CC BY
25
4. Зварський, В. К. Державна шдтримка сшьського господарст-ва [Текст] / В. К. Зварський, В. П. Горьовий // Економка АПК. — 2010. — № 4. — С. 74-80.
5. Мщенко, Д. А. Мехашзми державного регулювання розвитку аграрного сектора економжи Украши: теорiя та методоло-гiя [Текст]: монографiя / Д. А. Мщенко. — Дшпропетровськ: Дшпроп. держ. фiн. акад., 2014. — 308 с.
6. Могильний, О. М. Державне регулювання аграрного ви-робництва в перюд трансформацп економки [Текст] / О. М. Могильний. — К.: 1АЕ УААН, 2002. — 430 с.
7. Олшник, Т. I. Державна шдтримка аграрного сектору економжи Украши [Текст] / Т. I. Олшник // Економка АПК. — 2009. — № 7. — С. 80-86.
8. Пасхавер, Б. Й. Виклики i шляхи агропродовольчого розвитку [Текст] / Б. Й. Пасхавер, О. В. Шубравська, Л. В. Молдаван та ш.; за ред. Б. Й. Пасхавера; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. — К., 2009. — 432 с.
9. Присяжнюк, М. В. Аграрний сектор економжи Украши (стан i перспективи розвитку) [Текст] / М. В. Присяжнюк, М. В. Зубець, П. Т. Саблук та ш.; 1н-т аграр. економки. — К.: ННЦ 1АЕ, 2011. — 1008 с.
10. Калетник, Г. М. Державна фшансова шдтримка сшьсько-господарських товаровиробнигав [Текст] / Г. М. Калетник, И. В. Пришляк // Економка АПК. — 2010. — № 8. — С. 52-56.
11. Мазур, Г. Ф. Бюджетш важелi фiнансово-економiчного ме-хашзму розвитку агропромислового виробництва [Текст] / Г. Ф. Мазур // Економка АПК. — 2012. — № 5. — С. 59-63.
12. Шолойко, А. С. Шдходи до розподшу кошт!в бюджетно! шдтримки сшьськогосподарських товаровиробнигав [Текст] / А. С. Шолойко // Економка АПК. — 2011. — № 11. — С. 66-69.
13. Methodology for the measurement of support and use in policy evaluation [Electronic resource] / Organization for economic cooperation and development. — Available at: \www/URL: http:// www.oecd.org/agriculture/agricultural-policies/1937457.pdf
14. Agricultural Support: How is it Measured and What does it Mean? [Electronic resource] / Organization for economic cooperation and development // Policy Brief. — 2004. — Available at: \www/URL: http://www.oecd.org/tad/agricultural-policies/39283341.pdf
15. Trade and Agriculture Directorate. Agricultural policies and support. Producer and Consumer Support Estimates database [Electronic resource] / Organization for economic cooperation and development. — Available at: \www/URL: http://www.oecd.org/
tad/agricultural-policies/producerandconsumersupportesti-matesdatabase.htm#browsers
16. Ukraine. Producer and Consumer Support Estimates database [Electronic resource] / Organization for economic cooperation and development. — Available at: \www/URL: http:// www.oecd.org/countries/ukraine/producerandconsumersuppor-testimatesdatabase.htm
17. Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2013 [Electronic resource] // Agricultural Policy Monitoring and Evaluation. — OECD Publishing, 2013. — P. 273-284. — Available at: \www/ URL: http://dx.doi.org/10.1787/agr_pol-2013-26-en
ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ И СТРУКТУРЫ МЕР бЮДЖЕТИОЙ ПОДДЕРЖКИ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА В УКРАИНЕ
В статье проведен анализ динамики мер государственной поддержки производителей сельскохозяйственной продукции Украины за 1995-2012 годы. Исследованы структурные изменения в поддержке производителей, которые засвидетельствовали значительное влияние мер косвенной поддержки, а именно поддержки рыночных цен. Проанализирована взаимосвязь между бюджетными выплатами и мерами поддержки рыночной цены. Проведено сравнение расходов Государственного бюджета Украины, предназначенных на развитие аграрного сектора, с фактическими выплатами сельхозпроизводителям. Установлено недофинансирование по большинству направлений поддержки.
