CC BY
34
О.Б. Салжова, Н.О. Крех1вська
1МПОРТ В УКРАШУ ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ТОВАР1В ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ,
ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
1мпорт високотехнологiчних товарiв виробничого призначення (ВТТВП) у поeднаннi iз програмним забезпеченням та висококвалiфiкованим персоналом мае позитивний вплив на зростання рентабельное^ не лише промислового виробництва, а й усього бiзнес-процесу, забезпечуючи пiдприемцям як матерiальнi, так i нематерiальнi вигоди: ефективне управлшня витратами, заощадження матерiальних ресурсiв, збiльшення гнучкостi виробництва та продуктивное^ працi, зростання якостi продукци, швидке реагування на вимоги ринку тощо. Це пiдтверджено численними емтричними дослiдженнями в тих кра!нах, де для цього створено вщповщний шструментарш.
На жаль, Укра!на, не маючи сьогоднi власного мiцного нацiонального науково-технiчного потенцiалу, об'ективно змушена швестувати в технологи iз промислово розвинених кра!н, закуповуючи за кордоном каштальш товари. Для значно! кiлькостi украшських виробникiв це означае отримання конкурентних переваг, а для вiтчизняних виробниюв засобiв виробництва — поступове витюнення з ринку. Для того, щоб залучення iноземних технологiй мало зиск для вше! держави, а те тшьки для окремих товаровиробникiв, доцшьно сформувати науковий апарат, який дозволив би визначити реальнi потреби в шоземних капiтальних товарах, що е втшенням останнiх науково-iнженерних розробок, «вщфшьтрованих» iз загального потоку засобiв виробництва, що надходять в Укра!ну; установити !х вплив на макро- та мiкроекономiчнi показники; забезпечити приватний сектор балансами по ключових ВТТВП та шформащею про емнiсть цих
ринюв; гарантувати прийняття науково обгрунтованих ршень на piBHi державно! влади щодо регулювання цих потокiв.
Поняття «товари виробничого призначення» широко висв^лено в економiчнiй лiтературi. Проте питання !х диференцiювання за рiвнем технологiчностi не було предметом наукових дослiджень. ^iM того, поза увагою вiтчизняних вчених залишилися методичнi проблеми
вимiрювання й ощнки iмпорту високотехнологiчних засобiв виробництва та його впливу на економiчне зростання та безпеку Украши.
Мета статп полягае у створеннi шдгрунтя для формування науково-методичного апарату моделювання та прогнозування iмпорту ВТТВП в Укра!ну для попередження негативних впливiв на економiчну, сощальну та науково-технiчну сфери.
В економiчнiй лiтературi iснуе багато визначень товарiв виробничого призначення (ТВП). Проте, як i будь-який iнший термiн, вiн мае численш трактування, змiст яких обумовлюе сфери застосування: будь-то мiкро- чи макроекономша, бухгалтерський облiк, юриспруденцiя тощо. Часто як синошми даного термша використовують такi поняття: товари виробничо-техтчного призначення, товари промислового призначення, катталът товари,
твестицтт товари, засоби виробництва, катталъне обладнання. У бшьшост випадюв це пов'язано з перекладом англомовних аналопв industrial goods, capital goods, producer goods, investment goods.
Щоб з'ясувати, що насправдi стшть за поняттям «товари виробничого
призначення», проаналiзуемо понятшно-
© Сал1хова Олена Борис1вна - кандидат економ1чних наук; Крех1вська Нша Олепвна - астрант.
Центр дослвджень науково-техшчного потенщалу та гстори науки 1м. Г.М. Доброва, Кшв.
ISSN 1562-109X
категорiальний апарат, поданий у втизняних та зарубiжних наукових роботах, нормативних документах, довщковш лiтературi.
