CC BY
10
кусй з прогнозами напрямiв розвитку украшсько1 та св^ово1 науки, повщом-лення та аналiтичнi огляди результатiв проведення наукових конференцiй та iн.
Перюдичш видання покликанi нагромаджувати i систематизувати на-уковi надбання, повiдомляти наукову спшьноту про результати дослiджень економжо-фшософських проблем, впроваджувати i використовувати ще1 на-цюнально1 науково! школи у суспшьно-господарськш практицi. Поряд з внутршньо украшськими мають бути започаткованi перюдичш (щорiчнi, щоквартальнi, щомiсячнi) видання сшльно з iншими крашами свiту.
Застосування нов^шх технологiй вщкривае перспективу шформуван-ня европейського та свiтового сшвтовариства про модель сталого розвитку та мiсiю Украши. Виконання шформацшно1 мюи мае сприяти зростанню еконо-мiчноl грамотностi украшсько1 наци, европейсько! та свггово1 спiльноти зав-дяки донесенню до них достовiрних знань, як в епоху глобалiзацil стають бе-зальтернативним джерелом збагачення людства.
Запровадження нащонально1 моделi сталого розвитку у контекст вть лення глобально: мюи Украши сприятиме розв'язанню проблем юнування су-часних та виживання майбутшх поколiнь.
УДК339.923:061.1:551.4.035 Проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук -
Полтехшка Свентокшишська у Кельцах, Польща
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Г1РСЬКО1 ПОЛ1ТИКИ
СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Основою прсько'1' полiтики €С е визнання того, що населения прських регюшв нeoбхiднo пiдтpимувати. У "Свропейськт харти про захист ггр" увагу акцентовано на гармоншному пoеднаннi eкoнoмiки та екологи. Поряд з тpадицiйними заходами фшан-сово'1 допомоги для пiдпpиемств та населення гipських peгioнiв хартгя передбачае двi категори eкoлoгiчнo зумовлених виплат: компенсащя за eкoлoгiчнi обмеження та оплату за еколопчш послуги мiсцeвoму населенню. Украша у свош гipськiй пoлiтицi щодо Карпатського репону повинна opiентуватися на "Свропейську хартю про захист г1р".
Ключов1 слова: прська пoлiтика, карпатський peгioн, Свропейський Союз.
Prof. Yu.I. Stadnyckyj - Kielce University of technology, Poland Ecological and economic aspects of mountain policy of European union
Confession of that it follows to support the population of mountain regions is basis of mountain policy of EU. In the "European charter about defence of mountains" attention is accented on harmonious combination of economy and ecology. Next to the traditional measures of financial help for enterprises and population of mountain regions a charter foresees two categories of the ecologically predefined payments: indemnification of ecological limitations and payment of ecological services of local population. Ukraine in the mountain policy in relation to the Carpathians region must be oriented on "European charter about defence of mountains".
Keywords: mountain policy, Carpathian region, European Union.
1. Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ii зв'язок 1з важли-вими науковими чи практичними завданнями. У "Порядку денному на ХХ1 столггтя" ("Agenda 21") значну увагу присвячено проблемам сталого розвитку
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
гiрських райошв, якi вiднесено до вразливих екосистем [1, с. 130-135]. У цьо-му документ зазначаеться, що гори е одшею з найбiльших екосистем нашо! планети з великим значенням для виживання глобально! екосистеми. Одно-часно у "Порядку денному на ХХ1 столггтя" наголошуеться, що прсью екосистеми швидко змiнюються, оскшьки е вразливими стосовно порушення еко-лопчно! рiвноваги пiд впливом дiяльностi людини або природних процесiв. У сощальному планi для населення, що проживае в прських районах, характер-не повсюдне збiднiння й утрата традицшних навичок. Як наслiдок, у бшь-шостi гiрських районiв свггу вiдбуваеться деградацiя навколишнього середо-вища. Тому iнтереси надежного управлiння прськими ресурсами i сощально-економiчного розвитку населення вимагають вжиття негайних заходiв.
Очевидно, що це стосуеться й Украшських Карпат, де гостро стогть проблема покращення соцiадьно-економiчноi ситуаци. У цих умовах важли-вим завданням е вивчення зарубiжного, передусiм европейського, вщповщно-го досвiду та аналiз доцiльностi його використання в Украшських Карпатах.
2. Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дослiджуваноl проблеми i на як спираеться автор, видiлення не-вирiшених ранiше частин загально! проблеми, котрим присвячено означену статтю. Вивченню европейського досвщу покращення соцiадьно-економiчноi ситуаци у межах гiрських територiй придшяеться певна увага у низцi науко-вих праць [2-6], якi однак опублжоваш доволi давно i не вщображають найновiших тенденцiй у цш сферi.
3. Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуван-ням отриманих наукових результатiв. Основою прсько! полiтики Европейського Союзу е визнання того, що [7]:
• гори в Еврот е винятковим природним 1 культурним спадком, який иеобхщ-но берегти й розвивати;
• ключову роль у процес збереження та розвитку цього спадку вщграе пос-тшиа присуттсть (проживания) у прських регюиах людей: по-перше, як не-вiд'емноi складово! цього спадку, по-друге, як иеобхвдиа умова забезпечеиия ефективно! охороии лаидшафт!в i природних ресурсiв гiр;
• специфша гiрських регiоиiв (важкодоступиiсть, иерiвиiсть рельефу тощо) ус-кладнюе забезпечення основних потреб населення;
• населению прських регютв иеобхiдио гараитувати право иа проживания та працю у горах, а також иа умови та рiвень життя так ж, як i в тих регюиах, що перебувають у бiльш сприятливому стаиовищi.
Безсумшвно, що наведет положения можуть бути назваш лопчно-послщовними принципами прсько! пол1тики Европейського Союзу, оскшьки кожен наступний принцип е лопчним наслщком попереднього (рис. 1).
На зазначених принципах базуеться "Свропейсъка хартiя про захист гiр", зпдно з якою держави-члени Ради Европи беруть на себе зобов'язання [7]:
1. Забезпечити юридичне визнання осо6ливо! природи прських регютв, що мае ввдобразитись як в оргатзацп пол^ичних i адмiиiстративиих структур, так i у коикретиiй полiтицi в окремих галузях загальиоi дiяльиостi;
2. Розробляти i здiйсиювати таку полiтику територiальиого плаиуваиия в гiрських регiоиах, яка сприяла б сталому розвитку традицiйноi дiяльиостi з
урахуванням потреб охорони довкiлля. Ця полттика повинна базуватися на гло-бальнй оцшщ людських i природних ресурсв, вщмовляючись вщ традицшного протиставлення економiчного розвитку i захисту навколишнього середовища та прагнучи досягти гармонй' мш дiяльнiстю людини i вимогами охорони приро-ди. Така пол1тика повинна заохочувати розвиток сiльського й лтсового госпо-дарства, а також ремесел, i допомагати зберегти природне навколишне середо-вище та створити основу для будь-яко! додатково! економiчноï дояльност!
Рис. 1. Принципи г1рсько1 полтики Европейського Союзу
Цш такоï пол1тики повинш охоплювати таке:
а) закршлення населення у гiрських регiонах i боротьбу з ввд^здом iз них молодо;
б) збереження самобутностi й поширення культурних цiнностей, що характер-нi для гiрських регiонiв i для кожного окремого прського району;
в) створення чи модернiзацiю шфраструктур i служб, що необхiднi для полш-шення якостi життя населення i для розвитку прських регютв;
г) перемщення деяких сфер дiяльностi держави в гiрськi регiони;
д) розвиток енергетичних ресурсiв, що шнують у горах, i використання мшце-вих ресурсiв i гiдроелектричного потенщалу;
е) збереження сiльських угiдь i пасовищ, а також пiдтримка й модертзащя сiльськогосподарського виробництва на основi методiв, що вiдповiдають потребам сшьського господарства в гiрських регiонах;
е) збереження функцюнуючих промислових i ремшничих виробництв, а також створення таких, що використовують природоощаднi технологiï;
ж) розвиток сектора послуг, особливо туризму, як доповнення до традицiйно-го способу життя.
