CC BY
17
One of the key targets of cooperation is still mediation in the dialogue between Latin American states and the EU. Spain on a par with Portugal plays a significant role in European policy development in Latin America. It acts as the most active agent of the EU ideas on strengthening political cooperation and social and economic development in the South American region.
Key words: Spain, Latin America, the Ibero-American Community of Nations, bilateral cooperation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., д.полт.н, проф.; Хома H.M., д.полт.н, проф.
УДК 323.15.019.52(477)(045)
С.Б. Костша
1ДЕНТИФ1КАЦ1ЙНИЙ ДИСКУРС ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ПРОГРАМА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕТН1ЧНИХ ТА ПОЛ1ТИЧНИХ ПРОЦЕС1В
npoaHani3oeaHO попередт розробки в o6nacmi загалънонаукового дискурсу. З'ясовано недостатне до^дження ma теоретичне закртлення iдeнmифiкaцiйнoгo дискурсу у еmнonoлimичниx до^дженнях.
Oбtpунmoвaнo виокремлення iденmифiкaцiйнoгo дискурсу з загалънополтичного дискурсу як окремого смислового поля для ^ю^ра^'г еmнonoлimичнo'г дiйcнocmi в cуcniлъcmвi. Окреслено головт xapaкmеpнi риси iденmифiкaцiйнoгo дискурсу, завдання, як1 вт виконуе. Доведено його nеpмaненmну iнmеpaкцiйнicmъ ma влacmивicmъ до посшОлних mpaнcфopмaцiй.
Ключов1 слова: iденmичнicmъ, iденmифiкaцiйний дискурс, дискурсивна noдiя, парадигма, кризова парадигма.
Сьогодш очевидным е той факт, що вр1вноваження етнонацюнального вим1ру державносп за значенням стогть поряд i3 стабшзащею в сощальнш, економ1чнш та пол1тичнш сферах держави, адже етнополiтично дезштегроване суспiльство може стати причиною руйнацп само! державностi. Тож етнополiтологи, о^м основних понять етносу та нацп, дослiджують ще й рiзнi реалп життя суспiльства - нацiонально-культурш, мовленневi, релiгiйно-церковнi орiентацii та щентичносп. Зараз й наша держава знаходиться на стадп реформування та модершзацп укра!нського етносу, тому для нас першочерговим завданням на сучасному етат е конструювання етнополiтичноi цiлiсностi.
Щоб якомога точнiше зобразити етнополiтичну реальшсть держави та стан мiжетнiчних вщносин, в нiй необхiдно дослiджувати юторичш, полiтичнi, культурнi, релiгiйнi, економiчнi чинники, що впродовж багатьох роюв впливали на формування етшчно! iдентичностi того чи шшого етносу. Лише за умови детального вивчення та порiвняння цшшсних орiентацiй та визначальних щентитешив всiх етнiчних груп суспiльства можливе формування загальнодержавно! нацiональноi iдентичностi шляхом пошуку консолщащйно! iдеi в полiетнiчному суспiльствi, що наразi е нагальним завданням й для Украши. Уа факторi, передумови та чинники мають дослщжуватися в комплексi, який можна позначити як базову наукову площину, в межах яко! здшснюються етнопол^ичш дослiдження - iдентифiкацiйний дискурс. Л. Нагорна, вщома укра'1'нська дослiдниця етнонацюнальних процесiв, зазначае, що
139
«щентичшсть е продуктом колективного мислення i, отже, дискурсивним конструктом» [1, с. 197].
