Научная статья на тему 'Повышение уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой'

Повышение уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
151
58
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БРОНХіАЛЬНА АСТМА / ФіЗИЧНА РЕАБіЛіТАЦіЯ / РіВЕНЬ ФіЗИЧНОГО ЗДОРОВ'Я / БРОНХИАЛЬНАЯ АСТМА / ФИЗИЧЕСКАЯ РЕАБИЛИТАЦИЯ / УРОВЕНЬ ФИЗИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ / BRONCHIAL ASTHMA / PHYSICAL REHABILITATION / PHYSICAL HEALTH LEVEL

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Григус И. М.

Статья посвящена проблеме больных бронхиальной астмой, приведены результаты повышения уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой с помощью применения предложенной комплексной программы физической реабилитации. Установлено статистически достоверные улучшения функционального состояния дыхательной системы и общего уровня физического здоровья в исследуемых. Это свидетельствует о положительном влиянии разработанной программы физической реабилитации на двигательные возможности больных на легкую персистирующую бронхиальную астму.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Григус И. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Increase of physical health level for patients with easy persistent bronchial asthma

The article is devoted the problem of patients with bronchial asthma, the results of increase of physical health level for patients with easy persistent bronchial asthma are resulted by application of the offered complex program of physical rehabilitation. It is established statistically reliable enrichings of a functional state of a respiratory system and a general level of physical health in examined. It testifies to positive effect of the designed program of a physical aftertreatment on motorial possibilities of patients on a mild persistent bronchial asthma

Текст научной работы на тему «Повышение уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой»

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ХВОРИХ НА ЛЕГКУ ПЕРСИСТУЮЧУ

БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

Григус І.М.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне

Анотація. Стаття присвячена проблемі хворих на бронхіальну астму, наведено результати підвищення рівня фізичного здоров’я хворих на легку персистуючубронхіальну астму з допомогою застосування запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації. Встановлено статистично достовірні покращання функціонального стану дихальної системи і загального рівня фізичного здоров’ я у досліджуваних. Це свідчить про позитивний вплив розробленої програми фізичної реабілітації на рухові можливості хворих на легку персистуючу бронхіальну астму.

Ключові слова: бронхіальна астма, фізична реабілітація, рівень фізичного здоров’я.

Аннотация. Григус И.М. Повышение уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой. Статья посвящена проблеме больных бронхиальной астмой, приведены результаты повышения уровня физического здоровья больных легкой персистирующей бронхиальной астмой с помощью применения предложенной комплексной программы физической реабилитации. У становлено статистически достоверные улучшения функционального состояния дыхательной системы и общего уровня физического здоровья в исследуемых Это свидетельствует о положительном влиянии разработанной программы физической реабилитации на двигательные возможности больных на легкую персистирующую бронхиальную астму. Ключевые слова: бронхиальная астма, физическая реабилитация, уровень физического здоровья.

Annotation. Grigus I.M. Increase of physical health level for patients with easy persistent bronchial asthma. The article is devoted the problem of patients with bronchial asthma, the results of increase of physical health level for patients with easy persistent bronchial asthma are resulted by application of the offered complex program of physical rehabilitation. It is established statistically reliable enrichings of a functional state of a respiratory system and a general level of physical health in examined. It testifies to positive effect of the designed program of a physical aftertreatment on motorial possibilities of patients on a mild persistent bronchial asthma.

Keywords: bronchial asthma, physical rehabilitation, physical health level.

Вступ.

Перше місце за поширеністю бронхіальної астми належить Шотландії, де кожен п'ятий шотландець, тобто 18,4% населення, хворі астмою, трохи менше астма зустрічається в Уельсі - там страждають астмою 16,8%, в Англії їх - 15,3%; в Новій Зеландії і Австралії - 15,1% і 14,7% населення відповідно. У США астматики становлять 10,9%, в Україні - 8,3%. За смертністю від астми лідирують Китай, Росія, Узбекистан і Албанія. Зі 100 тисяч хворих віком від 5 до 34 років у цих країнах вмирають більше двадцяти чоловік. У США ця цифра дорівнює п'яти, а в Уельсі й Шотландії - усього трьом. Таким чином, в усьому світі спостерігається стійкий ріст поширеності цього захворювання, що може бути важким і навіть смертельним [3].