Отже, Державний стандарт Росшсько1 Федерацп «Торпвля. Термiни та визначення» ТВП квалiфiкуe як товари, призначеш для продажу юридичним особам та iндивiдуальним пiдприeмцям iз метою 1х використання в господарськiй дiяльностi. До них належать:
технологiчне обладнання, будiвельно-дорожня технiка, транспортнi машини загального користування,
паливно-сировиннi товари тощо [1]. Значна кшьюсть публiкацiй дослiвно репродукують це визначення [2-4]. Iншi дещо «перекроюють» його. Наприклад, у роботi Ю.А. Gрьомiна [5] ТВП складаються з:
основного технолопчного обладнання, допомiжного обладнання, вузлiв та агрегатiв, допомiжних матерiалiв i сировини. Дослiдники системи понять та категорш маркетингово! концепцп трактують ТВП значно ширше, вiдносячи до нього будiвлi й експлуатацiйнi запаси [6]:
каттальне майно (товари, яю багаторазово використовуються у виробничому процесi, не змiнюють свого вигляду i не стають частиною кiнцевого продукту, наприклад: будiвлi, споруди, обладнання),
матерiали та деталi (товари, повшстю використовуються у виробництвi, зазвичай вони змiнюють свiй фiзичний вигляд i стають частиною кшцево1 продукци, наприклад: сировина, напiвфабрикати, паливо, енерпя, мастильнi, пакувальнi матерiали),
експлуатацiйнi запаси (товари,
необхщш для повсякденного
функцюнування фiрми, дуже схож на допомiжнi матерiали, але пов'язанi в основному з адмшютративною та ремонтною дiяльнiстю, наприклад: засоби i матерiали для прибирання та ремонту, канцелярське приладдя, обладнання адмiнiстративних примiщень тощо).
Аналопчне групування подано й у робот [7], але «експлуатацiйнi запаси» замшено на «допомiжнi матерiали i послуги».
Як уже зазначалось, ТВП ототожнюються iз засобами виробництва. Прикладом цього е Господарський кодекс Украши [8]. У Ст. 262 (п. 1). зазначаеться: «У галузях матерiального виробництва здшснюеться виробництво матерiальних благ, призначених як для використання у сферi виробництва в якост засоб1в виробництва (продукщя виробничо-техтчного призначення), так i для використання у сферi особистого споживання (вироби народного
споживання)» [8] .
Сучасна енциклопедiя, визначаючи засоби виробництва як одне з фундаментальних економiчних понять, акцентуе увагу на двох його основних складових: засоби i предмети пращ, що застосовуються у процесi виробництва матерiальних благ. При цьому засобами працг вважаються машини та обладнання, шструменти та пристосування, виробничi будiвлi та споруди, засоби перемiщення вантажв, а також засоби зв'язку [9].
Упорядники «Енциклопедичного
словника економiки i права» [10] вважають, що по суп, засоби виробництва — усе, що створено людьми i використовуеться ними у виробничiй дiяльностi.
У Глосари iнвестора [11] визначаеться, що засоби виробництва е товарами, як використовуються з метою виробництва шших товарiв та складаються з таких елеменпв:
промисловi будiвлi, обладнання, важка технiка.
Найбiльш вдале (лаконiчне та емне), на наш погляд, визначення ТВП дав украшський вчений О.С. Телетов: виробничо-технiчна продукцiя - це техшчш вироби, якi застосовуються для створення шшо! продукци, проведення дослщжень i надання послуг, споживання яких розглядаеться як капiталовкладення [12].
У деяких випадках (наприклад, коли йдеться про оцiнювання зовшшньо1 торгiвлi
товарами) подають бшьш розширений склад цього поняття. Зокрема в документi [13] зазначаеться, що капiтальнi товари являють собою будь-який агрегат, машину, обладнання та аксесуари, необхщш для виробництва (прямо або побiчно) товарiв або надання послуг, у тому чи^ тi, що потрiбнi для замши, модершзацп, технологiчного удосконалення або розширення. Вони також включають пакувальш машини i устатковання, вогнетриви для первинного облицювання, холодильне обладнання, енергогенератори, верстати, каталiзатори для початкового зарядження, обладнання й iнструменти для тестування, дослщження та розробки, контролю якостi та забруднення довкiлля. Сферами !х застосування е: гiрничодобувна та переробна промисловост, сiльське господарство, водне господарство, тваринництво, кв^ництво, садiвництво, рибне господарство, птах1вницгво, шовкiвництво та виноградарство, а також сектор послуг.