3. Брати до уваги i враховувати, наскшьки це можливо, географiчну спшьтсть, утворену кожним прським регiоном, для того щоб створити так1 демокра-тичнi рамки, яю дали б змогу населению цих регiонiв висловлювати свою думку, а також для того, щоб iснуючi чи майбутт адмiнiстративнi розподши не чинили б перешкод для здшснення полiтики у сферi захисту пр;
4. Запроваджувати таку регюнальну полiтику у сферi територiального планування i розвитку г1рських регiоиiв, яка би враховувала iнтереси мiсцевого населення. 1нструментами тако! полiтики повинн1 стати глобальт комплексн1 плани й програми, що мають розроблятися на найбшьш вмотивованому територiально-му рiвиi - мюцевому, рег1ональному, национальному чи транскордонному;
5. Розвивати пол^ику фiнансовоï допомоги i податкових пiльг у прських реп-онах, з метою:
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
а) запровадження системи перерозподшу засоб1в 1 допомоги, включаючи по-датков1 пшьги, для тих прських регюшв, що знаходяться в найменш спри-ятливому становищ^ де дохвд населения нижчий ввд прийнятного р1вня;
б) компенсацй мшцевому населенню тих втрат, що пов'язат з природними чи еколопчними обмеженнями;
в) оплати еколопчних послуг, що надаються мшцевим населенням, насампе-ред, для тдтримки ландшафт1в 1 захисту ввд природних ризишв;
г) надання тдтримки фермам чи ремеслам, комерцшним чи промисловим ш-щативам, в яких використовуються еколопчно чист1 технологи;
д) заохочення облаштованост1 молодих людей у прських регюнах, особливо у сшьськогосподарськш, ремшничш 1 туристичнш галузях.
6. Вщповщно до Свропейсько! харти про мюцеве самоврядування, забезпечува-ти, щоб ввдповщальтсть за прийняття ршень лежала на т1м орган влади, що найближче розташований до громадянина. Там, де це доцшьно, держави по-винт розробити 1 забезпечити функцюнування процедур 1 заход1в, що необ-хвдт для того, аби мюцева 1 регюнальна влада реально брали участь у визна-чент, розроблент 1 здшснент заход1в, як диктуе ця пол1тика.
7. Забезпечувати, децентрал1зоване управлшня планами 1 програмами, 1, ос-кшьки м1сцев1 1 регюнальт органи влади, що дшть у прських регюнах, добре знають м1сцев1 проблеми 1 можуть краще мобшзувати основних учаснишв на мшцях для того, щоб здшснювати якнайширший спектр сощ-ально!, економ1чно1 1 культурно! д1яльност1.
8. Сприяти розширенню повноважень 1 збшьшенню фшансових засоб1в м1сце-вих 1 регюнальних оргатв.
Отже, можна зробити висновок, що у "Свропейсъкш харти про захист г 1р" увага акцентуеться на гармоншному поеднанш економши та екологй, що дае змогу домогтися екологобезпечного розвитку традицшних для пр галузей економiки (сiльського та люового господарства, ремесел, туризму). Одночас-но "Свропейсъка харт1я про захист г¡р" спонукае до будь-яко! економiчноl дь яльностi, якщо вона не призводить до деградацй довкiлля. Уваги заслуговуе орiентацiя на "розвиток енергетичних ресурсiв, що iснують у горах, i викорис-тання мiсцевих ресурЫв i гiдроелектричного потенцiалу без шкоди довкшлю".
Варто також звернути увагу на те, що поряд з традицшними заходами фшансово! допомоги для шдприемств та населення гiрських регюшв "Свропейсъка хартгя про захист г¡р" передбачае двi категори еколопчно зумовле-них виплат. По-перше, це компенсацiя тих природних чи еколопчних обме-жень, що пов'язаш з характером гiрських регiонiв, а також тих, що встановле-т законодавчим чи договiрним шляхом. По-друге, це оплата еколопчних послуг, як надають мiсцевому населенню (насамперед, для тдтримки лан-дшафтiв i захисту вщ природних ризикiв). Систему заходiв фшансово! допомоги гiрським регюнам, що передбачена "Свропейсъкою харт1ею про захист г¡р", показано на рис. 2.
Якщо говорити про конкретш мехашзми здiйснення заходiв фшансо-во! допомоги гiрським регiонам в Сврош, то щодо традицiйних заходiв такi механiзми мають тривалу юторш застосування, вони постiйно удосконалю-ються. Що стосуеться нетрадицшних, екологiчно зумовлених заходiв, то ме-ханiзми 1х здiйснення не розробленi - справа поки-що обмежуеться деклара-
щею необхщносл впровадження еколопчно обгрунтованих заход1в фшансо-во! допомоги прським регюнам в Еврош.