Ключевые слова: расходы бюджета, финансовая поддержка, бюджетные выплаты, прямые выплаты, поддержка рыночной цены, субсидии.
Кулаковська Тетяна Анатолпвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра економжи npoMu^oeocmi, Одеська нащональна академ1я харчових технологш, Украта, e-mail: Tatyana_Kula@mail.ru.
Кулаковская Татьяна Анатольевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики промышленности, Одесская национальная академия пищевых технологий, Украина.
Kulakovska Tetyana, Odessa National Academy of Food Technologies, Ukraine, e-mail: Tatyana_Kula@mail.ru
УДК 332.1(23.0).001 DOI: 10.15587/2312-8372.2015.47516
Польовська В. В. АКТУАД13АЩЯ РОЗВИТКУ ПРСЬКНХ
ТЕРИТОРШ
Посилена увага до виршення проблемнот розвитку lipch^Micu,eeocmi обумовлюе необх^дтсть поглибленого долдження з метою обгрунтування niдхoдiв щодо забезпечення збалансованого розвитку територш гipcькoгo краю. У cmаmmi узагальнено теоретико-практичш тдходи щодо розвитку гipcьких територш, гх poлi в cиcmeмi економжи регюну. Обгрунтовано доцыьтсть акmуалiзацiï окреслення проблемних питань гipcьких територш для пошуку оптимальноï мoдeлi ïх результативного виршення.
Клпчов1 слова: розвиток гipcьких територш, теоретико-практичш тдходи, забезпечення збалансованого розвитку, проблемш питання.
1. Вступ
Територп прсь^ м1сцевост1 займають значну час-тину (1/4) поверхш Земл1, де проживав близько 10 % населения планети. Значною в частка прських територш i в бврот, вона становить близько 35 % ïï плошд, де проживав понад 25 % населення. Серед найбшьших
ввропейських прських масивiв значну частку займав Карпатський регюн iз населенням близько 20 мшьйо-шв чоловж [1]. Райони прсь^ мкцевосп ввдграють важливу роль у забезпеченш збалансованого сощаль-но-економiчного й еколопчного розвитку економiчноï системи регюну зi значною часткою гористоï мшцево-ст1 При цьому вони обумовлюють значний природно-
ресурсний i етнокультурний потенцiал, формуючи жит-тездатне середовище для гiрських мешканцiв. Однак, через складш умови життедiяльностi в прському краю iснують проблемнi питання, що мають негативний вплив не пльки на функцiонування суб'ектiв господарювання, але й здоров'я людей та довюлля [2].
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Актуалiзацiю розвитку прських територiй обгрун-товуе М. Голубець [3], вiдмiчаючи, що гори е важли-вим джерелом води, корисних копалин, лшових i аль-ськогосподарських продуктiв, скарбницею бiотичного рiзноманiття, мiсцем оздоровлення та вiдпочинку Вщ стану гiрських екосистем залежить доля майже поло-вини населення Земл1 Однак, як вiдмiчае науковець, порiвняно iз сумiжними рiвнинними територiями, вони характеризуются численними ознаками депресивностi, економiчною й полiтичною маргiнальнiстю, незадовшь-ним станом взаемозв'язку мiж структурними компонентами прських геосощосистем.
Збереження i розширене вiдтворення гiрських екосистем, зокрема Укра!нських Карпат, як акцентовуе Г. Гуцу-ляк [4], потребуе особливо! уваги, оскiльки вiдбуваеться дестабтзащя природних ландшафтiв i екосистем, що в перспективi не сприятиме забезпеченню збалансованого розвитку гiрських територiй.
Х. Макоев вважае, що прсью територп можна порiв-няти з пгантськими етнографiчними музеями — заповедниками народно! архiтектури з властивими тшьки !м формами господарювання i формуванням побуту, збере-жених iсторично. Вш наголошуе, що через багатовiкову iзоляцiю i широкий спектр екологiчних можливостей прсью мешканщ зумiли зберегти самобутню культуру, звича! i спосiб життя. Необхвдшсть постае у збереженнi прського середовища, а поряд з цим i культури гiрських мешканцiв, осюльки це завдання можна порiвняти зi збереженням бiологiчного генофонду [5]. Особливо'! уваги територп прсько! мiсцевостi за Ю. Бадейковим потребують ще й тому, що це е життеве середовище для проживання значно! кiлькостi населення, оскiльки 48 % уае! поверхнi сушi Землi знаходиться вище 500 м; 27 % — вище 1000 м; 11 % — вище 2000 м; 5 % — вище 3000 м i 2 % — вище 4000 м [6]. Ю. Голубчiков наводить такi шформацшш данi щодо населення гiрськоi мкцевостп в горах на висотах бшьш нiж 1000 м про-живае 330 млн. чол., або 8 % населення земно! кул^ iз них 250 млн. чол. проживае на висотах вщ 1000 до 2000 м, 50 млн. чол. — вщ 2000 до 3000 м, а решта 30 млн. чол. — на висотах бшьше 3000 м над рiвнем моря [7].