Поняття «дискурс» е термшом мовно'1 практики та вщ початку використовувався в лшгвютичних дисциплiнаx, але останнiм часом вш набувае широкого вжитку в гумаштаристищ, дещо змiнюючи сво'1 смисловi якосп. Незважаючи на поширенiсть використання термшу «дискурс» в рiзниx конфiгурацiяx, серед украшських та росiйськиx науковцiв й досi немае загальноприйнятого визначення цього поняття. American Heritage Dictionary одним iз значень «дискурсу» дае наступне: «формальна, тривала предметна дискуая, або письмова, або усна» [2]. У пол^ичнш наущ термiн «дискурс» можна зустр^и у словосполученнi «полiтичний дискурс». Захщний розробник теорп риторики Л. Бщер використовуе з цього приводу дещо шший термiн -«пол^ична риторика», розумiючи пiд ним процес, коли пол^ичш актори, незалежно вщ належностi до владних структур, спшкуються на полiтичнi теми з пол^ичною метою. Учасниками полiтичного дискурсу, за Л. Б^цером, можуть бути й звичш громадяни, якi просто мiркують або дискутують на суспiльнi теми [3, с. 234].
Тож якщо говорити про природу дискурсу, то бачимо, що вона е штеракцшною, тобто вимагае взаемод^ рiзниx за рiвнем суб'екпв. Полiтичнi комушкацп потребують спещальних лiнгвiстичниx структур. В такому разi мова йде про полггичну лiнгвiстику. Тому аналiзуючи промови, штерв'ю, офiцiйнi або неофiцiйнi заяви, так або шакше ми стикаемося з дискурс-аналiзом. В результатi дослiдник отримуе уявлення про учасниюв поди, ixm цiлi, установки, дiевий iнструментарiй. Завданням же дискурсу, як методики, е вичленовування тих значень, що прямо не висловлюються, але маються на увазi акторами «дискурсивно'1 поди» задля правдиво'1 шюстрацп полггичних реалiй. А iнодi це дае змогу пояснити змшу сощально'1 поведiнки iндивiдiв. Л. Нагорна констатуе, що «групи з гострим вщчуттям етшчно'1 чи релшйно'1 iдентичностi iнколи здатнi дiяти всупереч власним штересам», i пiдкреслюе, що у «фокус соцiального дискурс-аналiзу опиняються не стшьки iнтереси i конкретш дп, скiльки iдентичностi». Це допомагае у створенш пояснювальних моделей сощально'1 дп [1, с. 197].
Пюля подiй кiнця 2013 року в Укрш'ш погiршилася i до того нелегка суспшьно-полiтична ситуацiя. Вщголоси «Свромайдану» призвели до найгiршого сценар^ з усix очiкуваниx - поглиблення щеолопчного розколу населення Укра'1'ни, а також до найболючшого для держави прогнозу - вщ'еднання частин краши. Тому ефективнi полiтичнi комунiкацii чиновниюв, представникiв укра'1'нських громадських органiзацiй та мiжнародниx посередникiв е запорукою швидко'1 стабiлiзацii суспiльно-полiтичноi ситуацii в крш'ш. Найбiльшою проблемою, що постае на шляху до виршення суспiльниx протирiч в Украiнi в сучасних умовах - проблема щентичносп, а саме розмшття iдентифiкацiйниx матриць укра'1'нського населення. Таким чином, на думку автора, е лопчним виокремлення iз загальнопол^ичного дискурсу iдентифiкацiйного дискурсу як окремого смислового поля, яке б вщображало тенденцп та динамiку етнополiтичноi дшсность Особливо це актуально в сучасних умовах протистояння двох найбшьших щентифшацшних систем народу Укра'1'ни: укра'1нсько'1 та росшськоь
В украiнськiй iсторiографii таке поняття як щентифшацшний дискурс почав застосовувати вщомий дослiдник укра'1'нських щентичностей М.Т. Степико, але знов-таки, не даючи змютовного пояснення цьому термшу, вчений надав перевагу аналiзу юторико-культурних засад формування укра'1нсько'1 щентичность Взагалi пiд «дискурсом» науковець розумiе своерiдний науковий простiр, в межах якого вщбуваеться вивчення предмету дослщження («науковий дискурс», «науковий заxiдний дискурс» [4]). Разом з тим вш пояснюе проблему дискурсивного нагромадження термшу «щентичшсть», обгрунтовуючи вiдсутнiсть чiткоi концепцп iдентичностi
140
пpиpoдoю мeждиcциплiнapнoгo пoxoджeння ^oro тepмiнy. Toмy M.T. Cтeпикo пoгoджyeтьcя з iдeeю P. Бpyбeйкepa тa Ф. Kyпepa щoдo дoцiльнocтi oкpecлeння меж цьoгo пoняття нayкoвцями в кoжнoмy oкpeмoмy дocлiджeннi [4, c. 175-176].