Бронхіальна астма далеко вийшла за рамки медичної проблеми і набула соціально-економічного значення через те, що уражає в основному молодий вік у найбільш активний період життя людини, призводить до втрати працездатності, зростає летальність.

Систематизовані дані про можливості медичної реабілітації хворих з захворюваннями органів дихання, представлена детальна інформація про методики респіраторної реабілітації та адекватні реабілітаційні комплекси з позиції синдромно-патогенетичногопідходу та з нозологічних позицій [4, 5]. Розглянуті основи медико-соціальної реабілітації та соціально-трудової подані дані про механізми дії та області застосування різних методів реабілітації [6, 7].

Робота виконана згідно Зведеного плану Міністерства У країни у справах сім’ї, молоді і спорту 2006-2010 рр. за темою 3.2.3 "Формування і відновлення здоров'я людей різного віку в процесі фізичного виховання і фізичної реабілітації" (номер державної реєстрації 0107U001056).

Формулювання цілей роботи.

Експериментально перевірити ефективність впливу запропонованої диференційованої програми фізичної реабілітації на якість життя хворих на легку персистуючубронхіальну астму.

Результати дослідження.

З хворими (Бронхіальна астма II, персистуюча легкий перебіг) основної групи (ОГ, n=44 (складалася з осіб чоловічої (n=26) і жіночої (n=18) статі), додатково до медикаментозного лікування, за їх згодою, ми проводили індивідуально підібрану комплексну програму фізичної реабілітації. Хворі контрольної групи (КГ, n=44 (складалася з осіб чоловічої (n=26) і жіночої (n=18) статі) з аналогічним діагнозом лікувалися за загальноприйнятою методикою.

Для оцінки рівня здоров'я хворих на легку персистуючу бронхіальну астму за методом Апанасенка Г.Л. [1] вимірювали в стані спокою: життєву ємкість легенів, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск, масу тіла, зріст, динамометрію кисті і час відновлення ЧСС протягом 3 хв. після 20 глибоких присідань за 30 сек.

На початку дослідження за індексом маси тіла у хворих чоловічої статі КГ у 3 (11,54%) хворих був низький рівень, у 5 (19,23%) - нижче середнього, у 14 (53,85%) - середній, у 2 (7,69%) - вище середнього та у 2 (7,69%) - високий; за життєвим індексом у 11 (42,31%) був нижче середнього, у 7 (26,92%) - середній та у 8

© Г ригус І. М., 2009

(30,77%) - вище середнього; за силовим індексом у 17 (65,38%) був середній та у 9 (34,62%) - вище середнього; за індексом Робінсона у 3 (11,54%) був середній, у 22 (84,61%) - вище середнього та у 1 (3,85%) - високий; за часом відновлення ЧСС у 9 (34,62%) хворих був низький рівень та у 17 (65,38%) - нижче середнього (рис. 1.).

100

80

60

40

20

0

низький нижче середнього середній вище середнього високий

□ Індекс маси тіла □Життєвийіндекс □Силовийіндекс □ Індекс Робінсона □ Час відновленняЧСС

Рис. 1. Рівень фізичного здоров’я хворихКГна легку персистуючу бронхіальну астму на початку дослідження

(чоловічої статі), в %

У хворих жіночої статі КГ на початку дослідження (рис. 2.) за індексом маси тіла у 2 (11,11%) хворих був низький рівень, у 9 (50,00%) - середній, у 3 (16,67%) - вище середнього та у 4 (22,22%) - високий; за життєвим індексом у 4 (22,22%) був нижче середнього, у 8 (44,44%) - середній та у 6 (33,33%) - вище середнього; за силовим індексом у 2 (11,11%) був нижче середнього, у 12 (66,67%) - середній та у 4 (22,22%) - вище середнього; за індексом Робінсона у 3 (16,67%) був середній, у 14 (77,78%) - вище середнього та у 1 (5,55%) -високий; за часом відновлення ЧСС у 11 (61,11%) хворих був низький рівень та у 7 (38,89%) - нижче середнього.