Важливу роль пр вiдмiчае Г. Доганоглу, осюльки вважае, що [8]: прсью репони е не лише важливими центрами культурно! i природно! спадщини, але й вь дiграють вирiшальну роль у життезабезпеченш всiеi екосистеми континенту впливаючи на наслвдки змiни клiмату. Водночас складшсть рельефу, малодоступнiсть i розпорошенiсть населення створюють додатковi труд-нощi економiчного розвитку.
З метою збереження, охорони i розширеного ввдтво-рення територш гiрськоi мiсцевостi виникае необхiднiсть поеднання зусиль оргашв державно! влади, мшцевого самоврядування, громади i суспiльства в цшому. Пошук
оптимально! моделi збалансованого розвитку прських територш потребуе уваги з боку як вичизняних, так i зарубiжних науковцiв i практиюв, а також обговорення проблемних питань прського краю.
3. 06'ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ект до^дження — розвиток прських територш. Проведет дослщження ставили за мету виявити сучаст актуалiзацiйнi пщходи щодо забезпечення збалансованого розвитку гiрсько! мксцевосп з обгрунтуванням !х ролi в межах економiчно! системи регiонy
Для досягнення поставлено! мети виршувалися наступи завдання:
— узагальнити теоретико-практичш аспекти важ-ливостi розвитку прських територш;
— окреслити роль прських територш в економiчнiй системi репону;
— обгрунтувати актуалiзацiйнi пiдходи стосовно розвитку прсько! мiсцевостi.
4. Результаты дослщження актуальных питань розвитку прських територш
Ниш, проблеми життезабезпечення населення, яке проживае на прських територiях активно обговорюються на рiзних рiвнях суспiльного розвитку. Так, важливiсть виршення проблемних питань гiрсько! мiсцевостi, а також роль прських територш вщзначено i започатковано у 2003 р. Генеральною Асамблеею ООН мiжнародного свята «МГж^родний день пр» (International Mountain Day), передуам з метою оргашзацп заходiв, що актуа-лiзуватимуть i пiдвищуватимуть увагу свiтово! стль-ноти до вирiшення проблемних питань i забезпечення збалансованого розвитку прських територш.
Серед важливих проблем прських територш, що потребують негайного виршення е безробитя, низький рiвень життя населення бщшсть, низькi рiвнi охорони здоров'я, саштарп, освiти, незадовiльне енергетичне забезпечення. При цьому розвиток прських екосистем багато в чому залежить вщ природних катаклiзмiв — зсувiв, селевих потоюв, ерозп грунпв, снiгових лавин, вiтровалiв тощо. До прикладу, найбшьших збитюв для прських територш Закарпатсько! областi завдали паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 р.р. До того ж область характеризуеться високим рГвжм сукупного прояву небезпечних геолопчних процеав, таких як зсуви, сел^ 6Гчм рiчкова i площинна ерозiя, карст, пiдвищена сейсмiчнiсть та шшг а повенi ильки загострюють зазначенi прояви [9].
У науковш лiтературi значну увагу придiлено забезпеченню стшкого розвитку прських територш, про що вiдмiчалося ще на Конференцп ООН з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро, 3-14 черв-ня 1992 р.), що закршлено у Порядку денному на ХХ1 ст. (Agenda-21) роздш 13 «Сталий розвиток пр-ських репошв»), Плаш дш Свиового Самiту з проблем сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 р.).