Рис. 2. Система заходiв фтансовоХ допомоги гiрським регюнам, яш передбачено
"Свропейською хартieю про захист гiр "
Що стосуеться можливост використання в Украш1 досвщу Евро-пейського Союзу у сфер1 прсько! пол1тики, то тут варто врахувати таке. По-перше, прагнення Украши стати у майбутньому членом Европейського Союзу потребуе гармошзаци нац^н^ьно^' соцiадьно-економiчноi пол1тики, вра-ховуючи загальноевропейсью вимоги. По-друге, постшне зростання еколо-пчних прюритет1в як у локальному, так { глобальному вим1рах дае шдставу стверджувати про об'ективну необхщшсть фшансово! шдтримки населения прських райошв.
В Украш1 у 1995 р. було прийнято Закон "Про статус гiрсъких населе-них пунктiв в Украш" [8], який встановлюе критери, за якими населеш пун-кти набувають статусу прських, визначае основш засади державно! пол1тики щодо розвитку прських населених пунклв та гаранти сощального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються. Для забезпечен-ня сощально-економ1чного розвитку населених пункпв, яким надано статус прських, держава, зпдно з цим Законом, передбаченае низку шльг, а саме:
• видшеиия бюджетних кошт!в иа розвиток i змщиеиия матерiальио-техиiчиоi бази пасажирського транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, електрич-иих мереж, систем теле- та радютраисляци, газифшацл, иа розроблеиия мш-цевих газових i иафтових родовищ, а також иа освгту, охорону здоров'я, культурно-побутове та торговельие обслуговуваиия, иа фшаисуваиия захо-дiв, що полiпшують родючють земель, иа розвиток та використання турис-тичиих, рекреацiйиих i лшувальних можливостей гiрського регiону;
• здшсиеиия заходiв щодо будiвиицтва об'екпв виробиичо! й соцiальиоi ш-фраструктури;
• установления доплат до цши сiльськогосподарськоi продукцii, яка вироблеиа в мюцевосп, що вiдиесеиа до гiрськоi, та реалiзуеться державi виробииками гiрських населених пунктов;
• забезпечеиия в цеитратзоваиому порядку постачаиия иаселеиню життево необ-хщио! продукци в обсягах, що встановлюються Кабiиетом Мiиiстрiв Украши;
• плату за електроенергш громадяиами у розмЗрЗ, що дорiвиюе плат! за елек-троеиергiю у сшьськш мшцевост!
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
У Закон також зазначено, що розмiр державних пенсш, стипендiй, усiх передбачених чинним законодавством видiв державно! матерiально! до-помоги громадянам, якi одержали статус особи, що працюе, проживае або навчаеться на територй населеного пункту, якому надано статус прського, збшьшуеться на 20 %.
Порiвняння основних положень "Свропейсъко'1 харти про захист г¡р" та Закону "Про статус г 1рсъких населених пункт1в в УкрамV засв^уе цшко-виту рiзницю мiж ними з еколопчно! точки зору. Якщо в частит тради-цiйних заходiв фiнансово! допомоги гiрським регiонам щ документи радикально не вiдрiзняються (пам'ятаючи про природну вiдмiннiсть мiж хартiею загального спрямування та конкретно спрямованим законом), то щодо еколопчно обгрунтованих заходiв фiнансово! допомоги прським регiонам ситуацiя е цшком iнакшою. В "Свропейсъкш харти про захист г1р" еколопчна складо-ва заходiв фiнансово! допомоги гiрським регюнам е вагомою, а у ЗаконI "Про статус г¡рсъких населених пункт1в в УкралнV така складова цшком вщсутня.
4. Висновки з виконаного досл¡дження й перспективи подалъших розв¡-док у цъому напрямку. Шдсумковуючи, варто звернути увагу на таю його ос-новш моменти:
1. Основою прсько! пол1тики Свропейського Союзу е визнання того, що: гори в Сврот необхвдно берегти й розвивати; ключову роль у цьому вщграе постшна присуттсть (проживання) у прських регюнах людей; специфша прських регютв ускладнюе забезпечення основних потреб населення; на-селення прських регютв необхвдно тдтримувати шляхом фшансово! допомоги 1 податкових пшьг.
2. У "Свропейсък Ш харт и про захист г1р" увага акцентуеться на гармоншному поеднант економ1ки та екологи, за допомогою екологобезпечного розвитку традицшних галузей економжи. Водночасно "Свропейсъка хартIя про захист г1р" тдтримуе будь-яку додаткову економ1чну д1яльтсть, яка не мае негативного впливу на довкшля.
