Научная статья на тему 'Importance of physical training in preservation and strengthening of potential of health of student"s youth'

Importance of physical training in preservation and strengthening of potential of health of student"s youth Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
173
156
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
здоровий спосіб життя / фізична культура / рівень фізичного здоров'я / фізичний розвиток
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Investigation of the physical health of «a first-year average student of TSEU» confirms existence of close correlation between a life standard and a level of somatic health. It can cause high physiological «price» for training. It is necessary to develop a complex of activities that guarantee the strengthening and preservation of potential of health of student"s youth.

Текст научной работы на тему «Importance of physical training in preservation and strengthening of potential of health of student"s youth»

УДК 613.84 : 796.11.3

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСЬКОЇ

МОЛОДІ

С.В. Лукащук-Федик, доцент, к. мед. н., А.Г. Заячківський, доцент, к. мед. н., М.В. Якобчук, ст. викладач, З.І. Луй, ст. викладач, Р.А. Бадюк, доцент, к. мед. н., Г.Б. Курко, ст.викладач,

М.П. Дембіцька, ст. викладач, Тернопільський державний економічний університет

Анотація. Проведене вивчення фізичного здоров’я «середньостатистичного» першокурсника ТДЕУ підтверджує існування тісного зв ’язку між способом життя та рівнем соматичного здоров ’я. Це, в свою чергу, може обумовити високу фізіологічну «ціну» за навчання. Необхідна розробка комплексу заходів, що забезпечать зміцнення і збереження потенціалу здоров ’я студентської молоді.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, фізична культура, рівень фізичного здоров ’я, фізичний розвиток.

Вступ

Процес формування здорового способу життя багатоплановий і довготривалий. Він має здійснюватися впродовж ряду поколінь і в силу своєї масштабності потребує від суспільства відносно значних фінансових, матеріальних, кадрових та інших ресурсів. Складність вирішення цього завдання полягає ще й в тому, що здоровий спосіб життя в цілому, - це похідна від багатьох складових у їх взаємозв’язку і взаємообумовленості, і тому передбачає комплекс соціально-економічних, правових, екологічних, оздоровчих, виховних, рекреаційних та організаційних заходів [5, 6].

Формування здорового способу життя неможливе без прогнозування вірогідності збереження або втрати.

Аналіз літературних джерел свідчить, що наукові дослідження з цієї проблеми мають проводитися за трьома напрямками [1, 3; 4]. Перший - це пошук чинників ризику. Другий напрямок пов’язаний із вивченням існуючих і можливих захисних факторів, які сприяють зменшенню дії чинника ризику. Третій напрямок - це підвищення якості епідеміологічного прогнозу, що пов’язано з широким використанням сучасних статистичних методів аналізу для виявлення закономірностей, характерних для процесу формування здорового способу життя.

Враховуючи, що спосіб життя - це спосіб життя діяльності окремої людини або груп населення, то предметом наукових досліджень мають бути їх особисті якості і мотиви поведінки.

Вітчизняними вченими розроблено методологію і досить прості методики кількісної оцінки рівня здоров’я, які не потребують складного обладнання та специфічних фахівців.

Діагностика рівня фізичного здоров’я індивіда за прямими показниками дозволила проф. Г.Л. Апанасенку ввести нове поняття, яке має безпосереднє відношення до первинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань, - «безпечний» (оптимальний) рівень соматичного здоров’я [2, 7]. Зниження рівня здоров’я нижче «безпечного» неухильно веде спочатку до розвитку ендогенних факторів ризику, а згодом - до формування тієї чи іншої патології.

Отже, виходячи з аналізу причинно-наслідкової залежності здоров’я від чинників, що його формують, сучасна програма корекції здоров’я індивідуума має передбачити моніторинг і оцінку показників, що характеризують:

- позитивне здоров’я;

- розповсюдженість чинників, які впливають на здоров’я;

- рівень культури населення;

- якість і ефективність консультативно-оздоровчої і санітарно-освітньої роботи;

— стан, розвиток та доступність інфраструктури та індустрії здоров’я (мережа фізкультурно-оздоровчих комплексів, басейнів, майданчиків, фітобарів, забезпеченість знаряддям для занять фізичною культурою та інше);

— систему соціально-економічного і морального заохочування до здорового способу життя;

— ефективність політичних рішень, щодо здоров’я, формування здорового способу життя.

