CC BY
30
УДК 338.4:[005.06+378.1+519.86]
1ДЕНТИФ1КАЩЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ Б13НЕС-ПРОЦЕС1В СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ ОСВ1ТНЬО1ОРГАН13АЦ1Т: ТЕОРiЯ ТА ПРАКТИКА
® 2017 СТАНКЕВИЧ I. В.
УДК 338.4:1005.06+378.1+519.86]
Станкевич I. В.
1дентифшащя та моделювання бiзнес-процесiв системи управлiння якiстю освггньоТ органiзацii: Teopiq та практика
Метою cmammi е забезпечення дквостi реал'заци фей управлшня освтньою оргашзацт шляхом 'дентиф'жаци &знес-процеав системи управлшня ятстю ocBimHboi органiзацiiта об(рунтування виборумови та д'тграм Xмоделювання. Автором зроблено наголос на тому, що nidxid до 'дентиф'жа-цп бiзнес-процесiв системи управлшня якшю осв'тнт органiзацii повинен (рунтуватись не на видах, а на результатах д'тльностi оргаюзацИ у вищй освт. В робот'! визначено, що результативний шдюд до 'дентиф'шаци бiзнес-процесiв системи управлшня якшю освiтньоi оргаюзацИповинен бути заснований на життевому цикл'! освтньо}' послуги (петл'> якостi), вимогах стандарту ISO 9001:2015 щодо побудови процеав системи управлшня ятстю та стандартизованому перел'шу б'знес-процеав International Benchmarking Clearinghouse. Для подальшоi процедури мплементаци системи управлшня якшю автором розроблено контекстну д'шграму системи, яку декомпозовано на процеси р'вня «0» та рюня «1». В роботi розглянуто переваги та недол'жи рзних мов моделювання, що застосовш до в'ртуал'заци б'внес-процеав, зокрема ушф'шовану мову моделювання UML, що ви-користовуе ряд д'тграм для в'ртуал'заци бiзнес-процесiв саме складних органiзацiй. Розроблеш в роботi практичш рекомендацИ щодо 'дентиф'шаци та моделювання &знес-процеав системи управлшня якшю сприятимуть дквш 'мплементаци таких систем у д'тльшсть освтшх оргаюза^й, що дозволить у подальшому забезпечити задоволешсть вимог замовнитв i реалiзацiю цлей управлшня.
Ключовi слова: б'внес-процес, Ыаграма, iдентифiкацiя, моделювання, освтня оргашза^я, освтня послуга, петля якост[ система управлшня якшю. Рис.: 5. Б'бл.: 22.
Станкевич 1рина Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри менеджменту та маркетингу, Одеська нацональна академiя зв'язку iм. О. С. Попова (вул. Ковальська, 1, Одеса, 65029, Украна) E-mail: arnika@ukr.net
УДК 338.4:[005.06+378.1+519.86] Станкевич И. В. Идентификация и моделирование бизнес-процессов системы управления качеством образовательной организации: теория и практика
Целью статьи является обеспечение действенности реализации целей управления образовательной организации путем идентификации бизнес-процессов системы управления качеством образовательной организации и обоснования выбора языка и диаграмм их моделирования. Автором сделан упор на том, что подход к идентификации бизнес-процессов системы управления качеством образовательной организации должен основываться не на видах, а на результатах деятельности организации в высшем образовании. В работе определено, что результативный подход к идентификации бизнес-процессов системы управления качеством образовательной организации должен быть основан на жизненном цикле образовательной услуги (петли качества), требованиях стандарта ISO 9001:2015 по построению процессов системы управления качеством и стандартизированном перечне бизнес-процессов International Benchmarking Clearinghouse. Для дальнейшей процедуры имплементации системы управления качеством автором разработана контекстная диаграмма системы, которая декомпозирована на процессы уровня «0» и уровня «1». В работе рассмотрены преимущества и недостатки различных языков моделирования, применимые к виртуализации бизнес-процессов, в частности унифицированный язык моделирования UML, который использует ряд диаграмм для виртуализации бизнес-процессов именно сложных организаций. Разработанные в работе практические рекомендации по идентификации и моделированию бизнес-процессов системы управления качеством будут способствовать действенной имплементации таких систем в деятельность образовательных организаций, что позволит в дальнейшем обеспечить удовлетворенность требований заказчиков и реализацию целей управления. Ключевые слова: бизнес-процесс, диаграмма, идентификация, моделирование, образовательная организация, образовательная услуга, петля качества, система управления качеством.
UDC 338.4:1005.06+378.1+519.86] Stankevych I. V. The Identification and Modeling of Business Processes of the Quality Management System in an Educational Organization: Theory and Practice
The aim of the article is to ensure effectiveness of implementation of management objectives of an educational organization by identifying business processes of the quality management system of the educational organization and justifying the choice of language and diagrams of their modeling. The author emphasizes that the approach to identifying business processes of the quality management system of an educational organization should be based not on the types but on the results of the organization's activity in higher education. It is determined that an effective approach to identifying business processes of the quality management system of an educational organization should be based on the life cycle of the educational service (quality loop), the requirements of the ISO 9001: 2015 standard for building the processes of the quality management system and the standardized list of business processes International Benchmarking Clearinghouse. For further implementation of the quality management system, the author developed a contextual diagram of the system, which is decomposed into processes of level "0" and level "1". The paper discusses the advantages and disadvantages of various modeling languages applicable to business process virtualization, in particular the unified UML modeling language, which uses a number of diagrams to virtualize business processes of complex organizations. The practical recommendations developed for the identification and modeling of business processes in the quality management system will facilitate an effective implementation of such systems in activities of educational organizations, which will further ensure satisfaction of customer requirements and implementation of management objectives.
Keywords: business process, diagram, identification, modeling, educational organization, educational service, quality loop, quality management system.
Fig.: 5. Bibl.: 22.
Рис.: 5. Библ.: 22.