В окремш довiдковiй лiтературi засоби виробництва визначено достатньо вузько: техшка (екскаватори, вантажошдйомники, генератори, ковальсько-пресовi й
металообробш верстати, транспортнi засоби тощо), котра (на противагу товарам споживчого призначення) потребуе вiдносно великих швестицш, i придбана для використання протягом декшькох рокiв [14]. Слiд зазначити, що значна кшьюсть емпiричних дослщжень iз ще1 тематики, здiйснених захвдними економiстами-математиками, базуються саме на даних про закупiвлi за кордоном машин i транспортного обладнання [15].
Зокрема, у роботi «Кшьюсна оцiнка ролi iмпорту iнвестицiйних товарiв у зростаннi економiки США» автори використовували таю категорп товарiв виробничого призначення (до !х складу не включено автотранспорт) [16]:
мехашзми, що генерують електрику, електричш апарати i запчастини;
бурове обладнання для видобутку нафти, гiрськi комбайни, будiвельне обладнання;
промисловi двигуни, насоси i компресори;
мехашчш станки, металообробне обладнання;
iнструменти для вимiрювання, випробовування i перевiрки;
iнше промислове, аграрне обладнання та обладнання для сфери обслуговування;
комп'ютери, перифершне обладнання i складовi;
напiвпровiдники; телекомунiкацiйне обладнання; шша офiсна та канцелярська оргтехш-
ка;
наукове, лiкарняне та медичне обладнання i складовi;
цивiльнi лiтаки, двигуни та складовц iнше.
Iншi дослщники в роботi з оцiнки впливу iмпорту капiтальних товарiв на зростання сукупно1 продуктивностi факторiв виробництва [17] видшяють вiсiм типових категорiй каштальних товарiв:
неелектричне обладнання (включаючи двигуни i турбiни, сшьськогосподарсью машини);
лiтаки та !х частини; вимiрювальнi прилади та наукова апаратура, фотографiчна та оптична продукцiя, годинники;
електричне обладнання за винятком комушкацшного обладнання;
моторнi транспортнi засоби, автомобш та !х частинi (за виключенням промислових вантажних автомобiлiв i тракторiв);
комунiкацiйне обладнання, напiвпро-вiдниковi матерiали та безпровiднi вироби;
офiсна та обчислювальна технiка, калькулятори, друкарськi машинки, комп'ютери;
залiзничне обладнання, мотоцикли, велосипеди, вагони та причепи.
Слщ зазначити, що бiльшiсть товарiв, iмпорт яких був об'ектом у вищеподаних економетричних дослiдженнях, е
високотехнологiчними. Втизняними
вченими було зроблено спробу виокремити щ товари у структурi ТВП. Зокрема, у робот [12] наведено склад виробничо-техшчно1 продукцil у виглядi трьох груп:
машини, обладнання, транспорты засоби, iнструменти, прилади та швентар;
високотехнолопчна продукщя, лабора-торне устаткування;
наукоемна продукцiя, продукцiя iндивiдуального виробництва.
Таке групування, на наш погляд, е доволi суперечним. По-перше, уся високотехнолопчна продукщя е наукоемною. Вiдмiннiсть полягае лише в розмiрi «емностЬ> (у високотехнолопчнш емнiсть ДiР вища за середню в галузi, за визначенням фахiвцiв ОЕСР - бiльше 3,5% доходiв вiд ll' реалiзащi [18]). По-друге, усi категори товарiв, вказаш автором (за виключенням iндивiдуального виробництва), можуть мютити високотехнологiчнi товари (ri, якi вiдповiдають вищезазначеному критерiю). На наш погляд, дане угруповання, що е фактично спробою поеднати двi таксономи ТВП: одну — за видами, шшу - за рiвнем технологоемностi, потребуе доопрацювання та спонукають до подальшого дослiдження й пошуку точок перетину.
Як зазначено О.У. Юлдашевою у пращ «Промисловий маркетинг: теорiя i практика» [19], методичне вивчення виробничо-техшч-но! продукци можливе тiльки за умови систематизаци й угруповання за окремими шдроздшами, тобто класифшаци ще! продукци. Основними класифшацшними ознаками авторка називае:
походження (продукцiя чорно! мета-лурги, машинобудування, хiмiчноl промисловосл, нафтопереробки тощо);
участь у процес виробництва (сировина, основнi й допомiжнi матерiали, паливо й електроенергiя тощо);
призначення (флюси, дизельне паливо, охолоджуючi рiдини, зварювальнi електроди тощо).