Таким чином, стратегія досягнення здоров’я на сучасному етапі має бути збалансованою і передбачати такі етапи:

— визначення рівня здоров’я;

— призначення на цій підставі програми оздоровлення;

— навчання здоровому способу життя;

— реалізація оздоровчої програми;

— оцінку виконання оздоровчої програми з наступною корекцією способу життя.

Матеріали і методи

Серед факторів, які сприяють збереженню та зміцненню потенціалу здоров’я, найважливіша роль належить фізичній культурі. Проте, на жаль, життєвим кредо багатьох людей є «максимум комфорту при мінімумі зусиль». Такі люди наївно вважають, що відгороджуючись від зайвого кроку, вони зберігають своє здоров’я. Життя свідчить про протилежне: дефіцит руху, фізичних навантажень негативно впливає на всі органи і системи організму. Виходячи з того, що спостерігається високий рівень захворюваності серед студентів, зростання кількості студентів, яким рекомендовано заняття з фізичного виховання в спеціальних групах, вивчення нормативних дисциплін з питань здорового способу життя (медико-соціальні основи здоров’я, БЖД, валеологія, проблема сексуальної та репродуктивної поведінки молоді) на базі кафедри БЖДЛ Тернопільського державного економічного університету організовано так, що студент має можливість пізнати свій організм, контролювати свій фізичний розвиток і практично сприяти його зміцненню.

Мета і постановка задачі

Дослідження полягає у вивченні дотримання студентами правил здорового способу життя та аналізі стану і динаміки рівня фізичного здоров’я «середньостатистичного» першокурсника

Тернопільського державного економічного університету.

Вивчення ведення студентами здорового способу життя проводилось на початку 2002/2003 н.р., 2003/2004 н.р., 2004/2005 н.р. шляхом анонімного опитування. Рівень фізичного здоров’я визначали за методикою кількісної експрес-оцінки (за

Г.Л.Апанасенко), яка базується на визначенні таких антропометричних даних і антропометричних індексів як ріст, маса тіла, кистьова динамометрія, життєва ємність легенів, масово-зростовий показник, життєвий показник резерву функції м’язової системи, показник стану та резерву

функції серцево-судинної системи.

Результати досліджень та їх обговорення

Результати анкетування свідчать, що лише

половина першокурсників вважають себе

здоровими. Щодо поінформованості про

здоровий спосіб життя, то лише 48%

респондентів дали позитивну відповідь, хоча дотримуються його лише 12%.

Як відомо, систематичні заняття фізичною культурою збільшують вірогідність залишитися здоровими в 1,4 рази за рахунок зміцнення серцево-судинної та дихальної систем. При гігієнічній нормі рухової активності в 10-14 годин у тиждень, лише 23% опитаних її дотримуються. Ранковою гімнастикою постійно займаються 4%, періодично - 38% респондентів. Спортом

займаються лише 23% опитаних. У профілактиці простудних захворювань важливу роль відіграє загартування організму, але лише 11% респондентів постійно займаються

загартовуванням, а 31% - періодично. Основною причиною шлунково-кишкових захворювань є недотримання режиму і якості харчування. Серед опитаних лише 19% харчуються раціонально.

Відповідальне ставлення до свого здоров’я - це перш за все відмова від шкідливих звичок. Систематично вживають алкоголь (2 рази і більше в тиждень) 6% опитаних; від випадку до випадку - 72%; палять постійно - 14%;

періодично - 39%, вживають наркотики

періодично -3%, покинули вживати - 12% респондентів.