80 70 60 50 40 30 20 10 0

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 2. Рівень фізичного здоров’я хворих КГ на легку персистуючу бронхіальну астму на початку дослідження

(жіночої статі), в %о

Результати визначення рівня фізичного здоров’я у хворих чоловічої статі ОГ на початку дослідження були схожі з показниками хворих КГ: за індексом маси тіла у 5 (19,23%) хворих був низький рівень фізичного здоров’я, у 4 (15,38%) - нижче середнього, у 11 (42,31%) - середній, у 4 (15,38%) - вище середнього та у 2 (7,69%) - високий; за життєвим індексом у 14 (53,85%) був нижче середнього, у 10 (38,46%) - середній та у 2 (7,69%) - вище середнього; за силовим індексом у 13 (50,00%) був середній та у 13 (50,00%) - вище середнього; за індексом Робінсона у 3 (11,54%) був середній, у 21 (80,77%) - вище середнього та у 2 (7,69%) - високий; за часом відновлення ЧСС у 9 (34,62%) хворих був низький рівень фізичного здоров’я та у 17 (65,38%) - нижче середнього (рис. 3.).

Майже аналогічні результати визначення рівня фізичного здоров’я у хворих жіночої статі ОГ на початку дослідження з такими ж показниками хворих КГ (рис. 4.): за індексом маси тіла у 9 (50,00%) хворих був середній рівень фізичного здоров’я, у 3 (16,67%) - вище середнього та у 6 (33,33%) - високий; за життєвим індексом у 8 (44,44%) хворих рівень фізичного здоров’я був нижче середнього, у 6 (33,33%) - середній та у 4 (22,22%) - вище середнього; за силовим індексом у 4 (22,22%) хворих рівень фізичного здоров’я був нижче середнього та у 14 (77,78%) - середній; за індексом Робінсона у 5 (27,78%) хворих був середній рівень фізичного здоров’я, у 11 (61,11%) - вище середнього та у 2 (11,11%) - високий; за часом відновлення ЧСС 11 (61,11%) хворих мали низький рівень фізичного здоров’я та 7 (38,89%) - нижче середнього.

нижче

середнього

середній

вище

середнього

4 ^ /1

1

г 1 1 і

ПІ 1 1 1 1 1 і г І ҐО г

100 80 60 40 20 0

низький нижче середній вище високий

середнього середнього

п

1 г 1 Ch Н Н ,

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона ПЧас відновлення ЧСС

Рис. 3. Рівень фізичного здоров’я хворих ОГна легку персистуючу бронхіальну астму на початку дослідження

(чоловічої статі), в %

80-і

70

60

50

40

30

20

10

0

нижче середній вище

середнього середнього

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 4. Рівень фізичного здоров’я хворих ОГ на легку персистуючу бронхіальну астму на початку дослідження

(жіночої статі), в %

Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) в хворих КГ на початку дослідження складала: серед чоловіків 8 (30,77%) хворих мали низький рівень, 12 (46,15%) - нижче середнього та 6 (23,08%) -середній; серед жінок 12 (66,67%) хворих мали низький рівень і 6 (33,33%) - нижче середнього (рис. 5. і 6.).

46,15%

■ низький ■ нижче середнього середній

Рис. 5. Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) в хворих КГ на початку дослідження (чоловічої

статі), в %

низький ■ нижче середнього

Рис. 6. Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) в хворих КГ на початку дослідження (жіночої

статі), в %

У хворих ОГ загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) на початку дослідження складала: у чоловіків 13 (50,00%) мали низький рівень, 11 (42,31%) - нижче середнього, 2 (7,69%) - середній; 13 (72,22%) жінок мали низький рівень, 5 (27,78%) - нижче середнього (рис. 7. і 8.).