Разом iз тим авторка зазначае необхщшсть здiйснення класифiкування й за шшим ознаками.
Власну класифiкацiю ТВП подано й вггчизняним ученим В.В. Сиротенко [20]: ступiнь придатностi до використання; номенклатура;
характер i рiвень використання; призначення у процес виробництва; видовий склад.
Проаналiзувавши вищенаведенi й iншi визначення та агрегаци ТВП, дшшли
висновку, що в переважнiй бшьшосп робгг пiд цим термшом розумдать засоби тривалого користування, що застосовуються у виробничому сeктоpi, сeктоpi послуг, а також у сфepi дослщжень та розробок для створення певного продукту (промислового, сервюного або науково-техшчного). Виходячи з цього, а також рашше подано! дефшщи високотeхнологiчних товаpiв [18], пропонуемо таке визначення:
високотехнолопчш товари виробничого призначення (ВТТВП) - це катталъне обладнання та промислове транспортне устатковання, що втыюютъ останм науково-техтчт розробки, зад1ят господарюючими суб 'ектами у ïx господарсъюй д1ялъност1 протягом тривалого пер1оду.
Щоб уточнити, що стоиъ за поняттям «обладнання» (синошм «устаткування»), слщ звернутися до п. 3.4 «Мiждepжавного стандарту «Безпека обладнання» [21], де визначено, що «обладнання - сукупшсть пов'язаних мiж собою частин або пристро!в, з яких щонайменше один рухаеться, а також елементи приводу, управлшня та енергетичш вузли, що мають певне призначення, зокрема, обробки, виробництва, пересування та пакування. До тepмiна «обладнання» вiдносять також машини i сукупнiсть машин, як так налаштованi й управляються, що вони функщонують як едине щле для досягнення однiеï i rie! ж мети». У Загальному кepiв-ництвi якостi i стандаpтiв iз забезпечення якостi поняття «обладнання» ототожнюеться з «тeхнiчними засобами» [22].
Для того, щоб визначити сукупшсть товаpiв, як мають виробниче призначення i при цьому втшюють пepeдовi тeхнологiï, тобто фактично е ВТТВП, доцшьно поеднати двi вiдповiднi множини. Розглянемо окремо, що кожна з них являе собою.
Мiжнаpодна статистична оргашзащя Статистична комiсiя ООН, визнаючи зростаючу потребу у статистичних даних iз мiжнаpодноï тоpгiвлi, якi аналiзуються за широкими eкономiчними катeгоpiями, у 1965 р. рекомендувала розробити на додаток до зведених даних, уже розроблених на основi pоздiлiв Мiжнаpодноï стандартно! торгово! класифiкацiï (МСТК), данi щодо кожноï
краши, усього св^у й основних регюшв за широкими економiчними класами товарiв iз видiленням:
харчових продуктiв;
вихщних продуктiв для промисловостi;
каттального обладнання;
споживчих товарiв тривалого i короткотривалого користування.
Результатом ще1 рекомендаци стало ухвалення у 1970 р. класифжацп за широкими економiчними категорiями (ШЕК) за МСТК, розроблено1 Статистичним вiддiлом Департаменту з економiчних та соцiальних питань ООН, i прийняття як керiвництва для застосування на рiвнi кра1н [23,1].
Спочатку Класифшащя ШЕК призначалася головним чином для використання Статистичним вщдшом Секретарiату Оргашзацп Об'еднаних Нацш при складаннi зведених даних про мiжнародну торгiвлю за широкими економiчними класами товарiв. Крiм того, мала служити засобом перетворення даних про мiжнародну торгiвлю за МСТК на категорп кiнцевого використання, визначеш в рамках Системи нацiональних рахунюв (СНР), тобто тi, що майже вщповщають трьом класам товарiв - засоби виробництва, промiжнi товари i споживчi товари. Передбачалось, що у бшьш конкретному плат тдкатегори Класифшацп ШЕК можуть бути укрупненi з метою забезпечення !х зiставностi iз цими трьома класами товарiв СНР, що тим самим дозволить при проведенш економiчного аналiзу на нацюнальному, регiональному та
загальносвiтовому рiвнях розглядати зовшшньоторговельш статистичнi данi разом з шшими рядами загальноекономiчних статистичних даних, такими як нацюнальш рахунки та промислова статистика.
