CC BY
13
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournalof Ecology, 2018, 8(1), 282-288 doi: 10.15421/2018_213
ORIGINAL ARTICLE UDC619.636.5/.6:591.441
Immunohistochemicals characteristic of subpopulations of pigeon
and chicken splenic lymphocytes
O.F. Dunaievska
Zhytomyr National Agroecological University Zhytomyr, Ukraine
E-mail: Oksana fd@ukr.ne1:. Tel.: +38 050 44782 28, ORCID:0000-0002-8999-8211 Sumbttted:23.12.2017. Accepted: 11.02.2018
The article is devoted to the study of immunohistochemical features of the spleen of birds based on the detection and morphometric calculation of clusters of the T- and B-lymphocytes. For the research. the selection of the spleen is performed at the stage of morphofunctional maturity in clinically healthy sexually mature birds of both sexes in the ratio 1: 1: blue pigeons (age 10-14 months). chickens of domestic breeds of Poltava clay (age 19-20 weeks). The slices of material are fixed in 10-12% chilled solution of neutral formalin. embedded in paraffin. Histological sections made on a microtome MS-2 and have a thickness not exceeding 5 micrometres. The mouse monoclonal antibodies of the Danish firm DAKO are used to detect and study subpopulations of lymphocytes. Morphometric studies are performed under light microscopy (Microscope Biolam-Lomo and Micros MC-50). The microphotography of histological preparations was carried out with CAM V 200 video camera. It is mounted on a microscope Micros MC-50. Subpopulations of lymphocytes CD4 +, CD8 +, CD19 +, CD20 + were detected in the red and white pulp of the spleen of pigeons and chickens. they are situated singly and diffusely. more often formed chains or aggregations. The CD4 + cells in pigeons and chickens are dominated in lymphoid sheaths near the vessels. amounted the 56.63 ± 4.03 pieces per conditional unit of area and 85.71 ± 6.09 pieces per conditional unit of area respectively. The populations of CD8 + cells are also predominated in lymphoid sheaths near the vessels. but their number was smaller than the CD4+ population by 1.81 times in chickens and by 2.36 times in pigeons. In the red pulp. CD4 + cells are occupied 7.67% of the total population of the splenic cells in chickens and 5.99% in pigeons. The CD8 + cell in the red pulp are less concentrated: 2.8% and 4.45% respectively. The index of immunoregulation of the spleen of chickens was 1.85. and the pigeons - 2.0. B-lymphocytes (cluster CD19 +. CD20 +) are concentrated in the B-dependent zone of the spleen - the lymphoid nodules. Most of the CD20 + cells are in lymphoid nodules of chickens (77.27%). in pigeons this indicator is 61.66%. Cells of CD19 + in lymphoid nodes are occupied approximately the same relative square of pigeons and chickens from their total amount in the pulp - 74.14% and 76.60%. The total number of T-lymphocytes (the population of CD4 +. CD8 +) are prevailed almost by two times in chickens. B-lymphocytes (populations CD19 +. CD20 +) in pigeons - by 1.6 times. In the spleen of pigeons and chickens are developed both humoral and cellular immune protection.
