CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.344-349.
УДК 811.161.2: 811.135
1деолопчш впливи на розвиток укра!'нсько! та румунсько! соцюлшгвютики всерединi ХХ ст. („Нове вчення про мову" i „Марксизм i питання мовознавства")
Лучканин С.М.
1нститут ф 'лологП Кивського национального унiверситету '¡мен! Тараса Шевченка, м. Кив, Украна
У статт1 розглядаються насл1дки „нового вчення про мову" М.Я. Марра та лтгв1стичног дискусИ' 1950 р. на стор1нках „Правди" на розвиток украгнського та румунського теоретичного мовознавства початку 1950-х рр., що знайшло в1добра-ження в 1деолог1зацп украгнськог та румунськог тогочасног соц1олтгв1стики.
Ключовi слова: лтгв1стична дискуая, марризм, соцюлтгв1стика 7 влада
Постановка проблеми та анал1з останмх досл1джень: В. 1ванишин та Я. Раде-вич-Винницький зазначають, що „з давшх-давен, особливо з виникненням етшчно! диференщаци та суспшьного розшарування, мова була знаряддям i об'ектом щео-лопчно! боротьби" [6, с. 147]. Однак розумieмо „iдеологiчну боротьбу" не як ви-тiснення внаслiдок великодержавно! мовно! пол^ики одше! (кiлькох) мови iншою (пашвною), а „методологiчно", як фiлософське осмислення природи мови, И системно-структурно! оргашзаци, методiв дослiдження мови тощо. Вiдзначимо, що в укра-!нському теоретичному лiтературознавствi питань „загально! щеолопзаци" теорi! (не iсторi!!) лiтератури торкався вже М.К. Наенко [8, с. 190-194].
Актуальшсть статп полягае у висвггленш теми „влада й наука", у проведенш па-ралелей мiж радянським i румунським мовознавством середини ХХ ст., на розвиток яких у той час активно впливала щеолопя. Показ !! втручання в лшгвютику - мета статп.
Залишаемо осторонь питання, пов'язанi з русифшащею (румунiзацiею, мадяриза-цiею, навiть укра!шзащею 1920-1940-х рр.), предметом нашого дослщження е про-никнення офiцiйно! державно! щеологп в дискусi! щодо природи i сутностi людсько! мови взагалi (що е предметом загального мовознавства), вщображення панiвно! ще-ологi! у внутршнш структурi мовно! системи, методах лшгвютичного дослiдження, чого аж шяк не спостерiгалося в iсторичному поступовi загальномовознавчих iдей i теорiй в укра!нськш i румунськiй лiнгвiстицi до ХХ ст., уведення яко! в загальну лiнгвоiсторiографiю - наукова новизна.
У Радянському Союзi, як вщомо, величезного значення надавалося iдеологi!, тому щеолопчний прес марксизму-ленiнiзму став нарiжним каменем радянського (а з ним i укра!нського, пiсля Друго! свггово! вiйни - i в кра!нах „соцiалiстично! ствдружнос-тi", зокрема, у Румунп, безумовно, неоднаковою мiрою) теоретичного мовознавства, щоправда, не вiдразу. Пюля Жовтня 1917 р. частина радянських лiнгвiстiв продовжу-
1деолопчш впливи на розвиток украшсько'! та румунсько'! соцiолiнгвiстики всерединi ХХ ст. („Нове вчення про мову" i „Марксизм i питання мовознавства")
вала розвивати загальномовознавчi традици, яю було сформовано в Роси в дожовтне-вий перiод Харкiвською, Московською i Казанською школами - Д.М. Ушаков, В.О. Богородицький, Г.А. 1лынський, С.П. Обнорський, С.Д. Поливанов, М.М. Петерсон, М.В. Серпевський, О.М. Пешковський та ш. В Укра1ш з традищями порГвняльно-ю-торичного мовознавства нiколи не поривав Л.А. Булаховський навпъ у працях 19201940-х рр. Одним iз перших, хто став приблизно з 1927-1928 рр. залучати до сво!х творiв цитати з Маркса, Енгельса, Ленша, а потГм i Сталша, став творець так званого „нового вчення про мову" М.Я. Марр, при цьому щ витяги, зазвичай, „аж шяк не сто-сувалися справи" [2, № 11, с. 68], однак це не заважало Марровi заявляти про „про-летарський" характер власних iдей, як-от: мова е надбудовою над базисом, тому ш властива класова природа; стрибкоподiбний характер розвитку мови, вщповщнють мовних стадiй суспiльно-економiчним формацiям; через схрещування кiлькiсть мов поступово зменшуеться; методом дослiдження е чотириелементний палеонтолопч-ний аналiз зi сумновiдомими sal, ber, jon, rod. „Нове вчення про мову" пропагува-лося з використанням полГтичних гасел на зразок „Геть Мшоську Венеру, хай живе мотика!", „Омолодiмо бабцю-граматику!", „Майбутне за нами - а, отже, за теорiею Марра" [11, с. 330].