Станкевич Ирина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры менеджмента и маркетинга, Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова (ул. Кузнечная, 1, Одесса, 65029, Украина) E-mail: arnika@ukr.net
Постановка проблеми. Остантм часом поширеним рухом серед украшських освггнк оргатзацш (надал - ОО) стало розроблення, запровадження та сертифшащя систем управлiння яистю (надалi - СУЯ). СУЯ ОО спрямова-на на досягнення результапв «вiдповiдно до цiлей у сферi якостi, щоб задовольнити, залежно в^ обставин, потреби, очiкування та вимоги зацжавлених сторiн» [1]. Для дiевоí реалiзацГ¿ цкей управлiння необхiдна успшна iмплемента-цiя СУЯ в дiяльнiсть ОО, що на одному iз перших етапiв передбачае iдентифiкацiю та моделювання (вiртуалiзацiю, опис) ll бiзнес-процесiв. Але кожна ОО на власний розсуд iдентифiкуе цi процеси та визначае рiзнi тдходи щодо ix моделювання, що, вiдповiдно, потребуе проведення досль джень iз означеного питання та конкретизаци як процесш, так i мови ix моделювання.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Питання ^ентифшацп та моделювання ^ртуамзаци) бiзнес-процесш всебiчно висвiтлено такими зарубiжними та вь тчизняними авторами, як Буч Г., Всяюх Е., Джекобсон А., Калянов Г., Кулябов Д., Королькова А., Маклаков С., Новь ков Ф., Рамбо Дж., Репiн В.В., Сидоренко Е., Шеер А., Шмул-лер Дж. [2-10], детальний огляд яких наведено нами у роботах [11-13]. Автори Картузов А., Крюков В., Матвеев В., Рудшова Л., Савченко С., Струпшский Д., Тиаренко Д., Шахгельдян К. [14-18] та iншi висвгглюють особливостi створення iнформацiйного середовища в ОО та моделювання бiзнес-процесiв в ОО та установах. Незважаючи на ряд виршених питань у цш сферi, в умовах зростаючих ви-мог щодо якостi освггнк послуг та якостi дiяльностi ОО питання ^ентифжаци та моделювання бiзнес-процесiв в ОО продовжують залишатися актуальними. Особливо з огляду того, що як в освггньому, так i науковому серед-овищi iснуе безлiч рiзноманiтниx пiдxодiв до ^ентифжаци та моделювання ^ртуамзаци) бiзнес-процесiв СУЯ ОО, але всi вони носять розрiзнений характер, що св^чить про вiдсутнiсть едност поглядiв на перелiк бiзнес-процесiв СУЯ, а що стосуеться !х моделювання, то зазвичай процес наочно демонструеться за допомогою простого графiчно-го алгоритму його реамзаци, а мова, за допомогою яко! бiзнес-процес СУЯ мае бути вiртуалiзований, практично не регламентуеться.
Метою стати е забезпечення дiевостi реамзаци щ-лей управлiння освиньою органiзацiю шляхом ^ентифь каци бiзнес-процесiв системи управлiння якiстю освггньо! оргатзацп та обгрунтування мови !х моделювання.
Основш результати дослiдження. Вiдповiдно до пп. 4.4.1 нацюнального стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управлшня яистю. Вимоги» при iмплемента-ци СУЯ (розробщ та запровадженнi) органiзацiя повинна визначити перелж процесш, потрiбниx для СУЯ, !х входи та виходи, посл^овшсть i взаемодiю [19]. Шд час упро-вадження процесного тдходу до управлiння будь-якою
Stankevych Iryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Management and Marketing, Odessa National Academy of Telecommunications named after A. S. Popov (1 Kovalska Str., Odesa, 65029, Ukraine) E-mail: arnika@ukr.net
оргатзащею використовуються процедури, описаш в робот [7], таи як: ^ентифжащя та створення мережi бiзнес-процейв; визначення власниив бiзнес-процесiв; моделювання бiзнес-процесiв; регламентащя бiзнес-процесiв; управлiння бiзнес-процесами на основi циклу PDCA; аудит бiзнес-процесiв.
Роботу присвячено саме першорядним процедурам iмплементацil СУЯ, таким як iдентифiкацiя та моделювання бiзнес-процесiв системи. 1дентифшувати бiзнес-процеси СУЯ оргатзацп можна за безлiччю пiдxодiв, зокрема, за видами дiяльностi та результатами дiяльностi.
Бiзнес-процеси, iдентифiкованi за видами дiяльнос-т оргатзацп, припускають опис дiй працшникш для досягнення результату в межах свого функцюнального тд-роздку. При цьому найчастiше операци, як реалiзуються в оргатзацп, е насл^ком функцюнально: iерарxil. За такого тдходу бiзнес-процеси вiдрiзняються iстотним недо-лiком - органiзацiя описуеться в термшах функцюнально: дiяльностi.
Переважна бкьшкть ОО сьогоднi побудована за функцiонально-iерарxiчним принципом, що передбачае наявнiсть деккькох рiвнiв управлiння - вiд ректора (президента) до викладача. Ланки iерарxiчноl системи (ш-ститути, деканати, кафедри, структурш пiдроздiли ОО тощо) часто згрупованi за функцiональною ознакою, тоб-то за видами дiяльностi всерединi ОО, наприклад: кафедра, навчальний вiддiл, мiжнародний вiддiл, буxгалтерiя тощо. Усерединi кожно! тако1 ланки кнуе функцiональна iерарxiя вiд керiвника верхнього ршня - до виконавця, а також висх^ш та низх^ш потоки шформаци. Але наяв-шсть декiлькоx рiвнiв управлiння для ОО виправдана. Зокрема, керiвники верхнього рiвня управлiння iерарxiчною структурою - Top-managers - ректор (президент) та про-ректори бачать дiяльнiсть ОО в щлому. Вони покликанi аналiзувати та планувати цю дiяльнiсть, забезпечуючи досягнення цкей оргатзацп у короткостроковш, середньо-строковiй i довгостроковш перспективах, з урахуванням можливих ризиив. Low-managers - завiдувачi кафедр, кершники структурних пiдроздiлiв - планують та анамзу-ють дiяльнiсть лише у межах свого тдроздку. Крiм того, велика частина роботи, яка приносить результат i цштсть для замовника (споживача) освггтх послуг, виконуеться на нижньому ршт - рiвнi виконавщв - професорсько-викладацького складу. Однак потш робiт циркулюе вгору - вниз у межах кожно! функцюнально! ланки: узгоджен-ня, затвердження платв i програм навчальних дисциплiн, прийняття рiшень тощо. У роботi задiянi не лише вико-навцi, а й керiвники. Для виконання робгг потрiбнi ресур-си: кадровi, матерiально-теxнiчнi, навчально-методичнi й iнформацiйнi тощо. Як кершники рiзниx рiвнiв управлшня, !х виконавцi, так i ресурси, можуть одночасно бути залучен до рiзниx видш дiяльностi ОО, як то: навчальна,
наукова, виховна, мiжнародна та îh. Цi види дiяльностi у сукупност 3i специфiчними рисами освiтньоï послуги формують комплексне задоволення вимог замовниив та шших зацiкавлених сторiн у якостi вищо'1 освiти. Тому ви-значати процеси СУЯ як певну послковшсть операцш (ро-бгт, фyнкцiй) за видами дiяльностi не е вiрним з точки зору управлшня, зокрема в ОО.