Як ми бачимо, показники загальної оцінки рівня фізичного здоров’я (сума балів) хворих на легку персистуючу обох груп на початку дослідження були нижчими, ніж у хворих на інтермітуючу бронхіальну астму [2]: у чоловіків рівень був нижче середнього, а у жінок - низький.

7,69%

■ низький ■ нижче середнього середній

Рис. 7. Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) в хворих ОГ на початку дослідження (чоловічої

статі), в %

низький ■ нижче середнього

Рис. 8. Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) в хворих ОГ на початку дослідження (жіночої

статі), в %

В кінці дослідження результати визначення рівня здоров’я хворих КГ тільки дещо змінилися і становили: за індексом маси тіла хворих чоловічої статі - у 3 (11,54%) хворих був низький рівень, у 5 (19,23%) - нижче середнього, у 14 (53,85%) - середній, у 2 (7,69%) - вище середнього та у 2 (7,69%) - високий; за життєвим індексом - у 7 (26,92%) був нижче середнього, у 11 (42,31%) - середній та у 8 (30,77%) - вище середнього; за

силовим індексом - у 17 (65,38%) був середній та у 9 (34,62%) - вище середнього; за індексом Робінсона - у 2 (7,69%) був середній, у 22 (84,61%) - вище середнього та у 2 (7,69%) - високий; за часом відновлення ЧСС - у 4 (15,38%) хворих був низький рівень та у 22 (84,62%) - нижче середнього (рис. 9.). Згідно наведених даних, в результаті проведеного медикаментозного лікування хворих КГ тільки незначно підвищилися показники за життєвим індексом, Робінсона і часом відновлення ЧСС, без змін залишилися показники за індексом маси тіла та силовим.

100 80 60 40 20 0

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 9. Рівень фізичного здоров’я хворих КГ на легку персистуючу бронхіальну астму в кінці дослідження

(чоловічої статі), в %

У хворих жіночої статі КГ в кінці дослідження (рис. 10.) зміни були ще мізерніші: за індексом маси тіла -без змін; за життєвим індексом - у 2 (11,11%) став нижче середнього, у 9 (50,00%) - середнім та у 7 (38,89%) -вище середнього; за силовим індексом - у 1 (5,56%) став нижче середнього, у 13 (72,22%) - середнім та у 4 (22,22%) - вище середнього; за індексом Робінсона - без змін; за часом відновлення ЧСС - у 8 (44,44%) хворих став низьким та у 10 (55,56%) - нижче середнього.

80

70

60

50

40

30

20

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10

0

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 10. Рівень фізичного здоров’я хворих КГ на легку персистуючу бронхіальну астму в кінці дослідження

(жіночої статі), в %

В кінці дослідження результати визначення рівня здоров’я у хворих чоловічої статі ОГ стали суттєво вищими за показники хворих КГ: за індексом маси тіла - лише у 2 (7,69%) хворих ОГ залишився рівень нижче середнього, у 20 (76,92%) - став середнім, у 3 (11,54%) - вище середнього та у 1 (3,85%) - високим; за життєвим індексом - залишився лише у 2 (7,69%) нижче середнього, у 18 (69,23%) став середнім та у 6 (23,08%) - вище середнього; за силовим індексом - лише у 4 (15,38%) залишився середнім та у 22 (84,62%) став вище середнього; за індексом Робінсона - лише у 2 (7,69%) залишився середнім, у 19 (73,08%) - вище середнього та у 5 (19,23%) - високим; за часом відновлення ЧСС - лише у 1 (34,62%) хворого залишився низький рівень, у 20 (76,92%) - нижче середнього та у 5 (19,23%) - середнім (рис. 11.). Суттєве зростання відмічено за всіма показниками

т

нижче

середнього

середній

вище

середнього

1

Іп П Ґ \ К г го т _

низький нижче середній вище високий

се реднього се реднього

80

60

40

20

0

низький нижче середній вище високий

середнього середнього

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 11. Рівень фізичного здоров ’я хворих ОГ на легку персистуючу бронхіальну астму в кінці дослідження