Як пише Р.О. Будагов, „1933 р. уперше росiйською мовою повнютю було опублГ-ковано спiльну незаюнчену працю К. Маркса та Ф. Енгельса „НГмецька iдеологiя", у якш широко обговорюються питання мови. Ця книга справила значний вплив на подальший розвиток марксистсько! науки про мову, як у нас у кра!ш, так i за ii межами. 1930 р. окремим виданням вийшла брошура Поля Лафарга про мову та револю-щю" [4, с. 16]. Варто акцентувати, що за життя К. Маркса та Ф. Енгельса „Шмецька щеолопя" не публiкувалася, а мовою оригшалу (нiмецькою) ii вперше було опубль ковано в СРСР 1932 р., за рш до ii перекладу росшською. Саме вiдтодi в теоретичне мовознавство проникають цитати класикiв марксизму-лешшзму. Подiбне наявне i в лГтературознавствг О.1. Бiлецький опублiкував монографiю „К. Маркс и Ф. Энгельс и история литературы" (1934), тсля чого „без будь-яких сумнiвiв марксистське уяв-лення про лiтературу взяли на озброення i творцi художнього методу сощалютичного реалiзму" [8, с. 193]. 1932 р. побачила свгг укладена вiдомим юториком-антикознав-цем С.1. Ковальовим хрестоматiя „К. Маркс i Ф. Енгельс про античшсть". Тому не дивно, що з початку 1930-х рр. питання про природу i сутшсть мови, ii функцп в радянському (й украшському „пiдрадянському") мовознавствi не могли обговорю-ватися без звернення до цитат Маркса, Енгельса, Ленша. Услщ за М.Я. Марром (i навггь його опонентом С.Д. Поливановим, що обстоював ,Дз марксистських позицш" порiвняльно-iсторичне мовознавство - збГрка „За марксистское языкознание", 1931), I.I. Мещанiновим, К.М. Державiним, М.В. Серпевським, Р.О. Будаговим та ш. розу-мшня марксизму-лешшзму як „узаконеного" теоретичного шдгрунтя проникло i в украшське мовознавство 1930-х-1940-х рр. У сучаснш лшгвютищ Т.В. Гамкрелщзе офщшно тлумачить „нове вчення про мову" (яфетидолопю) як повноцшну лшгвю-тичну парадигму [див.: 5, с. 66].
Проте, як слушно вщзначае М.П. Кочерган, „теорГя Марра вела мовознавство у глухий кут. Однак вона була ствзвучною сусшльно-полГтичнш ситуаци в СРСР, тому ii стали поширювати адмшютративним шляхом як едино правильну. З часом з'ясувалося, що теоретичш положення „нового вчення" неможливо застосувати в конкретнш дослщницькш практищ, що викликало критику з боку мислячих мовоз-навщв, яка заюнчилася дискусГею 1950 р. i реабштащею порГвняльно-юторичного
мовознавства" [7, с. 126]. У пращ Сталша „Марксизм i питання мовознавства" (1950) [сучасне перевидання: 10, с. 385-404] критикуються вщверто абсурдш тези марризму щодо „чотирьох елементiв", спецiально згадуеться й засуджуеться „аракчеевський режим у мовознавствi", що „не властивий наущ та людям науки", який настав тсля наступу марристiв у 1948-початку 1950 рр. Сталш твердив, що порiвняльно-iсторич-ний метод, який при його „серйозних недолшах" (!х не конкретизовано - цим уже займуться лшгвюти 1950-1960-х рр.), усе-таки „штовхае до пращ, до вивчення мов"; сталiнський виступ знiмав iз компаративiстики звинувачення марриспв у „буржуаз-ностi й расизм^', що тяж1в над нею у 1920-1940-х рр. Почалися проробки й каяття „вчорашнiх марриспв" на чолi з 1.1. Мещанiновим (хоча вш i вийшов за межi „нового вчення про мову"). „Брошуру вождя в умовах культу його особи було оголошено геш-альною працею, що вiдкрила новий, вищий етап розвитку радянського мовознавства. Викладений Сталшим текст сприймався як догма, яку не можна уточнити, перегля-нути чи творчо осмислити. Дозволялося лише цитувати цю брошуру, супроводжую-чи голосними ештетами iм'я !! автора" [9, с. 38].