Що стосуеться подку бiзнес-процесiв за результатами дiяльностi, то розрiзняють такi види: стосовно ииенпв процесш - зовнiшнi та внутршш; щодо отримання додат-ково'1 цшност - основнi (тi, що додають цiннiсть) i допо-мiжнi (ri, що додають варткть); за ступенем детальност розгляду - верхнього рiвня, детальнi й елементарнi (опе-рацп, якi не потребують бiльш детального опису) [13; 20, с. 182-185]. Але слк зазначити, що такий подк е доволi умовним.
На сучасному етат розвитку економiки в основi iдентифiкацiï бiзнес-процесiв СУЯ лежать вимоги стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 [19], як демонструють реалiзацiю процесного тдходу до yправлiння, зосереджуючи увагу на досягненнi кiнцевих результатов щодо задоволення вимог замовникв та шших зацжавлених сторш у якост дiяль-ностi органiзацiï. Вiдповiдно до [19] процеси СУЯ повинш охоплювати процеси, пов'язанi з yправлiнням системою (л^ерство та планування), пiдтриманням системи управлшня (управлшня ресурсами, управлшня компетентшстю, обiзнанiстю, yправлiння iнформацiею), процеси вироб-ництва та процеси оцшювання дiевостi та полiпшyвання. Отже, для кентифшацп бiзнес-процесiв СУЯ за результатами дiяльностi з урахуванням виконання вимог ДСТУ ISO 9001:2015 оргашзащя повинна чггко визначитись iз особливостями виробництва власно'1 продукцп та, вкпо-вiдно, етапами ïï життевого циклу.
Одним iз найпоширенiших пiдходiв до кентифь кацп процесш за життевим циклом продукту (послуги) е шдхк, запропонований Мiжнародною бенчмаркiнговою палатою (International Benchmarking Clearinghouse) [20, с. 190-191]. Через свою уншерсальшсть тдхк IBC за-стосовний до будь-яких тдприемств та органiзацiй за розмiром та складшстю, зокрема освiтнiх. IBC пропонуе класифшувати бiзнес-процеси органiзацiï за 13 основними етапами: маркетинг ринку та побажання замовниив; роз-робка стратеги; розробка продукцп (послуг); оргашзащя продажу; виробництво та постачання продукци; оргашзащя сервюу (для сервiсно-орiентованих оргашзацш); об-слуговування замовника та оформлення рахунку-фактури; yправлiння людськими ресурсами; управлшня шформа-цiйними ресурсами; yправлiння фшансовими та матерь альними ресурсами; управлшня еколопею; yправлiння зо-внiшнiми зв'язками; управлшня полшшеннями та змiнами [20, с. 190-191].
В^повкно до джерел [19; 22] та пiдходy IBC етапами життевого циклу освггньо'1 послуги е етапи, що утворюють так звану петлю якост освiтньоï послуги (рис. 1).
Подальша процедура кентифжацп та створення мережi бiзнес-процесiв СУЯ ОО передбачае складання контекстно'1 дiаграми процесiв, яка описуе СУЯ в узагаль-неному виглядi крiзь призму процесного тдходу. Контекстна дiаграма процеав СУЯ iлюстрyе iнтеграцiю життевого циклу освггньо! послуги та вимог стандарту ISO 9001. За
таких умов процедура кентифжацп процесш полягае у ви-значенш та привласненш процесам системи управлшня ОО iдентифiкаторiв вкповкно до роздiлiв (5-10) стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 [15]. З урахуванням попередшх дослкжень, наведених в роботах [13; 20; 21], контекстна дiаграма процесш СУЯ ОО може бути сформована таким чином (рис. 2).
Вкповкно до ще'1 дiаграми необхкно кентифкува-ти процеси ршня «0», провести 1х декомпозищю та кен-тифiкyвати процеси ршня «1», декомпозувати процеси рiвня «1» та кентифжувати процеси рiвня «2» i т. д. до ршня «n+1», шсля чого побудувати дерево процесiв СУЯ. На верхньому рiвнi процесiв «0» визначаються основш (стосовно ^енпв процесу) зовншш результати дiяльностi ОО у вищш освiтi. У мiрy декомпозицп процеав цi результати розширяються та детамзуються, перетворюючись iз зо-внiшнiх на внутршнь Декомпозицп контекстно'1 дiаграми вкбуваеться доти, поки не будуть отримаш процеси най-нижчого рiвня. Критерiями остаточно'1 декомпозицп про-цесiв е можливкть визначення та облiкy витрат на яисть у межах процесу.