Проведення конференцп у Рю-де-Жанейро у 1992 р. стало поштовхом до розширення актуалiзацi! розвитку прських територш, тсля яко! у глобальному масштабi почалися активнi дГ! на тдтримку прських регiонiв i народГв. На вах континентах були проведет широко-масштабш мГжурядовГ консультацГ! щодо забезпечення
стшкого розвитку прських краш. Рада бвропи прийняла бвропейську гiрську хартiю [2], яка е основою бвро-пейсько! гiрськоï Конвенцп, що тiсно переплiтаеться з реформуванням Bcieï сiльськогосподарськоï полiтики в крашах Евросоюзу з метою надання прським регiонам рiвних можливостей розвитку. Активну участь у за-безпеченнi сталого розвитку прських територш взяли неурядовi прсью оргашзацп, що було пщтверджено на зустрiчi в Лiмi (Перу, 1995 р.), де було ухвалено ршення про створення Прського форуму, який обу-мовив формування глобальноï iнформацiйноï мережi, що акумулюватиме об'ективну шформащю про гори, проблемнi питання прських територш з метою пошу-ку альтернативноï моделi життезабезпечення прських мешканщв на перспективу
Органiзацiйна структура Прського форуму — децен-тралiзована конференция регiональних (континентальних) мереж, зокрема азшсько-тихоокеанська, африканська, ев-ропейська, латиноамериканська i твшчно-американська. Регуляторну функцiю форуму виконуе трiумвiрат вiдомих гiрських центрiв — Мiжнародного центру з штегрального розвитку гiр, Гiрського iнституту (Захщна Вiрджинiя, США) i Картофельного центру в Лiмi (Перу) [10].
У преамбулi до роздiлу 13 «Сталий розвиток гiрських репошв» Порядку денного на ХХ1 ст. [11] окреслено вагомкть гiрських територiй i вiдмiчено, що гори е важ-ливим джерелом водного, енергетичного i бюлопчного рiзноманiття. Вони е однiею з найбшьших екосистем, що мае важливе значення для виживання глобальноï екосистеми. Однак наголошено i на проблемних пи-таннях, осюльки прсью екосистеми е дуже вразливи-ми i швидко змшюються через: ерозiю rрунтiв, зсуви; звуження життевого середовища iз-за складних умов проживання в горах; видового зменшення генетичного розмаитя. Вiдмiченi процеси призводять до деградацп природного середовища. У сощальному планi для населення, що проживае в прських районах, характерне повсюдне збщншня й утрата традицшних навичок. Тому постае необхiднiсть у швидкому реагуваннi суспiльства до проблем розвитку прських територш.
Забезпечення комплексного тдходу до розв'язання проблем сталого розвитку Карпатського репону бвропи вбачаеться через штегрування у нацюнальну та репо-нальну стратегiю i полиику розвитку окремоï полiтики, орiентованоï конкретно на прсью репони. Цi положен-ня вiдображенi у Рекомендацп 296 (2010 р.) Конгресу мшцевих та репональних влад Ради бвропи «Сталий розвиток прських репошв i досвщ Карпатських пр» [12].
Науковцi вважають [13], що iдею сталого розвитку потрiбно розглядати в безпосередньому взаемозв'язку з щеею охорони життевого середовища, що е сферою довюлля, у якому вщбуваеться розвиток суспшьства та його економiчна i культурна дiяльнiсть. При цьо-му, сталий розвиток можливий лише за сприятливих умов життевого середовища i, навпаки, оптимальш для людини умови життевого середовища е запорукою ста-лого розвитку. Стосовно Украшських Карпат програма зрiвноваженого розвитку повинна охоплювати переду-сiм тi галузi господарства, яю мають економiчне i со-щальне значення i вiд стану яких залежить еколопчна стабiльнiсть у репош, зокрема сiльське, лiсове i водне господарство, рекреацшна i туристична галузь
Карпатський регiон, як вiдмiчають Л. Руденко та С. Лковський, займае особливе мкце серед iнших репо-
шв Украши, оскiльки Украïнськi Карпати, як частина прсь^ системи Карпат, вдаграють важливу природо-регулюючу та ктматоформуючу функцiю в масштабах бвропи, де адмшстративш областi украïнськоï частини Карпат мають ушкальт полiкомпонентнi природш ре-сурси — лiсовi, водш, рекреацiйнi [14].