Співробітниками кафедри БЖДЛ ТДЕУ було обстежено 474 першокурсники у 2002 році (234 -жінки, 240 - чоловіки), 534 (291 - жінки, 243 -чоловіки) у 2003 році та 487 першокурсників у 2004 (359 - жінки, 128 - чоловіки). Їх середні величини показників росту, ваги, ЖЄЛ, динамометрії порівняли із стандартами фізичного розвитку. В якості середніх величин нами використовувались стандарти фізичного розвитку для 17-річних осіб жіночої та чоловічої статі (за А.А. Мінхом).

Після оцінки окремих показників було зроблено загальну оцінку фізичного розвитку за більшістю ознак: «гармонійний», якщо всі ознаки

оцінювались однаково («середні», «високі», «низькі») або «дисгармонійний», якщо ознаки

фізичного розвитку оцінювались неоднаково (ріст

- середній, вага - висока тощо).

З отриманих результатів (табл. 1) видно, що середні величини показників росту першокурсників усіх років перевищують стандарти, що і дає , як

у чоловіків, так і у жінок, показники фізичного розвитку «вище середнього». За вагою показники Таблиця 1 Фізичний розвиток першокурсників

Рік Показни ки Середні величини (М1) Показники фізичного розвитку

Ж Ч Ж Ч

2002 Ріст 164,5 175,8 ВС ВС

Вага 57,5 66,8 С С

ЖЄЛ 2,7 3,9 НС НС

Динамо- метрія 27,1 49,5 С ВС

2003 Ріст 165,3 175,5 ВС ВС

Вага 58,2 66,6 С С

ЖЄЛ 2,6 4 НС С

Динамо- метрія 25,4 45,6 С ВС

2004 Ріст 163,9 176,1 ВС ВС

Вага 56,2 66,5 С С

ЖЄЛ 2,4 3,8 Н НС

Динамо- метрія 22,8 44,1 НС С

фізичного розвитку належать до «середніх». Звертає на себе увагу погіршення з року в рік показників життєвої ємності легень у першокурсниць.

І якщо цей показник фізичного розвитку в 2002 та

2003 рр. був «нижче середнього», то в 2004 році він уже був «низький». А от аналогічні показники у першокурсників 2002 р. були «нижче середнього», 2003 р. - «середні». А в 2004 році -вже були знову «нижче середнього».

З року в рік погіршуються і показники динамометрії. У 2002 та 2003 рр. вони оцінювались як «середні» у першокурсниць та «вище середнього» - у першокурсників, а у 2004 році вони вже були «нижче середнього» - у осіб жіночої статі та «середні» - у осіб чоловічої статі.

При оцінці усіх показників в комплексі можна зробити висновок про недостатній, та ще й дисгармонійний фізичний розвиток молоді, які вступають на навчання до Тернопільського державного економічного університету.

Зниження рівня фізичного стану супроводжується прогресуючим ростом захворюваності і зниженням функціональних резервів організму до небезпечного рівня, що межує з патологією.

Середній рівень фізичного стану вже розцінюється як критичний. Отже, рівень соматичного (фізичного) здоров’я (РФЗ)

відповідає цілком визначеному рівню фізичного стану.

Співробітниками кафедри безпеки

життєдіяльності людини проаналізовано фізичний стан студентів ТДЕУ, визначено рівень їх фізичного здоров’я та його динаміку протягом навчання.

Для аналізу використовувались показники рівнів фізичного здоров’я, які визначались за методикою Апанасенка Г.Л.

У жовтні 2002 року визначено рівень фізичного здоров’я у 474 студентів першого курсу. Низький рівень фізичного здоров’я виявлено у 158 студентів, що складає 33,3%, нижче середнього -у 129- 27,2%, середній - у 163 - 34,4%, вище середнього - у 23 - 4,9% та високий - у 1 студента - 0,2%.

Звертає на себе увагу значна різниця РФЗ серед осіб жіночої та чоловічої статі. Так, якщо серед чоловіків низький рівень фізичного здоров’я мали 22,5%, то серед жінок цей показник складав 44,4%.

