення та сприяння позитивного iмiджу рекреацшно-туристичних pеcуpciв гipcьких теpитopiй;
- донесення iнфopмaцiï до cпoживaчiв про переваги та можливосп вiдпoчинку на цих теpитopiях.
Даний мехaнiзм мае забезпечити:
- виявлення фaктopiв, як1 перешкоджають виконанню cтpaтегiï coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку прських територш;
- здшснення аналзу за такими показниками: ресурси та природт умови, екoлoгiчний стан, piвень coцiaльнoгo й екoнoмiчнoгo розвитку, структура господарства, демoгpaфiчнa ситуация, екoлoгiчне виховання населення, coцiaльнo-пcихoлoгiчний клiмaт тощо;
- прогнозну oцiнку динaмiки попиту щодо рекреацшних послуг.
Це дасть можлившть iнфopмaцiйнoму мехaнiзму сприяти:
- популяризацн охорони навколишнього середовища й яшсного господарювання природними ресурсами;
- тдтримщ полпики, спрямованоï на забезпечення соцiального розвитку гiрських територiй, зайнятосп i соцiального захисту його населення;
- реалiзацiï заходiв, завданням яких е популяризацiя здоров'я, освiти i навчання населення гiрських територiй.
Це дае можлившть передбачити:
- запровадження мехатзму мотториту стану економiки прських територш, який мае здшснюватися завдяки порiвияиия поточних значень iидикаторiв, згщно з1 встановленими правдивими базовими, нормативними чи пороговими величинами, що показують вiдповiдно початковий, розрахунковий чи критичний стан економiчного розвитку цих територiй;
- застосування мехатзму контролю ходу виконання запланованих заходiв органами мiсцевоï влади, вiдповiдних результапв та ïx наслiдкiв;
- удосконалення системи iнформувания громадськост шляхом, зокрема, покращення та розвитку доступних для громадськост джерел iнформацiï (публiкацiï, веб-сторшки державних органiв тощо).
7. SWOT-аналiз результат1в досл1дження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослвджет е розроблена модел1 туристично-рекреацiйного кластеру, яка сприятиме розвитку не лише туристично! галузi гiрськиx територiй, а й сушжним галузям. Запропонованi економiчний та шформацшний меxанiзми гарантувания сталого розвитку будуть забезпечувати ефективну спiвпрацю органiв державно1' влади, бiзнесу та громадськостi, сприятимуть соцiально-економiчному зростанню Карпатського регiоиу та покращенню життя мiсцевого населення.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що мехатзми державного регулювання щодо соцiально-економiчного розвитку Карпатського регiоиу не працюють через ряд факторiв, а саме:
- недосконала нормативно-правова база щодо ввдповвдальносп за порушення лiсовому, земельному, водному законодавствах;
- шнують загрози щодо екологiчноï безпеки гiрськиx територш;
- швестицшний клiмат залишаеться несприятливим незважаючи на те, що владою задекларована iнновацiйно-iнвестицiйна модель розвитку;
- ввдсуттсть ефективно1' спiвпрацi державних оргатв управлiния i приватних партнерiв;
- вiдxилення реальних показнишв та iндикаторiв щодо соцiально-економiчного розвитку гiрськиx територш ввд запланованих;
- iнфраструктура прських територш знаходиться в незадовшьному стат;
- низька зайнят!сть та сощальний захист населення;
- низьке шформацшне забезпечення громадськосп щодо стану сощально-економiчного розвитку гiрськиx територiй.
Opportunities. Можливостями для подальших дослiджень е:
- започаткування нових пiдприемств (кластерiв) як на регiональному рiвнi, так i транскордонному;
- запровадження досвiду зарубiжниx кра1'н щодо ефективних меxанiзмiв державного регулювання соцiально-економiчного стану гiрськиx територш;
- використовування iнновацiйниx теxнологiй виробничо-техтчного призначення;
- розвиток рекреацiйно-туристичноï галузц
- популяризащя охорони навколишнього середовища;
- розбудова шфраструктури pегioну;
- створення нових робочих мicць.
Threats. Загрозами для результатов проведених дocлiджень е те, що сощально-екoнoмiчний ринок гipcьких теpитopiй постшно змiнюетьcя, з'являються нoвi види д1яльност1, як1 пoтpiбнo враховувати i змiнювaти методики анал!зу. Вiдбувaетьcя вплив на coцiaльнo-екoнoмiчний ринок прських територш зовшштх фaктopiв, таких як:
- нестабшьне нормативно-правове забезпечення;
- немае едност та взаемозв'язку ушх зaхoдiв фiнaнcoвo-бюджетнoï пoлiтики;
- екoнoмiчнa неcтaбiльнicть краши та поглиблення cвiтoвoï фiнaнcoвoï кризи, вiд яких залежить зменшення або збiльшення екoнoмiчних показник1в;
- пoгipшення iнвеcтицiйнoгo клiмaту;
- пpиpoднi кaтaклiзми;
- демoгpaфiчнa криза в pегioнi.
8. Висновки
1. Проведено aнaлiз coцiaльнo-екoнoмiчнoгo стану прських територш Украши, що допомогло визначити туристично-рекреацшну галузь, як прюритетну та cумiжнi до неï. Важливим складником цiеï гaлузi е туристично-рекреацшний кластер гipcьких теpитopiй, який дозволить:
- створити умови для ефективнoï дiяльнocтi i cпiвпpaцi вciх суб'екив гocпoдapcькoï дiяльнocтi;
- розробити i впровадити заходи щодо стабшзаци i покращення демoгpaфiчнoï cитуaцiï в прських районах, зменшення мacштaбiв тpудoвoï емйраци мicцевих жителiв.