З одного боку, у сталшських працях мютилися речi, якi й сьогоднi шхто не за-перечуватиме (тому щлком зрозумiлий iнтерес до його робгг): засудження класового характеру мови, ще! революцiйних переворотiв у нiй, необхщнють дiалектичного по-еднання вивчення мови „в нерозривному зв'язку з iсторiею суспшьства, з iсторiею народу, якому належить виучувана мова i який е творцем i носiем ще! мови" з „ви-вченням внутршшх законiв розвитку мови"; визнання, що „жодна наука не може розвиватися й досягати успiхiв без боротьби думок, без свободи критики". З шшого боку, наявш й фактичш помилки, найвiдомiша з яких - зауваження Сталiна про те, що сучасна росшська лiтературна мова сформувалася на основi орловсько-курського дiалекту, а не середньоросшських, передусiм московських говорiв. Адже за часiв Велико! Вггчизняно! вiйни широко вживався ви^в „орловсько-курська дуга", очевидно, вш i вплинув на сталiнську лшгвютичну обмовку, яко! вимушено „не помiчали" кiлька рокiв. Також вiдомо, що тсля „дискусп" на певний час призупинилося досль дження проблем, яю мали наукове значення в „новому вчент про мову" - проблеми мови та мислення, типологi! мов, окремi питання соцiолiнгвiстики, адже Сталш усю сощальну диференцiацiю мови звiв винятково до салонних жаргонiв.
Пращ „вождя" з мовознавства „дозволяли роботу лише в межах порiвняльно-iс-торично! парадигми, нова ж [структуралiстична. - С.Л. ] залишилася тд забороною" [2, № 12, с. 70]. Якщо структуралю^в рiзко засуджував 1947 р. М.С. Чемоданов, то критикували !х i пiсля 1950 р., зокрема О.С. Ахманова у статп „Критика буржуазного мовознавства. Про метод американських структуралюпв" („Вопросы языкознания", 1952, № 5), Р.О. Будагов 1954 р. критично характеризував лшгвютичну концепщю Ф. де Соссюра. Хоча в самш пращ Сталша про сучасну свтову лшгвютику прямо не говорилося, радянсью щеологи, а за ними i вченi в повоеннi роки нестримно повто-рювали гасла про „маразм" i „збiднiння" сучасно! захщно! науки в межах кампанiй боротьби з „низькопоклонством (плазуванням) перед Заходом", „розгинання саксо-фошв" чи осуду „безрiдних космополiтiв". Наведемо бодай фрагмент iз передовицi нового радянського лшгвютичного часопису „Вопросы языкознания" (1952, № 1): „Духовний занепад i маразм охопили iдеологiчну надбудову сучасного буржуазного суспiльства. Це знаходить пряме вiдображення в розвитку лшгвютично! науки на За-ходi". I далi дуже жорстко критикуеться структуралiзм (як i до того його засуджували 1.1. Мещанiнов та М.С. Чемоданов наприкшщ 1940-х рр.) як породження „реакцiйно!
1деолопчш впливи на розвиток укра'шсько! та румунсько! соцiолiнгвiстики всерединi ХХ ст. („Нове вчення про мову" i „Марксизм i питання мовознавства")
буржуазно!' фшософи", наголошуеться на вiдривi „заснованого на iдеалiзмi" структу-ралiзму вщ матерiалiзму й iсторизму.