Key words: immunohistochemical characteristic; lymphocytes with markers CD4 +. CD8 +, CD19 +, CD20+; spleen; pigeons, chickens
lMyHoricroxiMi4Ha характеристика субпопуляцм л1мфоцилв
селезЫки ^y6iB та курей
О.Ф. Дунаевська
Житомирський нац1ональний агроеколопчний ун'/верситет м. Житомир, Украна E-mail: Oksana fd@ukr.net. тел.: +38 050 4478228, ORCID:0000-0002-8999-8211
Робота присвячена вивченню iмуногicтоxiмiчниx особливостей селезЫки птаxiв на оcновi виявлення та морфометричного обрахунку клаcтерiв Т- i В^мфоципв. Субпопуляцп лiмфоцитiв з кластерами CD4+, CD8+, CD19+, CD20+ виявлялись в
червонм i бiлiй пульпi селезiнки голубiв та курей, вони розташовувались поодиноко та дифузно, часпше утворювали ланцюги або скупчення. Клiтини СЭ4+ у голубiв та курей домiнували у перiартерiальних лiмфоíдних пiхвах, Ух ктьюсть становила 56,63±4,03 шт. на ум. од. пл. та 85,71±6,09 шт. на ум. од. пл. вщповщно. Популя^я клiтин СЭ8+ також переважно знаходилась в перiартерiальних лiмфоíдних тхвах, проте Ух кiлькiсть була меншою за популяцiю СЭ4+ в 1,81 рази у курей та 2,36 рази у голубiв. В червонм пульт СЭ4+ займали 7,67 % вщ загальноУ кiлькостi популяци селезмки у курей та 5,99 % у голубiв. Клiтин СЭ8+ в червонм пульт було зосереджено менше: 2,8 % та 4,45 % вщповщно. 1мунорегуляторний iндекс селезiнки курей дорiвнював 1,85, голубiв - 2,0. В^мфоцити (кластер СЭ19+, СЭ20+) зосереджувались в В-залежнм зонi селезiнки - лiмфоíдних вузликах. Найбiльше клiтин СЭ20+ було у лiмфоíдних вузликах курей (77,27 %), у голубiв цей показник складав 61,66 %. Клiтини СЭ19+ в лiмфоíдних вузликах займали у голубiв та курей приблизно однакову вщносну частку вщ Ух загально!' кiлькостi в пульт - 74,14 % та 76,60 %. Ключов1 слова: iмуногiстохiмiчна характеристика; лiмфоцити з маркерами СЭ4+, СЭ8+, СЭ19+, СЭ20+; селезiнка; голуби; кури
Вступ
Селезiнка у птахГв виникае у виглядi вiдбруньковування стмки грудинно-черевноУ порожнини, починае формуватися на 4-у добу мкубаци у виглядi скупчень мезенхiми, з дiлянкою, що мктить поодинокi еритробласти. На 8-у добу у ембрюыв курей i на 10-12-у у водоплавних птахiв починаеться гранулоцитопоез, еритропоез - мiж 11 -ою i 15-ою добами мкубаци. Орган не виконуе фунщю депо кровi, на вГдмму вiд ccавцiв, (Kopylova, 2011; Finogenova, Zaytseva, 2009) або депонуе лише форменн елементи кровi (Seleznev, S.B. et al., 2015). В селезмц птахiв вiдбуваетьcя руйнування еритроцитiв i утворення лiмфоцитiв, вона е важливим периферичним органом iмунного захисту (Kopylova, 2011; Finogenova, Zaytseva, 2009).
Використання сучасних досягнень псто- та цитоiмуногicтохiмií i3 застосуванням моноклональних антитiл та iмуноферментного аналiзу дало змогу виявити на поверхн лiмфоцитiв та мших iмунокомпетентних клiтин cпецифiчнi молекули рецепторiв, що можуть слугувати маркерами рiзних субпопуляцГУ та клаcтерiв клiтин (Panikar., 2015) та розташовуватись не лише в лГмфоУднГй тканинi (Stolley, Campbell, (2016). Стало можливим iмунофенотипування лГмфоцитГв у нормГ та за патолопчних cтанiв органiзму (Bakun et al., 2012; Potashnikova et al., 2016), вивчення впливу на популяци рГзних чинниюв (Duan X., 2017; Benkisser-Petersen et al., 2016; Duan et al., 2017). Встановлено, що в Т-залежнм зон cелезiнки (перiартерiальнi лГмфоУды пГхви) переважають лГмФоцити популяцГй CD3+ i CD4+, в незначнiй кГлькостГ виявляються CD8+, наявнi також макрофаги, ретикулярнi клГтини. У зовнГшнГх вiддiлах таких тхв бiльше полГморФний склад, присутнГ популяци В^мфоцилв (Fedorovskaya, D'yakonov, 2013; Panikar, 2015). Серед популяцГй CD8+ Т^мфоцилв важливими е клГтини пам'ятГ (Brinza et al., 2016). Т-лГмфоцити з кластерами CD8+ зустрГчаються не тГльки в бГлГй, а й у червонм пульпГ селезГнки (Seo et al., 2016). 1мунопстохГмГчнГ дослГдження проводяться, як правило, в гуманнм медицинГ i починають впроваджуватись для тварин, зазвичай, лабораторних (Kuvibidila, Porretta, 2003; Sasaguri et al., 2017) i сГльськогосподарських (Dunaievska, 2017; Guralska, 2016; Panikar, 2015; Griebel et al., 2007). Результати наукових дослГджень J.K.A. Cook, M. Jackwood та R.C. Jones (2012) засвГдчили наявнГсть цитотоксичних лГмфоцитГв у селезГнцГ й периферичнГй кровГ при ГнфекцГйному бронхт курей. За ГнфекцГйного бронхГту та вакцинацГУ у курей вГдбуваються субпопуляцмы змГни лГмфоцитГв (Guralska, 2016). ВажливГсть ГмуногГстохГмГчних дослГджень пГдтверджуеться вивченням CD44 в верхньому клювГ голуба для пошуку магнеторецепторГв (Treiber et al., 2013) та CD3 в мозку за енцефалГту (Olias et al., 2013).