Бiльш змicтoвнo дo питания iдeнтифiкaцiйнoгo диcкypcy пiдiйшлa pociйcькa дocлiдниця I.B. Дoвгaльoвa, aлe ïï дocлiджeння вiдбyвaлocя y фiлocoфcькoмy poзpiзi. Bora дiйшлa виcнoвкy, qo «cyчacний iдeнтифiкaцiйний диcкypc peпpeзeнтye cyчacний нeвизнaчeний тa «пiддaтливий дo pизикiв» coцiaльний cвiт, щo пpимyшye людeй знaxoдитиcя y cram нeпepepвнoгo пoшyкy cвoгo «Я»» [5; 6, c. 190].
Cyчacний у^^'н^кий iдeнтифiкaцiйний диcкypc вiдoбpaжae юнуючу cycпiльнy peaльнicть. Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти зaлyчaeтьcя aнaлiз pитopики вiтчизняниx тa зapyбiжниx пpeдcтaвникiв пoлiтикyмy, iнiцiaтиви гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй тa oб'eднaнь, вpaxoвyютьcя виcлoвлювaння тa думки звичaйниx гpoмaдян (чepeз coцiaльнi oпитyвaння), a тaкoж poбитьcя дeтaльний aнaлiз зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï (нe тiльки вiтчизняниx, aлe й близькoгo тa дaлeкoгo зapyбiжжя). Bce цe yмoжливлюe викoнaння гoлoвнoï мeти iдeнтифiкaцiйнoгo диcкypcy - пpaвдивoï iлюcтpaцiï чacтo пpиxoвaнoï aбo викpивлeнoï cycпiльнoï peaльнocтi. Toж iдeнтифiкaцiйний диcкypc дoзвoляe зoбpaзити icнyючy opгaнiзaцiю життя y^a^^^re cycпiльcтвa, a тaкoж вчacнo зaфiкcyвaти ймoвipнi змiни в cycпiльнoмy yCTpoï ^aï™, a вoни, та жaль, нe зaвжди e пoзитивними. I дocягaютьcя цi змiни, як вiдoмo, нaйчacтiшe зa дoпoмoгoю нeчecнoï пoлiтичнoï бopoтьби (пpoпaгaнди, пoпyлicтcькoï pитopики, мaнiпyляцiï cвiдoмicтю тa iншi). Bиxoдячи з тoгo, щo питaння iдeнтифiкaцiй cтocyютьcя влacнoгo cпpийняrтя людини, то ва зaзнaчeнi пoлiтичнi мexaнiзми впливaють пepeдyciм нa eмoцiйнy cфepy людини, пepeшкoджaючи фopмyвaнню ocoбиcтиx нeзaлeжниx cyджeнь. Kpiм тoгo в yявi cтвopюютьcя oбpaзи, щo нe вiдпoвiдaють дiйcнocтi.
Taким чинoм гoлoвнe зaвдaння iдeнтифiкaцiйнoгo диcкypcy - вивчeння вcix пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкiв, якi впливaють нa фopмyвaння думки iндивiдa, eтнiчнoï гpyпи, пpoшapкy нaceлeння, coцiyмy в цiлoмy щoдo oкpeмoï диcкypcивнoï пoдiï. Зpoзyмiлo, щo виняткoвo cyб'eктивнoï думки нe мoжe бути aпpiopi, aджe фopмyeтьcя вoнa в cпeцифiчнiй coцioкyльтypнiй плoщинi ^6o зa визнaчeнням G. Pябiнiнa «цивiлiзaцiйнoмy пoлi» [7, c. 78]), в oкpeмiй eкoнoмiчнiй тa пoлiтичнiй crnya^ï, з ocoбливocтями iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння, мexaнiзмaми iдeoлoгiчнoгo впливу, нe кaжyчи вжe пpo iндивiдyaльнi ocoбливocтi: ocвiтa, coцiaльнe oтoчeння...). Toмy вивaжeння ycix юнуючик дyмoк мoжe й нe дaти peaльнoï кapтини, aлe, пepeд уам, дoзвoлить мaкcимaльнo тoчнo cпpoгнoзyвaти мoжливi pизики тa нeбaжaний poзвитoк пoдiй. Oтжe диcкypc вiдoбpaжae нe стшьки змicт cкaзaнoгo, cкiльки - пepeдyмoви тa yмoви, якi вплинули та cкaзaнe.