Статистична комюя також
передбачала, що Класифiкацiя ШЕК буде слугувати шструкщею в першу чергу для нащональних класиф1кац1й ¡мпорту за широкими економ!чними категоргями. Однак шзшше визнала, що кра1ни можуть адаптувати Класифiкацiю ШЕК для нацiональних цшей по-рiзному, з тим щоб вона вщповщала нацiональним потребам.
Тому було виршено, що Класифiкацiя ШЕК не мае розглядатися як стандартна у тому сена, у якому розглядаеться, наприклад, МСТК.
Чинне сьогодш Четверте видання пiдготоване з урахуванням бiльш детального опису товарiв, якi наводяться в Узгодженiй системi опису i кодування товарiв, прийнятш Радою митного спiвробiтництва (остання, редакщя 2002 р.), та шформаци, яка стосуеться визначення головного виду кшцевого використання i яка з'явилась шсля видавництва першо1 Класифшацп ШЕК.
Отже, серед основних клашв товарiв у СНР в основних категорiях Класифшаци ШЕК «Засоби виробництва» складаються з:
41* Капiтального обладнання (крiм транспортного устаткування);
521* Транспортного устаткування, промислового.
До вщома, Категорiя 4* подiляеться на двi тдкатегори, у яких товари класифшуться залежно вiд того, чи е !х головним призначенням використання як засобiв виробництва - тдкатегор1я 41 *
(«Каттальне устатування (кр1м
транспортного устаткування)») або як промiжних товарiв - пiдкатегорiя 42* («Деталi i приладдя»).
Зокрема, у шдкатегорда 41* включено машини, такi як електричш генератори й обчислювальна техшка, а також iншi продукти переробно1 промисловостi, якi використовуються промисловiстю, урядами й некомерцшними приватними установами. Фактично вони е засобами виробництва, яю визначенi у СНР як частина приросту основних фоцщв i, таким чином, являють собою каттальне устаткування.
Щодо тд категорil 42*, вона складаеться з деталей i приладдя, необхщних для ремонту машин i устаткування, а також компонентiв машинного обладнання в незiбраному виглядi тощо, яю використовуються як вихiдна продукщя для складальних заводiв, якi е факторами виробничих витрат для промисловост й тому розглядаються як промiжнi товари.
Категорiя 5* також подшена на кiлька пiдкатегорiй - 51* «Легковi автомобiлi», 52* «1нше транспортне устаткування» (тобто
^м легкових автомобiлiв) i 53* («Дeталi i приладдя»). Бiльша частина транспортного устаткування шдкатегорп 52*, що надходить у мiжнаpодну тоpгiвлю, класифiкуeться як зашб виробництва, однак дeякi вироби, таю як мотоцикли й велосипеди, звичайно використовуються споживачами й тому класифiкуються як споживчi товари. Для врахування ще1' вiдмiнностi були введет тдкатегорИ' 521* («Промислове») i 522* («Непромислове транспортне
устаткування»).
Отже, товари, що належать до каштального обладнання i промислового транспортного устаткування за МСТК, складають множину товаpiв виробничого призначення, або засобiв виробництва (за стандартизованою системою класифшаци товаpiв у мiжнаpоднiй тоpгiвлi це 912 вцщв товаpiв).
В Укра1'ш данi про зовнiшню тоpгiвлю за широкими eкономiчними катeгоpiями i зокрема про експортчмпорт засобiв виробництва агрегуе та оприлюднюе Нацiональний Банк Украши [24].