Мета дослщження - виявити ГмуннопстохГмГчы особливостГ паренхГми селезГнки представниюв класу птахГв, з'ясувати морфометричнГ показники субпопуляцГй Т- i В-лГмфоцитГв та на основГ отриманих даних розрахувати Гмунорегуляторний Гндекс (1Р1) для розробки тест-критерив органу в нормГ. Вони будуть в подальшому використовуватися у патоморфологГУ; при вивченнГ впливу фармаколопчних препаратГв, в першу чергу, ГмуномодуляторГв; екологГчних чинникГв; умов утримання та годГвлГ тварин; у комплекс заходГв з профГлактики захворювань; визначення ефективносп лГкувальних мГроприемств; отримання високояюсних продуктГв харчування. Встановлення значень 1Р1 е важливим для вивчення ГмунопстохГмГчноУ характеристики органу.
Матер1али та методи
Виконане дослГдження е частиною науковоУ тематики кафедри анатомП' i пстологп Житомирського нацГонального агроекологГчного унГверситету «Розвиток, морфологГя та гГстохГмГя органГв тварин у нормГ та при патологи», державний реестрацГйний № 0113V000900.
Для дослГдження здмснювали вГдбГр селезГнки в стадГ'' морфофункцГональноУ зрГлостГ у клГнГчно здорових статевозрГлих птахГв обох статей у спГввГдношеннГ 1:1: голубГв сизих (вГк 10-14 мГсяцГв), курей домашнГх породи Полтавська глиняста (вГк 19-20 тижнГв) у кГлькостГ 18 та 26 тварин фермерського господарства «Миколай» с. Барашлвка Житомирського району ЖитомирськоУ областГ. Для мГкроскопГчних дослГджень шматочки матерГалу фГксували в 10-12 %-му охолодженому розчинГ нейтрального формалГну, як в подальшому заливали в парафГн. ГГстологГчнГ зрГзи виготовляли на санному мГкротомГ МС-2, товщиною не бГльше 5 мкм. Для виявлення та вивчення субпопуляцГй лГмфоцитГв при свГтловГй мкроскопи використовували мишиннГ моноклональнГ антитГла датськоУ фГрми DAKO, експресуючГ антигеннГ маркери
CD4+ (T-xe.nepu), CD8+(T^i/iT0T0KCi/mHi KniTMHM i HopMa.bHi T-Kmepu), CD19+ (B-.iM$o^™ paHHix eTaniB po3BiiTKy), CD20+ (B-.пiм$oцl/rп/l Ha CTagii flu^epeH^a^i). BM3Hana.M po3Mi^eHHn Ta BMicT (a6co.roTHy i BigHocHy Ki.bKicTb) i Ki.bKicHe cniBBiflHomeHHn nony.n^M. IPI BM3Hana.M ak BiflHoweHHn KniTUH CD4+ go k/htuh CD8+. Mop^oMeTpuiMHi flocniflxeHHn ce.e3iHKM npoBogM.M npii cBiT.oBiM MiKpocKonii 3a gonoMororo MiKpocKony Buo^m-Homo Ta Micros MC-50. MiKpo^OTorpa^yBaHHn ricranoriMHux npenapaTiB 3giMCHroBa.M BigeoKaMeporo CAM V 200, BMoHToBaHoi b MiKpocKon Micros MC-50. Bci nepepaxoBaHi MeTogMKM, a TaKox cTaTucTUMHa o6po6Ka pe3y.bTaTiB, ^o 6y.ii BUKopucTaHi npii flocnigxeHHi, BMKopMCToByBa.MCb BignoBigHo go onucaHMX b noci6HUKy ropa.bCbKoro /.n. 3i cniBaBTopaMii (Goralskiy et al., 2005). ycn eKcnepiMeHTa.bHa MacTiiHa flocniflxeHHn 6y.a npoBegeHa 3rigHo 3 BUMoraMU MixHapog-MX npмнцмniв «GBponei/icbKoi кoнвeнцií ^ogo 3axiiCTy xpe6eTHiix TBapiiH, nKi BUKopucioByroTbcfl b eKcnepiiMeHTi Ta iHwux HayKoBiix ^.nx» (CTpac6ypr, 1986 p.) Ta BignoBigHoro 3aKoHy yKpaiHU «npo 3axucr TBapiiH Big xopcroKoro noBogxeHHn» (№ 3446-IV Big 21.02.2006 p., M. KuiB).