У СРСР посилання на працi Сталiна з мовознавства зменшуються вже з 1954-1955 рр., востанне наявш в 3-му вид. шдручника О.О. Реформатського „Введение в языкознание" (1960). Защкавлення марризмом та лшгвютичною дискусiею 1950 р. вщро-дилося за Перебудови, що спричинило й появу iсторiографiчноï книги В.М. Алпатова [1]. 1снують спроби реабiлiтувати окремi положення чи лшгвютичш iдеï М.Я.Марра (А.С. Зеленько, Ю.Л. Мосенкiс, навiть у питанш його поглядiв на украïнську мову [3]), подати Марра як жертву сталшських репресш, однак усталеним залишився ви-сновок В.М. Алпатова та С.В. Семчинського про те, що марризм - лише певний, зумовлений юторичними умовами синхрошчний зрiз у дiахронiï науки про мову.
Пюля закiнчення Друго1' свiтовоï вiйни 1939-1945 рр. Румушя опинилася у склавд керованого СРСР соцiалiстичного табору. У 1944-1950 рр. у румунськш лшгвютищ набув певного поширення марризм, що вилилося в дослщження класового характеру мови, гiперболiзацiею семантичних студiй, хоча це не набуло масового характеру: „У перюд 1944-1950 рр. румунська лшгвютика перебувала шд впливом марристських концепцш, iз яких особливо видшяються соцiальна i класова зумовленiсть мови, ïï iсторичний формацiйний детермiнiзм, увага до семантичного аспекту. У цей перь од стимулюються вивчення й пощнування писань класикiв марксизму про мову та спроби дiалектичноï штерпретаци мовних феномешв" [14, с. 297]. Марризм офщшно насаджувався лише серед фшолопв Молдавсько1' РСР пiсля ïï утворення 1940 р., де 1.Д. Чебану навiть стверджував, що так звана „молдавська мова" - слов'янська, i що процес схрещування тривае.
У 1950-1952 рр. у румунському мовознавства навпаки, прокотилася хвиля „ви-криття марриспв" (за радянським зразком), при цьому основний удар партшш дiячi вiд науки завдали у 1950-1953 рр. саме блискучим фахiвцям з юторичного й порiв-няльно-iсторичного мовознавства - академшам А. Росеттi (1895-1990), Й. Йордану (1888-1986) та А. Грауру (1900-1991). Протягом 1950-1965 рр. у загальномовознав-чих працях, що виходили в Румуни - „Sdudii de lingvisticä generalä" („Загальномо-вознавчi студiï" А. Граура, 1955) [12], „Scurtä istorie a lingvisticii" („Коротка iсторiя мовознавства" А. Граура та Л. Валд, 1961 i 1965) - чимало мюця вiдводилося аналiзо-вi „марксистськоï лiнгвiстики", „сталiнських праць iз мовознавства", що гальмувало розвиток загальномовознавчих студш у Румунiï. Ситуацiя змiнилася лише з серед-ини 1960-х рр., коли стали активно проводитися дослщження фшософп мови (Ал. Граур, Л. Валд), методологи мовознавства, структури мовноï системи (М. Аврам), стилiстики й дiалектологiï (Й. Котяну), набула поширення структурно-математична i прикладна лiнгвiстика (С. Маркус), психолшгвютика (Г. Дока), семютика, iсторiя загального мовознавства. 1977 р. [13] побачило свгг 3-е вид. ,Дстори мовознавства" А. Граура та Л.Валд, позбавлене будь-якоï iдеологiзацiï.
Висновок: уперше в iсторiï теоретичноï лшгвютики знайшло вiдображення панiв-ноï щеологи у внутрiшнiй структурi мовноï системи, методах лшгвютичного дослi-дження, чого не спостершалося в iсторичному поступовi загальномовознавчих iдей i теорiй в украшськш i румунськiй лiнгвiстицi до ХХ ст. Перспектива до^дження - вивчення щеолопчних нашарувань в украшськш та румунськш сощолшгвютищ 1960-1980-х рр.