При декомпозицп контекстно'1 дiаграми процесш СУЯ, з урахуванням пе™ якост освiтньоï послуги та вимог стандарту [19], нами кентифшовано такi процеси рiвня «0» та рiвня «1», що наведено в роботах [21; 22]:
1. Блок процеав 1. «Планування та лкерство» -процеси управлшня - 1.01. Вкповкальшсть ке-ршництва. 1.02. Планування СУЯ ОО з урахуванням ризиив;
2. Блок процесш 2. «Управлшня освгтньою та науково-дослкницькою дiяльнiстю» - основш процеси - 2.01. Маркетинг. 2.02 Лщензування та акредитащя. 2.03. Проектування i розробка освгт-нк програм певного освгтнього рiвня. 2.04. До-вyзiвська пiдготовка. 2.05. Прийом абiтyрiентiв / стyдентiв. 2.06 Управлiння навчальним процесом. 2.07. Реалiзацiя освiтнiх програм певного освиньо-го рiвня. 2.08. Виховний процес. 2.09. Мiжнародна дiяльнiсть в сферi освiти. 2.10. Науково-дослкна дiяльнiсть. 2.11. Створення умов для працевла-штування випyскникiв. 2.12. Шслядипломна освь та. 2.13. Пiдготовка кадрiв вищо'1 квалiфiкацiï;
3) Блок процесш 3. «Шдтримання системи управлш-ня» - допомiжнi процеси - 3.01. Управлшня персоналом. 3.02. Управлшня шформацшним серед-овищем. 3.03. Адмшютративно-господарська дь яльнiсть. 3.04. Матерiально-технiчне постачання;
4) Блок процеав 4. «Оцшювання дiевостi та полш-шування» - процеси мошторингу, аналiзy, оцшю-ванню та полшшуванню системи - процеси: 4.01. Мошторинг задоволеностi замовника. 4.02. Вну-трiшнiй аудит. 4.03. Анамзування системи управ-лiння. 4.04. Полшшування.
Наступним кроком пiсля iдентифiкацiï процесш е до-кументований опис процеав нижнього рiвня та к моделювання. При цьому кожному документованому опису бiзнес-процесу привласнюеться кентифшатор (шифр) вiдповiдно до пп. та роздку стандарту ДСТУ ISO 9001:2015. Модель бiзнес-процесiв СУЯ ОО, по-перше, слугуе для фiксацiï на-явних знань про не'1, а по-друге, вккривае можливiсть гли-
Рис. 1. Петля якост освiтньоТ послуги
Джерело: сформовано автором на 0CH0Bi [19; 22]
бокого розумшня цих процеав, сприяе бкьш виваженому прийняттю ршень щодо реоргашзацп б1знесу, використан-ню шформацшних технологш та сертифшацп б1знесу зпд-но з комплексом стандарт ISO серп 9000.
Наявтсть б1знес-модел1 допомагае здшснювати змь ни у систему корегувати ii, усувати i"i недолши, оцшювати можлив1 результати роботи ще до того, як система буде фь зично впроваджена, що, своею чергою, дозволяе зменшити витрати на створення системи. 1снують р1зш мови моделювання б1знес-процес1в оргашзацш. Важливо розушти, що кожна з цих мов мае певш переваги та недолши, особливо з точки зору використання у складних оргашзащях, як то осв1тшх.
Моделювання б1знес-процес1в, в1дпов1дно до досль джень автор1в [2-10], в основному забезпечуеться такими методолопями, як IDEF, BPMN, ARIS та UML. Шд час ре-ферування наукових джерел [2-10] нами було узагальнено особливосп застосування цих методологш, зокрема:
■ IDEF - с1мейство методологш моделювання складних систем, що мютить 16 лакошчно описа-них методологш. Bd методологи мають чггю меж1 застосування. Методологи IDEF0, IDEF1, IDEF3 використовують структурний тдид при побудов1 модели IDEF4 застосовуе об'ектний п1дх1д, а IDEF2 працюе за допомогою апарату 1м1тац1йного моделювання. В1дсутшсть единого принципу роботи обумовлюе певш складнощ1 з поеднанням цих методологш та викликае необх1дшсть вибирати, з яко1 точки зору слд розглядати модель. Доцкь-но розподкити проектування модел1 м1ж р1зними виконавцями, кожен з яких буде використовувати одну з методологш;
■ BPMN (Business Process Model and Notation) -система умовних позначень або нотащя для моделювання бiзнес-процесiв. Бiзнес-процеси в^о-бражаються на дiаграмi бiзнес-процесiв (Business
Рис. 2. Контекстна дiаграма процеав СУЯ освiтньоï оргaнiзaцiï
Джерело: сформовано автором
Зовжшш фактори впливу: адмiнiстративно-управлiнськi, органiзацiйно-економiчнi, соцГально-економГчш,
людськi, технологiчнi, психологiчнi
Т.
Г
т
1—I
✓ А-
Î
iL
ОСВ1ТН1Й ПОТЕНЦ1АЛ:
управлiнський
(5,6. Л'дерство та планування)
1
Вхiд:
потреби, можливост та вимоги особистостей; потреби, можливост та вимоги виробництва (працедавцiв); можливост освiтньоï органiзацiï; вимоги суспiльства
Вихщ (результати):
особистiснi результати навчання; результати особи-стiсного розвитку i со^альноТ вГдповн дальностi; результати взавмо-дГГ освiтньоï органн зацп Гз виробниц-твом;
власнГ результати бГзнесу; результати роз-витку суспГльства
ОСВ1ТН1Й ПОТЕНЦ1АЛ:
виробничий
((7. П'>дтримання системи)
Î
ня
н а в
2 .Е
о
_1
J
1
Ц1Л1 ВИЩО1'
ОСВ1ТИ
Внутрiшнi фактори впливу: адмшГстративно-управлшськГ, органГзацГйно-економГчнГ, соцГально-економГчнГ,
людсьи, технологГчнГ, психологГчнГ
Process Diagram, BPD). BPMN, на в1дмшу вiд IDEF, використовуе едину нотащю для розгляду бiзнес-процесiв компанп з рiзних точок зору. Але нота-щя BPMN загалом е складнiшою за кожну окрему з методолоий IDEF;
■ методолопя ARIS реалiзyе принципи структурного аналiзy, являе собою комплекс засобш аналiзy та моделювання дiяльностi пiдприемства, а також розробки автоматизованих шформацшних систем. Ця методолопя нараховуе близько 80 титв моделей, що пропонуеться для використання при опиа бiзнес-процесiв. Але три з них, а саме метод опису процесш Event-Driven Process Chain (EPC), модель сутшсть-зв'язок для опису струк-тури даних Entity Relationship Model (ERM), мова моделювання UML, на практищ застосовуються найчастше. Сл^ зазначити, що методолопя ARIS е найскладншим i найдорожчим засобом моде-лювання;
■ UML (Unified Modeling Language) - ушфжована мова вiзyального моделювання, що розроблена
для специфшацп, вiзyалiзацiï, проектування i до-кументування компоненпв програмного забезпе-чення, бiзнес-процесiв та шших систем [3, с. 72]. Мова UML мае широкий профкь, являе собою в^критий стандарт, що використовуе графiчнi позначення для створення абстрактно'1 моделi системи, яка отримала назву UML-модель.