Pe3y.bTaTM Ta ix o6roBopeHHn
Ce.e3iHKa nTaxiB c^opMoBaHa cTpoMoro i napeHxiMoro. napeHxiMa ce.e3iHKU npegcTaB.eHa 6i.oro i MepBoHoro ny.bnoro, MiTKoi Mexi Mix hmmm y nTaxiB HeMae. Ix po3gi.ne nogBiMHMM map ge^o cn.rocHyiux peTMKy.npHMX KniTUH 3 BupaxeHMMM BigpocTKaMM, ^o Hagae crpyKTypi ciTMacToi $opMi BrniM ny.bni Ha.exuTb 14,93±6,14 % (ro.y6u) Ta 18,68±3,75 % (Kypii) BigHocHoi n.o^i ce.e3iHKU. y cK.agi 6rnoi ny.bnii Bu,qmfl.™ .iM^oigHi By3.WKW (/IB) i nepiapTepia.bHi .iM^oi'flHi nixBii (nA/in), iHKo.i nepie.incoiflHi .iM^oigHi nixBii. nA/in nB.nroTb co6oro Tnxi 3a HanpnMKoM ny.bnapHux apTepiM. B /IB cBiT.ui/i цeнтp BigcyTHiM. /IB Ha.exiTb 6rnbma MacTKa 6rnoi ny.bnu (8,81±4,57 % y ro.y6iB Ta 11,99±2,65 % y KypeM), ge^o MeHmy MacTKy 3awMaroTb nA/in (6,12±3,29 % y ro.y6iB Ta 6,69±1,97 % y KypeM). MepBoHa ny.bna 3aMMa.a 73,30±8,59 % (ro.y6w) Ta 78,30±1,98 % (Kypii) Macii ce.e3iHKU (Dunaievska, 2016). Cy6nony.n^i/i .iм^oцмтiв 3 K.aciepaMU CD4+, CD8+, CD19+, CD20+ b ny.bni ce.e3iHKi ro.y6iB Ta KypeM po3Mi^yBa.ucb noogiHoKo (piic. 1) Ta flu$y3Ho (pic. 2), Macrime yTBoproBa.u .aнцroгм (pic. 3) a6o cKynMeHHn (pic. 4) pi3Hiix po3MipiB, pi3HoMaHiTHoi, no.iroHa.bHoi $opMi TaKi noBepxHeBi MapKepii 3HaxognTbcn Ha MeM6paHi K.iTUH, i npii 3a6apB.eHHi ^opMyroTb MiTKo BiipaxeHi Krnb^no,qi6Hi цмтocтpyктypм.
Pic. 1. СD4+к.iтмнм MepBoHoi ny.bnii ce.e3iHKU KypKii. 3a6apB.eHHn reMaToKcuniHoM 3 floflaTKoBUM go^ap6oByBaHHnM reMaToKci.iHoM MaMepa. *400.
Pic. 2. СD8+кпiтмнм MepBoHoi ny.bni ce.e3iHKU ro.y6a. 3a6apB.eHHn reMaToKcw.niHoM 3 floflaTKoBUM go^ap6oByBaHHnM reMaToKci.iHoM MaMepa. x400.
Рис. 3. СЭ19+клггини ЛВ селезЫки курки. Забарвлення гематоксилЫом з додатковим дофарбовуванням гематоксилмом Майера. *80.
Рис. 4. СЭ20+клггини ЛВ селезiнки курки. Забарвлення гематоксилЫом з додатковим дофарбовуванням гематоксилмом Майера. х120.