Актуалiзацiю розвитку прських територш тдтвер-дило ряд проведених важливих форумiв i конференцiй, присвячених розгляду проблемних питань дослщжуваних територш, зокрема:
— Всесвггнш гiрський форум, проведений у фран-цузькому мши Шамберi (2000 р.), де було прийня-то «Хартiю гiрських народiв», яка обгрунтовувала формування гiрськоï полиики на основi виконання трьох важливих умов [15]: по-перше, прсью територп повинш знайти мкце в суспшьств^ зберiгаючи свою унiкальнiсть; по-друге, прсью територп повинш прийняти виклик вщкритосп та економiчного зма-гання, а також змши умов торгiвлi на свою користь; по-трете, прським територiям необхiдно зберегти контроль за станом довюлля та управлшня природ-ними ресурсами з урахуванням не лише необхщносп, але й вщ iменi нацiональноï i свiтовоï спшьноти;
— Конвенцiя щодо охорони Альп (Зальцбург, 1991 р.), як мiжнародна домовлешсть i успiшна модель у сферi забезпечення охорони навколишнього природного середовища та сталого розвитку прських репошв, основа я^ сприятиме започаткуванню парт-нерських iнiцiатив та подальшого змiцнення спiвпрацi мiж Альпшськими та Карпатськими державами;
— IV Мiжнародна конференцiя «Сталий розвиток прських територш: проблеми репонального спiвро-биництва та регiональноï полiтики гiрських райошв» проведена у Владикавказi в 2001 р.;
— Декларащя з питань довюлля та сталого розвитку в Карпатському та Дунайському репонах (Бухарест, 2001 р.);
— Всесвиня зустрiч на вищому рiвнi зi сталого розвитку в Йоганнесбурзi (World Summit on Sustainable Development in Johannesburg, South Africa, 2002 р.) [16], де уряди краш, агенцП ООН i НГО домовились ствп-рацювати для подолання найважливших факторiв тис-ку на прсью екосистеми i населення пр. FAO разом iз иЖРом (United Nations Environment Programme) i урядом Швейцарп оголосили про створення Мiж-народноï Спiвпрацi для Стшкого Розвитку Прських Регюшв (International Partnership for Sustainable Development in Mountain Regions) — вщ iменi 15 кра-ïн-учасникiв Фокусноï групи МРГ (International Year of Mountains Focus Group) в ïï основi — принципи «участЬ» (в розумiннi: повинш мати голос уа, хто «замшаний» в проблемi) i «довгостроковостi»;
— Резолющя 53/24 Генеральноï Асамблеï ООН, де було проголошено 2002 р. Мiжнародним роком гiр (Мiжнародний документ вщ 10.11.1998 р.) iз закликом до керiвникiв держав, нацiональних, мiжна-родних i неурядових органiзацiй, а також представ-никiв приватного сектору сприяти i пщтримувати проведення заходiв щодо розвитку гiрських територiй на мiжнародному рiвнi;
— Глобальний Прський Саммiт у Бiшкеку (29 жовт-ня — 1 листопада 2002 р.), де було пщведено пщ-сумки Мiжнародного року гiр (2002 р.) оголошено-го Генеральною Асамблеею Оргашзацп Об'еднаних
Нацш. У саммт взяли участь бiльш нiж 600 деле-гатiв iз 60 краш свiту. Логiчним пiдсумком саммiту було формування так звано! Бiшкекськоi Прсько! платформи, створено! на основi багатьох декларацш основних глобальних «подш» (конференцш, i т. п.) у горах, яка повинна стати настановою для урядiв, у сферi покращення добробуту горян, захисту пр-ських екосистем, оптимального використання пр-ських ресурав.