(чоловічої статі), в %

У хворих жіночої статі ОГ в кінці дослідження теж відмічено значне зростання всіх показників: за індексом маси тіла - у 10 (55,56%) став середнім та у 8 (44,44%) - вище середнього; за життєвим індексом -залишився лише у 1 (5,56%) нижче середнього, у 13 (72,22%) став середнім та у 4 (22,22%) - вище середнього; за силовим індексом - у 15 (83,33%) став середнім та у 3 (16,67%) став вище середнього; за індексом Робінсона

- у 12 (66,67%) став вище середнього та у 6 (33,33%) - високим; за часом відновлення ЧСС - у 14 (77,78%) став нижче середнього та у 4 (22,22%) - середнім (рис. 12.).

100

80

60

40

20

0

У >

1 /

' -

' /

' ГР ІІ -*■—<

нижче середнього середній

вище середнього

високий

□ Індекс маси тіла □ Життєвий індекс □ Силовий індекс □ Індекс Робінсона □ Час відновлення ЧСС

Рис. 12. Рівень фізичного здоров’я хворих ОГ на легку персистуючу бронхіальну астму в кінці дослідження

(жіночої статі), в %

В кінці дослідження загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) хворих КГ була такою: у чоловіків - 3 (11,54%) хворих мали низький рівень, 17 (65,38%) - нижче середнього, 6 (23,08%) - середній; 4 (44,44%) жінок КГ мали низький рівень, 9 (50,00%) - нижче середнього та 1 (5,56%) - середній (рис. 13. і 14.).

23,08%

11,54%

65,38%

І низьким ■ нижче середнього середній

Рис. 13. Загальна оцінка рівня фізичного здоров ’я (сума балів) у хворих КГ в кінці дослідження (чоловічої

статі), в %

У хворих ОГ загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) разюче відрізнялася: у чоловіків 8 (30,77%) пацієнтів мали рівень нижче середнього та 18 (69,23%) - середній; 4 (22,22%) жінок мали рівень нижче середнього та 14 (77,78%) - середній (рис. 15. і 16.).

65,38%

■ низький ■ нижче середнього середній

Рис. 14. Загальна оцінка рівня фізичного здоров ’я (сума балів) у хворих КГ в кінці дослідження (жіночої статі),

в %

■ нижче середнього ■ середній

Рис. 15. Загальна оцінка рівня фізичного здоров’я (сума балів) у хворих ОГ в кінці дослідження (чоловічої статі), в %

■ нижче середнього ■ середній

Рис. 16. Загальна оцінка рівня фізичного здоров ’я (сума балів) у хворих ОГ в кінці дослідження (жіночої статі),

в %

Якщо на початку дослідження загальна оцінка рівня фізичного здоров’я у хворих КГ на легку персистуючу бронхіальну астму була: 30,77% мали низький рівень, 46,15% - нижче середнього, 23,08% -

середній (чоловічої статі) і 66,67% мали низький рівень, 33,33% - нижче середнього (жіночої статі); у хворих ОГ: 50% мали низький рівень, 42,31% - нижче середнього, 7,69% - середній (чоловічої статі) і 72,22% мали низький рівень, 27,78% - нижче середнього (жіночої статі); то в кінці дослідження у хворих КГ стала: 11,54% мали низький рівень, 65,38% - нижче середнього, 23,08% - середній і 44,44% - низький рівень, 50,00% - нижче середнього, 5,56% - середній відповідно; у хворих ОГ: 30,77% мали рівень здоров’я нижче середнього, 69,23%

- середній і 22,22% - нижче середнього та 77,78% - середній відповідно. Показники загальної оцінки рівня здоров’я хворих ОГ на легку персистуючу бронхіальну астму, що займалися за розробленою програмою, перевищують такі у досліджуваних КГ.