Пiд час узагальнення переваг i недолiкiв методологiй IDEF, BPMN, ARIS та Unified Modeling Language, що наведено нами в роботах [11; 12], вважаеться за доцкьне при мо-делюванш бiзнес-процесiв СУЯ саме ОО використовувати ушфшовану мову UML через ряд переваг, що вона забез-печуе. А саме: реалiзовyе цкьовий шдх^ до моделювання; дозволяе описати систему практично з уах можливих точок зору, а також описати рiзнi аспекти поведшки системи; дозволяе вводити власш текстовi та графiчнi стереотипи, що сприяе ïï застосуванню у рiзних сферах дiяльностi; дозволяе визначити ефектившсть i надшшсть процесу, що дуже важливо для усунення тих недолшш у робот ОО, якi негативно впливають на лояльшсть клiентiв; через графiч-ну наочшсть дiаграм UML можна використовувати для
навчання персоналу, знайомства з оргструктурою шдпри-емства та безпосередшми посадовими обов'язками пращв-никiв; дозволяе виявити та знищити «вузькi» мiсця вироб-ництва й уникнути дублювання функцш.
Опис мови UML, зпдно з визначенням Д.С. Кулябова i А.В. Корольково1 [3], складаеться з двох взаемодiючих час-тин: семантики мови UML - певно'1 метамодел^ що визна-чае абстрактний синтаксис i семантику понять об'ектного моделювання при використанш мови UML; нотацп мови UML - графiчноi нотацп для вiзуального представлення семантики мови UML. 1снують два види об'ектних моделей, для яких потрiбно визначати семантику. По-перше, це структурш (статичнi) моделi, якi описують структуру сутностей або компонентш певно'1 системи. По-друге, це моделi поведiнки, або динамiчнi моделi, якi мiстять опис поведшки та функцiонування об'ектiв системи [3, с. 72].
Порядок побудови модели в^пов^но до UML, за-звичай мае такi етапи: 1) лопчш представлення статично'1 моделi структури системи; 2) логiчнi представлення дина-мiчноi моделi (моделi поведiнки); 3) фiзичнi представлення моделi системи [3, с. 75]. Основними типами вiзуальних позначень для UML-дiаграм е: зв'язки ^зномаштш лiнii на площинi); текст (його розмщують у межах окремих геоме-тричних фпур); графiчнi символи, запропоноваш Бучем Г. та Джейкобсоном I. (розмщуються поблизу вiзуальних елеменпв дiаграм [8, с. 20].
В термшах UML визначено такi види дiаграм: дiа-грама варiантiв використання (Use Case Diagram); дiагра-ма класш (Class Diagram); дiаграма поведшки (Behavior Diagrams): дiаграма станш (Statechart Diagram) та дiа-грама дiяльностi (Activity Diagram); дiаграми взаемоди (Interaction Diagrams): дiаграма послiдовностi (Sequence Diagram) та дiаграма коопераци (Collaboration Diagram); дiаграми реалiзацii (Implementation Diagrams): дiаграма компонентiв (Component Diagram) та дiаграма розгортан-ня (Deployment Diagram) [3, с. 73].
Процес побудови окремих титв дiаграм мае сво! особливосп, яи тiсно пов'язанi з семантикою елеменпв цих дiаграм. На дiаграмi варiантiв використання (Use Case Diagram) в^ображають взаемодiю певноi сутностi (дшчо! особи, актора) з системою, що моделюеться. Урахування вйх варiантiв використання окреслюе функцюнальш ви-моги до системи [3, с. 76]. Дiаграма такого типу ще мае на-зву дiаграми прецедентш (Дж. Шмуллер [9, с. 28]).
Побудова дiаграми класш (Class Diagram), дiаграми варiантiв використання (Use Case Diagram) i дiаграми дь яльностi (Activity Diagram) дозволить отримати у простiй для сприйняття формi iнформацiю про загальну структуру управлiння ОО, допоможе визначити функцюнальш вимоги до шформацшно! системи (наприклад, офщшного веб-сайту ОО) з боку рiзних груп замовникш та шших зацiкавлених сторiн. На рис. 3 ^аграма класiв (Class Diagram)) в загаль-ному виглядi наведено розроблену нами статичну структуру моделi управлшня ОО (на прикладi Одесько! нацiональноi академи зв'язку iм. О. С. Попова - надалi ОНАЗ).
На дiаграмi класiв присутнiй клас «Освггня оргашза-цiя» та пов'язаш з ним класи, що носять назви навчально-наукових iнститутiв (надалi - НН1), з якими пов'язаш класи «Кафедри в складi НН1», в полях атрибутiв яких в^ображеш назви кафедр, що входять до складу кожного
НН1. Також на дiаграмi вiдображено зв'язок мiж класами як «частини» i «цкого». Зв'язок м1ж класом клас «Освiтня оргашзащя» та класами «НН1» сильний i свiдчить про те, що при знищенш класу «Освiтня органiзацiя» («щлого») знищенi будуть i класи («частина»). Така форма зв'язку мае назву композитно! асощаци i позначаеться прямою лшею iз зафарбованим ромбом на кшщ з боку класу-«цiлого» (рис. 3).
Мiж класами «НН1» та «Кафедри в складi НН1» також iснуе зв'язок як щлого i частини, але вiн слабший, отже, при знищенш класу «НН1» не буде обов'язково знищений клас «Кафедри в складi НН1».
Така форма зв'язку мае назву агрегацп i позначаеться прямою лшею iз незафарбованим ромбом на кшщ з боку класу-«цкого». Наступним кроком мае бути ство-рення дiаграми варiантiв використання (Use Case Diagram) (рис. 4), на якш зображуеться схема взаемоди з шформа-цiйною системою (веб-сайтом) з точки зору замовника ОО (наприклад, абiтурiента, студента та асшранта) та защкав-лених сторiн (наприклад, пращвниив ОО).