Логiчним продовженням проекту «Мiжнародний рж пр» було прийняття рiшення Генеральною Асамблеею ООН про встановлення Мiжнародного дня гiр (англ. International Mountain Day), як мiжнародного свята, що вiдзначаeться щороку 11 грудня, починаючи з 2003 р.;
— Карпатський еколопчний Форум «Майбутне Карпат в наших руках» (с. Кострино Закарпатсько! об-ластi, грудень 2002 р.), де було тдведено тдсумки проведення Мiжнародного Року Гiр в Украш з ок-ресленням пропозицш щодо збереження Карпат;
— Мiжнародна конференцiя «Люди i гори» (Рахiв, Закарпатська область, 2002 р.), де розглядалися рiз-номанiтнi аспекти забезпечення сталого розвитку прських територiй, зокрема соцiально-економiчнi проблеми горян та шляхи збалансованого викори-стання природно-ресурсного потенцiалу пр, а також проблеми збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття гiрських територш та пiдходи щодо застосування превентивних заходiв з метою лiквiдацii наслщюв стихiйних явищ у горах;
— Мiжнародна науково-практична конференцiя «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стра-тепя дш» (9-10 листопада 2006 р., Львiвська обл., смт. Славське) [17], де розглядалися проблемш питання соцiально-економiчного розвитку гiрських територiй, забезпечення еколопчно! безпеки та збереження бiорiзноманiття Карпатського регiону, а також тдходи до управлiння ними;
— Мiжнародна науково-практична конференцiя «Роль прських резервапв i нацiональних паркiв у збереженш природно! спадщини гiрських територш» (23-25 вересня 2009 р., с. Кострино, Закарпатська обл.) [18], де було обгрунтовано роль прських територш, важливкть збереження пралкових екосистем, флори, фауни Карпат, сталого розвитку прського репону, формування i розширення еколо-гiчноi мережi в прськш мiсцевостi та iншi приро-доохороннi проблеми;
— Мiжнародна науково-практична конференщя «Сталий розвиток Карпат та шших гiрських регiонiв бвропи» (вересень 2010, Ужгород) [19], що вщбу-лася на репональному рiвнi, де було вiдмiчено, що важливим стабтзуючим чинником у процесах жит-тезабезпечення населення окремих краш виступають прсью масиви Карпат, вiдiграючи нинi, як i Альпи, Пiренеi, Кавказ, Скандинавсью та iншi гори бвропи, важливу роль у життезабезпеченш континенту, фор-муваннi глобально! екологiчноi безпеки в майбутньо-му. Незважаючи на те, що в бврот гiрськi масиви займають понад 17 % територп, вiд стану гiрських екосистем залежить доля майже кожного другого европейця, 10 % яких мешкають у горах, а близько 40 % — у басейнах рiчок, що беруть витоки в горах. Ввдповщно до цього органам державно'! влади та мшцевого самоврядування необхвдно звернути
особливу увагу на виршення проблем збереження сощального, економiчного й природного потенща-лу регiонiв, розташованих на територп Карпатських гiр i гiрських регiонiв бвропейського континенту. Проте реалiзацiя багатогранних проектiв збереження рiзноманiття i забезпечення сталого розвитку прських територш можливе лише за умови об'ед-нання матерiальних, фшансових, iнтелектуальних та органiзацiйних зусиль i можливостей державних та громадських шституцш, органiв мiсцевого самоврядування всього европейського спiвтовариства; — III Miжнародна науково-практична конференцiя «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стра-тепя дiй», яка проводилися у Львовi (4-5 жовт-ня 2012 р.), де було обговорено широкий спектр актуальних соцiально-економiчних та еколопчних проблем Укра!нських Карпат, вироблення концеп-туальних пiдходiв i практичних рекомендацiй щодо !х вирiшення у контекстi Рамково! конвенцн про охорону та сталий розвиток Карпат, формування та реалiзацiя ефективно! прсько! полiтики в Украiнi.
5. Обговорення результат1в дослщження актуал1зац11 розвитку прських територш
Актуалiзацiя розвитку гiрських територш, окреслення необхiдностi формування результативно! прсько! поль тики держав, виокремлена у резолющях узагальнених наукових зiбрань (форумiв, конференцiй) i обгрунтова-на у мiжнародних документах. Укра!на також приймае безпосередню участь у формуваннi виважено! гiрськоi полiтики, що пiдтверджено прийняттям Рамково! конвенцн про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенщя, 2003 р.), ратифжовано! Законом Укра!ни «Про ратифiкацiю Карпатсько! конвенцн» № 1672 вiд 7 квиня 2004 р. Вiдмiченi заходи ввдбуваються в рамках проекту «Довкiлля для бвропи» [20] започаткованого ще у 1991 р., i спрямованого на збереження, охорону i роз-ширене вiдтворення гiрських екосистем, забезпечення сталого розвитку прсько! мшцевосп, формування комфортного середовища проживання гiрських мешканщв. Вiдмiчений проект е важливою складовою у формуваннi партнерських вiдносин як в межах прикордонного, так i транскордонного ствробггництва.