Паралельно iз Класифкащею ШЕК за МСТК дie шший мiжнаpодний класифiкатоp, що iмeнуeться як перелж високотехно-логiчних продуктiв за МСТК. Його складе-но фахiвцями Оpганiзацiï eкономiчного сшв-pобiтництва та розвитку (ОЕСР) спшьно з 1нститутом систем та дослiджeнь iнновацiй iм. Фраунхофера (Нiмeччина) ще у 1994 р. Пюля того, як у березш 2006 р. Статистичною комюею ООН було затверджено Четверту редакщю МСТК, Свростат переглянув дiючий стандарт та подав на початку 2009 р. оновлений Перелш високотехнолопчних продукпв за МСТК -Ред. 4 [25].
Державним шститутом комплексних тeхнiко-eкономiчних дослiджeнь у 2006 р. було адаптовано згаданий реестр до Украшського класифiкатоpа товаpiв зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi (УКТ ЗЕД) i сформовано Перелш високотехнолопчних товаpiв за УКТ ЗЕД [26]. З урахуванням останнiх змш у мiжнаpоднiй агpeгацiï товаpiв за piвнeм тeхнологоeмностi Пepeлiк було скореговано, а дат з 2007 р. - перераховано. Сьогодш вш налiчуe до 300 окремих
номенклатурних позицш. На його основi створено базу щомюячних даних за 20032010 pp., вщслщковуються змiни у стpуктуpi й динамiцi iмпоpту-eкспоpту
високотeхнологiчними товарами (за виключенням озброення) i здшснюються пpогнознi розрахунки [27].
Таким__чином^_номенклатурш_позици,
що_належать_до_Пepeлiку
високотeхнологiчних пpодуктiв за МСТК, складають множину високотехнолопчних товаpiв.
Нами було поеднано вищезазначеш множини. ïх перетин - це сукупшсть високотехнолопчних товаpiв виробничого призначення. У результат адаптацiï кодiв МСТК визначених продукпв до УКТ ЗЕД було сформовано Перелж
високотехнологiчних товарiв виробничого призначення за УКТ ЗЕД, який складаеться iз 121 номенклатурно1' позици.
Отpиманi результати е пiдrpунтям для подальших дослiджeнь зовнiшньоï тоpгiвлi ВТТВП. Зокрема, оцшки динамiки та структури ïx iмпоpту в Укра1'ну; визначення ix частки у внутpiшньому споживаннi; моделювання впливу на роботу галузей-peципieнтiв та eкономiку кра1'ни в цшому; прогнозування майбутнix змiн.
Наступним кроком мае стати визначен-ня тих товаpiв, що забезпечують безперебшну роботу укра1'нських
пiдпpиeмств та складання вщповщного реестру [28]. Вiн мае мютити номенклатуры позиц^' товаpiв двох категорш:
товари, що виробляються в Укра1ш,
товари, попит на яю може бути задоволений тiльки за рахунок iмпоpту.
За цим перелшом доцiльно будувати баланси та здшснювати пpогнознi розрахунки динамiчниx зрушень його складових (iмпоpту, внутpiшнього споживання, експорту). Вщстеження змiн у стpуктуpi балансу визначених товаpiв дозволить приймати своечасш упpавлiнськi piшeння щодо попередження дефщиту в сиpовинi, матepiалаx та комплектуючих, з шшого боку - сприятиме нарощуванню випуску й експортних поставок втизняних товаpiв на зовнiшнi ринки.
Л^ература
1. Государственный стандарт РФ ГОСТ Р 51303-99 "Торговля. Термины и определения", утвержденный постановлением Госстандарта РФ от 11 августа 1999 г. № 242-ст. - [Действующий с 2000-01-01 г.] [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.mter-nevod.com/ rus/about/law/040. shtml.
2. Гребньов М.Г. Словник ключових тер-мшв з дисциплши «Маркетинг» / М.Г. Гребньов. - К.: КНЕУ, 2003. - 80 с.
3. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь // Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 2-е изд., испр. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 479 с.
4. Краткий словарь предпринимателя [сост. В.А. Середа]. - Екатеринбург: Ладь, 1992.-96 с.
5. Еремин Ю.А. Методика сегментирования рынка продукции производственного назначения (основное технологическое оборудование) / Ю.А. Еремин // Маркетинг в России и за рубежом.
- 2002. - № 1.-С. 3-13.