Кiлькiсть СЭ4+ в ПАЛП селезiнки курей становила 75,4 % вщ загальноУ кшькосп популяцiй бiлоí пульпи, решта розташовувалась в ЛВ (16,93 %) та червонiй пульпi (7,67 %) (таблиця 1; рис. 5). Лiмфоцити iз маркерами СЭ4+ мають при цьому коричневе забарвлення з чтеим контуром контрастно забарвленоУ мембрани. В червонм пульпi вони зус^чались, зазвичай, поодиноко. Бiля судинних трабекул нередко формували стрiчкоподiбнi структури. Незначна кшьюсть таких лiмфоцитiв вiдмiчалась в пщкапсулярый зонi. 1нколи виявлялись скупчення з 20-40 кл™н, якi розташовувались в паренхiмi незакономiрно.
Таблиця 1. Кшьюсть субпопуляцiй лiмфоцитiв у селезЫц птахiв
Структурна одиниця селезЫки Вид тварин Показники
СD4+ СD8+ СD19+ СD20+
на умовну одиниц площi (окуляр 10, об'ектив 40), шт.
ЛВ Курка 19,24±1,12 12,86±1,23 20,26±4,43 29,71 ±7,23
Голуб 26,53±1,61 14,93±1,04 31,14±3,09 45,57±8,41
ПАЛП Курка 85,71 ±6,09 47,33±8,04 2,33±0,19 5,60±0,89
Голуб 56,63±4,03 26,3±1,42 4,43±0,90 13,20±1,19
Червона пульпа Курка 8,73±0,36 2,42±0,17 3,86±0,55 3,14±0,75
Голуб 5,17±0,84 1,92±0,18 6,43±2,27 15,14±3,23
Клiтин СЭ8+ в ПАЛП нараховувалось 47,33±8,04 шт. на ум. од. пл., що становило 76,81 % вщ загальноУ кшькосп популяцп в бiлiй пульпi, вони розташовувались на вщстаы 6-12 мкм вщ судин периметром, де формували звивисл цитоструктури. В ЛВ Ух кшьюсть була майже вчетверо меншою (див. табл. 1). Кл™ни СЭ4+, СЭ8+ концентрувались у вороного потовщення, де розташовувались лiмфатичнi судини. 1Р1 пульпи селезiнки курей становив >1 i дорiвнював вiдповiдно 1,85. Серед популяцм В-лiмфоцитiв переважали СЭ20+^мфоцити у порiвняннi з СЭ19+ в зонах ПАЛП i ЛВ у 2,4 та 1,47 рази. Найбшьша ктьюсть СЭ19+ та СД 20+^мфоципв знаходилась в ЛВ (табл. 1), найменша в ПАЛП та червонм пульпi (табл. 1). СD20+-лiмфоцити в лiмфоíднiй тканинi утворювали округлi ланцюги. В ПАЛП кiлькiсть СД 19+ становила 10,31 % вщ загальноУ кшькосп популяцiй бшоУ пульпи, СD20+ - 43,65 % вiд загальноУ кшькосп популяцiй бiлоí пульпи.
%
CD4+ CD8+ CD19+ CD20+
□ голуби
□ кури
Рис. 5. Популя^я лiмфоцитiв в ЛВ селезiнки nTaxiB.
Така рiзниця пояснюеться тим, що СЭ19+^мфоцити знаходяться на раннiх етапах розвитку, а СЭ 20+-лiмфоцити на рiзних стадiях диференцiацií В-клiтин. Кiлькiсть СЭ4+ в ПАЛП селезiнки голубiв становила 64,44 % вщ загальноУ кглькосп популяцiй пульпи, решта розташовувалась в ЛВ (30,73 %) та червоый пульпi (5,99 %) (рис. 5). Вони також локалiзувалися в пщкапсулярнм зонi та за периметром судинних трабекул у виглядi кола, овала або формували рiзноманiтнi конфiгурацií. Мкцями утворювалися скупчення, щiльнiсть клiтин сягала 55,63±4,03 шт. на ум. од. пл. (табл. 1). 1нколи скупчення мали вигляд видовжених тяжiв рiзноманiтноí форми. Популяцп СЭ 8+-лiмфоцитiв розташовувались в пiдкапсулярнiй зонi поодиноко. Навколо центрально!' артерГГ селезiнки Ух ктьюсть сягала 20,8±4,26 шт. на ум. од. пл. Навколо трабекулярних судин утворювали ланцюжок, вiдстань мiж клггинами була 2-3 мкм, в залежност вiд дiаметру судини кiлькiсть становила вщ 18 до 23 шт. Кл™н СЭ8+ в ПАЛП нараховувалось 60,97 % вщ загальноУ кглькосп популяцГ'' в бiлiй пульпi, в ЛВ - 34,6 %. Т^мфоцити тiсно контактували з адвентицiею судин. В ЛВ СЭ 8+-лiмфоцити утворювали окру^ групи з 6-8 кл™н.