У Рамковiй конвенцн про охорону та сталий розвиток Карпат [21] наголошено про ушкальшсть i бага-тограннiсть прсько! системи Карпати, обгрунтовано !! еколопчну цiннiсть як для нинiшнiх, так i прийдешнiх поколiнь, оскiльки вона мае вагоме еколого-економiчне, етнокультурне, рекреацшно-туристичне значення.
Важливою подiею у сферi забезпечення збалансова-ного розвитку територш стало проведення Конференцп ООН з питань сталого розвитку «Рю-2012» (Рю-де-Жа-нейро, Бразилiя, 20-22 червня 2012 р.), або «Рю+20», як лопчне втiлення iдей, започаткованих у 1992 р. На конференцп було узагальнено мiжнародний досвщ у сферi забезпечення сталого розвитку, в тому чи^ намiчено перспективи розширеного вiдтворення прських територш з метою охорони i збереження екосистем прсько! мкцевосп.
Таким чином, забезпечення збалансованого розвитку прських територш обумовлюе необхщтсть поеднання штереав всiх гiлок влади, в тому чи^ органiв мiсцевого
самоврядування, громади i потребуе оперативного втру-чання та результативного виршення.
6. Висновки
У результат проведених дослщжень:
1. Узагальнено теоретико-практичш аспекти щодо обгрунтування важливостi розвитку прських територш передуам для мешканщв прського краю з акцентуван-ням уваги на виршенш соцiально-економiчних проблем горян та виокремленням шляхiв збалансованого вико-ристання природно-ресурсного потенцiалу пр. Обгрун-товано необхiднiсть збереження прських екосистем та доцшьносп формування превентивних заходiв з метою лiквiдацiï наслщюв стихiйних явищ у межах прських територш.
2. Окреслено роль прських територш в економiчнiй системi регюну, оскiльки значна частка (1/3) населення бвропи проживае на прських територiях. При цьому прсью репони е вагомим джерелом природних ресурав, мають клiматоутворюючу i регулюючу дш для формування еколопчно комфортного середовища проживання.
3. Обгрунтовано актуалiзацiйнi тдходи стосовно розвитку гiрських територiй через призму мiжнародних форумiв i конференцш присвячених розгляду проблемних питань прського краю, виршення яких можливе за умови поеднання штереав i можливостей як оргашв державноï влади, так i мкцевого самоврядування та громади.
Лггература
1. Краши-члени Ради бвропи за сталий розвиток прських регюшв бвропи [Електронний ресурс]: декларащя. — Режим доступу: \www/URL: http://cbr.nature.org.ua/doc/uzhdecl.doc
2. Борщук, б. М. Особливост функщонування еколого-економ1чно1 системи прського регюну [Текст]: мат. М1жнар. наук.-практ. конф. / б. М. Борщук; за ред. В. С. Кравщва // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратепя дш. — Л.: 1н-т репональних дослщжень НАН Украши, 2006. — 196 с.
3. Голубець, М. А. Сталий розвиток Украшських Карпат: структурно-функцюнальний контекст [Текст]: мат. М1жнар. наук.-практ. конф., 8-10 вересня 2010 р., Ужгород / М. А. Голубець // Сталий розвиток Карпат та шших прських репошв бвропи. — У.: ТзОВ «Пашрус-Ф», 2010. — С. 35-37.
4. Гуцуляк, Г. Д. Еколого-економ1чш аспекти сталого розвитку Карпатського регюну Украши [Текст]: мат. М1жнар. наук.-практ. конф. / Г. Д. Гуцуляк, Ю. Г. Гуцуляк; вщп. ред. В. С. Кравщв // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратепя дш. — Л.: 1н-т репональних дослщжень НАН Украши, 2006. — 196 с.
5. Макоев, Х. Х. Проблемы и перспективы устойчивого развития горных регионов [Текст] / Х. Х. Макоев // Известия ТулГУ. Технические науки. — 2009. — Вып. 2. — С. 234-242.
6. Баденков, Ю. П. Устойчивое развитие горных территорий [Текст] / Ю. П. Баденков // Известие РАНа. Серия: географическая. — 1988. — № 6. — С. 7-21.