На дiаграмi варiантiв використання (рис. 4) воображено функцюнальш вимоги студента до iнформацiйноi системи ОО, а саме: отримання шформацп про розклад занять; отримання шформацп про новини й оголошення; отримання шформацп про правила заселення до гуртожит-ку; отримання шформацп про навчальш дисциплши; отримання доступу до електронноi бiблiотеки ОО; отримання доступу до роздку «Контакти». За аналопею визначаються запити до системи працшника ОО (викладача), аспiранта й абiтурiента (рис. 4).
Наступним кроком е розробка дiаграми дiяльностi (Activity Diagram). З огляду на те, що основним показни-ком якосп дiяльностi ОО у вищш освiтi е затребуванiсть ii випускникш ринком працi, дiаграму дiяльностi розроблено нами для бiзнес-процесу рiвня «1» - 2.11 «Сприяння пра-цевлаштуванню випускникiв» пiдпроцесу 2.11.2 «Створен-ня електронного дов^ника випускника» (рис. 5). Власни-ками цього пiдпроцесу е структурний пiдроздiл, що вiдпо-в^ае за працевлаштування випускникiв в ОО, та дирекци НН1 / деканати факультетiв.
В реалiзацii бiзнес-процесу «Сприяння працевлаштування випускниив: створення електронного дов^-ника випускникiв» беруть участь дирекци НН1 / деканати факультепв, структурний пiдроздiл iз працевлаштування випускникш ОО, шдприемства-замовники квалiфiкованих кадрiв i студенти останнiх курсiв (випускники) ОО.
На дiаграмi простий потiк керування зображено у ви-глядi сущльно'! стрiлки, а перехiд потоку керування - пунктирною строкою. Виходами бiзнес-процесу «Сприяння працевлаштуванню випускникiв: створення електронного дов^ника випускникiв» е: електронний дов^ник випус-кникiв, пропозиц11 або в^мови у працевлаштуваннi та звь ти, сформованi за результатами виконання бiзнес-процесу. Дуже важливим для успшно! роботи iз моделювання бiзнес-процесiв СУЯ ОО е розумшня структури освггнього процесу з метою визначення в ньому необх^них для СУЯ процейв, що дозволить поетапно описати весь бiзнес-процес: в^ етапу визначення вимог здобувачiв вищо! освi-ти до 1х випуску за в^пов^ною спецiальнiстю вiдповiдного освiтнього рiвня.
О!
=1 "О
о а ь ф
Ф Ж О X
о г 5"
5
ю о
Рис. 3. Д1аграма клаавосвггньоТоргажзацм
Джерело: сформовано автором в1дпов1дно до чинно! оргашзацшно! структури ОНАЗ ш. О. С. Попова
о
а
ж' ш н
ш ■<
13 =1 ■с
га ш
а
Ви&р ва^анту використання шформацшно)' системи
Студент
Нормативы документи
Розклад занять
Новини й оголошення
Правила заселення до гуртожитку
1нформа^я про навчальнi дисциплiни
Бiблiотека
Контакти
Працiвник (викладач)
*
Абiтурieнт
lнформацiя про""-^ спецiальностi та \ спецiалiзацií осв^ньо''' у органiзацi'Г____—^^
Правила вступу на навчання до освггньо''' органiзацií
Вартiсть навчання
lнформацiя про ашрантуру та докторантуру освiтньоí органiзацГ''
Правила вступу до ашрантури та докторантури осв^ньо'' оргашзацп
Вартiсть навчання
lнформацiя щодо науково'' д!яльносп осв^ньо''' органiзацГ''
Аспiрант
простий пот1к
Умовн позначення:
- «актор», д^ча особа - варiант використання —
Рис. 4. Дiаграма варiантiв використання iнформацiйноi' системи (сайту) освiтньоi' органiзацii
Джерело: сформовано автором в^п<ждно до офiцiйного веб-сайту ОНАЗ 1м. О. С. Попова: https://www.onat.edu.ua/
Пойм треба детамзувати цей б1знес-процес, описавши його за допомогою карти процес1в, в якш наведено входи 1 виходи кожного процесу, його учасник1в, докумен-тальне 1 ресурсне забезпечення. I лише наступним кроком може бути використання д1аграм моделювання мови иМЬ, що забезпечують в1ртуал1зацш б1знес-процес1в.
Висновки з цього досл^дження та перспективи по-дальших розробок у даному напрямку. Шд час проведе-них досл1джень в робой було обгрунтовано, що визначати перелш б1знес-процес1в СУЯ ОО сл1д не за видами, а за результатами д1яльност1 ОО у вищш освт. Отже, автором сформовано контекстну д1аграму процес1в СУЯ ОО, яка в узагальненому вигляд1 описуе систему управлшня кр1зь
призму процесного тдходу у напрямку досягнення визна-чених цкей 1 результапв.
В робой автором закладено основи [дентифшацп б1знес-процес1в СУЯ ОО, що, на в1дмшу в1д наявних, засно-ваш на стандартизованому перелшу б1знес-процес1в 1ВС, штеграцп життевого циклу осв1тньо! послуги (петл1 якосп) та вимогах стандарту КО 9001:2015. До перелжу б1знес-процес1в СУЯ ОО входять процеси р1вня «0»: процеси управлшня «Планування та л1дерство», основш процеси «Управлшня освггньо! та науково-досл1дницькою д1яльшс-тю», допом1жш процеси «Шдтримання системи управлш-ня» та процеси мониторингу, анал1зу, оцшювання та полш-шування системи «Оцшювання д1евост1 та полшшування»,
Рис. 5. Дiаграма дiяльностi «Сприяння працевлаштування випускниюв: створення електронного довiдника випускникiв»
Джерело: сформовано автором
якi в робот AeTaAi30BaH0 до процесiв рiвня «1». Цi процеси вiдповiдають базовим вимогам процесного тдходу, сфор-мульованим у ДСТУ ISO 9001:2015, а також дозволяють у подальшому видкити якiснi та кiлькiснi показники, що забезпечать як монiторинг процесiв, так i можливiсть при-йняття своечасних та об'ективних управлiнських рiшень, спрямованих на реалiзацiю цiлей i забезпечення дiевостi та сталого розвитку освггньо! оргашзацп.