Завдяки нерiвномiрному Ух розташуванню площею ЛВ, гiстологiчнi препарати мають мармуровий вигляд. Така неоднозначна щгльнкть кл™н iз маркерами СЭ4+, СЭ8+, iмовiрно, пов'язана з процесами антигенноУ стимуляци i, як наслiдок, з формуванням та розвитком ПАЛП i ЛВ. 1Р1 пульпи селезiнки голубiв дорiвнював 2,00. Серед популяцiй В -лiмфоцитiв переважали СЭ 20+-лiмфоцити у порiвняннi з СЭ19+ в зонах ПАЛП, ЛВ, червоноУ пульпи у 2,98, 1,43 та 2,36 рази. Навколо артерм цитострутури можуть нагадувати форму пiдкови. Найбiльша кiлькiсть СЭ19+ та СD20+-лiмфоцитiв знаходилась в ЛВ, менша - в ПАЛП i у червонiй пульпi. В червонм пульпi вони розташовувались дифузно. В ПАЛП кгльюсть СЭ 19+ становила лише 10,55 % вщ загальноУ кiлькостi популяцм бiлоí пульпи, вони розташовувались часто групами з 4-5 ^тин на вщстаы 2-10 мкм. В ПАЛП кгльюсть СЭ20+ була бiльшою на 7,45 % i становила 18,0 % вщ загальноУ кiлькостi популяцм бшоУ пульпи. 1нколи навколо судин вони утворювали пгантсью групи з 80-95 кл™н. Щiльне розташування кл™н робить Ух схожими на масивн дiлянки. Характерно також вогнищевi скупчення з 43-69 кл™н. Навколо судин також видглялись помiтнi скупчення з 16-27 клггин.
У своУх дослщженнях С. В. Гуральська (2016) вказувала 1Р1 (iндекс диференцiацií) 110-ти добових курей 1,76±0,05 (Сига!зка, 2016). Вона також встановила скупчення СЭ4+ клггин навколо ПАЛП та найбгльшу кгльюсть клiтин СЭ20+ в ЛВ, що пщтверджуеться i нашими дослщженнями. Деяк розбiжностi у кiлькiсних показниках кнують, якi ми пояснюемо породними особливостями, умовами утримання.
Кiлькiсть кл™н з маркерами СЭ19+, СЭ20+ значно переважала в ЛВ, як у птахiв е В-залежною зоною i вiдповiдають за гуморальний iмунiтет. Цим же пояснюеться i менша кгльюсть клiтин з маркерами СЭ4+, СЭ8+ в ЛВ (див. рис. 5), вщповщно бiльша кiлькiсть знаходиласть в Т-залежнм зонi селезiнки, тобто, в ПАЛП. У дослщжуваних птахiв переважають субпопуляцп лiмфоцитiв з маркерами СЭ4+, СЭ8+, що дозволяе зробити висновок про розвиненнкть клiтинноí ланки iмунного захисту. Клiтини СЭ4+, СЭ8+, СЭ19+, СЭ20+ в ЛВ селезЫки голубiв переважали над такими у ЛВ селезЫки курей в 1,38; 1,16; 1,54; 1,53 разiв. У ПАЛП, навпаки, лiмфоцити СЭ4+, СЭ8+, СЭ20+ переважали в селезiнцi курей. В червонм пульт селезЫки курей переважають Т^мфоцити з маркерами СЭ4+, СЭ8+, а в селезiнцi голубiв В-лiмфоцити кластеру СЭ19+, СЭ20+, що пояснюеться родовими та видовими особливостями.
Висновки
Субпопуляцп лiмфоцитiв з кластерами CD4+, CD8+, CD19+, CD20+ виявлялись в червонiй i бглм пульпi селезiнки голубiв та курей, розташовувались поодиноко та дифузно, часпше утворювали ланцюги або скупчення.