2. Розроблено модель туристично-рекреацшного кластеру гipcьких теpитopiй, в якш визначено мехaнiзми упpaвлiння та встановлено учаснишв кластера, що забезпечуватимуть сталий розвиток не лише туpиcтичнo-pекpеaцiйнoï гaлузi, а й coцiaльнo-екoнoмiчний розвиток прських територш
3. Запропоновано рекомендаци щодо удосконалення екoнoмiчнoгo та шформацшного мехaнiзмiв державного упpaвлiння coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку прських територш Карпатського регюну. О^м крошв щодо кожного iз мехатзму наведено кoнкpетнi ïх ди, тобто cпpямoвaнicть, зaбезпеченicть, а також кшцеву мету та умови виконання. Реaлiзaцiя запропонованих екoнoмiчнoгo та шформацшного мехaнiзмiв сприятиме пoлiпшенню coцiaльнo-екoнoмiчнoгo стану прських територш Карпатського регюну, що сприятиме покращенню piвня та якост життя мicцевoгo населення.
References
1. Matviishyn Ye. H. Napriamy derzhavnoi pidtrymky rozvytku vidstalykh i depresyvnykh terytorii: zarubizhnyi dosvid: proceedings // Demokratychne vriaduvannia v konteksti hlobalnykh vyklykiv ta kryzovykh sytuatsii. Lviv: LRIDU NADU, 2009. P. 48-51.
2. Lundgren T. The determinants of economic growth in the Swedish mountain region-the role of the forest and tourism sector, and protected land. 2005. URL: https://www.researchgate.net/publication/228455341_The_determinants_of_economic_gro wth_in_the_Swedish_mountain_region-
the_role_of_the_forest_and_tourism_sector_and_protected_land
3. Dukov D. F. Analiz sutnosti poniattia «mekhanizm derzhavnoho upravlinnia» ta pobudova yoho uzahalnenoho vyznachennia: proceedings // Publichne upravlinnia: stratehiia reform 2020. Kharkiv: KharRI NADU «Mahistr», 2015. P. 77-79. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2015- 1/doc/1/05.pdf
4. Yeroshkina O. O. Biudzhetnyi mekhanizm rozvytku depresyvnykh rehioniv // Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2009. Vol. 4. P. 111-115.
5. Porter M. Clusters and the New Economies of Competition // Harvard Business Review. 1998. Vol. 11-12. P. 77-90.
6. Deili H. Poza zrostanniam. Ekonomichna teoriia staloho rozvytku. Kyiv: Intelsfera, 2002. 312 p.
7. Stratehiia rozvytku hirskykh terytorii lvivskoi oblasti na 2018-2022 roky. Lviv, 2017. 96 p. URL: http://sts-rrada.gov.ua/wp-content/ uploads/2017/11/Strategiya-rozvytku-girs'kyh-terytoriy-1.pdf
8. Krainyk O., Bil M. Turystychnyi klaster rehionu yak forma sotsialnoho dialohu: upravlinskyi aspekt // Demokratychne vriaduvannia. 2009. Vol. 4. URL: tourlib.net/statti_ukr/krajnyk.htm
9. Pietrzyk I. Regionalna polityka UE. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2000. 311 p.
10. Beni M. C. Globalizacao do Turismo: Megatendencias do Sectore a Realidade Brasileira. Sao Paulo: Editora Aleph, 2003. 180 p.
11. Shandova N. Investigation of organizational and management specifics of health tourism development // Technology Audit and Production Reserves. 2017. Vol. 3, No. 5 (35). P. 4-8. doi: 10.15587/2312-8372.2017.100915
12. Dushko N. H. Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak perspektyvnyi instrument sotsialno-ekonomichnoho rozvytku terytorii: proceedings / ed. by Bobrovska O. Yu. // Stalyi rozvytok terytorii: problemy ta shliakhy vyrishennia Dnipropetrovsk: DRIDU NADU, 2010. P. 51-53.
13. Sillence G. Gothenburg Symposium on Tourism and Travel in the Green Economy Final Report. ETC, 2009. 14 p.
14. Shkarupa O. V. Management of region's social and economic development environmental modernization // Economic Annals-XXI. 2015. Vol. 7-8 (2). P. 57-60.
15. Social-ecological innovation in remote mountain areas: Adaptive responses of forest-dependent communities to the challenges of a changing world / Melnykovych M. et al. // Science of The Total Environment. 2018. Vol. 613-614. P. 894-906. doi:10.1016/j.scitotenv.2017.07.065
16. Sustainable Forest Management Alternatives for the Carpathian Mountains with a Focus on Ukraine / Keeton W. S. et al. // The Carpathians: Integrating Nature and Society Towards Sustainability. Environmental Science and Engineering. Berlin: Springer, 2013. P. 331-352. doi: 10.1007/978-3-642-12725-0 24
17. Evidence-Based Knowledge Versus Negotiated Indicators for Assessment of Ecological Sustainability: The Swedish Forest Stewardship Council Standard as a Case Study / Angelstam P. et al. // AMBIO. 2013. Vol. 42, No. 2. P. 229-240. doi: 10.1007/s13280-012-0377-z
18. Sustainable development in Europe: concepts, evaluation and applications / ed. by Schubert U., Stormer E. Edward Elgar Publishing, 2007. 340 p. doi: 10.4337/9781781007587