Моделювання (вiртуалiзацiя) бiзнес-процесiв СУЯ ОО забезпечуеться за допомогою одше! iз iснуючих мов моделювання та ll дiаграм. В роботi обгрунтовано, що най-бкьш прийнятною для моделювання бiзнес-процесiв СУЯ ОО е ушфшована мова моделювання UML, яка викорис-товуе ряд дiаграм для вiртуалiзащí бiзнес-процесiв. Розро-бленi в робот практичнi рекомендацп щодо використання UML-дiаграм для моделювання одного iз бiзнес-процесiв ОО сприятимуть пiдвищенню задоволеност замовникiв якiстю отриманих освiтнiх послуг. Органiзацiйна структура ОО зображена у виглядi дiаграми класш, дiаграма варь антiв використання вiдображае функщональш вимоги до шформацшно! системи ОО з точки зору рiзних груп замов-никiв i зацiкавлених сторш, як внутрiшнiх, так i зовншнк. Розроблена дiаграма дiяльностi е легкозмшюваною основою для моделювання шших бiзнес-процесiв, при реалiза-ци яких задiянi декiлька структурних пiдроздiлiв, а також е необх^шсть введення шформування замовниив.
Перспективами подальших до^джень автора у цьо-му напрямку е створення ибернетично! моделi управлiння яистю дiяльностi ОО, яка забезпечить результатившсть прийняття управлiнських рiшень i досягнення визначених щлей у вищiй освт, а також задоволення вимог замовни-кiв та iнших зацiкавлених сторш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Системи управлiння якiстю. OcHOBHi положення та словник термУв (ISO 9000:2005, IDT): ДСТУ ISO 9000: 2007 [На замшу ДСТУ ISO 9000:2001; чинний вщ 2008-01-01]. Ки'Гв: Держ-споживстандарт УкраТни, 2008. 34 с.
2. Калянов Г. Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2006. 240 с.
3. Кулябов Д. С., Королькова А. В. Введение в формальные методы описания бизнес-процессов: учеб. пособие. М.: РУДН, 2008. 173 с.
4. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с BPwin 4.0. М.: Диалог МИФИ, 2002. 224 с.
5. Новиков Ф. А. Анализ и проектирование на UML: учеб.-метод. пособие. СПб.: ИТМО, 2007. 286 с.
6. Всяких Е. И., Сидоренко Е. В., Носков Б. В., Киселев С. П., Зуева А. Г. Практика и проблематика моделирования бизнес-процессов. М.: ДМК «Пресс»; Компания ИТ-Экономика, 2008. 246 с.
7. Репин В. В., Елиферов В. Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. М.: Стандарты и качество, 2004. 408 с.
8. Booch G., Rumbaugh J., Jacobson I. The Unified Modeling Language User Guide. Second Edition, Addison-Wesley, 2005.
9. Schmuller J. Sams Teach Yourself UML in 24 Hours. 3rd Edition. Sams Publishing, 2004. 504 p.
10. Sheer A. ARIS-Business Process Modelling. Berlin: Springer-Verlag, 1998.
11. Станкевич I. В., Огарева В. А. Переваги та недолги застосування ушфтованоТ мови UML при моделюванн бiзнес-процесiв складних оргаызацш. Наука й економка. 2014. Вип. 4 (36). С. 207-216.
12. Станкевич I. В., Огарева В. А. Моделювання бiзнес-процеав пщприемств сфери зв'язку та шформатизацп за допомогою Unified Modeling Language-дiаграм. Глобальн та нацональн проблеми eKOHOMiKu: електронне наукове фахове видання. 2014. № 2. С. 713-719.
13. Станкевич И. В. Основные подходы к выделению бизнес-процессов в образовательных организациях: мaterials of the X International scientific and practical conference [«Conduct of modern science», (30.11 - 07.12.2014, Sheffield)]. Vol. 5. Economic science. Science and education. P. 46-50.
14. Картузов А. В. Проектирование управленческого процесса в ИТ-образовании: монография. Чебоксары: ЧКИ РУК,
2009. 206 с.
15. Крюков В. В., Шахгельдян К. И. Корпоративная информационная среда как основа управления бизнес-процессами вуза // Информационные технологии в образовании (ИТО-2006): сб. тр. XVI Междунар. конф. М., 2006. № 2. С. 19-21.
16. Матвеев В. В., Титаренко Д. В. О процедуре моделирования процессов системы менеджмента качества образовательной организации. Экономика и управление. 2009. № 6. С. 100-104.
17. Рудикова Л. В., Струпинский Д. О. О моделировании бизнес-процессов в высших учебных заведениях // Научные исследования преподавателей факультета математики и информатики: сб. науч. ст./отв. ред. И. П. Мартынов. Гродно: ГрГУ,
2010. C. 105-109.
18. Савченко С. О. Основы принципи процесного та проектного пiдходiв в управлшы ВНЗ з орiентацiею на спо-живача. Глобальн та нацюнальн'1 проблеми eкономiкu. 2015. Вип. 6. С. 460-466.
19. Системи управлшня яистю. Вимоги: (ISO 9001: 2015, IDT): ДСТУ ISO 9001:2015 [На замшу ДСТУ ISO 9001:2009; чинний вщ 2016-07-01]. КиТв: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 22 с.
20. Воробiенко П. П., Станкевич I. В., Стрельчук £. М., Глухова О. I. Управлшня яистю: пщручник. Одеса: ОНАЗ, 2014. 376 с.
21. Воробiенко П. П., Станкевич I. В., Глухова О. I., Сулн ма Л. О. Практичний досвщ розроблення та впровадження системи управлшня яистю пщготовки фахiвцiв з вищою освггою в Одеськш нацюнальнш академп зв'язку iм. О. С. Попова. Вища школа: наук.-практ. вид. 2013. № 6. С. 7-20.
22. Утехин Г., Мишнев Б. Квалиметрия образовательных услуг (Измерения в системе менеджмента качества вуза) // Управление качеством высшего образования в условиях перехода к двухступенчатой системе подготовки кадров: сб. Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 6-7 июня 2007 г.). Мн.: БГУ, 2007. 405 с.