3. Поряд з традищйними заходами фшансово! допомоги для пвдприемств та населення прських регютв "Свропейсъка харт ¡я про захист г1р" передбачае дв1 категори еколопчно зумовлених виплат. По-перше, це "компенсация тих природних чи еколопчних обмежень, що пов'язаш з характером прських регютв, а також тих обмежень, що встановлет законодавчим чи догов1рним шляхом". По-друге, це "оплата еколопчних послуг, що надають мюцевим населенном, у першу чергу для тдтримки ландшафтов 1 захисту ввд природних ризишв".
4. Укра!на у сво!й прськш поттищ щодо Карпатського регюну повинна ор1ентуватися на "Свропейсъку хартЮ про захист г1р ".
Подальшi розвiдки у сферi удосконалення прсько! полiтики можуть стосуватися розроблення конкретних механiзмiв здiйснення еколопчно обгрунтованих заходiв фшансово! допомоги прським регюнам.
Лггература
1. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 стод1ття"/ Пер. з англ. - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
2. Альпы-Кавказ. Современные проблемы конструктивной географии горных стран. - М.: Наука, 1980. - 646 с.
3. Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Горы. - М.: Мысль, 1987. - 365 с.
4. Горы мира. Глобальный приоритет. - М.: Ноосфера, 1999. - 462 с.
5. Люкшандерль Л. Спасите Альпы/ Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1987. - 362 с.
6. Управлшня розвитком прських територш: заруб1жний досвщ/ В.С. Кравщв, Ю.1. Стадницький, В.В. Демченко, А.М. Дейнека, Самольотов П.В. - Льв1в: 1РД НАН Укра-1ни, 2001. - С. 54-62.
7. http://www.coe.int/T/R/Clrae/%5BRussian_doc%5D/%5B2003 %5D/RekCG (10)9.asp.
8. Закон УкраУни "Про статус прських населених пункпв в Укра1'т". - 2005. - 232 с.
УДК 330.15:504.06 Проф. Л. С. Гримв1, д-р екон. наук - Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ПРИРОДНОГО КАП1ТАЛУ: НОВ1 МОДЕЛ1, ФУНКЦIÏ ТА ОЦ1НКИ
Дослiджено теоретико-методологiчнi проблеми ощнки функцiй природного ка-пiталу. Визначено змют основних категорiй та тотожностей економiчноï теорп. Роз-глянуто теоретичш аспекти ноосферно'1 моделi екологiчно збалансованого розвитку та ïï функцп в економщь
Ключов1 слова: оцiнка функцш природного капiталу, функцiя негентропп природного i людського капiталу, ноосферна модель еколопчно збалансованого розвитку економши, функцп екологiчно збалансовано'1 економши, екологiчна пропозицiя екосоцiосистеми.
Prof. L.S. Hryniv - L'viv NU named after Ivan Franko Economic theory of natural capital: new models, functions and valuates
Theoretical-methodological problems of estimation of functions of natural capital have been researched. Analysis of domestic and foreign theories of ecologically sustainable development of economics was carried out. A content of the basic categories of space-economic analysis of sustainable nature utilization was determined. Theoretical aspects of a noospheric model of ecological sustainable development and its functions in economics were considered.
Keywords: estimation of functions of natural capital, noospheric model of the ecologically sustainable development of economics, function of the ecologically sustainability of economics, ecological consumption of ecosociosystem.
Сьогодшшня еколого-економ1чна криза зумовлена, насамперед, нез-датшстю економ1чно1" науки виршувати нов1 завдання, пов'язаш з визначен-ням цшност функцш природного кашталу для довкшля та економши.
Посилення еколопчно!" складово!" в господарськш д1яльност1 вимагае визначення нових моделей еколопчно збалансованого природокористування. Однак економ1чне регулювання у сфер1 використання ресурЫв природного кашталу, на нашу думку, може бути усшшним тшьки в умовах повного обль ку цшносл не тшьки його економ1чних, але й еколопчних функцш.
Водночас неокласична економ1чна теор1я не е чутливою до виршення цих проблем.
Сьогодш антропогенна м1гращя х1м1чних елеменлв е головним чинни-ком змши навколишнього природного середовища (НПС). Водночас м1гра-цшш процеси в атмосфер! зумовлеш на 15-20 % забрудненням довкшля вна-
1 E-mail: hryniv@west.lviv.ua; hryniv-lydia@ukr.net. Тел. р. (380322) 72-10-70. Тел. д. (380322) 238-49-2