Клггини CD4+ у голубiв та курей домЫували у перiартерiальних лiмфоУдних тхвах i Ух кiлькiсть становила 56,63±4,03 шт. на ум. од. пл. та 85,71±6,09 шт. на ум. од. пл. вщповщно. Популя^я клггин CD8+ також переважно знаходилась в ПАЛП, проте Ух ктьюсть була меншою за популя^ю CD4+ в 1,81 рази у курей та 2,36 рази у голубю. В червонм пульт CD4+ займали 7,67 % вщ загальноУ кглькосп популяцп селезiнки у курей та 5,99 % у голубю. Кл™н CD8+ в червонiй пульп було менше на 2,8 % та 4,45 % вщповщно.
1мунорегуляторний iндекс селезЫки курей дорiвнював 1,85, голу6Гв - 2,0._
В^мфоцити (кластери СD19+, СD20+) зосереджувались в В-залежнм зонi селезiнки - лiмфоíдних вузликах. Найбiльше клiтин СD20+ було у ЛВ курей (77,27 %), у голубiв цей показник складав 61,66 %. Клiтини СD19+ в ЛВ займали у голубiв та курей приблизно однакову вщносну частку вщ загальноУ кiлькостi пульпи - 74,14 % та 76,60 %.
Загальна юльюсть Т-лiмфоцитiв (популяци СD4+, СD8+) майже вдвiчi переважала у курей, В^мфоцилв (популяци СD19+, СD20+) у голубiв в 1,6 рази. Отриман результати кшьюсного визначення популяцiй Т- i В^мфоцилв узгоджуються з вiдносними площами складових бтоУ пульпи. Щiльнiсть розмiщення В^мфоцилв вища в ЛВ селезiнки голуба. Таким чином, у селезмц голубiв i курей отримали розвиток як гуморальна, так i клiтинна ланка iмунного захисту. Майбутнi дослiдження плануемо зосередити на вивченн iнших популяцм лiмфоцитiв не лише птахiв, а й ссав^в, що доповнюватиме iмуногiстохiмiчну характеристику селезiнки хребетних тварин.
References
Bakun, O.V., Andriets, O.A., Oliynik, M.G., Nebela, M.M. (2012). Vpliv plazmaferezu na deyaki imunologichni pokazniki u zhinok z bezpliddyam trubnogo pokhodzhennya. Bulletin of the State Higher Educational Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Dentistry Academy", 12, 3(39), 116-118 (in Ukrainian).
Benkisser-Petersen, M., Buchner, M., Dörffel, A., Dühren-von-Minden, M., Claus, R., Kläsener, K., Leberecht, K., Burger, M. et al. (2016). Spleen Tyrosine Kinase Is Involved in the CD38 Signal Transduction Pathway in Chronic Lymphocytic Leukemia. Plos One. doi: 10.1371/journal.pone.0169159.
Brinza, L., Djebali, S., Tomkowiak, M., Mafille, J., Loiseau, C., Jouve, P.-E. et al. (2016). Immune signatures of protective spleen memory CD8 T cells. Scientific Reports, 6, 37651. doi: 10.1038/srep37651.
Cook, J.K.A., Jackwood, M., Jones, R.C. (2012). The long view: 40 years of infectious bronchitis research. Avian Pathol., 41, 239250. doi: 10.1080/03079457.2012.680432.
Duan, X., Gao, S., Li, J., Wu, L., Zhang, Y., Li, W. et al. (2017). Acute arsenic exposure induces inflammatory responses and CD4+Tcell subpopulations differentiation in spleen and thymus with the involvement of MAPK, NF-kB, and Nrf2. Molecular Immunology, 81, 160-172. doi: 10.1016/j.molimm.2016.12.005.
Dunaievska, O.F. (2016). Morfologichni osobly'vosti selezinky' golubiv ta kurej. Scientific herald of Uzhgorod University. Series: Biology, 40, 24-28 (in Ukrainian).
Dunaievska, O.F. (2017). Imunogistoximichna xaraktery'sty'ka subpopulyacij limfocy'tiv selezinky' kroliv. Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 3, 2(138), 60-63 (in Ukrainian).
Fedorovskaya, N.S., D'yakonov, D.A. (2013). Immunomorfologicheskaya kharakteristika selezonki pri tsitopeniyakh immunnogo genezisa. Kirov: Avers (in Russian).
Finogenova, Yu.A., Zaytseva, Ye.V. (2009). Adaptivnyye preobrazovaniya selezenki tsyplyat- broylerov k suspenzii khlorelly v usloviyakh izmenyayushcheysya okruzhayushchey sredy. Bulletin of St. Petersburg University, 14(3), 124-127 (in Russian). Goralsky, L.P., Khomych, V.T., Kononsky, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsional'ni metody doslidzhen u normi ta pry patolohiyi. Zhytomyr, Polissya (in Ukrainian).