REFERENCES
Booch, G., Rumbaugh J., and Jacobson, I. The Unified Modeling Language User Guide: Addison-Wesley, 2005.
Kalyanov, G. N. Modelirovaniye, analiz, reorganizatsiya i av-tomatizatsiya biznes-protsessov [Modeling, analysis, reorganization and automation of business processes]. Moscow: Finansy i statis-tika, 2006.
Kulyabov, D. S., and Korolkova, A. V. Vvedeniye v formalnyye metody opisaniya biznes-protsessov [Introduction to formal methods of describing business processes]. Moscow: RUDN, 2008.
Kartuzov, A. V. Proektirovaniye upravlencheskogo protsessa v IT-obrazovanii [Design management process in the it education]. Cheboksary: ChKI RUK, 2009.
Kryukov, V. V., and Shakhgeldyan, K. I. "Korporativnaya in-formatsionnaya sreda kak osnova upravleniya biznes-protsessami vuza" [The corporate information environment as a basis for the management of business processes of the University]. Informat-sionnyye tekhnologii vobrazovanii (ITO-2006). Moscow, no. 2 (2006): 19-21.
Maklakov, S. V. Modelirovaniye biznes-protsessov s BPwin 4.0 [Modelling business process with BPwin 4.0]. Moscow: Dialog MIFI, 2002.
Matveyev, V. V., and Titarenko, D. V. "O protsedure modeliro-vaniya protsessov sistemy menedzhmenta kachestva obrazovatel-noy organizatsii" [The procedure of modeling of the processes of the quality management system of the educational organization]. Ekonomika i upravleniye, no. 6 (2009): 100-104.
Novikov, F. A. Analiz i proektirovaniye na UML [Analysis and design in UML]. St. Petersburg: ITMO, 2007.
Repin, V. V., and Eliferov, V. G. Protsessnyy podkhod k up-ravleniyu. Modelirovaniye biznes-protsessov [Process approach to management. Modeling business processes]. Moscow: Standarty i kachestvo, 2004.
Rudikova, L. V., and Strupinskiy, D. O. "O modelirovanii biznes-protsessov v vysshikh uchebnykh zavedeniyakh" [About modeling business processes in higher educational institutions]. In Nauchnyye issledovaniya prepodavateley fakulteta matematiki i informatiki, 105-109. Grodno: GrGU, 2010.
Stankevych, I. V., and Tiharieva, V. A. "Perevahy ta nedoliky zastosuvannia unifikovanoi movy UML pry modeliuvanni biznes-protsesiv skladnykh orhanizatsii" [The advantages and disadvantages of the use of standardized UML in modeling the business processes of complex organizations]. Nauka i ekonomika, no. 4 (36) (2014): 207-216.
Stankevych, I. V., and Tiharieva, V. A. "Modeliuvannia biznes-protsesiv pidpryiemstv sfery zviazku ta informatyzatsii za dopomo-hoiu Unified Modeling Language-diahram" [Modeling the business processes of the enterprises of sphere of communication and Informatization with the help of Unified Modeling Language diagrams]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky, no. 2 (2014): 713-719.
Stankevich, I. V. "Osnovnyye podkhody k vydeleniyu biznes-protsessov v obrazovatelnykh organizatsiyakh" [The main approaches to the allocation of business processes in educational institutions]. Conduct of modern science. Vol. 5. Economic science. Science and education. 46-50.
Systemy upravlinnia yakistiu. Osnovni polozhennia ta slovnyk terminiv (ISO 9000:2005, IDT): DSTU ISO 9000:2007 [Na zaminu DSTU ISO 9000:2001; chynnyi vid 2008-01-01] [The quality management system. Fundamentals and vocabulary (ISO 9000:2005, IDT): DSTU ISO 9000:2007 [To substitute DSTU ISO 9000:2001; date of introduction 2008-01-01]]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008.
Schmuller, J. Sams Teach Yourself UML in 24 Hours Sams Publishing, 2004.
Sheer, A. ARIS-Business Process Modelling Berlin: SpringerVerlag, 1998.
Savchenko, S. O. "Osnovni pryntsypy protsesnoho ta proekt-noho pidkhodiv v upravlinni VNZ z oriientatsiieiu na spozhyvacha" [The basic principles of process and project approaches in the management of the UNIVERSITY with a focus on the consumer]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2015): 460-466.
Systemy upravlinnia yakistiu. Vymohy: (ISO 9001:2015, IDT): DSTU ISO 9001:2015 [Na zaminu DSTU ISO 9001:2009; chynnyi vid 2016-07-01] [The quality management system. Requirement: (ISO 9001: 2015, IDT): DSTU ISO 9001:2015 [To substitute DSTU ISO 9001:2009; acting on 2016-07-01]]. Kyiv: DP «UkrNDNTs», 2016.
Utekhin, G., and Mishnev, B. "Kvalimetriya obrazovatelnykh uslug (Izmereniya v sisteme menedzhmenta kachestva vuza)" [Qualimetry of educational services (Measuring the quality management system of the University)]. Upravleniye kachestvom vys-shego obrazovaniya v usloviyakh perekhoda k dvukhstupenchatoy sistemepodgotovkikadrov. Minsk: BGU, 2007.
Vorobiienko, P. P. et al. Upravlinnia yakistiu [Quality management]. Odesa: ONAZ, 2014.
Vorobiienko, P. P. et al. "Praktychnyi dosvid rozroblennia ta vprovadzhennia systemy upravlinnia yakistiu pidhotovky fakhivt-siv z vyshchoiu osvitoiu v Odeskii natsionalnii akademii zviazku im. O. S. Popova" [Practical experience in the development and implementation of the quality management system of preparation of specialists with higher education in the Odessa national Academy of telecommunications name after A. S. Popov]. Vyshchashkola, no. 6 (2013): 7-20.
Vsyakikh, E. I. et al. Praktika i problematika modelirovaniya bi-znes-protsessov [Practice and challenges of modeling business processes]. Moscow: DMK «Press»; Kompaniya IT-Ekonomika, 2008.