Диcкypcy влacтивe тe, щo y ньoмy, пo-пepшe, зaвжди e лшгвютичний кoмпoнeнт (пpoмoвa, виcлiв, perada, цитaтa), який викликae зaцiкaвлeнicть y 3MI тa в coцiyмi. Biдтaк з'являeтьcя нeoбxiднicть aнaлiзy i дocлiджeння - poбoтa aнaлiтикiв тa тау^вщв. Toбтo, i пo-дpyгe, диcкypc OTo^^e дo oбгoвopeння диcкypcивнoï годи. I пo-тpeтe, як peзyльтaт, диcкypc виcвiтлюe цю пoдiю, нaдaючи ш кoмплeкcнy oцiнкy, a цe нeминyчe викликae вжe нoвi диcкyciï тa кoмeнтapi. Toбтo, як зaзнaчae кpимcькa дocлiдниця eтнiчнoï пcиxoлoгiï тa пoлiтичниx ^муш^^й O. Дyxнiч: «Диcкypc e фpaгмeнт, oтжe нe мae cкiнчeннocтi, зaвepшeнocтi тa eдинoгo знaчeння» [8], тобто цeй фpaгмeнт мoжнa зacтocoвyвaти дo любoгo cцeнapiю тa дaвaти йoмy будь-яку oцiнкy (aбo пoзитивнy, aбo нeгaтивнy).
Як вжe зaзнaчaлocя вищe iдeнтифiкaцiйний диcкypc в eтнoпoлiтoлoгiï e cмиcлoвим пoлeм, cвoepiднoю cфepoю, в мeжax я^' мoжливe вceбiчнe дocлiджeння диcкypcивнoï пoдiï, щo дae змoгy вчacнo тa eфeктивнo peaгyвaти та cyOT^rn зaгpoзи
141
eтнoнaцioнaльнoгo змicтy. Kpiм того нeoбxiднo зaзнaчити, що й диcкypc в cвoю чepгy мoжe тpaнcфopмyвaтиcя. I вiдбyвaeтьcя цe нaйчacтiшe зi змiнoю диcкypcивниx пoдiй, що виникяють в peзyльтaтi пepeкoнaнь тa розвитку думок як бeзпocepeдньo yчacникiв поди, тaк i пpeдcтaвникiв нayкoвoгo cвiтy, що ïï вивчaють. Змiнюeтьcя x^ думок, змiнюeтьcя диcкypc [9, c. 10].
Диcкypc e тepмiнoм мовно'1 пpaктики, дocлiджye вiн пoлiтичнy риторику i cyOT^rn кoмyнiкaцiï, iнфopмaцiйнi потоки. ^му, нa думку aвтopa, i пpoпoнyвaти виpiшeння eтнoнaцioнaльниx пpoблeмниx cитyaцiй iдeнтифiкaцiйний диcкypc мae лишe iз зaлyчeнням м'якиx мeтoдiв, як то: пepeгoвopи, кoнcyльтaцiï, дoмoвлeнocтi. А о№ знaйти oб'eктивнi apгyмeнти, нaвecти пpиклaди для пepeкoнaння - цe вжe зaвдaння до нayкoвцiв, якi, вpaxoвyючи icтopичнi, кyльтypнi, мoвнi, eкoнoмiчнi, няв^ь гeoпoлiтичнi пpичиннo-нacлiдкoвi зв'язки, зможуть нaдaти нeoбxiднi кoнcyльтaцiï тa пopaди, aби мoжнoвлaдцi прийняли вipнe piшeння aбo вжили aдeквaтниx зaxoдiв для зaпoбiгaння ecкaлaцiï кoнфлiктy.