6. Шведенко В.В. Маркетинговая концепция: в системе понятий и категорий, в схемах, графиках, тестах, задачах и упражнениях / В.В. Шведенко, А.И. Тяжов, А.В. Керпелева, Н.Г. Николаев, З.В. Брагина, А.Г. Клещев. - К.: Костромской госпедуниверситет им. Н.А. Некрасова, 1998.
- 117 с.
7. Глоссарий.ги [Электронный ресурс].
- Режим доступа: http://www.glossary.ru.
8. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 436-IV: Стаття 262. Продукщя виробничо-техшчного призначення i вироби народного споживання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi ?nreg=436-15.
9. Современная энциклопедия 2000 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.announcement.ru/enc_letter/enc.html.
10. Энциклопедический словарь экономики и права 2005 [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ dic economic law/14956.
11. Investor Glossary [Electronic resource]. - Access mode: http://www.investor-glossary.com/capital-goods .htm.
12. Телетов О.С. Маркетинг виробни-чо-техшчно! продукци: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.04 «Економша та управлшня тдприемствами» / О.С. Телетов. - К., 2009. -34 с.
13. Indian Foreign Trade Policy 2004 -09 [Electronic resource]. - Access mode: http://www.eximpolicy.net/clauses/clause-9-12.htm.
14. Business dictionary [Electronic resource]. - Access mode: http://www.busines-sdictionary.com/.
15. Veeramani C. Impact of Imported Intermediate and Capital Goods on Economic Growth: A Cross Country Analysis / C. Veera-mani [Electronic resource]. - Access mode: http://hdi.handle.net/.
16. Cavallo M. The Quantitative Role of Capital-Goods Imports in U.S. Growth / M. Cavallo, A. Landry [Electronic resource]. -Access mode: http://www.alaweb.org/aea/.
17. Subaran Roy. Capital Goods Imports, Catch-Up and Total Factor Productivity Growth / Roy Subaran [Electronic resource]. - Access mode: http://www.aus.edu/conferences/symp_ sbm/docs/economics/roy_paper2_1109.pdf.
18. Салiхова О.Б. Висок технологи: дефшщя та ощнка / О.Б. Салiхова. - К.: ДП "1нформ.-аналгг. агентство", 2008. - 289 с.
19. Юлдашева О.У. Промисловий маркетинг: теорiя i практика / О.У. Юлдашева. -Харюв, ХНАУ, 2001. - 465 с.
20. Сиротенко В.В. Конспект лекцш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sirotenko.at.ua/publ/11.
21. Безопасность оборудования. Термины и определения [Электронный ресурс]. -Режим доступа: www.complexdoc.ru/lib/ГОСТ %20ЕН%201070-2003.
22. Международный стандарт ИСО 9000-1:1994. Общее руководство качеством и стандарты по обеспечению качества - Часть 1: Руководящие указания по выбору и применению [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gost.kiev.ua/normativ/gost/9000-1-94-1996-1.html.
23. Classification by broad economic categories. Defined in terms of the Standard
International Trade Classification, Revision 3 and the Harmonized Commodity Description And Coding System, third edition (2002). ST/ESA/STAT/SER.M/53/REV.4. - New York, United Nations, 2002. - 82 р.
24. Платсжний баланс i зовшшнш борг Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Publication/eco-nom/Balans/PB_2010_Q3 .pdf.
25. «High-technology» aggregations based on SITC Rev. 4 [Electronic resource]. -Access mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu.
26. Салiхова О.Б. Зовшшня торпвля високотехнолопчними товарами: проблеми методологii та практики статистичного
облшу в Украiнi / О.Б. Салiхова // Статистика Украни. - 2006. - № 3. - С. 10-16.
27. Салiхова О.Б. Створення шформа-цшно-статистичного iнструментарiю для прогнозування зовшшньо! торгiвлi високо-технологiчними товарами Укра!ни / О.Б. Салiхова, 1.О. Крехiвський // Шевченкiвська весна: матер. мiжнар. наук.-практ. конф. студентiв, асшраштв та молодих вчених. -К.: ВГЛ «Обри», 2008. - С. 32-36.
28. Салiхова О.Б. Укра!нським високотехнолопчним виробництвам -«табель про ранги» / О. Салiхова, О. Крехiвський // Економiст. - 2010. - № 6. - С. 24-29.