Griebel, Ph. J., Entrican G., Rocc M. et al. (2007). Cross-reactivity of mAbs to human CD antigens with sheep leukocytes. Veterinary Immunology and Immunopathology, 119, 115-122. doi: 10.1016/j.vetimm.2007.06.015.
Guralska, S.V. (2016). Imunohistokhimichna kharakterystyka subpopulyatsiy limfotsytiv u selezintsi kurey pry vaktsynatsiyi yikh proty infektsiynoho bronkhitu. Scientific herald of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology. SZ Gzhytsky, 16, 3 (70), 62-66 (in Ukrainian).
Kopylova, S.V. (2011). Morfologiya selezenki u broylerov krossa «Smena-7» v norme i pri primenenii «Gamavita». Information sheet of databases of the federal state institution "Association" Rosinform-Resource "of the Ministry of Energy of the Russian Federation, 32-001 -11, 4 (in Russian).
Kuvibidila S. R., Porretta C. (2003). Iron deficiency and in vitro iron chelation reduce the expression of cluster of differentiation molecule (CD)28 but not CD3 receptors on murine thymocytes and spleen cells. British Journal of Nutrition, 90, 179-189. doi: 10.1079/BJN2003864.
Olias, P., Meyer, A., Klopfleisch, R., Lierz, M., Kaspers, B. and Gruber, A. D. (2013). Modulation of the host Th1 immune response in pigeon protozoal encephalitis caused by Sarcocystis calchasi. Veterinary Research, 44(10). doi: 10.1186/1297-9716-44-10. Panikar, I.I. (2015). Imunohistokhimichna kharakterystyka subpopulyatsiy limfotsytiv orhaniv imunnoyi systemy svyney na rannikh etapakh postnatal'noho periodu ontohenezu. Problems of zoinengineering and veterinary medicine: a collection of scientific works of the Kharkov State Veterinary Academy, 30(2), 426-432 (in Ukrainian).
Potashnikova, D.M., Gladkikh, A.A., Vorob'yev, I.A. (2016). Patterny ekspressii vnutrikletochnykh signal'nykh molekul kak instrument differentsial'noy diagnostiki CD5+ V-kletochnykh limfom. The successes of molecular oncology, 3(4), 57 (in Russian). Sasaguri, K., Yamada, K., Narimatsu, Y., Oonuki, M., Oishi, A., Koda, K. et al. (2017). Stress-induced galectin-1 influences immune tolerance in the spleen and thymus by modulating CD45 immunoreactive lymphocytes. J Physiol Sci., 67(4), 489-496. doi: 10.1007/s12576-016-0478-8.
Seleznev, S.B., Krotova, Ye.A., Vetoshkina, G.A., Kulikov, Ye.V., Burykina, L.P. (2015). Osnovnyye printsipy strukturnoy organizatsii immunnoy sistemy perepelov. Bulletin of the Russian University of Peoples' Friendship. Series: Agronomy and Animal Husbandry, 4, 68-76 (in Russian).
Seo, Y.-J., Jothikumar, P., Suthar, M. S., Zhu, C., Grakoui, A. (2016). Local Cellular and Cytokine Cues in the Spleen Regulate In Situ T Cell Receptor Affinity, Function, and Fate of CD8+ T Cells. Immunity, 45(5), 988-998. doi: 10.1016/j.immuni.2016.10.024. Stolley, J.M., Campbell, D.J. (2016). A 33D1 + Dendritic Cell/Autoreactive CD4+ T Cell Circuit Maintains IL-2-Dependent Regulatory T Cells in the Spleen. The Journal of Immunology, 197, 2635-2645. doi: 10.4049/jimmunol.1600974.
Treiber, C.D., Salzer, M., Breuss, M., Ushakova, L., Lauwers, M., Edelman, N. & Keays, D.A. (2013). High resolution anatomical mapping confirms the absence of a magnetic sense system in the rostral upper beak of pigeons, Communicative & Integrative Biology, 6:4, e24859. doi: 10.4161/cib.24859.
Citation:
Dunaievska. O.F. (2018). Immunohistochemicals characteristic of subpopulations of pigeon and chicken splenic lymphocytes.
Ukrainian Journal of Ecology, ,5(1), 282-288. I Thk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