З ycьoгo вищeзaзнaчeнoгo пocтae питaння: чи мoжeмo ми peaльнo говорити про нiвeлювaння нayкoвиx пapaдигм (пepeдyciм в eтнoпoлiтoлoгiï) тa пepeмiщeння дocлiдницькиx aкцeнтiв нa ^т^фтя^й^ диcкypcи. Пapaдигмa - цe ^мов фiльтp для xибниx aбo нeнayкoвиx твepджeнь, цe порядок i пpaвилa вeдeння нayкoвиx дocлiджeнь пepeдyciм для caмиx нayкoвцiв. Укpaïнcький пoлiтoлoг B. Koтигopeнкo визнaчae «пярядигми» як: «reopiï, кoнцeпцiï, поняття, мeтoди тa iншi пiзнaвaльнi кoнcтpyкти, що ïx ri чи тi нayкoвi cпiльнoти (школи) зacтocoвyють упродовж пeвнoгo чacy як визняш в ïx cepeдoвищi iнcтpyмeнти пocтaнoвки i poзв'язaння дocлiдницькиx зaвдaнь». Hayкoвeць пoяcнюe, що eфeктивнicть дocлiджeння зaлeжить вiд того, чи вiдпoвiдae воно (дocлiджeння) cтaндapтaм пeвнoï пapaдигми [10, c. 524].
Pociйcький eтнoлoг, диpeктop Iнcтитyтy eтнoлoгiï тa aнтpoпoлoгiï Pocrn^^ aкaдeмiï нayк, B. ^шков пiд «пярядигмою» мae нa yвaзi дeщo iншe - кoмплeкc пoглядiв, yявлeнь тa вiдчyттiв, що пepeвaжaють в пeвний пepioд життя cyra^o^a. Цe тpaктyвaння бiльшe збiгaeтьcя з визнaчeнням диcкypcy, aлe caмe в цьому випядку цiкaвим e пoяcнeння фeнoмeнy «кризово'1 пapaдигми» pociйcьким няуков^м. Bиxoдячи з пpиклaдiв, що ïx няводить B. Tiшкoв, «кризовя пapaдигмa» - нaв'язaнe cycпiльcтвy твepджeння, що iraye низкa пpoблeм, виpiшeнням якик нe зaймaeтьcя чиннa влaдa, aбo пpoблeми, якi cтaли peзyльтaтoм дiяльнocтi aбo бeздiяльнocтi пoпepeдньoï aбo чинно'1 влaди. Яcкpaвий пpиклaд цього прийому - викориегання Pociйcькoю Фeдepaцieю зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï як iнcтpyмeнтy для викpивлeння дiйcнocтi тa мaнiпyляцiï cвiдoмicтю як cвoгo нaceлeння, тaк i нaceлeння Cxoдy Укршни. Cтвopюeтьcя oбpaз «сродни*: кapaтeлiв» в oco6í y^a^^mx чинoвникiв тя вiйcькoвиx. I caм жe нayкoвeць пiдтвepджye: «Звичяйня людиня нe в змoзi пpoтиcтoяти мacoвaнiй iдeoлoгiï кризи» [11, c. 223-228].