Список лггератури
1. Алпатов В.М. История одного мифа: Марр и марризм / В.М. Алпатов. - М.: Наука, 1991. - 240 с.
2. Алпатов В.М. История одного мифа: Марр и марризм / В.М. Алпатов // Знание
- сила. - 1990. - № 11. - С. 64-69; № 12. - С. 67-70.
3. Бшецький А.О. „Яфетичш зорГ' академша Марра. Наукова консультащя / Андрш Бшецький // Наука i суспшьство. - 1989. - № 11. - С. 71-72.
4. Будагов Р.А. Портреты языковедов XIX-XX вв.: Из истории лингвистических учений / Р.А. Будагов. - М.: Наука, 1988. - 320 с.
5. Зеленько А.С. Методолопя компаративiзму в ощнщ щеолопв марризму i навпа-ки тд кутом зору еволюци лшгвютичних парадигм / А.С. Зеленько // Вюник Луган-ського нащонального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - 2011. - №9 (220). - С. 63-82.
6. 1ванишин В. Мова i нащя / В. 1ванишин, Я. Радевич-Винницький. - Дрогобич: Видавнича фiрма „Вщродження", 1994. - 218 с.
7. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: тдручник / М.П. Кочерган. - 3-е вид. -К.: Видавничий центр "Академiя", 2010. - 464 с. (Альма-матер).
8. Наенко М.К. Украшське лтературознавство: Школи, напрями, течи / М.К. На-енко. - К.: ВЦ „Академiя", 1997. - 320 с.
9. Семчинский С.В. Лингвистическая дискуссия в „Правде" и брошюра И.В. Сталина „Марксизм и вопросы языкознания" / С.В. Семчинский // Русский язык и литература в средних уч. заведениях УССР. - 1989. - №6. - С. 31-38.
10. Сумерки лингвистики. Из истории отечественного языкознания. Антология. Нерознак В.П. (Ред.). - М.: Академия, 2001. - 576 с.
11. Шулежкова С.Г. История лингвистических учений: учеб. Пособие / С.Г. Шу-лежкова. - 3-е изд., испр. - М.: Флинта: наука, 2007. - 408 с.
12. Graur Al. Studii de lingvistica generala / Alexandru Graur. - Bucure§ti: Ed. Acade-miei, 1955. - 192 p.
13. Graur Al. Scurta istorie a lingvisticii. Edi^ia a III-a revazuta §i adaugita / A. Graur, L. Wald. - Bucure§ti: Ed. didactica §i pedagogica, 1977. - 275 p.
14. Istoria lingvisticii romane§ti / Coordonator: acad. Iorgu Iordan. - Bucure§ti: Editura §tiin^ifica §i enciclopedica, 1978. - 280 p.
Лучканин С.М. Идеологические влияния на развитие украинской и румынской социолингвистики в середине ХХ в. („Новое учение о языке" и „Марксизм и вопросы языкознания") // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012.
- Т.25 (64). - № 1. Часть 1.344-349.
В статье рассматриваются последствия „ нового учения о языке " Н.Я. Марра и лингвистической дискуссии 1950 г. на страницах „Правды " на развитие украинского и румынского теоретического языкознания середины ХХ в., что нашло отражение в идеологизации украинской и румынской социолингвистики того времени.
Ключевые слова: марризм, лингвистическая дискуссия, социолингвистика и власть.
1деолопчш впливи на розвиток украшсько'! та румунсько! соцюлшгв^тики всерединi ХХ ст. („Нове вчення про мову" i „Марксизм i питання мовознавства")
Luchkanyn S. Ideological impact on development of Ukrainian, Romanian social linguistics in mid 20th century ('New Linguistic Doctrine' and Marxism, and issues of linguistics) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 344-349.
The article is dedicated to the impact of the 'New Linguistic Doctrine' by N.Y. Marr and of the linguistic debates of1950 on pages ofPravda newspaper on development of Ukrainian, Romanian theory of linguistics in mid 20th century which resulted in ideologisation of Ukrainian and Romanian linguistics of that time.
Key words: Marrism, linguistic debates, social linguistics and power, sociolinguistics and ideology.
Поступила до редакци 23.03.2012р.