Через рік стан фізичного здоров’я студентів поліпшився, але це поліпшення відбувалось переважно за рахунок жінок, серед яких кількість осіб з «низьким» та «нижче середнього» РФЗ зменшились із 67,8% до 57,6%. В той же час, серед чоловіків аналогічний показник зріс, але незначно (з 53,3% до 53,8%). Поліпшення фізичного стану у жінок відбувалось за рахунок серцевих скорочень до вихідного рівня після фізичного навантаження у 20 присідань за 30 секунд. Погіршення ж рівня фізичного здоров’я у чоловіків відбувалось, в основному, за рахунок зниження показника резерву функції м’язової системи.

Рівень фізичного здоров’я першокурсників 2003-

2004 н.р. теж бажав бути кращим. Кількість осіб з низьким та нижче середнього РФЗ складала 56,3% із 534 обстежених. У жінок цей показник був 64,6% у чоловіків - 46,5%.

Через рік, у жовтні 2004 року кількість осіб з низьким рівнем фізичного здоров’я зменшилась на 1,9%.

У жовтні 2004 року серед 487 першокурсників група ризику (особи із «середнім» рівнем фізичного здоров’я) складала 34,5% (жінок 31,2%, чоловіків - 43,8%). Особи з «низьким» та «нижче середнього» РФЗ (фізично хворі) складали 67,4: серед жінок та 48,5% серед чоловіків. У порівнянні з першокурсниками

минулих років відзначаються гірші показники життєвого індексу, силового показника резерву функції м’язової системи та індексу подвійного добутку. Показник же стану серцево-судинної системи - час відновлення пульсу після фізичного навантаження - у першокурсників 2004-2005 навчального року значно кращий, ніж у першокурсників минулих років.

Висновки

Таким чином, у результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що для більшості студентів характерними є низький і нижче середнього рівні фізичного здоров’я (група «хворих») та недотримання навичок здорового способу життя, що підтверджує існування тісного зв’язку між способом життя і рівнем соматичного здоров’я. Це створює несприятливий фізичний фон для успішного засвоєння складних навчальних програм у внз і може зумовити високу фізіологічну «ціну навчання».

Тому, враховуючи викладене, пропонуємо:

- методику експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я (за Г.Л. Апанасенко) доцільно використовувати при проведенні практичних занять з дисциплін БЖД, медико-соціальні основи здоров’я, валеологія та ін. Це дозволить виявити студентів із низьким рівнем РЗФ і забезпечити високий рівень проведення реабілітаційно-оздоровчих занять;

- компенсувати брак часу, що відводиться на аудиторні заняття фізичною культурою, згідно з розробленими індивідуальними програмами оздоровчо-тренувальних занять;

- викладачі ВНЗ (незалежно від типу дисципліни) зобов’язані виховувати у студентів високу

вимогливість до себе і вміння вести здоровий спосіб життя.

Література

1. Апанасенко Г.Л. Валеологические принципы

физического воспитания // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в України: Зб. наук. праць міжнар. університету «РЕП» ім. акад. С. Дем’янчука.

- Рівне. - 2001. - Вип. 2. - С.106-107.

2. Апанасенко Г.Л. Возможности количествен-

ной оценки здоровья человека // Гигиена и санитария. - 1985. - № 6. - С.55-58.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая

активность человека. - К.: Здоров’я, 1987. -224 с.

4. Гундаров И.А., Полесский В.А. Принципы и

индивидуальной оценки и коррекции количества здоровья и качества жизни // Сб. науч.-метод. материалов для службы формирования здорового образа жизни. - М.: Всесоюзный НИЦ профилактической медицины Минздрава СССР, 1991. - С.28-53.

5. Европейская политика по достижению здоро-

вья всех в ХХІ столетии: Рабочий документ для консультаций. - Копенгаген: ВОЗ, ЕРБ, 1987. - 217 с.

6. Кальченко Е.И. Здоровый образ жизни: акту-

альность и современные понятия: Обзор. -М.: МЗ СССР, 1989. - 8 с.

7. Колесин И.Д., Сотнева Н.Н. Комплексная оцен-

ка уровня здоровья человека // Г игиена и санитария. - 1995. - №9. - С. 34-35.

Рецензент: С.Є. Селіванов, професор, д.т.н., ХНАДУ.

Стаття надійшла до редакції 17 лютого 2006 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.