B 2004 рощ в Укрш'ш в cвiдoмocтi укршнщв було штучно зaпpoвaджeнa iдeoлoгiя пpoтиcтoяння двox iдeнтифiкaцiйниx cиcтeм нaceлeння Укршни - укр^'н^ко'! тя pocrn^^. Якщо зя чяав пpeзидeнтcтвa Л. Kyчми дeякi вpaзливi acпeкти cвiдoмocтi нaceлeння Укршни (юторичня пям'ять, cимвoлiкa) знaxoдилиcя в peжимi «зямовчувяння», пepшoчepгoвим зявдянням пpoгoлoшyвaлocя зaбeзпeчeння cтaбiльнocтi в cycпiльcтвi, то вжe ня почятку XXI cтopiччя щ кoнфлiктoгeннi «нюятои» почяли викopиcтoвyвaтиcя пол^ичними eлiтaми в змaгaльниx «iipax» зя вляду. «Пoмapaнчeвa peвoлюцiя» oзнaмeнyвaлacя як одня з криз нaцioнaльнoï ^этичност! в Укршш. Ця пpoблeмa швидко пoглиблювaлacя зя paxyнoк нeвиpiшeнocтi питянь iдeнтичнocтi пoпepeднix poкiв [12]. Haйвaжливiшe тe, що icнyвaння пoдiбнoï кризово1 пярядигми (зя B. Tiшкoвим), ябо iдeнтифiкaцiйнoгo диcкypcy пpoтиcтoяння зя
142
територ1ею проживания (схщняки, захщники) серед ствгромадян було випдним обом головним силам в пол^ичнш боротьб1 для тдбурення свого електорату кожно'' 3i сторш. Використання в пол^ичнш полемiцi твердження про iснування «двох Укра'н», а за словами В. Котигоренка навт е обставини говорити про «чотири Укра'ни» [10, с. 534], призвели до сепаратистських настро'в на Сходi та створенням так званих «народних республш», а також анекси АР Крим без жодного опору бшьшосп мешканцiв пiвострова.
Пюля Свромайдану та «революци пдносп» в свщомосп украшщв багато що змшилося. Не можна не брати до уваги той факт, що сьогодш у суспшьсга неабияк посилилася пол^ична полемiка, що зумовлено необхiднiстю виказувати свою точку зору, вщстоювати свою позищю. В сучаснiй Укра'ш громадянин стае все бшьше i бшьше полiтосвiченим, формуеться його полiтична культура, що стае можливим, з одного боку, завдяки мас-медiа, з шшого - людина стикаеться з необхщшстю самощентифшаци. Саме тому сьогоднi на перший план виходять щентифшацшш дискурси. Адже в результат бачимо, що зараз науковий св^ (науковцi зi сво'м парадигмальним iнструментарiем) перетинаеться та тюшше зв'язуеться з буденною полемшою звичайних громадян Укра'ни.
Список використано!' л1тератури
1. Нагорна Л. Региональна iдентичнiсть: укра'нський контекст / Л. Нагорна. - К. : 1ШЕНД iм. 1.Ф. Кураса НАН Укра'ни, 2008. - 405 с.
2. American Heritage Dictionary [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.answers.com/topic/discourse
3. Bitzer L. Political Rhetoric. Handbook of Political Communication / L. Bitzer. -Beverly Hills, CA : Sage, 1991. - Р. 225-248.
4. Степико М. Т. Укра'нська щентичшсть: феномен i засади формування: монографiя / М. Т. Степико. - К. : Н1СД, 2011. - 336 с.
5. Довгалева И. В. Социальные практики адаптации: идентификационный дискурс: дис. ... канд.. филос. наук : спец. 09.00.11 / Ирина Валерьевна Довгалева; Тверской гос. ун-т. - Тверь, 2010. - 162 с.: ил. РГБ ОД, 61 10-9/378
6. Довгалева И. В. Идентификационный дискурс о социальной ситуации человека / И. В. Довгалева // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. - 2010. - № 120. - С. 148-192.
7. Рябшш С. В. Етшчна щентичшсть як базовий чинник мiжетнiчних конфлш^в / С. В. Рябшш // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Серiя : Полгголопя. Iсторiя. - 2014. - Вип.10. - С. 74-81.
8. Духнич О. Е. Дискурс и нарратив: вводная лекция [Электронный ресурс] // Дискурс и многообразие его определений. - Режим доступа : http://olga.psycom.info.