7. Голубчиков, Ю. Н. Горы в жизни народов [Текст] / Ю. Н. Голубчиков // География в школе. — 1988. — № 2. — С. 28-33.
8. Сталий розвиток Карпат та шших прських репошв бвропи [Електронний ресурс]: мат. М1жнар. наук.-практ. конф., вересень 2010, Ужгород. — Режим доступу: \www/URL: http://www.viche.info/journal/2216/
9. Еколопя та природш багатства Украши: загальноукрашський проект [Текст] / Громадська оргашзащя «Украшське наукове товариство геральдики та вексилологи». — К.: Видавництво «Новий Свгт», 2006. — 279 с.
10. Горная повестка дня на ХХ1 век: новые формы международного сотрудничества по проблемам устойчивого развития горных территорий [Текст] // Известия РАНа. Серия: географическая. — 1998. — № 6. — С. 137-138.
11. Программа действий. Повестка дня на XXI век и другие документы Конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении [Текст]. — Женева: Центр «За наше общее будущее», 1993. — 70 с.
12. Бучинський, I. О. Клiмат Украшських Карпат [Текст] / I. О. Бачинський, М. М. Волеваха, В. О. Коржiв. — К.: Наук. думка, 1971. — 172 с.
13. Стойко, С. Антропогенна трансформащя природних екосистем Украшських Карпат та програма сталого розвитку [Текст] / С. Стойко, I. Койнова // Вюник Львiвського ушверситету. Серiя географiчна. — 2014. — Вип. 45. — С. 49-63.
14. Руденко, Л. Г. Роль Украшських Карпат у забезпеченш сталого (збалансованого) розвитку Украши [Текст] / Л. Г. Руденко, С. А. Люовський // Украшський географiчний журнал. — 2003. — Т. 3. — С. 23-29.
15. Голубець, М. А. Концептуальш засади сталого розвитку прського репону [Текст]: монографiя / М. А. Голубець, П. С. Гнапв, М. П. Козловський. — Львiв: Полл^ 2007. — 288 с.
16. Карпатський еколопчний форум «Майбутне Карпат — в наших руках» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://carpathians.org.ua/ecoforum.html
17. Кравщв, В. С. Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратепя дш [Текст]: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. / вщп. ред. В. С. Кравщв. — Л.: 1н-т репональних дослщжень НАН Украши, 2006. — 196 с.
1S. Роль прських резервапв i нащональних парюв у збереженш природно! спадщини прських територш [Текст]: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено! 10-й рiчницi створення Ужанського нащонального природного парку, 23-25 вересня 2009 р., с. Кострино, Украша. — Ужгород, 2009. — 296 с.
19. Сталий розвиток Карпат та шших прських репошв бвропи [Електронний ресурс]: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф., вересень 2010, Ужгород. — Режим доступу: \www/URL: http://www.viche.info/journal/2216/
20. Мшприроди готуеться до участ у 6-ш Конференцп Мiнiстрiв «Довкшля для бвропи» [Електронний ресурс] / Державна служба Украши з питань геодези, картографп та кадастру. — Режим доступу: \www/URL: http://land.gov.ua/usi-novyny. html?view=item&id=93974
21. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_164
АКТУАЛИЗАЦИЯ РАЗВИТИЯ ГОРНЫХ ТЕРРИТОРИЙ
Усиленное внимание к решению проблем развития горной местности обусловливает необходимость углубленного исследования с целью обоснования подходов по обеспечению сбалансированного развития территорий горного края. В статье обобщены теоретико-практические подходы по развитию горных территорий, их роли в системе экономики региона. Обоснована целесообразность актуализации определения проблемных вопросов горных территорий для поиска оптимальной модели их результативного решения.
Ключевые слова: развитие горных территорий, теоретико-практические подходы, обеспечение сбалансированного развития, проблемные вопросы.
Польовська Василина Bac^ißHa, здобувач, кафедра економжи тдприемства, ДВНЗ «Ужгородський нащональний утверситет», Украта, e-mail: lesyagazuda@gmail.com.
Полевская Василиса Васильевна, соискатель, кафедра экономики предприятия, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Украина.
Polovska Vasilisa, SHEI «Uzhhorod National University», Ukraine, e-mail: lesyagazuda@gmail.com