Аналізуючи рівень фізичного здоров’я хворих на легку персистуючу бронхіальну астму обох груп, ми бачимо, що на початку дослідження ці показники істотно не відрізнялися, а в кінці дослідження значне покращення спостерігалося тільки у пацієнтів ОГ. В кінці дослідження у хворих ОГ на легку персистуючу бронхіальну астму не залишилося ні одного хворого з низьким рівнем здоров’я, хоч їх було на початку дослідження 13 (50,00%) серед чоловіків і 13 (72,22%) серед жінок, з нижче середнього рівнем у чоловіків з 11 (42,31%) хворих залишилося тільки 8 (30,77%), а у жінок - з 5 (27,78%) залишилося 4 (22,22%), середній рівень на початку був тільки у 2 (7,69%) хворих чоловічої статі, а в кінці дослідження став у 18 (69,23%), у жінок до початку дослідження не було ні однієї хворої з середнім рівнем здоров’я, а в кінці вже було аж 14 (77,78%).

Особливо важливо те, що астма в них стала контрольованою, що підтверджується статистично достовірним підвищенням загального рівня фізичного здоров’я хворих на легку персистуючу бронхіальну астму при порівнянні.

Середній бал загальної оцінки рівня здоров’я хворих чоловічої статі КГ на початку дослідження був 4,27±0,49, в ОГ - 3,96±0,35, що відповідає рівню нижче середнього в обох групах; у хворих жіночої статі КГ на початку дослідження середній бал дорівнював 3,17±0,36, в ОГ - 2,28±0,42, що відповідає низькому рівню в обох групах. В кінці дослідження середній бал загальної оцінки рівня здоров’я у хворих КГ став 5,19±0,32 у чоловіків та 3,89±0,3 у жінок, що відповідає середньому та нижче середнього рівням відповідно. У хворих ОГ відмічено значне підвищення середнього балу загальної оцінки рівня здоров’я: у чоловіків до 7,15±0,16 (р <

0.05. та у жінок до 7,00±0,19 (р < 0,05), що відповідає середньому рівню в обох Між показниками загального рівня здоров’я хворих ОГ і КГ відмічена статистично достовірна різниця за критерієм Фішера (р < 0,05). Підвищення загального рівня фізичного здоров’я у іспитованих ОГ після проведення експерименту пов’язане зі специфічним впливом проведених реабілітаційних заходів.

Статистично достовірні покращання функціонального стану дихальної системи і загального рівня фізичного здоров’я у досліджуваних ОГ свідчать про позитивний вплив розробленої програми фізичної реабілітації на рухові можливості хворих на легку персистуючубронхіальну астму.

Висновки.

В результаті застосування запропонованої програми фізичної реабілітації хворих на легку персистуючу бронхіальну астму відмічено достовірне (р < 0,05) підвищення загальної якості життя та стану здоров’я в хворих ОГ.

Подальші перспективні дослідження слід проводити у віддалені терміни після стаціонарного лікування в процесі амбулаторногоспостереження

Література

1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология - Київ: Здоров’я, 1998. - 248 с.

2. Григус І.М., Джига О.Д. Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на інтермітуючу бронхіальну астму // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 5. - с. 31-34.

3. Игнатьев В. А. Астма. Новое о старой болезни: [ранняя диагностика, лекарственная безопасность, снятие приступов]. - М.: АСТ, 2006. - 287 с.

4. Малявин А.Г. Роль и место физических факторов в комплексной терапии больных бронхиальной астмой:

автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.43, 14.00.51 / Научно-исследовательский институт пульмонологии

Министерства здравоохранения Российской Федерации. - Москва, 2004. - 41 с.

5. Малявин А.Г. Респираторная медицинская реабилитация. Практическое руководство для врачей. - М.: Практическая медицина, 2006. - 416 с.

6. Медицинская реабилитация (руководство). Том І. Под ред. академика РАМЕ, профессора В.М.

Боголюбова - М., 2007. - 678 с.

7. Медицинская реабилитация (руководство). Том ІІІ. Под ред. академика РАМЕ, профессора В.М.

Боголюбова - М., 2007. - 584 с.

Надійшла до редакції 25.09.2008 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.