9. Филлипс Л. Дискурс-анализ. Теория и метод / Л. Филлипс, М. Йоргенсен. - X. : Изд-во Гуманитарный центр, 2004. - 336 с.
10. Котигоренко В. О. Про науковi тдходи i методи етнопол^ичних дослщжень / В. О. Котигоренко // Гшея (науковий вюник): зб. наук. пр. - 2011. -Вип. 44. - С. 524-541.
11. Тишков В. А. Этнология и политика / В. А. Тишков. - М. : Наука, 2001. -
240 с.
12. Костша С. Б. Криза нацюнально'1' щентичносп в Укрш'ш / С. Б. Костша // Тенденци розвитку сучасно'1' системи мiжнародних вщносин та св^ового поличного процесу : зб. матер. Третьо'1' 1нтернет-конференци / тд заг. ред. К. В. Балабанова. -Марiуполь, 2013. - С. 218-221.
13. Маслова В. А. Политический дискурс: языковые игры или игры в слова? / В. А. Маслова // Политическая лингвистика. - 2008. - Вып. 1. - С. 43-48.
143
14. Дука О. Г. Дискурс исторической науки дискурс идентичности / О. Г. Дука. -Режим доступа : http://discourse-pm.ur.ru/avtor5/dukao.php
Стаття надшшла до редакцп 29.11.14
S. Kostina
IDENTIFICATION DISCOURSE AS METHODOLOGICAL PROGRAM OF AN ETHNOPOLITICAL RESEARCH
The paper examines the problem of the prerequisite and factors complex research in ethnopolitics by the means of identity discourse that is marked as basic scientific plane for ethnopolitical studies.
The article gives an analysis of the previous researches in the field of scientific discourse. A special attention is paid to the insufficient study and theoretical justification of this concept in research works. The main characteristics of identity discourse are outlined and its permanent interacting and property to transformations is proved. Detection of the meanings that are not directly expressed, but implied by the actors of 'discursive event' is determined as identity discourse objective for the purpose of truthful illustration of the ethnopolitical realities. To achieve this goal the analysis of the political rhetoric of domestic and foreign politicians, the public organizations' and associations' initiatives are involved, the statements and opinions of ordinary citizens are taken into account (through the public opinion poll) and the Discourse analysis is involved. Therefore, identity discourse allows to illustrate the existing organization of society, as well as to fix the probable changes in the social structure of the country.
A discourse is characterized by the existence of linguistic component (a speech, a statement, a remark, a quote), that attracts the attention of the media and society. Thus the discourse encourages discussion of a discursive event. As a result, the discourse informs about this event and gives it a comprehensive assessment that leads to new discussions and comments.
A general conclusion is made concerning the necessity in further theoretical study of the identity discourse as a separate semantic field to illustrate ethno-political reality in society.
It is necessary that a more thorough study of identification discourse in ethnopolitology should be performed.
Key words: identity, identity discourse, discursive event, paradigm, crisis paradigm.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова I.C., d.i.H, проф.; Хома H.M., д.полт.н, проф.
УДК 327:[341.4:343.431]:061.1€С
H.M. Лукач
ПОЛ1ТИЧНИЙ ВИМ1Р ПРОТИДП ТОРГ1ВЛ1 ЛЮДЬМИ В РАМКАХ ее
У cmammi зЫйснено комплексне до^дження полтичного euMipy npomudi 'i явищу mopгiвлi людьми в рамках €С. Визначено дощ^т^ь aнaлiзy нормашивно-правово! бази, мехaнiзмiв ma iнcmpyменmiв запроваджених €С для прошен mopгiвлi людьми, в кoнmекcmi до^джуваног проблеми.
Ключов1 слова: mopгiвля людьми, глoбaлiзaцiя, нелегальна м^ращя, кoнmpaбaндa людей, mpaнcнaцioнaльнi злочинт угрупування, npaвoвi мехатзми €С щодо npomuдii mopгiвлi людьми, iнcmumyцiйнi мехатзми €С щодо npomuдii mopгiвлi людьми.
